Група українських дітей, яких вдалося повернути з Росії, цими днями відвідують США. Благодійний фонд «Збережи Україну», який серед іншого працює над повернення викрадених дітей з РФ додому, організував цю поїздку, щоб, зокрема, переконати тих, хто ухвалює рішення у США, не припиняти допомогу Україні.
Очільник фонду – Микола Кулеба, колишній Уповноважений президента України з прав дитини (2014- 2021 роки). В інтерв'ю «Голосу Америки» він розповів, зокрема, що у розмовах із конгресменами та сенаторами переконує їх, що РФ використовує українських депортованих дітей як зброю, і у випадку, якщо Україна програє, кількість ворогів США в Росії зросте принаймні на кілька мільйонів людей.
– За офіційними даними, зараз в Росії перебуває приблизно 20 тисяч українських дітей. Чи у вас приблизно є розуміння, скільки їх там насправді, і чи вони лише в Росії?
– Цифра майже 20 000 депортованих дітей - це, як на мене, дуже символічна цифра. Вона відповідає дійсності тільки стосовно ідентифікованих Україною дітей.
Оскільки з 2014 року я був Уповноваженим президента стосовно дітей, я моніторив ситуацію із дітьми на Донбасі, у Криму.
Більше мільйона українських дітей, а може бути і півтора мільйона, за 10 років війни опинилися під впливом Росії
Я можу вам сказати напевно, що більше мільйона українських дітей, а може бути і півтора мільйона, за 10 років війни опинилися під впливом Росії.
Це ті, які були депортовані і з сім'ями, і без сімей.
Ці діти стали заручниками росіян, і проживаючи на окупованих територіях, і в Росії, їм промивають мізки кожного дня, багато з них вже отримали російське громадянство, бо росіяни зробили все, щоб унеможливити проживання людей на цих територіях, не отримавши російські паспорти.
Поголовно всі ці діти підпадають під індоктринацію або русифікацію, і це все є геноцидом українських дітей.
– Якщо я правильно розумію, українські діти в Росії або усиновлені російськими родинами, або перебувають у таборах, також є діти, які там живуть зі своїми батьками, що виїхали з України родинами.
– У нас є проблема з доступом до інформації. Але щодо тих дітей, які моя організація Save Ukraine повертає, ми розуміємо, які там діти є.
Більшість дітей – це діти, які разом з сім'ями депортовані до Росії, і Росія ще більше, ніж пів року тому, заявляла, що таких дітей 744 тисячі – це ті, які зареєстровані після повномасштабного вторгнення Російській Федерації.
Тобто це ті діти депортовані або сім'ями або без сімей. Скільки без сімей, ми не знаємо. Україна заявляє 20 000, але це може бути набагато більше.
Їх розселили по всій території Росії, це може бути і Сибір
Плюс, якщо додати тих дітей, які були депортовані від 2014 року до повномасштабного вторгнення, ми виходимо на цифру – десятки тисяч дітей без батьків.
І близько півтора мільйона дітей, які або в Росії, або на окупованих територіях.
З цих дітей – декого відправляли в табори, деяких – чиїх батьків вбили в Маріуполі чи на інших окупованих територіях, викрали й помістили або в російських сім'ях, або в сирітських закладах.
Сім'ї з дітьми, які були депортовані, їх розселили по всій території Росії, це може бути і Сибір.
Їх заохочують отримати російське громадянство, паспорти через надання матеріальної допомоги на придбання житла. Але цієї допомоги вистачає, щоб придбати житло десь на сході Росії, в селах.
У нас були такі діти, яких ми повертали, наприклад, з Мордовії.
Цих дітей не тільки зроблять російськими, але вони налаштовують їх вороже проти України і Західного світу
Вони кажуть: «Ось нас вивезли, і нам дали якийсь захаращений будинок, нас відправили в школу, прийомним батькам дали якусь фінансову допомогу».
До речі, місцевих росіян дуже дратує, коли українських депортованим сім’ям дають якесь житло або матеріальну допомогу, це бісить російські сім'ї.
І українських дітей, коли їх відправляють до школи, місцеві цькують, тому що, ну, а чому не нам?
Ми от говоримо про ті 20 тисяч, але дуже важливо говорити про проблеми всіх дітей, які опинилися під владою окупанта, тому що це надзвичайно велика загроза, що цих дітей не тільки зроблять російськими, але вони налаштовують їх вороже проти України і Західного світу.
– В якому стані повертаються діти додому? Яка допомога, в першу чергу, потрібна? Ви вже трошки сказали, що психологічно їх переконують, змінюють їхні ідеологічні погляди. А точки зору ментального і фізичного стану?
– Знаєте, Save Ukraine повернула вже 231 депортовану дитину, з яких 64 - це діти-сироти. І я кожного разу зустрічаю дітей після повернення і бачу, як сильно впливає депортація на дитину.
Останнє повернення було – чотири дитини. Це діти виснажені шалено.
Один хлопчик з Маріуполя, його мати померла, йому 12 років, ми його повернули батьку.
Росія знищує не тільки ідентичність. В багатьох випадках чиниться психологічне насильство. Діти дуже замкнені, дуже виснажені.
Росія знищує не тільки ідентичність. В багатьох випадках чиниться психологічне насильство
Одна дівчинка, 16 років, яку ми з Маріуполя повернули, вона настільки була вороже налаштована до України, просто вороже, і ми бачимо, що це дуже травмована дитина. Ми до них ставимося з повагою, намагаємося обігріти любов'ю, забезпечити всім необхідним, бо ми розуміємо, що це серйозна травма, і щоб вони могли оговтатися, треба час.
У нас працюють психологи, соціальні працівники, кейс-менеджери. Ми забезпечуємо їх необхідним, ці діти живуть в наших центрах для дітей-сиріт і для дітей після возз'єднання з сім'ями. З часом ми бачимо, наскільки глибокою є ця травма.
Зараз ми разом з науковцями займаємося створенням програми відновлення психічного здоров'я. Це депрограмування. Це, до речі, нове, такий феномен.
Якщо раніше ми навіть не думали, що щось подібне потрібно створювати, то після оцієї отрути російської пропаганди, після промивання мізків, наші психологи стикаються з тим, що потрібна спеціальна програма, щоб повернути свідомість дітей, бо ця отрута діє...
Повністю інтерв'ю «Голосу Америки» із головою фонду «Збережи Україну» Миколою Кулебою читайте тут
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Форум