Наскільки критичних ушкоджень зазнала енергосистема України внаслідок російських ракетних обстрілів 10 і 11 жовтня? Як довго можуть тривати віялові відключення електроенергії? Як швидко Україна зможе відновити ушкоджену і знищену інфраструктуру? Чи зможе енергетична система працювати в умовах постійних атак? Про це Радіо Свобода в ефірі програми Свобода Live поговорило із Юрієм Корольчуком, експертом Інституту енергетичних стратегій.
– Є вже графік відключень. До чого готуватися? Як довго це все може тривати?
– Якщо постійних атак, таких як були 10 і 11 жовтня, не буде, то відключення завершаться.
Ми побачимо відновлення робіт на теплових електростанціях, двох найбільших – Бурштинська та Ладижинська, які постраждали, і ТЕЦ у Львові, Києві. І буде розпочато процес ремонту. Оперативний ремонт відбудеться і тоді, я думаю, що через 4-5 днів електроенергія має бути без перебоїв, без віялових відключень, без примусового обмеження електропостачання.
А далі ремонт буде здійснюватися вже більш глибший, щоб усунути всі несправності, тому що пошкодження у будь-якому випадку були серйозні.
Російська армія завдала ударів саме по тепловій генерації, теплоцентралі
Треба розуміти, що російська армія завдала ударів саме по тепловій генерації, теплоцентралі – це, так звана, балансуюча група, маневрена група.
Це ті станції, які використовуються для збільшення виробництва електроенергії, у випадку його зростання: вечірні піки та ранкові піки.
Сьогодні ми можемо вирішити цю проблему, як держава, за рахунок віялових відключень, примусового відключення електроенергії, обмеження.
Ми можемо вирішити проблему електропостачання, щоб система працювала далі, щоб була електроенергія в тих регіонах, де не було завдано ударів.
–А що може бути небезпечніше?
– Якщо ракетні удари будуть стосуватися інфраструктури, яка пов’язана з атомними електростанціями (у нас сьогодні є 9 енергоблоків без Запорізької АЕС, і не всі вони працюють)...
Якщо, наприклад, чи підстанції, чи лінії електропередач, які пов’язані з ними будуть пошкоджені або ті об’єкти, які пов’язані з виробництвом електроенергії на самій АЕС (Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська)– це глибша проблема.
АЕС виробляють більше 60% електроенергії в Україні
Це капітальна проблема, на яку відповіді немає: як це можна вирішити, бо це база виробництва електроенергії.
ТЕС і ТЕЦ, маневрена генерація, вона виробляє 25% електроенергії, АЕС виробляють більше 60% електроенергії в Україні, тому цей обсяг замістити ми не зможемо.
Це дійсно може бути можливий блекаут, якщо це буде стосуватися атомних електростанцій. Бо навіть якщо 4 блоки з 9 вийде в ремонт (щось станеться, їх потрібно буде ремонтувати або інфраструктуру навколо), тоді такий великий обсяг електроенергії ми не зможемо ніде взяти: ні по імпорту, ні по аварійній допомозі, ні з Польщі, ні з Угорщини, ні з Румунії. Вони самі дефіцитні, або працюють в нуль.
Словаччина може мінімум нам дати, транскордонні перетоки – пропускна потужність не дає можливості дати таких обсягів електроенергії. Це песимістичний варіант, який може відбутися.
– А як ви оцінюєте, що більше спрацьовує: заклики до населення про економію електроенергіє чи віялові примусові відключення?
– Зараз віялові відключення – це оптимальний варіант. Правильно, що такі рішення були ухвалені.
Я б сказав: це протокол: хочеш-не-хочеш ти його приймаєш на рівні «Укренерго» і на рівні «Обленерго».
Ці всі суперечки, дивлюся: «Населення має економити, обмежувати».
Населення мінімально зекономить, повірте мені.
Звичайно, потрібно мати культуру економії електроенергії, раціонального використання, але ці кроки, що, мовляв, люди повинні відключити все і ситуація буде врятована – є помилковими. У таких ситуаціях дієвим є варіант примусового відключення, віялових відключень.
Думаю, що люди розуміють важкість ситуації, зможуть пережити цих 4-6-8 годин. Так, звісно, сучасній людині важко прожити і 4 години без води, електроенергії, без тепла, газу. Але, я думаю, що всі розуміють і ставляться із розумінням.
– Якщо постійно будуть повторюватися атаки на теплові станції, так як це було на Вінниччині, Львівщині... Які тут прогнози? До чого варто готуватися: обмежаться віяловими відключеннями чи ще є якісь ризики?
– На зараз ситуація така, що, як мені здається, щось можна відремонтувати, тобто поставити в оперативний ремонт, а потім провести глибший ремонт.
Більш серйозніші удари можуть призвести до зупинки підприємства. Тоді це гірша ситуація. Фактично частина країни перейде в постійне перманентне життя в умовах віялових відключень, обмеження електроенергії. Це погано, тому що, зрештою, це робота і економіки, і бізнесу середнього, дрібного, більшого, і населення.
Звичайно, на жаль, і таке може бути. Поки ж, такого немає.
Те, що ми бачили спочатку (з 24 лютого), коли Росія дійсно нанесла цілеспрямовані удари по енергетичній інфраструктурі... Харківська ТЕЦ 5 – Путін виступав сказав, що це попередження, а це вже було не попередження. А до того, Сумська ТЕЦ, Охтирська ТЕЦ, Чернігівська ТЕЦ, Кременчуцька ТЕЦ, вони фактично постраждали в умовах бойових дій, які проводилися. Кременчуцька ТЕЦ знаходиться біля НПЗ, вони разом під удар потрапили.
А те, що зараз бачимо, це ще один етап силування України до переговорів на їхніх умовах. Ми, принципі, такі думки і чуємо з боку Росії.
