Генштаб: на фронті від початку доби було 203 боєзіткнення
На фронті від початку цієї доби відбулося 203 бойових зіткнення, найбільше російських атак було на чотирьох напрямках: Покровському, Слов’янському, Костянтинівському і Гуляйпільському, повідомив у вечірньому зведенні 30 червня Генштаб ЗСУ.
«25 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Гришине, Новомиколаївка, Никанорівка, Новоолександрівка, Шевченко, Удачне та в бік Сергіївки, Білицького. На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили 19 спроб загарбників іти вперед в бік населених пунктів Крива Лука, Озерне, Рай-Олександрівка та в районі Різниківки. Ще два боєзіткнення тривають. На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 19 ворожих штурмів в районах населених пунктів Іванопілля, Костянтинівка, Іллінівка, Степанівка, Софіївка, ще два боєзіткнення тривають», – йдеться в повідомленні.
На Гуляйпільському напрямку, за даними командування ЗСУ, українські сили відбили 14 російських атак, ще одне боєзіткнення досі триває.
У Конгресі США визнають дефіцит Patriot і говорять про кооперацію у виробництві ППО
У Конгресі США визнають, що виробництво систем протиповітряної оборони Patriot не встигає за попитом з боку союзників, зокрема України – про це під час пресконференції в Одесі 30 червня сказав сенатор-республіканець від штату Північна Кароліна Тед Бадд, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
За його словами, потреба в системах ППО є одночасно в Україні, Європі й інших регіонах, що ускладнює швидке нарощування поставок.
«Це одна з ключових речей, які ми чуємо дуже чітко – протиповітряна оборона. Коли система була розроблена, ймовірно, у 80-х роках, її неможливо просто експоненційно масштабувати. Попит зростає не лише тут, в Україні та в Європі, а й у регіоні Перської затоки. Тож так, виробництво зростає, але, ймовірно, недостатньо швидко, щоб випередити попит», – сказав Бадд.
Водночас сенатор-демократ Тім Кейн наголосив, що одним із рішень може стати розширення спільного виробництва озброєнь із союзниками, зокрема ближче до місць бойових дій.
«Це створює для нас і виклик, і можливість – більше співвиробництва. Виробляти у США добре, і ми повинні виробляти більше. Але якщо ми зможемо не лише виробляти більше в США, а й ближче до того місця, де це потрібно, це зробить усіх нас більш убезпеченими. І ми повинні це дослідити», – зазначив Кейн.
Сенатори також відзначили, що однією з проблем масштабування оборонного виробництва є необхідність цифровізації й автоматизації процесів у військово-промисловому комплексі США.
18 червня на відкритті засідання Контактної групи з оборони України («Рамштайн») український президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність зміцнити захист України від російської балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.
Зі свого боку, міністр оборони Михайло Федоров вказав на те, що російські балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України, і розвиток сучасних антибалістичних рішень є «одним із наших пріоритетів для захисту міст, критичної інфраструктури і цивільних людей». Федоров заявив про домовленість із Німеччиною щодо розвитку антибалістичної програми.
Перед тим лідери країн «Групи семи» заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.
Про те, що президент США Дональд Трамп планує попросити американські оборонні компанії виробляти зброю за ліцензією в Європі й Україні, 17 червня повідомило агентство Bloomberg із посиланням на чиновників, знайомих із переговорами.
Як написало видання, Україні потрібні засоби протиповітряної оборони, зокрема ракети-перехоплювачі для збиття російських балістичних ракет, які можуть виробляти лише США. Але оскільки Сполучені Штати вичерпали свої запаси в Ірані, а для збільшення виробництва потрібен час, Трамп сказав союзникам, що розгляне можливості ліцензування, повідомляють чиновники, які говорили на умовах анонімності.
«Вони хотіли б мати можливість це робити, ми розглянемо це питання», – сказав Трамп журналістам 16 червня на саміті «Групи семи» в Евіані, Франція.
Минулого місяця президент України звернувся з листом до президента США й Конгресу, в якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.
Зокрема, за даними ЗМІ, у цьому листі зазначалося, що «в питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати». Йдеться про ракети PAC-3 до комплексів Patriot.
ОП: Україна і Швеція уклали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen
Україна і Швеція уклали угоду про закупівлю 16 винищувачів Gripen E, повідомила ввечері 30 червня пресслужба українського президента.
За повідомлення, угоду уклали під час зустрічі Володимира Зеленського з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном: документ підписали заступник міністра оборони України Сергій Боєв і генеральний директор Адміністрації оборонних матеріалів Швеції Мікаель Гранхольм.
У пресслужбі президента уточнили, що постачання 16 літаків Gripen E розпочнеться на початку 2029 року. Закупівлю профінансують коштом кредиту Євросоюзу і за підтримки Великої Британії.
Згідно з угодою, Україна також отримає обладнання для літаків, технічну допомогу й підтримку в питанні логістики. У Швеції вже триває навчання українських пілотів і технічного персоналу.
Крім того, як уточнили в Офісі президента, на початку 2027 року Україна отримає перші 16 винищувачів Gripen попереднього покоління C/D як військову допомогу від Швеції.
«Глава держави подякував шведській стороні за реалізацію домовленостей щодо постачання винищувачів Gripen, яких було досягнуто під час його зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у травні. Володимир Зеленський наголосив, що угода щодо Gripen’ів посилить українську армію та наші спроможності в небі. Міністр оборони Швеції зазначив, що рішення про постачання літаків Gripen – переломний момент для концепції українських Повітряних сил», – йдеться в повідомленні.
Під час зустрічі йшлося також про подальше зміцнення української бойової авіації і протиповітряної оборони, зокрема про участь Швеції в програмі PURL і нові внески до неї, а також роботу над розвитком європейської антибалістики.
Сторони також обговорили підготовку угоди у форматі Drone Deal. За словами Зеленського, Україна готова якомога швидше підписати цей документ зі Швецією.
Про масштабну оборонну угоду з метою зміцнення української протиповітряної оборони, яка передбачає закупівлю Києвом шведських винищувачів Gripen, Швеція й Україна оголосили у травні цього року.
У лютому Зеленський повідомляв, що Україна має домовленості з міжнародними партнерами про постачання нових 150 бойових шведських літаків Gripen і 100 французьких Rafale, уточнивши, що йдеться про «абсолютно нові літаки». Тоді Зеленський нагадав, що на своєму озброєнні Україна має літаки F-16, але не нові. За його словами, надання партнерами відповідних повітряних суден мають «істотно посилити можливості української авіації».
Виступаючи 28 травня, президент висловив сподівання, що Україна зможе купити всі 150 літаків Gripen. «Ми сподіваємося, що зможемо забезпечити фінансування для всіх них», – сказав він.
22 жовтня 2025 року шведський прем’єр Ульф Крістерссон повідомив, що Швеція й Україна підписали декларацію про наміри продати Києву від 100 до 150 винищувачів Gripen найсучаснішої серії Е. Шведський прем’єр додав, що це початок «довгої подорожі на наступні 10-15 років».
Відповідаючи на уточнення журналістів, чи може Україна отримати Gripen уже у 2026 році, Крістерссон повторив, що «це питання наразі не стоїть». Він пояснив, що партнери домовилися не вводити одночасно два різних типи бойових літаків під час війни, щоб не ускладнювати навчання й обслуговування.
В Офісі президента раніше повідомляли, що унікальною частиною безпекової угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням.
У серпні 2024 року стало відомо, що українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. Перші винищувачі F-16, що прибули до України, показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня 2024 року.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову й гуманітарну підтримку.
Бійки на заправках, сміттєвий колапс та «швидкі» без пального: понад 55 регіонів РФ охопила паливна криза
У столиці сибірського Забайкальського краю (РФ) – приблизно за 6300 кілометрів від України – черга водіїв, які відчайдушно намагалися заправити свої автомобілі, розтягнулася на 3 кілометри.
У деяких районах Забайкальського краю призупинили вивезення сміття, бо вантажівки нічим заправляти. В іншому сибірському регіоні місцеві жителі самотужки борються із лісовими пожежами, бо у вогнеборців немає бензину для пожежних машин.
А одна жінка розповіла, що коли її чоловік із діабетом впав у кому і вона викликала швидку, диспетчер сказав їй шукати власну машину, бо у швидкої не було пального.
РФ заочно засудила адвоката Дмитра Захватова – за збирання грошей для ЗСУ
У Росії 2-й Західний окружний військовий суд заочно засудив адвоката Дмитра Захватова до 21 року колонії суворого режиму у справі про збирання коштів для бійців, що воюють на боці України. Про це 30 червня повідомляє, зокрема, правозахисний проєкт «Перший відділ».
Юриста визнали винним за кількома кримінальними статтями, у тому числі про сприяння терористичній діяльності, публічні заклики до діяльності проти безпеки держави та заклики до терористичної діяльності, а також про публічне виправдання та пропаганду тероризму.
Із призначеного терміну чотири роки Дмитро Захопов має провести у в’язниці. Йому також заборонено протягом чотирьох років адмініструвати сайти та призначено 1,5 року обмеження волі.
«Медіазона» пише також про заочний вирок у тій же справі колишній муніципальній депутатці з Москви Марії Соленовій. Її призначили 20 років колонії загального режиму.
За версією слідства, Дмитро Захватов та Марія Соленова заснували фонд Action 4 Life. Їм інкримінують організацію збирання коштів на підтримку полку «Азов», визнаного в Росії терористичною організацією, полку імені Кастуся Калиновського та 92-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України. Крім того, Захватова звинувачують у публікації в грудні 2023 року відеозвернення, в якому він назвав допомогу ЗСУ «обов’язком кожної нормальної людини».
Захватов захищав у російських судах антивоєнних активістів, учасників Pussy Riot, журналістів видання DOXA та колишню співробітницю «Першого каналу» Марину Овсяннікову, яка запам’яталася антивоєнною акцією в ефірі на початку повномасштабного вторгнення РФ. Пізніше адвокат виїхав із Росії. У вересні 2025 року його внесли до списку «іноземних агентів».
«Реалістичний варіант»: Сирський попередив про можливий наступ РФ на Чернігівщину
Російські війська готують можливі наступальні дії на півночі України і можуть завдати удару по Чернігівщині, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю ТСН 30 червня.
«Найбільш імовірний варіант, і це підтверджується декількома даними: можливі наступальні дії на півночі, з території Росії, з Брянської області. Оце реалістичний варіант, і, звичайно, ми до цього готуємося», – сказав головнокомандувач ЗСУ.
Він уточнив, що в рамках цього варіанту війська РФ планують наступати на Чернігівщину «з метою захоплення території, просування вглиб і таким чином відволікання частини наших військ із основних важливих напрямків, у тому числі і напрямків, де ми проводимо активні дії».
«Такий спосіб розтягнення фронту і позбавлення нас резервів, з огляду на загальну чисельність власних військ і кількість бойових бригад, полків», – вказав Сирський.
Водночас, відповідаючи на запитання щодо загрози наступу з території Білорусі, головнокомандувач ЗСУ заявив, що в українському командуванні поки що не бачать зосередження якихось військ із білоруського боку.
«Ми знаємо, що Путін поставив задачу російському Генштабу прорахувати різні варіанти ведення наступальної операції, у тому числі і з території Білорусі з метою захоплення Києва, з метою захоплення інших територій. І російський Генштаб розрахував декілька варіантів дій. Наскільки вони реалістичні: з огляду на останні події я не думаю, що керівництво Білорусі наважиться використовувати власну територію і надавати її агресору для використання як плацдарм для проведення наступальної операції. Водночас ми, звичайно, враховуємо і такий варіант», – додав він.
25 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що очільник Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський доповів про реалізацію «під очевидним російським впливом у Білорусі заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України» – вздовж кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного.
Президент додав, що Київ передав Мінську «необхідні сигнали» щодо цієї діяльності, а також щодо інших форматів його колаборації з Росією для затягування й масштабування війни.
Раніше того ж дня, 25 червня, Олександр Лукашенко заявив, що нібито нещодавно розмовляв із представниками Зеленського. Під час такої розмови він, за його твердженням, заявив, що «нам усе одно, наші народи будуть разом».
Він не уточнив час таких контактів, а також тих представників влади України, з якими мав розмову.
19 червня президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі на кордоні з Україною встановлене обладнання, яке російські військові використовують для коригування атак на Україну, і закликав Лукашенка прибрати це обладнання протягом тижня. 24 червня президент України повідомив, що ретранслятори на території Білорусі вже не працюють.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
«Укренерго» попередило про вимкнення світла в усіх областях України 1 липня
«Укренерго» попереджає, що у зв’язку зі складною ситуацією в енергосистемі 1 липня в усіх областях України будуть обмежувати споживання електроенергії.
За повідомленням, від 17:00 до 22:00 діятимуть графіки обмеження потужності для промисловості й бізнесу, а також графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів (в обсязі однієї черги).
«Причина запровадження обмежень – значне зростання рівня енергоспоживання через спекотну погоду», – йдеться в повідомленні.
Українська енергетична система сильно ушкоджена внаслідок постійних російських повітряних ударів. Найскладніша ситуація спостерігається під час пікових навантажень – як за умов зимових холодів, так і під час літньої спеки.
Повернення графіків відключень на тлі спеки в «Укренерго» анонсували напередодні.
РФ у червні рекордно збільшила експорт нафти морем, але доходи від цього впали – Bloomberg
У червні морський експорт російської сирої нафти сягнув рекордних із початку повномасштабної війни з Україною показників, повідомляє агентство Bloomberg.
За чотири тижні, з 1 до 28 червня, Росія експортувала морем 4,13 мільйона барелів на добу. Крім того, що це рекорд із 2022 року, цей показник ще й на 780 тисяч барелів більший, ніж у першому кварталі року.
Високі обсяги російського експорту допомагають підтримувати світову пропозицію нафти, поки постачання з Перської затоки триває з перебоями. Також зростання поставок відбувається на тлі атак українських дронів по нафтових підприємствах у регіонах РФ. Агентство припускає, що через ці удари Росія переспрямовує на експорт частину нафти, яку не може переробити всередині країни.
Вартість російського експорту не зростає за збільшенням обсягів поставок. Ціни на основну експортну марку російської нафти Urals різко знизилися порівняно зі світовими еталонними сортами на тлі надій на те, що тимчасове перемир’я між США та Іраном стане постійним.
Зростання постачань призвело до рекордного скупчення нафти в морі – 133 мільйони барелів, що на 34% більше, ніж у середині квітня. Танкери з нафтою починають накопичуватися біля узбережжя Єгипту та Сінгапуру. Це, вважає Bloomberg, може свідчити про те, що Москві стає дедалі складніше знаходити покупців для своєї сировини.
Крім того, різке зростання постачання не компенсувало падіння цін на нафту. У результаті валютний виторг Росії від експорту знизився до мінімуму з березня – до 1,9 мільярда доларів на тиждень.
Чому влада не помічає «Скелю»? Нові свідчення родичів померлих бійців
Про полк «Скеля» заговорили у парламенті, та поки без рішень. Щоб викликати головкома до Верховної Ради у депутатів не вистачило голосів. Сам Олександр Сирський у дискусію навколо 425-го полку не вступає, скандал не коментує.
Тим часом родичі військовослужбовців, які були мобілізовані до «Скелі» та зникли там безвісти, розповіли Радіо Свобода про їхній досвід комунікації з полком. Кажуть про відсутність зв’язку із родичами під час служби там, побиття та знущання над їхніми рідними, кидання на «яму».
- Що кажуть про ситуацію зі «Скелею» депутати?
- Чи знає про знущання над військовими головком?
- Чому до штурмових полків мобілізують чоловіків на замісній підтримувальній терапії?
- Яку репутацію полк має серед інших військових Сил оборони України?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Сенатор США: новий пакет допомоги Україні можуть ухвалити до кінця календарного року
У Конгресі США розраховують, що новий пакет допомоги Україні можуть остаточно ухвалити до кінця року. Про це під час пресконференції в Одесі 30 червня заявив сенатор-демократ від штату Вірджинія Тім Кейн, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
За його словами, у законопроєкті про оборонну політику США вже передбачена «потужна двопартійна підтримка» продовження допомоги Україні.
«Хороша новина полягає в тому, що в Законі про національну оборону вже передбачена потужна санкціонована підтримка подальшої оборонної допомоги Україні. Зараз Сенат також працює над процесом ухвалення бюджету. Якщо орієнтуватися на попередній досвід, бюджетні законопроєкти ми зазвичай ухвалюємо наприкінці календарного року. Але мене дуже надихає рівень двопартійної підтримки України. Ми залишаємося відданими цій підтримці», – сказав Кейн.
Він додав, що нині Сенат паралельно працює над узгодженням загальних бюджетних параметрів – так званих «top-line» показників оборонних і цивільних витрат.
Раніше цього місяця Палата представників США вже підтримала Ukraine Support Act, а профільний сенатський комітет схвалив збільшення допомоги Україні. Документ передбачає виділення понад одного мільярда доларів на допомогу Україні, до восьми мільярдів доларів військових кредитів, підтримку відбудови країни, допомогу союзникам у Балтії, а також новий пакет санкцій проти фінансового, енергетичного, гірничодобувного та державного секторів Росії.
Остаточне ухвалення пакета залежить від погодження бюджетних показників у Сенаті й подальшого голосування обох палат Конгресу.
Законопроєкт схвалений Палатою представників у критичний момент війни Росії проти України. Відтоді як президент США Дональд Трамп повернувся до влади у січні 2025 року, американська військова допомога суттєво сповільнилася, а дипломатичні зусилля щодо завершення конфлікту зайшли в глухий кут. Росія продовжує наступальні дії, попри значні втрати, а Україна відкидає вимоги Кремля відмовитися від територій, які успішно захищає після початку повномасштабного вторгнення Москви у 2022 році.
Порошенко заявив, що Верховний суд анонсував рішення за його скаргою щодо санкцій через 10 днів
П’ятий президент України, народний депутат, лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко повідомив, що Верховний суд планує оголосити рішення за його скаргою щодо запровадження санкцій через десять днів.
«Сьогодні вони оголосили вже, що судове засідання завершене, всі судові процеси завершені, що більше ніж 10 днів вони не можуть брати, і що через десять днів має бути (рішення – ред.)», – сказав Порошенко після засідання суду 30 червня.
Агентство «Інтерфакс Україна», а також Суспільне уточнюють, що суд анонсував оголошення рішення у справі на 10:00 10 липня.
Порошенко в своєму виступі заявив про затягування процесу розгляду його скарги. «Українське законодавство відводить два місяці як максимальний термін для розгляду таких справ у суді. Справа про скасування незаконних і антиконституційних санкцій розглядається в суді вже майже 18 місяців. Термін розгляду перевищено у дев’ять разів. І за весь цей час влада не змогла надати суду та українському суспільству переконливу доказову базу для запровадження санкцій», – наголосив він.
У лютому 2025 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти низки осіб.
Згідно з реєстром санкційних дій, під обмеження потрапили:
- п’ятий президент і народний депутат Петро Порошенко;
- колишній народний депутат Віктор Медведчук;
- співзасновники й колишні акціонери «Приватбанку» Геннадій Боголюбов і Ігор Коломойський;
- бізнесмен Костянтин Жеваго.
Санкції передбачають, зокрема, блокування активів та запобігання виведенню капіталу за межі України.
У СБУ згодом заявили, що пропозиції щодо застосування санкцій на розгляд РНБО були винесені з огляду на наявні загрози державній безпеці, територіальній цілісності й суверенітету України, а також створення перешкод для сталого економічного розвитку з боку підсанкційних осіб.
Захист п’ятого президента України оскаржив внесення Петра Порошенка до санкційного списку.
Правозахисні організації заявили, що застосування санкцій щодо опозиційних політиків і бізнесменів є «позасудовою політичною розправою», що «підриває» фундаментальні принципи права, порушує Конституцію і міжнародні угоди, ратифіковані Україною.
Сили РФ знову били по Запоріжжю, загинули двоє людей, поранені 15 – ОВА
Унаслідок нової атаки РФ по Запоріжжю дві людини загинули, 15 зазнали поранень, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«За півтори години росіяни скинули на Запоріжжя сім керованих авіабомб. 62-річний та 45-річний чоловіки загинули. 15 мешканцям обласного центру, віком від 47 до 87 років, знадобилася допомога лікарів через отримані осколкові поранення, контузії та травми. 76-річна жінка госпіталізована у тяжкому стані. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – написав очільник області.
Раніше він інформував, що через удар по дитячому садку поранень зазнав охоронець будівлі, а число потерпілих унаслідок ще одного попереднього удару зросло до дев’яти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Светр у крові, форма полоненого і дитяча пляшечка: чехам привезли «додаткову аргументацію» з російсько-української війни
На столах у коридорі парламенту Чехії в Празі розкладені речі: дитячі іграшки, прострелений шолом українського військового, шматок ліпнини з Драматичного театру імені Шевченка в Чернігові, пляшка води з написом «Тримайтесь». Поряд – фото військових, а біля них – одяг: закривавлений светр жінки, яку поранив російський снаряд, халат лікаря «Охматдиту», який був на ньому в день обстрілу та куртка звільненого з російського полону українського військового.
Усе це привезли до Чехії в рамках виставки «Війна. Зроблено в Росії».
Спецпосланниця ЄС не вважає набуття українцями громадянства країн Євросоюзу «відтоком мізків»
Набуття українцями громадянства країн Європейського Союзу не обов’язково означатиме втрату Україною людського капіталу чи «відтік мізків», про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявила спеціальна представниця Європейської комісії у справах українців у ЄС Ілва Йогансон.
«Ні, я не вважаю, що це так. Я обговорюю це питання з українськими партнерами практично щотижня», – сказала Ілва Йогансон, відповідаючи на запитання про перспективу отримання українцями громадянства окремих держав-членів ЄС.
За її словами, українці, які зараз живуть у країнах Євросоюзу, можуть стати «важливим людським мостом» між Україною та ЄС.
«Багато хто з них захоче повернутися, але багато хто також захоче залишитися в країні, яка їх прийняла. І я вважаю, що майже всі вони, навіть якщо вирішать залишитися в державі-члені ЄС, все одно сприятимуть відбудові України, тому що зберігають свою українську ідентичність», – зазначила вона.
Йогансон також нагадала, що Україна відкрила можливість подвійного громадянства, усвідомлюючи, що значна кількість українців у майбутньому житиме між Україною і країнами ЄС.
«Це частина інтеграції до Європейського Союзу. Ці люди живуть за європейськими стандартами, а тепер завдання України – привести все суспільство до стандартів ЄС, щоб відповідати вимогам для вступу», – сказала спецпредставниця Єврокомісії.
За її словами, робота та інтеграція українців у країнах ЄС не суперечать їхньому внеску у відбудову України в майбутньому.
Раніше цього місяця в Єврокомісії на зпит Радіо Свобода повідомили, що в директиві Європейського Союзу немає заборони зараховувати українцям роки перебування під тимчасовим захистом для отримання громадянства або національних довгострокових дозволів на проживання, і країни ЄС можуть самостійно вирішувати це питання. Водночас для отримання статусу довгострокового резидента ЄС такі періоди не враховуються.
Радіо Свобода звернулося по розʼяснення до Єврокомісії, оскільки в Німеччині уже відбуваються дискусії про можливу «безпрецедентну хвилю заяв на отримання громадянства від українців» наступної весни, коли сотні тисяч з них уже перебуватимуть у країні 5 років.
В Німеччині, як і в Франції, Бельгії, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Швеції, Ірландії та кількох інших країнах ЄС, однією з умов набуття громадянства є 5 років проживання в країні, певний робочий стаж та знання мови.
У лютому 2026 року країни ЄС вирішили не враховувати роки під тимчасовим захистом для загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання, щоб допомогти Україні з поверненням громадян додому та відбудовою.
Згідно з даними Євростату, станом на квітень 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 мільйона українців, з них 1,28 мільйона – в Німеччині.
На Сумщині за пропозицією аграріїв скоротили комендантську годину
У Сумській області тимчасово скорочують тривалість комендантської години – за пропозицією аграріїв, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Рішення ухвалили на засіданні Ради оборони області разом з військовим командуванням та профільними службами. З 1 липня до 15 вересня 2026 року включно вона діятиме з 00:00 до 04:00. З такою пропозицією до нас звернулися аграрії області. Для них ця додаткова ранкова година, яка вкрай необхідна у період активних сезонних робіт, коли важливі і світловий день, і погодні умови, і можливість вчасно вийти в поле», – зазначив він.
При цьому голова ОВА додав, що з міркувань безпеки у прифронтових громадах тривалість комендантської години може змінюватися залежно від оперативної ситуації.
«Там, де це дозволяє безпекова ситуація, маємо ухвалювати практичні рішення – для людей, громад і роботи області», – заявив Григоров.
Сумщина, яка межує з Росією, регулярно зазнає атак військ РФ з різних видів озброєння.
У квітні цього року комендантську годину на Сумщині скоротили на одну годину, встановивши її з 00:00 до 05:00. Як пояснив тоді голова ОВА, це був крок з урахуванням потреб людей і підтримки економічної активності – для створення сприятливіших умов роботи бізнесу, запобігання релокації підприємств і покращення транспортного сполучення.
«Роззброїти мову», мислити майбутнім – закликало духовенство на тлі зростання напруги в українсько-польських відносинах
Напруга в українсько-польських відносинах зростає. Щодня звучать нові заяви від польських політиків і представників влади. Останні з них – про те, що Польща не передаватиме Україні винищувачі МіГ-29, блокуватиме євроінтеграцію України.
Тим часом у Римі троє польських кардиналів і один український, глава Української греко-католицької церкви, блаженніший Святослав (Шевчук) підписали спільну заяву до українського і польського народів про припинення напруги у польсько-українських відносинах і закликом продовжити шлях примирення.
У Запоріжжі через удари РФ одна людина загинула, кілька поранені – ОВА
У Запоріжжі одна людина загинула, ще кілька зазнали поранень через російські удари, повідомила обласна влада.
О 15:55 голова ОВА Іван Федоров інформував про поранення однієї людини.
«Виникла пожежа внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Росіяни безпілотником атакували об’єкт промислової інфраструктури. Виникла пожежа», – написав керівник області.
Унаслідок наступної атаки був один загиблий.
«Ще чотири людини отримали осколкові поранення. Їм надається уся необхідна допомога», – додав Федоров о 17:25.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Федоров оголосив про запуск проєкту «Базовий рівень» для постачання безпілотників підрозділам
Міністерство оборони України запускає перший етап проєкту «Базовий рівень» – мінімально гарантований рівень щомісячного забезпечення підрозділів безпілотниками, повідомив 30 червня очільник відомства Михайло Федоров.
«Один із ключових запитів військових – більш рівномірне і прогнозоване укомплектування дронами. Сьогодні забезпечення безпілотниками й технікою між бригадами залишається нерівномірним. Через це бригадам складніше планувати свою роботу та бойові операції. Саме для цього разом з Генеральним штабом запускаємо «Базовий рівень забезпечення», – написав він у телеграмі.
За словами міністра оборони, до першого етапу увійдуть найбільш затребувані типи дронів: FPV (на радіозв’язку й оптоволокні), «мавіки», «бомбери», крила-розвідники і легкі middle-strike.
Далі «Базовий рівень» поступово розширюватимуть на інші категорії озброєння й військової техніки, додав Федоров.
«Підрозділи отримають визначений ресурс, який дасть змогу планувати роботу й бойові операції на кілька місяців уперед. Водночас виробники матимуть прогнозований попит на 6–12 місяців, що допоможе масштабувати виробництво», – зазначив він.
Міністр заявив, що підрозділи матимуть можливість самостійно вибирати запропоновані безпілотники через DOT-Chain, а система формуватиме постачання за прозорими правилами: якщо потрібного типу дрона тимчасово немає в наявності, підрозділ отримає інший із такими ж або схожими характеристиками.
Поставки в межах проєкту розпочнуться вже в липні, уточнив Федоров.
«Це лише перший етап. Далі поступово масштабуватимемо «Базовий рівень забезпечення» не лише на дрони, а й на інші категорії озброєння та військової техніки, щоб цей підхід став новим стандартом забезпечення для Сил оборони», – додав він.
У березні цього року в Міноборони анонсували запуск базового мінімуму забезпечення бригад дронами. «Це дасть змогу бригадам планувати оборону й бути впевненими в ресурсі», – зазначив тоді Федоров. Він також анонсував перегляд цільових показників забезпечення дронами на рік.
Напередодні проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії написав, що російська армія все більше потерпає від українських ударів в оперативному тилу – їхня глибина вже досягає 150 кілометрів і часом перевершує цю дистанцію. Під ударом – шляхи сполучення на окупованій території, особливо на Донбасі та в районі Криму, йдеться в матеріалі.
Спецпредставниця ЄС порушила перед Польщею питання доступу вразливих українців до медицини
Спеціальна представниця ЄС у справах українців Ілва Йогансон порушила перед польською владою питання доступу вразливих категорій українців до медичної допомоги після повідомлень про втрату ними права на більшість послуг із медичного обслуговування. Про це Йогансон розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.
«Я сьогодні порушила це питання в розмові із заступником польського міністра і наголосила на важливості забезпечення належного захисту та підтримки також для вразливих категорій населення, особливо для найбільш вразливих», – сказала Йогансон, спілкуючись з Радіо Свобода на полях Конференції з відбудови України у Гданську 26 червня.
За її словами, польська сторона відреагувала на це звернення, однак питання залишається предметом подальшої роботи.
«Я отримала відповідь, але це також питання, яким вони зараз займаються, і я очікую, що робота над ним триватиме», – зазначила вона.
Раніше Радіо Свобода повідомляло, що вразливі категорії українців у Польщі, які не працюють і не сплачують внески до системи соціального страхування, втратили доступ до більшості медичних послуг. Найбільше це зачепило літніх людей та осіб з інвалідністю.
Під час інтерв'ю Йогансон наголосила, що захист найбільш вразливих людей є однією з ключових цілей Директиви ЄС про тимчасовий захист, яка діє для українців, що виїхали до країн Євросоюзу після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Паливна криза в РФ: на Байкалі та Ангарі обмежують рух суден
«Східно-Сибірське річкове пароплавство» скорочує регулярні та екскурсійні рейси у зв’язку з дефіцитом палива та зростанням його вартості в Іркутській області, повідомляє сайт компанії.
За умов браку палива компанія має намір зосередитися на субсидованих перевезеннях і забезпеченні поромних переправ у регіоні. Йдеться про маршрути на острів Ольхон та порт Байкал, а також у Великі Коти, Листв’янку та Байкальські Дюни.
«Східно-Сибірське річкове пароплавство» є монополістом у галузі річкових перевезень Ангарою та її притоками, а також озером Байкал.
Тим часом у Забайкаллі розпочали продаж бензину за талонами та паливними картами, пише проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії». У Читі на АЗС, які належать компанії «Нафтмаркет», з’явилися оголошення про продаж по талонах бензину марок АІ-92 та АІ-95. Мережа автозаправних станцій БРК у Забайкаллі також припинила продаж АІ-100 та АІ-92 фізичним особам. З 1 липня компанія припинить продаж АІ-95. Причиною припинення продажу в БРК назвали невиконання постачальниками зобов’язань за чинними договорами.
Паливна криза в Росії виникла в червні внаслідок ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах. У більшості російських регіонів фіксується або фактичний дефіцит палива, або обмеження на продаж.