В останні дні публікації у міжнародній пресі активно пишуть, що після кількох місяців вагань американський президент Дональд Трамп, схоже, готовий запровадити санкції проти Китаю за купівлю російської нафти. І в цьому його імовірно готові підтримати і у ЄС. Про це повідомляє британське видання Financial Times.
КНР як найбільший імпортер російської нафти у світі наповнює бюджет Російської Федерації, який Кремль використовує для ведення агресивної війни проти України. На тлі чергового буксування мирного процесу все більше посадовців у європейських столицях і Вашингтоні готові робити ставку на потужні економічні санкцій проти енергетичних партнерів Москви, щоб примусити російського лідера Володимира Путіна сісти за стіл переговорів і відмовитися від своїх максималістський цілей.
Інші медіа звертають увагу на розворот китайської зовнішньої політики за останні десятиліття: від заяв на підтримку безпеки Києва у 1994 році до фактичного блокування резолюцій, які засуджували вторгнення Росії в Україну у Радбезі ООН.
Радіо Свобода оглядає публікації у міжнародній пресі про те, в якому стані зараз перебувають геополітичний відносини між Заходом, Китаєм і Росією.
ЄС готовий натиснути санкційний гачок?
У Європейському Союзі обговорюють можливість запровадження вторинних санкцій проти Китаю та інших країн за закупівлі російської нафти і газу, що свідчить про те, що адміністрація Трампа врешті готова обмежити доходи Москви у кооперації із ЄС, пише Financial Times.
7 вересня Трамп заявив, що він «незадоволений» Росією, додавши: «деякі європейські лідери приїжджають до нашої країни в понеділок або вівторок... і я думаю, ми це врегулюємо». На питання, коли він наступного разу поговорить з Путіним, він відповів: «Дуже скоро, впродовж наступних кількох днів».
Кореспонденти Financial Times повідомляють, що дискусії у ЄС щодо вторинних санкцій, зокрема і проти Китаю, розпочалися саме після недільної заяви Трампа. Про це видання повідомили три джерела, знайомі з перебігом дискусій.
Однак, як зазначає Financial Times, рішення про запровадження вторинних санкцій з боку ЄС може зіткнутися з кількома перешкодами. Видання пише, що пропозиції ЄС перебувають на «дуже ранній стадії» і навряд чи будуть ухвалені, якщо США також не запровадять обмеження на енергетичний імпорт Китаю.
Вторинні санкції також є контроверсійним заходом, який у Європі підтримують не всі. Їхнє запровадження потребуватиме одностайної підтримки всіх 27 членів ЄС, при цьому Угорщина та, можливо, Словаччина, ймовірно, виступлять проти такого кроку, пишуть журналісти.
Міністерство закордонних справ Китаю у заяві Financial Times минулого місяця щодо продовження закупівель іранської нафти заявило, що Китай «послідовно виступає проти незаконних односторонніх санкцій», які не мають санкції Ради Безпеки ООН, і що виправданим є «нормальне співробітництво між країнами».
Китай, що «уможливлює» війну Росії проти України
Від 2024 року у НАТО роль Китаю у війні Росії проти України називають «вирішальним чинником». З англійської це формулювання можна буквально перекласти як те, що Китай «уможливлює» війну Росії проти України, зокрема через економічну співпрацю, що зросла з 2022 року.
Цього року, з приходом до влади у США Дональда Трампа і активне обговорення жорстких санкцій проти Китаю через закупівлю російських енергоносіїв, у Пекіні від економічної співпраці з Москвою не відмовляються, радше навпаки.
На це звертає увагу оглядачка американської Ради зовнішніх відносин Моллі Карло. Аналітикиня зауважує, що Китай «залишається незворушним перед міжнародною критикою» за економічну підтримку Росії. Вона цитує китайського представника в ООН, який стверджував, що «сторони конфлікту не підпадають під санкції Ради Безпеки. У Китаю нормальні торговельні відносини з Росією та Україною».
Карло наводить дані про економічну підтримку Москви з боку Пекіна: між січнем 2023 і січнем 2025 року Китай імпортував російської нафти на суму понад 150 мільярдів доларів, що «дозволило Росії продовжувати отримувати нафтові доходи попри санкції». Авторка також відзначає, що у липні китайсько-російська торгівля «досягла річного максимуму в 19,14 мільярда доларів на тлі американських погроз тарифами».
Попри публічні заяви про підтримку мирного врегулювання, роль Китаю як потенційного посередника у російсько-українському конфлікті залишається неясною, пише аналітикиня.
Авторка зауважує, що Китай «публічно підтримував мирне врегулювання з початку війни і позиціонував себе як потенційного посередника у конфлікті». Проте конкретна роль, яку Пекін відіграватиме у мирному процесі, залишається невизначеною.
Карло звертає увагу на пропозицію Путіна розглянути Китай як одного з гарантів безпеки України, нагадуючи, що «ідея Китаю як такого гаранта у регіоні не є новою». За її словами, у проєкті Стамбульського протоколу 2022 року Росія вже вимагала розглядати себе гарантом безпеки України разом з іншими постійними членами Ради Безпеки ООН.
Однак авторка підкреслює категоричну відмову президента України Володимира Зеленського від такої ролі Китаю, який назвав дві причини: «По-перше, Китай не допомагав нам зупинити цю війну на початку. По-друге, Китай допомагав Росії, відкривши ринок дронів».
Як Китай «забув» про обіцянки Києву?
І хоча сьогодні офіційно нейтральний Пекін фактично підтримує Росію у війні проти України, так було не завжди, і лише кілька десятків років тому Китай навіть стояв на захисті безпеки України, пише кореспондент частково фінансованою урядом Катару мережі Al Jazeera Джон Псаропулос.
Журналіст пригадує події 1994 року, коли був підписаний горезвісний для Києва Будапештський меморандум.
«Коли Україна погодилася відмовитися від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки від Росії, Китай схвалив цей крок і в грудні того ж року запропонував Києву гарантії ядерної безпеки на випадок нападу з боку ядерної держави», – йдеться у матеріалі під заголовком «Як Китай забув обіцянки та «борги» перед Україною і підтримав війну Росії».
Китаєзнавиця Віта Голод, яку цитує Al Jazeera, каже, що Пекін зрадив ці обіцянки.
«Ці зобов'язання досі залишаються переважно риторичними і не перетворилися на конкретні гарантії безпеки для України», – сказала вона.
Сьогодні ж, коли повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік, позиція Китаю протилежна. Автор статті нагадує, що незадовго до нападу у лютому 2022 році Китай і Росія оголосили про «партнерство без обмежень».
«Пекін позиціонує себе як нейтрального посередника, але матеріально і політично підтримує війну Росії та отримує від цього вигоду», – пише Псаропулос.
Дописувач зазначає, що незважаючи на те, що лідер Китаю Сі Цзіньпін, стоячи поруч із президентом Росії на параді у Пекіні минулого тижня заявив, що працює над досягненням «справжньої багатополярності» світу, в якому країни ставляться одна до одної як до рівних і уникають «гегемонізму та політики сили», на практиці Китай не є рівновіддаленим від учасників війни.
Форум