«Усе, що ми могли передати, ми вже передали», – заявив міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен, коментуючи запит України на додаткові системи Patriot і ракети-перехоплювачі.
В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода на полях саміту НАТО в Анкарі 8 липня 2026 року він пояснив, чому тиск на Росію залишається ключовим і якою має бути роль Європи у можливих мирних переговорах.
– Одне з ключових завдань, із якими Володимир Зеленський приїхав на саміт НАТО, – це надання додаткових систем Patriot та ракет-перехоплювачів. Ви представляєте уряд Нідерландів, а Нідерланди – одна з країн, які мають ці системи та боєприпаси до них. Чи готові ви розглянути цей запит?
– Усе, що ми могли передати, ми вже передали. Зараз – зокрема під час наших перемовин із президентом Зеленським та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою – ми намагаємося зрозуміти, як разом спонукати інші країни робити більше.
Адже Нідерланди, разом із кількома іншими державами, є лідерами в цьому питанні. Ми маємо і можливість, і бажання продовжувати підтримку.
Ми вважаємо це надзвичайно важливим не лише для України, а й для нашої власної безпеки. Усе, що ми вкладаємо в Україну, – це інвестиція в нашу безпеку, зокрема завдяки знанням, досвіду та інноваціям, які зараз розвиваються в українському оборонно-промисловому комплексі. Але нам потрібно активніше тиснути на інші країни, щоб вони також підключилися і зробили свій внесок. І ми робимо це разом з Україною.
У ніч проти 6 липня Повітряні сили не збили жодної із 29 балістичних ракет, що летіли на Київ та область. Речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат прямо визнав , що причина цього – брак ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Наразі це – єдина установка в Україні, здатна ефективно збивати російські ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями.
США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot, повідомив 8 липня президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО.
– Чи могли б ви назвати ці країни, на яких потрібно тиснути в першу чергу?
– Не стану їх називати. Але всім відомо, що країни Північної Європи, Німеччина, Польща й не тільки роками роблять дуже багато, і Нідерланди – серед них. Нам потрібно, щоб й інші країни долучалися.
– Говорячи про ці «інші країни»: ви очікуєте від них насамперед інвестицій – наприклад, у програму це механізм військової допомоги Україні, створений США та НАТО. Він дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю необхідного для України обладнання та озброєння американського виробництва за пріоритетним списком потреб України. – чи все ж таки передачі ракет-перехоплювачів із власних запасів?
– Звісно, ми звертаємося до країн, які мають запаси для передачі, але водночас розглядаємо варіанти виробництва на території Європи. Також ми розраховуємо на наших американських партнерів та пакети допомоги Purl. Ці системи рятують життя, тому ми продовжуємо закликати інші країни інвестувати в Purl.
Нідерланди лише кілька тижнів тому оголосили про черговий внесок у Purl. Це надзвичайно важливо, такі пакети мають вирішальне значення. Тож так – ми мусимо робити все, що в наших силах.
– Володимир Зеленський пропонує Європі створити європейську системи протиповітряної оборони з огляду на те, що за Patriot вишикувалася довга черга. Чи вважаєте, що це реально втілити в життя найближчим часом?
– Нам потрібно купувати та використовувати наявні запаси, а також дивитися в майбутнє й розвиватися разом, зокрема на європейській території. Тож нам потрібен комплексний підхід, і так, ми це підтримуємо.
– НАТО обіцяє Україні військову підтримку на 70 млрд євро протягом двох років – зазначили в декларації саміту НАТО. Чому, на вашу думку, важливо було внести це зобов'язання до декларації саміту? Адже про нові кошти не йдеться. Це фіксація вже даних раніше обіцянок.
– У цьому й суть. Це саме зобов'язання продовжувати підтримку України не лише цього чи наступного року, а й у майбутньому. І те, що ми робимо це на рівні НАТО, демонструючи єдність, має вирішальне значення.
Тож йдеться не лише про гроші – це символ того, що НАТО стоїть пліч-о-пліч з Україною і прагне посилити тиск на Росію.
Про мирні переговори та тиск на Росію
– Чи відзначаєте визнання союзниками НАТО успіхів України в нанесенні ударів углиб російської території? І чи помічаєте зміни в ставленні до України США?
– З погляду Нідерландів усе очевидно: на Україну напали. Вона захищається, і такі удари є невід'ємною частиною цієї оборони.
Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по військових об'єктах, логістичних маршрутах, аеродромах, нафтобазах і паливній інфраструктурі на території Росії та в окупованому Криму. Зокрема, у червні українські безпілотники атакували військові й енергетичні об'єкти в низці російських регіонів та Севастополі, що призвело до перебоїв з електропостачанням і проблем із паливом. 28 червня президент Росії Володимир Путін вперше визнав проблеми із забезпеченням пального в Росії після українських ударів по російських НПЗ.
– Україна вважає, що зараз певною мірою перехопила ініціативу у військовому сенсі. Чи наближається, на вашу думку, також політичний імпульс? Чи бачите якісь ознаки зацікавленості Володимира Путіна в переговорах?
– Я не бачу жодних ознак того, що Путін серйозно готовий сісти за стіл переговорів. Але ми чітко бачимо інше: тиск на Росію та підтримка України справді працюють. Тобто, Україна чудово справляється на полі бою, але ми також бачимо, що і в самій Росії тиск посилюється.
Економічна ситуація погіршується, тиск на Путіна зростає. Тож, сподіваємося, якщо ми й надалі тиснутимемо на Росію та підтримуватимемо Україну, настане момент, коли Путін справді сяде за стіл переговорів.
Останні прямі контакти між українською та російською делегаціями відбулися 16 травня 2025-го в Стамбулі, де сторони обговорювали можливе припинення вогню, обмін полоненими та гуманітарні питання. За підсумками зустрічі вдалося домовитися лише про масштабний обмін полоненими, тоді як Росія висунула неприйнятні для України умови припинення війни, зокрема вимогу визнати окуповані території російськими. Після цього переговорний процес фактично зайшов у глухий кут.
– Які подальші кроки має зробити Європейський Союз, щоб посилити цей тиск на Росію?
– По-перше – підтримувати Україну. По-друге – тиснути на Росію, тобто зайнятися санкціями, взятися за «тіньовий флот», ну й залишається чимало інших варіантів. Усі варіанти мають бути на столі, щоб нарощувати цей тиск, адже ми бачимо, що тиск на Росію дає результат.
– Якою бачите роль Європейського Союзу за столом переговорів, якщо цей момент настане?
– На кону стоять європейські інтереси. Наша позиція завжди була чіткою: якщо обговорюються наші інтереси, ми також маємо бути за цим столом. Ми ніколи не зможемо виступити нейтральним посередником, адже ми на боці України.
Я знаю, що зараз точаться дискусії про те, хто саме має представляти Євросоюз на переговорах. Але, як на мене, ми взагалі почали це обговорювати лише тому, що Путін назвав Шредера хорошим кандидатом.
Нам варто усвідомити: не можна дозволяти нас роз'єднувати. І в цьому має полягати позиція Євросоюзу. Тож якщо з'явиться стіл переговорів, ми хочемо і готові бути за ним присутніми, щоб захищати власні інтереси. Проте зараз головне – посилювати тиск на Росію та нарощувати підтримку України. Це є найважливішим.
Нідерланди погодилися прийняти початкову фазу роботи трибуналу, який має судити вище керівництво РФ за злочин агресії проти України. Саме у Гаазі планують сформувати адміністрацію суду, обрати суддів та прокурора, а також запустити перші процедурні механізми.
– Незалежно від того, як розвиватимуться ці ймовірні переговори, Нідерланди у розмістять Спеціальний трибунал, що розслідуватиме злочин агресії проти України, на своїй території? Тобто цей процес не залежатиме від жодного переговорного треку?
– Безумовно, притягнення до відповідальності є принципово важливим, і Нідерланди готові взяти на себе свою частину відповідальності.
Ми є країною, яка приймає багато подібних інституцій – міжнародних трибуналів, Міжнародний кримінальний суд тощо.
Тому ми висунули пропозицію зробити наступний крок для забезпечення правосуддя, і ми робимо це спільно з нашими міжнародними партнерами.
15 травня, на засіданні Комітету міністрів Ради Європи було схвалене ключове рішення у процедурі запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії. В Офісі президента України очікують запуску роботи спецтрибуналу вже наступного року.
Про вступ України до ЄС
– Перший кластер для України на шляху до ЄС уже відкрито. Це стало визначною подією для України, важливою сторінкою історії. Але якщо говорити про наступні п’ять кластерів, коли, на вашу думку, очікувати на їхнє відкриття?
– З погляду Нідерландів, ми готові відкрити всі кластери й розпочати переговори. Проте, звісно, це рішення мають ухвалити одностайно, і зараз ми якраз обговорюємо це в Європі.
15 червня 2026 у Люксембурзі під час міжурядової конференції ЄС–Україна офіційно відкрила перший кластер на шляху до ЄС. Рішення підтримали всі 27 держав-членів ЄС. Це означає фактичний старт предметних переговорів про членство, але процес рухається поетапно – кожен кластер відкривається окремим рішенням держав ЄС.
– Чи бачите ви готовність у Євросоюзі ухвалити це рішення, чи деякі країни-члени все ж вагаються?
– Ми знаємо, що певні країни-члени мають сумніви, тому ми й ведемо цю дискусію. Але, як я вже сказав, з позиції Нідерландів – усі кластери можна відкривати й починати переговори (ред. – про вступ України до ЄС).
Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна може бути технічно готова до вступу у 2027 році. Водночас лідери ЄС, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мер, публічно заявляли, що вступ до 2027–2028 років є нереалістичним.
Текстову версію інтерв'ю підготувала Анна Железняк
Форум