В окупованому Криму внаслідок атаки пошкоджена одна зі споруд Сакської ТЕЦ, про вибухи повідомляли місцеві жителі, і це вже не перший такий удар. Яке значення має цей енергооб’єкт і чому Україна завдає по ньому ударів, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
У Криму пошкоджено Сакську ТЕЦ внаслідок ударів Сил оборони України, повідомив у вівторок, 18 листопада, український проєкт Dnipro Osint. Коли саме здійснено ураження, дослідники не вказали.
На опублікованому супутниковому знімку видно суттєві пошкодження частини головної споруди – машинного залу – на території енергетичного об’єкта.
За даними місцевих телеграм-каналів, вибухи в районі міста Саки лунали 13 листопада, а також 16 листопада. Вибухи також часто лунають у районі військового аеродрому «Саки» в Новофедорівці, що межує з містом, і місцевим жителям вночі складно зрозуміти, який саме об'єкт атакують.
Відомо також, що ще один удар був завданий по Сакській ТЕЦ 13 жовтня. Телеграм-канал «Крымский ветер» повідомив про пошкодження обладнання однієї з чотирьох труб ТЕЦ.
«Біля основи однієї з чотирьох труб згоріла наземна технічна частина, там усе чорне. Кажуть, ремонт обійдеться дуже дорого. Постраждалих немає», – пише телеграм-канал із посиланням на підписників, додавши, що «у навколишніх селах у момент прильоту електрика миготіла кілька разів, а в місті Саки відключили світло та воду». Пізніше було опубліковано фото Сакської ТЕЦ із пошкодженнями.
Глава російської адміністрації міста Саки Юлія Передибайло написала у своєму телеграм-каналі, що відбулося аварійне відключення на трансформаторній підстанції.
17 жовтня після нічних вибухів у місті Саки та багатьох селах району зникла електрика. Російський глава Криму Сергій Аксьонов повідомив, що внаслідок атаки українських БПЛА пошкодження отримали кілька електропідстанцій на території Криму, проводяться відновлювальні роботи.
У місцевих пабліках писали, що в Євпаторії скасували заняття в школах. У місті була відсутня електроенергія, а також водопостачання.
Один із ключових об’єктів енергетики Криму
Військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ вивчив супутникові знімки та дав коментар Крим.Реалії на умовах анонімності.
Ймовірно, була атака безпілотника або навіть падіння уламків на дах будівліВійськовий експерт із Криму
«Критичних пошкоджень, які могли б серйозно вплинути на енергопостачання, я не бачу. Ймовірно, була атака безпілотника або навіть падіння уламків на дах будівлі. ТЕЦ – масштабний об'єкт, і для її виведення з ладу потрібен ракетний удар або успішне застосування одразу кількох БПЛА», – висловив свою думку експерт.
Колишній український офіцер вважає, що влучання кількох ракет у машинний зал ТЕЦ може повністю вивести цей об'єкт із ладу. Як приклад підполковник запасу навів атаки, які Росія з початку жовтня завдає по енергетичних об'єктах України.
«Російська армія змінила тактику завдання ударів по українських ГЕС, ТЕЦ і ТЕС. Зараз вони застосовують комбіновані атаки з використанням ударних безпілотників і балістичних ракет. На жаль, це дає результати», – каже кримський експерт.
За словами підполковника запасу, Сакська ТЕЦ – один із ключових об'єктів енергетики Криму, хоча й не найпотужніший.
Вона видає понад одинадцять відсотків у обсязі сумарної генерації в КримуВійськовий експерт із Криму
«Сакська ТЕЦ за електричною потужністю втричі менша, ніж, наприклад, Севастопольська ТЕС чи Таврійська ТЕС у Сімферополі. Проте вона видає понад одинадцять відсотків у обсязі сумарної генерації в Криму. Втрата такої потужності буде суттєвою для півострова і, можливо, потребуватиме запровадження графіків подачі електроенергії», – констатує військовий експерт із Криму.
Експерт зазначає, що українські удари по кримській енергетиці мають відповідний характер – першою почала руйнувати українську електрогенерацію Росія.
«Ці наші удари і по електропідстанціях, і по нафтобазах, і по аеродромах «Кача», «Гвардійське» та «Саки» – це удари саме по логістиці російських військ, які мали підтримати наступальні війська на Запоріжжі», – говорить голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, підкреслюючи військовий аспект ударів по об'єктах енергетики.
«Усі військові об'єкти мають резервні джерела електроживлення – дизель-генератори, тому ураження великого енергетичного об'єкта, теплоелектростанції чи теплоелектроцентралі, не позначиться одномоментно на функціонуванні російської військової машини в Криму. Однак тут варто пам'ятати, що ЗСУ завдали вже кілька успішних ударів по нафтобазах на півострові, отже, постачання російських військ дизельним паливом для генераторів буде пробуксовувати, що позначиться на бойовій діяльності російської армії», – зазначає підполковник запасу ЗСУ з Криму.
«Дитя» блекауту
Сакська теплоелектроцентраль має довгу історію. Первісний об'єкт був побудований у 1955 році для забезпечення парою Сакського бромного заводу. У 1966 році ТЕЦ газифікували, потужність збільшилася вдвічі й становила 12 МВт. Із 1978-го ТЕЦ також почала подавати тепло в будинки сакчан.
З 2007 по 2014 рік проводилася модернізація, парогазова установка почала видавати електричну потужність 20 МВт.
Після кримського блекауту осені 2015 – весни 2016 років Росія розпочала будівництво в анексованому Криму трьох енергетичних об'єктів: теплоелектростанції у Сімферополі та Севастополі, а також потужнішу ТЕЦ у Саках на базі вже існуючої.
Відповідно до проєкту, нова станція планувалася потужністю 120 МВт і мала складатися з чотирьох блоків газотурбін.
Для забезпечення ТЕЦ було збудовано сім кілометрів газопроводу від Глібовського підземного сховища газу. Перша черга нової Сакської ТЕЦ потужністю 90 МВт почала постачати електроенергію в жовтні 2018 року.
Другу чергу ТЕЦ мали підключити до літа 2019 року, але фактично лише 1 січня 2020 року розпочато відпуск електричної енергії та потужності в енергосистему від усього комплексу, загальна потужність склала 122 МВт.
Зараз загальна сумарна потужність Сакської ТЕЦ становить 149,4 МВт.
