Країнам Євросоюзу дозволили продавати нафту, вилучену з танкерів російського «тіньового флоту»
Євросоюз у рамках 21-го пакету санкцій проти Росії дозволив державам-членам альянсу продавати російську нафту та нафтопродукти, які вони вилучили з танкерів «тіньового флоту» РФ, повідомляє Euractiv.
За словами одного з європейських чиновників у Брюсселі, вилучення нафтопродуктів із затриманих танкерів відбувається часто, але «питання полягало в тому, що робити з вантажем», який «дуже цінний».
Нові правила ЄС також дозволяють виставляти на продаж зерно, яке перевозять такі танкери.
Євросоюз погодив 21-й пакет санкцій проти Росії 23 липня. Під санкції зокрема потрапило ще 41 судно «тіньового флоту», а також вісім організацій та одна фізична особа, пов’язані з діяльністю «тіньового флоту». Вперше під санкції потрапило агентство з найму екіпажів для суден «тіньового флоту».
Танкери російського «тіньового флоту» перевозять нафту за ціною, вищою від встановленої стелі.
Організатору заходу на полігоні повідомили про підозру – генпрокурор
Правоохоронці затримали, а прокурори повідомили про підозру організатору заходу під Києвом, по якому 24 липня прилетіли російські ракети, проінформував 25 липня генеральний прокурор Руслан Кравченко.
«10 загиблих. Наймолодшому було лише 19 років. Сто поранених. Зруйновані будинки. Люди, які втратили своїх рідних…
За даними слідства, одна з асоціацій зброярів без будь-яких погоджень… організувала масштабний захід за участю військових, представників державних органів, міжнародних партнерів і бізнесу. Програмою була передбачена, зокрема, демонстрація засобів протиповітряної оборони.
На відкриту локацію запросили понад 300 людей. Найближче укриття площею лише 34 квадратні метри було розташоване приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Це означає, що сотні людей із самого початку перебували в умовах очевидного безпекового ризику», – написав очільник ОГП.
Затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).
«Найближчим часом суд обере йому запобіжний захід. Через незначні ушкодження, він перебуває під конвоєм у медичному закладі», – додав генпрокурор.
Російські військові близько 11:30 атакували Київ та Київщину кількома балістичними ракетами. Обласна влада уточнила, що ціллю російського балістичного удару в Київській області був приватний полігон, де «відбувалися заходи».
За останніми офіційними даними, через атаку РФ загинули 10 людей, ще близько 100 людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості.
В Офісі генпрокурора уточнили, що правоохоронці відкрили два провадження – за ст. 438 Кримінального кодексу України щодо порушення законів та звичаїв війни, а також за ч. 3 ст. 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації та проведення заходу, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський: «Україна продовжує застосовувати далекобійні санкції»
Президент України Володимир Зеленський 25 липня підтвердив нові удари по російських об'єктах, ці удари він назвав «далекобійними санкціями у відповідь на російські удари».
«Це знову підприємство у Кірові, звідки постачають компоненти для засобів, якими Росія наносить свої удари по наших людях. Відстань від державного кордону України – близько 1200 кілометрів. Також НПЗ у Тюмені, логістичний об’єкт у Єкатеринбурзі, склад паливно-мастильних матеріалів у Ростові-на-Дону. Маємо й дуже хороші результати далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря. Зокрема, це судна, які були задіяні в транспортуванні військових вантажів з Іраном, та військовий корабель», – написав глава української держави у соцмережах.
Раніше про удари по кількох регіонах Росії та окупованому Криму повідомляли моніторингові телеграм-канали.
Міноборони РФ відзвітувало, що з вечора 24 липня засоби ППО перехопили та знищили 328 українських безпілотників. Про те, скільки дронів збити не вдалося, відомство не повідомляє.
Після російського удару по Запоріжжю загинула жінка, поранені 9 людей – ОВА
Одна людина загинула, ще дев'ятеро, серед яких діти, дістали поранення внаслідок російського удару по Запоріжжю вранці 25 липня, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«На цю хвилину дев'ять людей потребують допомоги лікарів, у тому числі троє дітей. На жаль, одна жінка загинула», – повідомив очільник області.
У Слов’янську вночі через удар дрона загинула людина, поранені двоє – влада
Уночі у прифронтовому Слов'янську на Донеччині побільшало жертв російських ударів, повідомив 25 липня начальник міської військової адміністрації Вадим Лях.
«Є інформація про влучання БпЛА «Герань-2» у приватний будинок. На жаль, одна людина загинула і дві отримали поранення. Підсумок доби – шість загиблих і 27 поранених мешканців нашої громади. За тиждень маємо 45 поранених і 9 загиблих», – написав у фейсбуці очільник міста.
Він знову закликав жителів Слов’янська до евакуації.
«Залишаючись у своєму будинку, ви його не збережете. Але виїхавши в безпечне місце, ви збережете своє життя», – наголосив Вадим Лях.
Через удар російського дрона в Сумах загинули троє водіїв «Нової пошти» – ОВА
Троє водіїв «Нової пошти» загинули в Сумах через удар російського реактивного дрона, повідомив голова ОВА Олег Григоров зранку 25 липня.
«Росіяни свідомо вдарили по цивільному об’єкту, де перебували та працювали люди. На місці влучання виникла масштабна пожежа. Через загрозу повторних атак рятувальники не могли повноцінно працювати та швидко ліквідовувати наслідки удару.
В епіцентрі удару виявили тіла двох загиблих. Ще одного чоловіка з украй тяжкими пораненнями з місця удару евакуювали поліцейські. Дорогою до лікарні він помер. Загиблим було 43, 53 та 48 років», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Гарматне м’ясо на один штурм». Як Росія вербує на фронт в Україну латиноамериканців і скільки їх
На боці Росії у війні проти України беруть участь, за різними оцінками, до 8 тисяч громадян держав Латинської Америки. Основний потік бійців із цього регіону до російської армії забезпечує Куба, однак список таких країн постійно розширюється. Наразі великий скандал назріває в Болівії – через викриті факти незаконного вербування Москвою її громадян на фронт в Україні. І таких випадків, зазвичай пов'язаних із обманом та торгівлею людьми, фіксують усе більше.
Генеральна прокуратура Болівії днями після гучних заяв родин постраждалих офіційно почала розслідування за фактом незаконного вербування та відправлення своїх громадян на війну в Україні на боці Росії.
Головним приводом для влади стали відеозаписи з болівійцями у російській формі з зони бойових дій, що поширили в соцмережах. Одним із перших про це повідомило місцеве видання El Deber.
Дослідження на цю тему читайте за лінком
Понад 300 українських дронів атакували регіони Росії та окупований Крим
Українські дрони в ніч проти 25 липня атакували Ростовську область, повідомив голова регіону Юрій Слюсар. У Ростові-на-Дону постраждали чотири особи, ще одна людина постраждала в Красносулинському районі.
За даними губернатора, в Ростові-на-Дону незначні пошкодження отримали два багатоквартирні будинки, два приватні будинки, комерційні організації і склади.
Дрони також атакували Бєлгородську область. Тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону Олександр Шуваєв повідомляв, що в результаті атаки є постраждалі, на вулицях є пошкодження і займання.
Телеграм-канал «Пепел» повідомляє, що в Бєлгороді безпілотники вдарили по електропідстанції «Південна» та ТЕЦ «Луч». Повідомлялося також про удари по складах агрохолдингу «Агро-Білогір’я».
У Саратовській області вночі оголошували ракетну небезпеку та небезпеку БпЛА. Astra пише про пожежу у військовій частині в Енгельсі. Підписник видання з Енгельса розповів, що не чув звуків атаки та припустив, що пожежа не пов’язана з українськими ударами.
Міноборони РФ відзвітувало, що з вечора 24 липня засоби ППО перехопили та знищили 328 українських безпілотників. Про те, скільки дронів збити не вдалося, відомство не повідомляє.
Сили РФ уночі запустили по Україні дві ракети і 157 дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 25 липня російські військові атакували територію України двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору над акваторією Чорного моря та 157 дронами, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 07:30 протиповітряною обороною збито або подавлено одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 та 127 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни. Зафіксовано влучання 26 ударних БпЛА на 9 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях. Ракета Х-59 цілі не досягла», – інформують українські військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося 230 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 24 липня на фронті було зафіксовано 230 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Учора противник завдав двох ракетних ударів із застосуванням п’яти ракет, здійснив 85 авіаційних ударів, скинувши 275 керованих авіабомб. Крім того, застосував 9846 дронів-камікадзе та здійснив 3438 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 48 – із реактивних систем залпового вогню. За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили сім пунктів управління БпЛА, п’ять районів зосередження живої сили та шість пунктів управління російських загарбників», – ідеться в ранковому зведенні.
Більшість боїв відбулася на Донеччині.
«На Лиманському напрямку противник 16 разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи у бік населених пунктів Дробишеве, Новоселівка, Ставки, Лиман, Озерне, Зарічне.
На Слов’янському напрямку противник штурмував 23 рази в районах населених пунктів Закітне, Крива Лука, Різниківка та в бік Миколаївки, Пискунівки й Рай-Олександрівки.
На Краматорському напрямку російські загарбники здійснили одну атаку в районі Федорівки Другої.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка та у бік Миколайпілля, Степанівки, Кучерів Яру, Нового Шахового й Вільного.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 37 штурмових дій агресора в районах Дорожнього, Удачного, Никанорівки, Котлиного, Новомиколаївки, Молодецького та у бік населених пунктів Шевченкове, Новоолександрівка, Василівка, Білицьке, Новий Донбас, Новопавлівка, Сергіївка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На початку цього місяця американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.
Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
На Київщині 25 липня оголошений днем жалоби за жертвами удару РФ
День жалоби оголошений 25 липня на Київщині, повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови Київської обласної військової адміністрації Руслан Олійник.
«24 липня ворог цинічно вдарив по місцю, де перебували люди. Цей терористичний акт обірвав людські життя. Кожна така втрата – це невимовний біль для родин і близьких та спільний біль усієї Київщини. У День жалоби на всій території області буде приспущено Державний Прапор України та прапор Київської області. Також будуть обмежені розважальні заходи», – вказав чиновник у соцмережах.
Російські військові близько 11:30 атакували Київ та Київщину кількома балістичними ракетами. Обласна влада уточнила, що ціллю російського балістичного удару в Київській області був приватний полігон, де «відбувалися заходи».
За останніми офіційними даними, через атаку РФ загинули 10 людей, ще близько 100 людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості.
В Офісі генпрокурора уточнили, що правоохоронці відкрили два провадження – за ст. 438 Кримінального кодексу України щодо порушення законів та звичаїв війни, а також за ч. 3 ст. 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації та проведення заходу, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Нова зброя України: повітряні кулі допомагають бити по Криму
Українські медіа оприлюднили відео запуску ударного безпілотника з повітряної кулі. Раніше про це повідомляли й російські пабліки, а моніторингові канали оголошували про небезпеку атаки цих БпЛА по окупованому Росією Криму. Що про це відомо та які можливості дронів під час атак по цілях на Кримському півострові? Це зʼясовував проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Ударний безпілотний підрозділ у складі Зведеної стрілецької бригади Повітряних сил ЗСУ під назвою «Свідки Спаса» оприлюднив відео, що демонструє запуск безпілотних літальних апаратів у повітря за допомогою великих повітряних куль.
На відео чорна повітряна куля мішкоподібної форми піднімає в повітря безпілотник неуточненого типу. Піднявшись до певної висоти, БпЛА відокремлюється від аеростата і далі здійснює політ самостійно.
Українські військові заявили, що там, де «воля зустрічається з креативністю, а задум – з інженерною майстерністю, народжується щось більше, ніж просто технологія».
За їхніми словами, постійні інновації у підрозділах зведеної стрілецької бригади Повітряних сил ЗСУ дозволяють змінювати перебіг бою. Тепер ударні дрони доправляються в тил окупантів на чорних аеростатах і вже звідти летять до цілей, що дозволяє економити пальне.
Більше інформації тут
Сили РФ втратили за добу 1450 осіб – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 437 550 своїх військових, зокрема близько 1450 осіб – за останню добу, такі дані вранці 25 липня навів Генеральний штаб ЗСУ.
Також українське командування назвало свої дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танків – 12 208 (+7)
- бойових броньованих машин – 25 011 (+11)
- артилерійських систем – 46 724 (+78)
- РСЗВ – 1 968
- засоби ППО – 1 518 (+2)
- літаків – 439
- гелікоптерів – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2023 (+17)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 426 836 (+1 596)
- крилаті ракети – 4 943 (+5)
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 125 358 (+571)
- спеціальна техніка – 4 462 (+8)
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У Києві люди знову зібралися на протест, обіцяють щоденні акції до повернення Федорова в Міноборони
У центрі Києва, біля театру імені Івана Франка, розпочалася акція з хвилини мовчання. За підрахунком кореспондентки Радіо Свобода, станом на 21:00 на площі зібралося від тисячі людей.
Учасники співають гімн та скандують вимоги, зокрема щодо повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони, також лунають заклики щодо справедливого розслідування злочинів у полку «Скеля» та гасло «Ветерана, а не Кіма».
Протестувальники заявляють, що виходитимуть на акції щодня, доки Михайла Федорова не повернуть на посаду міністра оборони.
Днями президент України Володимир Зеленський повідомив, що пропонував колишньому міністру оборони «достойну позицію у владі», яка дозволила б об’єднати технологічну складову держави і забезпечити її розвиток.
23 липня Михайло Федоров публічно відмовився від пропозицій президента України, заявивши, що не погодиться на жодну іншу посаду, окрім посади міністра оборони.
З 16 липня в Україні тривають протести через відставку міністра оборони Михайла Федорова. Також від мітингувальників лунали заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
21 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане Михайло Драпатий.
Михайло Федоров привітав Драпатого з визначенням на посаду головнокомандувача Збройних сил України. Водночас він подякував колишньому головнокомандувачу Олександру Сирському, якого критикував раніше, за захист Київщини, Харківську операцію та інші історичні битви.
16 липня президент Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.
За пів року реформа ТЦК «не просунулася навіть на пів кроку» – військова омбудсманка Решетилова
Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що реформа ТЦК за останні пів року фактично не зрушила з місця. Про це вона сказала в ефірі Радіо Свобода.
За її словами, президент України неодноразово ставив завдання провести реформу мобілізаційної системи, однак жодній із попередніх команд не вдалося її реалізувати.
«Це починається з таких елементарних речей, як навести порядок у системі «Оберіг», тому що там дуже часто дубльовані дані. Близько 20%, якщо не помиляюсь, це ті, хто уже служить у війську. Словом, починаючи від налагодження цієї системи і закінчуючи реформою ТЦК. І ми, як Офіс військового омбудсмана, надавали попередньому міністру Михайлу Федорову та ще попередньому Денису Шмигалю пропозиції по реформуванню ТЦК. Але протягом цього часу ми не побачили жодних дієвих рухів, окрім якихось декларативних заяв», – сказала Решетилова в ефірі «Свобода Live».
Решетилова розповіла, що під час роботи з попереднім керівництвом Міністерства оборони була спільна позиція щодо необхідності змін, але проблема, на її думку, виникла на етапі організації та впровадження реформи.
«Мені здається, що вперше я прийшла до команди міністра десь у лютому, і ми бачили презентації їхніх ідей, як будуть реформовані ТЦК. Ми на наради ходили як на роботу щодо цієї реформи. І кожен раз ми чули одне і те саме – ми не бачили руху у впровадженні цієї реформи. Насправді, і це не шпилька жодним чином, я прекрасно розумію складність. Але так, це факт: за пів року не просунулись у реформі мобілізації навіть на пів кроку. Це факт», – сказала Решетилова.
Вона наголосила, що реформа ТЦК потребує не лише ідей, а й змін у законодавстві, роботи з парламентом та іншими державними органами. За її словами, саме на цьому етапі були «певні недопрацювання».
Омбудсманка висловила сподівання, що нова команда перейде від обговорень до практичної реалізації змін.
Раніше Ольга Решетилова у своїй колонці назвала «картонкові» проявом зрілої демократії та заявила про необхідність нового суспільного договору, який передбачатиме взаємну відповідальність держави та громадян – зокрема у питаннях мобілізації, боротьби з корупцією та проведення реформ.
Федоров під час свого брифінгу 16 липня заявив, що неможливо вирішити питання мобілізації «без нового суспільного договору і без реальних змін», а також нагадав, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) є в структурі Сухопутних військ Збройних сил України.
У Офісі військового омбудсмана від нового командування ЗСУ очікують реакції на ситуацію у полку «Скеля»
Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що після зміни головнокомандувача ЗСУ та міністра оборони очікує реакції від нових очільників на ситуацію у штурмовому полку «Скеля». Про це вона заявила в ефірі Радіо Свобода.
За її переконанням, рішення щодо подальшої долі полку має ухвалювати нове командування після аналізу ситуації. Водночас вона наголосила, що Офіс військового омбудсмана виявив там факти ймовірної причетності певних військових до правопорушень.
«По деяких з них уже є реалізації, затримані військовослужбовці. Нами встановлено, що вони були причетні до вчинення правопорушень. Ще частина цих військовослужбовців, я думаю, буде заарештована. І буде далі тривати слідство», – розповіла вона в ефірі програми Свобода Live.
Ольга Решетилова визнала, що якби «державна система, включно з правоохоронними органами, діяла швидше, то можна було упередити багато трагедій».
23 червня видання «Бабель» опублікувало матеріал, у якому, серед іншого, йдеться, що за останні пів року в навчальних центрах «Скелі» було 26 смертельних випадків. Більшість із померлих чоловіків не пробула в полку й місяця, а офіційна причина смерті здебільшого – пневмонія. Крім того, журналісти повідомили про систематичні катування і побиття в полку.
Представник «Скелі» в ефірі Радіо Свобода прокоментував оприлюднені журналістами відомості і, серед іншого, повідомив, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство.
Держбюро розслідувань розпочало досудове розслідування за викладеними у медіа фактами.
Повідомлялось, що слідчі ДБР задля перевірки цієї інформації внесли відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України – перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
Зеленський попереджає про ймовірність нового масованого удару РФ
Президент України Володимир Зеленський попереджає про ймовірність нового масованого удару РФ.
«Ми знаємо від розвідок та наших партнерів, що росіяни приготували ракети для нового масованого удару по Україні. Може бути сьогодні цей удар: інформація попередня є така, що впродовж 48 годин. Будь ласка, бережіть себе – зважайте на сигнали повітряної тривоги», – сказав він у вечірньому відеозверненні.
Зеленський зазначив, що Україна дуже очікує розуміння з боку партнерів.
«ППО – це перший пріоритет, з яким саме партнери можуть допомогти нам. Всі домовленості мають виконуватись – виконуватись оперативно», – додав він.
Остання масована атака РФ сталася на минулих вихідних - у ніч проти 19 липня. Тоді, за даними української сторони, сили РФ випустили по Україні понад 40 ракет різних типів, з них більшість по столиці, та 120 ударних дронів.
За словами Зеленського, це була «одна з наймасованіших» балістичних атак на Київ.
Сьогодні, як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, близько 11:30 війська РФ завдали удару по Київщині трьома балістичними ракетами Іскандер-М/С-400 з північного напрямку – протиповітряна оборона збила одну ракету. За останніми офіційними даними, через атаку РФ загинули 10 людей, ще близько 100 людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
За даними Міноборони України, у червні українська протиповітряна оборона збила 40% балістичних ракет типу «Іскандер», «Кинджал», 48Н6ДМ.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Зеленський попереджає про ймовірність нового масованого удару РФ
Президент України Володимир Зеленський попереджає про ймовірність нового масованого удару РФ.
«Ми знаємо від розвідок та наших партнерів, що росіяни приготували ракети для нового масованого удару по Україні. Може бути сьогодні цей удар: інформація попередня є така, що впродовж 48 годин. Будь ласка, бережіть себе – зважайте на сигнали повітряної тривоги», – сказав він у вечірньому відезверненні.
Немає світла та води? «Є плюс – спілкування». Пропаганда і жителі про ситуацію в Криму
Тиждень, два, а подекуди й більше – без електроенергії і води. Перебої з мобільним зв’язком та інтернетом, дефіцит пального і рекордне зростання його вартості, суттєве подорожчання продуктів. Так живуть з кінця червня жителі окупованого Криму – після того, як Сили безпілотних систем ЗСУ почали масово атакувати НПЗ, підстанції та нафтобази.
Найскладніша ситуація на півночі Криму – Джанкої і Джанкойському районі, Красноперекопському і Нижньогірському районах, Армянську. У соцмережах люди масово скаржаться на бездіяльність влади і те, що чиновники доповідають в Москву про вирішення проблем, а насправді комунальний колапс триває.
Радіо Свобода дослідило – як висвітлюють гуманітарні проблеми Криму популярні на окупованому півострові телеканали та онлайн-ЗМІ.
Читайте і дивіться за лінком
У Празі кілька десятків українців вимагали повернути Федорова на посаду міністра оборони
40 людей із «картонками» та прапорами України вийшли до посольства України в Празі. Учасники акції вимагали повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України та призначення ветерана на посаду міністра у справах ветеранів.
До активістів вийшов представник посольства України, якому передали лист із вимогами. Він пообіцяв направити його до України.
«Ми солідарні з українцями, які живуть в Україні, і також вважаємо, що українському війську потрібні реформи. Міністр Федоров – це людина, яка своїми діями продемонструвала, що готова до цих реформ і може бути ефективною. Ми хочемо, щоб війна якомога швидше закінчилася перемогою України і наші діти могли їздити до бабусь в Україну», – розповів у коментарі Радіо Свобода учасник акції Кирило, який живе в Чехії понад 10 років.
На акцію він прийшов разом із дітьми – 12-річним Радіоном та 7-річною Мією, яка тримала в руках «картонку» з написом «Реформована армія – шлях до бабусі». Бабуся родини живе в Запорізькій області. За словами Кирила, дітей він привів на акцію, адже хоче привчити їх до активного висловлення громадянської позиції, бо в Україні це вже дає результат.
Учасники принесли із собою «картонки» з написами: «Не забирайте тих, хто працює», «Міняйте полонених, а не Федорова», «Федоров заважав збагачуватись?», «Поверніть нашу надію! МО Федорова», а також принесли порожню валізу з написом «Кейс переваг звільнення Федорова».
«Зараз це критично важливо. У нас немає часу перебирати кваліфікованими кадрами. Той кандидат, якого зараз запропонував президент, можливо, і хороший, але йому знадобиться час, щоб розібратися у справі. У нас є міністр, який уже пів року працює і готовий працювати далі. Він почав антикорупційні чистки, і мені здається, що причина, чому президент готовий запропонувати Федорову будь-яку посаду, але не посаду міністра оборони, полягає саме в тому, що Федоров заважає схемам із постачанням зброї», – сказала Олена з Києва, яка живе в Чехії з квітня 2022 року.
Це вже друга подібна акція під посольством України в Празі. Її організовує ГО «Голос України». Представниця громадської організації Анастасія Сігнаєвська передала працівнику посольства лист із вимогами мітингувальників. Серед них – не допустити згортання реформ у війську, розпочатих Михайлом Федоровим, надати пояснення щодо його звільнення, зберегти команду, яка реалізує технологічні рішення у сфері оборони, дослухатися до військових, ветеранів, волонтерів та експертної спільноти під час ухвалення стратегічних рішень, а також враховувати голос українців за кордоном.
«Українське суспільство вкотре показує, що в Україні є демократія, а джерелом влади є народ. Ми повністю солідарні з вимогами протестів, які відбуваються в Києві та інших містах України. Це вимога повернення Михайла Федорова на посаду очільника Міністерства оборони та вимога, щоб Міністерство у справах ветеранів очолював представник саме цієї групи населення», – розповіла в коментарі Радіо Свобода співзасновниця чесько-української ініціативи «Голос України» Анастасія Сігнаєвська.
За її словами, якщо до вимог суспільства не дослухаються, українці в Празі й надалі виходитимуть на мирні акції.
З 16 липня в Україні тривають протести через відставку міністра оборони Михайла Федорова. Також від мітингувальників лунали заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Після своєї відставки Михайло Федоров виступив із різкою критикою на адресу Сирського. Згадавши про успіхи Сирського як воєначальника, зокрема й під час Київської операції, Федоров додав, що «система управління змінилася, і ми не можемо їхати на тому, що було тоді».
21 липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане Михайло Драпатий.
Михайло Федоров привітав Драпатого з визначенням на посаду головнокомандувача Збройних сил України. Водночас він подякував колишньому головнокомандувачу Олександру Сирському, якого критикував раніше, за захист Київщини, Харківську операцію та інші історичні битви.
16 липня президент Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.