Пов'язана з мажоритарником від БПП Єфімовим фірма отримала підряди на десятки мільйонів гривень на відбудову Донбасу в його ж окрузі
Російська агресія не тільки забрала життя понад десяти тисяч українців, за даними ООН, вона ще й зруйнувала оселі, пошкодила цілі населені пункти. Одне із ключових завдань української влади – відремонтувати житло, школи, дитсадки, систему водопостачання, електромережі. І частина коштів, які йдуть на реконструкцію – це так звані «переміщені кошти». Що це за гроші? Наскільки ефективно та справедливо вони витрачаються? І, зрештою, хто отримує підряди на десятки мільйонів гривень? Це з’ясовували «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).
Селище Опитне. Донеччина. Тут майже кожен двір – свідок російської військової агресії. Дім Марії Горпинич – один із таких.
«Оце все побили..» – показує літня жінка пошкоджені обстрілами вхідні двері свого будинку. У дворі показує на колодязь, в якому вже давно немає води.
«Бачите? Пішла від нас вода…» – промовляє Марія.
Через постійні обстріли у селищі немає не тільки води, але й світла.
Відбудова Донбасу стала викликом та одним із основних завдань української влади.
«Моїм пріоритетом був, є, залишається і буде Донбас, – наголошував президент України Петро Порошенко у квітні 2018-го під час свого візиту на Донеччину. – І бюджетні видатки ми спрямовуємо на те, щоб Донбас відновлювати. Розбудовувати та ремонтувати зруйноване житло, відновлювати інфраструктуру, мости, будувати нарешті дороги. І дуже важливо – будувати школи і дитячі садки».
Кошти на відновлення Донбасу йдуть із різних джерел: це і допомога іноземних донорів, і дотації з державного бюджету. Ще одним джерелом стали так звані «переміщені кошти», тобто гроші місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, які наразі не підконтрольні українській владі.
Як виявилось, низка підприємств на територіях, підконтрольних російським гібридним силам, де діють угруповання «ДНР» і «ЛНР», продовжували платити податки до українського бюджету. Тож на рахунках таких тимчасово окупованих міст як Донецьк та Єнакієве накопичились значні суми від сплачених на місцях податків: на мільярди гривень.
«Тоді ми розробили законопроект, який передбачав, що ці фінансові ресурси передаються на час тимчасової окупації цих територій для вкладення в інфраструктуру Донеччини, контрольованої українською владою. А потім, коли ці території будуть деокуповані, то Кабінет міністрів поверне цей фінансовий ресурс для розвитку тих територій», – зазначав колишній голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.
Законопроект, про який говорить Жебрівський, – це зміни до Бюджетного кодексу, за які народні депутати проголосували на початку червня 2016 року. Згідно з законом, ці гроші мали, зокрема, піти на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей. Ще частина коштів – на сплату боргу Донецької міськради перед державним «Укрексімбанком».
На що саме витратити ці кошти, визначали вже на місцях обласні адміністрації. Після цього список об’єктів погоджував бюджетний комітет Верховної Ради, а з кінця 2017-го – уряд.
Із тимчасово окупованих територій Донецька обласна військово-цивільна адміністрація початково мала отримати близько 2,5 мільярда гривень на відбудову області, Луганська – близько мільярда. На що вирішили витрачати ці кошти?
Спершу свої пропозиції щодо того, які об’єкти варто відбудовувати, подали міста та райони Донеччини. Згодом перелік затверджував на той час голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. Тендери теж проводились не на місцях: ці рішення закріпили за областю.
«Дуже важливо – на першому етапі весь цей фінансовий ресурс був сконцентрований, і замовником робіт виступали обласні департаменти та управління... І на першому етапі навіть не голосно, а тихо десь, м’яко кажучи, висловлювали своє незадоволення міські голови і голови адміністрацій. Але потім через півроку чи рік сказали: «Як добре, що на сьогоднішній день відповідальність і саму філософію на себе прийняла обласна державна адміністрація», – пояснював колишній голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.
Перевірка Кабміну
Наскільки вдалим та ефективним було це рішення? Наскільки доцільно витрачалися кошти спецфонду на відновлення об’єктів інфраструктури на сході? Кабінет міністрів наприкінці 2016-го вирішив: потрібно створити комісію, яка б це перевірила.
Комісія, до складу якої увійшли спеціалісти профільних міністерств та відомств, висловила низку зауважень. Зокрема, станом на час проведення перевірки на початку 2017 року, вона виявила обставини, які призвели до неефективного використання коштів спеціального фонду.
Найбільше коштів – приблизно по півмільярда гривень (тобто, співмірні суми), – відповідно до переліку, пішло на Маріуполь та Краматорськ. При цьому, в Маріуполі мешкає приблизно вдвічі більше людей, ніж у Краматорську. Чи є цьому якесь пояснення?
«Якщо взяти по всіх містах, то на кількість населення, на тисячу населення, десь однакова сума. Крім Краматорська. Чому Краматорськ? Тому, що Краматорськ – тимчасовий обласний центр. І, по великому рахунку, зрозуміло, що потрібно було інфраструктуру Краматорська трошки підтягнути до рівня обласного центру», – обґрунтовував це Жебрівський.
«Можливо, через те, що депутат від міста Краматорська Максим Єфимов був співавтором цього законопроекту, – великі кошти були спрямовані в місто Краматорськ», – припускає координатор Центру «ДІЙ-Краматорськ» Андрій Романенко.
Максим Єфімов, про якого він згадує, є народним депутатом з «Блоку Петра Порошенка» та головним ініціатором законопроекту про використання «переміщених коштів». Які мотиви ним рухали? Чи міг депутат мати якийсь особистий інтерес, лобіюючи цей закон?
Інтереси депутата Єфімова
Максим Єфімов – один із найбільших бізнесменів Краматорська. У його співвласності, наприклад, Старокраматорський машинобудівний завод, де виготовляли частину деталей до мінометів «Молот».
Також він є президентом заводу «Енергомашспецсталь», серед співвласників якого – російська державна компанія «Росатом».
А нещодавно Єфімов заявив про придбання енергогенеруючої компанії «Донбасенерго» (раніше цей актив належав оточенню президента-втікача Віктора Януковича).
Максим Єфімов пройшов до парламенту через мажоритарний округ у Краматорську. Навіть не будучи членом бюджетного комітету, він приходив на його засідання та активно виступав за схвалення своїх законопроектів. Такий крок є логічним, адже, турбуючись про добробут жителів Донбасу, Єфімов матиме високі шанси знову пройти в парламент на виборах у 2019 році. Та, схоже, депутатом могли рухати не лише інтереси виборців.
З-поміж ремонту шкіл, амбулаторій, водогонів та доріг, перевірка Кабміну звернула увагу на 11 об’єктів, які важко назвати першочерговими, і на які виділили майже 300 мільйонів гривень. П’ять із них розташовані у Краматорську: льодова арена, басейн, спортивно-оздоровчий комплекс, сквер та палац культури.
Члени міжвідомчої комісії такий вибір Донецької обладміністрації вважають суперечливим, адже кількість коштів обмежена, тож чи не варто було б виділити більше на лікарні, водогони, теплові мережі та освітлення? Тільки біля Слов’янська було зруйновано чи пошкоджено більше ніж 1,5 тис приватних будинків, лікарня, дитячий садок.
У нас є каток і басейн, але при цьому в місті немає якісної питної води, є проблеми з водопостачанням окремих районівАндрій Романенко
«Це така ось велика проблема, що, насправді, інфраструктурних об'єктів за ці гроші Краматорськ так і не отримав. Тому що, припустимо, у нас є каток і басейн, але при цьому в місті немає якісної питної води, є проблеми з водопостачанням окремих районів», – пояснює громадський активіст Андрій Романенко.
При цьому об’єкти, на кшталт, льодової арени чи басейну виявились досить недешевими. Якщо на реконструкцію системи водопостачання Краматорська та одного з прилеглих сіл призначено 25 мільйонів гривень, то на ковзанку – понад 60 мільйонів гривень, на басейн – майже 50 мільйонів.
Будівельна компанія «Крамміськбуд», з якою у грудні 2016-го департамент капітального будівництва Донецької обладміністрації уклав договір на реконструкцію льодової арени у Краматорську, не чужа оточенню народного депутата Максима Єфімова. Перемогти у цьому тендері їй, зокрема, допомогла початкова обіцянка звести ковзанку до кінця 2017 року – адже серед критеріїв оцінки була не лише ціна, але й строк виконання робіт.
Утім, згодом строки перенесли. У серпні 2018-го, через 8 місяців після того, як роботи початково мали завершитись, льодова арена була не готовою. Новий дедлайн по об’єкту встановили на кінець 2018 року. Ба більше, за цей час льодова арена подорожчала на 14 мільйонів гривень: сумарно до 68 мільйонів.
Інший об’єкт, фізкультурно-оздоровчий комплекс із басейнами, підрядник «БМД И КО» зі Слов’янська обіцяв завершити влітку 2018-го, але по факту скористатись басейном жителі Краматорська навряд чи зможуть цього року: зараз тут басейнів і близько немає.
Екс-губернатор Донеччини Павло Жебрівський переконує: проблеми виникли ще на стадії проектів.
«По льодовій арені 3 чи 4 рази переробляли проектно-кошторисну документацію. По басейну: дуже довго запрягали і зробили проект – один, переробили – другий. А коли в кінці приступили до виконання робіт, то виявилося, що муніципалітет не зробив геодезію. І найбільша проблема – це якраз фактично повністю знищені проектні інституції», – пояснює він.
Шкільне питання
Досить гострою проблема із термінами виконання робіт стала і для Краматорської української гімназії. Її ремонтували близько двох років і в цей час школярі змушені були навчатись у приміщеннях інших шкіл.
«Насправді, це була непогана школа, в непоганому стані, там завжди вчилися діти досить заможних батьків, і всередині в багатьох класах був чудовий просто ремонт – такий, якого немає в багатьох школах міста», – зауважує координатор Центру «ДІЙ-Краматорськ» Андрій Романенко.
На початку 2017-го тендер на ремонт гімназії виграла фірма, наближена до народного депутата Борислава Розенблата. Роботи в необхідний термін вона не виконала.
Переможцем наступного тендеру стала компанія «Крамміськбуд» з оточення Єфімова. У червні цього року депутат писав на своїй сторінці у Facebook про гімназію наступне: «Принциповий проект. Іміджевий для Краматорська і Донеччини. І він буде реалізований в термін. 1 вересня діти сядуть за парти нової опорної школи».
Та ані 1-го, ані 3 вересня школярі за парти цієї школи так і не сіли: тоді у дворі школи лише пройшла урочиста лінійка. Станом на початок вересня будівля не була здана в експлуатацію, ремонтні роботи тривали.
«Ремонтні роботи на стадії завершення, і через два місяці наша Краматорська українська гімназія буде офіційно передана нам вже в експлуатацію. Ми, в принципі, можемо провести на гімназійному подвір’ї лінійку урочисту, а також ми розпочнемо навчання в наших рідних стінах, і навчальний процес, впринципі, вже розпочнеться», – пояснює директор гімназії Вікторія Щербак.
В області є й інші приклади ремонту опорних шкіл, і вони не завжди вдалі. У 17-й школі сусідньої з Краматорськом Дружківки ремонт було зроблено до 1 вересня ще 2017 року. Основним виконавцем робіт тут була фірма «Оквін-5» із Костянтинівки, однак на субпідряд для роботи над першими двома поверхами запросили вже згаданий «Крамміськбуд».
«У декількох кабінетах був помічений грибок на стінах, його теж потім прибирали, десь перед 1 вересня, зачищали стіну, відновлювали, – розповідає колишня голова ради школи №17 Ірина Дежина. – Після цього були зроблені роботи з установки даху. Під час підйому даху, точніше, його основи, вона вивантажувалась вся на одну точку, був дефект даху, і, відповідно, після дощів було намокання стін, протікання води. І після цього над молодшим блоком, там, де дітки підіймаються, 1, 2, 3 клас, там з'явилася тріщина в стелі, і досі не була проведена експертиза, чи загрожує вона дітям».
Хоча внутрішні дефекти ремонту вже виправили, за цим фактом прокуратура Краматорська відкрила кримінальне провадження.
Дороги ведуть до «Крамміськбуду»
Уже згаданий «Крамміськбуд» є активним учасником будівельних тендерів у Краматорську та неподалік нього. За даними моніторингового порталу «Дозорро», фірма входить до трійки переможців закупівель, оголошених департаментом капітального будівництва Донецької обладміністрації – із загальною сумою в близько 150 мільйонів гривень. Серед проектів «Крамміськбуду» – ремонт гімназії в Краматорську, палацу культури та місцевої амбулаторії, а також будівництво льодової арени.
Із майже 500 мільйонів, виділених на Краматорськ, ця компанія має отримати близько третини грошей. Якщо ж не враховувати ремонт доріг, ця сума сягне половини призначених для міста «переміщених» коштів.
Хто ж контролює цю будівельну компанію? По 49 відсотків фірми належать двом мешканцям Краматорська: Олександру Морозову та Станіславу Русаненку. Ще 2 відсотки – у компанії «Укрмашінвест», серед кінцевих бенефіціарів якої вказана помічниця народного депутата Максима Єфімова Людмила Ульященко При цьому сам Максим Єфімов у декларації за 2016 та 2017 роки кінцевим власником фірми, яка володіє «Укрмашінвестом», вказав себе.
Один із нинішніх співвласників «Крамміськбуду» Станіслав Русаненко раніше був головою правління компанії, в якій на той час головою ревізійної комісії значилась дружина народного депутата Єфімова Ганна. Інший співвласник фірми – Олександр Морозов – був директором цієї компанії, коли нею володів сам Єфімов.
«Я на сьогоднішній момент, ось хрест на пузі, не є вигодонабувачем цього підприємства «Крамміськбуд»... Ба більше, я сьогодні продовжую тримати його на плаву і фінансувати: тільки для того, щоб воно могло проводити хоч якісь роботи. Не я, а підприємства, які зі мною якимось чином можуть бути пов'язані, вони просто через фіндопомогу допомагають цьому «Крамміськбуду». Я розумію, що коли їм потрібно, – я їм допоможу, і я розумію також, що коли потрібно мені, – вони будуть працювати цілодобово», – зазначає сам Максим Єфімов.
Народний депутат наголошує: частину робіт ця компанія виконала, не чекаючи на переказ коштів з бюджету.
«Сьогодні всі об'єкти, в яких взяв участь «Крамміськбуд», фінансуються за кошти «Крамміськбуду» наперед. Тобто, більшість (льодова арена, про яку ви, можливо, будете говорити, ДК «Будівельник»…). Ті об'єкти інфраструктурні, які я точно хочу, щоб точно вони наступного року були запущені», – говорить Єфімов
Ситуація, коли обмежений пул підрядників перемагає на будівельних тендерах, – типова для Донецької області. Ось, як це пояснює екс-голова ОДА Павло Жебрівський: «На всю Донецьку область є 5-7 компаній, які реально можуть виконувати об’єми робіт. Питання – більше нема компаній! Понад 800 об’єктів, 5-7 компаній місцевих, і приблизно 5-6 компаній зовнішніх, які готові працювати. Звичайно, вони будуть вигравати тендери: при мені, після мене, ще після когось, немає значення».
Однак нерідко можна побачити, що на будівельно-ремонтні тендери на Донеччині можуть приходити лише по 2-3 компанії. Наприклад, в аукціонах на ремонт шкіл та каналізацій компанія «Оквін-5» Наталії Орзул із Костянтинівки перемагала доволі часто. Фірма взяла участь у більш ніж 80 торгах – і приблизно в половині випадків разом із нею на тендер приходило комунальне підприємство з того ж міста. Підприємство, в якому колись працювала сама Наталія Орзул, та на яку раніше працював нинішній директор цього комунального підприємства.
Тендери з лише двома учасниками можна помітити і в Краматорську. Наприклад, у 2015 році влада Краматорська вирішила реконструювати один із парків – сад Бернацького. Тоді на конкурс подали заявки два учасники: «Промстроймонтаж» та «Крамміськбуд». Перемогла перша фірма, яка невдовзі взяла «Крамміськбуд» на субпідряд.
На вході до парку видніється напис: робота з його відродження відбулась завдяки ініціативі та особистій участі депутата Максима Єфімова. І схоже, що участь там могла бути більшою, ніж здається, адже близька до Єфімова фірма брала участь у реконструкції.
У травні 2018-го Департамент екології Донецької обладміністрації провів тендери на озеленення саду на загальну суму в понад 100 мільйонів гривень. На обидва тендери прийшли два учасники: «Авескрамстрой» та «Стройуком». В обох випадках спочатку перемогла перша компанія через вигіднішу пропозицією, але водночас в обох випадках фірма… не встигла подати необхідні документи. Тому переможцем став «Стройуком». Для бюджету це означає додаткові вісім мільйонів гривень: на стільки сумарно вищими є заявки цієї фірми.За даними порталу Є-дата, 14 вересня 2018 «Стройуком» отримав майже 20 мільйонів гривень авансу за договорами.
Що ж може поєднувати дві компанії? Їхні офіси розташовані в одній будівлі і належить вона компанії «Крамміськбуду», яка теж базується тут.
98% фірми «Авескрамстрой» належать її директору, а ще два – компанії з управління активами «Укрмашінвест», яка співволодіє вже згаданою компанією «Крамміськбуд», і яка має стосунок до народного депутата Максима Єфімова.
Єдиним власником та директором фірми «Стройуком» є Максим Терещенко. Раніше він очолював «Крамміськбуд». Та й зараз, розповідає Єфімов, про діяльність «Крамміськбуду» він дізнається від Терещенка (який формально працює вже в іншій компанії).
«Схеми» зателефонували директору фірми «Авескрамстрой» Євгену Жемчугову, аби дізнатись, чому його компанія після перемоги на аукціоні не подала вчасно документи замовнику і не змогла отримати підряди на близько 100 мільйонів гривень.
«Ми відправили поштою, і вони до них не дійшли. Вони повернулися нам 24 липня. І ми відвезли їм потім вже усю цю справу в департамент», – пояснив він і зазначив, що так відбулося з обома тендерами.
«Якщо ми бачимо, що є дві компанії, які пов’язані через якихось осіб, входять до однієї групи, це вже може бути підставою для Антимонопольного комітету для перевірки таких компаній щодо змови та спотворення результатів таких торгів. Якщо така змова буде доведена, це вже буде проблемою, і Антимонопольний матиме право накладати санкції на такі компанії», – вказує експерт з тендерних закупівель Михайло Невдаха.
Тендери, про які йдеться, проводив департамент екології Донецької обладміністрації. Тут начальником відділу економіки природокористування працює помічник депутата Єфімова на громадських засадах Євген Єрісов. Інший помічник Єфімова Євген Скляров нещодавно став директором регіонального ландшафтного парку «Краматорський»: тут пов’язаний з Єфімовим «Крамміськбуд» з осені минулого року переміг на тендерах на близько 50 мільйонів гривень. Чи не є це потенційним конфліктом інтересів?
Сам депутат Єфімов пояснює: «Не є, тому що немає вигоди для мене (це з точки зору моралі). З точки зору юридичної не є, тому що не пов'язані».
«Таке може бути потенційним конфліктом інтересів. Якщо у особи є певний приватний інтерес, або вона представляє іншу особу, в якої є такий інтерес, і вона займає певне службове становище, то таке завжди треба перевіряти. Навіть якщо така людина не буде входити до тендерного комітету, вона може мати інформацію щодо розрахунків, щодо підготовки документів до тендеру», – вважає Михайло Невдаха.
Схоже, що у Максима Єфімова та його оточення можуть бути непогані відносини і з керівництвом Донецької обладміністрації (принаймні, колишнім). Наприклад, пов’язаний з Єфімовим «Краматорський завод важкого верстатобудування» надавав Донецькій обласній адміністрації в оренду понад дві тисячі квадратних метрів приміщень за одну гривню … на рік. Це підтверджують дані з казначейського рахунку адміністрації, отримані з порталу Є-дата: за серпень-грудень завод отримав за оренду 50 копійок (плату за електроенергію та водопостачання адміністрація сплачує окремо).
У яких же відносинах із Єфімовим колишній очільник Донеччини?
«У мене з усіма депутатами нормальні відносини, крім негідників, які, по великому рахунку, через своїх помічників всякий бруд писали», – зазначає Павло Жебрівський.
Чи не дофарбовано десь? Не дофарбовано. Чи є якась ямка? Є. Чи сьогодні, в принципі, ці фірми, 5-7, виграють в основному тендери? Виграють. Чи на сьогоднішній день ще не зроблено? Так. Але це не тому, що не хочемоПавло Жебрівський
«Чи не дофарбовано десь? Не дофарбовано. Чи є якась ямка? Є. Чи сьогодні, в принципі, ці фірми, 5-7, виграють в основному тендери? Виграють. Чи на сьогоднішній день ще не зроблено? Так. Але це не тому, що не хочемо. Якби сьогодні вагон і тєлєжка конкуренції, будь-яка конкуренція призводить до чого? До зниження ціни і до якості. А якщо конкуренції немає? Якщо на сьогоднішній день немає, кому працювати?», – резюмує колишній очільник Донецької ОДА.
Відбудова об’єктів інфраструктури на Донбасі – необхідне і важливе завдання. Водночас, чи можна говорити про справедливий розподіл бюджетних коштів, коли одним із основних переможців тендерів стає компанія, яка пов’язана із оточенням парламентаря Максима Єфімова? Того депутата, який лобіював закон щодо перерозподілу коштів зі спецфонду на реконструкції та ремонти. І зрозуміло чому, адже нове законодавство дозволило виділити так звані «переміщені кошти» на мажоритарний округ, через який Єфімов обирався до парламенту. Та судячи з усього, ним могли керувати не тільки інтереси виборців, але й бізнесу.
