Сили РФ вдарили по Одещині: пошкоджена портова інфраструктура, є постраждалі
У ЗСУ заявили про збиття всіх ракет, якими вночі атакувала РФ
Російські війська у ніч на 29 вересня (з 18:00 28 вересня) атакували Україну протикорабельною ракетою Циркон/Онікс та двома балістичними ракетами Іскандер-М/С-400, 152 ударними БпЛА типу Shahed (82 із них – реактивні), повідомили в телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона знешкодила 109 цілей:
- протикорабельну ракету Циркон/Онікс;
- 2 балістичні ракети Іскандер- М/С-400;
- 106 БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів.
Українські військові зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 24 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 16 локаціях.
Повітряні сили ЗСУ додають, що атака триває – в повітряному просторі кілька російських БпЛА.
Зеленський вивів ексгенпрокурора Кравченка зі складу РНБО – указ
Президент України Володимир Зеленський вивів зі складу Ради національної безпеки та оборони ексгенпрокурора Руслана Кравченка, повідомила 28 вересня пресслужба Офісу президента.
«На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 19 липня 2025 року № 501/2025 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України» (із наступними змінами) вивести зі складу Ради національної безпеки і оборони України Р.Кравченка», – йдеться в документі.
Цей указ президента набирає чинності з дня його опублікування – 28 вересня.
7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора. Це сталося на тлі заяв антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів.
За даними НАБУ та САП, її організатором був один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. Бюро звітувало про викриття п’ятьох ймовірних учасників злочинної організації. Суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – Сергія Кропиву і Єлизавету Івахненко.
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 200 боїв на фронті за минулу добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 213 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав 86 авіаційних ударів, під час яких скинув 253 керованих авіабомби, також застосував 9883 дронів-камікадзе та здійснив 2415 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ.
Минулої доби українська авіація, ракетні війська і артилерія уразили район зосередження живої сили противника, п’ять російських пунктів управління та керування БпЛА, одну артилерійську систему та два логістичні об’єкти.
Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку – 30. На цій ділянці фронту російські загарбники намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Молодецьке та в бік Добропілля, Новогришиного, Сергіївки і Новопавлівки.
На Костянтинівському напрямку було 22 російські атаки біля Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Вільного та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Золотий Колодязь.
Українські військові відбили спроби сил РФ вклинитися в оборону на Лиманському напрямку, де противник 11 разів атакував в районах населених пунктів Рідкодуб, Новоселівка, Дробишеве, Лиман та Діброва.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку противник штурмових дій не проводив.
Хмара закликав ЄС долучитися до фінансування перехоплювачів реактивних «Шахедів» – Міноборони
Українські військові вже збивають реактивні дрони «Шахед», але для побудови ефективної системи протидії потрібен час, заявив міністр оборони Євгеній Хмара.
Як повідомила 28 вересня пресслужба Міноборони, під час засідання Ради ЄС Хмара закликав Євросоюз долучитися до фінансування протидії реактивним «Шахедам», щоб ракети-перехоплювачі якнайшвидше надійшли до Сил оборони в достатній кількості.
Окремо міністр наголосив на важливості передачі Україні ракет «повітря-повітря», ПЗРК та боєприпасів для F-16.
У Міноборони додали, що в питанні протидії балістиці запит України залишається незмінним – потрібні ракети до Patriot, тому Хмара звернувся до країн-членів ЄС із запитом передати частину ракет із власних запасів в обмін на ті, які Україна отримає пізніше за укладеними контрактами.
Цей заклик Хмари пролунав на тлі активного застосування Росією реактивних дронів. Через це Київ та низка інших українських міст зазнають фактично цілодобових дронових атак – влучань в об’єкти цивільної інфраструктури: житлові будинки, фармацевтичні і продуктові склади, магазини, ТРЦ, дата-центри.
На Київщині через російську атаку постраждали двоє людей – ДСНС
На Київщині через російську атаку постраждали двоє людей – їх госпіталізували, повідомляє в телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, у Бучанському районі внаслідок удару безпілотника загорівся приватний житловий будинок та покрівля сусіднього – рятувальники ліквідували пожежу на площі понад 300 кв. м.
У Києві наслідки російської нічної атаки зафіксовані в трьох районах – Соломʼянському, Печерському та Голосіївському районах. Про постраждалих наразі невідомо.
За даними місцевої влади, у Києві внаслідок російських атак 28 вересня загинули дві людини, ще 26 – постраждали, 8 з них госпіталізували: один постраждалий перебуває в тяжкому стані.
Генштаб ЗСУ: за добу війни Росія втратила ще 1440 військових і понад 1400 безпілотників
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 532 500 своїх військових, зокрема 1 440 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 29 вересня навів Генеральний штаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої дані про втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 388(+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 463 (+13)
- артилерійські системи – 50 498 (+21)
- РСЗВ – 2 169 (+4)
- засоби ППО – 1 681 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 780 (+6)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 538702 (+1 474)
- крилаті ракети – 5 118
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 155 031 (+296)
- спеціальна техніка – 4 765 (+2).
Нічна атака РФ на Київ: влада повідомила про наслідки у трьох районах міста
У Києві наслідки російської нічної атаки зафіксовані в трьох районах.
Як повідомив міський голова Віталій Кличко, у Соломʼянському районі було влучання в адмінбудівлю об’єкту інфраструктури та падіння уламків ракети в дворі будинку – займань не виникло, але пожежа сталася після влучання в один з корпусів навчального закладу.
Також Кличко поінформував про загоряння в триповерховій нежитловій будівлі у Печерському районі.
Після оголошення повітряної тривоги жовтого рівня близько 6:00 Київська міська військова адміністрація повідомила, що у Голосіївському районі внаслідок падіння уламків на 5-поверховий житловий будинку сталося загоряння на даху, а у Соломʼянському районі уламки впали на території приватного житлового будинку.
За даними місцевої влади, у Києві внаслідок російських атак 28 вересня загинули дві людини, ще 26 – постраждали, 8 з них госпіталізували: один постраждалий перебуває в тяжкому стані.
На фронті відбулося 127 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби на фронті відбулося 127 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 60 авіаційних ударів, скинув 171 керовану авіабомбу. Крім того, залучив для ураження 5200 дронів-камікадзе та здійснив 1850 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на двох напрямках у Донецькій області.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 18 ворожих штурмів у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Вільного та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Золотий Колодязь; ще одне боєзіткнення триває.
Усього 26 атак відбито на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Мирне, Молодецьке та в напрямку Добропілля, Новогришиного, Сергіївки та Новопавлівки», – вкзано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
У своєму звіті 16 вересня американський Інститут вивчення війни зазначив, що українська контрнаступальна операція поблизу Лиману на Донеччині, яка отримала назву «Вівальді», досягла оперативно важливої мети – зірвала спроби Росії здійснити широке оточення «поясу фортець» України.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 21 вересня написав, що армія РФ відступає на півночі Донеччини, але посилює тиск на півдні на територію, яку контролює уряд України, зокрема в районі Добропілля.
Під завалами будівлі Академії наук у Києві знайшли друге тіло – Кличко
До двох зросло число загиблих унаслідок завданого вдень 28 вересня удару по будівлі Академії наук у центрі Києва, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Шевченківському районі, в нежитловій будівлі в центрі столиці під час аварійно-рятувальних робіт деблокували тіло ще одного загиблого», – написав мер у телеграмі.
Загалом унаслідок російських ударів по Києву 28 вересня 24 людини постраждали, серед них троє дітей.
«Шість поранених, у тому числі двоє дітей, перебувають у стаціонарах міських лікарень», – додав Кличко.
«Росіяни вже почали додаткову мобілізацію» – Зеленський
У Росії «фактично вже почали додаткову мобілізацію», заявив увечері 28 вересня президент України Володимир Зеленський із посиланням на доповідь Головного управління розвідки щодо планованих Москвою заходів.
«Вони збільшують кількість людей, яких набирають різними методами. Планують збільшувати й залучення іноземців. І це важливо, щоб уряди країн, із яких Росія залучає людей собі в армію, протидіяли цьому. Кожен уряд ми проінформуємо. Ми маємо й нові дані по залученню в Росію військових із Північної Кореї», – розповів глава держави у відеозверненні.
Зеленський стверджує, що зараз на російській території перебувають понад 8 тисяч північнокорейських військових.
«Додатково готується розгортання контингенту ще плюс 10 тисяч – їх відбирають для проходження підготовки й подальшого перекидання в Росію. Росія ж за це платить, зокрема, технологіями, і в обмін на таку допомогу за технічної підтримки Росії на території Північної Кореї розгорнуто виробництво ударних дронів типу «Шахед». Це те, як розповзається зло і як загроза життю в одній частині світу поширюється на інші частини світу», – вважає президент України.
У Росії заборонили публікувати дані про роботу НПЗ та виробництво палива
Президент Росії Володимир Путін 28 вересня підписав указ про обмеження доступу до інформації у сфері паливно-енергетичного комплексу. Згідно з документом, засекречені будуть відомості про обсяги переробки та виробництва палива нафтопереробними заводами, продажі бензину та дизельного палива та шляхи їхнього транспортування.
Публічне поширення такої інформації, зокрема в ЗМІ та в інтернеті, не допускається. Указ не стосується лише звітів, які самі компанії оприлюднюють у відкритому доступі.
У документі зазначено, що обмеження доступу до інформації про паливо відбувається «у зв’язку з необхідністю вжиття невідкладних заходів у відповідь на недружні дії Сполучених Штатів Америки, що суперечать міжнародному праву, і іноземних держав, що приєдналися до них, і міжнародних організацій». Які саме дії іноземних держав викликали таку реакцію, в указі не пояснюється.
Чи може Росія залишити Україну без інтернету? Що показали удари по дата-центрах
«Про всяк випадок вітаю всіх із Новим роком – поки ще є інтернет», – таким жартом українські соцмережі зустріли новини про нові російські цілі. Привід для такого чорного гумору є цілком реальним: наприкінці вересня Росія завдала серії ударів по українських дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі, а частина користувачів у Києві та області втрачала доступ до мережі. Один із дата-центрів – Cosmonova – після повторних атак заявив, що більше не відновить роботу.
Чи означає це, що Росія справді може залишити Україну без інтернету?
Експерти кажуть, що повністю «вимкнути» країну значно складніше, ніж знищити окремий дата-центр. Але останні атаки показали вразливість інфраструктури, від якої залежать інтернет, сайти, хмарні сервіси, бізнес і частина телекомунікацій.
Радіо Свобода з’ясовувало, що відбувається з даними після знищення дата-центру, наскільки стійкий український інтернет і чи можуть резервні майданчики, «хмара» та сервери за кордоном захистити його від російських ударів.
Перші масштабні наслідки стали помітними в Києві 23 вересня: проблеми з інтернетом фіксували приблизно у 100 тисячах домогосподарств, постраждало вузлове обладнання UTELS, виникли перебої в роботі FEX.NET. Наступного дня про пошкодження повідомили «Домонет», Kievnet і Faust. Також було знищено дата-центр, де розміщувалися потужності MiroHost.
25 вересня російська атака пошкодила дата-центр «Датагруп». Компанія заявила, що клієнтські дані вдалося зберегти, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків.
Значно тяжчими виявилися наслідки для Cosmonova. Після повторних атак компанія показала руйнування і повідомила, що дата-центр більше не відновить роботу. Фахівці почали переносити та відновлювати сервіси на інших майданчиках.
26 вересня президент України Володимир Зеленський назвав ці удари окремою російською операцією проти української цифрової інфраструктури. За його словами, її мета – залишити українців «без інтернету, без зв’язку, без відповідних цифрових сервісів».
Чи можна «вимкнути» Україну?
Одна з головних переваг українського інтернету – його децентралізованість. У країні працюють тисячі операторів із власними мережами та підключеннями, а великі компанії мають також власні міжнародні канали. Тому пошкодження навіть великого вузла може спричинити перебої, але відключити всю країну одним ударом значно складніше.
Читайте далі ТУТ
Путін збільшив чисельність армії РФ
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про встановлення нової штатної чисельності Збройних сил Російської Федерації, повідомляють увечері 28 вересня російські інформагенції з посиланням на офіційний портал правової інформації.
«Установити штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації у кількості 2 441 630 одиниць, зокрема 1 550 500 військовослужбовців. Уряду Російської Федерації передбачити виділення Міністерству оборони Російської Федерації бюджетних асигнувань із федерального бюджету, необхідні реалізації пункту 1 цього указу», – йдеться в документі.
Центр столиці після атаки дронів РФ: пожежа та руйнування у будівлі НАН та «Добробуті»
28 вересня армія РФ атакувала дронами Київ. Дрон влучив по будівлі НАН України у центрі столиці. Згодом російські війська завдали ще одного удару по семиповерховій адміністративній будівлі у центрі міста, де розташований, зокрема, медичний центр «Добробут».
Внаслідок російських ударів по столиці протягом доби загинула одна людина, ще 19 зазнали поранень. Серед постраждалих – двоє дітей, повідомив міський голова Віталій Кличко.
Дивіться фото тут
Цілодобові атаки реактивних дронів РФ: немає чим захистити столицю?
Російський дрон пошкодив приміщення КПП на кордоні з Польщею – Волинська ОВА
Під час повітряної тривоги у Камінь-Каширському та Ковельському районах зафіксували російський реактивний дрон типу «Шахед», повідомив увечері 28 вересня виконувач обов’язків голови Волинської ОВА Роман Романюк.
«На жаль, є влучання неподалік кордону з Республікою Польща в селі Старовойтове (МПП «Ягодин») Ковельського району. Ударною хвилею пошкоджено приміщення КПП на в’їзд в термінал. Звернень щодо травмованих та загиблих не надходило», – вказано в повідомленні.
Удари по «Добробуту» і НАН у Києві: кількість постраждалих зросла до 21 – поліція
Поліція Києва повідомляє, що, за останніми даними, внаслідок російських ударів по столиці України 28 вересня постраждала 21 людина, одна – загинула.
«Правоохоронці фіксують наслідки воєнного злочину у чотирьох районах. Внаслідок атаки у Києві загинула 44-річна жінка. Ще понад 20 громадян віком від 29 до 76 років отримали поранення», – йдеться в повідомленні.
У поліції додали, що в місті пошкоджений медичний центр, багатоквартирний будинок, будівля бізнес-центру, АЗС, ресторан, адміністративні будівлі, автомобілі.
На Дніпропетровщині через удари РФ загинули шестеро людей, 28 зазнали поранень – ОВА
У Дніпропетровській області внаслідок завданих 28 вересня російських ударів шість людей загинули, 28 зазнали поранень, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа. За його даними, російські військові майже 30 разів атакували шість районів області.
«У Дніпрі загинули троє людей. 21 людина постраждала. Троє жінок госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Решта постраждалих лікуватимуться вдома
На Синельниківщині били по райцентру і Дубовиківській громаді. Пошкоджене відділення логістичної компанії. Троє людей загинули. У тяжкому стані госпіталізовані 15-річний хлопець і 41-річний чоловік. 31-річний чоловік в лікарні у стані середньої тяжкості.
На Нікопольщині потерпали Нікополь, Покровська, Червоногригорівська громади. Пошкоджені магазин, житловий будинок, заклад культури, ліцей. 41-річний чоловік і 53-річна жінка лікуватимуться амбулаторно», – вказано в повідомленні.
Ще двоє людей поранені на Криворіжжі та в Кам’янському районі, а в Дніпровському та Самарівському районах сталися пожежі.
У Запоріжжі кількість поранених від російського удару зросла до 32 – ОВА
У Запоріжжі кількість поранених від російського удару 28 вересня зросла до 32, повідомив в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
«Троє постраждалих під час атаки на обʼєкт інфраструктури отримали тяжкі травми, але медики запевняють, що вони не критичні для життя», – зазначив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.