Якщо надзвичайно велика кількість правоохоронців та офіційні попередження не зробили реакцію Кремля на антиурядові протести в Росії очевидною, звук швидкого удару ОМОНівця у живіт Маргарити Юдіної та її крики від болю в момент, коли вона вдарилася головою об землю, розвіяли всі сумніви.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: ВІДЕОЗАПИС МІСТИТЬ СЦЕНИ НАСИЛЬСТВА
Насильство, застосоване російськими силовиками щодо 54-річної жительки Санкт-Петербурга було далеко не поодиноким інцидентом – тисячі протестувальників затримали і взяли під варту, та існує безліч знімків, на яких видно, як поліція використовує жорстокі методи, щоб придушити найбільші антиурядові протести в Росії за останні роки.
Однак жоден не зрівняється з відеозаписом, на якому зафіксовано, як Маргарита Юдіна стала на шляху трьох силовиків, у той час як вони виводили молодого протестувальника з центру Санкт-Петербурга, одного з багатьох міст, де росіяни ризикнули зібратися на знак протесту проти ув’язнення опозиційного політика та завзятого критика Кремля Олексія Навального.
«Чому ви його схопили?» – запитала Маргарита Юдіна на Невському проспекті, головній магістральній дорозі міста, в присутності ОМОНівців в повному спорядженні за кілька метрів. «Геть з дороги!» – відповіли їй, в той час як один з силовиків наголосив на цьому, завдавши удару в живіт ногою.
Сила удару призвела до того, що жінка скрутилась та полетіла назад, вдарившись головою об тротуар, як повідомляється, втративши свідомість та потрапивши до реанімації внаслідок черепно-мозкової травми.
Російські чиновники жваво почали думати, як вирішити кризову ситуацію, намагаючись виправити поганий імідж, спровокований відеозаписом, який швидко поширився інтернетом.
Місцеве відділення Міністерства внутрішніх справ пообіцяло розслідувати інцидент, тоді як до близьких до уряду ЗМІ потрапило аудіо, опубліковане на Telegram-каналі Mash, в якому місцевий представник поліції вибачився перед Маргаритою Юдіною під час її відвідування у лікарні.
«Це не наші методи, це не наша система, – слова полковника Сергія Музики, начальника місцевого управління Міністерства внутрішніх справ, які можна почути в аудіозаписі. – Ми оберігаємо закон та порядок».
Подальший розгляд інциденту також став суперечливим предметом дискусії, оскільки критики уряду висловили скептицизм щодо розповіді про вибачення та пробачення, яке було опубліковане близькими до уряду ЗМІ.
Як повідомляється, Маргарита Юдіна прийняла вибачення Музики, а близький до Кремля Ren TV показав кадри, на яких вона, схоже, була задоволена квітами, принесеними їй до лікарні 24 січня, як повідомляється, невідомим службовцем, який взяв на себе відповідальність за удар.
Пояснюючи свої дії наслідками від сльозогінного газу та затуманеним козирком шолома, на кадрах Ren TV видно, як службовець у масці розказує, що «не бачив, що відбувається», та що коли він дізнався, що з нею сталося, сприйняв це як «особисту трагедію».
Видно, як пані Юдіна, яку з тих пір перевели в інший заклад, коментує хризантеми і каже службовцю не хвилюватися.
Пізніше петербурзьке інформаційне агентство «Фонтанка» процитувало її, сказавши, що вона пробачила офіцера (чий козирок був частково піднятий, як це видно на відео, де зафіксовано, як він її вдарив), оскільки вона православна християнка та «розуміє, що наші молоді люди у важкій ситуації».
Деякі прокремлівські коментатори були зворушені примирливим тоном влади, та один з них заявив у Telegram, що це «похвально», і припустив, що пані Юдіна, по суті, ступила на шлях «танка».
Але спостерігачі як в Росії, так і за її межами не вірять цьому.
Дмитро Алешковський, співзасновник медіа-організації «Такие дела», висловив своє нерозуміння того, як можна так легко пробачити застосування насильства.
«Значить, так можна було?» – написав він у Twitter, посилаючись на протестувальників, яких ув’язнили внаслідок, як вони повідомили, сфабрикованих звинувачень у насильстві проти поліції під час антиурядових демонстрацій напередодні інавгурації Володимира Путіна на третій президентський термін в 2012 році та мітингах, пов’язаних з виборами в Москві в 2019 році.
«Чи можуть в’язні Болотної та ті, хто отримав вироки за московську справу, просто попросити вибачення і подарувати квіти силовикам?»
Незважаючи на очевидні докази протилежного та оцінки ЗМІ про те, що понад 100 000 людей протестували на території всієї країни, державні та близькі до уряду засоби масової інформації підтримали розповідь Кремля про те, що на мітингах 23 січня була мінімальна кількість людей.
У Москві міська влада заявила, що лише 4 000 людей вийшли на вулиці на підтримку Навального, критика Кремля, якого заарештували під час повернення до Росії 17 січня після лікування за кордоном внаслідок майже смертельного отруєння в Сибіру, в якому він звинувачує Федеральну службу безпеки та самого Путіна. В цей час у Reuters повідомили про власну оцінку у близько 40 000 осіб. По всій країні, як повідомила інформаційна група OVD-Info, яка відстежує дії поліції, понад 3 700 людей затримали за участь у неузгоджених з владою масових демонстраціях.
Рівень насильства був високим та на відео видно, як поліція б’є демонстрантів палицями, деякі демонстранти обсипають поліцію сніжками, а в деяких випадках борються із силовиками.
Жорстка реакція на протести, які є несанкціонованими, оскільки мітинги, де більше ніж один учасник, не дозволяються в Росії без офіційного дозволу, викликала засудження з боку США та інших західних країн.
Неурядові організації також різко розкритикували дії Росії, та дехто припустив, що вони зможуть ще більше посилити антидержавні настрої.
«Врешті-решт це придушення основних прав людини лише підбурює людей і посилює їхнє невдоволення», – заявила 25 січня Дамеля Айтхожина, російська дослідниця з правозахисної організації Human Rights Watch, що у Нью-Йорку.
Критики Кремля в Росії також припускають, що все відбулося за планом.
«Зрозуміло, що уряд хотів насильства, уряд спровокував насильство, на мою думку, і уряд, очевидно, готує репресивні реакції на найближче майбутнє», – сказав 24 січня опозиційний політик і політолог Леонід Гозман в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
