ОП: Україна запровадила санкції проти компаній і осіб із РФ, які забезпечують російський ВПК
Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій проти громадян Росії і компаній, які постачають продукцію для російського військово-промислового комплексу, а також щодо продовження обмежувальних заходів, у яких спливає термін дії.
Як повідомила 12 травня пресслужба президента, зокрема, продовжені санкції проти 13 фізичних і 21 юридичної особи, застосовані у 2023 році. Чотири підприємства з того пакета припинили свою протиправну діяльність, заявили в Офісі президента.
«Україна продовжила обмежувальні заходи проти Ірини Бабакової, Наталії Селіванової і Вадима Гінера, що пов’язані з діяльністю в Україні фінансово-промислової групи ТОВ «ВС Груп Менеджмент», яку створили підсанкційні російські громадяни – представники колишнього злочинного угруповання «Лужники» Олександр Бабаков, Михайло Воєводін та Євгеній Гінер», – йдеться в повідомленні.
Іншим указом санкції запровадили проти 32 російських компаній і 34 російських громадян, більшість із них є директорами й засновниками цих підприємств.
«Серед них – компанії, залучені до постачання товарів для комплексів С-300 та С-400, балістичних ракет «Тополь», «Ярс» та «Іскандер», порохів, ракетного палива, компонентів для боєприпасів. Також під санкціями – російські підприємства, що випускають засоби радіотехнічної розвідки, повітроплавні носії спеціальної техніки, і компанії, включені в ланцюги постачання високоточного промислового обладнання й електронних компонентів в обхід санкцій. Зокрема, в цьому списку особи, які намагалися організувати зняття американських санкцій із Росії і помʼякшити позицію Європейського Союзу», – йдеться в повідомленні.
10 квітня Україна застосувала санкції проти п’яти діячів культури, пов’язаних із участю РФ у Венеційській бієнале.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Генштаб: на фронті від початку доби було 170 боєзіткнень
На фронті від початку доби відбулося 170 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Костянтинівському і Покровському напрямках, повідомив у зведенні на 22:00 12 травня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 25 разів штурмували позиції наших оборонців у районах населених пунктів Іллінівка, Плещіївка, Софіївка, Нове Шахове, Вільне та в бік Костянтинівки, Новопавлівки, Кучерового Яру. Три з цих штурмових дій іще тривають. На Покровському напрямку ворог здійснив 24 атаки. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Василівка, Удачне, Муравка, Молодецьке та Новомиколаївка. Одна з цих атак триває», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними українського командування, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Трамп заявив про відсутність домовленостей із Путіним, що РФ отримає весь Донбас
Президент США Дональд Трамп, відповідаючи 12 травня на запитання журналістів перед відльотом до Китаю, заявив, що він не мав домовленостей із російським лідером Володимиром Путіним про те, що Росія отримає весь Донбас.
На запитання журналіста про те, чи було якесь «розуміння» між ним і Путіним про те, що Росія отримає весь Донбас, Трамп коротко відповів «ні». Деталей він не навів.
Відповідаючи на запитання щодо того, чи планує він відвідати Росію, Трамп не відкинув цього, зазначивши, що робитиме «все необхідне» для завершення війни РФ в Україні. Він також висловив думку, що завершення війни наближається.
«Кінець війни в Україні, я справді думаю, що він дуже близько. Думаю, що ми зрештою досягнемо врегулювання між Росією й Україною», – сказав президент США.
9 травня Путін заявив, що, на його думку, війна проти України «йде до завершення».
Водночас у Кремлі 12 травня заявили, коментуючи слова Путіна, що якоїсь конкретики щодо цього немає.
«Президент заявив, що Росія залишається відкритою для контактів і що робота була проведена у тристоронньому форматі. Накопичене підґрунтя для мирного процесу дозволяє нам сказати, що кінець наближається... Але в цьому контексті наразі неможливо говорити про будь-які конкретні деталі», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.
Москва називає виведення українських військ із території всієї Донецької області умовою припинення вогню в Україні. Високопоставлені російські діячі в останні дні кілька разів висловилися, що це ключове рішення, на яке в Москві чекають від Києва.
При цьому, не говорячи про це прямим текстом, російські представники натякають на те, що ця тема обговорювалася під час зустрічі президентів США й Росії в Анкориджі у серпні минулого року. У Кремлі стверджують, що «дух Анкориджа» чи «розуміння, досягнуте в Анкориджі» мають лежати в основі врегулювання в Україні. При цьому офіційно про якісь домовленості за підсумками зустрічі Трампа і Путіна на Алясці не повідомляли.
Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
Представники США ніколи не говорили, що за це виступають. Водночас вони зазначали, що перешкодою для вирішення конфлікту є суперечка про невелику ділянку території, очевидно, маючи на увазі підконтрольну Україні частину Донецької області.
Україна пропонує зупинити бойові дії по лінії фронту – у цьому випадку більша частина українського Донбасу, але не весь цей регіон залишаться під контролем Росії. Визнавати це юридично Україна не має наміру.
9-місячна дівчинка в реанімації в тяжкому стані після удару РФ по Кривому Рогу – ОВА
У Кривому Розі після російського удару 12 травня постраждали чотири людини, дві – загинули, такі оновлені дані навів очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Четверо людей постраждали через ворожу атаку на Кривий Ріг. 9-місячну дівчинку госпіталізували. Вона в реанімації у важкому стані. У лікарні й 23-річна жінка. Вона – у стані середньої тяжкості. Жінки 45 та 74 років лікуватимуться амбулаторно», – написав Ганжа в телеграмі.
Він нагадав, що загинули жінка 65 років і 43-річний чоловік.
Місцевий політик Олександр Вілкул раніше повідомив, що в Кривому Розі було пряме влучання «Шахеда» в житловий будинок. «Маленькій дев’ятимісячній дівчинці відірвало ніжку – на швидкій уже евакуйовано до лікарні, їй надається вся необхідна допомога. Пожежа вже загашена, йде ліквідація наслідків», – зазначив він.
МВС про лісові пожежі в 5 областях: в один із днів площа вогню перевищила 3 тисячі гектарів
Ситуацію з масштабними лісовими пожежами, які на початку травня через погоду й обстріли охопили Закарпатську, Рівненську, Житомирську, Чернігівську і Київську області, вдалося стабілізувати, хоча в один із днів площа займання перевищила три тисячі гектарів, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Особливо складно було працювати на потенційно замінованих ділянках. А в горах рятувальникам доводилося боротися з вогнем там, куди не могла дістатися техніка. Сильний вітер за хвилини перетворював низові пожежі на верхові. Лише в один із днів площа масштабних лісових пожеж перевищила 3 тисячі гектарів. На сьогодні силами ДСНС ситуацію вдалося стабілізувати. Пожежі на Закарпатті і Рівненщині ліквідовані. На Житомирщині, Київщині та Чернігівщині – вогонь локалізовано», – написав Клименко в телеграмі.
Він додав, що це – результат днів «безперервної роботи сотень рятувальників».
Читайте також: Пожежа в зоні ЧАЕС: у Держатомі розповіли, чи очікується перевищення концентрацій радіонуклідів
«Температура зашкалювала настільки, що багатотонні машини спалахували, мов сірники. У цьому протистоянні ми втратили два пожежні автомобілі. Проте завдяки витримці та професіоналізму рятувальників вдалося запобігти знищенню п’яти спецавтівок», – додав міністр.
8 травня Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила про гасіння дев’яти пожеж загальною площею понад дві тисячі гектарів у Рівненський, Житомирській, Київській і Чернігівській областях, згодом частину з них вдалося локалізувати.
Перед тим стало відомо, що в Зоні відчуження на Київщині сотні рятувальників намагаються приборкати масштабну лісову пожежу на площі 1200 гектарів.
10 травня в ДСНС повідомили, що пожежі в екосистемах випалили майже 2250 гектарів землі в низці областей.
ОВА: шість людей загинули на Дніпропетровщині через удари РФ
Шість людей загинули на Дніпропетровщині через російські удари 12 травня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, дві людини загинули у Кривому Розі, там виникла пожежа. Наслідки уточнюють, зазначив Ганжа.
Місцевий політик Олександр Вілкул уточнив, що в місті було пряме влучання «Шахеда» в житловий будинок.
«На жаль, двоє загиблих – чоловік 43 років і жінка 65 років. Маленькій дев’ятимісячній дівчинці відірвало ніжку – на швидкій уже евакуйовано до лікарні, їй надається вся необхідна допомога. Пожежа вже загашена, йде ліквідація наслідків», – написав Вілкул у телеграмі.
За словами очільника ОВА Ганжі, чотири людини загинули в Дубовиківській громаді, що на Синельниківщині.
Зеленський підтвердив удар по Оренбургу, ціль – «об’єкти російської газової промисловості»
Президент України Володимир Зеленський увечері 12 травня підтвердив, що українські дрони атакували Оренбурзьку область Росії, розташовану на кордоні з Казахстаном за більш як півтори тисячі кілометрів від України. Ціллю, за словами глави держави, були «об’єкти російської газової промисловості».
«Україна говорила про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь Росії. Ми пропонували тишу. На жаль, після відносної тиші протягом трьох днів знов удари «Шахедів», знову авіабомби. Фронтова активність залишається високою. Тому відповідаємо», – сказав Зеленьский, але не конкретизував, які саме об’єкти могли бути пошкоджені чи знищені.
Раніше місцева влада в Оренбурзі заявила, що в обласному центрі під час відбиття атаки безпілотника був пошкоджений багатоквартирний житловий будинок.
32 країни оголосили про приєднання до створення спецтрибуналу щодо злочину агресії – Сибіга
Чорногорія, Румунія і Сан-Марино повідомили Раді Європи про свою готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, таким чином, кількість країн, які долучаються до угоди, сягнула 32.
«Вітаю те, що Чорногорія, Румунія і Сан-Марино повідомили Раду Європи про свою готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал… Імпульс набирає обертів. Готуємося до того, що Комітет міністрів Ради Європи схвалить угоду в п’ятницю в Молдові», – написав Сибіга у соціальній мережі Х 12 травня.
Читайте також: Процес рухається швидше, ніж на початку року – Костін про роботу над трибуналом для Росії
Офіційне рішення про створення угоди планують ухвалити на міністерській зустрічі Ради Європи 14–15 травня. Країни, які приєднаються до цього моменту, отримають статус засновників. За словами посла України в Нідерландах Андрія Костіна, процес створення міжнародного спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України наразі рухається швидше, ніж на початку року, з огляду на те, що все більше країн приєднуються до Розширеної часткової угоди.
Для запуску роботи трибуналу створюється керівний комітет у форматі Розширеної часткової угоди (ЕРА) в межах Ради Європи. До неї можуть приєднуватися як держави-члени організації, так і інші країни.
Сибіга раніше назвав створення спецтрибуналу історичним зусиллям у сфері притягнення до відповідальності за злочин агресії вперше з часів Нюрнберзького процесу.
Очільниця дипломатії Євросоюзу розчарована темпами оборонного виробництва в ЄС
Верховна представниця Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас розповіла 12 травня про своє розчарування повільними темпами нарощування оборонного виробництва в Європі. Ппро це вона сказала під час спілкування з пресою після зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі.
«Я поділяю ваше розчарування, тому що маю таке ж відчуття. Складається враження, що промисловість не нарощує виробництво так, як ми очікували», – заявила Каллас, відповідаючи на запитання журналістів, чому ЄС досі, на п’ятий рік повномасштабної війни в Україні, відчуває проблеми в оборонному виробництві.
За словами Каллас, хоча виробництво боєприпасів, систем ППО та інших критично важливих спроможностей у ЄС зросло, потреби держав-членів також стали значно більшими. Однією з ключових проблем вона назвала фрагментованість європейського ринку озброєнь.
За її даними, оборонні компанії скаржаться на різні правила закупівель та неузгоджені стандарти в державах-членах, що ускладнює серійне виробництво.
«Промисловість каже: у вас скрізь різні правила, через що важко працювати. Те саме зі стандартами – кожна держава-член трохи змінює вимоги, тому всі замовлення різні, і ви не можете налагодити справжнє серійне виробництво», – пояснила Каллас.
Вона також повідомила, що міністри оборони ЄС провели окрему дискусію з представниками оборонної промисловості щодо причин повільного нарощування виробництва та можливих шляхів прискорення цього процесу.
Каллас наголосила, що Європі потрібне швидше виробництво озброєнь, дешевші поставки та оперативніше закриття прогалин у військових спроможностях на тлі підготовки Росії до довгострокового протистояння із Заходом.
«Чи наважиться Путін перевірити оборону Європи – значною мірою залежить від нас. Стримування працює лише тоді, коли воно є переконливим. Демонстрація слабкості лише провокує агресію», – додала Каллас.
Україна отримає перший транш 90-мільярдного кредиту в червні – Каллас
Євросоюз уже в червні перерахує Україні перший транш із нового кредиту на 90 мільярдів євро. Кошти підуть безпосередньо на закупівлю дронів для української армії, заявила 12 травня очільниця європейської дипломатії Кая Каллас після зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі.
За словами Каллас, безпілотники зараз є «ключовою спроможністю» для стримування російських військ на фронті. Водночас вона наголосила, що навіть після запуску кредитної програми двостороння військова допомога Україні має продовжуватися. Так само ЄС має продовжувати санкційний тиск на Росію.
«Україна отримає перший транш із кредиту на 90 мільярдів уже в червні, і ці кошти будуть безпосередньо спрямовані на дрони», – сказала Каллас.
Міністри оборони ЄС також обговорили 6,6 мільярда євро, заблокованих у Європейському фонді миру.
Понад 2 роки вето на використання коштів з цього фонду для часткової компенсації витрат на зброю, яку країни-члени надають Україні, накладала Угорщина. За цей час зʼявилися нові механізми фінансування озброєння для України, як, наприклад, 90-мільярдний кредит.
За словами Каллас, держави-члени підтримали пошук механізмів для розблокування цих коштів, хоча між країнами залишаються розбіжності.
«Ми підготуємо відповідні пропозиції, оскільки держави-члени, звісно, мають різні ідеї щодо того, як саме це зробити, і нам потрібний збалансований підхід, який врахує всі позиції», – сказала Каллас.
Окремо Євросоюз працює над гарантіями безпеки для України в разі припинення вогню. Йдеться, зокрема, про посилення супутникового центру ЄС для моніторингу можливого перемир’я, відстеження російського «тіньового флоту» та боротьби з обходом санкцій.
У Кремлі заявили, що підготовка до обміну полоненими триває
У Кремлі сподіваються, що найближчим часом роботу з обміну полоненими з Україною буде «фіналізовано», заявив увечері 11 травня речник президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі «Інтерфаксу».
11 травня – останній день оголошеного 8 травня президентом США Дональдом Трампом перемир’я, яке підтвердили і Україна, і Росія. Як Трамп, так і представники сторін війни підтверджували домовленість провести під час перемир’я обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000». Однак увечері 11 травня про обмін усе ще не повідомлялося.
За словами Пєскова, обмін далі готується, «відповідні служби працюють у цьому напрямі». Коли саме обмін може відбутися, представник Кремля не сказав. Українська сторона поки що не коментувала можливі терміни обміну.
Президент Росії Володимир Путін увечері 9 травня стверджував, що Росія досі не отримувала від України списків на обмін. Представники України заявили, що списки були передані, і Україна готова до обміну.
У Херсоні три людини поранені через удари РФ 12 травня – прокуратура
У Херсоні три людини постраждали внаслідок російських обстрілів від початку доби 12 травня, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 12 травня 2026 року армія РФ атакувала населені пункти області ствольною, реактивною артилерією, мінометами і дронами… Вночі окупанти обстріляли Херсон з артилерії – постраждав чоловік. Ще чоловік і жінка отримали поранення в обласному центрі внаслідок використання ворогом БпЛА», – йдеться в повідомленні.
Крім того, пошкоджень зазнали приватні й багатоквартирні будинки, навчальний корпус університету, автотранспорт, додали в прокуратурі.
Україна отримає перший транш 90-мільярдного кредиту в червні – Каллас
Євросоюз уже в червні перерахує Україні перший транш із нового кредиту на 90 мільярдів євро. Кошти підуть безпосередньо на закупівлю дронів для української армії, заявила 12 травня очільниця європейської дипломатії Кая Каллас після зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі.
За словами Каллас, безпілотники зараз є «ключовою спроможністю» для стримування російських військ на фронті. Водночас вона наголосила, що навіть після запуску кредитної програми двостороння військова допомога Україні має продовжуватися. Так само ЄС має продовжувати санкційний тиск на Росію.
«Україна отримає перший транш із кредиту на 90 мільярдів уже в червні, і ці кошти будуть безпосередньо спрямовані на дрони», – сказала Каллас.
Міністри оборони ЄС також обговорили 6,6 мільярда євро, заблокованих у Європейському фонді миру.
Понад 2 роки вето на використання коштів з цього фонду для часткової компенсації витрат на зброю, яку країни-члени надають Україні, накладала Угорщина. За цей час зʼявилися нові механізми фінансування озброєння для України, як, наприклад, 90-мільярдний кредит.
За словами Каллас, держави-члени підтримали пошук механізмів для розблокування цих коштів, хоча між країнами залишаються розбіжності.
«Ми підготуємо відповідні пропозиції, оскільки держави-члени, звісно, мають різні ідеї щодо того, як саме це зробити, і нам потрібний збалансований підхід, який врахує всі позиції», – сказала Каллас.
Окремо Євросоюз працює над гарантіями безпеки для України в разі припинення вогню. Йдеться, зокрема, про посилення супутникового центру ЄС для моніторингу можливого перемир’я, відстеження російського «тіньового флоту» та боротьби з обходом санкцій.
Голова Держдуми РФ через візит Зеленського розповів вірменам про «мимовільні паралелі» з Україною
Голова Державної думи РФ В’ячеслав Володін 12 березня в російській мережі Мах написав, що у нього «мимоволі виникають паралелі» між процесами, що відбувалися в Україні понад 10 років тому, та Вірменією сьогодні.
За повідомленням вірменської служби Радіо Свобода, говорячи про візит президента України Володимира Зеленського до Єревана 4 травня, Володін зазначив: «Очевидно, що цей крок Нікола Воваєвича (Пашиняна, прем’єр-міністра Вірменії – ред.) не був дружнім ні до нашої країни, ні до громадян Росії, ні навіть до вірменського народу. Сьогодні для всіх є одне очевидне питання: як розвиватимуться відносини між нашими країнами після таких дій Пашиняна? Чи зблизяться наші держави, чи віддаляться одна від одної? Чи буде більше напруженості у відносинах, чи менше? Мимоволі виникають паралелі. Саме так все й починалося в Україні», – написав Володін.
Артилерія зупиняє штурми армії РФ на Покровському фронті
Путін отримав доповідь про успішне випробування ракети «Сармат»
Командувач ракетних військ стратегічного призначення Росії Сергій Каракаєв 12 травня доповів президенту РФ Володимиру Путіну про успішне випробування ракетного комплексу «Сармат». Ідеться про міжконтинентальну балістичну ракету, здатну нести ядерну боєголовку. Вона має прийти на зміну нинішньому російському стратегічному арсеналу.
Репортаж про випробування ракети опублікував Кремль. За словами Каракаєва, запуск був здійснений «сьогодні об 11 годині 15 хвилин». «Завдання пуску виконано», – зазначив він. Коли саме були проведені випробування, зрозуміло не точно – раніше міністерство оборони Росії з 6 до 10 травня заборонило людям і техніці перебувати в районі Усть-Камчатського округу, де розташований ракетний полігон «Кура». Зазвичай під час випробування такі ракети запускають із полігону «Плесецьк» в Архангельській області, а їх ціллю є «Кура» на Камчатці.
На війні загинув студент, завербований у дронові війська РФ. BBC пише, що це перший такий випадок
Російська служба ВВС отримала інформацію про загибель на війні проти України 23-річного студента з Бурятії Валерія Аверіна, який уклав контракт на службу у військах безпілотних систем. Це, як наголошує видання, перший підтверджений випадок смерті студента, завербованого у рамках масштабної кампанії, яку російське міністерство оборони проводить у вишах та коледжах.
Валерій Аверін – колишній вихованець дитячого будинку, який з 11 років жив у прийомній родині. Про його смерть журналістам повідомила прийомна мати Оксана Афанасьєва. За її словами, Аверін – студент останнього курсу Бурятського республіканського технікуму будівельних та промислових технологій – закінчив навчання на оператора БпЛА 24 березня 2026 року. 2 квітня він востаннє подзвонив їй і сказав, що їде туди, де «немає зв’язку». 8 квітня, тобто через два тижні після закінчення навчання, їй повідомили, що прийомний син загинув під час мінометного обстрілу.
«Служити дуже хотів, але до армії його не взяли, психічно неврівноважений сказали. Він мене обдурив, сказав, що на Wildberries поїхав заробляти. І коли я дізналася, що він підписав контракт, я ледь не збожеволіла. Я кажу: «Ти що наробив? Ти куди пішов?» Він сказав: «Нічого зі мною не станеться, все буде нормально, не переживай», – розповіла Афанасьєва.
За словами співрозмовниці журналістів, вона чула і про інших загиблих студентів цього коледжу, які уклали контракти. Проте подробиць вона не навела, а підтвердити цю інформацію з відкритих джерел журналістам не вдалося.
CNN: російське судно Ursa Major могли атакувати країни Заходу – щоб не допустити передачу КНДР ядерних технологій
Російське судно «Урса Майор» (Ursa Major), яке затонуло в грудні 2024 року в Середземному морі, ймовірно, перевозило компоненти ядерних реакторів для Північної Кореї. Саме судно могли уразити західною торпедою, йдеться у розслідуванні CNN. Телеканал припускає, що це могло стати «рідкісним і ризикованим втручанням західних військових, спрямованим на те, щоб завадити Росії передати сучасні ядерні технології своєму ключовому союзнику — КНДР».
Про катастрофу судна «Урса Майор» у міжнародних водах між Іспанією та Алжиром у Середземному морі стало відомо 24 грудня 2024 року. Перед цим, як повідомляли іспанські ЗМІ, на борту судна стався вибух у машинному відділенні, після чого воно подало сигнал лиха. Два члени екіпажу зникли безвісти, 14 членів команди врятувалися, їх доправили до порту іспанського міста Картахена.
Власники судна, група компаній «Оборонлогістика», невдовзі оголосили, що на «Урса Майор» було здійснено «цілеспрямовану терористичну атаку». За словами членів екіпажу, вдень 23 грудня на кораблі «відбулися три послідовні вибухи з правого борту в районі кормової частини». Судно «Урса Майор», як стверджувалося, йшло з Санкт-Петербурга до Владивостока з вантажем вагою 806 тонн. На борту були два портальні крани, два кранові ковші, дві суднові трюмні кришки, 20-футовий контейнер із обладнанням для кришок і 129 порожніх контейнерів. ЗМІ зазначали, що суховантаж багато років перевозив вантажі для постачання російського військового угруповання в Сирії.
Телеканал CNN спробував відновити хронологію аварії корабля:
- «Урса Майор» вийшов з порту 11 грудня 2024 року. За два місяці до цього «Оборонлогістика» повідомляла, що її судна отримали ліцензію на перевезення ядерних матеріалів. «Урса Майор» рухався вздовж узбережжя Франції, а потім Іспанії, його супроводжували російські кораблі «Іван Грен» та «Олександр Отраковський».
- 22 грудня судно, перебуваючи в іспанських водах, різко сповільнило хід. Іспанські рятувальники зв’язалися з екіпажем і запитали, чи все гаразд, там відповіли, так. Але приблизно через добу корабель різко відхилився від курсу і об 11:53 23 грудня подав терміновий сигнал про допомогу, випливає з розслідування, проведеного на запит уряду Іспанії. На правому борту судна (імовірно, поряд з машинним відділенням) сталися три вибухи, загинули два члени екіпажу. Через вибухи судно отримало сильний крен.
- 14 членів екіпажу були евакуйовані на рятувальні шлюпки, невдовзі їх підібрав іспанський рятувальний катер. О 19:27 на допомогу прибуло іспанське військове судно, але через пів години російський корабель «Іван Грен» зажадав від суден, розташованих поруч, триматися подалі від «Урса Майор» і негайно повернути врятований екіпаж. Іспанські морські рятувальні служби наполягли на необхідності проведення рятувальної операції.
- За словами джерела СNN, близького до розслідування, «Урса Майор» не справляв враження судна, яке найближчим часом затоне. Однак о 21:50 «Іван Грен» випустив над місцем події серію червоних сигнальних ракет, після чого було ще чотири вибухи. Іспанська національна сейсмічна мережа повідомила журналістам, що на момент вибухів у цьому районі зафіксували сейсмічні сигнали, що нагадують вибухи підводних мін.
- О 23:10 було оголошено, що судно затонуло.
В Оренбурзі при відбитті атаки дронів пошкоджений житловий будинок
В Оренбурзі, що неподалік від кордону з Казахстаном, під час відбиття атаки безпілотника пошкоджений багатоквартирний житловий будинок, написав 12 травня в соцмережах губернатор регіону Євген Солнцев. З його слів, постраждалих немає.
«У будинку постраждала покрівля, частково вибито скління. Всі жителі будинку зараз евакуйовані. Їм запропоновано розміщення в готелі. Рішення переїхати ухвалила одна родина», – написав Солнцев.
Телеграм-канал «Обережно, новини» пише з посиланням на очевидців, що «дрон ударив у багатоповерхівку на Волгоградській вулиці».
Дві країни ЄС хочуть відкласти відкриття переговорних кластерів з Україною – джерела
Україна прагне відкриття всіх шести переговорних кластерів із ЄС у межах перемовин про членство до завершення головування Кіпру в Раді Євросоюзу – тобто до кінця червня. Про це Радіо Свобода повідомили два джерела у дипломатичних колах ЄС.
За словами співрозмовників, які говорили на умовах анонімності, серед держав ЄС є згода на відкриття першого, фундаментального кластеру «Основи» до кінця червня. Що ж до інших п’яти кластерів, дві держави пропонують відкласти їхнє відкриття попередньо до осені.
Джерела Радіо Свобода повідомили, що перенести терміни, на яких наполягає Україна, пропонують Польща та Франція.
Президент України Володимир Зеленський на початку травня висловив сподівання на початок переговорів щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 11 травня заявила, що Євросоюз може ще до завершення головування Кіпру, тобто до кінця червня, відкрити перший переговорний кластер для України, а згодом і наступні.
Досі процес відкриття переговорних кластерів для України блокував уряд колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який висував претензії щодо прав угорської меншини на Закарпатті. У травні угорський уряд очолив Петер Мадяр, який заявляв, що виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.