«Знищені чотири літаки Су-34». Зеленський уточнив наслідки удару ЗСУ по аеродрому в Росії і показав фото
Президент Володимир Зеленський заявив, що внаслідок українського удару по аеродром у Воронезькій області Росії були знищені чотири літаки Су-34, ще два – уражені.
«Росіяни використовували їх для терору проти наших людей. Саме ці літаки були готові до нових ударів по Україні й були споряджені авіабомбами», – написав Зеленський у телеграмі й оприлюднив супутниковий знімок із наслідками удару.
Він додав, що для удару «був використаний наш довгий «Нептун».
«Застосовувалися наші далекобійні санкції і по місцю зберігання та пуску ударних дронів в Орловському регіоні. У Чорному морі також уражено ціль… Росія затягує війну, отже, наші далекобійні операції будуть продовжуватися», – додав президент.
Раніше сьогодні Військово-морські мили Збройних сил України заявили, що у ніч на 15 жовтня береговим ракетним комплексом «Нептун» завдали удару по військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ, внаслідок чого, за повідомленням, були уражені шість російських винищувачів Су-34М.
Успіхи ЗСУ: три приклади того, як українська армія змінила підходи до ведення війни
Операція «Вівальді» привернула увагу до нових підходів Сил оборони під час контрнаступальних дій. Але це не єдиний приклад того, як змінюється війна. На різних ділянках фронту українські військові шукають способи діяти ефективніше в умовах, коли традиційні методи стають дедалі небезпечнішими, а поле бою – прозорішим.
Роботизація штурмових дій, концентрація штурмових підрозділів і використання підземних маршрутів – приклади того, як українські сили змінюють підходи до ведення війни.
Донбас Реалії розглянули кілька нещодавніх епізодів на фронті, щоб з’ясувати, які рішення за ними стоять і про що вони свідчать.
Що змінюється на фронті?
Лиман: роботизація
Операція «Вівальді», яка триває з весни, ліквідувала північну «клешню» російських військ на Донбасі. За даними 3-го армійського корпусу, це зняло загрозу для Лиману та зберегло критичні логістичні шляхи між Харковом, Ізюмом та Слов'янськом.
Аналітики Інституту сучасної війни (MWI) зазначають, що у затяжній війні на виснаження Силам оборони вдалося повернути здатність маневрувати на полі бою. На практиці це був комбінований удар піхоти, бронетехніки, артилерії та безпілотників, які відіграли особливу роль. Одним із найбільш інноваційних стало перше, за даними корпусу, десантування НРК-камікадзе з важких октокоптерів у глибокий тил противника.
Як пояснює спікер 3-го АК Олександр Бородін, піхота заходить на зачистку лише після того, як оборону противника повністю знешкоджено. Але навіть для мінімальної операції за участю 2–3 бійців потрібна масштабна підготовка: залучення НРК, їхньої логістики, ударних дронів та РЕБ.
«Піхотинців ми так не пускаємо, тому що інфільтрація в такому форматі, як у ворога, – це [шлях] в один кінець, який рано чи пізно приведе до того, що він стане «двохсотим», – пояснює Бородін.
Про ефективність роботів говорять і цифри: НРК встановили близько 400 метрів мінних загороджень – завдання, на яке піхоті знадобилося б щонайменше два тижні, кажуть у Трійці. Загалом, за оцінкою корпуса, роботизовані системи вже закривають до 80% потреб піхоти.
Кількість постраждалих від удару РФ у Печерському районі Києва зросла до шести – поліція
Кількість постраждалих у Печерському районі Києва, де вранці 15 жовтня російський дрон впав у двір житлового будинку, зросла до шести, повідомила Нацполіція.
«Чотирьох постраждалих – 68-річного чоловіка і трьох жінок, віком 24, 49 і 64 років – госпіталізовано. Крім того, уламками й вибуховою хвилею пошкоджені житлові будівлі, два навчальних заклади і близько 20 транспортних засобів», – йдеться в повідомленні.
У Києві встановлюють перше мобільне укриття біля зупинки громадського транспорту – КМДА
У Києві встановлюють перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту, повідомила пресслужба Київської міської військової адміністрації з посиланням на «Київпастранс».
За повідомленням, укриття розташоване на Берестейському проспекті, поряд із зупинкою «Парк Івана Багряного».
За словами виконувачки обов’язків генерального директора КП «Київпастранс» Тетяни Тараско, укриття призначене для тимчасового захисту людей у разі загрози обстрілів під час повітряних тривог. За її словами, мобільна споруда пристосована для потреб людей із числа маломобільних груп.
Прем’єр Болгарії заявив про брак доказів причетності Росії до атак на судна в Чорному морі
Болгарський уряд вважає, що дронові атаки на торговельні судна поблизу її узбережжя вигідні Росії, однак ніяких переконливих доказів, що їх здійснила саме РФ, у Софії немає. Про це в Брюсселі заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев.
«У нас є припущення щодо того, хто стоїть за атаками дронів. І я виклав ці припущення російському послу… Результати цієї атаки вигідні Росії… Ми зробили все можливе, щоб дослідити одне із суден, яке вціліло. Ми направили туди спеціальні групи. Вони обстежили судно, але нічого не знайшли», – зазначив Радев.
13 жовтня поблизу болгарського узбережжя дрони атакували два торговельні судна. Одне з них – Chelsea 3, яке належить Україні й ходить під прапором Мальти, – зазнало пошкоджень. Усіх 15 членів екіпажу врятували. Інше судно, HS Dignity, затонуло. Повідомлялося про 11 зниклих безвісти моряків.
Російський реактивний дрон вдарив по магазину на Одещині, є постраждалі – Зеленський
Російський реактивний дрон вдарив по магазину на Одещині, постраждали троє людей, повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, магазин частково зруйновано, пошкоджені автомобілі.
«Жахливий російський удар реактивним «Шахедом» по звичайному магазину на Одещині. Росія продовжує свій кривавий терор. Магазин частково зруйновано, пошкоджені автомобілі. Троє людей поранені. На місці працюють усі необхідні служби, надають допомогу постраждалим», – написав він у телеграмі.
За його словами, важливо, щоб партнери допомагали захищатися від таких атак.
«Фактично постійно під ударами житлові будинки, магазини, енергетика та інша критична інфраструктура. Жодної години тиші. Те, що відбувається, – це показова реакція Росії на сигнали, які вона отримує від Америки. На жаль, небезпечні сигнали щодо можливого подальшого зняття санкцій», – додав президент.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Одне пиво на рік для кожного європейця»: латвійський премʼєр про вартість допомоги Україні пережити зиму
Щоб допомогти Україні пережити цю зиму, кожному з 450 мільйонів жителів Європейського Союзу достатньо пожертвувати суму, еквівалентну вартості одного пива на рік. Про це заявив латвійський премʼєр-міністр Андріс Кулбергс перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня, закликаючи європейських лідерів збільшити фінансову підтримку України.
«Підтримка України – це все-таки питання грошей. Це лише одне пиво на рік для кожного європейця. Ми можемо собі це дозволити. Але Україні ці гроші потрібні зараз», – сказав він.
«Для нас це просто вартість одного пива. А там – це ціна людського життя. Ми вип’ємо трохи менше, а там будуть врятовані життя. Усе дуже просто», – додав він.
Латвійський прем’єр наголосив, що майбутня зима буде критично важливою для України, яка продовжує потерпати від російських атак на енергетичну інфраструктуру.
«Це життєво важлива зима для України. Якщо Україна залишатиметься сильною, Європа також залишатиметься сильною. Якщо ні – у нас виникнуть величезні проблеми», – застеріг Кулбергс.
Він також закликав європейських лідерів менше зосереджуватися на власному комфорті та національних інтересах і більше думати про спільну безпеку Європи.
Кулбергс також закликав посилити санкції проти Росії та перекрити шляхи постачання західних компонентів для виробництва російських ракет. На його думку, Європа не повинна одночасно збільшувати фінансову допомогу Україні й дозволяти Росії зберігати можливості для нарощування свого військового потенціалу.
Європейська комісія 14 жовтня виділяє Україні новий транш на 2,86 мільярда євро в рамках оборонної складової кредиту на 90 мільярдів євро.
За даними Єврокомісії, з 2022 року ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку на суму 228,7 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро – за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Прем’єр Болгарії заявив про брак доказів причетності Росії до атак на судна в Чорному морі
Болгарський уряд вважає, що дронові атаки на торговельні судна поблизу її узбережжя вигідні Росії, однак ніяких переконливих доказів, що їх здійснила саме РФ, у Софії немає. Про це в Брюсселі заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев.
«У нас є припущення щодо того, хто стоїть за атаками дронів. І я виклав ці припущення російському послу… Результати цієї атаки вигідні Росії… Ми зробили все можливе, щоб дослідити одне із суден, яке вціліло. Ми направили туди спеціальні групи. Вони обстежили судно, але нічого не знайшли», – зазначив Радев.
13 жовтня поблизу болгарського узбережжя дрони атакували два торговельні судна. Одне з них – Chelsea 3, яке належить Україні й ходить під прапором Мальти, – зазнало пошкоджень. Усіх 15 членів екіпажу врятували. Інше судно, HS Dignity, затонуло. Повідомлялося про 11 зниклих безвісти моряків.
Очільник уряду Болгарії повідомив, що пошкоджене судно Chelsea 3 відбуксирують до порту Бургаса для «повноцінного розслідування».
«Як тільки судно прибуде до порту, ми розпочнемо повноцінне розслідування, намагаючись знайти будь-які уламки дронів. Тоді матимемо вагомі докази, щоб звинуватити ту чи іншу країну», – зазначив Радев.
Прем’єр Болгарії також анонсував спільну болгарсько-румунську ініціативу на рівні ЄС щодо запровадження мораторію на удари по цивільних суднах у Чорному морі. До неї можуть залучити й Туреччину.
«Ми хочемо, щоб Чорне море стало морем, де не завдають ударів по торговельних і цивільних суднах… Це надзвичайно важливий стратегічний коридор для постачання продовольства, добрив, енергоресурсів… Очікую солідарності від усіх наших європейських партнерів, щоб ухвалити запропонований нами меморандум про припинення атак проти цивільних суден», – резюмував Радев.
У проєкті висновків саміту ЄС, із яким ознайомилося Радіо Свобода, атаки на цивільні судна у виключних економічних зонах Болгарії й Румунії названо «серйозним порушенням міжнародного й морського права».
Європейська рада також має закликати до негайного відновлення безпечного проходу суден із зерновими вантажами в Чорному морі. Водночас безпосередньої згадки про мораторій на атаки проти цивільних суден у документі немає.
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах. Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.
Румунія повідомила про пожежі на двох суднах біля свого узбережжя, сімох моряків шукають
У Чорному морі біля узбережжя Румунії вранці 15 жовтня сталася пожежа на судні Wine Trader під прапором Сан-Марино, призначеним для перевезення хімічної продукції. З 12 членів екіпажу невідомою є доля семи, п’ятьох врятували, повідомило румунське військово-морське відомство.
Це сталося після того, як російські безпілотники залетіли в повітряний простір Румунії, повідомили румунські офіційні особи. При цьому представники румунської влади прямо не пов’язали пожежу на судні з російськими безпілотниками.
Близько 7:00 судно, що перебувало приблизно за 13 морських миль (24 кілометри) на південний схід від порту Суліна, передало сигнал лиха через пожежу.
До пошуково-рятувальної операції залучили військово-морські й повітряні сили, прикордонну поліцію і підрозділи Міністерства внутрішніх справ Румунії. До району події направили два вертольоти Black Hawk з обладнанням для евакуації людей, пошуково-рятувальне судно й інші судна з медичними бригадами.
За даними румунської влади, через високі хвилі рятувальники поки не можуть безпечно провести евакуацію. Операція продовжується.
Причину пожежі на Wine Trader поки що не встановлено.
Увечері 14 жовтня неподалік Суліни сталася пожежа на танкері Yara J під прапором Коморських островів. Представник румунської профспілки моряків заявив, що причиною пожежі стала атака безпілотника. Екіпаж із 17 осіб самостійно загасив вогонь, постраждалих не було.
Того ж вечора Міністерство оборони Румунії повідомило про порушення повітряного простору країни безпілотниками. Офіційно причетність дронів до пожежі на Yara J не підтверджували.
Судна Wine Trader і Yara J загорілися поблизу гирла Сулінського каналу (рукав Дунаю, що веде до Чорного моря); у цьому районі кораблі часто стають на якір в очікуванні проходу через затримки, спричинені погодними умовами або скупченням суден.
Тим часом 13 жовтня біля узбережжя Болгарії безпілотники атакували ще два комерційні судна, одне з яких затонуло. Болгарська влада заявила, що поки не має переконливих доказів, що дозволяють встановити, хто несе відповідальність за ці атаки і закликала до міжнародної підтримки розслідування.
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про намір викликати посла РФ. «Як я вже заявляв, логіка підказує, що цей результат вигідний Російській Федерації. Тому сьогодні я викличу російського посла на зустріч», – зазначив Радев 13 жовтня.
Президент Румунії Нікушор Дан після розмови з болгарською лідеркою Іліаною Йотовою заявив про необхідність посилити співпрацю в рамках ЄС і НАТО для протидії безпілотникам.
«Ці напади дронів є прямим наслідком агресивної війни Росії проти України і створюють загрозу не тільки судноплавству в нашому регіоні, але й життєво важливим сільськогосподарським постачанням на інші континенти», – заявив Дан.
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах.
Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.
Атаки РФ по Полтавщині: пошкоджена інфраструктура «Нафтогазу», у Полтаві є постраждалі
На Полтавщині вночі війська РФ атакували газовидобувну інфраструктуру «Нафтогазу».
Як повідомляє пресслужба компанії, через удар пошкоджене обладнання, виникла пожежа.
Роботу обʼєкта призупинили, співробітники не постраждали.
Крім того, через ранковий удар РФ у Полтаві постраждали три людини, повідомляє місцева влада та Державна служба з надзвичайних справ. За даними ДСНС, пошкоджені вікна закладу освіти, автомобілі, приватні домоволодіння, багатоквартирний житловий будинок та кілька громадських будівель.
Голова ОВА Віталій Дяківнич повідомив про влучання російського БпЛА неподалік школи у Полтаві – діти та персонал були в укритті та не постраждали.
За його даними, внаслідок атаки були пошкоджені будівля школи, багатоквартирний будинок, три приватні будинки, адмінбудівля та чотири автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Мерц виступив проти передачі заморожених російських активів під контроль США
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що заморожені в Європейському Союзі російські активи повинні залишатися в Європі, а рішення щодо їхнього використання мають ухвалювати самі європейці.
Про це він сказав журналістам перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня, відповідаючи на запитання про можливість передачі цих активів під контроль Сполучених Штатів для активізації мирного процесу.
«Це активи, які заморожені в Європі, і вони повинні залишатися замороженими в Європі. Це наша справа, і саме ми ухвалюємо рішення щодо них», – наголосив Мерц.
Раніше видання Financial Times повідомило з посиланням на чотирьох обізнаних осіб, що США запропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів, заблокованих після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, та передати їх до фінансової структури під американським контролем. Метою ініціативи називають відновлення мирних переговорів щодо завершення війни.
За даними видання, цю пропозицію обговорювали під час переговорів у Маямі за участю американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, а також представників України та європейських партнерів.
Однак європейські учасники переговорів виступили проти цієї ідеї.
Загалом після початку повномасштабної війни західні країни заморозили близько 260 мільярдів євро російських суверенних активів. Більша частина цих коштів – приблизно 210 мільярдів євро – заблокована в Європейському Союзі, переважно в бельгійському депозитарії Euroclear.
ЄС уже використовує надзвичайні доходи від заморожених російських активів для фінансової та військової підтримки України. Водночас самі активи залишаються заблокованими, а рішення щодо їхнього можливого використання потребує подальшого юридичного та політичного узгодження.
Прем’єр Чехії скаржиться, що Європа осторонь переговорів, тоді як «Трамп регулярно розмовляє з Путіним»
Прем’єр Чехії Андрей Бабіш заявляє, що «дедалі гучніше лунають голоси» про необхідність долучення Європи до переговорного процесу щодо завершення війни Росії проти України. Про це чеський топпосадовець сказав, прибуваючи на саміт Євроради в Брюсселі 15 жовтня.
«Ми повинні визначитися, чого насправді хочемо. Чи ми тепер воюватимемо 20 років, чи 10 років? Адже дедалі гучніше лунають голоси про те, що Європа повинна якимось чином долучитися. Трамп регулярно розмовляє з Путіним. А ми взагалі залишилися осторонь. І передусім європейські лідери повинні чітко сказати, чого хочуть», – зауважив Бабіш, закликаючи до домовленості про подальші кроки.
Дизельну угоду Сполучених Штатів і Росії, яку критикує низка європейських лідерів, Бабіш не вважає «доброю новиною», й закликав Європу до реакції.
«Ми повинні визначитися, чого насправді хочемо. Ми за все це платимо. І платимо не лише грошима, а й через енергетичні наслідки. Тому мені цікаво, що скажуть колеги про спільне фінансування України», – зазначив прем’єр Бабіш, при цьому не зазначаючи, яку позицію займає сам.
9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вкотре вимагав від України припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Трамп заявив про це після розмови з Путіним.
Після критики з боку Володимира Зеленського на адресу США через угоду з РФ президент США звинуватив свого українського колегу в небажанні укладати угоду про завершення війни і заявив, що Україні потрібен новий лідер. А низка ЗМІ з посиланням на джерела писала про те, що США розглядають можливість призупинити передачу Україні інформації розвідки про дії Росії через українські удари по російських НПЗ.
Дональд Трамп заявив 13 жовтня, що Сполучені Штати Америки продовжують ділитися розвідданими з Україною і працюють як з Києвом, так і з Москвою над припиненням війни.
13 жовтня президент США також сказав, що і президент Росії Володимир Путін, і президент України Володимир Зеленський хочуть завершення війни, але вони «не знають, як цього досягти», але США, за його словами, «допоможуть їм цього досягти».
У Кремлі після цього заявили, що Росія «ретельно фіксує» будь-які ознаки того, що підтримка України з боку США могла змінитися.
Водночас речник президента РФ Дмитро Пєсков, відповідаючи 14 жовтня на запитання російських журналістів про те, чи є у РФ підстави вважати, що США дійсно скоротять передачу озброєнь і розвідданих Україні, зазначив, що поки передчасно робити висновки про зміну підходу Вашингтона.
Пєсков також заявив, що нібито європейські країни роблять усе можливе для продовження війни в Україні, тоді як президент США Дональд Трамп і його переговорники намагаються покласти їй край.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть в ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
Рада направила президенту запит щодо присвоєння Рощиній звання Герой України
Верховна Рада України направила запит від 20 народних депутатів до президента щодо присвоєння звання Героя України для журналістки Вікторії Рощиної.
Це рішення підтримали 255 народних депутатів.
Повторний запит до президента щодо присвоєння Рощиній цього звання ініціював голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Герої живуть, доки живе пам'ять про них. Сподіваюся, президент підтримає цю ініціативу», – написав Юрчишина у фейсбуці.
Українська журналістка – авторка Радіо Свобода та українських засобів інформації – Вікторія Рощина, яку утримували у тюрмах РФ більше ніж рік, померла у російському полоні у вересні 2024 року.
29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної. Тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, мало численні сліди катувань.
За свою журналістську роботу Вікторія Рощина отримала низку престижних міжнародних відзнак, а в Україні посмертно її нагородили орденом Свободи.
Понад рік народні депутати, медійники і батько Рощиної домагаються для неї присвоєння найвищої державної нагороди – Героя України. Ініціативу підтримують українські правозахисники, громадські діячі й колишні бранці Кремля.
У травні 2025 року 26 народних депутатів звернулися до президента Володимира Зеленського з депутатським запитом про присвоєння Рощиній звання Героя України посмертно. Верховна Рада підтримала депутатський запит 247 голосами.
5 червня 2026 року подання про присвоєння Рощиній звання Героя України направила Київська міська державна адміністрація.
А в липні 2026 року до Офісу президента передали майже 800 підписів на присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній. «Масштаб її подвигу, безкомпромісна принциповість у захисті правди та значення її діяльності для національної безпеки в інформаційній сфері вимагають найвищого державного визнання», – йдеться у зверненні.
Серед підписантів – Герой України, колишній політвʼязень Володимир Жемчугов, нобелівська лауреатка, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.
20 липня Радіо Свобода направило запит до Офісу президента, щоб з’ясувати, на якому етапі зараз перебуває подання щодо Рощиної.
Згодом Офіс президента повідомив Радіо Свобода, що експертна група, утворена при Комісії державних нагород і геральдики при президентові України, поки що не розглядала звернення про присвоєння звання Героя України Вікторії Рощиній (посмертно).
Звання Героя України – найвища державна нагорода України, яку присвоюють за визначний геройський вчинок. Під час повномасштабної війни його отримують переважно військові й інші захисники України, тоді як цивільним його присвоюють значно рідше, наприклад, посмертно письменнику Володимиру Вакуленку, школяру Степанові Чубенку, політику Андрієві Парубію.
У Міноборони заявили, що робота Starlink у русі відновилася і продовжується
Робота Starshield у русі відновилася і продовжується, повідомили джерела Радіо Свобода в Міністерстві оборони України.
За їхніми словами, це підтверджують звіти військових підрозділів.
Міноборони продовжує з’ясовувати причини та обставини вчорашніх обмежень.
14 жовтня джерела Радіо Свобода повідомили, що Мінборони України контактує зі США, SpaceX і партнерами по НАТО через обмеження роботи Starlink у русі.
Повідомлялося, що термінали Starshield «військового пакету» втрачають зв’язок, коли швидкість перевищує поріг – у різних підрозділах це відбувається на швидкості від приблизно 72 до 161 км/год. Зазначалось, такі обмеження ускладнили Україні перехоплення російських дронів і змусили деякі українські підрозділи скасувати бойові завдання.
Згодом генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявив, що обмеження швидкості та використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
У відповідь на заяву ексміністра оборони України Михайла Федорова він зазначив, що системи Starshield належать уряду США. А Starlink є комерційним сервісом SpaceX, який «не може використовуватися для наступальних військових дій».
Водночас, як пише Axois, в адміністрації президента США заявили, що не мають жодного стосунку до обмежень роботи терміналів Starlink в Україні.
Україні потрібно відновити необмежену швидкість роботи Starlink, а щонайменше – підвищити ліміт до 450 км/год, повідомляли джерела Радіо Свобода. За даними джерел журналіста Радіо Свобода Алекса Рауфоглу, нинішнє обмеження у 160 км/год недостатнє для протидії реактивним дронам типу Shahed. Контракт на послугу діє до квітня 2027 року, а платить за неї Німеччина.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі нещодавнього оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Після критики з боку Володимира Зеленського на адресу США через угоду з РФ президент США звинуватив свого українського колегу в небажанні укладати угоду про завершення війни і заявив, що Україні потрібен новий лідер. А низка ЗМІ з посиланням на джерела писала про те, що США розглядають можливість призупинити передачу Україні інформації розвідки про дії Росії через українські удари по російських НПЗ.
Натомість Трамп заявив, що Сполучені Штати Америки продовжують ділитися розвідданими з Україною і працюють як з Києвом, так і з Москвою над припиненням війни. 13 жовтня президент США сказав, що і президент Росії Володимир Путін, і президент України Володимир Зеленський хочуть завершення війни, але вони «не знають, як цього досягти».
Раніше цього місяця президент України Володимир Зеленський закликав США допомогти розширити доступ України до Starlink, щоб українські сили могли ефективніше вражати російські пускові установки й інші військові цілі. Нині використання Starlink має низку географічних і функціональних обмежень, зокрема щодо роботи системи на території Росії.
Компанія раніше відмовилася надати Києву доступ до системи Starlink для операцій у Чорному морі поблизу окупованого Росією Криму та на інших окупованих територіях. Маск пояснював відмову тим, що SpaceX у разі надання доступу була б «відкрито причетною до масштабного акту війни та ескалації конфлікту».
«Чим швидше, тим краще». Реакції європейських лідерів на відновлення Україною ударів по російських НПЗ
Європейські лідери переважно підтримали намір України відновити удари по російських нафтопереробних заводах. Про це вони заявили перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня.
«Звичайно, українці повинні обмежувати доходи, які Росія може отримувати від експорту», – зазначив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Він також розкритикував домовленість між США та Росією щодо дизельного пального, заявивши, що вона суперечить зусиллям із припинення фінансування російської війни.
«Ми дуже шкодуємо про цю домовленість щодо дизельного пального. Це рух у неправильному напрямку. Кожен крок, який зараз допомагає Росії збільшувати фінансування війни, – поганий сигнал», – наголосив шведський прем’єр.
Підтримку намірів України знову атакувати російські НПЗ, попри напругу в її відносинах зі США, висловлювали й балтійські лідери.
«Чим швидше всі російські нафтопереробні заводи та спроможності Росії продавати енергоносії будуть рознесені вщент, тим краще. Адже саме завдяки цьому Росія фінансує війну – за рахунок тіньового флоту та нафтопереробних заводів», – підкреслив Міхал.
«Далекобійні санкції, безумовно, мають значення. І ми бачимо, що це працює», – сказав Радіо Свобода прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс.
Президент Литви Гітанас Науседа, коментуючи заяву Зеленського, наголосив, що припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не може бути одностороннім.
«Якщо Україна припинить атакувати російську енергетичну інфраструктуру, а Росія матиме повну свободу атакувати українську енергетичну інфраструктуру, це просто призведе до катастрофи», – заявив Науседа.
За його словами, незрозуміло, як можна говорити про перемир’я, висуваючи вимоги лише одній зі сторін.
«Росія також повинна дотримуватися міжнародних правил і поважати їх. Але, звісно, було б наївно очікувати дотримання міжнародних правил від країни, яка розпочала війну у 2022 році», – додав литовський президент.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас нагадала, що доходи від продажу нафти залишаються одним із головних джерел фінансування російської агресії.
«Більша частина коштів, якими Росія фінансує цю війну, надходить від нафтових доходів. Очевидно, що Україна хоче припинити цю війну, тому перекрити її фінансування – це один зі способів цього досягти», – заявила Каллас.
Не підтримав ударів про російських НПЗ болгарський премʼєр Румен Радев.
«Я не підтримую ударів по жодних нафтопереробних заводах. Я не підтримую ударів по жодних енергетичних обʼєктах, як-от: російські атаки по енергоінфраструкурі України», – сказав Радев.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на запитання Радіо Свобода, чи підтримує він рішення Зеленського, прямо не відповів. Натомість звернув увагу на посилення російських атак проти України й підкреслив необхідність збільшити допомогу Києву.
«Ми спостерігаємо дедалі жорстокішу хвилю російських атак проти України. Сьогодні вранці я закликав зробити все можливе, щоб допомогти Україні пережити зиму, а також продовжувати допомагати їй наступного року. Нам доведеться ще збільшити фінансування», – заявив Мерц.
За його словами, підтримуючи Україну, Європа захищає не лише її територіальну цілісність, а й власний політичний порядок, який Росія намагається підірвати.
15 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю Financial Times, що Україна відновить удари по російських нафтопереробних заводах.
За словами українського президента, Київ на три дні призупинив удари по російських енергетичних об’єктах, щоб піти назустріч Сполученим Штатам. Однак Росія продовжила обстріли української енергетичної інфраструктури.
Зеленський також заявив, що Україна могла б погодитися не атакувати російські енергооб’єкти навіть за продовження російських ударів, якби натомість США надали додаткові ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Він назвав це мінімальною умовою.
Раніше президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Росією щодо постачання дизельного пального та заявив про енергетичне перемир’я. Водночас російські атаки на українську енергосистему не припинилися.
Також, за даними американських ЗМІ, Вашингтон погрожував обмежити обмін розвідданими з Україною, якщо вона продовжить удари по російських енергетичних об’єктах. У Єврокомісії раніше заявили, що не мають ознак фактичного припинення такого обміну.
У ЗСУ підтвердили ураження «Нептунами» військового аеродрому у Росії
Військово-морські мили Збройних сил України заявили, що у ніч на 15 жовтня береговим ракетним комплексом «Нептун» завдали удару по військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ.
За даними ВМС, внаслідок удару уражені шість російських винищувачів Су-34М.
Українські моніторингові телеграм-канали Supernova+ та Exilenova+ раніше писали, що у Росії в ніч проти 15 жовтня атаки зазнав військовий аеродром у Борисоглібську. За їхніми даними, ударів завдавали ракетами Tomahawk.
Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв поки не повідомляв про наслідки атаки на регіон. Після півночі він опублікував кілька повідомлень про загрозу атаки безпілотників.
Міноборони Росії звітує про знешкодження нібито 166 українських безпілотників над низкою областей, зокрема Воронезькою та Рязанською. Проте про знешкодження ракет у відомстві не повідомляють.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Кличко: у Києві дрон впав біля багатоповерхівки, постраждали п’ять людей
У Печерському районі Києва БпЛА впав на відкритій території біля 5-поверхового житлового будинку, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За його словами, постраждали п’ять людей, двох з них госпіталізували.
Кличко повідомив, що через падіння дрона пошкоджений фасад, частина покрівлі та вікна будинку, а також фасади двох триповерхових житлових будинків поруч. Палає автівка в дворі.
Вранці у Києві була оголошена повітряна тривога через дронову небезпеку, у місті працювали сили ППО.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій
Генштаб ЗСУ: війська РФ минулої доби активізувалися на Куп’янському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 260 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав одного ракетного удару та 85 авіаційних ударів, під час яких скинув 278 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 8224 дрони-камікадзе та здійснили 2625 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ, з них 15 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку – 35. На цій ділянці фронту російські загарбники намагалися просунутися у бік населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Новий Донбас, Чернігівка, Світле, Добропілля, Новогришине, Гуліве, Сергіївка, Мирне, Молодецьке, Муравка та Новопавлівка.
Також інтенсивні бої зафіксовані на Костянтинівському напрямку - 22 атаки, російські загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Грузького, Вільного та Молодецького.
На Куп’янському напрямку противник 18 разів намагався покращити свої позиції, проводячи наступальні дії в бік Радьківки. Попередньої доби на цій ділянці російських атак не було.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 16 разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Рибне, Тернувате, Рівне, Воздвижівка, Гірке, Верхня Терса, Новоселівка, Гуляйпільське та Омельник.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямку війська РФ штурмових дій не проводили.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 12 жовтня повідомляли, що українські війська нещодавно просунулися в Олександрівському напрямку.
Також у звіті зазначають, що Міноборони Росії (МО) продовжує поширювати неправдиві заяви про просування навколо Добропілля, щоб посилити свої зусилля у когнітивній війні, перебільшуючи успіхи російських військ на полі бою та зображуючи українську оборону як таку, що руйнується, особливо враховуючи, що українські контратаки зірвали російські зусилля навколо Лимана, спрямовані на оточення фортечного поясу.
За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Хмельниччина та Рівненщина зазнали атак РФ: сталися пожежі, зникала електрика
Хмельниччина протягом минулої доби зазнала російських атак, сили ППО знешкодили 10 російських безпілотників, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
За його даними, внаслідок російської атаки виникла пожежа на території одного з підприємств у Кам’янець-Подільському районі, яку оперативно ліквідували рятувальники. Інформації про загиблих і травмованих немає
У сусідній Рівненській області протягом ночі кілька хвиль повітряних атак зазнало Рівне, повідомив голова ОВА Олександр Коваль.
Він інформує, що в обласному центрі зазнали пошкоджень два будинки у приватному секторі, в одному з них загорілася покрівля – пожежу ліквідували. Люди не постраждали.
Голова ОВА додав, що електропостачання, що зникло у частині Рівненського району через обрив лінії електропередач, відновлено.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
ЄС може посилити візові обмеження для росіян: які варіанти розглядає Брюссель
Європейський Союз працює на кількох напрямках, аби обмежити кількість громадян Росії, які можуть в’їжджати на територію блоку, враховуючи радикальний варіант – повну заборону на всі поїздки, що не мають нагальної необхідності, до Шенгенської зони.
Це відбувається на тлі заяв Брюсселя та низки країн-членів ЄС про те, що особи, які користуються російським дипломатичним прикриттям або подорожують за туристичними візами, відіграють ключову роль у здійсненні гібридних атак на території Євросоюзу.