Андрій Покровський
СЕВАСТОПОЛЬ – через три місяці після першої заяви про створення власних морських дронів в окупованому Севастополі знову заговорили про це. Представники російської влади міста проводять наради, беруть участь у форумах і шукають партнерів, але далі «ворушення повітря» справа, зважаючи на все, не пішла.
В останній день лютого ректор севастопольського держуніверситету (СевДУ) Володимир Нечаєв виступав перед депутатами російського «парламенту міста» і в нього запитали, чи планує СевДУ займатися розробкою безпілотних морських дронів.
«Інтегратором у цьому випадку виступає «уряд Севастополя», ми всі пропозиції, у тому числі щодо того, які морські безпілотники можуть бути створені, а які ми не можемо створити, зібрали і чекаємо, що найближчим часом буде сформульована якась програма», – сказав ректор університету.
На тернистому шляху до російського флоту морських дронів
«Інтегратор», судячи з відповіді ректора Нечаєва, жодних дій не робить. Хоча три з половиною місяці тому чиновники впевнено ставили завдання та міркували про терміни їх виконання. Каталізатором чиновницької активності послужила атака морських дронів, що зіпсувала кораблі Чорноморського флоту в Севастопольській бухті та біля неї наприкінці жовтня минулого року.
За даними окупаційної влади Севастополя та Міноборони РФ, було задіяно дев'ять безпілотних літальних апаратів і сім автономних морських безпілотних апаратів. Американський Інститут вивчення війни (ISW) припустив, що в Севастополі вранці 29 жовтня Збройні сили України могли атакувати фрегат Чорноморського флоту Росії типу «Адмирал Григорович» за допомогою морських дронів.
Такий потужний подразник спокою вимагав від чиновників «заходів у відповідь». За збігом обставин російський губернатор окупованого Севастополя Михайло Развожаєв 2 листопада зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним. Просив про допомогу для Севастопольського морського заводу, а заразом і згадав про необхідність заходів у відповідь.
«У нас є освітній центр світового рівня (СевДУ)… У Севастополі можна зробити компетенції з розробки морських дронів, великі компетенції є ще з радянських часів», – сказав губернатор.
Ще за два тижні було проведено нараду з цієї теми.
У Севастополі можна зробити компетенції з розробки морських дронів, великі компетенції є ще з радянських часівМихайло Развожаєв
«На базі СевДУ разом із представниками Севморзаводу, «ОСК-Технології», Міжрегіонального науково-освітнього центру «МореАгроБіоТех», спеціалістами та керівниками кафедр СевДУ: «Проєктування безпілотних літальних апаратів», «Інноваційне суднобудування та технології освоєння шельфу», «Енергоустановки морських суден і споруд», Науково-дослідницькі лабораторії «Морські наглядові системи» та іншими представниками професійної спільноти та компаній, які мають необхідні компетенції, обговорили план нашої роботи зі створення безпілотників», – написав Развожаєв у своєму телеграм-каналі 14 листопада.
А 22 листопада в Москві він запросив учасників Міжнародного промислового форуму «Інтелект машин і механізмів» підключатися до проєкту створення морських безпілотників у Севастополі.
Є чітке розуміння, що, як і в які терміни має з'явитися, є додаткові кошти, які виділяє уряд РФ. Севастополь має великий досвід і велику історію, пов'язану з приладобудуванням. Торік ми заклали дизайн-центр мікроелектроніки на базі «Граніту», зараз ми чекаємо на всіх, хто має ідеї та технології в галузі радіоелектронної боротьби і всього, що з цим пов'язано, на базі Севастопольського науково-освітнього центру «Мореагробіотех» і Севморзаводу», – повідомив він.
При цьому в СевДУ вже існують кафедри «Проєктування безпілотних літальних апаратів», «Інноваційне суднобудування та технології освоєння шельфу», НДЦ «Енергоустановки морських суден і споруд» та НДЛ «Морські наглядові системи».
Судячи із сьогоднішніх подій, ніхто з учасників МПФ до севастопольського проєкту не приєднався, а на кафедрах чекають на вказівки згори чи фінансування, а, можливо, і того й іншого. Та й проєкту, власне, навіть на папері немає, далі декларацій про наміри справа не пішла. Але наради проведені та галочки поставлені, проблема позначена і застовблена, вказівки зроблені.
Виходячи з цього, ВМС України поки що можуть спати спокійно.
Наскільки це взагалі можливо?
Намалювати проєкт на папері, безперечно, можна – світлих умів у Севастополі вистачає. Проте зробити наступні кроки від створення дослідних зразків, проведення випробування та впровадження у виробництво буде дуже проблематично.
Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жодний дрон просто не влізутьЄвген Буфетчиков
Українські військові регулярно сміються, розбираючи збиті безпілотні літальні апарати російського виробництва. То звичайну побутову фотокамеру в них знайдуть, то плати від пральних машин чи іншої домашньої техніки. Причина всього цього – загальна технологічна відсталість Росії, яка десятиліттями сиділа на дармових нафтогазових грошах і не розвивала власні науку і виробництво.
«У Росії поки що не можуть створити свій польотний контролер. У нас технології ще не дійшли до того, щоб створювати мікрочіпи на основі 8-нм техпроцесу, ми будуємо мінімум 180-нм. Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жодний дрон просто не влізуть», – заявив торік керівник «Російської ліги дронів» і генеральний директор компанії з виробництва безпілотників RDR Євген Буфетчиков в інтерв'ю севастопольському виданню ForPost.
Інший спеціаліст – доктор фізико-математичних наук, заступник керівника робочої групи «Аеронет» Павло Булат – пропонує вирішувати проблему за допомогою «запозичення». «Щоб не гаяти часу, для початку можна налагодити роботу із запозиченими концепціями або вже розробленими моделями безпілотних систем», – зазначив він.
Але, якщо ідеї запозичувати нескладно, то з технологіями все з точністю до навпаки. 180 нанометрів російських контролерів і 8 нанометрів західних контролерів розділяє прірва в десятиліття, подолати яку російська промисловість не зможе вже ніколи.
Як вважають, Росія могла використовувати в атаці на міст у Затоці Одеської області чи керовану торпеду, чи надводний дронПавло Лакійчук
Можна, звичайно, ввозити товари подвійного призначення контрабандою – під виглядом так званого «паралельного імпорту», але запроваджені та регулярно посилювані санкції закривають ці лазівки одну за одною.
Минулого місяця, 11 лютого, міст у Затоці на Одещині був атакований, ймовірно, морськими безпілотниками. Чи говорить це про те, що Росії вдалося створити подібні екземпляри?
«Як вважають, Росія могла використовувати в атаці на міст у Затоці Одеської області чи керовану торпеду, чи надводний дрон. Для цього могли «доробити» якийсь експериментальний варіант торпеди або зразок безпілотного човна, що раніше потрапив до рук окупантів, який задіяли в атаках на кораблі в Севастополі українськими військово-морськими силами», – вважає керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» ( Київ) Павло Лакійчук.
Із ким воювати морськими дронами?
Питання, винесене у цей підзаголовок, щодо важливості не поступається питанням наявності відповідних розробок і технологій.
Україна не має потужного флоту, проти якого можна було б скерувати армаду безпілотних морських дронів. У строю з бойових кораблів лише старенький мінний загороджувач «Балта» і такий самий древній середній десантний корабель «Юрій Олефіренко». Окрім цього, півтора десятка бойових катерів різних проєктів.
Ми маємо захистити акваторії наших морів і мирні міста від російських ракет, які запускають із кораблівВолодимир Зеленський
На противагу цьому Чорноморський флот продовжує нарощувати корабельне угруповання. У строю три фрегати проєкту 11356Р «Буревестник», на «Северной верфі» Санкт-Петербургу будуються два корвети проєкту 20380 типу «Стерегущий», один з яких вже проходить ходові випробування. Чотири малих ракетних кораблі проєкту 21631 «Буян-М», сім підводних човнів. І це лише носії крилатих ракет «Калібр», якими Росія стріляє по українських містах. А загальна кількість кораблів і підводних човнів – 89 одиниць.
Це серйозні цілі, що несуть загрозу Україні. Тому 11 листопада президент Володимир Зеленський оголосив про збір коштів на виробництво першого у світі флоту морських дронів, гроші збирають на фандрайзинговій платформі United24.
«Ми маємо захистити акваторії наших морів і мирні міста від російських ракет, які запускають із кораблів. Дрони також допоможуть розблокувати коридор для цивільних суден, які доставляють зерно всьому світові. Я впевнений, що мільйони людей підтримають цей важливий напрямок оборони України. І це лише для нашого захисту – на чуже ми не претендуємо», – заявив Зеленський.
У тому ж листопаді в Литві зібрали гроші на три морські дрони для України. Кампанію зі збору коштів організував литовський журналіст і телеведучий Андрюс Тапінас.
«Уже цього місяця перші безпілотники створять флот морських дронів. Про результати їхньої роботи незабаром дізнаєтеся з новин і з засмучених облич російських пропагандистів», – пообіцяв міністр цифрових технологій України Михайло Федоров 7 грудня.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
