Нова модель ринку електроенергії, запроваджена рівно рік тому – влітку 2019-го, мала б скасувати монополію єдиного оптового покупця цього товару (ДП «Енергоринок») та створити конкурентні умови для всіх його учасників, забезпечити вільне ціноутворення та якісніші послуги. Натомість, як виявили журналісти «Схем», внаслідок цих змін деякі постачальники та покупці електроенергії почали торгувати «повітрям» і заробляти на цьому мільйонні прибутки, у збиток іншим гравцям ринку, зокрема великим державним компаніям «Енергоатому» та «Гарантованому покупцю». Можливим це стало через недосконале українське законодавство та, схоже, за мовчазної згоди влади. Хто, як і скільки заробив на енергоринку за допомогою таких «маніпуляцій» – розбирались «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).
1 липня минулого року Україна перейшла на нову модель ринку електроенергії. Вона передбачала, що замість монополії держави – коли єдиним оптовим покупцем і продавцем електроенергії було державне підприємство «Енергоринок» – буде добросовісна конкуренція між виробниками і постачальниками електроенергії та справедлива ціна для споживача.
Натомість запровадження нових правил зробило можливою несправедливу по своїй суті схему, вдаючись до якої, одні почали заробляти, використовуючи потужності інших, завдаючи їм збитків.
Найбільше схему «з торгівлі повітрям» освоїла енергогенеруюча компанія «Центренерго», контрольний пакет акцій якої належить державі, але завдяки лояльному до Ігоря Коломойського менеджменту, на ній заробляли структури з орбіти олігарха. Це встановили журналісти проєкту «Схеми».
FAQ: Як влаштований ринок електроенергії в Україні?
Для того, щоб зрозуміти суть схеми, варто розібратись, як працює нова модель енергоринку.
В Україні працюють виробники електроенергії – це атомні (АЕС), теплові (ТЕС) та гідроелектростанції (ГЕС), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також електростанції, які працюють на альтернативних (відновлювальних) джерелах електроенергії (ВДЕ) (сонячні, вітрові, біо та інші).
Найдешевша електроенергія – атомна та гідро, найдорожча – так звана «зелена» – з сонця, вітру.
Державні «Енергоатом», який об’єднує діючі атомні станції, та «Укргідроенерго» мають забезпечувати населення дешевою електроенергією, так вважає українська влада. Тому 80% атомної і 35% гідроенергії «Енергоатом» та «Укргідроенерго» продають іншому держпідприємству «Гарантований покупець» за мінімально допустимою визначеною державою ціною, фактично по собівартості.
Цей же «Гарантований покупець» купує «зелену» енергію за одними з найвищих у світі тарифами. І отриманий таким чином мікс дешевої атомної та гідро з одного боку, і дорогої «зеленої» з іншого, продає на ринку. Таким чином, за рахунок державних «Енергоатому» та «Укргідроенерго», це дозволяє забезпечити населення дешевою електроенергію і водночас розраховуватися із «зеленими» за найвищими тарифами, які їм гарантувала держава Україна.
Існує умовно чотири сегменти ринку, де оптом продається електроенергія:
Перший – за двосторонніми договорами, коли виробник або трейдер домовляється зі споживачем і продає йому електроенергію за визначеною сторонами ціною протягом певного часу.
Другий – «ринок на добу наперед», коли продається електроенергія, яку планують спожити на наступний день. З одного боку, на ринок виходять виробники та трейдери з цінами, за якими готові продати, з іншого – споживачі з цінами, за якими готові купити. Коли ціна та обсяг збігаються, автоматично фіксуються угоди купівлі-продажу.
Третій – «внутрішньодобовий ринок». Якщо споживачу з якихось причин знадобились додаткові об’єми електроенергії «сьогодні на сьогодні», то він може їх придбати за ціною, як правило, вищою, ніж якби він купив вчора – на «ринку на добу наперед».
Організацію купівлі-продажу електроенергії на «ринку на добу наперед» та «внутрішньодобовому ринку» займається держпідприємство «Оператор ринку», який є по своїй суті торговою біржею. Реалізувати електроенергію сюди приходить і ДП «Гарантований покупець», і інші недержавні трейдери, а також самі виробники.
Четвертий – «балансуючий ринок», за який відповідає держкомпанія «НЕК «Укренерго». На цьому ринку купуються та продаються об’єми електроенергії, які вийшли за межі щоденного прогнозованого виробництва або споживання. Тобто, якщо споживач купив на попередніх ринках не повний обсяг необхідної електроенергії, то він автоматично докуповує електроенергію на «балансуючому ринку». Або якщо виробник випустив більше енергії, ніж продав на попередніх ринках, то продає цей надлишок на «балансуючому ринку». Це робиться, аби не сталося розбалансування ринку, тобто колапс, що може призвести до трагічних наслідків.
Саме на можливих махінаціях з електроенергією за двосторонніми договорами, на «ринку на добу наперед» та «балансуючому ринку» і заробляє, серед інших, «Центренерго». При чому, за даними джерел «Схем» у податковій, заробляє мільярди гривень, чим завдає збитків іншим державним компаніям: «Енергоатому» та «Гарантованому покупцю».
У чому суть нової схеми та кому вона шкодить?
Схема працює таким чином: «Центренерго» продає за двосторонніми договорами та на «ринку на добу наперед» великий обсяг електроенергії, яку насправді не збирається виробляти. Зокрема, для того, щоб продати цей неіснуючий об'єм на «ринку на добу наперед», держкомпанія встановлює ціну нижче собівартості виробництва. У травні, за даними декількох джерел «Схем» у Кабміні, це були 1150 грн за МВт/год при собівартості понад 1400 грн МВт/год. Така низька ціна дозволяє «Центренерго» продати весь заявлений обсяг. Страждає при цьому інший великий виробник електроенергії – державний «Енергоатом», який не може продати на «ринку на добу наперед» увесь обсяг електроенергії, яка, на відміну від «Центренерго», буде вироблена у заявленому об’ємі точно.
Наступного дня, коли настає час постачання електроенергії, то оператор ринку – державна НЕК «Укренерго» – на підставі оперативних даних бачить дисбаланс.
Тобто, виходить, з одного боку є «Енергоатом», що не може продати електроенергію, і водночас не може її не виробити, з іншого боку – «Центренерго», яка продає електроенергію, але може припинити її виробництво у будь-якій час, зрештою це і відбувається.
Для того, щоб уникнути розбалансування ринку та запобігти негативним наслідкам пов’язаним з енергобезпекою, оператор ринку «Укренерго» просить «Центренерго» не виробляти заявлені напередодні об'єми електроенергії. «Центренерго» погоджується це зробити, але висуває умову, якщо їй продадуть електроенергію зі знижкою (для забезпечення вже укладених контрактів). І головне, таке право прописане в законодавстві. До червня знижка становила майже 50%.
У зв’язку з необхідністю забезпечити виробіток «Енергоатому», «Укренерго» змушена погодитись на такі дії «Центренерго» та продає їй необхідний обсяг зі знижкою, купуючи цю електроенергію у «Енергоатому» за цією ж ціною.
Таким чином, «Центренерго», фактично нічого не роблячи, отримує електроенергію для продажу майже вдвічі дешевше, ніж ринкова ціна, а «Енергоатом», що витрачає кошти на виробництво, вимушено продає свою електроенергію з дисконтом.
«Не виконати команди диспетчера «Укренерго» неможливо, бо, якщо частота в об'єднаній енергосистемі зросте вище допустимої межі, в цю ж мить блоки АЕС стануть відключатися в аварійному автоматичному режимі. При цьому є ризик отримати вже неконтрольовані відключення генерації та споживачів», – каже Юрій Саква, перший заступник голови Всеукраїнської енергетичної асамблеї, заслужений енергетик України.
Існуюча схема, у тому числі, поставила в скрутне фінансове становище «Енергоатом». У державній компанії, яка об’єднує всі атомні станції в країні, стверджують, що їм не вистачає грошей на заробітну плату своїм співробітникам.
Для цього «Енергоатом» була вимушена брати кредит у приватному банку.
В «Енергоатомі» у коментарі «Схемам» підтвердили, що відколи запрацював новий ринок електроенергії, становище держкомпанії стало поступово погіршуватись. «На сьогодні ані «Енергоатом», ані ДП «Гарантований покупець» не можуть продати «на добу наперед» (РДН) весь обсяг виробленої на АЕС електроенергії через перенасиченість».
І додали: «Результат – «Енергоатом» щоденно завершує торги на РДН з небалансами на рівні від 20% до 40% продукції, виставленої на продаж, а «Гарантованому покупцю» вдається реалізувати продукцію АЕС лише в окремі години доби».
Від таких дій на енергоринку потерпає не тільки державна компанія «Енергоатом», але й інше держпідприємство – «Гарантований покупець». У зв’язку з тим, що своїми діями на «ринку на добу наперед» «Центренерго» знижує ціну на електроенергію, «Гарантований покупець» недоотримує кошти і не може розрахуватися з «Енергоатомом» та виробниками відновлювальних джерел електроенергії («зеленими»).
Останні три місяці їм майже перестали платити. Станом на 10 липня 2020 року (найактуальніша інформація зараз) розрахунки за «зеленим» тарифом склали лише 27%. Це ставить у скрутне становище інвесторів у «зелену енергетику», які, довіряючи встановленим державою правилам, брали кредити для будівництва електростанцій і мають їх виплачувати.
Схема «в законі»
Можливість продавати «повітря» і заробляти на цьому створила саме держава.
Колишній радник міністра енергетики та довкілля Олексія Оржеля Ілля Полулях розповідає, що саме регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – ухвалив відповідні зміни у грудні 2019 року до правил ринку електричної енергії, якими і створив стимули для «торгівлі повітрям».
«НКРЕКП нормативно закріпило наступне правило ціноутворення на балансуючому ринку: якщо в системі є надлишок електроенергії, той хто створив негативний небаланс (поставив електричної енергії менше, ніж продав) нібито був корисним для системи, бо призвів до зменшення профіциту, і тому його не «штрафують», а навпаки «винагороджують», — пояснює експерт.
На практиці це означало, що трейдери мали можливість заробити близько 30% на різниці між «проданою», але не поставленою електроенергією, та компенсацією за небаланс.
Водночас, відповідальним за такі дії продавців Полулях вважає НКРЕКП.
«Юридично трейдери діяли в межах правил ринку. Можна сказати, що це було дефектне рішення регулятора, а не порушення учасників ринку, які діяли в межах правил, що затвердив регулятор. І це рішення коштувало дуже дорого генерації», — каже експерт.
Існування можливих «маніпуляцій» на ринку електроенергії визнає і сам регулятор. Щоправда у НКРЕКП поки що розбиралися не з нинішньою ситуацією, ймовірно доведеною менеджментом «Центренерго» до критичних масштабів, а ще з тим періодом, коли до цього «узаконеного зловживання» вдавались майже всі учасники на ринку, тільки в набагато менших обсягах.
НКРЕКП перевірила 64 компанії на предмет можливого «маніпулювання» на ринку електроенергії у грудні 2019-го – лютому 2020-го років. У регулятора була інформація, що в січні цього року 30 фірм заробили понад 76 млн грн за рахунок порушення правил торгівлі на ринку, а у лютому 23 фірми заробили ще майже 29 млн грн.
З-поміж генеруючих компаній, які НКРЕКП викрила у ймовірних порушеннях, були і такі великі виробники електроенергії як «Донбасенерго» та «Дніпроенерго» (ДТЕК). Утім, ці компанії у коментарі Радіо Свобода заперечили, що займались «маніпуляціями», заявивши, що діяли в рамках встановлених правил.
НКРЕКП перевірила роботу «порушників», але в результаті не оштрафувала генерацію через «відсутність прямих порушень норм та законів». Водночас, на засіданні 9 липня регулятор дав своє резюме ситуації.
«Основний великий висновок, щодо всіх учасників, полягає в тому, що всі учасники недосконало планують свої обсяги виробництва, постачання та продажу», – зауважила членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.
Але журналістський аналіз «Схем» показав, що жодна інша компанія не зловживала цією лазівкою в такому обсязі, як «Центренерго» за часів менеджменту, лояльного до олігарха Коломойського, хоча ця енергогенеруюча компанія взагалі не потрапила у список фірм, діяльність яких НКРЕКП вивчала в рамках зазначеної перевірки.
Масштаби ймовірних маніпуляцій (які у НКРЕКП бачать, як «недосконале планування виробництва») з боку «Центренерго», як виявили «Схеми», набагато більші. Згідно з фінансово-господарською звітністю «Центренерго», яку журналісти отримали від джерел у податковій, держкомпанія почала активно заробляти на цій схемі, починаючи з кінця минулого року. Так, журналісти виявили, що з жовтня 2019-го до кінця лютого 2020-го року «Центренерго» отримала від «Укренерго» майже 1 ГВт*годин електроенергії для балансування на загальну суму 1,06 мільярда гривень.
Починаючи з березня, масштаби використання цієї схеми з боку «Центренерго» суттєво збільшились. Так, загальний обсяг проданої, але не виробленої «Центренерго» електроенергії за період з 1 березня до 15 травня склав – 2,1 ГВт*годин. Ці дані «Схеми» отримали від своїх джерел у Кабінеті міністрів.
Про те, що електроенергія була вироблена «Центренерго» у меншому обсязі, аніж попередньо продана за двосторонніми договорами на ринку, свідчать дані, підготовлені ГО Save Dnipro на базі системи SaveEcoBot та німецьким проектом технічної підтримки уряду України Low Carbon Ukraine, який моніторить та аналізує реформу енергоринку.
Хто виграє?
Від дій «Центренерго» на ринку електроенергії виграють структури, пов’язані з Ігорем Коломойським. При цьому найбільшими покупцями електроенергії «Центренерго» є фірма «Юнайтед Енерджі» та Нікопольський завод феросплавів (НЗФ). Тобто, коли «Центренерго» виставляє на ринок значні обсяги електроенергії задешево, то її частку скуповує «Юнайтед Енерджі», яка потім постачає електроенергію на підприємства з орбіти групи «Приват». Серед контрагентів «Юнайтед Енерджі» є Запорізький завод феросплавів, Марганецький та Покровський гірничозбагачувальні комбінати, Дніпроазот, «Укрнафта», «Укртатнафта», «Ексімнафтопродукт», «Одеснафтопродукт», «Синтез Ойл».
З липня 2019-го по квітень 2020-го років, відповідно до даних джерел «Схем» у податковій, енергогенеруюча компанія поставила цій фірмі 3,7 ГВт*г електроенергії на загальну суму понад 4,57 млрд грн. За цей же період «Центренерго» продала НЗФ 2,7 ГВт*г електроенергії на загальну суму понад 3,4 млрд грн.
Є також питання, на що «Центренерго» витрачає отримані надприбутки від маніпуляцій на енергоринку. Як виявили раніше «Схеми», державна компанія щонайменше пів року «задорого» закуповувала сировину для виробництва електроенергії – вугілля та газ. Фірми, пов’язані з Ігорем Коломойським, подекуди продавали паливо «Центренерго» із понад 50% націнкою.
Можливо, отримані держпідприємством надприбутки на балансуючому ринку йдуть саме на закупівлю дорогого вугілля та газу?
«Завдяки махінаціям з продажем електроенергії, «Центренерго» отримує надприбутки, які потім дозволяють цій держкомпанії купувати задорого вугілля та газ в компаній, пов’язаних, як виявили журналісти, з Ігорем Коломойським», – каже Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Одна постанова регулятора (НКРЕКП) могла би припинити такі маніпуляції на ринку електроенергії, але цього не відбувається поки що. Тим часом це дозволяє окремим гравцям заробляти мільярди гривень, торгуючи «повітрям».
Сам регулятор у відповідь на запит «Схем» повідомив, що неодноразово вживав заходів для того, щоб державні «Гарантований покупець» та «Енергоатом» не зазнавали таких фінансових збитків через ситуацію на балансуючому ринку. І визнали, що надлишок електроенергії на ринку міг призвести до «маніпуляцій з продажем обсягів електричної енергії деякими учасниками ринку, зокрема, ТЕС/ТЕЦ». Для того, щоб обмежити такі маніпуляції, 3 червня НКРЕКП ухвалила відповідну постанову, відповідно до якої продавати електроенергію можна тільки за умови підтвердження фізичної можливості її виробити.
Згідно з аналізом «Схем», відтоді «Центренерго» продовжила купувати електроенергію зі знижкою, але не в 50% – а в 20%.
В «Центренерго» не відповіли на запитання «Схем». Утримались від коментарів і у Фонді держмайна, який володіє 78% акцій «Центренерго».
Після попереднього розслідування «Схем» голова енергетичного комітету Верховної Ради ініціював аудит «Центренерго», який контролюючі органи пообіцяли провести з 20 липня.
