На зустрічі в Києві президента України з генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй 8 березня очікувано прозвучали спільні заяви про продовження Чорноморської зернової ініціативи як «критичної необхідності для всього світу» та «надзвичайно важливого кроку для зниження продовольчих цін у світі». Черговий 120-денний термін дії угоди спливає 18 березня. Водночас конкретики щодо її найближчого майбутнього наразі немає.
Чи буде «зернову угоду» пролонговано на рік або взагалі вона стане безстроковою, як запропонував на саміті G20 у листопаді 2022-го президент України Володимир Зеленський?
Чи будуть до трьох портів «Великої Одеси» («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»), звідки нині відправляються судна з агропродукцією, додані іще порт Миколаєва та порт «Ольвія» на Миколаївщині? Рік тому – у березні – останній зазнав російського ракетного удару. Подібна доля спіткала також інфраструктуру порту Одеси – російські «Калібри» прилетіли по ній в липні, наступного дня після того, як у Стамбулі підписали так звану «зернову угоду». В жовтні-січні внаслідок масованих російських ракетних атак по українському енергетичному сектору робота портів також постраждала – були дні, коли через блекаути вони не могли повноцінно працювати.
Найбільшою інтригою для ефективності Чорноморської зернової ініціативи є те, чи зменшиться у протоці Босфор штучна черга суден, які чекають на інспекційну перевірку. Нещодавно Міністерство інфраструктури України навело дані, що на Босфорі скупчилися понад 140 суден.
«Російська сторона в односторонньому порядку скоротила спочатку кількість інспекційних команд до трьох. Потім вдалася до затягування часу самих інспекцій та перевірки показників поза зоною їхньої компетенції. Як наслідок, в середньому ми маємо не більше 6 інспекцій на день, що є критично низьким показником», – прокоментував ситуацію в ефірі Al Jazeera заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков.
Він підкреслив, що нинішня дієвість «зернової ініціативи» не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Чи піде Російська Федерація на пролонгацію домовленостей у Чорноморській зерновій ініціативі? Як поводитиметься Туреччина, що разом із ООН є гарантом «зернової угоди». Ці питання в ефірі «5 каналу» прокоментувала старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер.
Російська сторона, вважає експертка, вимагатиме максимальних привілеїв для експорту власного зерна та добрив.
«З боку РФ будуть намагання підвищити «ціну» цієї угоди для України, спроби дестабілізувати світовий ринок. Думаю, у разі, якщо на її умови не підуть, зірвати зернову угоду Росія все одно не зможе. У листопаді вона вже демонстративно грюкнула дверима, нібито вийшла з угоди, але через кілька днів все одне повернулась», – зазначила Габер.
Туреччина, на її думку, продовжить посередницькі переговори з Україною та Росією.
«Думаю, Туреччина непублічно буде тиснути на Росію, щоб угода продовжувала працювати. Є дві причини такої зацікавленості. Перша лежить в економічній площині, друга – в політичній. Напередодні виборів сприяння зерновій угоді є для президента Ердогана брендовим дипломатичним успіхом», – додала експертка.
Найімовірнішим сценарієм розвитку подій навколо «зернової угоди» після 19 березня консалтингова компанія «УкрАгроКонсалт», що спеціалізується на дослідженнях та аналізі аграрного сектору України та країн Причорномор’я, вважає наступний. Угоду подовжать, але темпи інспекцій не зміняться.
Аналітики звертають увагу також на те, що в наступні місяці обсяги експорту з України будуть знижуватись ще й з природних причин, а саме через сезонне скорочення запасів. Насамперед ідеться про ячмінь та пшеницю. Таким чином в структурі експорту зростатиме частка кукурудзи.
З кукурудзи, до слова, «зернова угода» й розпочалася. 1 серпня 2022 року з її вантажем з порту Одеси вийшов суховантаж Razoni. Судно йшло до Лівану, проте коли ліванський покупець відмовився прийняти вантаж, Razoni пришвартувався в турецькому порту «Мерсін».
Цього місяця держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі «Групи двадцяти» в Індії закликав Росію продовжити дію укладеної за посередництва ООН угоди про експорт українського зерна.
За повідомленнями російських ЗМІ, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив країни Заходу в тому, що це вони «поховали» зернову угоду. 1 березня на зустрічі з турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу Лавров назвав умовою продовження дії домовленостей «урахування інтересів російських виробників сільгосппродукції та добрив у плані безперешкодного доступу на світові ринки».
Чорноморська зернова угода була укладена в липні 2022 року за посередництва ООН і Туреччини, термін дії угоди закінчується 18 березня.
