Депутатська недоторканність в Україні офіційно скасована – з 1 січня цього року. Одну з основних обіцянок, яку озвучували різні кандидати у президенти, втілив у життя Володимир Зеленський – його монобільшість у Раді ухвалила відповідні зміни в законодавство. Здавалося б, тепер має бути простіше притягнути до відповідальності народного депутата у разі вчинення злочину – вже немає необхідності отримувати для цього згоду голосуванням у залі Верховної Ради. Утім, резонансний випадок із народним депутатом від «Слуги народу» Олександром Юрченком демонструє, як такі справи можуть зійти нанівець без уваги громадськості і через один вагомий нюанс, із яким депутати внесли зміни до Кримінального процесуального кодексу. Тепер контроль за долею справ проти народних депутатів в руках однієї людини – генерального прокурора. В даному випадку – Ірини Венедіктової, соратниці Володимира Зеленського. «Схемам» вдалось дізнатись про щонайменше ще один такий випадок, коли очільниця ГПУ спершу відмовила у відкритті кримінального провадження проти народного депутата. І теж – зі «Слуги народу». У своє розпорядження «Схеми» отримали аудіозаписи розмов, вивчення яких та співставлення з подіями того часу дає краще розуміння, чи мала справа перспективи, попри те, що Ірина Венедіктова влітку вирішила інакше. Йдеться про заступника голови фракції «Слуги народу» Павла Халімона. Після розголосу і неодноразових запитань журналістів генеральна прокурорка повідомила 30 вересня, що її офіс днями відкрив провадження. Та юристи пояснюють, що наразі це не має сенсу – адже «зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо».

Село Івківці Прилуцького району Чернігівської області.

Тут працює однойменне державне аграрне підприємство «Дослідне господарство «Івківці», що спеціалізується на вирощуванні зернових і рослинних культур. Воно перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.

Площа полів, якими володіє ДП «Івківці», – понад 5 тисяч гектарів.

Який стосунок це дослідне господарство має до можливого депутатського хабарництва? Спершу треба розібратись в історії конфлікту – і, зокрема, почати з того, як заробляє це дослідне господарство.

ДП «Івківці» співпрацює з приватними компаніями. Укладає із ними контракти на незавершене виробництво сільськогосподарських культур.

Це означає, що держпідприємство отримує гроші від приватної компанії за використання гектарів землі, на яких воно вирощує ту чи іншу культуру, і під час збору урожаю віддає її у приватні руки.

Така співпраця ДП «Івківці» і однієї приватної фірми стала підставою для відкриття кримінального провадження Прилуцькою місцевою прокуратурою: начебто державне підприємство мало на меті віддати врожай приватній компанії за ціною фактичної собівартості – тобто держава з такого контракту не отримала б ніякого прибутку.

Приватна компанія, про яку йдеться в кримінальному провадженні, – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина», засновником якого тривалий час був Олег Дмитренко – депутат восьмого скликання від «Блоку Петра Порошенка», – і досі лишаються його дружина й батько.

Дмитренко вже потрапляв у поле зору «Схем». У лютому минулого року журналісти досліджували найбільших отримувачів бюджетних дотацій на сільське господарство. Компанія «Батьківщина», директором якої на момент обрання був Дмитренко, отримала два з половиною мільйони гривень дотацій у той час, коли сам Дмитренко був членом парламентського комітету з питань аграрної політики.

– Саме компанія вашої родини отримала найбільше дотацій за цією програмою в Чернігівській області.

– Ну, якщо вони мають найбільше поголів’я тваринництва, – пояснював тоді Дмитренко.

А нині Дмитренко балотується в депутати до Прилуцької міської ради від партії «За майбутнє» – політичного проєкту Ігоря Палиці, давнього бізнес-партнера олігарха Ігоря Коломойського.

Про провадження місцевої прокуратури журналістам розповідає Анна Кравченко, яка на момент його відкриття була виконувачкою обов’язків директора держпідприємства «Івківці» і дізналась про це від новопризначеної заступниці керівника. Саму ж Кравченко правоохоронці підозрюють у підписанні невигідних контрактів із «Батьківщиною», що, на думку слідства, призвело до розтрати бюджетних коштів.

«1 липня вона підходить до мене і каже про те, що у неї в телефоні є наказ від Академії про те, що у зв’язку з відкриттям кримінального провадження щодо розкрадання мною бюджетних коштів – хоча держпідприємство не отримує бюджетні кошти з 2014 року – мене усуває Академія від виконання обов’язків директора, а її призначає», – каже Кравченко.

У межах кримінального провадження Прилуцький міськрайонний суд за клопотанням прокурорів наклав арешт на врожай, який мала б отримати фірма родини ексдепутата Дмитренка «Батьківщина» за контрактом із ДП.

А більше ніж через тиждень на територію державного підприємства заїхали комбайни для збору врожаю. Селяни почали протестувати. Сталися сутички з поліцією. Зерно почали вивозити на елеватор.

«Я тут була кожен день і кожен день викликала поліцію. І кожен день я писала заяву в поліцію про те, що відбувається крадіжка зерна. Згідно з ухвалою, яку виніс суд, ми не маємо права, вірніше, зерно не може виїжджати за межі держпідприємства «Івківці». А воно зараз лежить на елеваторі», – розповідає Кравченко.

Зерно вивозили на елеватор для його належного зберігання, пояснює у відповідь журналістам заступниця директора дослідного господарства Інна Лещенко: «Зерно – на зберіганні. Договір на зберігання укладений із елеватором, тому що у зв’язку з недбалим керуванням Кравченко Анни Миколаївни всі склади, які є на підприємстві, в дуже і дуже поганому стані».

Наразі зерно досі залишається арештованим, а нещодавнім рішенням Чернігівського апеляційного суду представникам «Батьківщини» було відмовлено у знятті арешту з врожаю.

«Зрозуміло, що в маленькому селі, коли прийшла Інна Лещенко – його фактично людина, – то зрозуміло, що це був Халімон», – поділився спостереженнями Дмитренко, який сам прийшов до журналістів, щоб розповісти про ці події.

Павло Халімон – заступник керівника фракції «Слуга народу» у Верховній Раді. Він же – заступник голови парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики. Представник влади «нових облич».

«Що стосується того, як я потрапив до команди Володимира Зеленського, – це досить давня історія. Вона почалась ще 2014 року. Я професійно займаюсь хокеєм, і одного дня до нас на лід завітали представники «Кварталу». І вони знімали комедійний ролик, – розповідав у липні 2019-го в інтерв’ю телеканалові «Суспільне: Чернігів» Павло Халімон. – Після того, як я дізнався, що Володимир Зеленський буде йти в президенти України, я до нього зателефонував і запропонував свою допомогу».

На останніх виборах президента Халімон значився офіційним представником Володимира Зеленського у Чернігівській області, звідки сам родом. До списку партії «Слуга народу» на позачергових парламентських виборах Халімон потрапив під номером 55.

Наразі Халімон є головою Чернігівської обласної організації партії «Слуга народу», створеної у червні цього року.

До свого походу в політику він займався агробізнесом. І, увійшовши до парламенту, Халімон сконцентрував свою увагу саме на аграрному секторі. Зокрема, ініціював низку змін до Земельного кодексу й інших нормативних документів у сфері земельних відносин.

До депутатської діяльності Халімон також мав у власності компанію гуртової торгівлі газоподібним паливом – «Прометей-Газ». «Схеми» звернули увагу на неї. В той час, коли нею володів Павло Халімон, керівником фірми значилась згадана Інна Лещенко, нині – заступниця керівника держпідприємства «Івківці».

Так, у 2018-му році «Прометей-Газ» напряму постачав нафтопродукти до Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва, що підпорядковується Національній академії аграрних наук України.

Тоді станцією керував Олег Піщенко – до серпня 2020 року. Він же – тепер керівник держпідприємства «Івківці».

«Я набрав Халімона і запитав: «Павле Віталійовичу, в чому справа?». А він каже: Добре, я з вами зустрінуся». І перша зустріч відбулася в Адміністрації президента в кабінеті номер 350», – продовжує розповідь Дмитренко.

На зустрічі, за його словами, також був присутній народний депутат від «Слуги народу» Андрій Мотовиловець, член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Сам Дмитренко пішов на цю зустріч із диктофоном. І надав ці записи «Схемам».

15 липня 2020 року

Зустріч в Офісі президента. Учасники – Олег Дмитренко, ймовірно, Павло Халімон і Андрій Мотовиловець.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: …для того, щоб не торгувати репутацією Аграрної академії наук, для того, щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке… і таке саме.

[Олег Дмитренко]: Павле Віталійовичу, але ми працюємо чесно і добросовісно.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Абсолютно, абсолютно вірно. Тому у мене повністю з Андрієм до вас чесна пропозиція відшкодувати…

[Олег Дмитренко]: Якщо ви відшкодуєте.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Всі понесені витрати, ви рахуєте. Ви…

[Олег Дмитренко]: Давайте ми, давайте відшкодуєте. Але в чому питання, ви що, можете краще працювати?

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Ми можемо.

За версією Дмитренка, народний депутат запропонував йому віддавати частину заробітку, а зі свого боку обіцяв «сприятливі умови» у співпраці з держпідприємством.

Дмитренко продовжив записи спілкування з народним депутатом – під час якого, за словами аграрного бізнесмена, він намагався «підігравати» співрозмовникам, щоб отримати якомога більше задокументованих підтверджень їхніх намірів.

Через кілька днів після розмови на Банковій Дмитренко знову зустрівся зі «слугою народу», цього разу – у сквері навпроти Чернігівської міської ради.

Записи цієї розмови він також передав журналістам. На ній чоловік із голосом, схожим на голос народного депутата Павла Халімона, спілкується із Дмитренком.

19 липня 2020 року

Зустріч у сквері навпроти Чернігівської міської ради.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Робим 50 на 50. Ми берем, всьо.

[Олег Дмитренко]: З нового року?

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: З нового року.

Того ж дня, за словами Дмитренка, він вдруге зустрічається із депутатом і з Сергієм Селютіним, якого той представляє своїм бізнес-партнером.

Селютін у серпні 2020 року подавав декларацію як кандидат на заміщення вакантної посади очільника ДП «Івківці».

Зустріч, під час якої Дмитренко також фіксував розмови на диктофон, цього разу відбулась у ресторані «Петровський бровар» на Обухівській трасі.

19 липня 2020 року

Зустріч у ресторані «Петровський бровар» на Обухівській трасі, у Броварах Київської області.

[Олег Дмитренко]: 50 на 50 працюємо з нового урожаю… Да, а тут ми домовилися…

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: 30+10.

[Олег Дмитренко]: Да. Всьо. Значить… Ну, плюс–мінус там 3-5 днів, я закриваюся…

«Я повинен був за умовами – через 3–5 днів, тобто, 3, максимум – 5, віддати перший транш – 30 мільйонів із 40», – пояснює журналістам цей фрагмент спілкування Дмитренко.

Розмова триває.

19 липня 2020 року

Зустріч у ресторані «Петровський бровар» на Обухівській трасі, у Броварах Київської області.

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Ну ото як швидко ви зробите, так і відкриєм вам (нерозбірливо) роботу.

[Олег Дмитренко]: Через скільки максимум після цього?

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Ну, зразу йде в роботу, ніхто вас не буде трогать. Ми тоже…

[Олег Дмитренко]: Ну, ви його закриваєте (нерозбірливо)?

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Ну цей, імєнно оце, що у вас єсть. Значить, і ваші (нерозбірливо)… Не одна така.

[Олег Дмитренко]: А до нас нічого? (нерозбірливо)

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Він говорив за цю ситуацію, яка на сьогоднішній день, на підставі якої відсторонений директор, на підставі якої проводиться перевірка, – це все ми закриваєм.

«Халімон розповідав мені, «ти даєш 40 мільйонів: 30 +10, 30 зараз і 10 потім, після збирання кукурудзи. 50/50, якщо хочете далі працювати». Вони ставлять свого директора, і ми будемо йому підзвітні, говорити й носити», – згадує Дмитренко.

І додає: «І на другий день вони періодично почали, то один, то другий запитувати: «коли-коли». Я відтягував і кажу: 3–5 днів».

20 липня 2020 року

Телефонна розмова між Олегом Дмитренком і чоловіком із голосом, схожим на голос Сергія Селютіна.

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Миколайович, ще раз прошу, ще раз прошу про первий шаг. Тому що там в 13:30 вже ж буде, блін, сходняк, і тоді ж нам одматувати же ж буде його важче…

Під «сходняком», за версією Дмитренка, малось на увазі засідання Чернігівського апеляційного суду 21 липня, на якому було відмовлено у знятті арешту з урожаю державного підприємства.

20 липня 2020 року

Телефонна розмова між Олегом Дмитренком і чоловіком із голосом, схожим на голос Сергія Селютіна.

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Дайте хоть маленький пакет документів, я піднімаю руки, і просто мікро… (нерозбірливо), і всьо – і це вообщє знімається питання.

За словами Дмитренка, «пакет», «документи», «первий шаг» у цьому випадку означає грошову винагороду.

20 липня 2020 року

Телефонна розмова між Олегом Дмитренком і чоловіком із голосом, схожим на голос Сергія Селютіна.

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: До 13:30 я готовий під’їхати в любу точку, мені хоть один, одну ксерокопію, хоть одну ксерокопію.

[Олег Дмитренко]: Тихонович, ну ви здрава людина? Я все зробив, ну я вам кажу, день-два, що, ви не дочекаєтесь, чи що? Ну для чого ці страсті нагнітання?

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Страстей нема, Миколайович, ну давайте, тому що мені тоже, дивіться… не впевнений дальнєйший там цей трудовий колектив цього товариства, розумієте, того шо ж я не один в цій схемі (нерозбірливо). Дайте один титульний лист, і я вам за це все відповідаю. Один просто титульний лист, ксерокопію, начало, і всьо, і питання знімається з сьогоднішнього дня.

Схоже, «титульний лист», «ксерокопія» – це теж завуальована термінологія.

Судячи з подальшої розмови, чоловік із голосом, схожим на голос Селютіна, продовжує наполягати.

20 липня 2020 року

Телефонна розмова між Олегом Дмитренком і чоловіком із голосом, схожим на голос Сергія Селютіна.

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Давайте, пожалуйста, прийміть мої наміри…

[Олег Дмитренко]: Я прийняв, ми про все вже домовилися, ну я вам кажу, я вам можу виписку завтра на утро показати, шо вже вони в Україні, мої документи.

[Голос, схожий на голос Сергія Селютіна]: Мені де-факто даже 10% від пакету документів достатньо для того, щоб…

[Олег Дмитренко]: Там повністю пакет документів. Для чого нам його дробить чи шо… Я для чого замовив цю всю процедуру: я швидко її зробив, перекинув, вони зайшли, завтра я проконвертуюсь – і всьо, в мене все на руках, весь пакет.

Розмова закінчується обіцянкою Дмитренка «закрити питання» наступного дня.

Судячи із записів, уже 21 липня засновникові товариства «Батьківщина» телефонує чоловік, чий голос схожий на голос заступника голови фракції «Слуга народу» Павла Халімона. На тлі навіть можна почути голос, схожий на голос спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. Ймовірно, телефонна розмова відбулась просто у стінах парламенту під час сесійного засідання.

21 липня 2020 року

Телефонна розмова між Олегом Дмитренком і чоловіком із голосом, схожим на голос Павла Халімона.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Олег Миколайович, вітаю!

[Олег Дмитренко]: Вітаю, Павло Віталійович!

[Дмитро Разумков]: Шановні колеги!

Але найцікавіше – далі.

21 липня 2020 року

Телефонна розмова між Олегом Дмитренком і чоловіком із голосом, схожим на голос Павла Халімона.

[Олег Дмитренко]: …я прошу, щоб не піддавлював мене Селютін, ну, він сьогодні або якоїсь трави курнув, я йому: «все в роботі», він: «давай-давай, я в пів другої буду, давай».

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Послухайте, ми пожали руки?

[Олег Дмитренко]: Да, ну так я ж йому це пояснив.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Я йому так само. Я йому так само кажу, я йому так само говорю не… він сказав? Він сказав. Все. Ви ж його за язик не тянули, він запропонував? Запропонував. У нього є, він сказав, 3–5 днів, нашо ти його це ***.

Наступного дня між Дмитренком і начебто Халімоном вкотре відбувається телефонна розмова.

22 липня 2020 року

Телефонна розмова між Олегом Дмитренком і чоловіком із голосом, схожим на голос Павла Халімона.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: По нашим питанням, що там?

[Олег Дмитренко]: Ну, сьогодні 10% документів я йому віддам до вечора. Да, щоб він просто… він ухватив мене за горло, ну я кажу, ну що ти оце.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Ну, він переживає.

[Олег Дмитренко]: Та я розумію. Сьогодні тільки третій день.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Хорошо. Сьогодні третій день. Добре. Сьогодні четвертий день, ну ладно.

[Олег Дмитренко]: Ну хорошо. Сьогодні четвертий день. Ну, всьо.

[Голос, схожий на голос Павла Халімона]: Хорошо, добре, все, працюємо.

Залучення правоохоронців

21 липня підприємець звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро, в якій повідомив про те, що народний депутат і його довірена особа вимагають хабар. Дмитренко також повідомив про записи, зроблені на диктофон, викладені у цій публікації.

«Заявник проінформував детективів НАБУ про те, що він з власної ініціативи та для захисту своїх законних прав здійснював аудіозаписи своїх зустрічей та розмов з народним депутатом України», – зазначили пізніше у письмовій відповіді на запит в НАБУ.

Детективи вивчили записи і обставини справи. І вже 22 липня звернулися до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо ймовірного вимагання народним депутатом Павлом Халімоном неправомірної вигоди. Ось це звернення, яке надав журналістам Дмитренко. Автентичність цього листа пізніше «Схемам» підтвердили і в НАБУ.

Утім, уже наступного дня детективи отримали відмову з ГПУ.

«Роз’яснюємо, що всупереч приписам ст.ст. 2, 9, 214, 480, 482-2 КПК України, у зазначених матеріалах відсутні конкретні відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення вказаним у зверненні народним депутатом України кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4. ст. 368 КК України. З огляду на викладене на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР», – мовилося у відповіді за підписом Венедіктової, яку також отримали у своє розпорядження «Схеми».

«Із того часу Халімон зупинив зі мною всі зв’язки, більше не телефонував. Так само Селютін», – пригадує події заявник.

На запит «Схем» у НАБУ повідомили, що вивчали записи, які приніс до них Дмитренко, і дійшли висновку, що в них справді можуть міститися ознаки ймовірного корупційного злочину – після чого звернулись до ГПУ, щоб далі збирати докази у процесуальний спосіб. Водночас у бюро відмовились детально коментувати ці події.

«Вивчення зазначених аудіозаписів підтвердило вказані у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини вимагання неправомірної вигоди у сумі 40 000 000 гривень народним депутатом України», – мовиться у відповіді НАБУ «Схемам».

І додається: «Детективи НАБУ вжили усі можливі заходи для початку досудового розслідування за заявою Дмитренка О.М., однак відмова генерального прокурора внести відомості за цим фактом до ЄРДР унеможливила здобуття у законний спосіб доказів протиправної діяльності народного депутата України».

«Схеми» звернулись до всіх згаданих у матеріалі осіб, щоб вони озвучили свою позицію – підтвердили або спростували викладені в матеріалі події й участь у них.

Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Мотовиловець підтвердив, що був учасником зустрічі на Банковій – разом зі своїм соратником у партії Павлом Халімоном та ексдепутатом і аграрним бізнесменом Олегом Дмитренком.

«Це був 350-й кабінет в Офісі президента, він закріплений за Борисом Баумом, який є помічником Кирила Володимировича Тимошенка, – згадує деталі Мотовиловець. – Чому взагалі ця зустріч відбулася? Це було на прохання самого пана Дмитренка, який обривав телефони всім з проханням зустрітися. Мова йшла про підприємство «Івківці», яке на окрузі Павла Халімона. Він звернувся до мене з проханням пояснити, як можна вплинути на ситуацію, щоб її змінити. Я пояснив, що якщо там дійсно погана фінансова складова, а саме – підприємство штучно доводиться до банкрутства через політичний тиск».

Метою зустрічі, за словами Мотовиловця, було «пояснити колишньому народному депутату, що підприємство буде працювати».

«Жодного, жодного пропонування вимагання, ніяких сум не обговорювалося, в моїй присутності, присутності Дмитренка і Халімона», – підкреслив депутат.

Підтвердив факт цієї зустрічі в Офісі президента і сам депутат від «Слуги народу» Павло Халімон.

«Ця зустріч була, вона мала дружню мету. Він (Олег Дмитренко – ред.) приходив в Адміністрацію президента для того, щоб пояснити, наскільки сильно він допомагає держпідприємству, щоб воно не потрапило до банкрутства, а насправді він все робить навпаки, – пояснив депутат. – Те зерно, яке вони (товариство «Батьківщина» – ред.) збирали, вони купували за значно заниженими цінами. Таким чином утворилась заборгованість майже в 50 мільйонів за останні декілька років».

– Який ви маєте стосунок до державного підприємства «Івківці»?

– Абсолютно ніякого.

– Там заступниця директора – колишня директорка компанії, де ви були засновником.

– Це правда, вона колись у мене працювала.

– Але зараз ви ніяк не впливаєте на діяльність цього підприємства?

– Абсолютно.

– А ви від Дмитренка вимагали якісь кошти за закриття кримінального провадження?

– Ні. Він до мене неодноразово звертався і просив моєї допомоги, щоб я не втручався в цей процес, і щоб я не оприлюднив ці дані, я звертався до правоохоронних органів з метою притягнення його і його директора до кримінальної відповідальності, і пропонував мені сам хабаря.

Журналісти запропонували заступникові голови фракції «Слуга народу» прослухати аудіозаписи, надані Дмитренком. Зокрема, фрагмент розмови під час зустрічі у сквері навпроти Чернігівської міськради 19 липня.

– Ви кажете «30+10». Це про що?

– Це ж те, що я вам кажу, що він (Дмитренко – ред.) пропонував 40 мільйонів. «30+10».

– Так це ви озвучуєте «30+10».

– Ні, це він каже.

– Давайте ще раз переслухаємо. Ось Дмитренко каже «я закриваюся», а тут ви кажете: «30+10».

– Дивіться, ви мені даєте послухати уривки записів, а от у вас немає цілого запису?

– У нас є цілий запис.

– От давайте якось послухаємо цілий запис і будемо вже коментувати. Я ж абсолютно не заперечую те, що ви кажете, те, що він до мене звертався. Немає заперечень, але давайте слухати цілий запис і потім робити висновки.

Тобто депутат не став заперечувати, що така зустріч була. Як і не спростував, що на плівках – саме його голос. Водночас, за версією Халімона, безпосередньо озвучені факти не відповідають дійсності. Він підкреслив, що не він вимагав хабаря, а навпаки, йому його пропонували, і що він не обіцяв «посприяти» у вирішенні питань.

– Будь-які його заяви про те, що начебто ви вимагали хабар «30+10», «ми закриваємо 3–5 днів», такого не було?

– Не було. Таке було, але пропонував він, – вкотре повторив депутат. – Це підприємство на моєму окрузі, до мене звернулись люди, я допоміг як народний депутат, зробив якийсь адміністративний супровід.

Заступник голови президентської фракції також підтвердив, що приходив на зустріч у ресторані «Петровський бровар»: «Так, була (така зустріч – ред.). Ті ж самі питання обговорювалися, мені просто був необхідний свідок, я попросив Селютіна, щоб він поїхав зі мною, щоб… якщо ми будемо порушувати кримінальну справу, щоб він підтвердив цю інформацію, що Дмитренко пропонував хабаря».

«Схеми» запропонували Халімонові також прослухати інші записи, де звучить голос, схожий на голос його довіреної особи – Сергія Селютіна. Зокрема, 20 липня, коли йшлося про «титульний лист», «ксерокопію» й іншу, вочевидь завуальовану термінологію про гроші, і телефонну розмову наступного дня після цього – самого Дмитренка з парламентарем, імовірно, у стінах Верховної Ради.

– Тут можна почути навіть голос Дмитра Разумкова. Як ви можете прокоментувати?

– Та там нічого не зрозуміло. Я ж не знаю, про що вони там «жали руку». Можливо, вони там домовлялись…

– Ви цю розмову підтверджуєте?

– Звичайно, підтверджую.

– Про що вона була?

– Я не пам’ятаю реально, про що була ця розмова, і про що Дмитренко мені дзвонив. Про збір врожаю розмовляє, чи про що… Ну це було в той час, коли прибирали врожай. Але це було два місяці тому, я реально не пам’ятаю. Але точно не про хабарі. Точно.

Про Селютіна він каже: «Він не має жодного стосунку до мене з точки зору якогось бізнесу, підприємницької діяльності. Я прекрасно знаю, що це за людина. Але спільної справи в мене з ним немає».

Він пообіцяв «Схемам» допомогти організувати коментар від Сергія Селютіна. Адже журналісти телефонували йому і також відправили письмові запитання, але бізнесмен поки так і не відреагував.

«Схеми» також уточнюють у Халімона ще один момент.

– Ірина Венедіктова вам нічого не казала про те, що до неї зверталися детективи?

– Абсолютно. Більше того, я до неї звертався.

– З приводу чого?

– Не можу розголошувати.

Після відмови Венедіктової відкрити провадження ексдепутат і засновник сільськогосподарського товариства «Батьківщина» звернувся до Вищого антикорупційного суду з вимогою зобов’язати Венедіктову дати «зелене світло» цій справі.

За два дні до публікації цього матеріалу суд ухвалив: зобов’язати очільницю Генпрокуратури внести до ЄРДР відомості за заявою Дмитренка.

«Схеми» відправили письмовий запит до Ірини Венедіктової із запитаннями: якими мотивами вона керувалась, коли відмовила детективам у відкритті кримінального провадження проти депутата зі «Слуги народу», чи спілкувались із депутатом Халімоном на тему ініціативи НАБУ розпочати кримінальне провадження проти нього і як можна пояснити різку зміну поведінки Халімона після того, як їй стало відомо про зібрані детективами матеріали.

За кілька хвилин до публікації з Офісу генерального прокурора надійшла відповідь.

«У зазначених матеріалах були відсутні конкретні відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення вказаним у зверненні народним депутатом України кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. З огляду на викладене на той час були відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У зв’язку із зазначеним, матеріали було повернуто до НАБУ».

Водночас у ОГПУ повідомили, що за результатами особистого прийому одного з народних депутатів 24 вересня було відкрито провадження: «за фактом висловлення прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе, як службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України».

Досудове розслідування доручили проводити НАБУ. Там «Схемам» відповіли, що відомості про справу відсутні, інформація про відповідне провадження у це відомство не надходила.

Також у відповіді ОГПУ зазначається, що Ірина Венедіктова не спілкувалася з народним депутатом України П. Халімоном щодо «ініціювання НАБУ розпочати кримінальне провадження».

Виходить, у липні детективи НАБУ попросили розпочати офіційне розслідування, щоб зафіксувати ймовірний злочин у момент його вчинення. Генпрокурорка відмовила, «за відсутністю підстав».

Після цього у серпні-вересні про це заговорили народні депутати, цією історією почали активно цікавитись журналісти «Схем», звертатись до усіх фігурантів, обізнаний про ситуацію вже був і сам депутат Халімон.

І наприкінці вересня, вже після заяви одного з депутатів, Венедіктова внесла відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Та чи реально тепер зібрати докази постфактум? Чи не втрачений час та можливість зафіксувати можливе правопорушення в момент його здійснення?

«Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо, – зауважує виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Тепер вже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабара очевидно не матимуть в собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину».

«Запорукою розслідування справи про хабарництво є затримання злочинця «на гарячому», а також здобуття важливих доказів, що певна особа вимагає хабар. Наразі момент втрачено, ймовірність щось встановити в цій справі дорівнює нулю. Подальше розслідування, скоріш за все, не матиме результату, а буде лише втратою часу для детективів та прокурорів», – додає юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

У вересні 2019 року Володимир Зеленський особисто приїхав на засідання Верховної Ради, щоб проконтролювати, як парламентарі проголосують за зняття депутатської недоторканності – одну із ключових його передвиборчих обіцянок.

«Вибачте, але якщо депутат збиває людину або «кришує» видобуток бурштину, або вчиняє будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність», – виголошував із трибуни президент.

Після внесення змін до Конституції України депутати внесли зміни і до Кримінального процесуального кодексу – начебто для приведення у відповідність його норм після змін до Конституції в частині зняття депутатської недоторканності.

Ці зміни розширили повноваження генерального прокурора, з яких ключовими є:

• виключне право генерального прокурора вносити до ЄРДР відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом;
• погодження з генеральним прокурором будь-яких процесуальних дій щодо народного депутата (обшук, арешт, підписання підозри, проведення негласних слідчих розшукових дій) із викликом його до суду (окрім НСРД і обшуку).

У відповідь на запит «Схем» в НАБУ підкреслюють, що такі виключні повноваження «обмежують та позбавляють детективів Національного антикорупційного бюро права виконувати завдання кримінального провадження… та здійснювати збір доказів».

Тож чи справді народних депутатів позбавили інструменту захисту власних інтересів за допомогою їхнього статусу? Чи справді правоохоронні органи нарешті отримали механізм притягнення до кримінальної відповідальності народних обранців, які десятиріччями ховалися за мандатом, прикриваючи ним свої ймовірні корупційні оборудки?