Через атаки Росії загинула жителька Нікополя, 10 жителів Дніпропетровщини поранені – ОВА
Російські війська понад 40 разів атакували чотири райони Дніпропетровської області протягом дня, повідомив голова області Олександр Ганжа увечері 8 червня.
Зокрема, загинула одна людина внаслідок обстрілу Нікополя.
«Атака росіян обірвала життя 49-річної жінки. Четверо людей поранені, двоє жінок 53 та 60 років у лікарні у тяжкому стані. Медики надають їм усю необхідну допомогу», – заявив раніше голова області.
На вечір понеділка відомо також про десятьох поранених, серед них семеро постраждали в Нікопольському районі:
«Понівечені підприємства, відділення банку, магазин, приватні будинки, автомобілі. Двоє людей госпіталізовані у важкому стані. Ще п’ятеро – на амбулаторному лікуванні».
Україна може вперше втратити частину допомоги ЄС через невиконані реформи
Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги Європейського Союзу через невчасне виконання реформ, передбачених програмою Ukraine Facility. Це випливає із відповіді Єврокомісії на запит Радіо Свобода.
Як повідомив речник Європейської комісії, наразі залишаються невиконаними два етапи, пов’язані з попередніми траншами допомоги, які Київ вже отримав.
«Є два кроки, пов’язані з 4-м та 5-м траншами, які не були завершені вчасно. Суми, пов’язані з цими траншами, були «призупинені». Це означає, що їх ще не було виплачено», – пояснили в Єврокомісії.
Російська армія атакувала Запоріжжя. Двоє людей загинули, серед поранених є діти
Російські війська атакували центр Запоріжжя безпілотниками, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 8 червня.
Спершу було відомо про п’ятьох поранених, згодом кількість постраждалих зросла. Наразі відомо про двох загиблих і 18 постраждалих, серед них четверо дітей.
Російські дрони також пошкодили житлові будинки та автівки, зруйнували торгівельні кіоски.
«Внаслідок атаки загинули дві жінки. 18 людей потребували медичної допомоги, в тому числі, четверо дітей – 5, 10, 13 і 12 років, а також хлопець та дівчина 17 та 15 років. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – повідомив Федоров.
Україна та ЄС зможуть відкрити перший кластер переговорів вже за тиждень – єврокомісарка Кос
Перший кластер переговорів про євроінтеграцію України можуть відкрити вже 15 червня – про це заявила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час заходу у Києві «Україна на шляху до вступу: як втілити наступне розширення ЄС», передає кореспондент Радіо Свобода.
За її словами, після відкриття першого кластера на наступному тижні наступні п’ять можуть бути запущені в середині липня.
«За допомогою так званого випереджального підходу, з технічної точки зору, ми готові. Зараз тривають фінальні консультації з країнами-членами ЄС. Я сподіваюся, що на міжурядовій конференції 15 червня ми зможемо відкрити перший кластер і згодом, у липні – інші кластери», – розповіла Кос.
«Вже не вперше»: правоохоронці запобігли замаху на Юсова, підозрюваного затримали
Російські спецслужби планували замах на представника Головного управління розвідки й голову Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова – про це він повідомив 8 червня.
«Сьогодні правоохоронці повідомили, що змогли запобігти замаху на моє життя. Вже не вперше», – заявив Юсов у своїх соцмережах.
Він подякував правоохоронцям та складовим Сил оборони за спецоперацію із запобігання замаху. За словами Юсова, замах можна трактувати як оцінку його діяльності в Головному управлінні розвідки і Координаційному штабі з питань полонених:
«Значить, все робимо правильно і російським окупантам це дошкуляє».
Раніше сьогодні про зрив замаху повідомило Головне управління розвідки.
«Поліцейські затримали в Києві завербованого державою-агресором Росією 38-річного кілера – фігурант намагався організувати замовне вбивство представника ГУР МО України, який також є заступником голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими», – йдеться в заяві.
За даними ГУР, російські спецслужби обіцяли потенційному виконавцю 100 тисяч доларів, він отримав 10 тисяч доларів авансу й розпочав стеження за посадовцем.
«Для конспірації учасники замовного злочину використовували будівельну термінологію: «вбивство» називали «будівництвом», замовника – «прорабом», виконавця – «роботягою», знаряддя злочину – або «цементом», або «інструментом», – додають у розвідці.
Затриманий найманець, уточнює ГУР, є колишнім військовим із навичками ведення розвідувальної діяльності. В разі визнання винним йому загрожує тюремний термін від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.
Читайте також: Прокуратура повідомила про арешт жителя Охтирки через підрив гранати
За даними заступника голови Національної поліції Андрія Нєбитова, виконання злочину планувалося за допомогою FPV-дрона. Правоохоронці здійснили одночасно понад 20 обшуків і вилучили речові докази.
«По завербованій особі – начебто він колишній військовий, який захищав нашу державу до 2025 року, а далі вже за станом здоров’я полишив службу у ЗСУ і мав намір отримати інвалідність і таким чином виїхати за кордон. Але ми бачимо, що для спецслужб РФ на сьогодні немає перепон, вони можуть вербувати навіть колишніх військових, це вже не кажучи про, наприклад, наркозалежних осіб», – прокоментував Нєбитов.
За словами представника поліції, наразі є один затриманий, але слідство зафіксувало його контакти з іншими людьми, слідчі дії тривають.
Нєбитов уточнив, що від початку року поліція зафіксувала 22 терористичних акти в Україні, з них у 18 випадках вдалося встановити безпосередніх виконаців.
60 діб під вартою без застави: рішення суду щодо водія смертельної ДТП у Києві (відео)
«Це лише початок». Що відомо про удар по Чонгарському мосту
Безпілотники пошкодили міст по Чонгарському мосту на в'їзді до тимчасово окупованого Криму – про це вранці 7 червня заявив призначений Росією голова окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо в соціальних мережах.
За його словами, через це рух через автомобільний пункт пропуску «Джанкой» тимчасово перекрито – однак пересуватися поки що можна іншими шляхами, через КПП «Армянськ» та «Перекоп».
Пізніше у підрозділі CODE 9.2. повідомили, що завдали удару по мосту «засобами» компанії Fire Point та БПЛА «Бегемот» разом із пілотами 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.
ЄС представить 21-й пакет санкцій проти Росії 9 червня
Європейська комісія планує представити новий, 21-й пакет санкцій проти Росії 9 червня. Про це Радіо Свобода повідомив чиновник ЄС, обізнаний з підготовкою процесу.
У Єврокомісії на брифінгу, тим часом, оголосили про намір представити пакет «цього тижня», повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас раніше заявляла, що новий пакет санкцій має включати заходи проти російського військово-промислового комплексу та «тіньового флоту». А ЗМІ повідомляли про замороження граничної ціни на російську нафту та включення до санкцій нафтових компаній «Лукойл» та «Роснефть».
Під час зустрічі міністрів оборони ЄС на Кіпрі у Нікосії 8 червня питання санкцій та боротьби з обходом нафтових обмежень також активно обговорювали європейські міністри.
Суд затвердив угоду ексголови Верховного Суду зі слідством: він проведе 5 років за ґратами
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання провини між слідством і колишнім головою Верховного суду. Про це 8 червня повідомили Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро. Згодом інформацію підтвердила пресслужба ВАКС.
Відомства не називають імені фігуранта, проте обставини вказують на Всеволода Князєва.
«Обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, погодився надати викривальні покази на співучасників та отримати реальний строк з конфіскацією майна», – йдеться в повідомленні.
«Троє з підвалу загинули, я залишилась одна»: 4 дні поранена йшла пішки з Костянтинівки, яку штурмує Росія
Українські військові заявили про ураження нафтобази «Грушова» в Новоросійську
Оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем у взаємодії з Силами спецоперацій та іншими складовими Сил оборони уразили перевалочну нафтобазу «Грушова» в Новоросійську Краснодарського краю РФ в ніч на 8 червня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України:
«Зафіксовано пожежу на території об’єкта. Ступінь завданих збитків уточнюється».
За даними штабу, нафтобаза входить до складу перевалочного комплексу «Шесхаріс», який є кінцевою точкою магістральних нафтопроводів на півдні Росії. Комлпес забезпечує прийом, накопичення, зберігання та перевалку нафти і нафтопродуктів через морський порт Новоросійськ. Місткість резервуарного парку комплексу становить близько 1,4 мільйона кубічних метрів, основне навантаження зберігання припадає саме на майданчик «Грушовая».
Крім того, Сили оборони били по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Красний Яр» у Волгоградській області. На його території виникла пожежа. Інформацію щодо результатів та масштабу пошкоджень уточнюють.
РФ заочно засудила політемігранта Ходорковського до 10 років у справі про фейки про армію
Міщанський районний суд Москви ухвалив заочний вирок колишньому співвласнику компанії ЮКОС і діячеві російської політичної еміграції Михайлу Ходорковському, визнавши його винним у поширенні так званих фейків про армію у зв’язку з його публікаціями про війну Росії проти України.
Ходорковський засуджений до 10 років колонії, прокуратура просила дати йому 14 років. Сторона захисту просила виправдати Ходорковського.
У Польщі заступника міністра науки Шептицького критикують за порівняння бійців УПА з антирадянськими підпільниками
Заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький (правнук брата митрополита Андрея Шептицького) зазнав критики через заяву, в якій порівняв військових Української повстанської армії з польськими антикомуністичними підпільниками. Про це повідомляють польські видання RFM24 і Onet.
В інтерв’ю TOK FM Шептицький сказав, що УПА – «це було формування, яке – незалежно від того, що ви кажете про волинський злочин (польский наратив на позначення Волинської трагедії – ред.) – боролося за незалежність України, боролося в рамках цієї української уяви, насамперед проти радянської влади, і це була така безнадійна боротьба».
Апеляційний суд Львова залишив без змін рішення про видворення громадянина РФ Руслана Хакімова
Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові 8 червня залишив без змін рішення Галицького районного суду від 2 квітня 2026 року за позовом Державної міграційної служби про видворення громадянина Росії Руслана Хакімова з України.
Як повідомив судді апеляційного суду, держава має визначитися, залишити чи видворити Руслана Хакімова (справжнє прізвище Пупкаєв) з України, а завданням суду було його ідентифікувати.
Рішення апеляційного адміністративного суду Руслан Хакімов оскаржуватиме в касаційному суді, про це Радіо Свобода повідомила його дружина Олександра: «Ми сподівались на те, що все ж таки здоровий глузд візьме гору і правосуддя буде правосуддям. Ми здаватися не будемо, оскаржуватимемо рішення про видворення чоловіка».
1 квітня 2026 року Державна міграційна служба України вирішила примусово депортувати в Росію Руслана Хакімова через порушення ним міграційного законодавства України. Галицький районний суд Львова задовольнив позов ДМС 2 квітня 2026 року.
Руслан Хакімов оскаржує рішення ДМС у Галицькому суді, позов подано 5 червня 2026 року.
Руслан Хакімов зараз перебуває в Пункті тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства і участь в засіданні брав онлайн.
В Україну росіянин потрапив нелегально через Бєлгородську область. З 2016 року він проживає в Україні. За його словами, надав в ДМС Олександрії Кіровоградської області підроблений український паспорт з міста Севастополь, щоб легалізуватися на території України. Йому видали український паспорт на прізвище Хакімов, яке не є його справжнім. У Росії жив під правдивим прізвищем Пупкаєв.
«Це була вимушена дія, щоб врятуватися від ФСБ Росії», – пояснив Руслан Хакімов на попередніх судових засіданнях.
У 2008 році він прийняв іслам, і ФСБ Росії стежило за ним, тому він втік в Україну. На сьогодні Руслан Хакімов перебуває в розшуку Інтерполу. У Росії він оголошений «терористом».
В Україні громадянин Росії займався волонтерством, як він стверджує, з початку повномасштабної війни, виробляв наземні роботизовані комплекси. Ветерани війни приходили на судові засідання в апеляціний суд, щоб підтримати волонтера.
Правозахисна організація заявила, що готова взяти Хакімова на поруки. Таку ж готовність висловили і троє народних депутатів України – Софія Федина, Михайло Бондар і Володимир Ар’єв.
Україна отримала сьомий транш фінансування за програмою ЄС Ukraine Facility – Свириденко
Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу загальним обсягом 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, повідомила 8 червня премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
«Кошти буде спрямовано на фінансування пріоритетних видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних потреб. Це вже сьомий транш за програмою. На цьому етапі Україна виконала 11 індикаторів, що охоплюють реформи у сферах державного управління, економічної політики, енергетики, цифровізації та верховенства права», – вказала Свириденко.
Наразі загальний обсяг фінансування за цим механізмом перевищив 29,4 мільярда євро.
Інструмент для підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року терміном на чотири роки. Загальний обсяг фінансування, передбачений інструментом для України, становить близько 50 млрд євро.
РФ через українські атаки на НПЗ встановила рекорд експорту нафти – Bloomberg
Від початку 2026 року середній обсяг відвантаження російської сирої нафти склав 3,46 млн барелів на добу – це приблизно на 120 тисяч барелів більше, ніж у 2025 році, і більше, ніж середньорічні показники 2022–2024 років, пише Bloomberg із посиланням на дані.
Зростання обсягів експорту, на думку агенції, пов’язане з українськими атаками на російські НПЗ. Наприкінці травня агентство Reuters писало, що майже всі великі нафтопереробні заводи у центральній Росії були змушені зупинити чи скоротити виробництво після ударів українських безпілотників. Через атаки на НПЗ російські нафтові компанії зазнають ускладнень з переробкою сирої нафти та активніше продають її за кордон.
Обсяг російської нафти, що перебуває на танкерах у морі, сягнув рівня 124 млн барелів. За даними відстеження танкерних перевезень, майже вся ця нафта зараз перебуває в дорозі, а не простоює в морі.
Серед активних покупців російських нафтопродуктів – Індія, яка в травні збільшила закупівлю російської сирої нафти на 63% порівняно з показниками лютого. Це сталося на тлі ослаблення американських обмежень на купівлю російської нафти.
Через воєнний конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту Росія різко наростила свої доходи від нафтового експорту. Якщо на початку 2026 року Москва заробляла на продажах нафти близько 1–1,2 млрд доларів на тиждень, то до травня цей показник зріс до 2–2,5 млрд доларів на тиждень, випливає з підрахунків Bloomberg. Це максимальні значення від початку повномасштабної війни Росії проти Україні.
Винищувачі НАТО вперше збили безпілотник над Латвією
Винищувачі НАТО вперше збили безпілотник, який увійшов до повітряного простору Латвії, повідомили вранці 8 червня латвійські військові.
Згідно з повідомленням, дрон був збитий на сході Латвії винищувачами ВПС Франції, які патрулюють небо над країнами Балтії в складі місії НАТО.
Латвійські ЗМІ пишуть, що безпілотник залетів до країни в результаті застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби, тому напевне йшлося про український дрон. У балтійських країнах інциденти з українськими безпілотниками, випущеними по цілях у Росії, останнім часом відбуваються регулярно. Збитий такий безпілотник був уперше. При цьому саме відмова збивати один із безпілотників на початку червня призвела до урядової кризи, внаслідок якої змінився склад уряду.
Жителі Лудзенського та Резекненського країв, як повідомляє DELFI, вранці 8 червня отримали так зване «помаранчеве» попередження про загрозу в повітряному просторі, що означає – потрібно шукати укриття. Згодом влада повідомила, що загроза минула.
Міністерство оборони Молдови повідомило, що в ніч на 8 червня в повітряний простір країни також увійшов безпілотник, його уламки виявлено на території Молдови, ймовірно, він вибухнув. Ніхто не постраждав. У повідомленні військових Молдови йдеться, що вночі «відбувся масований російський напад на Україну з використанням дронів і ракет».
Ірландія експортує алюмінієву сировину до Росії, Каллас поїде розбиратися
Ірландія опинилася під тиском через експорт до Росії глинозему – сировини для виробництва алюмінію. Як повідомляє Politico, головна дипломатка ЄС Кая Каллас цього тижня вирушить до Дубліна на тлі повідомлень про те, що ірландська компанія Aughinish Alumina експортувала більшість обсягів глинозему до Росії після початку повномасштабної війни проти України.
«Якщо є думка, що дехто з нас усе ще отримує вигоду від торгівлі з Росією, водночас полегшуючи їй фінансування війни, тоді ця війна ніколи не закінчиться», – прокоментувала ситуацію Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС на Кіпрі в Нікосії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Вона також не виключила можливості санкцій у майбутньому.
«Можливо, нам слід запровадити санкції, якщо це настільки допомагає Росії фінансувати цю війну», – заявила голова дипломатії ЄС.
Наразі експорт глинозему до Росії не перебуває під санкціями ЄС, тому формально Ірландія не порушувала європейських обмежень.
Додаткову увагу до ситуації привернуло те, що материнська компанія заводу – російський алюмінієвий гігант Rusal – контролюється олігархом Олегом Дерипаскою, якого вважають наближеним до президента РФ Володимира Путіна.
Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін раніше заявив, що Дублін не хоче бути причетним до експорту продукції, яка зрештою опиняється у зброї чи вибухівці, що «використовуються проти України або інших», та пообіцяв провести розслідування.
Під час зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії ірландський міністр у справах Європи та оборони Томас Бірн підтвердив, що уряд уже кілька тижнів проводить перевірку.
«Ми не хочемо бути залученими до постачання Росії. Ми не хочемо опинятися в такій ситуації. Саме тому уряд кілька тижнів тому розпочав відповідне розслідування», – сказав Бірн.
Напередодні 39 депутатів Європарламенту закликали Єврокомісію заборонити експорт глинозему до Росії, повідомив фінський євродепутат Міка Аалтола.
«Місто тримається, якби би ворог не намагався його спаскудити»: водій маршрутки та жителі Слов'янська про наближення військ РФ
Російські війська знову просунулися в бік Слов'янська, останнього великого населеного пункту в Донецькій області перед сусідньою Харківською.
Від лінії фронту до межі міста залишилося лише 15–20 км. Російські війська вже мають можливість атакувати Слов'янськ авіабомбами та дронами-камікадзе: через це в деякі райони адміністрація заборонила їздити громадському транспорту.
Сергій Загородний, з яким поспілкувалась телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) – водій маршрутного автобуса прифронтового Слов’янська. Його маршрут поки що їздить, і він чекає на пасажирів на кінцевій зупинці. Його пасажири – переважно пенсіонери, яким важко ходити пішки. Хтось їде в банк, хтось у поліклініку, а хтось – на дачу.
ЄС може розблокувати 6,6 млрд євро для України, які Угорщина блокувала понад два роки
Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила про можливе розблокування 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для України після зміни уряду в Угорщині. Як передає кореспондентка Радіо Свобода, про це Каллас сказала перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії.
«У нас тепер новий угорський міністр, а це також означає, що ми просуваємося вперед із розблокуванням 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру», – заявила вона.
Йдеться про кошти, які були фактично заблоковані Угорщиною понад два роки. Через позицію Будапешта країни ЄС не могли погодити нові транші компенсацій для держав-членів, які постачали Україні озброєння через механізм European Peace Facility.
За словами Каллас, сьогодні міністри також обговорюють, як саме використовувати ці кошти.
Вона нагадала, що початкова ідея фонду полягала у відшкодуванні витрат країнам-членам, які постачали допомогу Україні, тобто у «справедливому розподілі навантаження».
Втім, зараз тривають дискусії щодо того, чи варто більше спрямовувати кошти безпосередньо на нову допомогу Україні.
«Ми запропонували компромісний варіант, який враховує обидві сторони», – сказала Каллас.
Вона зазначила, що Євросоюз уже проводить консультації з державами-членами щодо цього механізму.
«Розблокування цих 6,6 мільярда – це дуже-дуже важливий крок, над яким ми працюємо», – наголосила глава дипломатії ЄС.
Водночас Каллас зауважила, що остаточні терміни поки невідомі, оскільки держави-члени ще мають погодити нову пропозицію.
«Ми її представили, тепер держави-члени мають погодитися, і тоді ми зможемо рухатися далі. Тому я не можу точно спрогнозувати часові рамки», – сказала вона.
Каллас також наголосила, що під час обговорення ЄС враховує необхідність збереження контролю за закупівлями та реформами, але головним пріоритетом залишаються нагальні оборонні потреби України.
«Їм потрібно захищатися, і їхня протиповітряна оборона є найважливішою», – заявила вона.
Починаючи з 2024 року, офіційний Будапешт під керівництвом уряду Віктора Орбана застосовував вето та послідовно блокував виділення Україні близько 6,6 мільярда євро в межах фонду European Peace Facility. Угорщина використовувала це рішення як важіль тиску, зокрема вимагаючи від Києва відновлення транзиту нафти російської компанії «Лукойл».