Румунія є однією з найбільш продуктивних виноробних країн у світі, але лише незначна частина її продукції купується за кордоном. Експерти пояснюють, чому і що можна зробити, щоб відродити блиск румунського вина.
Виноградники Румунії отримали чудовий урожай у 2021 році. Країна виробила 530 мільйонів літрів вина – приблизно стільки ж, скільки Угорщина та Австрія разом. Зараз Румунія посідає шосте місце в ЄС за обсягом виробництва вина і 12 місце у світі.
Але, незважаючи на велику кількість насичених червоних і сухих білих цього року, як завжди, переважну більшість вина вип’ють у Румунії. Лише близько 7 відсотків з виробленого вина країни в 2021 році експортують. Впродовж останніх сезонів закордонні продажі були ще меншими: Румунія відправила менш ніж 5 відсотків свого вина.
Зараз Румунія щороку імпортує іноземних вин на суму близько 65 мільйонів євро, а на експорті отримує лише 35 мільйонів. Вино, що експортується, продається у США, Канаді, Швейцарії та Японії.
Чому Румунія продає так мало свого «Vin» за кордоном?
Багато хто вважає, що найбільшою перешкодою, з якою стикається виноробна промисловість Румунії, є погана репутація, набута під час комунізму. За часів Ніколае Чаушеску влада зосереджувалася на кількості, а не якості у її державних виноробнях. Багато сімейних традицій і методів, що сягають минулих століть, були порушені, коли держава взяла виноробство в свої руки.
Відповідно до статті професора Пола Тейлора, експерта з міжнародного маркетингу з Німецького університету Hochschule Furtwangen, ключовим слабким місцем виноробної промисловості Румунії є сотні тисяч землевласників, які обробляють крихітні земельні ділянки. Хоча кілька великомасштабних підприємств володіють величезними ділянками румунських виноградників, решта розділена на незліченну кількість виноградників розміром з басейн, які «важко обробляти ефективно або вигідно» для експорту, пише Тейлор. Деякі власники дрібних виноградників досі борються за повернення землі, захопленої комунізмом.
Також дуже не вистачає кваліфікованих працівників. Після приєднання Румунії до ЄС у 2007 році багато виноробів емігрували в пошуках роботи, що значно краще оплачується, у виноробних країнах, таких, як Італія, Іспанія та Німеччина. «Після падіння комунізму Румунія постраждала від еміграції кваліфікованих працівників, – пише Тейлор, – ситуації, яка погіршилася з членством у Європейському союзі». Майже 20 відсотків працездатного населення Румунії проживає за кордоном, переважно в Західній Європі.
Однак румунські винороби отримали вигоду від фондів ЄС. Починаючи з 2013 року, Румунія отримала близько 45 мільйонів євро (51 мільйон доларів) щорічно на свою виноробну промисловість. Більшість грошей витратили на пересадку виноградників.
Виноробна промисловість Румунії також страждає від відсутності підтримуваного державою маркетингового органу, який представляв би світу унікальні сорти винограду країни та довгу історію виноробства.
Але є певний оптимізм, що країна «захопить» ринок високоякісного вина за допомогою низових зусиль. Андреа Сіпосеан, менеджер румунської туристичної агенції, розповіла Румунській службі Радіо Свобода, що після того, як з’їздила на виноробню зі своїм чоловіком у 2020 році, вона «відразу усвідомила потенціал такої поїздки», її агентство долучилося до зростаючої кількості компаній, що пропонують винні тури для румунських та іноземних туристів за частку від вартості еквівалентного досвіду у Франції чи Італії.
Із майже 250 комерційних виноробних підприємств Румунії близько 40 можуть підтримувати винний туризм.
За словами Тейлора, винороби-бутики в Румунії можуть отримати вищі ціни за свої пропозиції в пляшках, коли люди знайомляться з ландшафтом та історією різних виноробних господарств. І є надія, що імідж румунського вина почне зростати, коли достатня кількість туристів повернеться додому з вдячністю за виноградарство країни.