«Як ви?» – «Дивом…» Останніми днями здебільшого саме так вітаються один із одним жителі невеликого курортного селища Сергіївка на Одещині. Ті, хто вцілів і нікуди не виїхав, ховають загиблих внаслідок російського ракетного удар приятелів, колег, рідних. Уночі 1 липня ворог вдарив по Сергіївці трьома ракетами Х-22. Одна влучила в дев’ятиповерхівку, інша – в базу відпочинку, третя впала в полі неподалік. Ось що розповідають люди:
Розповідь директорки Сергіївської школи-ліцею Галини Архипенко:
– Сидимо в бомбосховищі з дітьми, мені телефонують: «Там дівчинка є – Анєчка. Її батьків щойно знайшли мертвими під завалами. Не відпускайте дитину від себе. Обійміть».
Сіла з дитиною, тримаємось за руки. Вона розповідає, як батько з мамою виштовхували її з квартири.
Каже: «Галино Олександрівно, я знаю кілька молитов. Помоліться зі мною, будь ласка. Вірю, що вони живі. Потрібно вірити». А я пригорнула її до себе й не знаю, як цій світлій дитині розповісти про горе, що її спіткало…
Ніч, а потім дні суцільного болю. Для всіх. Всього селища.
Поховали нашого вчителя фізкультури Володимира Чулака. Він загинув із дружиною та сином.
Вагітну невістку мого шкільного колеги ледь живою витягли рятувальники.
Родина мого учня вціліла, бо не ночували в будинку. Вони – переселенці з Донбасу, 8 років тому купили житло в Сергіївці. І от знову втратили.
«Бачити фотографії – то одне. Наяву просто жах», – каже Зоя Доменчук. Будинок її 85-річної свекрухи – серед тих, що постраждали найбільше.
Загалом таких у Сергіївці 17, кажуть рятувальники. Але в епіцентрі влучення російських ракет і пожежі опинилися дев’ятиповерхівка з магазином господарчих товарів на першому поверсі й база відпочинку в сотні метрів неподалік.
Володимир Балик живе в селі за 7 кілометрів від Сергіївки. Згадує, коли стався вибух, вікна задрижали: «Тільки-но о п’ятій ранку закінчилась комендантська година, вирушив сюди – так переживав за знайомих. Живі, на щастя. Коли приїхав, бачив тіла в чорних мішках, а будинок ще димив», – згадує чоловік.
Ті, хто вціліли та вирішили не виїжджати з Сергіївки, пробують привести до ладу життя, яке розділилося на до та після першої липневої ночі.
Виносять купи скла та сміття з розтрощених квартир. Приходять у визначене місце за гарячими обідами. Приймають, сортують, беруть гуманітарну допомогу, яку щодня збирають в Одесі й привозять звідти волонтери. Раніше було 70 кілометрів до обласного центру, тепер – об'їзними шляхами – всі 120.
Курортна Сергіївка на Одещині, а кількома днями раніше торгівельний центр у Кременчуці, є станом на сьогодні місцями найбільш масштабних за кількістю жертв російських ударів по цивільних об’єктах України із використанням крилатих ракет Х-22.
Обласні прокуратури продовжують досудові розслідування за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України («порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним убивством»).
- Росія заперечує, що російська армія обстрілює цивільні об'єкти, руйнує житлові будинки та інфраструктуру міст і сіл. Натомість кремлівська пропаганда через усі свої канали поширює тезу, що це «сама українська армія обстрілює українські цивільні об'єкти».
- Президент Росії Володимир Путін називає широкомасштабну війну в Україні, що відбувається із застосування Росією усіх видів важкого озброєння, називає «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
- Наприкінці червня Україна подала позов до ЄСПЛ зі звинуваченням Росії у військовому вторгненні й нападі на мирне населення.
- Міжнародна правозахисна організація Amnesty International провела розслідування бомбардування 16 березня 2022 року Маріупольського драматичного театру, в якому укривалися сотні цивільних, зокрема і діти. Організація визнала це бомбардування «воєнним злочином Росії».
- Від початку повномасштабної війни станом на 4 липня ООН підтвердила загибель 4889 цивільних українців, зокрема 335 дітей. Внаслідок дій Росії свої помешкання втратили або вимушено залишили 8 мільйонів громадян України. В ООН зазначають, що фактичні цифри можуть бути набагато вищими – робота з документації жертв російської агресії триває.
