Конкурентоспроможність потіснила Україну: саміт ЄС уперше за час великої війни почнеться з іншої теми
Саміт лідерів ЄС, який розпочнеться 15 жовтня в Брюсселі, першого дня буде присвячений конкурентоспроможності, цінам на енергоносії, глобальним макроекономічним дисбалансам, а також розширенню Євросоюзу.
«Зараз ми переживаємо кризу цін на енергію та пальне, і це, безумовно, викликає занепокоєння… Це одна з головних політичних проблем, які непокоять громадян у всій Європі», – зазначив посадовець ЄС на умовах анонімності, додавши, що «чарівного рішення» цієї проблеми немає.
Щодо розширення ЄС співрозмовник Радіо Свобода повідомив, що на обговоренні цього питання наполягали багато лідерів держав-членів. Дискусія матиме стратегічний характер.
«Важливо провести його саме зараз, оскільки розширення дедалі більше стає реальністю», – зазначив посадовець ЄС. Нещодавно представлений Єврокомісією огляд політик перед розширенням, за його словами, стане основою для подальшої роботи, насамперед на рівні Ради ЄС.
Зеленський: «фактично в усій державі» виконання планів стійкості вище, ніж в Києві
Президент України Володимир Зеленський вкотре розкритикував Київ через виконання планів стійкості на тлі російських ударів і наближення зими.
«Вчора на Ставці були доповіді по виконанню планів стійкості міст і областей. Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві. І кияни точно це відчувають, коли навіть після одиночних влучань «шахедів» бувають відключення електрики та води в значній частині столиці», – написав Зеленський у телеграмі 13 жовтня.
За словами президента, сьогодні розпочинаються консультації щодо «невідкладних безпекових і управлінських кроків», щоб виправити ситуацію в місті й прискорити реалізацію плану стійкості Києва.
ДБР про розслідування аварії МіГ-29 у серпні: однією з версій є нештатне спрацювання ракети
Державне бюро розслідувань повідомляє, що отримало й перевіряє висновки службового розслідування Командування Повітряних сил ЗСУ щодо падіння МіГ-29 на Одещині в серпні.
«Однією з версій причин авіаційної події у ньому названо нештатне спрацювання керованої ракети. Водночас, відповідно до законодавства, ця версія потребує підтвердження в межах кримінального провадження і підтвердження відповідними експертизами», – йдеться в повідомленні.
У ДБР кажуть, що призначили комплекс відповідних експертиз, зокрема, фахівці досліджують бортовий реєстратор винищувача («чорну скриньку»).
«Слідство очікує на результати експертних досліджень, які мають допомогти встановити причини і всі обставини авіаційної катастрофи. Остаточні висновки щодо причин падіння винищувача будуть зроблені лише після отримання й оцінки результатів усіх призначених експертиз у межах досудового розслідування», – кажуть у бюро.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що ввечері 10 серпня під час виконання бойового завдання в Березівському районі на Одещині зазнав аварії винищувач МіГ-29. За попередніми даними ЗСУ, під час пуску авіаційної ракети сталася нештатна ситуація, внаслідок чого літак загорівся і пілот втратив керування. Льотчик успішно катапультувався, його життю нічого не загрожує, кажуть у ДБР.
Державне бюро розслідувань 11 серпня повідомило, що відкрило кримінальне провадження за фактом падіння літака за статтею: порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу.
Відповідальність за інцидент на кордоні Латвії взяло маловідоме угруповання
Маловідоме угруповання «Чорні руси» взяло на себе відповідальність за інцидент на кордоні Латвії та Білорусі, під час якого озброєні особи в масках загрожували латвійським військовослужбовцям, а потім проникли на територію країни та пошкодили прикордонну інфраструктуру, повідомляє Латвійське громадське мовлення LSM.
У ніч із 5 на 6 жовтня озброєні особи з білоруського боку супроводжували групу з 20 мігрантів, які намагалися незаконно перетнути кордон. Вони загрожували латвійським військовослужбовцям, які перешкоджали їхньому проходу. Пізніше невідомі особи проникли до Латвії, пошкодили розподільний електрощит, викрали камери відеоспостереження та повернулися на білоруську територію.
Заява угруповання з’явилася в одному з телеграм-каналів. На відеозаписі людина із закритим обличчям та зміненим голосом, що представився Німаном, стверджує, що троє учасників «Чорних русів» перетнули кордон у Краславському краї та вступили в сутичку з латвійськими військовими.
«Це була лише перевірка для латишів – і вони її не пройшли. Незабаром ви побачите щось подібне і на інших ділянках нашого кордону», – заявив представник угруповання.
Поліція: число постраждалих від удару РФ у Рівному зросло до 25
У Рівному кількість постраждалих внаслідок російського удару по навчальному закладу 13 жовтня зросла до 25, повідомила пресслужба Нацполіції.
«Ще трьох наразі обстежують медики. Двом людям, які перебували у тяжкому стані, проводять оперативне втручання», – йдеться в повідомленні.
За даними поліції, на місці продовжують працювати поліцейські і співробітники СБУ, а працівники ДСНС і комунальні служби ліквідовують наслідки атаки.
Раніше повідомляли про 20 постраждалих.
Парламент Угорщини скасував заборону на «пропаганду ЛГБТ», ухвалену за правління Орбана
Парламент Угорщини 13 жовтня проголосував за виключення положень, що обмежують права представників ЛГБТ+, із ухваленого за правління Віктора Орбана у 2021 році закону про захист дітей.
На підтримку змін голосували 139 депутатів, проти був 51 законодавець.
У попередній версії законопроєкту заборонялася так звана «пропаганда ЛГБТ», а також «зміни статі» для осіб віком до 18 років. Законодавство дозволяло владі, зокрема, забороняти проведення ЛГБТ-парадів (у Будапешті прайд пройшов минулого року всупереч забороні).
У новій версії йдеться про те, що діти мають бути захищені від матеріалів, які можуть завдати істотної шкоди їхньому розвитку, без згадки про ЛГБТ. Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що подібне формулювання захищає дітей краще, ніж схвалене при Орбані.
Євросоюз привітав рішення угорських депутатів. Раніше суд ЄС визнав ухвалений в Угорщині закон таким, що суперечить європейським нормам.
Низка правозахисних груп вказують на те, що залишаються чинними інші заходи, запроваджені при Орбані, які вони вважають дискримінаційними, зокрема, про заборону усиновлення дітей одностатевими парами. Залишається в силі й конституційне визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки.
У ЄС розповіли, скільки заплатили Росії за нафту і газ
Від березня 2022 року до липня 2026 року країни Європейського Союзу заплатили Росії близько 197 мільярдів євро за нафту, газ й інші викопні енергоносії, згідно з даними європейської статистики зовнішньої торгівлі COMEXT. Про це Радіо Свобода повідомив чиновник в Європейській комісії, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
За оцінкою Єврокомісії, без запровадженої у 2022 році програми REPowerEU, спрямованої на скорочення залежності від російських енергоносіїв, ЄС за цей період витратив би на їх закупівлю 475 мільярдів євро – на 278 мільярдів більше, ніж фактично.
Напередодні віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що від 2022 року Москва поставила країнам ЄС енергоносіїв на 320,7 мільярда доларів.
У Львівському районі впав російський дрон, три людини постраждали – ОВА
У Львівському районі 13 жовтня впав російський безпілотник, внаслідок чого, за попередніми даними, постраждали три людини, повідомив очільник обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«За попередньою інформацією, під час повітряної тривоги, яка тривала на Львівщині з 15:04 по 15:31, у селі Малехів Львівського району впав підбитий ворожий безпілотник. Пошкоджені приватні житлові будинки. На місці працюють всі профільні служби», – написав він у телеграмі.
На Донеччині з 1 листопада розширять зону «довгої» комендантської години – ОВА
На всій вільній території Донецької області, за винятком Олександрівської і Черкаської громад, від 1 листопада запровадять «довгу» комендантську годину з 16:00 до 11:00, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, відповідне рішення ухвалили під час чергового засідання Ради оборони області 13 жовтня.
Очільник Краматорської МВА Олександр Гончаренко зазначив, що тривала комендантська година від 1 листопада діятиме і в Краматорську.
11 жовтня в Донецькій ОВА заявили, що розширюють зону обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремих територій Краматорська.
«Безпекова ситуація погіршується, і чекати, поки небезпека прийде безпосередньо до вашого будинку, – надто великий ризик. Особливо коли йдеться про дітей», – йшлося в повідомленні.
8 жовтня у Краматорську загинули щонайменше 33 цивільних жителів внаслідок бомбового удару Росії: два рейсові автобуси рухалися назустріч один одному, коли в дорогу влучив російський боєприпас.
«Корпус непридатний для навчання». У МОН розповіли про руйнування в університеті в Рівному
Рівненський державний гуманітарний університет постраждав від російського удару 13 жовтня, повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
За його словами, приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло.
«Займання ліквідовано, продовжується розбір завалів. За інформацією закладу, всі студенти перебували в укриттях. Є постраждалі серед адміністративних працівників університету. Пошкоджений корпус непридатний для навчання і потребує відбудови. Постраждали також сусідні навчальні корпуси: зокрема, вибито вікна. Повний масштаб пошкоджень уточнюється», – написав Бутенко у соцмережах.
У Кремлі заперечили, що дизельна угода зі США змінить позицію РФ щодо України
У Кремлі заявили, що не бачать прямого зв’язку між угодою про експорт російського дизельного пального до США й на світовий ринок і позицією Росії щодо мирних переговорів стосовно України.
Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив про це на тлі повідомлення агентства Reuters про те, що в ході переговорів у Маямі за участю представників України і ЄС посланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вказали, що угода між президентами США і Росії є стимулом для того, щоб Росія повернулася за стіл переговорів. Агентство посилається на три неназвані джерела, знайомі з ходом зустрічі.
«Я не бачу тут жодного прямого зв’язку. Насправді це дуже взаємовигідна стаття російсько-американської співпраці. Вона відповідає інтересам Сполучених Штатів, світових енергетичних ринків і Російської Федерації. Саме тому це відбувається», – сказав Пєсков.
Україна відкриває ще 2 переговорні кластери ЄС. Що це означає
Україна 13 жовтня відкриває ще два із шести переговорних кластерів на шляху до вступу в Євросоюз, після того як влітку відкрила перші два.
Що таке кластери, що означає їх відкриття і на скільки воно наближує членство України в ЄС?
Ввечері 13 жовтня на Міжурядовій конференції між урядами України та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі Україна відкриє ще 2 переговорні кластери на шляху до вступну в Євросоюз – кластер №2 «Внутрішній ринок» та № 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».
Це наступний етап переговорів про вступ України до Євросоюзу, які фактично розпочалися у червні 2026-го з відкриттям кластеру №1 – «Основи процесу вступу», а в липні – №6 «Зовнішні відносини».
Що таке кластери?
Для того, щоб вступити до ЄС, Україна, як і решта країн, які зараз на шляху до членства, має максимально наблизити своє законодавство у практично всіх сферах до законодавства Євросоюзу. І таким чином довести, що здатна виконувати спільні правила.
Ці правила виокремлені у 33 переговорні розділи, кожен із яких присвячений окремій сфері – наприклад, енергетиці, оподаткуванню, охороні довкілля або судовій системі. А ці 33 розділи, у свою чергу, погруповані у 6 тематичних кластерів:
- «Основи процесу вступу» – демократія, верховенство права, судова система, боротьба з корупцією, державне управління та економічні критерії.
- «Внутрішній ринок» – рух товарів, працівників, послуг і капіталу, правила для компаній, банків та захист споживачів.
- «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» – податки, митниця, зайнятість, соціальна політика, освіта, цифровізація та промисловість.
- «Зелений порядок денний та стала транспортна взаємопов'язаність» – енергетика, транспорт, охорона довкілля та клімат.
- «Ресурси, сільське господарство та згуртованість» – аграрна політика, безпечність харчових продуктів, регіональний розвиток і бюджетні питання.
- «Зовнішні відносини» – торговельна, зовнішня, безпекова й оборонна політика.
Переговори про вступ країни до Євросоюзу – це фактично процес відкриття кластерів, виконання реформ, які вони передбачають, та закриття кластерів.
При чому, за новою методологією розширення ЄС від 2020 року, відкриваються переговори кластерами (яких 6), а закривають кожен розділ окремо (їх 33).
Для відкриття кожного з 6 кластерів, а потім закриття кожного із 33 розділів потрібна одностайна згода усіх 27 країн-членів Євросоюзу.
Процес тривалий і складний, але корисний для країни, каже Тінатін Ахвледіані, керівниця програми розширення ЄС Центру європейських політичних досліджень (CEPS).
«Ще до того, як Україна стане повноправним членом ЄС, у міру наближення її законодавства до європейського українські громадяни вже мають відчути переваги від полегшеного доступу до єдиного ринку. І бізнес, і споживачі», – пояснила Ахвледіані в коментарі Радіо Свобода.
Далі читайте тут
Російський удар по будинку у Харкові. Під завалами ще можуть перебувати люди – ДСНС
На тлі виклику до Ради Кличко заявив про «безпідставні звинувачення» у зриві опалювального сезону
До Верховної Ради на середу викликали мера столиці Віталія Кличка.
«За» це рішення проголосував 151 парламентар, 8 були «проти», а 9 утримались.
Народна депутатка Мар’яна Безугла запропонувала заслухати Кличка в Раді.
«Колеги, ви бачите, що відбувається з столицею. Ми так жодного разу не заслухали Кличка. І це питання не про політичні навіть партії, сили, це про те, що відбувається», – сказала вона, закликаючи колег підтримати її ініціативу.
Кличко наразі не реагував на запрошення депутатів.
Водночас у соцмережах він заявив про те, що «лунають безпідставні звинувачення у нібито зриві опалювального сезону, який ще навіть не розпочався».
«Ті звинувачення, які там (на ресурсах, які, за словами мера, повязані з центрально владою - ред.)є, – безпідставні. У нас є чітка інформація і ми надаємо інформацію відносно підготовки (до опалювального сезону), але, вибачте, будь ласка, по інтенсивності обстрілів і те, що зникає світло, і те, що зруйнована система електропостачання і руйнується інфраструктура міський голова не відповідає за протиповітряну оборону», – сказав він, додавши, що місто Київ було і залишається «ключовою метою ворога».
На тлі посилення російських атак по Києву КМДА закликала киян зробити запаси їжі й води, утеплити житло, зарядити павербанки.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації», – сказав Кличко.
Мер визнав, що місто переходить у «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
Кличко: «Київводоканал» очікує доукомплектації потужними генераторами, які виготовляють за кордоном
«Київводоканал» очікує доукомплектації генераторними системами великої потужності для водопостачання, які виготовляють для Києва за кордоном. Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко, який відвідав одну з водопровідних насосних станцій.
Водночас мер не уточнив приблизних строків доставки до Києва цих систем.
За його словами, наразі «Київводоканал» має 103 генератори потужністю від 15 кВт до 1 МВт – їх встановлювали протягом років повномасштабної війни.
«Система ж водовідведення міста повністю забезпечена джерелами резервного живлення. Хочу зазначити, що генератори не можуть повністю замінити систему електропостачання такого великого господарства, як «Київводоканал». Вони допомагають в аварійних ситуаціях в енергосистемі. Та не можуть працювати безперервно. І фахівцям потрібен час, щоб у надзвичайній ситуації перемкнути систему на резервне живлення», – зазначив Кличко.
На початку жовтня після атак РФ і як наслідок аварійних відключень електроенергії у Києві кілька разів виникали проблеми з водопостачанням, зокрема в деяких районах міста не було води.
За даними влади, сили РФ 30 вересня цілились по енергетиці Києва і Київщини – наскільки масована й комбінована атака відбулася вперше з кінця минулого опалювального сезону.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російський удар, завданий 30 вересня насамперед по об’єктах енергетичної інфраструктури України, ознаменував початок кампанії РФ, спрямованої на підрив української енергетичної безпеки напередодні зими.
В ISW припускають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського президента Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
Аналітики вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
У Рівному до 20 зросла кількість поранених внаслідок удару РФ – влада
У Рівному кількість поранених внаслідок російської атаки на навчальний заклад у центрі міста зросла до 20, повідомив 13 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
Він додав, що тривають роботи з ліквідації наслідків ранкової атаки.
Раніше Коваль повідомляв про 14 постраждалих людей, з яких одна людина перебуває у тяжкому стані, троє – у стані середньої тяжкості.
Голова ОВА також зазначав, що у навчальному корпусі, в який влучив російський дрон, пошкоджений другий поверх і частково фасад, пожежу вже загасили.
У поліції Рівненщини додали, що також пошкоджені припарковані поруч автомобілі, мобільна кав’ярня і прилеглі будівлі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
ВМС Франції затримали в Індійському океані танкер із російського «тіньового флоту» – Макрон
Військово-морські сили Франції затримали в Індійському океані танкер DF Peak із російського «тіньового флоту», повідомив ввечері 12 жовтня французький президент Емманюель Макрон.
За його словами, судно під час затримання перебувало більш ніж за 450 морських миль (понад 833 кілометри) на південь від острова Реюньйон. Його підозрюють у використанні фальшивого прапора і причетності до незаконного перевезення палива.
За даними Marine Traffic, DF Peak ходить під прапором Беніну.
«Ця операція, проведена відповідно до міжнародного морського права, свідчить про нашу рішучість забезпечувати дотримання закону і боротися з усіма видами незаконної торгівлі, де б вони не відбувалися», – написав Макрон у соцмережі X.
Це не перший танкер із російського «тіньового флоту», який затримує Франція. З осені минулого року французькі військові спільно з союзниками затримували танкери Grinch, Boracay, Deyna, Tagor і Deliver. Усі їх згодом відпустили.
Зокрема, танкер Grinch, як заявляла французька влада, відпустили після штрафу в «кілька мільйонів євро» за нездатність екіпажу обґрунтувати фальшиве використання прапора Коморських островів. За даними VesselFinder, судно міняло прапор чотири рази від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Після того, як влада Франції відпустила судно, воно змінило назву на Transformer і тепер ходить під прапором Росії.
12 жовтня висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас оголосила, що Європейський Союз обговорює нові обмеження щодо Росії. Серед пріоритетів вона назвала, зокрема, боротьбу з російським так званим тіньовим флотом.
Зеленський: партнери не попередили про запуск російської балістики по Києву
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що від партнерів не було попередження про запуск російської балістики по Києву.
«Був і доволі підлий удар балістикою по Києву – п’ять ракет, які влучили по цивільній інфраструктурі. Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів. Розвідувальні дані про запуск російських балістичних ракет допомагають рятувати життя людей, і це одне з найбільш критичних питань. Саме це допомагає запобігати вбивствам, коли попередження про балістику є», – написав він у телеграмі.
За його словами, Україна не завдавала ударів по російським НПЗ й загалом енергетиці протягом двох діб із моменту оголошення президентом США Дональдом Трампом енергетичного перемир’я, але Росія не послухалась Трампа.
«За цей час росіяни атакували і наші енергетичні об’єкти, і нашу критичну інфраструктуру й дали абсолютно чіткі сигнали, що вони не збираються утримуватися від ударів по Україні. Наша позиція незмінна: Україна готова до дзеркальних деескалаційних кроків, і потрібен дієвий тиск на Росію, щоб деескалація була. Війни завершуються тоді, коли агресор відчуває, що у нього немає можливості війну затягувати», – зазначив він.
Зеленський наголосив, що тиск світу на Росію сприяє наближенню миру, а «пряма чи опосередкована підтримка Росії, гальмування допомоги Україні та ускладнення захисту життя від балістики» точно не спрацюють на мир.
11 жовтня Трамп у соціальних мережах оголосив, що обидві сторони домовилися про енергетичне перемир’я, яке набирає чинності негайно.
Москва не підтвердила цю заяву. Україна заявила про готовність припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва погодиться зупинити свої удари по українській енергетиці
За інформацією джерел ЗМІ, США погрожують призупинити обмін розвідувальною інформацією та закупівлю зброї, якщо Україна продовжить удари по російській енергетиці.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті за 11 жовтня зауважували, що тимчасове призупинення США обміну розвідданими у березні 2025 року дозволило Росії просунутися в Курській області, і Москва, ймовірно, прагне повторного припинення обміну розвідінформацією.
В ISW вважають, що енергетичне перемир’я у нинішньому вигляді надало б Росії значну перевагу, не даючи нічого натомість Україні.
На Київщині через атаки РФ є загибла людина та постраждалі, горить склад – Ткаченко
На Київщині через російську атаку загинула людина, відомо про двох постраждалих, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.
За його даними, людина загинула у Фастівському районі, ще одна постраждала – чоловіка, який отримав забій грудної клітки та гостру реакцію на стрес, госпіталізували до місцевої лікарні.
Також, як повідомив Ткаченко, у Бучанському районі постраждав чоловік, який зазнав вибухової травми, його також госпіталізували.Крім того, у цьому ж районі внаслідок російської атаки БпЛА виникла пожежа складської будівлі. На місці працюють рятувальники.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що з ночі російські війська практично безперервно атакують різні регіони України. За його словами, під російськими ударами – житлові будинки, підприємства та об’єкти інфраструктури в Харкові, Києві, на Рівненщині, Вінниччині, Київщині, Миколаївщині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, Львівщині та Донеччині, є загиблі та постраждалі.
За даними прем’єра, внаслідок атак РФ зруйновані житлові будинки, пошкоджено виробничі й аграрні підприємства, складські приміщення та залізничну інфраструктуру.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що у ніч на 13 жовтня (з 18:00 12 жовтня) противник атакував п’ятьма балістичними ракетами Іскандер-М/С-400 із Брянської області РФ, 9 баражуючими боєприпасами «Бандероль»/«Дань-Т» та 108 ударними БпЛА різних типів (74 із них – реактивні Shahed).
Українські військові зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7 локаціях. Також було влучання баражуючих боєприпасів у Харкові, частина із них цілей не досягла.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У Рівному через російську атаку постраждали 14 людей – ОВА
У Рівному внаслідок російської атаки постраждали 10 людей, один із них перебуває у тяжкому стані в медзакладі, повідомив голова ОВА Олександр Коваль.
Він також повідомив, що у місті проводитимуть подвірний обхід, щоб зафіксувати пошкодження та якнайшвидше усунути наслідки.
Згодом Коваль уточнив, що кількість постраждалих зросла до 14 людей: одна людина перебуває у важкому стані, троє – середньої важкості.
Голова ОВА додав, що у навчальному корпусі пошкоджено другий поверх та частково фасад, пожежу локалізовано.
Раніше місцева влада повідомила про влучання російського БпЛА у корпус навчального закладу в центрі Рівного.
За даними Повітряних сил ЗСУ, від початку доби у Рівненському районі дві оголошували повітряну тривогу через дронову загрозу – вночі та вранці.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що з ночі російські війська практично безперервно атакують різні регіони України. За його словами, під російськими ударами – житлові будинки, підприємства та об’єкти інфраструктури в Харкові, Києві, на Рівненщині, Вінниччині, Київщині, Миколаївщині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, Львівщині та Донеччині, є загиблі та постраждалі.
За даними прем’єра, внаслідок атак РФ зруйновані житлові будинки, пошкоджено виробничі й аграрні підприємства, складські приміщення та залізничну інфраструктуру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.