У ЗСУ повідомили про удар по «Панцир-С1» у Сакському районі Криму
Сили безпілотних систем України атакували російський зенітно-ракетний гарматний комплекс «Панцир-С1» у районі села Хуторок на заході Сакського району окупованого Криму. Про це у соціальних мережах повідомив командувач СБС України Роберт Бровді (позивний «Мадяр»), опублікувавши відповідне відео.
Також, за його словами, українські безпілотники уразили літак БЕ-200 та гвинтокрил КА-27 у населеному пункті Морской у РФ.
Про вибухи та стрілянину в районі цього населеного пункту вночі повідомляв телеграм-канал «Крымский ветер». Крім цього, повідомлялося про вибухи та стрілянину в районі Піщаного в Бахчисарайському районі Криму, а також у Євпаторії, на мисі Фіолент у Севастополі та з боку російського військового аеродрому «Кача».
Російські військові про будь-які удари або свої втрати не повідомляли.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники та ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
ОВА: на Одещині через нічні та ранкові атаки РФ постраждали десятеро людей
На Одещині внаслідок нічних та ранкових російських атак постраждали десятеро людей, повідомляє дані на 12:00 голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його даними, шестеро з постраждалих госпіталізовані, двоє – перебувають у важкому стані.
Кіпер повідомив, що в Одеському районі також зафіксовано падіння російських БпЛА на територію приватного житлового господарства та садового кооперативу – постраждала людина, пошкоджені два житлових будинки, на одній з ділянок виникла локальна пожежа.
Раніше місцева влада повідомляла про ранкову комбіновану атку РФ на Одещині. Зранку в Одеському районі зафіксували влучання в обʼєкти цивільної та транспортної інфраструктури. Було відомо про сімох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
МВА: через удар Росії в Херсоні постраждали двоє волонтерів благодійної організації
Російська війська атакували автомобіль громадської організації «Іскра добра» в Дніпровському районі Херсона, заявив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 15 травня.
«Волонтери постійно допомагають жителям громади, забезпечуючи їх гарячими обідами», – заявив він.
Шанько зазначив, що атака мала місце під час доставки обідів до одного з пунктів видачі гуманітарної допомоги:
«За попередньою інформацією, один із постраждалих перебуває у тяжкому стані – в чоловіка травматична ампутація ноги. Інший постраждалий, попередньо, отримав акубаротравму».
Голова МВА зазначив, що напередодні російська армія атакувала дроном автомобіль міжнародної гуманітарної організації World Central Kitchen також у Дніпровському районі обласного центру. Водій автівки не постраждав.
«Російські військові вкотре цілеспрямовано б’ють по цивільних та людях, які допомагають мирному населенню виживати у фронтовому Херсоні. Це – не випадковість, а свідомий терор мирних жителів і тих, хто щодня рятує людей та підтримує громаду», – заявив Шанько.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: російські дрони вдарили по Сумщині – є постраждалі, пошкоджений об’єкт інфраструктури
Російські війська завдали удару по цивільній інфраструктурі у Путивльській громаді на Сумщині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, внаслідок атаки БпЛА є постраждалі – попередньо, люди отримали неважкі поранення. Кількість постраждалих він не уточнює.
Голова ОВА також повідомив, що через удар РФ пошкоджений об’єкт інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В Офісі президента розраховують на запуск спецтрибуналу в Гаазі наступного року
Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра привітала угоду про керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, укладену сьогодні в Кишиневі.
«Я пам’ятаю розмови, коли нам пояснювали, чому це не спрацює. Пам’ятаю раунди переговорів, де здавалося – стіна. Пам’ятаю, як команда – юристи, дипломати, парламентарі – поверталася і шукала інший шлях, коли цей не проходив. І ми це зробили – разом», – написала вона на своїй фейсбук-сторінці.
За словами Мудрої, створення спецтрибуналу буде першим випадком відповідальності за агресивну війну з часів процесів у Нюрнбергу та Токіо після Другої світової війни.
«Далі – формування трибуналу в Гаазі: судді, правила, розслідування. Розраховуємо запустити вже наступного року. Робота продовжується», – додала вона.
У Раді Європи офіційно фіналізували Розширену часткову угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій під час засідання Комітету міністрів у Кишиневі 15 травня.
Намір приєднатися до угоди висловили 36 країн та Європейський Союз.
Європарламент 30 квітня підтримав створення та якнайшвидший початок роботи Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до нього.
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня 2025 року підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. Згодом Зеленський повідомив, що доручив команді ОП та МЗС сформувати «чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу».
Через удар РФ по Запоріжжю загинула людина, троє постраждали
Російські війська атакували об’єкт промислової інфраструктури в Запоріжжі, повідомляє голова області Іван Федоров 15 травня.
«Пошкоджено цистерну з паливно-мастильними матеріалами, виникла пожежа. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще троє – поранені», – заявив він.
Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнює, що внаслідок удару загорілися вантажівка та легкові автомобілі.
Федоров уточнив згодом, що поранені – чоловіки віком 54, 60 та 63 роки. Всі троє зазнали вибухових травм, вони в тяжкому стані й перебувають під постійним наглядом медиків.
Раніше голова Запоріжжя повідомив про двох постраждалих через російську атаку у Вільнянську вранці 15 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кіпер повідомив про 7 поранених внаслідок російської атаки на Одеський район
Російська армія продовжує комбіновані атаки на Одещину, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 15 травня.
Зранку місцева влада зафіксувала влучання в обʼєкти цивільної та транспортної інфраструктури Одеського району.
«За попередніми даними, постраждало семеро людей. Одна людина у важкому стані. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – заявив Кіпер.
Раніше він повідомляв про двох постраждалих внаслідок російської атаки на Одещину вночі на четвер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Раді Європи схвалили чергове рішення про запуск спецтрибуналу щодо злочину агресії
У Раді Європи 15 травня офіційно фіналізазували Розширену часткову угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. 36 країн та Європейський Союз заявили про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України – про це йдеться в заяві Ради Європи, оприлюдненій під час засідання Комітету міністрів у Кишиневі 15 травня, передає кореспондент Радіо Свобода.
Зокрема, намір взяти участь в угоді про трибунал висловили 34 держави-члени Ради Європи (Андорра, Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Республіка Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна, Велика Британія), а також Євросоюз, Австралія та Коста-Рика.
«Ці держави зробили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Спеціальний трибунал – це справедливість і надія. Тепер необхідно вжити заходів для реалізації цього політичного зобов’язання, забезпечивши функціонування та фінансування трибуналу. Час, коли Росія має бути притягнута до відповідальності за свою агресію, стрімко наближається», – заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе під час зустрічі.
У Раді Європи заявили, що згодом до угоди про трибунал можуть приєднатися й інші країни.
Трибунал розслідуватиме, переслідуватиме та судитиме осіб, які несуть основну відповідальність за злочин агресії проти України. Він має заповнити прогалину в юрисдикції Міжнародного кримінального суду, який не може повноцінно розглядати злочин агресії РФ через процедурні обмеження.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що «моральний фундамент Європи та світу буде відновлено лише тоді, коли злочин агресії проти України буде покараний».
У Раді Європи також повідомили, що Нідерланди погодилися прийняти початкову фазу роботи трибуналу в Гаазі. Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен заявив, що країна приймає «першу фазу» Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Крім того, міністри привітали підтримку Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій – другого елементу компенсаційного механізму після Реєстру збитків.
Наразі конвенцію підписали 38 країн та Євросоюз.
Міжнародна комісія з розгляду претензій перевірятиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо заяв, поданих до Реєстру збитків, а також визначатиме розмір компенсації, якщо така належить у кожному конкретному випадку.
За даними Ради Європи, до Реєстру збитків уже приєдналися 44 держави та ЄС, а сам механізм отримав понад 150 тисяч заяв на компенсацію.
Європарламент 30 квітня підтримав створення та якнайшвидший початок роботи Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до нього.
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня 2025 року підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. Згодом Зеленський повідомив, що доручив команді ОП та МЗС сформувати «чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу».
Новий обмін полоненими: додому повернулися 205 українських військових – Зеленський
Україна та Росія провели перший етап обміну полоненими у форматі «1000 на 1000», повідомив президент Володимир Зеленський 15 травня:
«Вдома 205 українців. Сьогодні з російського полону повертаються воїни Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Це перший етап обміну 1000 на 1000».
Він уточнив, що більшість військових були в російському полоні ще з 2022 року. Серед них є захисники Маріуполя й учасники бойових дій на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках.
«Дякую всім, хто працює заради повернення наших людей додому, передусім нашим воїнам, які поповнюють обмінний фонд для України, та нашій команді. Дякую всім партнерам, які допомагають звільняти українців із полону», – додав Зеленський.
Координаційний штаб з питань поводження з військополоненими уточнює, що один зі звільнених – нацгвардієць, що потрапив в полон на Чорнобильській АЕС. Наймолодшому з військових виповнився 21 рік, найстаршому – 62 роки.
«Визволені Захисники будуть доправлені до медичних центрів для проходження всіх необхідних обстежень, подальшого лікування та медичної реабілітації. Вони будуть забезпечені необхідною допомогою, отримають документи та належні грошові виплати», – повідомляє штаб.
У відомстві додали, що готуються наступні етапи обміну «1000 на 1000».
Президент США Дональд Трамп увечері 8 травня заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною – 9, 10 і 11 травня. За його словами, воно мало передбачати як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000. У Києві й Москві згодом підтвердили домовленості.
Як українські діти переживають повномасштабну війну: реальні історії та вплив на здоров’я
Мільйони українських дітей ростуть в умовах повномасштабної війни. Психологи розповіли кореспондентам телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) про тривожну тенденцію: дитячі страхи вже не пов’язані зі школою чи спілкуванням з однолітками. На перший план українського покоління «Альфа» вийшли питання життя і смерті.
Вночі та вранці через удари Росії постраждали жителі Одещини, Запоріжжя та Чернігівщини
Російська армія вночі завдавала ударів по Одеській області, повідомив голова області Олег Кіпер 15 травня.
«Ціллю стали обʼєкти цивільної інфраструктури, зокрема житловий сектор та підприємства. На жаль, двоє людей постраждало», – заявив він.
Атака пошкодила чотири приватних житлових будинки, а також технічні споруди, нежитловий будинок, господарчу та адміністративну будівлі, легкові автомобілі.
Також близько 6 години ранку російські війська атакували дроном Городнянську громаду Чернігівської області, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Загорілася оселя. Постраждали мама з донькою. Жінці 45 років, дівчинці – 13. Обидві в лікарні».
Ще один дрон поцілив по аграрному підприємству в Новгороді-Сіверському. За даними Чауса, пошкоджена ємність для зберігання зерна.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про удар російського безпілотника по об’єкту транспортної інфраструктури у Вільнянську Запорізького району.
«Поранені двоє цивільних – 88-річна жінка та 47-річний чоловік. Постраждалим надається уся необхідна допомога», – заявив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: ППО збила одну російську ракету та 130 дронів протягом ночі
Російська армія атакувала Україну шістьма ракетами та 141 ударним безпілотником протягом ночі, повідомило командування Повітряних сил вранці 15 травня.
Армія РФ запустила п’ять протирадіолокаційних ракет Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря, одну протикорабельну ракету Х-35 з окупованого Криму. Безпілотники різних типів запускали з напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька, Чауди й Гвардійського.
«За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 1 протикорабельну ракету Х-35 та 130 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів-імітаторів «Пародія» на півдні, півночі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Ще п’ять ракет Х-31П, додає командування, не досягли своїх цілей. Військові зафіксували влучання сімох ударних безпілотників на шести локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Навчені на війні в Україні війська РФ можуть стати загрозою для Балтії – посадовець Держдепу США
Росія може передислокувати війська, які здобули бойовий досвід під час війни проти України, на східний фланг НАТО, повідомив заступник помічника Державного секретаря Сполучених Штатів з питань Європи та Євразії Крістофер Сміт. Про це він розповів американським конгресменам 14 травня.
Сміт заявив законодавцям, що хоча Росія наразі спрямувала «близько 90% своєї бойової потужності» на Україну, вона зрештою прагнутиме «перебалансувати свої сили та шукати можливості для проєктування сили, а також створення дилем для НАТО».
«Це особливо гостро для Балтійського регіону», – сказав Сміт.
Слухання підкомітету із закордонних справ Палати представників було присвячене загрозам безпеці, з якими стикаються Естонія, Латвія та Литва. Слухання підкреслили зростаючу стурбованість у Вашингтоні та серед союзників НАТО тим, що будь-яке припинення вогню в Україні може не зменшити загрозу з боку Росії, а натомість переключити увагу Москви на північно-східний кордон альянсу.
Представник Техасу, республіканець Кіт Селф, який очолює підкомітет з питань Європи, заявив, що Росія вже відновлює свої збройні сили, продовжуючи вести війну в Україні.
«Коли ця війна закінчиться, існує реальний ризик того, що Росія може розмістити свої загартовані в боях війська на кордонах балтійських республік. Історія показує, що припинення конфлікту в Україні не зменшить російську загрозу. Натомість воно може просто перенаправити її», – сказав Селф.
Сміт вказав на те, що загроза вже помітна через російські кібератаки, диверсійні операції та гібридну тактику, спрямовану на Балтійський регіон.
«Ми повинні очікувати, що Росія перерозподілить свої сили», – сказав він.
Законодавці від обох партій неодноразово називали Естонію, Латвію та Литву зразковими союзниками по НАТО, підкреслюючи їхній високий рівень оборонних витрат та сильну підтримку України. Усі три балтійські країни близькі до виконання вимоги президента США Дональда Трампа щодо видатків у обсязі 5% ВВП на оборону, а Латвія стала першою країною НАТО, яка юридично зобов’язалася досягти цієї позначки, зазначив Сміт.
Балтійські країни також пожертвували значну частину своїх оборонних бюджетів Україні після вторгнення Росії в 2022 році. Демократ-представник Массачусетсу Білл Кітінг заявив, що ці три країни надали підтримку, еквівалентну приблизно 13% їхніх річних витрат на оборону:
«Щоб зрівнятися з пожертвою Естонії Україні у відсотках від ВВП, Сполученим Штатам потрібно було б надати понад трильйон доларів».
Сміт назвав країни Балтії «одними з найбільш протрансатлантичних та проамериканських голосів у Європі» та сказав, що вони послідовно підтримують Вашингтон щодо витрат НАТО, енергетичної безпеки та підтримки України. Відтак він назвав партнерство США з країнами Балтії «міцним, довговічним та стратегічно важливим».
Тим не менш, кілька демократів на засіданні неодноразово тиснули на Сміта через повідомлення про те, що деякі поставки зброї до країн Балтії були затримані через військові зобов’язання США, пов’язані з конфліктом з Іраном.
Сміт визнав затримки щодо деяких боєприпасів, але сказав, що Вашингтон залишається відданим постачанню систем озброєння, придбаних балтійськими союзниками.
Значна частина слухань була також зосереджена на гібридних загрозах, в тому числі кібератаках, вторгненні дронів, саботажі підводної інфраструктури та кампанії дезінформації, в яких звинувачують Росію та Білорусь.
Сміт заявив, що НАТО та країни Балтії все більше зосереджуються на захисті від війни з використанням дронів та кібероперацій, уроки яких безпосередньо винесені з поля бою в Україні.
«Латвія, наприклад, є найбільшим виробником дронів у Європі після України», – сказав він.
Країни Балтії також активно рухаються до зменшення залежності від Росії та Китаю, заявили законодавці та чиновники. Сміт сказав, що країни Балтії остаточно розірвали зв’язки з імпортом енергоносіїв з Росії у лютому 2025 року і тепер отримують приблизно 80% свого імпорту зрідженого природного газу зі США.
Він також застеріг, що уряди країн Балтії все частіше розглядають Китай крізь призму підтримки Пекіном воєнних зусиль Москви, адже, за його даними, Китай постачає близько 80% товарів подвійного призначення для російської оборонно-промислової бази.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу відбулося понад 250 боїв, з них 39 – на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 257 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 15 травня.
Сім російських штурмів зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 14 разів російська армія атакувала на Південно-Слобожанському напрямку.
Російські загарбники продовжували атакувати на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках.
Зокрема, підрозділи РФ атакували 28 разів на Костянтинівському напрямку – поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру, Торецького, Кучерева Яру та Новопавлівки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 39 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Нове Шахове, Никанорівка, Родинське, Котлине, Новоолександрівка, Гришине, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та у бік Білицького, Василівки, Новопавлівки», – йдеться в зведенні.
Три російських атаки зафіксували на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку армія РФ вдалася до 25 атак у районах Нового Запоріжжя, Злагоди, Гуляйполя, Святопетрівки, Добропілля, Оленокостянтинівки, Чарівного, Залізничного, Гіркого та Гуляйпільського.
Сили оборони відбили три спроби Росії просуватися на Оріхівському напрямку і ще три – на Придніпровському.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Росія: дрони атакували Рязань, соцмережі повідомляють про пожежу на НПЗ
Безпілотники атакували Рязанську область на початку доби 15 травня, заявив, зокрема, губернатор області Павло Малков.
За його твердженням, у обласному центрі постраждали два житлових будинки, також уламки БПЛА «впали на територію одного з промислових підприємств».
«На великий жаль, загинули троє людей і дванадцять постраждали, в тому числі діти. Всім постраждалим оперативно надана необхідна допомога. Ведеться розбір пошкоджених конструкцій», – заявив Малков.
Російський OSINT-канал ASTRA встановив, що, окрім двох житлових будинків, у Рязані також постраждав місцевий нафтопереробний завод:
«Зняті очевидцями фото зроблені від мікрорайону Олімпійське містечко, до РНПЗ близько 4 км».
Канал зазначає, що Рязанський НПЗ входить до структури «Роснефти», потужність його роботи складає близько 17 мільйонів тонн нафти на рік.
Укранський моніторинговий канал Supernova+ також повідомив про ураження НПЗ у Рязані, зокрема, горіння установок вакуумної перегонки нафти.
Також Оперативний штаб Бєлгородської області заявив про «ракетний обстріл з боку ЗСУ». У регіоні зафіксували пошкодження неназваного об’єкта інфраструктури та транспорту.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Українське командування офіційно не коментувало удари. Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко опублікував ймовірні фото диму над Рязанню з коментарем «ранкова рязань».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили 1,346 мільйона військових
Російська армія втратила близько 1 150 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 травня.
За даними українського командування, загальні втрати російських військ за час повномасштабного вторгнення сягнули близько 1 346 390 людей особового складу.
Генштаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 935 танків (+4 за добу)
- 24 569 бойових броньованих машин (+12)
- 42 085 артилерійських систем (+32)
- 1 788 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 379 засобів протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1 388 наземних робототехнічних комплексів (+7)
- 291 458 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+1 780)
- 4 626 крилатих ракет (+41)
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 96 540 автомобілів і автоцистерн (+185)
- 4 184 одиниці спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Читайте також: ISW: територіальні вимоги Росії «цілком суперечать» реальності на полі бою
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
А ви бачили натовпи «індусів» чи інших трудових мігрантів у своєму місті?
Про те, що Україні демографічна криза, бракує робочих рук і ця тенденція посилюватиметься, говорили десятиліттями. А з початком повномасштабної війни ця проблема набула тотального характеру. Зараз за кордоном нараховується майже 6 мільйонів українських біженців. Ще 5 мільйонів є військовими, 900 тисяч з яких – на дійсній службі, підрахували аналітики GlobalFirepower. Багато чоловіків працездатного віку загинули на фронті, або отримали важкі поранення.
І при цьому є колосальна потреба в робочій силі.
Тому не перший рік звучать заяви від урядовців та економістів про необхідність залучення трудових мігрантів, наймовірніше з Індії, Афганістану, Ефіопії. Але і це проблематично: люди не поспішають їхати на роботу туди, де щоденні обстріли і триває повномасштабна війна.
Однак ці факти не завадили соціальним мережам підняти хвилю обговорень про те, що «українці мають помирати на фронті, а влада в Україну завозить індусів». Деякі блогери і блогерки заробляють собі тисячі переглядів, щодня записуючи відео на цю тему.
До розгону цієї теми причетна Росія, заявляють у Центрі протидії дезінформації, який і зафіксував масове поширення маніпулятивного контенту у соцмережах.
Радіо Свобода вирішило з'ясувати, скільки трудових мігрантів в Україні, чи складають вони загрозу, як цю тему використовує Росія.
ДСНС: через удар Росії по Києву загинули 24 людини, серед них троє дітей
Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці 15 травня оновила дані про наслідки останньої російської атаки на Київ.
«Станом на 06:00 15 травня 24 людини, серед них 3 дитини, загинули в Дарницькому районі через російський удар», – заявило відомство.
Також, за даними ДСНС, у Києві постраждали 47 людей, з них двоє дітей. 30 людей вдалося врятувати.
Психологи служби надали допомогу 398 людям, кінологи обстежили 2 800 квадратних метрів території. З місця удару вивезли 3 180 кубічних метрів уламків.
Служба зазначає, що інформація буде оновлюватися.
Влада Києва оголосила 15 травня днем жалоби за жертвами завданого 14 травня російського удару по столиці України.
За даними влади, в частково зруйнованому російським ударом дев’ятиповерховому будинку в Дарницькому районі Києва знищені 18 квартир. У ДСНС раніше повідомляли, що щонайменше 20 людей вважаються зниклими безвісти в результаті обвалу будинку в Дарницькому районі.
Як повідомила місцева влада, через атаку РФ пошкодження зафіксовані в Дарницькому, Дніпровському, Голосіївському, Оболонському районі.
За даними Повітряних сил ЗСУ, вночі 14 травня для масованої атаки проти України війська РФ застосували 56 ракет різних типів і 675 ударних безпілотників, основним напрямком удару був Київ.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що загалом через російську масовану атаку РФ в Україні пошкоджені 180 об’єктів, з них лише звичайних житлових будинків понад 50.
Російська сторона цю атаку не коментувала.
В ООН засудили удар дронів по автомобілю їхньої гуманітарної місії в Херсоні
В ООН засудили атаку дронів по автомобілю Управління з координації гуманітарних справ у Херсоні 14 травня. В.о. координатора з гуманітарних питань для України Бернадетт Кастель-Голлінгсворт заявила, що це другий схожий інцидент цього тижня, і наголосила, що цивільне населення і гуманітарні працівники мають бути захищені.
«Сьогодні, під час доставки життєво важливої допомоги – продуктів і сонячних ламп – цивільним особам, які проживають на «Острові», одному з найбільш постраждалих районів Херсона, чітко позначений автомобіль Організації Об’єднаних Націй був серйозно пошкоджений двома ударами безпілотників. Як російська, так і українська влада, як завжди, були заздалегідь поінформовані про цю гуманітарну місію. Команді вдалося безпечно покинути місце події», – зазначила вона.
Кастель-Голлінгсворт висловила занепокоєння повторюваними випадками насильства щодо гуманітарних працівників, «які ставлять під сумнів дотримання міжнародного гуманітарного права». Вона зауважила, що від січня по квітень 2026 року троє гуманітарних працівників загинули, а 10 – були поранені в 56 інцидентах.
Перед цим голова Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні Андреа Де Доменіко, який супроводжував конвой ООН у Херсоні, зазначив, що перший раз автомобіль місії був атакований дроном відразу після того, як перетнув міст до району «Острів» у Херсоні.
«Як зазвичай, ми уважно плануємо наші місії. Ми дуже занепокоєні питанням безпеки з огляду на конфлікт, і ми попередили військових. І українську, і російську сторони. Але, на жаль, відразу після того, як ми перетнули міст, заїхали на «Острів», дрон вдарив по одному з наших автомобілів. На щастя, ніхто не постраждав. Ми дісталися туди, куди мали, і доправили допомогу. І в той час, як ми це робили, другий дрон атакував один із наших автомобілів. Нас евакуювали, дякуючи підтримці місцевої влади. Я не знаю, хто здійснив атаку. Що я знаю, то це те, що нас супроводжувала місцева влада, для доставки гуманітарної допомоги людям», – заявив він, назвавши атаки на цивільних жителів і гуманітарних працівників неприйнятними.
Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський заявив, що російські FPV-дрони атакували автівку Управління ООН із координації гуманітарних справ у Херсоні. «Росіяни не могли не знати, яку машину вони атакують», – написав він у телеграмі.
За словами президента, в автівці перебували керівник Управління ООН з координації гуманітарних справ і ще вісім співробітників організації. Ніхто не постраждав.
Також про атаку РФ по автівці гуманітарної місії у Корабельному районі Херсона повідомив голова ОВА Олександр Прокудін. Він оприлюднив відео наслідків удару.
Волонтери – їхній транспорт чи центи надання допомоги – регулярно зазнають російських атак.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті від початку доби було 202 боєзіткнення
На фронті від початку доби відбулося 202 бойові зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у зведенні на 22:00 14 травня Генштаб ЗСУ.
«Сили оборони успішно відбивали 21 ворожий штурм на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівка, Русиного Яру, Кучерів Яру, Новопавлівки. Два боєзіткнення тривають. На Покровському напрямку ворог здійснив 30 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Нове Шахове, Никанорівка, Родинське, Котлине, Новоолександрівка, Гришине, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та у бік Білицького, Василівки, Новопавлівки. Одне боєзіткнення триває до цього часу», – йдеться в повідомленні.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 16 російських атак у районах населених пунктів Нове Запоріжжя, Злагода, Добропілля, Оленокостянтинівка, Чарівне, Залізничне, Гірке, Гуляйпільське, повідомили у командуванні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.