«Дім вже тут, ми розуміємо, що не повернемося». Як українські підприємці переносять бізнес на захід країни
В Україні тисячі підприємств були змушені переїхати через бойові дії.
Компанії зі сходу країни найчастіше переносять бізнес до Київської області та західних регіонів. Підприємці з прифронтових територій розповіли, наскільки складно розпочати роботу на новому місці.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Армія Росії двічі атакувала шахту на Дніпропетровщині, є поранений – ДТЕК
Російські війська двічі атакували шахту компанії ДТЕК в Дніпропетровській області, повідомляє її пресслужба 7 червня.
«Ворог двічі атакував вугільне підприємство ДТЕК на Дніпропетровщині. Внаслідок удару БПЛА поблизу шахти постраждав механік. Йому надається необхідна медична допомога», – йдеться в повідомленні.
Ще один удар, за даними ДТЕК, пошкодив систему життєзабезпечення підприємства. Тривають відновлювальні роботи.
Раніше компанія повідомляла, що російський удар по Києву вночі на 2 червня спричинив часткові знеструмлення та травмував двох енергетиків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Криму, ймовірно, зазнала удару нафтобаза під Керчю
У окупованому Росією Криму вночі проти 7 червня атакували Семиколодезянську нафтобазу в селищі Леніно (Єди-Кую) під Керчю – про це повідомляють місцеві соцмережі та українські канали, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«У ніч на сьогодні у смт Леніно (Крим) було атаковано Семиколодезянську нафтобазу. Також сервіс NASA firms підтверджує пожежу на нафтобазі», – пише український канал Exilenova+.
Канал «Кримський вітер» повідомляє про сильну пожежу в районі нафтобази:
«У період з 02.05 до 02.14 у Леніно було чути три вибухи після прольоту ракет або реактивних дронів, повідомляв підписник. Було видно заграву пожежі у районі нафтобази».
Російська влада про ситуацію нічого не повідомляла. Генеральний штаб Збройних сил наразі не публікував дані про ураження об’єкта. Водночас командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді звітував про удари по 26 обʼєктах на окупованих частинах Луганщини, Донеччини, Запоріжжя, в Криму, а також у Брянській області Росії.
Крим.Реалії не можуть перевірити інформацію в умовах бойових дій.
Нафтобаза розташована на території селища, місцеві жителі неодноразово скаржилися на запах мазуту. Її викупили російські інвестори у 2015 році. Через рік вони викупили також земельну ділянку під нафтобазою. Водночас розпочалися роботи з модернізації підприємства з метою збільшення обсягів перевалки нафтопродуктів.
Після реконструкції підприємство запрацювало знову, у рази збільшивши обсяги перевалки нафтопродуктів. Крім того, на території нафтобази з’явилося встановлення з виробництва бітуму з мазуту та гудрону.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Федоров уточнив кількість постраждалих через удари РФ по Запоріжжю й району
Внаслідок російської атаки на об’єкт інфраструктури в Запоріжжі є поранений, повідомив голова області Іван Федоров 7 червня.
«Внаслідок ворожого удару по об’єкту інфраструктури поранений 59-річний чоловік. Постраждалому надається уся необхідна медична допомога», – написав він у своїх соцмережах.
Очільник ОВА також уточнив дані про наслідки удару по селищу Балабине в Запорізькому районі. За його даними, російські удари прийшлися поруч із зупинкою громадського транспорту:
«Люди, які перебували на ній, на жаль, загинули та дістали поранень. На зараз за допомогою до лікарів звернулися троє поранених».
Раніше Федоров повідомив про трьох загиблих внаслідок атаки на Балабине.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
МАГАТЕ анонсувало візит до об’єкта в Чорнобильській зоні, про пошкодження якого повідомив «Енергоатом»
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії відвідають будівлю сховища відпрацьованого ядерного палива, яка, за даними Києва, зазнала російської атаки, повідомляє МАГАТЕ 7 червня.
У організації підтвердили, що отримали від України дані про атаку безпілотника, який пошкодила Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Удар завдав «значної шкоди» будівлі приймання палива, зокрема, фасаду, вікнам та дверям, також сусідні будівлі постраждали від вибухової хвилі.
Водночас, за отриманими від української сторони даними, рівень радіації на об’єкті залишається в межах встановлених норм.
«Команда МАГАТЕ на Чорнобильському майданчику незабаром відвідає об’єкт, щоб оглянути наслідки», – повідомляє агентство.
За повідомленням, генеральний директор Рафаель Маріано Ґроссі висловив глибоке занепокоєння через інцидент, адже він мав місце на об’єкті з великою кількістю ядерного матеріалу, який зберігається лише за кілька метрів від атакованої будівлі.
«Напади на ядерні об’єкти є абсолютно неприйнятними та прямо суперечать ключовим принципам ядерної безпеки, зокрема, 7 незамінним стовпам ядерної безпеки та захисту під час військового конфлікту, каже генеральний директор Гроссі», – передає МАГАТЕ.
Національна компанія «Енергоатом» повідомила вранці 7 червня, що на початку доби російська атака пошкодила будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Безпілотник частково зруйнував будівлю приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося. Компанія зазначає, що радіаційний стан на майданчику сховища залишається в межах норми.
Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив влучання російського БПЛА в будівлю поблизу населеного пункту Буряківка Київської області. Вона розташована в близько 15 кілометрах від Чорнобильської АЕС. Удар спричинив пожежу на площі близько 40 квадратних метрів, яку загасили протягом години.
На місці ліквідованої пожежі, за даними командування, виявили залишки БПЛА типу «Шахед».
Міноборони РФ заявило про удари по об’єктах, які нібито використовують Збройні сили України, та місцях зосередження «українських збройних формувань та іноземних найманців». Дані про удар по Чорнобильській зоні російське командування не коментувало.
Зеленський прокоментував російський удар по території сховища біля Чорнобильської АЕС
Російський «Шахед» уразив одну з будівель Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на особливій території навколо Чорнобильської атомної станції, заявив президент Володимир Зеленський 7 червня.
«Об’єкт надзвичайно критичної інфраструктури. І надзвичайно підлий російський удар. МЗС України, Міністерство енергетики та всі наші служби вже займаються тим, щоб кожен із партнерів знав, що відбулося», – повідомив він.
На переконання Зеленського, Росія свідомо атакувала саме цей об’єкт ядерної інфраструктури. Він зазначив, що наразі немає перевищення норм радіаційного фону.
«Але однозначно є перевищення навіть вже давно захмарної російської наглості. Українські рятувальники зупинили пожежу на цьому об’єкті після удару. І потрібні реальні нові кроки світу, щоб росіяни відчули, що така їхня терористична війна – удар по самій Росії», – заявив президент.
Він також вказав на удари РФ по інших цивільних об’єктах у 13 областях України протягом ночі. Загалом, за його даними, протягом тижня, що минає, Росія запустила по Україні 88 ракет, понад 3 250 ударних дронів та близько 1800 КАБів. Він закликав збільшувати тиск на РФ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга раніше засудив російський удар по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні. Він вказав на те, що це не перший раз, коли Росія ставить під загрозу українські ядерні об’єкти.
«Російський ядерний шантаж і нехтування принципами ядерної безпеки є системними, зумисними та неприйнятними. Такі дії заслуговують на рішуче засудження в усьому світі та посилення тиску на агресора», – заявив він.
Національна компанія «Енергоатом» повідомила вранці 7 червня, що на початку доби російська атака пошкодила будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Безпілотник частково зруйнував будівлю приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося. Компанія зазначає, що радіаційний стан на майданчику сховища залишається в межах норми.
Федоров повідомив про трьох загиблих через російську атаку на Запорізький район
Російська армія атакувала селище Балабине в Запорізькому районі, повідомив очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров вранці 7 червня.
Спершу було відомо про двох загиблих внаслідок удару по селищу, згодом відома кількість постраждалих зросла:
«Вже троє загиблих та постраждала жінка через ворожу атаку по селищу Балабине. Пошкоджені приватні будинки».
Раніше Федоров повідомив про російський дроновий удар, внаслідок якого пошкоджений об’єкт інфраструктури і є постраждалі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Енергоатом» зафіксував пошкодження будівлі сховища відпрацьованого ядерного палива через удар РФ
Російська атака пошкодила будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, повідомила національна компанія «Енергоатом».
Йдеться про удар безпілотника на початку доби 7 червня. Він частково зруйнував будівлю приймання контейнерів. «Енергоатом» зазначає, що відпрацьоване ядерне паливо в цій будівлі не зберігалося.
«Осередок займання площею 40 кв.м. оперативно локалізовано та повністю ліквідовано. Постраждалих серед персоналу немає», – йдеться в повідомленні.
Компанія зазначає, що радіаційний стан на майданчику сховища залишається в межах норми.
«Черговий удар по об’єкту ядерної інфраструктури вкотре продемонстрував усьому світу справжнє обличчя кремлівського режиму, який свідомо створює загрози ядерній та радіаційній безпеці. Росія продовжує діяти як держава-терорист і ядерний терорист, нехтуючи міжнародним правом та безпекою мільйонів людей», – коментує «Енергоатом».
Російське командування не коментувало дані про удар по будівлі сховища.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW: атаки України завадили Кремлю використати форум у Петербурзі в інформаційних цілях
Повторні українські атаки на Санкт-Петербург під час Петербурзького міжнародного економічного форуму «ще раз свідчать, що Росія не може надійно захистити свої головні міста від ударів України під час важливих міжнародних подій», підсумовує Інститут дослідження війни в останньому звіті.
Таким чином ISW прокоментував удари по російському місту в день закриття ПМЕФ 6 червня. За оцінкою аналітиків, ці атаки підривають спроби Кремля «використовувати ПМЕФ для проєктування стабільності всередині Росії для внутрішньої та міжнародної аудиторії»:
«Кремль історично використовував ПМЕФ для проєктування економічної сили та могутності світовій аудиторії, а українські удари по Санкт-Петербургу 3 та 6 червня підірвали цей російський наратив».
ISW вказує на повідомлення російського видання «Медуза», за яким організатори форуму зосередилися на забезпеченні «нормальних» умов для учасників, особливо іноземних гостей.
Також на форумі президент Росії Володимир Путін зробив кілька «перебільшених заяв» щодо військових успіхів Росії та стану економіки, які мали на меті зобразити позитивну картину. Ці заяви не визнавали, за формулюванням ISW, поточних проблем Росії з протиповітряною обороною, економічних викликів чи дедалі сильніших занепокоєнь щодо ситуації на полі бою.
«Українські далекобійні удари на відстані понад 1000 кілометрів від міжнародного кордону продовжують демонструвати, що Україна наближає війну Росії до дому», – додають аналітики.
Вранці 6 червня влада Ленінградської області Росії і Санкт-Петербурга заявила про масштабну атаку дронів. Зокрема, губернатор області Олександр Дрозденко заявив, що над регіоном нібито збили 141 безпілотник, а губернатор Петербурга Олександр Бєглов заявив про можливі перебої мобільного інтернету і закликав жителів міста не виходити на вулицю. Як зазначає російське видання Astra, зі схожим закликом Бєглов виступив вперше.
Згодом президент Володимир Зеленський підтвердив українські удари по території Росії вночі проти 6 червня, зокрема, по арсеналах і базі ВМФ РФ у Кронштадті біля Санкт-Петербурга й нафтобазі у Краснодарському краї.
Цьому передували атаки на Санкт-Петербург вранці 3 червня – у день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму, який тривав до 6 червня.
Вразливі категорії українців у Польщі залишилися без доступу до медичної допомоги. Чому?
Ці історії українців, які після початку повномасштабної війни знайшли прихисток у Польщі, розповідає Польський міграційний форум. Разом із польським медіа він розпочав збір коштів для підтримки воєнних мігрантів з України, які опинилися у скрутному становищі та втратили доступ до медичної допомоги після завершення дії спецзакону щодо українських біженців.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, скільки воєнних мігрантів залишилися без належної підтримки та чи є шляхи вирішення цієї ситуації.
Через удари Росії протягом доби є загиблі в 5 прифронтових областях
Російські війська атакували низку областей протягом попередньої доби та ночі на 7 червня, повідомляє місцева влада.
Зокрема, відомо про двох загиблих у Донецькій області, заявив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін:
«За 6 червня росіяни вбили 2 жителів Донеччини: у Краматорську і Дружківці».
Поранень зазнали троє жителів Дружківки та троє людей у Краматорську.
На Запоріжжі увечері 6 червня російські військові вдарили FPV-дроном по маршрутному таксі в селищі Кушугум, повідомив очільник ОВА Іван Федоров. Загинув 56-річний водій.
«Ще 25 поранені внаслідок ворожих атак по Запоріжжю і Запорізькому району. Упродовж доби окупанти завдали 967 ударів по 51 населеному пункту Запорізької області», – підсумував Федоров на ранок неділі.
Вранці голова Запорізької області повідомив про удар по Запоріжжю: постраждав приватний будинок і залізнична інфраструктура. Постраждали 45-річна жінка та 49-річний чоловік.
На вечір 6 червня було відомо про шістьох поранених у Дніпропетровській області, повідомляв голова регіону Олександр Ганжа. Серед них – 16-річний підліток.
Протягом ночі, за даними ОВА, ще один житель Дніпропетровщини, 35-річний чоловік, зазнав поранень у Синельниківському районі. 59-річний житель Нікопольського району загинув.
Протягом доби внаслідок російських атаки постраждали 14 жителів Херсонщини, заявив очільник ОВА Олександр Прокудін. Атаки пошкодили, зокрема, вісім багатоповерхівок та 15 приватних будинків, а також водонапірну башту, стільникову вежу, господарчі споруди, сільгосптехніку та приватні автомобілі.
Читайте також: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Херсона, зникло світло – влада
Голова Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько також доповів про поранених внаслідок ударів по обласному центру вранці в неділю: постраждали чоловіки 70 і 27 років і 74-річна жінка.
За даними очільника Харківщини Олега Синєгубова, протягом попередньої доби російських ударів зазнали 17 населених пунктів області. Загинула одна людина, п’ятеро поранені:
«У сел. Слатине Дергачівської громади загинув 51-річний чоловік; у с. Руські Тишки Циркунівської громади постраждали 64-річний чоловік і 61-річна жінка; у с. Сподобівка Шевченківської громади постраждав 46-річний чоловік; у с. Бударки Вовчанської громади зазнав поранень 57-річний чоловік; біля с. Молодова Старосалтівської громади постраждала 45-річна жінка».
У Сумській області місцева влада зафіксувала 100 російських обстрілів протягом доби. У Ворожбянській громаді внаслідок удару дрона загинув 48-річний чоловік. Поранень зазнали 86-річна жителька Шосткинської громади, 38-річний чоловік, 18-річний хлопець і 50-річна жінка в Глухівській громаді.
Також ОВА зафіксувала загибель 77-річної жінки через атаку дрона в Хутір-Михайлівській громаді 5 червня. По допомогу звернувся 46-річний чоловік, який постраждав 4 червня через удар по Середино-Будській громаді.
Також вночі й вранці російські війська атакували Корюківку на Чернігівщині, заявив голова області В’ячеслав Чаус:
«Постраждала жінка старшого віку. Її госпіталізували з уламковими пораненнями».
Одещина протягом ночі зазнала масованої атаки безпілотниками, повідомив голова області Олег Кіпер. За його даними, через це загорілася нежитлова будівля в обласному центрі:
«На жаль, постраждав 41-річний чоловік, у нього осколкові поранення, стан задовільний».
Крім того, в Чорноморську постраждали житлові будинки, газова труба, будівля на території храму й дві вантажівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: Росія запустила 236 дронів протягом ночі, 215 збили
Російська армія атакувала Україну протягом ночі із застосуванням 236 ударних безпілотників різних типів, повідомляє командування Повітряних сил вранці 7 червня.
Безпілотники «Шахед», «Гербера», «Італмас», імітатори «Пародія» та дрони інших типів запускали з напрямків Брянсьа, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донеччини та Криму.
«За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 215 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Військові зафіксували влучання 17 ударних БПЛА на13 локаціях, а також падіння уламків збитих дронів на дев’яти локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російська армія втратила за добу, 6 червня, 1350 військових – Генштаб ЗСУ
Втрати російських військ сягнули близько 1 373 620 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 червня.
За даними командування, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1 350 військових.
Штаб також зафіксував втрату російськими військами за добу:
- 6 танків (загалом 11 989)
- 4 бойових броньованих машин (24 700)
- 82 артилерійських систем (43 479)
- 7 реактивних систем залпового вогню (1 844)
- 2 засобів протиповітряної оборони (1 407)
- 10 наземних робототехнічних комплексів (1 595)
- 2 245 безпілотників оперативно-тактичного рівня (334 063)
- 393 автомобілів і автоцистерн (104 051)
- 4 одиниць спеціальної техніки (4 257)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Від України до Ірану: як дрони змінюють баланс сил на полі бою
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році, вона очікувала падіння Києва за лічені дні.
Коли наприкінці лютого США та Ізраїль розпочали бомбардувальну кампанію проти Ірану, вони також розраховували на швидкий крах Ісламської Республіки.
Але в обох випадках сильніша військова міць не змогла здолати меншу й слабшу сторону конфлікту. Натомість Україна та Іран змінили характер бойових дій завдяки дешевим дронам власного виробництва.
Війни в Україні та на Близькому Сході дали поштовх розвитку асиметричної війни дронів, кажуть експерти. Компенсуючи нестачу ракет і відсутність сучасних військово-повітряних сил, слабші у військовому плані сторони дедалі частіше використовують дрони, щоб зрівняти шанси.
«Війна дронів є новою в тому сенсі, що вона не замінює традиційні військові засоби, а радше змінює способи їх застосування», – сказав Клемент Молін, аналітик французького аналітичного центру Atum Mundi.
Публікація на цю тему за лінком
Командування повідомило про понад 220 боєзіткнень на фронті за добу
Протягом попередньої доби, 6 червня, на фронті відбулося 223 бойових зіткнення, йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 7 червня.
Згідно з ним, напередодні авіація Сил оборони уразила три райони зосередження російського особового складу, дві артилерійських системи та вісім пунктів управління безпілотниками.
Зокрема, чотири боєзіткнення мали місце на Північно-Слобожанському та Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники п’ять разів штурмували позиції ЗСУ поблизу Стариці, Лимана, Вовчанська та Охрімівки.
Сили оборони відбивали російські атаки, поміж іншого, на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках.
На Костянтинівському напрямку армія РФ здійснила 17 атак у районах Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русинового Яру та Іллінівки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора в районах Торецького, Софіївки, Кучерового Яру, Білицького, Матяшевого, Василівки, Дорожнього, Вільного, Нового Донбасу, Заповідного, Новоолександрівки, Родинського, Шевченка, Гришиного, Сергіївки, Котлиного, Новопавлівки та Удачного», – йдеться в зведенні.
Російська армія 10 разів атакувала на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку мали місце 28 атак поблизу Добропілля, Воздвижівки, Залізничного, Оленокостянтинівки, Староукраїнки, Гуляйпільського, Рибного, Прилук, Різдвянки, Верхньої Терси, Цвіткового та Чарівного.
Генштаб зафіксував три російських спроби вклинитися в оборону на Оріхівському напрямку поблизу Щербаків. Дві сутички мали місце на Придніпровському напрямку – в районах Антонівського мосту та острова Білогрудий.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив. Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів.
Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На ЗАЕС відновили електропостачання після 15 годин блекауту – МАГАТЕ
У суботу, 6 червня, було відновлене зовнішнє електропостачання на Запорізькій АЕС після одного з «найтриваліших блекаутів», йдеться у повідомленні Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у соцмережі Х.
«Сьогодні вранці (6 червня – ред.) на ЗАЕС було відновлене зовнішнє електропостачання після 15-годинного перебою, коли об'єкту доводилося покладатися на аварійні дизельні генератори для охолодження шести зупинених реакторів», – зазначили у пресслужбі.
У МАГАТЕ кажуть, що це була 18-а втрата зовнішнього електроживлення під час війни, яка стала «однією з найтриваліших».
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслив «надзвичайну вразливість» електромережі та наголосив на нагальній необхідності проведення запланованих ремонтних робіт на лініях електропередач під захистом перемир’я, досягнутого за посередництва МАГАТЕ.
Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію. Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях біля ЗАЕС, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
«Громадяни другого сорту». Міноборони РФ дискримінує полонених неросіян
До Росії в межах обмінів повернули трохи більше від 6 тисяч військовополонених – така статистика українського проєкту «Хочу жить» за 2022–2025 роки. 52% з них були обміняні у 2025 році. Перевагу при складанні списків на обмін міноборони Росії віддавало етнічним росіянам. Про це інформує проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії».
«Етнічний склад обміняних росіян помітно відрізняється від складу полонених. Якщо серед військовополонених 66% – етнічні росіяни, то серед обміняних їхня частка зростає до 83%. З російських регіонів частіше за інших за обміном повертали жителів Москви і Московської області, Краснодарського і Пермського країв, Ростовської області. Рідше – уродженців Чувашії, Удмуртії, Калмикії і Сахалінської області», – підрахували автори проєкту «Хочу жить».
Рідні військовополонених із числа корінних народів РФ цю статистику підтверджують. Більше інформації тут
На Донеччині уражено інженерний полк, який будував «лінію Суровікіна» – СБС
Сили безпілотних систем уразили пункт тимчасової дислокації 90-го окремого інженерно-саперного полку 51-ї армії РФ, який облаштовував і мінував так звану «лінію Суровікіна», йдеться у плвідомленні пресслужби.
«У Донецькій області оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї бригади «Птахи Мадяра», 1-го окремого центру, 412-ї бригади Nemesis та 413-го полку «Рейд» уразили пункт тимчасової дислокації 90-го окремого інженерно-саперного полку 51-ї армії РФ в районі населеного пункту Піонерське», – зазначили військові.
У СБС зауважили, що цей підрозділ сил РФ залучався до мінування та облаштування так званої «лінії Суровікіна» на Херсонському та Запорізькому напрямках, виконував інженерно-саперні завдання на Бахмутському та Авдіївському напрямках, а також здійснював підготовку фахівців інженерно-технічної справи.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Федоров: на прифронтових територіях збільшують антидроновий захист логістичних маршрутів
На прифронтових територіях України збільшують антидроновий захист логістичних маршрутів, повідомив у телеграмі міністр оборони Михайло Федоров.
За словами міністра, лише протягом травня фахівці Державної спеціальної служби транспорту облаштували понад 211 кілометрів антидронового захисту для логістичних маршрутів.
Крім того, на пошкоджених ділянках доріг вдалося відновити майже 38 кілометрів захисних конструкцій.
Феедоров каже, що паралельно з цим у прифронтових областях тривають ремонтні роботи на автошляхах. Зокрема, за останній місяць було відновлено 115,5 кілометрів автомобільних доріг.
Аналітики американського Інститут вивчення війни (ISW) раніше звернули увагу, що російські війська наразі досягли мінімального прогресу у своєму весняно-літньому наступі 2026 року проти фортечного поясу України, а українські війська навпаки – досягли своїх найбільших успіхів на полі бою взимку та навесні 2026 року з моменту вторгнення України до Курської області у серпні 2024 року, зокрема, повернувши собі більше території, ніж російські війська отримали у квітні 2026 року.
В ISW кажуть, що російські війська не змогли досягти жодного значущого оперативного прогресу за останній рік.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Росія атакувала два катери Морської пошуково-рятувальної служби, є постраждалі – Кулеба
Сили РФ атакували два цивільних катери Морської пошуково-рятувальної служби, які виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
«Ворог завдав ударів по двох катерах Морської пошуково-рятувальної служби, які виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору. На жаль, є постраждалі. Триває евакуація катерами Військово-Морських Сил ЗСУ», – зазначив він.
За словами Кулеби, малі берегові пошуково-рятувальні судна мають спеціальний захист відповідно до міжнародного гуманітарного права. Зокрема, стаття 27 Другої Женевської конвенції 1949 року прямо передбачає захист суден, що використовуються державою або офіційно визнаними рятувальними організаціями виключно для проведення пошуково-рятувальних операцій та надання допомоги людям на морі.
«Ця атака є черговим доказом свідомого нехтування РФ нормами міжнародного права та створення прямої загрози безпечному функціонуванню гуманітарних морських коридорів у Чорному морі», – наголосив Кулеба.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.