Доступність посилання

Багатоповерхівка в Павлограді, пошкоджена через російський удар, 10 червня 2026 року
Багатоповерхівка в Павлограді, пошкоджена через російський удар, 10 червня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Всі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби досягти миру

Голова управління з поставок ракет і боєприпасів армії РФ загинув через вибух автомобіля під Москвою – ЗМІ

Загиблим під час вибуху автомобіля в підмосковній Балашисі вранці 9 червня виявився начальник управління постачання ракет і боєприпасів Головного управління Міноборони Росії Дамір Давидов, пишуть російські ЗМІ й інші джерела, зокрема радник міністра оборони України Сергій Стерненко, а також російський телеграм-канал «ВЧК-ОГПУ». Про те, що загиблий – саме Давидов, написало також російське видання The Insider. Офіційно цю інформацію не підтверджували.

Як пише Insider, за свідченням очевидців, відразу після вибуху Давидов був ще живий, але, за не підтвердженими наразі даними, він помер ще до прибуття медиків. The Insider вказує, що операцію провела Служба безпеки України. В СБУ це поки не коментували.

За даними Insider, а також іншого російського видання «Агентство», Давидов жив у Балашисі за кількасот метрів від місця вибуху і користувався автомобілем BMW X3 (такий був підірваний вранці 9 червня).

Тим часом, за інформацією «Важных историй», автомобіль такий автомобіль з’являвся на фото у соцмережах сина Давидова Рафаїла – 20-річного курсанта Військової академії матеріально-технічного забезпечення. Особисті дані Даміра Давидова фігурували на сторінках українських проєктів, які оприлюднюють інформацію про учасників вторгнення Росії в Україну.

У мікрорайоні Авіаторів у Балашисі, де, за даними Слідчого комітету Росії, стався вибух, за повідомленнями телеграм-каналів, живуть, зокрема, високопоставлені військовослужбовці. Як зазначає «Агентство», нинішній вибух стався майже за 350 метрів від будинку, де в квітні 2025 року підірвали авто генерал-лейтенанта Ярослава Москалика, заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу збройних сил РФ. Москалик унаслідок вибуху помер на місці.

Вранці 9 червня у Слідчому комітеті Росії повідомили, що в підмосковному місті Балашиха приблизно пів на шосту ранку під час підриву автомобіля марки BMW Х3 загинув водій. Про особу загиблого інформації не наводили, але район, де сталася ця подія, є місцем масового проживання російських військових високопосадовців.

«Може вплинути лише публічність» – Лубінець озвучив, скільки скарг отримав на дії ТЦК з початку року

Від січня 2026 року Офіс омбудсмана України отримав понад три тисячі скарг на дії військовослужбовців територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки. Цю цифру в ефірі Радіо Свобода озвучив Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради України з прав людини. За його словами, до цього числа входять тільки прямі скарги громадян і не враховуються ті порушення, які виявили самі працівники Офісу омбудсмана.

«Тобто цю цифру можна сміливо множити на три, як мінімум. Це, наприклад, ми отримуємо інформацію з засобів масової інформації, з соціальних мереж, зі свідчень людей, які не можуть до мене звернутись щодо конкретного випадку, тому що, згідно з законодавством, вони звертаються щодо порушення своїх прав», – пояснив Дмитро Лубінець.

Для порівняння, за увесь 2025 рік до Офісу омбудсмана зі скаргами звернулися 6127 разів. Скарги в основному стосуються таких порушень: застосування сили, використання балаклав, знімання знаків розрізнення військовими ТЦК.

Дмитро Лубінець заявив, що озвучував інформацію про системні порушення кожному міністру оборони, каденцію якого він застав на посаді уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Лубінець на посаді з 1 липня 2022 року). І наголосив, що раніше, у 2023-2024 роках, він не надавав стільки розголосу випадкам порушень прав зі сторони військовослужбовців ТЦК, але це не показало результату:

«І я вважаю, що я зробив помилку. Тому що я робив свідомо, на мій погляд, ефективно юридичну свою роботу. Я брав документи, їх напрацьовував, я їх відправляв, вимагав в юридичному плані реакції. Ми організовували купу закритих нарад із представниками Міноборони, командуванням Сухопутних військ, правоохоронного сектору. І виявилось, що єдина система, яка може впливати – це публічність».

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.

У Запорізькому районі через удар РФ постраждала жінка і двоє її дітей – влада

У Вільнянську Запорізького району внаслідок атаки російських безпілотників 9 червня постраждали четверо людей, зокрема жінка з двома дітьми, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

«Росіяни атакували Вільнянськ БпЛА. Травм дістали 3-річна дівчинка, 7-річний хлопчик і їхня 33-річна мати. Сімʼю госпіталізували, кожному надається медична допомога. Постраждав і 65-річний чоловік. Нині він під наглядом медиків», – написав Федоров у телеграмі.

За його словами, внаслідок удару пошкоджені приватні будинки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Переговорник Мединський і патріарх Кирило: стало відомо, кого ЄС може додати в «чорні списки»

Євросоюз готується поповнити «чорні списки» ще 42 іменами. Персональні санкції загрожують відомим росіянам, проти чийого включення до списку послідовно виступав колишній прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Документ із пропозицією до 21-го пакету санкцій опинився у розпорядженні Радіо Свобода.

Заборона на в’їзд до ЄС і замороження їхніх активів на його території може очікувати на провідних російських бізнесменів, керівників оборонних підприємств, банків, криптовалютних проєктів.

Серед найпомітніших фігур у пропозиції з оновлення списків – російський історик, помічний російського президента Володимир Мединський, якого Володимир Путін призначив очільником делегації від РФ на переговорах про завершення війни в Україні.

У документі ЄС Мединський названий «центральною фігурою урядової пропаганди». Згадані його підручники, де Україна представлена як частина «російського світу». Також – захист ним «спеціальної військової операції» (так у РФ офіційно називають війну) й заперечення викрадення українських дітей російською стороною. Примітно, що кандидатом у персони нон-ґрата ЄС Мединський став на тлі дискусій у блоці про можливі переговори з Росією.

У «чорний список» пропонують додати Володимира Гундяєва, відомого як патріарх Московський і всієї Русі Кирило. Ці спроби були й в минулому, але Кирила в останній момент викреслювали зі списків. У внутрішньому документі ЄС сказано, що він «послідовно виправдовував і підтримував агресивну війну Росії проти України», називаючи її «священною».

Персональні санкції загрожують російському олігарху Іскандару Махмудову, в чиїй власності російський виробник локомотивів, залізничного обладнання і рухомого складу. В ЄС його вважають ключовим підрядником оборонної промисловості.

Також до «чорного списку» може потрапити співвласник «Лукойлу» Вагіт Алекперов. У внутрішньому документі ЄС зазначено, що Алекперов був присутній на зустрічі з Володимиром Путіним у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну, де йшлося про західні санкції і їхній вплив.

«Той факт, що його запросили на цю зустріч, свідчить про його близькість до найближчого оточення Володимира Путіна… Вагіт Алекперов залучений до роботи в економічних секторах, що забезпечують суттєве джерело доходів уряду Російської Федерації, який відповідає за анексію Криму й дестабілізацію України», – сказано в документі.

Персональні санкції можуть вдарити по олігарху Михайлу Гуцерієву – засновнику конгломератів, що мають інтереси в нафті, вугіллі, нерухомості й роздрібній торгівлі, йдеться в документі. У ЄС вважають, що бізнес-інтереси Гуцерієва в енергетичному секторі «відіграють значну роль у механізмах, що підтримують потоки доходів російського державного бюджету під час війни в Україні».

Ще одна фігура, – чинний міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов, що називав себе «солдатом Путіна». В документі зазначено, що він обіцяв підтримувати реабілітацію через спорт російських солдатів, які воювали проти України. Серед його пріоритетів зазначений розвиток спортивної інфраструктури на українських територіях, окупованих Росією.

Персоною нон-ґрата може стати також президент Міжнародної шахової федерації Аркадій Дворкович, що обіймав керівні посади в уряді Росії. Він публічно підтримував анексію Криму й називав окуповані українські міста «новими територіями» Російської Федерації.

Персональні санкції загрожують Олександру Жарову – гендиректору «Газпром-Медіа Холдингу». Це державний медіаконгломерат в Росії, що виступає основним інструментом для воєнної пропаганди й інформаційних операцій Кремля. «Газпром-Медіа Холдинг» під керівництвом Жарова, вважають у ЄС, виконував «ідеологічне завдання» з формування громадської думки щодо війни Росії проти України.

9 червня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з пропозицією 21-го пакету санкцій, яким, зокрема, пропонується заборонити в’їзд до ЄС військовим, що брали участь у війні проти України. Розширюються експортні й імпортні обмеження, а також – санкції проти енергетичного й фінансового секторів Росії.

Пропозицію належить вивчити й схвалити державам-членам ЄС. Для схвалення санкцій потрібна їхня одностайна згода. Перелік осіб під персональними санкціями розширюється з запровадженням кожного нового пакету.

У новому уряді Болгарії заявили, що не постачатимуть зброю Україні

Новий уряд Болгарії не постачатиме зброю Україні, заявив 9 червня міністр оборони країни Дімітар Стоянов.

За словами Стоянова, якого цитує болгарське інформаційне агентство BTA, війна в Україні не буде вирішена на полі бою.

«Ми спостерігаємо війну на виснаження, і скільки б зброї не було накопичено, єдиним результатом будуть людські жертви. Настав час сісти за стіл переговорів», – заявив він на пресконференції 9 червня.

Українська влада цю заяву поки що не коментувала.

Від 2022 року Болгарія поставила до України 13 пакетів військової допомоги. Їхні склад і вартість не розкривають.

У квітні на парламентських виборах у Болгарії перемогла партія «Прогресивна Болгарія» колишнього президента Румена Радева. Його призначили прем’єр-міністром. Радев заявляв, що прагне прагматичних відносин з Росією.

2025 року, ще будучи президентом Болгарії, він розкритикував підтримку України з боку Євросоюзу і назвав перспективи перемоги Києва «приреченими».

Крім того, він критикував 10-річну оборонну угоду про спільне виробництво зброї, зокрема дронів, підписану в березні між Болгарією й Україною.

При цьому Радев заявляв, що не блокуватиме рішення Євросоюзу щодо допомоги Києву.

Хто із росіянином обіймався? І про скарги на ТЦК. Розмова із омбудсманом Лубінцем

Сибіга повідомив про 50-ту країну-учасницю міжнародної ініціативи з повернення дітей

Боснія і Герцеговина офіційно підтвердила намір приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 9 червня:

«З її приєднанням кількість держав-учасниць ініціативи досягнула позначки – 50».

Сибіга подякував Боснії і Герцеговині й очільнику МЗС країни Ельмедіну Конаковичу за ухвалення цього рішення. За його словами, воно свідчить про відданість Сараєва захисту прав дітей і підтримці зусиль України з повернення додому кожної депортованої чи силоміць вивезеної української дитини.

Лубінець розкритикував політику України щодо переселенців та жителів окупованих територій

Серед найбільших проблем у цій сфері він назвав:

  • відсутність профільного міністерства
  • відсутність «сталої, зрозумілої державної політики» стосовно внутрішньо переміщених осіб
  • відсутність реєстру ВПО та обліку їх потреб, обліку втраченого ними житла
  • дискримінацію щодо різних категорій ВПО, коли ті громадяни, які виїхали з тимчасово окупованих територій з 2014 по 2022 рік не можуть скористатися певними програмами підтримки, які доступні тим, хто переїхав після 2022 року

«Українська влада повинна: по-перше, облікувати всіх громадян, по-друге, їм допомогти, наскільки ми можемо, по-третє, ну принаймні розуміти, який масштаб трагедії», – сказав він.

Лубінець розповів про роботу Офісу омбудсмана в допомозі з виїздом українцям із окупованих територій. За його словами, до нього звертаються громадяни з тимчасово окупованих територій із різними проханнями: допомогти із логістикою чи пошуком фінансування. Також люди запитують, як їх зустріне Україна, якщо вони отримали російський паспорт в окупації.

Жінка загинула, ще 4 людини поранені через удар російського FPV-дрона по цивільному авто на Харківщині – влада

Російські військові 9 червня атакували FPV-дроном цивільний автомобіль на Харківщині, внаслідок чого загинула жінка, ще чотири людини постраждали, повідомив очільник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.

«Сьогодні близько 16:30 росіяни вдарили FPV-дроном по цивільній автівці поблизу Питомника. У машині перебувало п’ять осіб: чоловік і чотири жінки. На жаль, від отриманих поранень 70-річна жінка загинула на місці, ще три жінки 80-ти, 74-х та 49-ти років, а також 62-річний чоловік зазнали численних уламкових поранень і були госпіталізовані до лікарні у Харків», – написав Задоренко у телеграмі.

За його словами, це сталося на ділянці автодороги між Руською Лозовою і Питомником. «Встановлюється додаткова інформація про цю подію, а також про мету поїздки людей на небезпечну прикордонну територію», – очільник МВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Зеленський про листа Путіну: «я отримав результат, який мені був потрібен»

Президент України Володимир Зеленський заявив, що отримав потрібний йому результат від відкритого листа російському лідеру Володимиру Путіну. Він сказав про це 9 червня на пресконференції разом із лідерами країн Північної Європи і Балтії в Таллінні.

«Протягом місяця я надіслав кілька листів із різними цілями, до різних інституцій: починаючи від ЄС, США: Білого дому й Конгресу, а також до Путіна. У мене були різні цілі. Наприклад, щодо США, я дійсно хотів зробити все, щоб трохи змістити їх із Близького Сходу до ситуації в Україні… Не можу поділитися з вами усіма деталями, але моя держава потребує дуже значну кількість антибалістичних спроможностей. І я отримав результат… У мене була мета, коли я відправляв листа Путіну, і я думаю, що я отримав результат, який мені був потрібен», – сказав Зеленський у Таллінні, де сьогодні відбувався саміт Україна – країни Північної Європи й Балтії. Деталей він не навів.

Україна та Естонія підписали декларацію про посилення співпраці в сфері оборони

Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал під час зустрічі в Таллінні підписали спільну декларацію щодо посилення співпраці у сфері безпеки та оборони – про це обидві сторони заявили 9 червня.

Документ передбачає допомогу в сфері безпеки, обмін досвідом, співпрацю в оборонній промисловості та протиповітряній обороні, зокрема – спільне зобов’язання розвивати багаторівневі можливості протиракетної оборони в Європі.

Київ і Таллінн також продовжують роботу над угодою у форматі drone deal (дронова угода). Як уточнює Офіс президента, проєкт уже перебуває на розгляді естонської сторони.

«Великий бойовий досвід України у сучасних бойових діях високої інтенсивності є значним активом для безпеки євроатлантичної спільноти, і обидві сторони прагнуть забезпечити його врахування в наших оборонних зусиллях», – йдеться в тексті декларації, який опублікувала пресслужба голови уряду Естонії.

57-річний чоловік загинув, його дружина поранена через удар РФ по Сумщині – ОВА

На Сумщині чоловік загинув, його дружина – зазнала поранення внаслідок російського удару 9 червня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.

«Путивльська громада. Ворог атакував безпілотниками житловий сектор. На жаль, внаслідок одного з ударів загинув 57-річний чоловік – господар будинку. Його дружина поранена. 49-річній жінці надають необхідну допомогу», – написав Григоров у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Генштаб підтвердив удар по порту окупованого Маріуполя – уражені резервуари для пального

Сили оборони України завдали чергової низки ударів по російських об’єктах у РФ та на окупованих територіях, заявив Генеральний штаб Збройних сил 9 червня.

Також командування уточнило наслідки удару по окупованому Маріуполю, завданого раніше:

«В процесі уточнення підтверджено знищення 5 червня 2026 року восьми та пошкодження дев’яти резервуарів зберігання пального у районі порту «Маріуполь» на території Донецької області».

Протягом попередньої ночі, за даними Генштабу, українські війська уразили склад боєприпасів у російській Бєлгородській області.

Читайте також: Азербайджан повідомив про ще двох загиблих внаслідок атаки ЗСУ на судно в Азовському морі

Ударів зазнали пункти управління РФ на окупованій Донеччині, у Бєлгородській та Курській областях, та пункти управління дронами в окупованих районах Запоріжжя й Херсонщини.

«У районі Федорівки на Донеччині уражено логістичний хаб ворога та склади матеріально-технічних засобів в районах Михайлівки на Луганщині та Гюнівки Запорізької області. Завдано ударів по зосередженнях особового складу противника в районах Курахового, Калинового, Шевченка та Ступочок Донецької області, Новогригорівки на Запоріжжі, а також Іскри Курської області», – додає штаб.

Міноборони Росії заявляло про знищення 140 українських дронів протягом ночі на 9 червня над Бєлгородською, Брянською, Калузькою, Курською, Орловською, Тульською областями, Московським регіоном, окупованим Кримом і акваторіями Азовського й Чорного морів. Скільки безпілотників не вдалося збити й куди вони влучили, відомство не уточнює.

У Слов’янську розширили зону обов’язкової евакуації сімей із дітьми – МВА

У Словʼянську розширили зону обов’язкової евакуації сімей із дітьми у примусовий спосіб, повідомив очільник міської військової адміністрації Вадим Лях.

«У неї увійшли мікрорайони Словкурорт, Черевківка і Хімік. Відповідний наказ сьогодні було погоджено з Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів при Кабінеті міністрів України. Це – вимушений, але необхідний запобіжний захід. Адже за останні дні ми маємо трьох поранених дітей», – написав Лях у соцмережах 9 червня.

За його словами, на початок червня у згаданих мікрорайонах живуть 366 дітей.

«Правоохоронці вже почали підготовчу роботу. З родинами, які підпадають під евакуацію, проводяться бесіди, надаються необхідні роз’яснення», – зазначив голова МВА.

Двоє жителів Харківщини поранені через підрив на вибухівці – ДСНС

Ще двоє цивільних підірвалися на вибуховому пристрої, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 9 червня.

Це сталося сьогодні вранці в Богодухівському районі поблизу села Лютівка Золочівської громади. За попередніми даними, 26-річний чоловік та 34-річна жінка рухалися на мотоциклі біля кладовища, коли стався вибух.

«Внаслідок детонації обидва постраждалих отримали вибухові травми та осколкові поранення. Наразі вони госпіталізовані до лікарні, їм надається вся необхідна медична допомога», – додає ДСНС.

Читайте також: Розмінування України 2026: як працює ШІ та скільки територій залишаються небезпечними

Служба наголошує, що деокуповані й прифронтові території Харківщини залишаються небезпечними через високу мінну загрозу, і закликає місцевих жителів не пересуватися незнайомими маршрутами, уникати узбіч, доріг біля кладовищ, лісосмуг і необстежених ділянок місцевості.

Поліція, зокрема, щороку закликає жителів прифронтових територій утриматися від відвідування кладовищ під час поминальних днів.

За приблизними підрахунками, в Україні заміновані 137 тисяч кілометрів – це 23% території країни. Раніше окуповані території та райони, де велися бої, всіяні мінами, українські рятувальники постійно проводять операції з розмінування від мін та боєприпасів.

«Порізав собі руки і шию». Історія студента з Мурманська про «війну проти свого населення» у Росії

23-річного студента з Мурманська Рафаеля Мамедова, якого Північний флотський військовий суд 27 травня 2026 року визнав винним у держзраді, участі в терористичній організації та засудив до 15 років позбавлення волі. У СІЗО та під час етапування Рафаель здійснив дві спроби самогубства.

Його історію розповідає Російська служба Радіо Свобода, а також наводить цифри, які свідчать, що у Росії б’є рекорди «повномасштабна війна проти власного населення».

Від початку великої війни проти України ФСБ порушила понад 1500 справ за статтями про державну зраду, шпигунство, конфіденційне співробітництво з іноземною державою та допомогу противнику. Лише за 2025 рік російські суди винесли не менше ніж 458 вироків у цій категорії справ, що стало рекордом за всю історію сучасної Росії, повідомляє «Первый отдел». У першому кварталі 2026 року кількість кримінальних справ про держзраду, що надійшли до судів у Росії, на 20% перевищила показники 2025 року

У доповіді «Первого отдела» зазначено, що звинувачення «майже завжди висувають людям, які не мали доступу до державної таємниці», а як докази використовують контакти з провокаторами, пожертви та нібито наміри вчинити злочин. Розгляд таких справ, як правило, відбувається в закритому режимі, що «фактично унеможливлює суспільний контроль за судовим процесом».

Далі читайте тут

Єврокомісія пропонує заборонити в’їзд учасникам війни проти України. Що ще може увійти до 21 пакету санкцій

Європейська комісія запропонувала нові обмеження для російської енергетики, фінансових послуг і криптовалют. Це основа 21 пакету санкцій, який готуються запровадити в ЄС. З його пропозицією 9 червня виступила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.

За словами топпосадовиці, вперше санкції можуть торкнутися російських військових. Тим, хто воював проти України, загрожує заборона в’їзду до ЄС. Це один із дискусійних кроків, запропонованих Естонією.

«Ми вперше пропонуємо заборонити в’їзд до Європейського Союзу будь-кому, хто служив у Збройних силах Росії з початку війни (проти України – ред.). Таким чином, Європа буде закритою для кожного, хто брав участь у вторгненні в Україну», – заявила фон дер Ляєн.

Норму мають погодити всі держави-члени.

Санкції пропонують також накласти на рибний сектор Росії, який досі залишався недоторканним. Деякі види рибної продукції, зокрема, тріски, можуть опинитися під забороною на імпорт.

Додаткові обмеження можуть запровадити проти енергетичного сектору Росії.

«Конфлікт на Близькому Сході та перебої у світових ланцюгах постачання енергоносіїв дещо послабили тиск на Росію… Наше обмеження ціни на нафту має вбудований механізм коригування, який слідує за ринком. Воно не було створене для ринкових потрясінь на кшталт того, яке спричинило закриття Ормузької протоки. Тому ми пропонуємо просто призупинити коригування до січня наступного року. Це дасть нафтовим ринкам час на стабілізацію, водночас зберігаючи тиск на доходи Росії», – пояснила суть запропонованих заходів очільниця Єврокомісії.

Чорний список суден так званого «тіньового флоту», за допомогою якого Росія перевозить нафту в обхід запроваджених обмежень, поповнять ще на 30 позицій. Таким чином, загальна кількість підсанкційних кораблів сягне 632.

«Уперше ми також націлюємося на судна, які допомагають тіньовому флоту, наприклад, забезпечуючи бункерування та інші послуги. І ми пропонуємо націлитися на критичну інфраструктуру, таку як порти, аеропорти або нафтопереробні заводи, що займаються торгівлею чи переробкою російської нафти. Нарешті, ми пропонуємо обмежити продаж танкерів для скрапленого природного газу Росії», – зазначила фон дер Ляєн.

Під санкції ЄС може потрапити ще 31 російський банк, а також фінустанови третіх країн, що обслуговували підсанкційні російські компанії.

«Уперше ми запровадимо можливість повної заборони для третіх країн на надання послуг, пов’язаних із криптоактивами. Це стане потужним стримувальним фактором», – наголосила посадовиця.

Пропонується також розширити експортні обмеження на товари та технології, які використовує російська військова промисловість. Зокрема, за словами фон дер Ляєн, вони можуть торкнутися металів і сплавів, які використовуються в аерокосмічній та оборонній галузях.

«Щодо дронів, ми пропонуємо нові заборони на експорт обладнання наземного забезпечення, систем радіоелектронного придушення та пускових систем», – додала вона.

Готується обмеження й імпорту низки товарів загальною вартістю 60 мільйонів євро.

Очільниця Єврокомісії наголосила, що Росії дедалі дорожче обходиться війна проти України як у людському вимірі, так і у фінансовому. Пропозицію обговорять у Раді ЄС. Деякі її пункти можуть відкинути. Затвердження санкційних пакетів вимагає одностайності серед членів блоку.

Попередній, 20-й пакет санкцій Єврокомісія представила 6 лютого 2026 року. Остаточно він був затверджений Радою ЄС 23 квітня 2026 року, тобто майже через два з половиною місяці після презентації.

Ганжа повідомив про 7 поранених через російський удар по Синельниківщині

Російські війська атакували Васильківську громаду Синельниківського району, повідомив голова Дніпропетровщини Олександр Ганжа 9 червня.

За його даними, армія РФ застосувала керовані авіабомби.

«Дістали поранень 7 людей. Троє з них госпіталізовані. 47-річна жінка та 66-річний чоловік у важкому стані», – заявив очільник області.

Ганжа уточнив, що удари пошкодили кілька багатоповерхових та приватних будинків, а також пошкодили місцеву спортивну школу.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Президент Естонії припустив, що інциденти з дронами продовжаться, й закликав зберігати спокій

Естонія має переймати український досвід у протидії безпілотникам на тлі випадків, коли дрони залітають у повітряний простір Балтії, сказав президент країни Алан Каріс на спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Таллінні 9 червня.

Так він прокоментував питання щодо випадків появи безпілотників над територією країни, яке перед тим поставили Зеленському.

Каріс нагадав про весняні військові навчання, на яких Україна показала свою експертизу в сфері безпілотників. Натомість країни Європи можуть збивати дрони літаками, але застосування винищувачів дороге, тому «треба знаходити можливість використовувати експертні знання України».

«Всі технології й можливості важливо принести сюди, але, звичайно, оскільки вони у війні, то дуже вірогідно, що ці інциденти (з дронами – ред.) продовжуватимуть ставатися й треба це враховувати. Потрібно, щоб наші люди були спокійними, коли ми знаємо, що певні дрони губляться й потрапляють на нашу територію», – заявив президент Естонії.

Зеленський, відповідаючи на це питання раніше, зазначив, що Україна продовжуватиме удари по Росії у відповідь. Водночас він заявив, що Москва намагається загострити відносини всередині Європи:

«Коли йде наша відповідь на російські удари, якщо в небі країн Латвії, Литви, Естонії з’являється російський дрон, зрозуміло, для чого. Коли з’являється український дрон, ми розуміємо, що вони можуть змінювати курс наших дронів. Це не масово, поодинокі такі випадки були, завдяки системам РЕБ».

Для протидії таким випадкам, за словами Зеленського, Київ застосовує досвід надання своїх експертів, отриманий раніше в співпраці з країнами Близького Сходу: «вони навчили, показали, що робити, це достатньо швидкі й сильні рішення».

«Ми готові в будь-який момент надсилати свої експертні групи, ми вже це робимо й будемо робити з нашими близькими партнерами. Тут я не можу говорити вам всі деталі, але я вважаю, що це одне з рішень», – сказав він.

Зеленський також висловив переконання, що інциденти з дронами є ще одним аргументом, чому європейські країни мають бути залучені до мирних переговорів:

«Ви зараз самі наводите приклад, коли страждають країни через ті чи інші випадки дронів тощо, тому що це наша земля, наш континент, ми повинні бути впевнені, що завтра буде безпечне життя. Тому ось ці країни мають вести перемовини».

Раніше Зеленський повідомляв, що Україна направить своїх інструкторів із питання протидії безпілотникам у Латвію, Литву, Естонію і Румунію.

Країни Балтії раніше заявляли, що на їхню територію залітають українські дрони. Українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби. Міністри закордонних справ цих країн також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.

Росія втратила один із супутників системи, яку називають аналогом Starlink

Російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440» втратила один із 16 перших серійних супутників системи «Світанок» («Рассвет»), запущених на орбіту в березні 2026 року. Це, як пише видання «Коммерсант», випливає із даних сайтів для моніторингу космічних апаратів.

Інформацію про втрату супутника підтвердили виданню в компанії «Бюро 1440». Там заявили, що зараз на низькій навколоземній орбіті перебуває шість експериментальних апаратів «Світанок-1» та «Світанок-2» та 15 супутників першого запуску.

Про втрату супутника ще 6 червня писав журналіст Анатолій Зак.

24 березня компанія «Бюро 1440» оголосила, що вивела на орбіту перші серійні 16 супутників орбітального угруповання зв’язку «Світанок». У компанії заявили, що запуск апаратів – «перехід від експериментів до створення сервісу зв’язку».

Російська приватна космічна компанія «Бюро 1440» створює низькоорбітальну супутникову систему, російський аналог Starlink, для високошвидкісної широкосмугової передачі даних. Передбачається, що до кінця 2030 року угруповання «Бюро 1440» має складатися з 292 супутників, всього планується запустити 383 супутника.

Проєкт створення російського супутникового угруповання для широкосмугового доступу в інтернет фінансується в рамках національного проєкту «Економіка даних». На нього планується виділити 102 мільярди рублів із федерального бюджету й 329 мільярдів із власних коштів компанії.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG