Радіо Азаттик
Розвиток транспортного коридору з Росії до Індійського океану через країни Центральної Азії став однією з тем саміту в Душанбе. Подробиці повідомляє Радіо Азаттик (відділ Radio Free Europe/Radio Asia).
Зустріч у форматі «Центральна Азія – Росія» проходила на тлі зростаючої міжнародної ізоляції Москви, яка перебуває під санкціями Заходу через своє вторгнення в Україну в лютому 2022 року, та відчуває економічні проблеми на четвертому році війни.
У підсумковому комюніке йдеться, що Москва та центральноазіатські держави висловили готовність «працювати над нарощуванням пропускних можливостей міжнародного транспортного коридору «Північ – Південь»».
Президент Казахстану Касим–Жомарт Токаєв, як повідомляє його адміністрація, запропонував запустити спільну програму з інвестиційного та інфраструктурного супроводу східної гілки коридору та створити Раду з розвитку євразійського маршруту.
Плануємо подвоєння пропускної спроможності цієї транспортної артерії до 2027 рокуТокаєв
«До 2030 року ділянка від Кизилорди до кордону з Росією буде переведена на чотирисмуговий рух. Спільно з російськими та туркменськими партнерами ми розвиваємо східну гілку міжнародного транспортного коридору «Північ – Південь», де вже сьогодні зафіксовано значне зростання обсягів перевезень. Плануємо подвоєння пропускної спроможності цієї транспортної артерії до 2027 року», – сказав Токаєв, зазначивши, що бачить перспективи й у проєктах розвитку коридорів через Афганістан на ринки Південної Азії.
Глава Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, як зазначає його офіційний сайт, «підкреслив життєво важливе значення ефективного використання транзитно–транспортного потенціалу наших країн, насамперед у межах коридору «Північ – Південь»».
Метою є формування інтегрованої регіональної транспортної інфраструктуриМірзоєв
«Ми виступаємо за сполучення національних програм у галузі автомобільного, залізничного та авіаційного сполучення та розробку на цій основі комплексного плану інфраструктурного партнерства – Транспортно–логістичного контуру наших країн. Кінцевою метою має стати формування інтегрованої, взаємопов’язаної регіональної транспортної інфраструктури, стійкої до зовнішніх викликів», – заявив Мірзійоєв.
На важливості розвитку логістичних коридорів через Центральну Азію зупинилися лідери Туркменістану та Киргизстану.
Сердар Бердимухамедов сказав, що Туркменістан «бачить великі перспективи» при формуванні напрямку «Північ – Південь» уздовж східного узбережжя Каспійського моря, який слід розглядати як частину великого євразійського транспортного проєкту.
Він заявив про готовність Ашхабада до предметного обговорення використання можливостей порту Туркменбаші.
«Вважаю необхідним посилення спільної роботи із запуску проєктів, спрямованих на реалізацію транспортного потенціалу регіону та забезпечення транспортної зв’язаності Росії з Китаєм, Іраном та іншими країнами», – виступив президент Киргизстану Садир Жапаров.
Президент Росії Володимир Путін сказав, що «Москва готова разом із вами вибудовувати нові логістичні та транспортні ланцюжки» і бачить ключовим завданням «облаштування магістральних маршрутів, що проходять через територію наших країн».
Коридор «Північ – Південь» з’єднує Росію з Індією та Іраном. Він вважається вигідним для Росії порівняно з іншими маршрутами, зокрема з морським маршрутом через Суецький канал.
Після воєнного вторгнення Росії в Україну співпраця між Москвою та Тегераном зросла, за інформацією Києва та Заходу, Іран поставив бойові дрони, комплектуючі до них та технології їхнього виробництва.
Дронами типу «шахед» Росія атакує українські міста, енергетичну і транспортну інфраструктуру України.
- Перший саміт «Центральна Азія – Росія» проходив в Астані восени 2022 року, через вісім місяців після вторгнення в Україну.
- Якщо в перші роки війни російська економіка, перебудована на військові рейки, демонструвала зростання, то в останні місяці вона стикається з уповільненням. Москва, на думку експертів, зараз не може запропонувати регіону інвестиції, співставні з тими, які пропонує Китай і ЄС.
Більше про саміти в Душанбе читайте тут:
Форум