Удар РФ по парку на Харківщині: кількість жертв зросла до шести
На Харківщині в Новій Нодолазі кількість жертв російського удару зросла до шести людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, серед загиблих – троє дітей.
Як повідомили в МВС, російський безпілотник вдарив по центральному парку у селищі Нова Водолага. Раніше було відомо про загибель двох жінок та немовляти, ще 15 людей були поранені. Очільник МВС заявив, що удар РФ стався «в момент, коли в парку було багато людей, зокрема родин із дітьми».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Після чергової хвилі атак РФ уражені 28 підстанцій та інших об’єктів енергетики – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що після чергової хвилі російських атак були ураження 28 підстанцій та інших важливих об’єктів енергетики. Про це він написав у телеграмі після проведення селектору по ситуації в областях України.
За його словами, всюди тривають відновлювальні роботи, людям поступово повертають електрику.
Зеленський також повідомив, що міністр оборони України, міністр закордонних справ, команда Офісу президента отримали невідкладні завдання щодо контактів з партнерами, які можуть якнайшвидше підтримати українську ППО. За його словами, є політичні домовленості, які «не виконані на робочому рівні».
Раніше Міністерство енергетики повідомило, що вночі та вранці сили РФ атакували енергетичні об’єкти у Вінницькій, Волинській, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Житомирській, Хмельницькій, Харківській, Тернопільській, Одеській та Рівненській областях. Внаслідок ударів частина споживачів залишилася без електропостачання. Нові знеструмлення через обстріли та бойові дії також зафіксували у Дніпропетровській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях.
Протягом минулого тижня, за даними Міненерго, війська РФ 87 разів цілеспрямовано атакували українську енергетику та нафтогазовий сектор, загалом зафіксовані 224 інциденти, які спричинили пошкодження енергетичної та нафтогазової інфраструктури.
На початку жовтня газета The New York Times опублікувала стратегію Кремля із «заморожування» жителів України, написавши, що Росія готує упродовж найближчої зими масовані удари по електропідстанціях, станціях водопостачання, каналізації і насосних станціях в Україні, а також по трьох АЕС, які залишаються під контролем Києва. Якщо цей план вдасться реалізувати, він може стати найсильнішим ударом по українській енергетиці за майже п’ять років великої війни, писало видання.
«Схеми» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження копію цього «російського плану» від джерел у Силах оборони України. У ньому – аналітика стосовно енергетичних потужностей України і розрахунок щодо необхідної Росії кількості ракет, дронів і бомб, щоб відрізати такі великі міста (головні мішені), як Київ, Харків й Одесу, від світла, тепла, води і каналізації.
До загального переліку з «пріоритетних міст» також входять Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Полтава, Чернігів, Кривий Ріг, Черкаси, Кропивницький, Львів, Вінниця й Івано-Франківськ.
Журналісти «Схем», ймовірно, як і The New York Times, отримали документ лише частково: у російськомовному файлі бракує частини сторінок.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
На лінії фронту провели першу у світі медичну евакуацію повітряним дроном – українські військові
Українські військові вперше у світі провели медичну евакуацію з використанням повітряного дрона, повідомила в своєму телеграм-каналі 19 жовтня рота безпілотних наземних систем 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
«Це історична подія, як мінімум для нашого підрозділу точно», – зазначив командир відділення, програміст роти безпілотних наземних систем із позивним «Напалм».
За повідомленням, піхотинець 30-ї окремої механізованої бригади, перебуваючи на позиції, отримав поранення, а через високу активність російських дронів і заміновану місцевість евакуювати його за допомогою вже традиційних наземних роботизованих комплексів було неможливо.
«Тоді фахівці нашої роти взяли на себе відповідальність зробити те, чого ще ніхто не робив, – евакуювати військовослужбовця за допомогою повітряного дрона. Це був важкий гексакоптер українського виробника Gurzuf Defence, який компанія надала безкоштовно.
Наші фахівці в тісній співпраці з виробником впровадили технічні рішення, завдяки яким важкий бомбер зміг виконати евакуацію, зберігаючи стійкість у повітрі, без перевертання та надмірного розгойдування. Також вони провели попередні випробування на майданчиках, наданих Gurzuf Defence, та спільно із суміжними підрозділами спланували місію», – вказано в повідомленні.
Пілотував дроном оператор БпЛА 30-ї окремої механізованої бригади, а евакуація стала можливою завдяки спільній роботі 92-ї окремої штурмової бригади, 30-ї окремої механізованої бригади, 14-ї окремої механізованої бригади, 10-го армійського корпусу та Gurzuf Defence.
Традиційним на лінії фронту в складі ЗСУ є спосіб евакуації із застосуванням механізованого візка-платформи – наземного роботизованого комплексу (НРК). Цей засіб застосовується, коли медична евакуація за допомогою звичного колісного транспорту видається неможливою. Але в описаному випадку навіть застосування НРК було неможливим.
У російському Генштабі заявили про «захоплення» Добропілля
У російському Генеральному штабі заявили про нібито захоплення Добропілля 16 жовтня. Проте кадри з опублікованого відео відомства, яке мало б підтвердити контроль армії РФ над містом, ймовірно, зробили за допомогою штучного інтелекту. Про це свідчать неприродні рухи військового з російським прапором.
«Нам здається, чи ГВ «Центр» також освоїли ШІ-флаговтики за прикладом своїх колег із ГВ «Захід»?» – пишуть в одному із Z-каналів.
Згідно з картою DeepState, Добропілля перебуває під контролем ЗСУ. Проте аналітики проєкту повідомили 19 жовтня про просування противника біля селища Новий Донбас – «сіра зона» зі сходу Добропілля збільшилася.
Раніше 18 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Добропілля перебуває під контролем України. У Генеральному штабі ЗСУ інформацію про захоплення Добропілля армією РФ також спростували.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
- Спроби агресора просунутися до Добропілля посилювалися вже кілька разів. Спочатку інфільтрація, яку вдалося звести нанівець під керівництвом 1-го корпусу НГУ «Азов». Потім механізовані штурми пізньої осені та зими 2025 року, які не дали Росії значного результату. А тепер – багатомісячним «літнім наступом» російських сил, що триває досі – поки це дозволятиме погода та листяний покрив численних лісосмуг регіону.
- Політичне керівництво Росії поставило своїм військовим черговий дедлайн із захоплення всієї Донецької області – до кінця 2026 року, на початку вересня заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. За його словами, самі російські військові наполягають на іншій даті – до 31 березня 2027 року. Своєю чергою Reuters як про доконаний факт із посиланням на джерело, близьке до Кремля, повідомив, що російські командири пообіцяли очільнику РФ Володимиру Путіну захопити регіон до кінця 2026 року.
- За підрахунками аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), реальний термін, за який армія РФ може вийти на адмінкордони області за нинішнього темпу просування – жовтень 2032 року – за умови, що вона взагалі зможе це зробити.
- За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
- Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
ОВА: на майже всій Донеччині з 1 листопада діятиме «довга» комендантська година
На всій території Донеччини, окрім Олександрівської та Черкаської громад, з 1 листопада діятиме «довга» комендантська година з 16:00 до 11:00, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, в Олександрівській та Черкаській громадах поки що комендантська година залишається незмінною – з 21:00 до 05:00.
Філашкін пояснив, що це рішення продиктоване безпековою ситуацією.
«Росіяни посилюють обстріли населених пунктів області, а ризики для цивільних постійно зростають.Прошу всіх поставитися до нових обмежень відповідально, планувати пересування заздалегідь і дотримуватися вимог військових адміністрацій та правоохоронців», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У МЗС Китаю не коментують дані про можливу зустріч Сі, Трампа і Путіна
Міністерство закордонних справ Китаю не коментує інформацію про можливу зустріч лідерів Китаю, США та Росії. Про це на брифінгу заявила речниця МЗС КНР Мао Нін.
«Наразі я не маю інформації, яку могла б надати», – сказала речниця у відповідь на прохання прокоментувати можливість проведення такої зустрічі.
За даними The Wall Street Journal (WSJ), Володимир Путін запропонував Дональду Трампу провести тристоронній саміт за участю голови КНР Сі Цзіньпіна для обговорення завершення війни. Ініціатива, за даними журналістів, пролунала під час телефонної розмови Путіна і Трампа 9 жовтня. Тоді сторони також домовилися про постачання російського дизельного палива.
Зустріч може відбутися 18–19 листопада на полях саміту Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в китайському Шеньчжені. Участь у заході президента України не передбачається.
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив WSJ, що можливість зустрічі обговорюється, але домовленостей про її проведення та порядок денний поки немає. За словами джерела видання в американській адміністрації, Трамп ще не дав згоди на саміт. Китайська сторона, як стверджують співрозмовники газети, не заперечувала переговори за умови участі президента США.
Кличко: в Києві рух метро до «Лісової» відновлюють увечері – без зупинки на «Чернігівській»
У Києві тривають ремонтні роботи на станції «Чернігівська» Святошино-Броварської (червоної) лінії метрополітену. Рух до кінцевої станції цієї гілки мають поновити ввечері 19 жовтня, написав у телеграмі міський голова Віталій Кличко.
«Рух поїздів між станціями «Лісова» та «Академмістечко» у звичайному режимі плануємо відновити сьогодні ввечері. Поїзди курсуватимуть без зупинки на станції «Чернігівська» – поки її не відремонтують», – повідомив мер Києва.
За словами Кличка, триває усунення пошкоджень на станції «Чернігівська», яка постраждала внаслідок російського обстрілу в ніч на 19 жовтня.
«До ліквідації наслідків атаки залучили понад 70 фахівців. На станції повністю прибрали розбите скло та будівельне сміття. На завершальному етапі роботи з ремонту пошкоджених колій і контактної рейки. Триває відновлення систем електропостачання та управління рухом поїздів. Саме ці роботи є найбільш складними. Тривають вони із ночі», – вказав очільник столиці.
Уночі 19 жовтня російські військові атакували Київ кількома балістичними ракетами, одне із влучань сталося на передостанній станції червоної гілки столичного метрополітену, «Чернігівській». Через це від ранку 19 жовтня поїзди завершували маршрут на станції «Дарниця».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Рубіо обіцяє й надалі сприяти миру в Україні та прагне поглибити зв’язки США з Центральною Азією
Державний секретар США Марко Рубіо під час зустрічі з представниками центральноазіатських країн в Узбекистані заявив, що Вашингтон продовжуватиме докладати зусиль для припинення війни Росії проти України, попередивши, що конфлікт може перерости за межі цих двох країн.
19 жовтня, виступаючи перед журналістами в Самарканді, Рубіо підтримав ініціативу президента США Дональда Трампа щодо проведення переговорів з Москвою та Києвом, визнав, що прогрес є обмеженим, та зазначив, що Вашингтон залишається відкритим до будь-яких можливостей для досягнення угоди.
Лавров прибув до Тегерана – після слів Трампа, що РФ «практично нічим не допомагає» Ірану
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 19 жовтня прибув до Тегерана, де обговорить із іранським колегою Аббасом Арагчі кроки для деескалації напруженості у зоні Перської затоки. Російського міністра прийме також президент Ірану Масуд Пезешкіан, передають офіційні російські інформагенції.
Як пише ТАСС, «значну увагу під час контактів в Ірані Лавров також приділить практичним крокам щодо зміцнення всеосяжного стратегічного партнерства двох країн».
Візит відбувається на наступний день після того, як президент США Дональд Трамп, пояснюючи свою позицію у війні Росії проти України, окремо відзначив роль Москви щодо Ірану.
«Росія практично нічим не допомагає Ісламській Республіці Іран, – якщо взагалі допомагає, – хоча могла би робити набагато більше. І я хочу, щоб так і залишалося, і доб’юся цього, якщо лише дурні не стануть у мене на шляху», – написав Трамп у власній мережі Truth Social.
Ізраїль та США розпочали спільну військову операцію проти Ірану 28 лютого 2026 року. У відповідь Тегеран атакував як безпосередньо Ізраїль, так і інші держави регіону, що призвело до втрат серед американських військових.
Масштабні обопільні удари завершилися в червні, коли Вашингтон і Тегеран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав негайне припинення бойових дій. Збройне протистояння на короткий час поновлювалося, Трамп припускає, що операція проти Ірану з метою не допустити здобуття Тегераном ядерної зброї може поновитися.
Економічним результатом війни стало значне ускладнення проходу суден Ормузькою протокою, через яку транспортується приблизно 25% світових обсягів торгівлі нафтою та близько 20% зрідженого природного газу. Це спричинило зростання цін на нафту до рівня понад 100 доларів за барель марки Brent.
У Єврокомісії поки не знають, де взяти додаткові 70 мільярдів євро для України на 2027 рік
Єврокомісія вивчить можливі варіанти покриття дефіциту фінансування України у 2027 році, але закликає міжнародних партнерів мобілізувати зусилля.
«Ми не можемо зробити все самі. Тому наші партнери загалом повинні активізувати свої зусилля. Вони мають виступити з фінансовими зобов’язаннями та виконати їх. Це дуже важливо», – заявив речник Єврокомісії Балаш Уйварі 19 жовтня.
Посадовець підтвердив обсяг дефіциту фінансування на 2027 рік, про який президент України Володимир Зеленський говорив 16 жовтня в Брюсселі, – близько 70 мільярдів євро. Ця сума вже враховує 45 мільярдів євро, які ЄС планує надати Україні наступного року, а також частину зобов’язань міжнародних партнерів. Тобто необхідно знайти ще близько 70 мільярдів євро понад уже заплановане фінансування.
Уйварі додав, що цьогоріч, у 2026 році, для України ще передбачено близько 30 мільярдів євро фінансування. Важливо, наголосив він, не втрачати темпу реформ.
«Щоб ці кошти були виплачені, Україна має продовжувати відповідні реформи. А що стосується оборонної складової, ми повинні отримати угоди, які забезпечують реалізацію вже затвердженого графіка закупівель», – зазначив речник.
На запитання Радіо Свобода, чи повернеться Єврокомісія до розгляду можливості використання заморожених російських активів, зважаючи на те, що Бельгія не демонструє готовності змінити свою позицію, Уйварі відповів, що наразі зарано говорити про конкретні варіанти фінансування.
«Ми отримали від держав-членів заклик вивчити, що можна зробити на рівні Європейського Союзу. І саме цим ми й займатимемося. Ми розглядатимемо можливі варіанти. Але, знову ж таки, це не те, що ми можемо зробити самотужки», – сказав речник.
Головна речниця Єврокомісії Паула Піньйо також наголосила, що наразі зарано конкретизувати, які саме варіанти покриття дефіциту фінансування України може запропонувати ЄС.
При цьому речники Єврокомісії не уточнили, коли саме можуть бути представлені нові варіанти фінансування України.
Понад третина українців готова передати під контроль РФ весь Донбас в обмін на гарантії безпеки – КМІС
Понад третина українців (35%) вважає за можливе «передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки», повідомляє Київський міжнародний інститут соціології з посиланням на дані опитування, проведеного з 8 до 16 жовтня.
Натомість 61% респондентів вважає категорично неприйнятним такий підхід до пошуку шляхів завершення повномасштабної російсько-української війни, яка триває вже майже п'ять років.
«Порівняно з кінцем липня-початком серпня статистично значущих змін не було. При цьому зазначимо, що серед респондентів, опитаних 8–9 жовтня, до оголошення «дизельної угоди» і подальшого тиску на Україну, 57% були категорично проти. А серед респондентів, опитаних 10–16 жовтня – 62%. Формально різниця в межах похибки, проте ми бачимо, що наразі кампанія тиску на Україну не призвела до вищої готовності прийняти цю пропозицію», – роблять висновок соціологи.
Зустріч Трампа, Сі та Путіна заохотить РФ «продовжувати цю війну» – Сибіга
Завершення війни РФ проти України могла б наблизити тристороння зустріч між лідерами України, США та Росії, а тристороння зустріч між лідерами Росії, Китаю та США «мала б лише протилежний ефект: заохотила б Путіна продовжувати цю війну», написав 19 жовтня в мережі Х міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Запрошення Путіна на таку зустріч… надавало б йому статусу, якого він не заслуговує. Він не є глобальним лідером; він – воєнний злочинець. А Росія не є глобальною силою; вона є глобальною проблемою… За будь-якою прагматичною чи моральною міркою Путін не має місця за столом із президентами Трампом і Сі», – вважає очільник зовнішньополітичного відомства України.
Сибіга наголосив, що «російська економіка принаймні в 13 разів менша за американську та у вісім разів менша за китайську, і вона продовжує стрімко скорочуватися разом із рівнем життя росіян», «Росія втратила 1,6 мільйона солдатів убитими та пораненими в програній війні, яку вона не може виграти й відмовляється завершувати», і «під тиском жорстких санкцій її технології, промисловість і бізнес продовжують стагнувати».
ОГП: в Україні вперше розслідують вивезення зерна з окупації як воєнний злочин
Українські правоохоронці повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни капітану російського судна MATROS POZYNICH, повідомляє Офіс генерального прокурора.
Справу розслідують за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора. Її кваліфікували за статтями про воєнні злочини та порушення порядку в’їзду на окуповану територію України.
За даними слідства, фігурант забезпечив незаконне вивезення з окупованої території України понад 54 тисяч тонн зерна, яким протиправно заволоділи представники Росії.
Йдеться про два рейси – в листопаді 2022 року та в січні 2023-го. Вантажі перевозили в напрямку сирійського порту Латакія під виглядом продукції російського походження.
Пшениця гниє на полях. Як удари ЗСУ впливають на зернову сферу окупованого Криму
Цього року в окупованому Криму, за даними підконтрольної Москві місцевої влади, зібрали близько двох мільйонів тонн зернових. Врожай, за їхніми оцінками, зростав більш ніж на 60% порівняно з минулим роком. Але це не принесе фермерам прибутків. Удари ЗСУ, які Україна здійснює у відповідь на повномасштабну агресію Росії, ускладнили логістику і спричинили паливну кризу. Багато хто з фермерів вважає за краще, залишити пшеницю гнити на полі, ніж витратися на її збирання і зберігання і віддати за безцінок.
Проєкт Радіо Свобода Крим. Реалії зібрав інформацію про це.
Повномасштабна війна, яку Росія веде п'ятий рік проти України, поставила на межу виживання зернову галузь окупованого Криму. Головні проблеми – це проблемна логістика та неадекватні ціни. Викликом є питання зберігання зерна, оскільки регулярні відключення електроенергії в регіоні призводять до зупинки роботи зернотоків. Це змушує багатьох залишати врожай на полях і сумніватися, чи варто далі сіяти зернові.
На ціну впливають «закриті причини»
Збір врожаю цього року багатьом у Криму дався нелегко. Через паливну й енергетичну кризу агровиробники змушені були нести додаткові витрати, переплачуючи за пальне та використовуючи генератори для технологічних процесів під час збирання, обробки та зберігання зерна.
«Щодо якості питань немає, це пшениця третього-четвертого класу, а не фуражне зерно, яке ми спостерігаємо на більшій частині країни (сусідньої Росії – КР) через кліматичні умови», – каже міністр сільського господарства російського уряду Криму Денис Кратюк.
Далі читайте ТУТ
Білорусь і Росія домовляються про правила перетоку електроенергії
Найближчим часом Білорусь і Росія планують остаточно узгодити правила функціонування об’єднаного ринку електроенергії, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на представників влади країни.
«Це досить складний процес, оскільки він зачіпає важливі національні інтереси обох сторін. У нас уже є підписана угода. Зовсім скоро ми маємо завершити домовленості, підписавши правила, що регулюватимуть роботу ринку», – зазначив міністр енергетики Білорусі Денис Мороз, слова якого наводить державне інформаційне агентство «Мінськ-Новини».
На початку грудня 2024 року Білорусь і Росія підписали угоду про формування об’єднаного ринку електроенергії. Цей документ замінив попередню угоду, що діяла з листопада 1999 року. Документ визначає умови поступового переходу від простих міждержавних перетоків електроенергії до повноцінної ринкової торгівлі.
Наразі енергосистема Білорусі працює синхронно з російською. Сторони взяли на себе зобов’язання щодо підтримання аварійних резервів та резервів частоти для забезпечення надійності роботи великих об’єктів генерації, таких як Білоруська АЕС.
Якщо в певний період одна з країн споживає більше електроенергії або виробляє менше, ніж було заплановано, дефіцит автоматично покривається за рахунок об’єднаної енергосистеми, а уповноважені оператори здійснюють фінансове врегулювання таких відхилень.
Раніше Білорусь отримувала необхідні обсяги електроенергії з енергосистем країн Балтії та України.
Житель Дніпра поранений через удар Росії, у Кривому Розі зросла кількість постраждалих
Внаслідок російського удару по Дніпру є поранений, заявив голова області Олександр Ганжа.
«55-річний чоловік дістав поранень через ворожу атаку на Дніпро. Він госпіталізований у стані середньої тяжкості і знаходиться під наглядом лікарів», – заявив він.
Також, за даними обласної влади, кількість поранених через попередній удар по Кривому Рогу зросла до семи:
«П’ятеро постраждалих зараз у лікарні. Серед них і 15-річний хлопець. Медики оцінюють стан постраждалих як середньої тяжкості».
Читайте також: Внаслідок атаки на Київщину є загиблий, Ткаченко повідомляє про 17 поранених в Ірпені
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Трамп знову розкритикував Зеленського за удари по російських НПЗ
Президент США Дональд Трамп розкритикував удари української армії по російських нафтопереробних заводах. За його словами, ці атаки завдають шкоди світовому ринку дизельного палива, зокрема американському.
Трамп заявив у повідомленні у власній мережі Truth Social, що Росія постачає на світовий ринок мільйони барелів дизелю за низькими цінами, а президент України Володимир Зеленський ігнорує економічні наслідки ударів.
Він також звинуватив Зеленського у небажанні завершувати війну, попри фінансову підтримку з боку Європи та попередньої американської адміністрації.
«Два роки тому він міг би укласти більш вигідну угоду, ніж зараз», – написав Трамп.
Трамп також заявив, що уклав угоду з Росією про постачання дизельного палива та відмовився застосовувати частину нових санкцій проти Москви, щоб не зірвати переговори щодо припинення війни.
«Моє рішення щодо Росії гранично просте. Я веду переговори про мир у війні між Росією та Україною і не хочу робити нічого, що могло б по дурості відштовхнути Росію від столу переговорів», – зазначив Трамп.
Американський президент також стверджує, що Росія практично не надає допомоги Ірану, хоча могла б це робити. За словами Трампа, він зацікавлений у збереженні такого стану.
США відновили передавання Україні розвідданих
Президент України Володимир Зеленський також у неділю, 18 жовтня, повідомив NBC News, що Вашингтон відновив передачу попереджень про запуски російських балістичних ракет після триденної перерви.
«Ми дуже вдячні за це. Зараз все працює», – заявив Зеленський.
За його словами, Україна може отримувати таку інформацію лише від США. При цьому обмеження використання супутникового зв’язку Starlink українськими військовими продовжують діяти.
Внаслідок атаки на Київщину є загиблий, Ткаченко повідомляє про 17 поранених в Ірпені
Внаслідок російського обстрілу Київської області є загиблий, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій:
«Внаслідок обстрілу одна людина загинула, ще 10 людей постраждали, серед них – троє дітей. Доля ще трьох людей невідома».
Рятувальники, за повідомленням, локалізували пожежу на території складського приміщення, що виникла внаслідок удару, гасіння триває. Дані про постраждалих уточнюються.
Водночас голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив про 17 постраждалих у Ірпені.
Удари Росії: Зеленський назвав послаблення санкцій «запереченням реальності з боку партнерів»
Російські війська застосували загалом 16 балістичних ракет протягом ночі, атакуючи, зокрема, Київ і область, заявив президент Володимир Зеленський.
Він зазначив, що мішенню атаки були енергетика та інфраструктура, також постраждали клініка, школа, станція метро та звичайні житлові будинки.
«Лише за одну цю ніч пошкоджено понад 10 об’єктів енергетичної інфраструктури та щонайменше 550 тисяч сімей залишилися без світла. Ремонтні бригади працюють на місцях», – повідомив президент.
Зеленський вказав на те, що Україна позитивно реагувала на кожну спробу партнерів закінчити війну або домогтися припинення вогню. Натомість Володимир Путін, за його словами, не йде не лише на завершення цієї війни, а й на кроки з деескалації.
Двоє людей загинули через удар РФ по Кривому Рогу, є поранені
Російські війська атакували Кривий Ріг, повідомив голова області Олександр Ганжа 19 жовтня.
«Двоє чоловіків загинули через атаку росіян на промислове підприємство у Кривому Розі», – повідомив він.
На місці працюють усі екстрені служби. Спершу Ганжа повідомив про двох поранених, згодом їхня кількість зросла до чотирьох:
«Двоє чоловіків, одна жінка та 15-річний хлопець перебувають в лікарні. Медики надають їм допомогу».
Читайте також: «Укренерго» фіксує нові знеструмлення в 10 областях внаслідок російських атак
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.