Соціальні мережі – потужний сучасний інструмент впливу на вибори.
Офіційне розслідування у США зібрало докази, що результати виборів, на яких переміг Дональд Трамп, могли бути спотвореними через нечесне використання особистих даних користувачів фейсбуку. Компанія Марка Цукерберга, попсувавши через цей скандал репутацію та втративши мільярди доларів – пообіцяла виправитись.
На початку цього року нова політика фейсбуку торкнулась і України, як держави, в якій цьогоріч пройдуть вибори президента. Тепер кандидати не зможуть рекламуватись у фейсбук за гроші, сплачені з-за кордону. Це має обрізати інтернет-фінансування проросійських кандидатів – зокрема, з Москви, пояснюють в Мінінформполітики.
Але результати народного волевиявлення спотворюються не лише під впливом інших держав. Є ще один популярний серед політиків інструмент, якому у фейсбуці вже багато років не можуть дати ради.
Це використання партіями та окремими політиками – масових фейкових сторінок, так званих ботів, тобто, користувачів, які насправді не існують. Вони публікують компліментарні дописи та лишають позитивні коментарі, захищають політика від критики, словом, всіляко спотворюють громадську думку. За гроші.
Це – вводить в оману реальних користувачів, тобто це – технологія обману. Саме тому політики всіляко заперечують, що користуються послугами проплачених ботів. А «Схеми» – публікують докази. Цього разу – про політиків із «Народного фронту».
В Україні так звані боти є у багатьох політиків. У простому варіанті – це зазвичай сторінка із абстрактними фотографіями, невеликою кількістю друзів та постами на загальні теми, на які зрідка хтось реагує. У більш просунутому – це вже профіль з історією. Він може містити кілька особистих світлин (часом запозичених) та існувати тривалий час – іноді навіть не один рік.
Їх можна вирахувати за низкою ознак – утім, пересічний читач навряд чи буде цим займатися. Відтак масове використання ботів призводить до фальсифікації громадської думки на користь політика, спотворює реальну оцінку його дій і вчинків – що зрештою шкодить усьому суспільству.
Тому не дивно, що жоден політик-наймач ботів ще не визнавав, що він чи його політсила купує «народну любов за гроші» – бо це те ж саме, що розписатись у введенні в оману свого виборця.
Одним із підтверджень, що така підтримка є організованою в інтересах конкретного політика чи його політсили – це звіти. Звіти про виконану роботу.
Такі зібрані документальні дані – звична практика, пояснює медіа-консультант Олександр Клімашевський, який допомагає політикам та бізнесменам вибудовувати репутацію, в тому числі, за допомогою соцмереж.
«Це може бути тезово – в рамках тижня – як працювали акаунти і дуже детальний звіт вже для тих, хто хоче в цьому розбиратися. Зазвичай, ніхто не контролює кожне слово і кожний пост, який виходить з цих акаунтів».
Клімашевський додає, що аналіз дає змогу «створити портрет, щоб зрозуміти, як цей меседж був розповсюджений і спрогнозувати, як він буде сприйматись».
У розпорядженні «Схем» опинився якраз такий документ – звіт про виконану роботу за певний період часу. Журналісти його проаналізували і дійшли висновку, що це документальний доказ того, що відомі політики – цього разу з політичної партії «Народний фронт» – використовують технологію проплачених коментарів від неіснуючих людей.
У ньому детально описано, під якими постами про Арсенія Яценюка та його однопартійців несправжні юзери – тобто боти – залишали свої відгуки, чим захищали політиків від критики чи «зупиняли негатив».
«Ілюзіоністи»
«Рано чи пізно Україна стане членом НАТО і Європейського Союзу. Тому що мова йде про безпеку України і світу в цілому... » – цей пост про членство України в НАТО і ЄС був опублікований у травні 2015 року на офіційній сторінці Арсенія Яценюка – на той момент прем'єр-міністра України.
А серед коментарів, які користувачі лишили під цим дописом, можна побачити такі:
- «...треба швидше вступати в НАТО, бо буде пізно. ...Для нашої країни це дуже важливо»
- «Тільки НАТО!! тільки! виключно!! в цьому сходиться і весь політикум, і весь народ!!»
- «Всіма руками за, потрібно бути готовим до агресії з боку Росії....Але ми покажемо що ми можемо»
Чи могли залишити такі коментарі палкі прихильники дій голови уряду? Цілком.
Утім, «Схеми» виявили, що ці та інші подібні висловлювання – замовні. Адже, у вже згаданому вище звіті про виконану роботу розписані такі тези:
- «… Під даним постом прем’єра агресивно працювали боти Порошенка. …»
- «… У дискусію вступили російські боти…»
- «… Група наших коментаторів від початку підтримувала послідовну позицію Арсенія Яценюка у питанні євроатлантичної інтеграції. ( ... ) Звинувачення у відсутності реформ, корупції традиційно зупинялись та переводились на оточення президента, ГПУ, фракцію БПП у Верховній Раді...»
Це – фрагмент з документа, в якому ретельно виписано, як саме боти відвойовували у фейсбуку честь тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка та його політсили і як налаштовували проти президентської партії. У цьому звіті чітко прописано, хто, під яким постом Яценюка та якого ґатунку залишав коментарі.
А наприкінці документа – зведена таблиця з чітким підрахунком: скільки від загальної кількості коментарів під цим постом є справою рук ботів – 271 коментар.
За принципом, описаним у звіті – висловлення підтримки та переведення уваги на президента – нескладно знайти такі коментарі:
- «Змінювати нашу країну ніколи не пізно. Варто лише почати!»
- «Сьогодні дійсно потрібно бути чіткими у своїх позиціях і вказати вектор розвитку не лише народу, але й перш за все Європі! Так що, вважаю, у нас хороші перспективи для майбутнього»
- «...от тільки з такими кадровими помилками, які допускає президент у військовій сфері, ми знову наступаємо на ті самі граблі»
- «...потрібно тільки тепер ось президенту вказати свій вектор розвитку, він з народом чи з бізнесом»
- «Президент уже показав свій вектор розвитку. Через рік після виборів ми побачили, що нічого, окрім власного бізнесу, його не цікавить»
- «ГПУ підпорядковується президенту! ось ці двоє і будуть один одного покривати, а на прем'єра все шишки падають»
Це – один із прикладів того, як спеціально навчені люди або технології можуть впливати на думку українців, які користуються соцмережами, щоб створювати політику потрібний імідж за допомогою коментарів.
Політтехнолог Дмитро Раімов пояснює, що така система працює «як піраміда».
«Один відсоток людей створює контент у соціальних мережах, 9-10% – коментують, всі інші читають коментарі. Тобто, якщо ми візьмемо із ста людей, то можна вважати, що приблизно 90 із 100 прочитають коментарі. І довгий час це було просто як теорія. Але далі дослідження американських виборів довели до того, що дійсно така система є».
У тому ж травні 2015-го на офіційній сторінці Яценюка з’являється ще один пост – про необхідність збереження санкцій щодо Росії.
У вищезгаданому звіті – інформація щодо коментарів під цим постом:
- «… У коментуванні брали участь кілька груп ботів. Тролі Банкової проводили односкладні тези на тему реформ…»
- «… До обговорення активно долучились російські тролі. Вони з самого початку підтримували вкиди ботів Банкової...»
- «… Наші коментатори від початку підтримують ідею продовження санкцій проти РФ. (...) Претензії ботів Банкової зупиняються критикою Порошенка за ведення бізнесу в РФ, критика Кабміну розцінюється як інспірована ззовні спроба підірвати єдність української влади...»
І, зрештою, висновок: «… Забезпечений позитивний баланс коментарів...».
Яким чином цей «позитивний баланс» був забезпечений? Схоже, такими коментарями:
- «Думаю, що все помітили, яка масована інформаційна атака ведеться проти Кабміну на всіх фронтах! Це просто відповідь олігархів, за те, що Кабмін почав їх відривати від корита і ліквідовувати корупційні схеми!»
- «Дійсно мудра пропозиція!»
- «Завдяки цим санкціям можливо зараз ми й можемо називати себе українцями. Не відомо, що було б, якби за нас не вступились США, ЄС»
- «А Сеня як завжди за всіх шишки вигрібає! поки вони капітал собі будують, замість того, щоб діяти в інтересах країни»
Загалом, як підраховано у звіті, «свої» боти залишили під цим дописом екс-прем’єра 61 коментар – тобто, дві третини від усієї кількості.
А коментатори хто?
Наприклад, Лариса Броднік – судячи з її профілю, киянка, якій тоді – у травні 2015 року – було 26 років.
Власне, на той момент Броднік і припинила що-небудь постити на своїй сторінці. Щоправда, вона і так була напівпорожня – лише кілька посилань на статті про мандрівки.
Якщо проаналізувати активність цього користувача, у 2015 році Броднік коментувала здебільшого фотографії, відео та публікації, пов’язані із тодішнім прем’єром.
Павло Щирий – ще один коментатор-симпатик Арсенія Яценюка. Протягом 2015-16 років він активно залишав коментарі не лише під постами прем'єра та його соратників, але й тими, де згадували про нього та його політсилу.
Наприклад, під дописом щодо сюжету «Схем» про те, як Яценюку даїшники забезпечують безперешкодний проїзд, поки кияни стоять в заторах – Щирий залишив такий відгук:
«Тоді давайте, щоб усіх в однакові умови поставити, заборонимо пожежникам, поліції, криміналістам і військовим їздити в якісних авто, та ще і з «мігалками». Хай теж стоять в тянучках! І тоді усі будуть в рівних умовах, особливо екстрені хворі в «швидких».
Судячи з фото профілю, Павло Щирий – це літній чоловік. Ось тільки це фото можна легко знайти в мережі – бо на світлині музикант із Молдови, Всеволод Королюк.
Виходить, або хтось скористався загальнодоступними світлинами, або ж... артист з 2015 року симпатизує Яценюку, ще й під чужим іменем.
Щоб перевірити ці гіпотези, «Схеми» зв’язалися із Всеволодом Королюком.
– Ми знайшли акаунт у фейсбуці з вашими фото, але під іншим іменем. Чи є шанс, що це ви? Павло Щирий – так звуть цю людину…
– Не знаю, чиє це ім’я
– Справа в тім, що цей акаунт підтримує українського колишнього прем’єр-міністра…
– О Боже! Зітріть все те ! Я взагалі ні до політики, ні до… Мені глибоко начхати на все це. Я просто громадянин, я людина, я батько...
– Тобто, ви політикою не цікавитесь, виключено, що це ви?
– Абсолютно! Абсолютно! Абсолютно! Ніякої політики, так.
Ще один активний коментатор – Артур Святов, у його профілі вказано, що він – психотерапевт.
На те, що такої людини насправді не існує, вказує, наприклад, фотографія профілю – вона позичена на одному з інтернет-стоків, нею ілюструють статті в мережі. А фотографії з його допису нібито про сина – також узяті з фотобанку.
Вивчаючи сотні коментарів під постами прем’єра Яценюка або дописами, в яких його критикують, «Схеми» виявили, що історія з ботами не завершилася з його прем’єрством.
Кілька тих же акаунтів-симпатиків, яких вдалося виявити завдяки звіту, залишаються палкими коментаторами «Народного фронту» і досі. І в більшості своїй – вони є прибічниками екс-нардепа від цієї політсили Миколи Мартиненка.
«Прихильники» Мартиненка
До прикладу, Тарас Печерський від 2015 року і до цього часу продовжує захищати в коментарях Яценюка, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, його екс-заступника Чеботаря та відводить обговорення від Мартиненка.
У 2015 році під постами народного депутата Сергія Лещенка та журналіста Дениса Бігуса щодо справи Мартиненка Тарас Печерський підтримує дискусію, яка не стосується теми допису, і згадує геть іншого парламентаря.
А у 2017-му «схвалює» допис зі світлиною, на якій зображений Яценюк, що прямує на Мюнхенський безпековий форум.
Як можна побачити зі сторінки, у розділі «про себе» Печерський пише, що працює в міжнародній аудиторській компанії Ernst & Young. Ось тільки там спростували, що людина на ім’я Тарас Печерський коли-небудь у них працювала.
А в Ірини Гапоненко, приміром, типова сторінка – з однією особистою світлиною. І та – з аватарки на ютубі під чужим ім’ям.
А нібито її фото з відпочинку – також популярна в мережі світлина.
В Ірини більшість постів на сторінці без лайків і мало заповнена стрічка. А серед її вподобань – фото, що стосуються Яценюка.
А ще від 2015 року Гапоненко активно коментує пости, де згадується справа Мартиненка – чи то сторінка депутата, громадських активістів чи журналістів.
Так, до прикладу, в 2015-му у своїх коментарях вона відводить від теми допису до зовсім іншої – до президента. А у 2017 році – сварить САП і НАБУ.
Марія Блинчук із Чернігова також активно відстежувала діяльність Яценюка – у 2015-му раділа новині від нього про приєднання України до бази Інтерполу, у 2016-му підтримувала його, коли він заявив, що залишає посаду прем’єр-міністра.
А вже у 2018 році вона ж у коментарях дивується відсутності рішення у швейцарській справі Мартиненка – і використовує при цьому ті ж тези, що і вищезгадана Ірина Гапоненко.
Отже, «Схеми» проаналізували документ – звіт про виконану роботу, а саме про масове використання ботів у соцмережах, які писали коментарі на захист політсили «Народний фронт» та її представників – Арсенія Яценюка та Миколи Мартиненка. І таким чином спотворювали громадську думку, схиляючи її на користь політиків.
Згадані у звіті дописи політиків, аналіз коментарів під ними та сторінок людей, які залишали ці коментарі, вказують на те, що звіт справжній.
Але є ще один вагомий факт, який свідчить на підтвердження цього.
Нині у суді Києва розглядається справа, в якій колишній народний депутат Микола Мартиненко підозрюється у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
І саме там, у травні 2017-му під час розгляду питання щодо обрання запобіжного заходу екс-депутату Мартиненку вперше пролунала згадка про ботів.
Щоб отримати додаткове підтвердження автентичності звіту, «Схеми» звернулися до НАБУ з проханням уточнити – чи це той же звіт, про який йшлося в суді. І якщо так, то який статус має цей документ зараз і чи досліджується він зараз як доказ у судовому процесі у справі, в якій підозрюють екс-депутата.
У НАБУ підтвердили, що аналізований звіт – справжній.
«Документ, який був доданий до запиту від «Схем», за версією слідства, надходив на електронну адресу колишнього голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу та є своєрідним звітом про діяльність так званих ботів, які використовувалися для викривлення суспільної думки. Факт зазначеного листування, до якого був доданий цей звіт, підтверджено висновком комп’ютерно-технологічної експертизи, цей звіт є одним з доказів у кримінальному провадженні, яке зараз слухається в суді», – повідомила Світлана Оліфіра, тимчасовий виконувач обов'язків керівника управління зовнішніх комунікацій НАБУ.
Що говорить про це сам Мартиненко?
Колишній депутат від «Народного фронту» Микола Мартиненко не захотів спілкуватися із журналістами «Схем» на тему використання ботів і всіляко уникав відповіді на пряме запитання.
– Ви упереджено до мене ставитесь, коментуєте неправду, коментуєте однобоку інформацію, тому я коментувати вам не буду.
– Ми вам ставимо запитання, щоб почути вашу позицію.
– На ваше телебачення я не буду... Домовтеся із моїм прес-секретарем, і ми з вами сядемо, довше, поговоримо.
– То ви користувалися послугами ботів?
– Я не знаю навіть слова «боти».
– Це такі люди спеціально навчені, яким платять гроші і вони пишуть замовні пости, коментарі у фейсбуці.
– Я не знаю, що це таке. Я не знайомий з такими.
– Ви отримували на свою пошту звіт щодо роботи таких людей, так званих ботів?
– Я не знаю, що таке боти, – вкотре повторив Мартиненко.
«Схеми» також звернулись до помічника Миколи Мартиненка з проханням про коментар, на що він відповів, що екс-депутат «не бачить сенсу в спілкуванні».
У прес-службі Арсенія Яценюка, який вже не є прем’єром, але на захист іміджу якого щонайменше у 2015 році працювала організована група людей, у коментарі «Схемам» запевнили – він до цього не причетний.
«Наша команда не використовувала технологій із залученням коментаторів з фейкових акаунтів ні за часів прем’єрства Арсенія Яценюка, ні за жодних інших обставин. Навпаки, ми регулярно стикаємося з масованими атаками з сумнівних акаунтів та їх аномальною активністю негативного та брехливого змісту проти Арсенія Яценюка та «Народного фронту».
І додали, що вже вимагали через суд спростувати неправдиву інформацію про Яценюка, яку поширювали у соцмережі за допомогою такої технології. І навіть скаржилися до адміністрації фейсбуку. При цьому, в Яценюка не змогли пояснити, чому під дописами про нього – сотні компліментарних коментарів від фейкових акаунтів.
Ціна «народної любові» у фейсбуці
Вартість послуг ботів залежить від якості створених акаунтів і може сильно варіюватися, пояснює медіа-консультант Олександр Клімашевський.
«Є достатньо сервісів, які пропонують створення (акаунтів – ред.) від 20 центів до 20 доларів. Це – неякісні боти, які можуть бути забанені, виключені, видалені, – розповідає Клімашевський. – Якісна підтримка рахується в тисячах доларів. Якщо ми говоримо про розвиток мереж, то підтримка мережі може коштувати 3-4 тисячі доларів в місяць, 10 тисяч доларів в місяць в залежності від того, скільки ми хочемо охопити цими ботами».
У розпорядженні «Схем» опинився ще один документ – з пропозицією від однієї з фірм потенційному політичному клієнту. Серед послуг – «формування інформаційного поля та керування ним в українському сегменті фейсбуку в передвиборчий період».
Зокрема, за допомогою «ботоферми» пропонують «вкид» інформації та її розповсюдження, «тролінг» опонентів.
Щодо розцінок, то станом на осінь 2018 року робота з пабліком клієнта – тобто офіційною сторінкою у соцмережі – обійдеться замовнику у 5 тисяч доларів на місяць, ще плюс півтори – коштуватиме моніторинг згадок про нього, у тому числі в ЗМІ.
За окрему доплату обіцяють розганяти публікації для цільової аудиторії та запускати потрібні меседжі. Загалом, спеціалісти підрахували, що за їхні послуги доведеться платити мінімум 16 тисяч доларів на місяць.
Політтехнолог Дмитро Раімов розповідає, що часто мета атак у соціальних мережах – вивести людину із себе.
«Якщо мета – інформаційна атака на чиновника або публічну особу, то такі коментарі виводять з себе будь кого. Коли їх багато – відомі люди, блогери, (...) пишуть, що ти – мудак, це виводить із себе. Тим паче, що люди, які атакують, знають якісь тонкощі, якими піднажати, щоб людину вивести з себе емоційно».
Сам Раімов – піар-фахівець і неприхований «ботовод». Тобто, організатор кампаній із залученням ботів.
Він погодився розповісти «Схемам» про цей бізнес і вартість таких послуг – хоч і відмовився показувати, як працює його офіс.
«Майже в кожного політика і прес-служби є свій пул, – розповідає Раімов. – Тобто ті, хто працює достатньо давно біля політиків, які достатньо давно в телеефірах або достатньо давно на політичній арені, їхні прес-служби володіють такими ботофермами».
Підтримка у соцмережах – це написання коментарів та постів на захист, відбивання словесних атак користувачів тощо – мінімально обійдеться політику у 2-5 тисяч доларів на місяць, підраховує політтехнолог: «Зараз моя агенція за день залишає більше чотирьох тисяч коментарів. Це велика кількість. Але наш профіль – захист, тобто, захищати репутацію».
Раімов пояснює, що сторінки ботів, які імітують профілі живих людей, зазвичай веде одна людина – і таких сторінок у неї може бути до 20. А фотографії беруться із соцмереж, які станом на зараз в Україні є заблокованими.
Дмитро Раімов розповідає, що зазвичай для такої роботи наймають студентів 3-5 курсів.
«Я наймаю студентів або за фахом політологів, або за фахом соціологів, психологів. Цікаво працювати з психологами, тому що вони розуміють ритм ведення дискусій. Вони вміють витягнути людину на емоцію, – ділиться своїм досвідом політтехнолог. – Умовно кажучи, про що ви можете говорити, якщо тільки що фонтан емоцій був».
За його словами, залежно від посад, вони отримують «непогані кошти по ринку».
«Якщо це людина просто веде коментарі, оці сторінки, то менеджер сторінок – його завдання вести до 20 сторінок неіснуючих людей (...) він отримує в місяць від 700 до 1500 доларів. (...) Керівники проектів мають трохи більше, тому що вони координують ще з десяток таких людей. Це така піраміда управління».
Окремо, за словами Раімова, також винаймаються піар-агенції – щоб атакувати. Інформаційно.
«Зазвичай їхні мішені – чиновники і журналісти, – каже він. – Тобто, коли виходить журналістське розслідування, починається трешняк. Чиновник – якщо починається боротьба за крісло, за крісло голови СБУ, за крісло голови суду, вони беруть замовлення, для того, щоб атакувати. Тому що атакувати легше. Вкинув інформацію і далі вона вже розповсюджується сама».
На власному досвіді знає, що таке атаки тролів Тетяна Попова, в минулому заступниця міністра інформаційної політики.
Коли український сайт «Миротворець» опублікував особисті дані журналістів, які отримували акредитацію в псевдореспубліках на Донбасі, вона виступила проти. Хвиля коментарів від ботів, погрози в особистих повідомленнях – усе це хейтерство в соцмережі екс-чиновниці і досі неприємно згадувати.
«Почалася дуже сильна атака на мене. Твіттер і фейсбук майже кожної хвилини сигналив. Міністр мене покликав до себе і сказав: «Відключи телефони, поки не з’явиться якась інша тема», – пригадує Попова. – Як тільки з’являлася якась тема, де б з’являлося моє прізвище, вони атакували. Питання було навіть не в самій атаці, проблема була в тому, що були повідомлення про вбивство моєї родини».
Зокрема й через це, Тетяна Попова подала у відставку і пішла з міністерства.
Погрози і цькування у соцмережах продовжує відчувати на собі і досі Марія Ресса з Філіппін, колишня журналістка СNN. Вона опублікувала статтю про інформаційну зброю влади – фейсбук. Ця зброя, на її переконання, і привела до влади нинішнього президента Філіппін Родріго Дутерте.
«На мене жорстоко накинулися – вони хотіли змусити мене замовкнути, і все, що я робила – просто фіксувала, скільки атак я отримувала за годину. Понад місяць я отримувала в середньому 98 повідомлень на годину», – розповідає журналістка.
Родріго Дутерте прославився, зокрема, своєю жорстокістю. Міжнародні організації Amnesty International та Human Rights Watch публічно засуджували його за підтримку так званих «ескадронів смерті», які страчували філіппінців без суду просто на вулицях.
За словами журналістки, Родріго Дутерте зрештою став президентом завдяки іншим «ескадронам» – в інтернеті.
«Філіппіни є фейсбук-країною, понад 97% філіппінців, які користуються інтернетом, користуються і фейсбуком. Тож фейсбук і є нашим інтернетом», – пояснює Марія Ресса.
За її спостереженнями, Дутерте найкраще з усіх вмів використовувати соціальні медіа.
«Після того, як Дутерте став президентом, ми побачили консолідовані зусилля з перетворення соціальних медіа на зброю. Першими мішенями в фейсбуці стали журналісти та новинні організації, – додає журналістка. – Було видно трьох створювачів контенту. Вони були настільки організовані, що фактично були розбиті за демографічними показниками».
За її словами, один акаунт створював контент, орієнтований на псевдоінтелектуальний вміст: «Він спрямовувався на 15% освічених людей. Також був акаунт, який зосереджувався на середньому класі. І зрештою, «якірним» акаунтом була колишня танцюристка-співачка, яка зрештою стала держслужбовцем і почала керувати соцмережами з президентського палацу».
Ресса пригадує, що атаки почалися після того, як були опубліковані матеріали щодо існування такої організованої підтримки у соцмережі.
Тож журналістка вирішила всю зібрану інформацію щодо фейкових акаунтів озвучити безпосередньо керівництву фейсбуку.
«В серпні я зібрала дані і пішла до офісу фейсбуку в Сінгапурі. Я показала їм ці дані, і сказала, що це дійсно тривожно, що вони повинні щось зробити з цим, тому що невдовзі у вас, у США також будуть президентські вибори, і Трамп може перемогти. Я сказала це як жарт, і всі засміялися, – пригадує Марія. – А згодом, коли Трамп виграв (у листопаді 2016-го – ред.), вони знову попросили у мене ці дані».
У 2016 році представники фейсбуку, твітеру та гуглу зустрілися, щоб виробити стратегію боротьби з ботами, тролями, з політичними кампаніями, які використовують несправжні профілі, акаунти, сторінки у соцмережах. Це отримало назву Real name policy – тобто «політика справжнього імені».
Францішек Вячорка – журналіст з Білорусі – один з керівників DigiComNet – міжнародної некомерційної організації, яка спеціалізується на цифрових технологіях і чиї спеціалісти розробляють ідеї та інструменти для мільйонів користувачів. Він розповідає, що заходи, яких вжили інтернет-гіганти, мали лише тимчасовий ефект.
«По-перше, вони повикидали, почистили найбільш активних фейкових профілів, друге – вони почали контролювати ай-пі, з яких заходять люди, з яких комп’ютерів, з яких телефонів, і коли вони бачать, що людина заходить з одного ай-пі на 5-6 профілів, то почали їх банити, – пояснює він. – Але два роки пройшло. Боти стали ще розумніші, стали ще сильніші. Зараз з’явилося багато сервісів, коли можна в інтернеті орендувати цілу фірму ботів, які будуть писати запрограмовані коменти».
За спостереженнями спеціаліста, ідеального рішення у боротьбі з фейковими акаунтами поки не знайдено, адже і Real name policy має свої недоліки.
«Я теж втрапив під зачистку профілів у aейсбуці, я теж маю декілька профілів не під своїм ім’ям. (...) Я працюю в Білорусі, у диктатурі. І, наприклад, мені не подобається Real name policy фейсбуку, тому що фейсбук мене змушує до публікування всього відкрито, щоб потім прийшов Лукашенко і мене заарештував, – розповідає Францішек. –Фейсбук, насправді, закриває мільйон профілів щомісяця. (...) Відкривається три мільйони нових. І це неможливо зупинити».
Тільки на початку 2019 року фейсбук уже видалив близько трьох сотень фейкових сторінок та акаунтів, якими керували з Росії і які намагалися впливати на громадську думку, в тому числі й в Україні.
Адміністрація фейсбуку дуже рідко спілкується з журналістами. Запит «Схем» із проханням розповісти про кроки компанії у боротьбі з користувачами-привидами там залишили без відповіді.
Політтехнолог Сергій Гайдай переконаний, що ключове завдання ботів – «змусити користувача повірити в міф».
«Вони хочуть зробити так, щоб ти повірив, що це реальна людина, – каже він. – А я вважаю, що будь-яка неправда неетична взагалі. Можна чогось не казати, але якщо ти хочеш створити міф, в який повірити повинні всі, при чому використовуєш це, щоб казати не правду, а все, що замовили, мочити когось – звичайно – це все неетично».
Майже чверть усіх українців користуються фейсбуком – а це 12 мільйонів, свідчать дані внутрішньої статистики сервісу. Щоб вплинути на їхню прихильність і спотворити громадську думку на свою користь, українські політики готові йти на введення виборця в оману. І коштує така технологія порівняно несуттєві суми – як для великої політики.
Фейкових коментаторів можна помітити під постами, що стосуються й інших українських політиків – зокрема, Юлії Тимошенко, Петра Порошенка.
Цього разу «Схемам» вдалось не лише підтвердити факт використання підставних акаунтів, але й знайти документальне підтвердження – організованого характеру «народної любові» до ключових осіб у правлячій партії «Народний фронт» – Арсенія Яценюка та Миколи Мартиненка.
