Ексгенпрокурор Рябошапка про «посадки» Медведчука і Порошенка, про друга Богдана та відставку Зеленського

Чому українські правоохоронці лише зараз «взялися» за кума Путіна Віктора Медведчука? Чому цього не було на початку каденції президента Володимира Зеленського? Медведчук відкидає всі звинувачення, заявляючи про політичні переслідування проти нього. Те ж саме каже щодо себе експрезидент Порошенко. Спроби таких «посадок» – законність, «кошмарення» чи піар? Як узагалі оцінювати два роки президента Зеленського – він бореться з російським впливом, корупцією, олігархатом? Він протистоїть Коломойському? Зеленський «при Богдану» та «при Єрмаку» – яка різниця? Навіщо Зеленському знімати главу НАБУ Ситника? Справи Шеремета, Гандзюк, Стерненка – результати? Про це та інше висловив свою думку в програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» ексгенпрокурор України Руслан Рябошапка.

– У центрі уваги цього тижня яка подія? Все, що пов’язано з паном Медведчуком, звинуваченнями на його адресу. Він усе заперечує. Прибув до суду. Був і у ГПУ на Різницькій. І так далі. Ваш коментар.

– Я би повернувся на декілька тижнів тому, коли ситуація навколо наших кордонів і на адмінмежі з Кримом почала суттєво погіршуватися, Росія почала стягувати війська.

Другий чинник – приїхали наші американські партнери Тоні Блінкен і Вікторія Нуланд. Як я думаю, під час бесід з нашою українською владою американські партнери чітко донесли меседж: ми вас, звісно, врятуємо, ми вас не полишимо, але ви теж не повинні робити вигляд, що ви нібито займаєтеся реформою, що ви не дружите з олігархами, що вас не повинні оточувати люди, які по суті є агентами російського впливу, і в парламент не повинні ходити люди, які є агентами російського впливу, тому ви теж повинні демонструвати реальні дії щодо реформування країни і щодо боротьби з тими, хто є на ваших кордонах і становить для вас цю загрозу. Минули свята – влада почала демонструвати ось такі активні дії.

Медведчук – така досить зручна мішень, тому що він поєднує дві іпостасі. Це – і людина, яка є провідником російського впливу не тільки в Україні, а й в українському парламенті, в ключовому державному органі. І він є олігархом.

– Тобто, ви вважаєте його все-таки олігархом?

– Звісно, ця людина абсолютно не бідна. Ця людина поєднує в собі і політичну діяльність, і через певні юридичні особи, пов’язані з нею, здійснює бізнес. Ця людина впливала на медіа до того моменту, поки не були застосовані санкції. І очевидно, що ця людина підпадає під політологічне визначення олігарха.

Тому боротися з Коломойським було би якось трошки некомфортно Зеленському. Та й страшнувато. Тому і вибрали Медведчука. За нього навряд чи хтось з людей особливо буде заступатися. Він є фактично агентом російського впливу.

– А Володимир Путін буде заступатися? За кума?

– Володимир Путін сказав, що це ваші внутрішні проблеми, ваша система правосуддя розбереться.

– Ви маєте на увазі заяву Дмитра Пєскова?

– Так.

– Готуючись до цього етеру, ми у соцмережах – на сторінках Радіо Свобода у телеграмі, у твітері – анонсували розмову з Русланом Рябошапкою. Одне із запитань вам: «Підозра Медведчуку – це гра на публіку, тобто «і вовки ситі, й вівці цілі»?».

– Я все-таки сподіваюся, що підозра Медведчуку буде обґрунтованою. І буде не лише підозра, а й через декілька місяців слідство, досить швидко зможе пред’явити обвинувачення і передати справу до суду.

А поки що ця ситуація для мене виглядає недостатньо переконливою. І не тому, що, можливо, Баканов і Венедіктова не всі докази показали, а в першу чергу тому, що ми очікували підозру за фінансування тероризму, за підтримку тероризму. Тому що санкції до телеканалів Медведчука РНБО застосувала саме за підтримку тероризму. Це важка стаття. Це особливо важкий злочин. І ми, відповідно, очікували, що і звинувачення будуть пред’явлені саме по цих статтях. А те, що ми побачили, досить неочікувано для мене. Навіть враховуючи те, що я був на посаді генпрокурора.

– Ви бачите зв'язок – візит держсекретаря США Ентоні Блінкена і те, що Баканов, Венедіктова, ваша наступниця на посаді генпрокурора, щодо Медведчука висувають? Наголошу: Медведчук категорично заперечує всі звинувачення на свою адресу. І Тарас Козак, його однопартієць, теж заперечує.

Але, пане Рябошапко, санкції проти Медведчука були ж раніше – до візиту Ентоні Блінкена.

– Санкції щодо Медведчука були раніше, щодо телеканалів в першу чергу. І вони були пов’язані з тим, що ці телеканали дуже суттєво впливали на імідж і на рейтинг Володимира Зеленського. Там були, звичайно, постійні медіаатаки на Зеленського, на Офіс президента. Відповідно, у нього не було іншого варіанту, аніж таким чином припинити роботу цих телеканалів.

Я вам ще скажу, що вперше питання про санкції щодо телеканалів прозвучало ще чи влітку чи восени, ранньої осені 2019 року.

– Коли ви були генпрокурором?

– Я тоді вже був генпрокурором, Данилюк тоді був секретарем РНБО, Богдан був в Офісі президента. І ми за участі ще Івана Баканова обговорювали цю проблему з президентом. І матеріали були готові. Але тоді Баканов не набрався рішучості внести відповідні пропозиції. І, відповідно, РНБО не змогла розглянути цю ситуацію.

– Якби президент Зеленський захотів, хіба Баканов йому завадив би?

– Це був ще 2019 рік. Баканов переконав президента. І, відповідно, ця історія затягнулася. І продовжувалася історія типу загравання, комунікації з російською владою, що ми нібито очікуємо від них якихось поступок в ситуації з Донбасом.

– Переговори, наприклад, Єрмак-Дмитро Козак?

– Саме так. Звільнення наших заручників, які перебували в полоні. Ну, і це тягнулося трохи більше року.

Потім побачили, що ніякого прогресу немає, відповідно, рейтинг зменшується через медіаатаки каналів Медведчука. Ну, і влада почала діяти таким чином, у першу чергу рятуючи свій рейтинг, а потім уже думаючи, власне, про інтереси країни.

– Але ваша оцінка Медведчука як політичного діяча: «проросійський діяч». Так? Хоча він це заперечує.

– Це агент російського впливу. Звичайно, що це не український політичний діяч. Хоча він з українським паспортом, але це людина не з українським серцем.

– «112», NewsOne, ZIK – їх вже немає, навіть на ютубі позакривали. Але канал «Наш»... Він продовжує мовлення.

– Це саме запитання мені поставила моя мама вранці одного з днів цього тижня. Я її підвозив тоді на роботу, і вона теж говорить: те, що говорять на каналі «Наш», абсолютно ідентичне тому, що було на тих каналах, чому він й досі працює?

Я думаю, що президент, РНБО, Данілов теж повинні звернути увагу і на цей телеканал. Тому що, можливо, ті меседжі, які вони несуть, якщо вони є явно антиукраїнськими, явно підривають національну безпеку, загрожують країні, то, відповідно, РНБО повинна реагувати. Я думаю, що в такій ситуації робота такого телеканалу несе більшу загрозу, аніж якісь контрабандисти, які вже, можливо, не є тими контрабандистами, які в списку.

– Наголошу, що на телеканалі «Наш» категорично заперечують закиди критиків цього телеканалу, що він проросійський.

Коли президент Зеленський йшов до влади для багатьох несподівано, але тріумфально, всіх, всіх у політичному сенсі переміг, ви були однією з найбільш наближених осіб до Володимира Олександровича. Стали генпрокурором зрештою. І потім ось такий розвиток подій. Зараз спілкуєтеся, по-перше, з Зеленським? Маєте контакти?

– Ні, я не спілкуюся з ним більше року, ще з лютого 2020 року. Тобто ні до відставки, ні під час відставки, ні після у нас жодної комунікації не було.

Декілька разів він згадував в медіа моє прізвище. Сказане ним не зовсім підтверджується фактичними обставинами справи. Зараз ми вже побачили і з транскрипту розмови Єрмака і Джуліані, що там були обіцянки почати розслідування щодо Гантера Байдена.

– Це ще коли Трамп був президентом США, Зеленський тільки вступив на Банкову? Це ви маєте на увазі?

– Кілька тижнів тому транскрипт розмови було оприлюднено одним із західних медіа. Власне, ми вже тоді бачили певні домовленості.

– Власне, і Зеленський казав Трампу. Виклад розмови був же ж оприлюднений тієї телефонної. І Зеленський сам казав (не дослівно, але по суті цитую): наш генпрокурор готовий.

– Виявилося, що генпрокурор не наш, не їхній, і що він не був готовий робити те, про що домовлялися в кулуарах Джуліані з Єрмаком чи Трамп із Зеленським.

Прокурори перевірили матеріали справи. Не знайшли підстав для того, щоб порушувати провадження, не знайшли підстав для того, щоб говорити, що були певні порушення закону. Я про це доповідав декілька разів президенту. Президент слухав, Єрмак слухав. І після того було рішення парламенту самі знаєте яке.

– Тобто все-таки чинник цього розслідування/не розслідування/ його відсутності щодо Гантера Байдена?

– Це один із ключових в доповнення до чинника щодо активізації розслідування по «ПриватБанку». Ми активно контактували з НАБУ (я маю на увазі наших прокурорів), з представниками американських правоохоронних органів, обмінювалися інформацією відповідно. І в Америці розслідування почали активніше просуватися. І в Україні вони теж почали бути більш активними. Зараз ми бачимо декілька підозр колишнім топ-посадовцям «ПриватБанку».

Ну і, власне, третя причина, яку я теж вважаю важливою. Це свого роду реванш системи, багато політиків, олігархів, чиновників тих самих втратили своїх прокурорів-«саджанців» чи прокурорів на зарплаті, які були в Офісі генпрокурора, які були звільнені після атестації. Цей комплекс причин, власне, і привів до відставки.

– «ПриватБанк» – «рука Коломойського»? Ви зараз згадали справу «ПриватБанку».

– Звісно. «ПриватБанк» – це його «голка», «кощієва голка».

– Ігоря Валерійовича?

– Саме так.

– Пам’ятаємо, коли розглядали питання вашої відставки. Дуже активно виступали депутати з трибуни Верховної Ради. Я не буду називати їхні прізвища, не буду робити жодної реклами. Але вони були найбільшими вашими критиками. Це збіг, як казав російський пропагандист, чи ні?

– Ні, це не збіг. Це інструменти виконання волі Коломойського тоді, на той момент.

– Це період весни минулого року, коли відбулася ваша відставка, березень 2020-го. Сам Зеленський перед відставкою мав з вами розмову? Щось намагався донести як президент? Чи ні?

– Ні. З приводу відставки в принципі ні. Десь за тиждень до того ми спілкувалися (я вже теж про це говорив) з приводу документа, який називався «проєкт повідомлення про підозру Порошенку».

Тому що як тоді відбувалася робота ДБР та прокуратури? ДБР відправляє на погодження в прокуратуру проєкт повідомлення про підозру. Зразу ж йде повідомлення в медіа. І медіа починають тиснути на прокуратуру, говорити, що прокуратура блокує притягнення до відповідальності Порошенка.

Я прийшов з цим проєктом документа, просто показав президенту, віддав. Окрім того, що було з пів сотні простих, елементарних граматичних, вибачте за слово, тупих помилок, воно в юридичному плані виглядало абсолютно казковим, фантастичним. Просто для того, щоб президент розумів, що відбувається в цій ситуації. Оскільки він теж часто питав. На мене тиснуть, мені кажуть, що я нібито переслідую Порошенка. Поясни, що відбувається. Я йому пояснив. Через тиждень мене звільнили.

– Про Порошенка поговоримо. І «посадки будуть» – усе це згадаємо. Але ось ця тема – ви і Зеленський. Одне з питань у телеграмі: «Що має статися, щоб Рябошапка повернувся в команду Зеленського?». Це вже, напевне, риторичне запитання?

– Це не риторичне запитання. Це запитання, яке має одну відповідь. Мабуть, нічого не зможе мене сьогодні повернути в команду Зеленського. Це перше. Друге. Я не вважаю, що було би правильним, щоб Зеленський залишався на посаді своїй далі.

– Президента?

– Так.

– Навіть так! Ви за те, щоб достроково він пішов з посади, за імпічмент?

– Мені здається, що мова може йти не про імпічмент, а про те, щоб Зеленський зрозумів, що це не його, все-таки, що була свого роду помилка і що він не зможе виправдати сподівань людей на зміну правил і на руйнування олігархічно-кланових відносин у політиці в нашій державі.

Все-таки перемога Зеленського – це не перемога Зеленського над Порошенком, це все-таки перемога за майбутнє. І люди просто не могли більше жити за старими правилами. Він ці сподівання вже реалізувати не зможе. Тому було би справедливим, принаймні щодо тих 73% людей, які за нього проголосували, чесно сказати: я не зміг.

– Передовсім ті ж прихильники Порошенка зараз скажуть: «от, Рябошапка схаменувся!». То що – Порошенка повернути?

– Вирок Порошенку, як говорив Зеленський, люди винесли ще 2 роки тому.

– Політичний.

– Саме так. Ну, і президент про це говорив, мабуть. Тому я не думаю, що Порошенко – це найкращий варіант сьогодні на посаді президента. Порошенко – це минуле. Це все-таки політик минулого. І я думаю, що мають прийти інші люди.

– А Зеленський все-таки політиком майбутнього, на ваш погляд, не став?

– Він не став.

Я, можливо, розкрию невеличкий секрет. Це була досить емоційна ситуація. Це був день народження Зеленського у 2020 році. В Офісі президента було досить багато людей, які зібралися привітати президента. І вітання першим говорив Андрій Богдан. Я це дуже добре запам’ятав. Він сказав: Володимире Олександровичу, у вас є шанс фактично, як свого роду у феї, зробити для цих людей казку, казку, в яку люди повірили, і ви просто не можете втратити шансу, я вам бажаю, щоб ви цю казку для людей створили, щоб ви їхні мрії реалізували. Але, на жаль, цього не сталося. І цього вже не станеться ні за цю каденцію, ні навіть якщо буде й наступна, ні за наступну каденцію президента.

– «Пане президенте, я ніколи не був чиновником, не клоун з «Кварталу 95» та не «ларьочник рєшала». Мені хабарів не дають. Ви всіх оббріхуєте, як бабця...». І так далі, і так далі. Кінець цитати народного депутата Гео Лероса на адресу Володимира Зеленського.

Поділяєте ось такі слова?

– Президент говорить неправду. І це величезна проблема. Президент Порошенко теж говорив неправду, і люди це відчували. Так само зараз люди теж відчувають те, що і Зеленський є нещирим.

– Ви вважаєте Андрія Богдана своїм другом?

– Думаю, що так.

– Чи є зв'язок у тому, що Богдана (так скажу) «пішли» і вас «пішли»? Чи немає зв’язку?

– Я думаю, що цей зв'язок є. Все-таки можна провести таку певну лінію, певний розподіл. Поки були ми: Богдан, уряд Гончарука, я, ситуація все-таки була інакшою в Україні. І можна було говорити про те, що нехай «турборежим», нехай недосконалий, але реформи рухалися, потрібні закони ухвалювалися, відновилася та ж сама відповідальність за незаконне збагачення, перезавантажили НАЗК, запустили Вищий антикорупційний суд, змінили законодавство для них, щоб вони могли швидше запрацювати, врешті, ухвалили цей самий земельний закон, який потім Зеленський блокував так довго.

– Підписаний все-таки.

– Все-таки підписаний, але ж який довгий шлях пройшов після цього.

– Пане Рябошапко, колишній адвокат Ігоря Коломойського Андрій Богдан – реформатор, борець з корупцією, з олігархатом?

– Колишній адвокат? Так, колишній. Реформатор? Так. Борець із корупцією? Зараз він – просто юрист, зараз він просто займається бізнесом.

– Ви з ним контактуєте, на відміну від Зеленського, зараз?

– Так, звісно. І впродовж нашої спільної роботи і в Мін’юсті, і в уряді, і в Офісі президента жодна людина не може сказати, що Богдан взяв десь хоч одну копійку або сприяв комусь в чомусь якимось корупційним шляхом. І він нікому не давав це робити.

– І в тому числі не було преференцій тому ж Коломойському за каденції Богдана?

– От саме через те, що не було преференцій Коломойському, саме через це у тому числі й прибрали Богдана.

– Андрій Богдан у свою чергу (от ви називаєте пана Богдана своїм другом), вже будучи главою Офісу президента Зеленського, в інтерв’ю «РБК» казав, що Андрій Портнов – його друг. Як це ви прокоментуєте?

– Але друг мого друга не означає, що це є моїм другом. Може бути навіть навпаки. Подивіться на ситуацію з моєю відставкою і з роботою моєї команди в прокуратурі. Портнов був одним з найбільших критиків.

– Татаров – це ж пізніше.

– Татаров – це пізніше. Це Офіс президента.

– Давайте зразу оцінимо: Татаров – це ставленик Портнова в команді Зеленського? Чи так неправильно казати? На ваш погляд?

– Я сказав би, що це людина, близька до Єрмака. І, власне, це (Татаров – ред.) є людина Єрмака.

– Андрій Єрмак замінив на посаді глави Офісу президента Зеленського Андрія Богдана. Єрмак – що це за особа? Його вплив, на ваш погляд, що дає?

Дуже контраверсійна оцінка Єрмака. З одного боку: ледь не «російський агент» (є таке твердження, хоча ніхто не довів цього). А з іншого боку: він відстоює інтереси України. І деякі вважають, що загострення на фронті – це у тому числі через те, що Єрмак у «мінському процесі», Резніков і, головне, Зеленський не йдуть на поступки Путіну.

– Я так не думаю. Я думаю, що Єрмак – це зло. Єрмак – це одна з ключових проблем, можливо, ключова проблема Зеленського. Вона полягає не лише в тому, що Єрмак є ключовим джерелом інформації для Зеленського, а й у тому, що у Єрмака є своя власна система цінностей, яка полягає в тому, що нам потрібно дивитися на північ і на схід, а не на захід. Єрмак був одним із тих, хто в кулуарах домовлявся з Джуліані, з командою Трампа. Єрмак був одним із тих, хто був переконаний в перемозі Трампа і переконував в цьому Зеленського, та формував його світогляд в тому напрямку, що нам необхідно підтримувати ту команду.

І він міг, знову ж таки, втягнути Україну в грандіозний скандал. Я не виключаю, що Росія десь теж підігравала Єрмаку в цій історії і намагалася підіграти так, щоб втягнути Україну в цей скандал.

Пам’ятаєте, була історія, що від Єрмака вимагали сказати, що Україна була винна у втручанні у вибори в США. Власне, це російський наратив. І Росія таким чином виводила себе з-під удару і намагалася підставити Україну. Власне, комунікація...

– Але ж Зеленський такого не сказав.

– Це добре, що він такого не сказав. Але подивіться, яка була ситуація 20 травня, наприклад, 2020 року, коли була пресконференція Зеленського річна, підсумкова...

– «Плівки» Деркача?

– І була ціла комбінація розіграна. Напередодні Деркач, який визнаний російським агентом американськими органами влади, оприлюднює ці «плівки». Генпрокурор, не перевіривши, не дослідивши в експертному порядку, що це таке, відкриває кримінальне провадження. Президент на наступний день підсилює медійно ефект від цього факту. І таким чином Росія фактично добилася свого результату. І мала би дослідити, звідки взялися ці записи, і що це за записи, і чи не є скомпільованими чи придуманими ці записи. Але ж ні, вона цього не дослідила. Справа потім була взагалі закрита вже після того, коли стало зрозуміло, хто переможе у Вашингтоні на виборах. І ми так і не дізналися, хто був замовником цього скандалу. І не дізнаємося.

– Зеленський міг бути замовником цього скандалу оприлюднення «плівок Деркача», на ваш погляд?

– Я не думаю, що був замовником Зеленський. Зеленського використали в цій ситуації, на жаль.

– Дмитро Головатий запитує у телеграмі: «Як Рябошапка оцінює в цілому роботу генпрокурора Венедіктової?».

– Роботу генпрокурора в першу чергу повинні оцінювати люди. І основна оцінка – це не кількість проведених колегій чи нарад підсумкових чи ще чогось, чи якісь цифри, а довіра людей. Відповідно, ця довіра сьогодні коливається до прокуратури, на жаль, в рамках статистичної похибки.

– Дивіться, скільки генпрокурорів в Україні було. Чому немає ніяких результатів, як ви вважаєте?

– Я не можу сказати, що немає результатів щодо роботи нашої команди. Оскільки за ті 6 місяців, ті коротких 6 місяців, які в нас були, ми все-таки зробили дуже багато. Тому що за 3 місяці зробити переоцінку 2,5 тисяч прокурорів, з них більше 50% звільнити як не доброчесних чи некомпетентних, то такого в історії України ще не було.

– Пане Рябошапко, а «посадки»? «Весна прийде...», як казав Володимир Зеленський...

– «Посадки» – ми почали роботу у цьому напрямку. Наприклад, справа Гандзюк, яку ледь не вбили, не загубили, ця справа вже у суді. Декілька справ, які були поховані, той самий Бахматюк – зараз розслідується, завершується. Альперін – справа завершена слідством. Зараз він знайомиться з матеріалами справи. Гладковський. Теж справа була захована десь, її не існувало. Ми її відкрили заново. Справа закінчена.

– Петро Олексійович Порошенко. Звісно, обов’язково маємо про це говорити. Що це? Чи це більше до ДБР питання, на ваш погляд?

– Що саме «що це»? Петро Олексійович – це колишній, п’ятий президент.

– Коли він залишив посаду, то багато проти нього проваджень. Вже скоро 2 роки, як він не на Банковій. А результату немає. Критики Порошенка постійно говорять: «де посадки»? Сам Порошенко заявляє про політичні переслідування щодо нього.

– Дивіться, як виглядала ситуація. Перші пів року після того, як наша команда пішла з Офісу генпрокурора, було реально кошмарення, грубо кажучи, не юридичною мовою, Порошенка. Він постійно викликався на допити, проводилися якісь обшуки, інші процесуальні дії. Потім якось все різко затихло. І все. І в прокуратурі, в ДБР, в СБУ більше ні у кого немає запитань до пана Порошенка.

На публічному звіті генпрокурора в парламенті «Європейська солідарність» ледь не розціловувала в руки генпрокурора, жодної критики, жодних запитань. Все було добре. Тобто пів року до того Порошенка просто кошмарили – «Європейська солідарність» цілує генпрокурора в парламенті. От про що це свідчить?

– Можливо, стверджують деякі (далеко не всі), що, мовляв, це була певна гра: і Порошенко у виграші, бо про нього постійно згадують як про «жертву нинішнього політичного режиму», і ніби прокуратура, точніше, ДБР щось робить. Ви згодні з такою версією?

– Просто я не хотів бути учасником цієї гри. Якщо Венедіктова з Порошенком у цю гру гралися, то я не хотів бути суб’єктом такої гри. Я не хотів бути іграшкою в руках Зеленського.

– А підстави є взагалі, як ви вважаєте як юрист, юридично переслідувати, кримінально Порошенка за те, що йому інкримінують?

– Було кілька фактів, які були цікавими для органів прокуратури, які, на нашу думку, мали процесуальні перспективи.

– Можете назвати?

– Не можу зараз назвати. Я не хотів би їх зараз називати. Одна з цікавих справ, про яку публічно говорили, тому я теж про це можу сказати, то це «Укрексімбанк» і кредит, який був наданий на невигідних для держави умовах, здається, автокорпорації «Богдан». Прокурори тоді звернулися до суду, коли наша команда в Офісі генпрокурора. Після того, як ми пішли з прокуратури, ця справа зараз просто зливається, прокурори просто не ходять на судові засідання. Таке враження, що державі це просто нецікаво і державі не потрібно повернути сотні мільйонів гривень в державний бюджет, віддати їх українцям, купити ті самі вакцини.

– Наголошу, що і Петро Порошенко, так само, як і всі, хто сьогодні називається в цьому етері у розмові з Русланом Рябошапкою, теж мають право висловитися в етері Радіо Свобода і висловити свою точку зору і на обвинувачення на його, Порошенка, адресу і з будь-яких інших питань.

Стільки антикорупційних органів. Дехто вважає це великим досягненням України після Революції гідності. НАБУ, те ж ДБР, Генпрокуратура працює ж. Але результату, як складається враження у критиків, не так вже й багато.

До речі, НАБУ, Ситник. Як ви вважаєте, він у підвішеному стані чи ні? Рішення було КСУ тоді.

– Саме рішення, на мою думку, не впливає на статус Ситника як директора НАБУ. Це перше. Але ті законопроєкти, які зараз Зеленський ініціює через уряд, через депутатів своєї фракції у парламенті, вони створюють тиск на Ситника. І вони в будь-який зручний момент для Зеленського можуть бути ухвалені. І таким чином повноваження Ситника просто будуть припинені.

– Ви маєте на увазі, що Зеленський хоче зняти Ситника?

– Зеленський хоче зняти Ситника. Я впевнений в цьому. Я це знаю.

– А чому?

– Тому що Ситнику не можна подзвонити і сказати: Артеме Сергійовичу, я хочу, щоб завтра посадили Порошенка, умовно кажучи.

– А Зеленський це робить Венедіктовій, на ваш погляд?

– Я впевнений, що так.

– Є «телефонне право» досі, на 30 рік незалежності України?

– Так.

– Вам як генпрокурору Зеленський дзвонив і давав такі вказівки?

– Мені не міг давати вказівки. Ми певні питання обговорювали, тому що він президент. Його запитували по певних резонансних кримінальних провадженням. І я давав йому роз’яснення в межах того, що дозволяє законодавство по цих кримінальних провадженнях. По Порошенку, наприклад, та ж сама ситуація. Я пояснював, що відбувається.

– Не було такого, що Зеленський казав: Руслане, от коли ми його вже посадимо? Я утрирую, звісно.

– Ні. Була мова взагалі, от, дивися, є проблема з контрабандою – давай з цими людьми щось зробимо. Ось тобі сидить Баканов, візьми Баканова, візьми Ситника, ще когось – і вирішіть разом цю проблему. Говорити, що ти маєш завтра посадити Альперіна, умовно кажучи (нехай там Альперін не ображається на мене за цю фразу), то такого не було.

– 30 квітня Андрію Антоненку («Ріфмайстеру») змінили запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

«Справа Шеремета». Ви ж тоді на спільному брифінгу як генпрокурор, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і президент Володимир Зеленський розповіли про результати розслідування, коли саме цій групі осіб, Антоненку та іншим, Яні Дугарь, Кузьменко Юлії, були пред’явленні звинувачення у вбивстві Павла Шеремета. Ви не шкодуєте, що вийшли тоді на брифінг? Це не було порушенням норм презумпції невинуватості?

– Це не було порушенням норм презумпції невинуватості. Суспільство має правду знати, інформацію, яка є важливою для суспільства, особливо в таких резонансних справах, як «справа Шеремета».

На той момент слідство мало, на їхню думку, достатньо доказів для того, щоб розпочинати процес кримінального переслідування. Не звинувачувати, але почати процес. Без повідомлення про підозру не можна було тоді проводити інших процесуальних дій і насправді істину встановити, перевірити цю версію. І тому було повідомлено про підозри. І процес почався.

– Участь саме президента у цьому заході, якщо його так називати, навіщо це було? Президент не зобов’язаний. Він – не генпрокурор.

– Згоден з вами. Він – не генпрокурор.

– До речі, він сам забажав? Чи ви йому порадили? Чи Аваков? Чи разом?

– Ні. Це була ініціатива міністра внутрішніх справ запросити і мене, і президента на цей захід. І, можливо, я десь з вами згоден, що президентові не варто було там...

– Ні, я не висловлюю своїх думок. Я тільки запитання ставлю. Хоча я – і не прокурор.

– Добре. Тоді я скажу так: президентові не варто було там бути.

– А про свою участь не шкодуєте, що генпрокурор вийшов тоді на трибуну?

– Я думаю, що, оцінюючи з точки зору сьогоднішнього дня, цей брифінг міг би відбутися і без моєї участі. Достатньо було і представників поліції на тому заході.

– Тут запитання у соцмережах. «Ярослав», нік нашого читача. «Не соромно за те, що «Ріф» (мається на увазі пан Антоненко) через Рябошапку сидів 1,5 роки в СІЗО?»

– «Ріф» сидів не через Рябошапку в СІЗО. Почнемо з цього. Прокурори і я особисто намагалися розібратися в цій справі. Ми комунікували зі слідством дуже активно. І прокурори особисто перевіряли все те, що робили слідчі, включно з тим (можливо, я зараз теж розкрию цю інформацію), що прокурори особисто проходили тими маршрутами, які їм вказували слідчі, якими могли проходити підозрювані. Прокурори особисто перевіряли докази, які збирали слідчі.

– Тобто були підстави, так, щодо «Ріфа»?

– Це досить унікальна ситуація. Ми написали декілька сторінок вказівок процесуальних слідчим, поліції, які вони повинні були перевірити, у тому числі десь багато з цих вказівок стосувалися перевірки доказів сторони захисту. Тобто ми не були готові на той момент передавати справу до суду. Але ми повинні були перевірити цю версію. Ми її перевіряли. Прийшов новий генпрокурор. Вона визначила, що це є достатньо і, можливо, непідготовлену справу, але справу передали до суду.

– Розслідування справ убивств на Майдані – теж дуже вагома річ, важлива. Данило Мокрик, відомий журналіст-розслідувач. У нього був свіжий блог в ютубі. Й не тільки він, а й чимало ваших критиків, пане Рябошапко, згадують, що коли ви були генпрокурором, то ви зняли прокурора Олексія Донського, щоб відпустити «беркутівців» під обмін, який тоді відбувся. Не шкодуєте зараз? Пам’ятаємо, що Донський на суді навіть виступав, йому навіть аплодувала сторона, яка підтримувала жертв, Небесну сотню. Зараз як ви це оцінюєте?

– Так само оцінюю, як і тоді. Після того обміну близько 90 людей, українців, у тому числі і декількох військовослужбовців, ми повернули додому. Тобто люди з підвалів повернулися до своїх власних сімей. Я вважаю, що ми зробили абсолютно правильно. В Ізраїлі, наприклад, за одного солдата віддали тисячу терористів. Я не розумію, чому наші люди повинні, наші військові, які нас захищають, повинні гнити у підвалах, а люди, які далеко не найкращі у нашому суспільстві, повинні собі з комфортом перебувати в Україні і ходити чи не ходити до суду.

З тих, кого ми обміняли, «беркутівців», вони повернулися зараз, частина повернулася і ходить до суду. Нічого ж не змінилося. Вони є в суді. Будь ласка, нехай суд розглядає...

– Донського варто було все-таки зняти, ви вважаєте, прокурора?

– У той момент Донський не робив достатньо для того, щоб це розслідування було ефективним. Тому у мене були підстави, передбачені законом, це зробити.

– З точки зору Сергія Горбатюка (я не дослівно, але по суті його цитую), фактично гальмували розслідування злочинів, учинених тоді, під час Революції гідності. При Зеленському, наприклад. Ви ж були генпрокурором?

– Навпаки, за часів Зеленського було... По-перше. Підрозділ Горбатюка займався величезним обсягом справ, з яких справи Майдану становили 50%. Вони займалися якимось розкраданням піску, вивезенням цукру, ухиленням від сплати податків, ще незрозуміло чим. Не тільки тим, чим вони в першу чергу повинні були займатися. Ми ці другорядні справи забрали від них. І люди мали змогу зосередитися тільки на тому, що цікавить людей найбільше, власне, насильство на Майдані, вбивства на Майдані.

По-друге, прокуратура віддавала слідство. Створили спеціальний підрозділ у ДБР, заповнили його людьми, передали всі матеріали, нічого не загубили, нічого не було вкрадено, все передано в ДБР. І слідство продовжується. Жодна справа не зупинена. Все розслідується, як і раніше.

Дуже шкода, що Зеленський так довго вносив законопроєкт про заочне засудження, яке дало би можливість вже зараз притягнути топ-посадовців, у тому числі завершити розслідування по справі щодо надання фактично вказівок, організації вбивств на Майдані. Це ключова справа, яка зупинена через те, що ключові виконавці зараз ховаються від правосуддя.

Я приходив до нього з цією ініціативою ще взимку 2020 року. Але, на жаль, закон було тільки позавчора підписано. Якби це сталося ще тоді, у 2020 році, я думаю, що до цього часу ми вже мали б зовсім інші результати щодо цих справ на Майдані.

– Чому, як ви вважаєте, Володимир Зеленський тягнув із цим?

– Це важко пояснити. Інші люди його зараз оточують. Ці люди з іншими цінностями. І я вам ще раз говорю, що Єрмак – це людина, для якої Москва ближча, ніж Вашингтон.

– Ну, це ваше оціночне судження. Пан Єрмак має право прокоментувати його.

– Яке ґрунтується на тому, що я чув у кабінеті президента, вибачте.

– Можете, до речі, щось розказати, якщо це не становить державну таємницю, ще.

– Власне, слова типу: нащо нам цей Захід, нам потрібно домовлятися з росіянами. От такого плану.

– Ви констатували в лютому цього року, що вирок активісту Стерненку – це реванш «русского мира». Ви наполягаєте?

– Так.

– Обґрунтуйте.

– Я й продовжую так вважати. Стерненко був... Він не ідеальний очевидно. І до нього дуже багато претензій. Я не оцінюю його з точки зору, наскільки він дружить з правом чи з законом. Тут інша історія. Стерненко – це фактично символ українського. І ці медійні напади на Стерненка відбувалися....

– До речі, а таке запитання. Дійсно, зараз не в плані ... ми – не адвокати Стерненка і, звісно, не прокурори. Це не суд. Але коли люди (я, знову ж таки, прізвищ зараз не називаю, щоб не робити зайвої реклами), які знаються на юриспруденції, колишній міністр юстиції (ви розумієте, кого я згадую), і називають людину «вбивцею» в прямому етері – як це?

– Те, що людина – міністр юстиції, то це не означає те, що людина розбирається насправді.

– А, до речі, є підстави залучення людини, яка дозволяє собі таке в етері, публічно, до якоїсь відповідальності? Чи це можна тільки покритикувати або ж похвалити?

– Ми ж починали зі свободи слова. Але кожна свобода слова, звісно, має свої межі. І в цьому випадку Стерненко має можливість захищатися в судовому порядку.

Продовжуючи тему Стерненка. Було декілька десятків нападів на проукраїнських активістів, багато з яких були вчинені, власне, в Одесі. Ми всі факти нападів об’єднали в одних руках слідства СБУ, щоб з’ясувати комплексно цю ситуацію, хто міг бути причетний до цього всього. І напади щодо проукраїнських активістів не розслідуються, про них навіть ніхто не говорить, але Стерненка витягнули з цих 70 справ і під радісне улюлюкання проросійських цих усіх медіаактивістів відправили до суду, відправили до в’язниці.

– Тільки по Одесі 70 нападів, за вашими даними, на активістів?

– 72, здається, напади на громадських активістів по всій Україні.

– Катерина Гандзюк зокрема.

– Так. А в Одесі була велика частина, власне, (нападів – ред.).

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА ІЗ РУСЛАНОМ РЯБОШАПКОЮ – У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’Ю

НАЗВАНІ В ЦЬОМУ ІНТЕРВ’Ю ОСОБИ МАЮТЬ ПРАВО ПРОКОМЕНТУВАТИ РАДІО СВОБОДА ВИСЛОВЛЮВАННЯ РУСЛАНА РЯБОШАПКИ НА ЇХНЮ АДРЕСУ