Президент Росії Володимир Путін 14 жовтня погодився зняти санкції з трьох українських підприємств. Ідеться про компанію «Брацлав», Барський машинобудівний завод і Рубіжанський картонний комбінат. Кремль дозволив цим підприємствам постачати продукцію до Росії. Такий крок російський президент запропонував вважати жестом доброї волі» з боку Москви.
Що відомо про українські підприємства, з яких Кремль зніме санкції?
- Барський машинобудівний завод розташований у Вінницькій області. Підприємство виробляє опалювальні котли, деталі до обладнання харчової промисловості, лінії розливу напоїв, контейнери для сміття тощо. Голова правління Барського машзаводу Ілля Лук розповів Радіо Свобода, що новину про зняття санкцій з його підприємства він сприймає позитивно. За його словами, до накладання санкцій Барський машзавод поставляв до Росії низку обладнання, зокрема – для виробництва хлібобулочних виробів: «На території Росії наших машин на хлібзаводах є десь пару тисяч. Всім їм по 30–35 років. Їм потрібні запчастини, і вони через ці санкції страждали. Для нас і для росіян це добре, тому що росіяни зможуть оновити хлібзаводи», – сказав Лук у коментарі Радіо Свобода. Керівник заводу також зазначив, що після запровадження санкцій із підприємства довелося звільнити понад 100 робітників, проте завод частково зміг переорієнтувався на виробництво іншої продукції, зокрема, сортувальних станцій і євроконтейнерів для сміття.
- Компанія «Брацлав» розташована у селищі Брацлав Вінницької області. Підприємство виробляє сільськогосподарську техніку і обладнання для утримання тварин, як-то змішувачі кормів, доїльні установки тощо. Радіо Свобода намагалося отримати коментарі представників підприємства, але там відповіли, що «наразі це неможливо через відсутність керівництва».
- Рубіжанський картонно-тарний комбінат розташований у Луганській області. Підприємство виробляє картон для пласких шарів, папір для гофрування і гофрований картон. Радіо Свобода також звернулося на підприємство за коментарем, проте відповідь не надійшла. В одному зі своїх останніх наразі інтерв’ю влітку цього року директор Рубіжанського комбінату Геннадій Мінін скаржився на те, що за останні півтора року виробництво впало більш ніж на 30%, зокрема і через втрату ринків Азії. У тому ж таки інтерв’ю Мінін розмірковує про те, що «підконтрольну (Києву – ред.) частину Донбасу можна було б перетворити на оазу для бізнесу», так звану вільну економічну зону.
Що передувало так званому «жестові доброї волі» з боку Кремля?
Експерти, опитані Радіо Свобода, пов’язують дії Кремля з нещодавнім візитом Віктора Медведчука до Росії.
Лідер партії «Опозиційна платформа – За життя» зустрічався з Володимиром Путіним 6 жовтня у Москві. Під час цієї зустрічі Медведчук просив Путіна розглянути можливість часткового скасування санкцій для тих українських підприємств, продукція яких користується попитом у Росії. Мовляв, «десятки підприємств по всій Україні були зачинені через російські санкції». Путін пообіцяв подумати і узгодити це питання з російським прем’єром Михайлом Мішустіним. І ось 14 жовтня у Кремлі повідомили про план зняття санкцій із трьох українських підприємств.
Навіщо це Медведчукові?
Рішення про зняття Росією санкцій із українських підприємств лежить не в економічній площині, а в політичній, кажуть експерти, опитані Радіо Свобода.
Зняття санкцій із цих заводів ні на що глобально не вплине ані в Росії, ані в Україні, каже економіст Сергій Фурса. Це радше символічний жест із боку Путіна, котрий він спеціально демонструє перед місцевими виборами в Україні. Мовляв, дивіться, «який Медведчук молодець».
«Дивіться, Медведчук до мене приїхав, поговорив, і ось ми вже знімаємо санкції. Це виключно історія місцевих виборів, мовляв, голосуйте за Медведчука, він може зі мною домовитися, а більше ніхто не може», – пояснює Фурса мотиви Путіна і Медведчука.
Схожу думку висловлює й економіст і головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко. За його словами, жодне з трьох українських підприємств, із яких знімають санкції, не є стратегічним. Експерт припускає, що ці заводи можуть бути пов’язані з Віктором Медведчуком, його родичами, друзями або однопартійцями, і зняття санкцій із цих підприємств Клименко називає «окремою лобістською схемою».
На згаданій нараді Путіна з членами російського уряду 14 жовтня зняття санкцій із трьох українських підприємств було неприховано й демонстративно пов’язано зі згаданим проханням Медведчука. Як повідомив про цю нараду сайт Кремля, на ній прем’єр Мішустін сказав Путіну: «Минулого тижня на ваше доручення я зустрічався з лідером політради української партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктором Медведчуком. Ми обговорювали низку тем, у тому числі прохання українських промисловців про можливість відкрити доступ на наш ринок деяким підприємствам». Далі він назвав три згадані українські компанії. Путін погодився, заявивши: «Ми завжди готові до відновлення повномасштабної взаємодії з Україною… Вважаймо, що це перший крок і жест доброї волі з нашого боку».
Але це не перша санкційна поступка Росії після останнього візиту туди Медведчука, який відбувся 6 жовтня. Ще 8 жовтня була ухвалена, а 12 жовтня офіційно оприлюднена і тим набула чинності постанова російського уряду, якою з російського санкційного списку, що забороняє експорт до України певних різновидів продукції, були вилучені такі продукти, як бітум чи бітумні суміші тощо. І, як звернули увагу оглядачі, «за дивним збігом обставин» саме ці продукти виробляє в Росії Новошахтинський завод нафтопродуктів – який останніми роками контролює саме родина Медведчука. Серед інших, оглядач Вадим Денисенко припускає, що цей бітум тепер зможе ввозитися з заводу Медведчука до України для будівництва асфальтових доріг, зокрема за проголошеною президентом Володимиром Зеленським програмою «Велике будівництво».
