Ерніст Нурматов

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

Як пов’язані між собою стейблкоїн із Киргизстану, молдовський магнат-утікач і намагання Росії обійти західні санкції та побудувати абсолютно нову відокремлену від Заходу фінансову систему?

Про це у розслідуванні Радіо Свобода.

Президент Росії Володимир Путін дав підказку, як можна розгадати цю загадку на початку вересня, під час віртуальної церемонії перерізання стрічки з нагоди відкриття нового відділення компанії з надання фінансових послуг у тихоокеанському портовому місті Владивосток.

Це не той тип заходу, який зазвичай відвідує Путін. Нещодавно спущені на воду лінкори? Так. Церемонії нагородження медалями у Кремлі? Так. Відкриття відділень якоїсь фінансової установи? Ні. Навіть важко пригадати, коли таке було.

Але ТОВ «A7» (далі по тексту А7) не є просто звичайною фірмою, що надає фінансові послуги.

Серед її топменеджерів – молдовський олігарх-утікач Ілан Шор. Він причетний до «крадіжки століття»: скандалу довкола більш ніж мільярда доларів, вкрадених у МолдовіНа початку 2010-х років низка загадкових транзакцій із трьох молдовських банків на офшорні компанії застала регуляторів зненацька, що призвело до екстреної фінансової підтримки центрального банку країни. Загалом зникло понад 1 мільярд доларів – приблизно одна восьма ВВП Молдови. Цей кейс називають «крадіжкою століття». У 2017 році молдовський суд визнав Ілана Шора організатором цієї крадіжки. Він утік до Ізраїлю, де давно мав громадянство, а згодом переїхав до Москви. Кремль просував його кандидатуру на нещодавніх парламентських виборах у Молдові.
.

Співвиконавчий директор A7 очолює восьмий за величиною банк Росії, що тісно пов’язаний із російським військово-промисловим комплексом (ВПК), і, як з’ясувалося, є сином колишнього російського прем’єра та директора розвідки.

Під час відеозв’язку вони похвалилися Путіну тим, скільки грошей їхня компанія обробила за 11 місяців від моменту створення A7: понад 7 трильйонів рублів (12,4 мільярда доларів).

«Це шалено. Масштаб справді значущий»

Якщо це правда, то йдеться про величезні кошти: за одним із розрахунків, це становить до 12% зовнішньої торгівлі всіх російських компаній разом узятих.

І це ще без урахування криптовалюти, яку A7 запустила у січні.

Монета, що називається A7A5 – перший у світі прив’язаний до рубля стейблкоїн, зафіксувала:

• 41,2 мільярда доларів США загальних переказів станом на липень;
• у серпні ця сума зросла до 51,2 мільярда доларів;
• станом на листопад стало відомо про близько 79 мільярдів доларів обігу з моменту запуску A7A5.

Це дані Chainanalysis – нью-йоркської компанії, що провела масштабне дослідження A7.

«Це феноменальна сума грошей. Це колосально для організації, якої рік тому взагалі не існувало», – сказала Еліс Томас, австралійська дослідниця та авторка кількох звітів лондонської неурядової організації Центр інформаційної стійкості, що зосереджується на порушеннях прав людини та воєнних злочинах.

«Це шалено. Масштаб справді значущий», – каже Томас.

«Особиста участь Путіна у відкритті їхнього офісу у Владивостоці, що мене також шокувало, так це те, що він був готовий особисто пов'язати своє обличчя з відкриттям A7», – сказала вона в інтерв’ю.

Маючи зв’язок від Молдови до блискучих хмарочосів московської «Федерації» і далі до Киргизстану, чиї лідери прагнуть зробити цю маленьку країну Центральної Азії центром криптоінновацій, A7A5, за словами західних і молдовських посадовців, є ключовим елементом зусиль Кремля з пом’якшення дії західних санкцій, запроваджених після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році.

«Токен A7A5… є унікальним інструментом для обходу санкцій», – сказав Ендрю Фірман, керівник напряму національної безпеки в Chainanalysis.

Але йдеться не лише про ухилення від санкцій. За словами експертів, ширша мета Кремля – побудувати паралельну фінансову систему поза межами існуючих мереж, де домінують західні банки та долар США.

«Це серйозна справа через те, ким є Ілан Шор, і через те, що це створено..., щоб працювати поза досяжністю та впливом традиційної фінансової системи, прив’язаної до долара США», – сказала Керол Гаус, яка працювала радницею Ради нацбезпеки Білого дому з питань кібербезпеки.

«Дико бачити таку підтримку безпосередньо з боку уряду, але це й не дивно, враховуючи їхню мету – компенсувати вплив санкцій», – додає Гаус.

На Заході ці зусилля все ж таки не залишилися непоміченими.

23 жовтня Європейський Союз оголосив санкції проти A7A5, A7 та пов’язаних із ними компаній, назвавши цю криптовалюту «помітним інструментом для фінансування діяльності, що підтримує агресивну війну Росії».

Ані A7, ані A7A5 не відповіли на листи Радіо Свобода із проханням про коментар. Шор також не відреагував на запит про інтерв’ю.

Центральноазійська «мекка» для крипти

Щонайменше з 2021 року уряд у Бішкеку намагається перетворити Киргизстан на криптовалютний хаб, прагнучи залучити інвесторів, майнерів і біржі. Станом на 2025 рік там зареєстрували щонайменше 13 криптобірж, і влада уже заклала основу для національної криптовалюти під назвою USDKG.

Корпоративні реєстраційні документи, отримані Радіо Свобода у Міністерстві юстиції Киргизстану, показують, що емітентом стейблкоїна A7A5 є киргизька компанія Old Vector, яку вперше зареєстрували у грудні 2024 року. Документи також свідчать, що компанія, яка надає цей токен Old Vector, – це A7-Kyrgyzstan LLC.

У період з січня до липня зареєстрованим офісом Old Vector був невеликий, напівзруйнований будинок, оточений новішими, більш престижними будівлями та приватними помешканнями.

У липні, коли журналісти Радіо Свобода відвідали цей будинок, що стоїть осторонь ґрунтової дороги за іржавим синім металевим парканом і бетонними блоками, двоє хлопчиків, які відчинили двері, сказали, що нічого не знають про жодну компанію, зареєстровану за цією адресою. Сусід з будинку поруч також повідомив, що компанії з такою назвою тут ніколи не було.

Приблизно через місяць корпоративна штаб-квартира Old Vector переїхала за іншою адресою на околиці Бішкека – до багатоповерхової будівлі під назвою South Park, що складається переважно з квартир.

За даними документів Міністерства юстиції, отриманих Радіо Свобода, сама A7 зареєструвала в Бішкеку низку взаємопов’язаних компаній.

A7-Kyrgyzstan, зареєстрована 17 січня, розміщується на верхніх поверхах комплексу, який раніше був великим торговельним центром. Журналісти Радіо Свобода намагалися потрапити на поверх, де, за повідомленнями, розташовані офіси, але охоронці заблокували їм вхід.

Ще одна пов’язана з Шором структура під назвою «Євразія» також зареєструвала торговельні марки для кількох подібно названих компаній у Бішкеку. Створена в Москві як некомерційна організація, «Євразія» була причетна до низки дій, спрямованих на дестабілізацію виборів у Молдові. Європейський Союз запровадив санкції проти «Євразії» у жовтні 2024 року.

Хоча A7A5 був запущений у січні, публічні торги ним не розпочиналися до лютого, коли він з’явився на московській криптовалютній біржі Garantex.

Garantex багато років привертала увагу західних правоохоронних органів, які стверджували, що вона слугувала каналом для коштів, використаних у відмиванні грошей, атаках із застосуванням програм-вимагачів, комп’ютерному зламі та порушеннях санкцій. Біржа була популярною, зокрема, тому, що дозволяла легко обмінювати криптовалюти на більш відомі стейблкоїни, як-от USDT, прив’язаний до долара, що спрощувало виведення коштів у менш волатильні валюти.

У 2022 році Міністерство фінансів США запровадило фінансові санкції проти Garantex. Але лише через три роки біржа припинила свою діяльність після того, як велике журі присяжних США висунуло звинувачення двом основним операторам Garantex у відмиванні грошей. Американська влада конфіскувала кілька вебсайтів Garantex. Німецькі та фінські агентства конфіскували сервери, на яких розміщувалися операції Garantex. Секретна служба США також конфіскувала понад 26 мільйонів доларів у криптовалютах, які, за словами офіційних осіб, використовувалися для відмивання грошей.

Упродовж тижнів безпосередньо до та після вилучення у березні 2025 року, за словами аналітиків, мільярди монет A7A5 були переміщені з Garantex на нову біржу під назвою Grinex, яку вперше зареєстрували в Киргизстані у грудні попереднього року. Нині переважна більшість транзакцій A7A5 здійснюється на Grinex та меншій біржі під назвою Meer.kg.

Зв’язок між Grinex і A7 залишається незрозумілим. Киргиз, зазначений у документах Міністерства юстиції як засновник Grinex, відмовився коментувати Радіо Свобода, чи пов’язана його компанія з криптовалютною біржею з такою самою назвою.

Однак американські фінансові слідчі стверджують, що Grinex була створена спеціально для того, щоб допомогти трейдерам, чиї кошти були заморожені після закриття Garantex, повернути свої гроші – за допомогою A7A5.

Перетягування каната в Кишиневі

Молдова роками перебуває в центрі боротьби за вплив між Європою та Росією.

Обрання у 2020 році Маї Санду, економістки із західною освітою та досвідом роботи у Світовому банку, змістило баланс на користь Заходу. Шор прагне похитнути його назад у бік Росії.

У 2014 році Молдову сколихнуло масштабне банківське шахрайство, унаслідок якого з країни було виведено понад 1 мільярд доларів – майже одну восьму її валового внутрішнього продукту (ВВП). Влада звинуватила Шора в тому, що він був організатором «крадіжки століття», і він утік з країни у 2019 році, проводячи час між Ізраїлем та згодом Москвою. У 2023 році суд у Кишиневі засудив його заочно до 15 років ув’язнення; його однойменну політичну партію заборонили.

Молдовські та західні чиновники стверджують, що протягом принаймні трьох виборчих кампаній Шор неодноразово намагався купувати голоси, поширювати дезінформацію, навіть вербував та тренував молодих молдован для розпалювання заворушень і провокування поліції. Серед схем, які, за словами чиновників, вони розкрили, були грошові перекази молдованам за допомогою банківських карток, випущених «Промсвязьбанком», державним російським банком, з яким Шор співпрацював.

«Шор працював із «російськими особами для створення політичного альянсу з метою контролю над парламентом Молдови, який потім підтримував би низку законодавчих актів в інтересах Російської Федерації», – заявило Міністерство фінансів США в жовтні 2022 року, коли проти нього вперше запровадили санкції.

Напередодні минулорічних президентських виборів молдовська влада звинуватила Шора в організації схеми, за якою понад 15 мільйонів доларів були переведені з російських банків на рахунки понад 130 тисяч громадян Молдови.

Схема передбачала надсилання попередньо поповнених банківських карток із використанням російської платіжної системи «Мир» людям, які могли поїхати до сепаратистського регіону Молдови Придністров’яПридністров’я, яке офіційно є частиною Молдови, функціонує в умовах правової «сірої зони» та має тісні економічні зв'язки з Москвою для зняття готівки.

Московська некомерційна група Шора «Євразія» також вербувала сотні молодих молдован для участі в аутрич-програмі, пропонуючи безкоштовні поїздки до Росії, вишукані обіди та можливість отримати гранти на мільйони рублів.

Прем’єр-міністр Молдови пізніше заявив, що російські агенти загалом витратили майже 220 мільйонів доларів, намагаючись вплинути на вибори 2024 року, які Санду виграла, отримавши близько 55 відсотків голосів. Паралельний референдум щодо вступу Молдови до ЄС також пройшов, але з набагато меншим відривом, ніж очікувалося.

За кілька днів до парламентських виборів у вересні молдовська влада повідомила, що викрила чергову дестабілізаційну кампанію. Вони провели обшуки у десятках локацій по всій країні та заарештували понад 70 людей. Деякі із затриманих, за даними слідства, нібито їздили до таборів у Боснії та Сербії для проходження підготовки з метою провокування та протистояння поліції. Ця кампанія, за словами молдовської влади, використовувала «мережу групи Шора та зовнішні ресурси».

«Ухилення від санкцій і [молдовське] політичне втручання, як на мене, не є безпосередньо пов’язаними, – сказала Томас. – Думаю, ухилення від санкцій – це зараз головна гра. Водночас очевидно, що Шор має значні особисті інтереси в Молдові й, імовірно, дуже переймається нею на особистому рівні».

«Те, що робить Шор, – це не лише молдовська проблема, – сказав один молдовський чиновник, який погодився говорити на умовах анонімності. – Він надає Росії послугу – допомагає обходити санкції – і заробляє на цьому».

«Промсвязьбанк» не відповів на повідомлення з проханням прокоментувати ситуацію.

«Інфраструктура, стійка до будь-якого зовнішнього впливу»

Починаючи приблизно з 2022 року, велика частина банківської системи Росії була ізольована від західних фінансових мереж у відповідь на війну проти України. Банківський сектор був відключений від SWIFT – системи обміну фінансовими повідомленнями, яка є критично важливою для глобальних банківських операцій; Visa та Mastercard припинили обслуговування Росії у своїх платіжних системах, а західні банки заморозили рахунки російського уряду.

У результаті російська влада намагається вибудувати паралельну фінансову систему. Інші країни, зокрема Китай, Бразилія, Індія та інші великі економіки, висловили підтримку цим зусиллям.

«Розробка токена A7A5 виглядає логічним наступним кроком у зусиллях Росії створити альтернативні платіжні системи для обходу санкцій», – сказав Фірман.

Поки Путін спостерігав за подією 4 вересня у Владивостоці, Шор виглядав нервовим, переминаючись із ноги на ногу, коли описував цілі «фінансового хабу» під назвою Далекосхідний міжнародний фінансово-розрахунковий центр.

«Станом на сьогодні, за 10 місяців роботи, ми провели операцій більш ніж на 7,5 трильйонів рублів, – сказав він. – Сьогодні, зважаючи на те, що понад 50 відсотків усіх наших розрахунків здійснюється з азійськими країнами, ми вирішили відкрити тут фінансовий хаб».

Поруч із Шором стояв його співкерівник: Петро Фрадков, який очолює московський «Промсвязьбанк» з 2018 року. Його батько – Михайло Фрадков – був прем’єр-міністром Росії у 2004–2007 роках, а після цього дев’ять років керував Службою зовнішньої розвідки.

«Промсвязьбанк», відомий як ПСБ, був націоналізований російським урядом того ж року на тлі банківської кризи та переорієнтований на обслуговування зростаючого військово-промислового сектора. У 2022 році ПСБ опинився під санкціями Міністерства фінансів США, як і Петро Фрадков.

«Промсвязьбанк» володіє 49 відсотками компанії A7. Рублі, до яких прив’язана монета A7A5 і які роблять її стейблкоїном, – це депозити, що зберігаються в цьому банку.

Компанія А7 розташована у нових сучасних хмарочосах московського комплексу «Федерація» – у тому самому місці, де була зареєстрована Garantex, а також кілька компаній, які, за твердженнями, пов’язані з сумнозвісними схемами програм-вимагачів.

A7 також намагається стати «офлайн-компанією», відкриваючи відділення, де клієнти можуть робити депозити, знімати готівку, торгувати криптовалютами та здійснювати транскордонні платежі. Окрім Москви та Владивостока, компанія заявляє, що відкриває філії у містах за кордоном, як-от Хараре (Зімбабве) та Лагос (Нігерія).

У липні A7 оголосила, що клієнти ПСБ зможуть купувати токени A7A5 за допомогою банківських карток ПСБ.

Того ж місяця Європейський Союз уперше наклав санкції на A7, заявивши, що компанія була «пов’язана зі спробами вплинути на президентські вибори та конституційний референдум 2024 року щодо вступу до ЄС».

Приблизно в той самий час кількість токенів A7A5 в обігу зросла більш ніж на 240 відсотків, за даними аналітичної компанії Elliptic, – із понад 1 мільярдом доларів щоденних переказів у A7A5.

Згідно з корпоративними маркетинговими документами, оприлюдненими онлайн і проаналізованими Центром інформаційної стійкості, китайські компанії та фізичні особи наразі є найбільшими користувачами платформи платежів A7.

Західні регулятори ледве встигають реагувати.

У середині серпня – приблизно за три тижні до появи Шора та Фрадкова на відеоконференції з Путіним – влада США та Великої Британії запровадила санкції проти A7 та понад пів десятка пов’язаних із нею компаній, включно з Grinex та Old Vector.

Втім, уже за місяць загальна ринкова капіталізація A7A5 – тобто вартість усіх монет в обігу – зросла майже на 250 відсотків, зробивши її найбільшим стейблкоїном, не прив’язаним до долара США.

«Ми вже довели, що національна цифрова валюта може бути не лише альтернативою долару, але й рушієм глобальних змін», – заявив A7A5 у тріумфальному дописі в Telegram.

Європейський Союз відреагував 23 жовтня новими санкціями, спрямованими проти криптоактивів, пов’язаних із Росією, і другою хвилею санкцій проти A7.

У Telegram A7A5 висміяла це оголошення.

«Що це змінить? Нічого! – заявила компанія. – Тому що від самого початку ми будували інфраструктуру, стійку до будь-яких зовнішніх впливів та обмежень».