Що ж це за «скіфське золото», через яке Україна й Росія судилися сім років і крапку у цій справі досі не поставлено? Крим.Реалії з’ясували, що йдеться не зовсім про золото, бо його в колекції небагато, і зовсім не про скіфів. Що ж, насправді, в експозиції кримських музеїв, представленій у Нідерландах і у чому цінність цих артефактів?
Офіційна назва експозиції «Крим. Золотий острів у Чорному морі». Але золота скіфів у експозиції немає, переконують експерти.
«В народі пішла слава. І як причепилося це кліше виставка «скіфського золота», то так воно надалі й тримається», – пояснює музейниця й учасниця судового процесу щодо кримських артефактів у 2016 році в Нідерландах Олена Оногда.
Назва «скіфське золото» – це суто пропагандистський трюкОлександр Симоненко
«Скіфське золото сказав, о! Воно засяяло, воно забрязкало, чудово! Назва «скіфське золото» – це суто пропагандистський трюк. Бо там немає скіфського золота», – каже доктор історичних наук, член-кореспондент Німецького археологічного інституту Олександр Симоненко.
У Амстердамі представлені золоті артефакти з трьох пам’яток у Криму, пояснює Симоненко. Зокрема, з Усть-Альминского могильника у Бахчисарайському районі. Але знахідки звідти сарматської доби, а не скіфської.
Отже, скіфів як таких, яких ми звикли сприймати: скіфські кургани, скіфські царі, скіфське золото, там немаєОлександр Симоненко
«І ще там срібло й поліхромні речі вже пізньоримського часу з могильника Джурга-Оба під Керчю, з могильника Лучисте на південному узбережжі Криму, тобто, це готські речі. Отже, скіфів як таких, яких ми звикли сприймати: скіфські кургани, скіфські царі, скіфське золото, там немає», – каже Олександр Симоненко.
У каталозі колекції, складеному німецькою, описані усі 565 музейних предметів.
«Золота там небагато, там камінь, фрагменти кам'яної скульптури, там пластика, там багато речей не золотих, а бронзових, у тому числі», – розповідає археолог, кандидат історичних наук Евеліна Кравченко, яка ретельно дослідила каталог.
Для кожного археолога у цій колекції є свої унікальні й безцінні речі, знайдені в Криму.
«Лакові китайські скрині. Туалетні скриньки маленькі. Вони вкладаються одна в одну. Вони реставровані з малюпусіньких шматочків, вони розпалися, їм по 2 тисячі років. І японські реставратори копіткою працею реставрували ці лакові шкатулки. Це унікальна знахідка для нашої території», – пояснює Олександр Симоненко.
Інший важливий артефакт, на думку археологів, – стародавній сервіз із ножів, виробів зі скла і глечиків у формі баранів.
Цілісний археологічний комплекс – це найбільше щастя для археолога, для історика, для музейникаОлена Оногда
«Цілісний археологічний комплекс – це найбільше щастя для археолога, для історика, для музейника, тому що він допомагає побачити дуже багато контекстів. Він допомагає побачити рівень розвитку суспільства», – каже Олена Оногда.
Зовсім непримітні для непрофесіонала уламки чорнолакової кераміки теж безцінні, кажуть науковці.
«Вона особлива, тут вибраний комплекс знахідок із графіті і з продряпаними текстами. І ці тексти дуже різноманітні і більша частина писемних знахідок була викарбувана або на кераміці, або на каменях», – розповідає музейниця Олена Оногда.
Ані знаменитої скіфської пекторалі, ані золотої гривні, якими ЗМІ ілюструють так зване скіфське золото, за яке 7 років судилася Україна, в кримській експозиції в Амстердамі немає.
«Пектораль, по-перше, вона була знайдена в Дніпропетровській області, по-друге, вона зберігається в Золотій коморі», – каже Евеліна Кравченко.
Золота гривня – старовинна прикраса для шиї, дійсно, була на виставці в Амстердамі. Але її повернули в Київ у вересні 2014 року, разом із 19 іншими експонатами.
«Гривня з Ногайчинський кургану. Так, вона була на цій виставці. І вона була повернута в Київ, в Музей історичних коштовностей. Все нормально, вона на місці, вона вдома», – каже Олександр Симоненко.
Усі наукові коштовності, за рішенням суду, повинні повернутися до Києва, в Національний музей історії України. Колекцію кримських музеїв вчені називають безцінною, але в неї є страхова вартість, прописана у документах Музею національної історії України.
Страхова вартість усієї цієї колекції близько 2 мільйонів євроОлена Оногда
«Загалом, страхова вартість усієї цієї колекції близько 2 мільйонів євро. По різному з кожної установи. Наприклад, матеріали з Керченського історико-культурного заповідника мають страхову вартість близько 582 тисяч євро, а інші менше», – пояснює Олена Оногда. У швидке повернення кримських артефактів до України вчені не вірять. Попереду можлива касація й подальша судова тяганина.
