ВАШИНГТОН – Головний український посадовець із питань санкцій Владислав Власюк заявляє, що зберігає оптимізм щодо перспектив масштабного санкційного законопроєкту проти Росії в Конгресі США, попри дедалі більшу невизначеність щодо того, коли ним займеться Палата представників, оскільки законодавці мають значно скорочений законодавчий календар напередодні проміжних виборів у листопаді.
Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, провів цей тиждень у Вашингтоні, зустрічаючись із законодавцями та співробітниками Конгресу США, поки Київ закликає Конгрес просунути законопроєкт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року.
Законопроєкт схвалив Сенат 7 серпня переважною більшістю голосів – 86 проти 11, що відобразило рідкісну двопартійну згоду. Законопроєкт надасть президенту додаткові повноваження запроваджувати каральні тарифи проти країн, які продовжують купувати російське викопне паливо. Він також містить положення, спрямовані проти Ірану, який, за словами Власюка, тісно співпрацює з Москвою у військово-промисловій сфері.
Але в Палаті представників на документ чекає складніший шлях: деякі демократи висловили застереження щодо положень, які нададуть президенту Дональду Трампу додаткові повноваження запроваджувати тарифи.
Республіканські лідери 3 вересня оголосили, що останні два тижні передвиборчої сесії Палати представників скасовано, суттєво скоротивши законодавчий календар, який раніше передбачав повноцінну роботу у вересні.
Очікується, що члени Палати представників залишать Вашингтон не пізніше 17 вересня і не повернуться до середини листопада. Після перерви наступного тижня з нагоди Дня праці Палата представників збереться ще на один додатковий робочий тиждень.
Скорочений календар посилив тиск на прихильників санкційного законопроєкту. Високопоставлені помічники республіканців заявили Радіо Свобода, що законопроєкт залишається пріоритетом Республіканської партії за умови, що демократи «наведуть лад у своїх лавах».
Помічники демократів у відповідь на запити Радіо Свобода висловили обережний оптимізм щодо документа, водночас наголосивши на невизначеності стосовно того, чи винесе спікер Майк Джонсон його на голосування.
Власюк: «Хороші шанси»
Власюк заявив, що під час свого візиту до Вашингтону провів близько 20 зустрічей із законодавцями та співробітниками Конгресу, включно з представниками обох партій.
За його словами, українська делегація побачила широку підтримку посилення тиску на Росію, і жоден законодавець прямо не сказав йому, що виступатиме проти законопроєкту.
«Усі погодилися, що необхідно посилити тиск на Росію, – сказав Власюк на брифінгу в посольстві України у Вашингтоні. – Ніхто не сказав, що точно не підтримає цей законопроєкт».
Він охарактеризував Україну як «досить оптимістичну» щодо рівня підтримки законопроєкту, зокрема серед демократів.
Одним із потенційно важливих варіантів може стати розгляд законопроєкту Палатою представників за процедурою призупинення дії правил – прискореною процедурою, яку зазвичай використовують для законодавчих актів, що, як очікується, матимуть широку підтримку. Власюк заявив, що це один із реалістичних сценаріїв просування законопроєкту.
Усі погодилися, що необхідно посилити тиск на Росію
«Я думаю, що справді є хороші шанси, що цей законопроєкт буде винесено на голосування», – сказав він.
Раніше Власюк називав тиждень після наступного бажаним для Києва періодом для голосування в Палаті представників. Оскільки календар палати тепер скорочено, цей період може стати однією з останніх можливостей для голосування до того, як законодавці залишать Вашингтон.
На запитання Радіо Свобода, чи зберігається імпульс навколо законопроєкту, Власюк вказав на те, що він охарактеризував як незмінну двопартійну підтримку України.
«На Капітолійському пагорбі є велика підтримка України», – сказав він, додавши, що Київ «дуже активно» наголошував на терміновості ухвалення законопроєкту. «Водночас, ну, я маю на увазі, побачимо», – сказав Власюк.
Демократи остерігаються повноважень Трампа
Головною перешкодою є не загальна незгода щодо необхідності протистояти Росії, заявив Томас Мелія, колишній високопоставлений посадовець Державного департаменту та заступник директора апарату Комітету Сенату із закордонних справ, який нині працює у Free Russia Foundation.
В інтерв’ю Радіо Свобода Мелія пояснив, що лідери демократів мають кілька причин вагатися. Одна з них полягає в тому, що цей законопроєкт не є абсолютно необхідним для того, щоб адміністрація могла запроваджувати санкції, сказав він. Трамп уже має значні повноваження запроваджувати санкції проти російських фізичних та юридичних осіб.
Тому, за оцінкою Мелії, головна цінність законопроєкту частково є політичною та символічною: його двопартійна підтримка продемонструвала б рішучість Конгресу посилити тиск на Москву.
Але Мелія сказав, що керівництво демократів у Палаті представників не було достатньою мірою залучене до переговорів щодо версії, яка зрештою вийшла із Сенату.
Це занепокоєння особливо актуальне для Грегорі Мікса, представника від Нью-Йорка, найвищого за посадою демократа в Комітеті Палати представників із закордонних справ, який висловлював загальну підтримку посиленню тиску на Росію, але водночас порушував питання щодо окремих положень законопроєкту.
Є й змістовне занепокоєння: остаточна версія законопроєкту надає президенту додаткові тарифні повноваження. Мелія сказав, що це викликало вагання серед демократів, які остерігаються надавати Трампу ще один інструмент, який можна було б широко застосовувати проти торговельних партнерів США.
Мелія також наголосив на ще одній зміні порівняно з попередньою версією законопроєкту: в остаточному варіанті санкції стали необов’язковими (факультативними – ред.), а не обов’язковими.
За його словами, ця різниця має значення, оскільки політична сила початкового законопроєкту частково полягала саме в обов’язковому характері санкцій і переважній двопартійній підтримці в Сенаті.
Після смерті сенатора Ліндсі Грема адміністрація підтримала одну з версій законопроєкту, але домагалася змін, які зробили санкції необов’язковими та додали тарифні повноваження, сказав Мелія.
Результатом, на його думку, став слабший документ, ніж початковий. Водночас Мелія заявив, що остаточна версія все одно зберігає значне політичне значення завдяки широкій двопартійній підтримці, яка сформувалася навколо жорсткішої пропозиції.
Київ підтримує тарифи
Власюк захистив положення про тарифи, стверджуючи, що вони можуть зробити санкції значно ефективнішими. «Це потужний інструмент, який дозволить посилити ефект санкцій», – сказав він.
Він стверджує, що тарифи й санкції можуть мати схожий економічний ефект, але відрізняються за можливістю їх обійти.
«До санкцій можна адаптуватися, санкції можна обходити. До тарифів не можна адаптуватися чи обходити їх», – сказав Власюк.
Він також відкинув побоювання, що відповідно до законопроєкту країни можуть довільно ставати мішенями, заявивши, що документ встановлює критерії, засновані на закупівлях російського викопного палива.
Зокрема, він вказав на Китай та Індію, які Україна вважає ключовими для збереження Росією можливості продавати свої енергоресурси. Законопроєкт передбачає додатковий тиск саме на великі країни-покупці російських енергоресурсів.
За словами Власюка, такий тиск може стати «величезним ударом» по здатності Росії фінансувати війну проти України.
Україна також підтримує включення Ірану до законопроєкту, сказав він, пославшись на тісну військову співпрацю Тегерану з Москвою.
«Усі розуміють, наскільки тісною є співпраця між військово-промисловими комплексами цих країн, – сказав Власюк. – Тому Іран цілком заслужено включений».
Вікно для голосування в Палаті представників звужується
Політичні ставки зросли через рішення Палати представників скасувати останні два тижні законодавчої роботи перед виборами.
Очікується, що Палата залишить Вашингтон не пізніше 17 вересня, хоча лідери республіканців заявили, що законодавців можуть відкликати до столиці, якщо Сенат просуне бюджетний пакет у межах процедури узгодження, ухвалений лише голосами однієї партії. Наразі такий сценарій не очікується.
Республіканець Дон Бейкон, представник від Небраски, який підтримував санкційні зусилля, назвав відсутність дій Конгресу серйозним провалом.
«Це справді ганьба. У Сенаті законопроєкт пройшов 86 голосами проти 11, – сказав Бейкон. – Бездіяльність Конгресу щодо вторгнення Росії в Україну та злочинів Путіна – це справжній провал. Підручники історії не будуть до нас поблажливими».
Для Києва терміновість питання пов’язана не лише із законодавчим процесом.
Власюк попередив, що Україну чекає ще одна важка зима після кількох місяців посилених російських ракетних і дронових ударів. За його словами, внаслідок ракетних і дронових атак останніми місяцями загинули 160 людей.
«Ми повинні посилити тиск на Росію, щоб змусити їх змінити свої плани, щоб змусити їх справді вести переговори», – сказав він.
Власюк наголошує, що ухвалення санкційного законопроєкту зараз матиме два наслідки: з часом воно може посилити економічний тиск на Росію, а негайно – надіслати політичний сигнал і Україні, і російському уряду.
За його словами, у санкційній політиці є певна інерція. Навіть після ухвалення законодавства запровадження конкретних заходів може тривати кілька днів, а для появи відчутного ефекту для російської економіки можуть знадобитися тижні.
«Але водночас сам факт ухвалення цього санкційного законопроєкту, – сказав Власюк, – надішле «сильний сигнал підтримки українському народу» і «справді сильний сигнал російському уряду».
Форум