План ЄС, якщо Росія вийде з переговорів. Кая Каллас про війну в Україні й на Близькому Сході
- Що робить Європейський Союз, щоб запобігти розростанню конфлікту на Близькому Сході?
- Чи здатна Європа захиститися від ймовірних ударів Ірану, якими пригрозили у Тегерані?
- Що робитиме Європейський Союз, якщо переговори щодо завершення війни в Україні проваляться?
- Що скаже Європа Росії, опинившись за столом переговорів із нею?
У розпал конфлікту на Близькому Сході, який ризикує стати глобальною війною, й перед черговим раундом переговорів України й Росії, які вважають вирішальними, Радіо Свобода ексклюзивно поговорило з головною дипломаткою Європейського Союзу Каєю Каллас.
– Ви назвали смерть аятоли Алі Хаменеї визначальним моментом і відкриттям шляху до іншого Ірану. На який результат цієї війни сподівається Європейський Союз?
– Ми не починали цю війну, тому питання щодо цілей у ній насамперед – до тих, хто її розпочав.
Але, власне, цілі були дуже чітко сформульовані щодо ракетної програми Ірану, яка становить загрозу для всіх країн регіону.
Чи можливий демократичний Іран?
Звісно, є також питання – що буде далі?
Вони (США та Ізраїль – ред.) націлилися або націлювалися на Алі Хаменеї і все керівництво (Ірану, – ред.). Звичайно, за ними не сумуватимуть, бо вони справді пригнічували іранський народ.
Тепер питання у тому, що буде далі, чи можливий демократичний Іран?
Вочевидь, не одразу, але все ж таки з’являються можливості для людей, якщо репресивний режим буде ослаблений.
Повністю читайте тут
«Заплямували себе кров’ю тисяч українців»: посол у ПАР відповів Ірану на пропозицію вшанувати Хаменеї
Посол України в Південно-Африканській Республіці Олександр Щерба повідомив, що посольство Ірану в ПАР надіслало українському диппредставництву повідомлення про відкриття книги скорботи за загиблими внаслідок ударів США й Ізраїлю іранським верховним лідером аятолою Алі Хаменеї й іншими керівниками.
За словами Щерби, у відповіді іранському посольству він заявив, що не висловлюватиме скорботу щодо людей, чия смерть в нього «скорботи не викликає».
«Як військові союзники Російської Федерації лідери Ірану заплямували себе кров’ю тисяч українських громадян – чоловіків і жінок, дітей і літніх людей, – убитих за допомогою сумнозвісних іранських дронів Shahed й іншої військової технології, яку Ваш уряд так охоче постачав Росії. Ваші лідери були співучасниками нескінченного горя, якого зазнали цивільні українці», – йдеться у відповіді посла.
Опитування: 65% українців одним із основних викликів для України вважають війну
Більшість – 65% – опитаних українців одним із основних викликів для України вважають війну. Про це свідчить опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 12-24 лютого 2026 року.
Згідно з опитуванням, на другому місці викликів, на думку українців, корупція – 29%, низький рівень життя / низькі зарплати та пенсії на третьому місці – 26%.
У КМІС зауважують, що запитання у цьому опитуванні були повністю відкритим – дослідники список наперед не формували, а вислуховували і записували відповіді респондентів «своїми словами».
Соціологи звертають увагу, що з 65% респондентів, які назвали війну одним з головних викликів, 53% назвали цей виклик першим.
«Це означає, що майже половина респондентів на це запитання в першу чергу називали інші проблеми / виклики, а не війну (а третина респондентів узагалі не говорили про війну). Можливо, протягом 4 років повномасштабної війни вона стала для багатьох українців «нормою життя», «звичайним контекстом». Відповідно, українці думають про інші виклики, які мають вирішувалися з урахуванням такого «контексту». Наприклад, багато хто говорив про енергетичну ситуацію. Респонденти прямо могли не говорити про те, що це є прямим наслідком війни, але, вочевидь, для багатьох це передбачалося «за замовчуванням», – пояснюють в КМІС.
У лютому – під час проведення опитування – 24% головним викликом називали ситуацію в енергетиці, 19% – незадоволеність українською владою, а 13% – економічні проблеми.
КМІС проводив опитування протягом 12-24 лютого 2026 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Було опитано 1003 респонденти у віці 18 років і старші.
ДСНС: Росія вдарила по Слов’янську, з-під завалів дістали тіло загиблого
Російські війська завдали авіаудару по Слов’янську, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 4 березня.
За даними служби, удар пошкодив 63 приватних житлових будинки, під завалами двох із них опинилися люди.
«Під час аварійно-рятувальних робіт надзвичайники деблокували жінку та передали її лікарям «швидкої». На жаль, ще одну людину дістали вже без ознак життя», – заявляє ДСНС.
Також рятувальники ліквідували пожежу, яка виникла на місці обстрілу.
Напередодні, за даними обласної влади, внаслідок російських атак Донеччини загинула одна людина, п’ятеро зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Двоє жителів Херсона загинули через ранковий удар РФ – влада
Двоє цивільних жителів загинули в Херсоні вранці 4 березня внаслідок російського удару, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін і обласна прокуратура.
«Сьогодні внаслідок російського обстрілу поранення, несумісні з життям, дістали 76-річна жінка і 35-річний чоловік», – написав голова ОВА у телеграмі.
«За даними слідства, 4 березня 2026 року близько 09:05 військовослужбовці армії РФ здійснили обстріл одного з перехресть у Херсоні. Унаслідок атаки загинули 76-річна жінка та 35-річний чоловік. У момент обстрілу вони перебували на вулиці», – повідомили в прокуратурі.
За даними відомства, розпочате досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уряд Молдови запровадив режим підвищеної готовності в енергетиці на 2 місяці
Кабінет міністрів Молдови погодив запровадження режиму підвищеної готовності в енергетичному секторі – про це повідомив 4 березня Національний центр управління кризовими ситуаціями (CNMC), який ініціював рішення.
CNMC скликав низку зустрічей із представниками відповідних державних установ через «останні події на Близькому Сході» та їхні потенційні наслідки для Молдови. Урядовці провели аналіз ризиків у трьох пріоритетних сферах:
- енергетична безпека та маршрути постачання
- економічний вплив, в тому числі цінова динаміка
- державна безпека та безпека громадян
На основі аналізу уряд запровадив режим підвищеної готовності в енергетичному секторі на термін 60 днів.
Серед підстав для цього кроку центр називає:
- забезпечення мінімальних резервних запасів нафтопродуктів з акцентом на термінал у порту Джурджулешти
- обумовлення експорту електроенергії з відновлюваних джерел протягом певних інтервалів часу для захисту національної системи
- підготовку до початку сільськогосподарського сезону, який передбачає високий рівень споживання дизельного палива
Центр уточнює, що заходи мають превентивний та організаційний характер, щоб уникнути перебоїв.
«Ми закликаємо громадян довіряти владі та уникати надмірних покупок, оскільки режим підвищеної готовності був введений саме для того, щоб гарантувати достатні запаси та запобігти можливому дефіциту», – заявили у відомстві.
Прем’єр-міністр Молдови Александр Мунтяну заявив на засіданні уряду, що влада країни стежить за подіями в Перській затоці і ще з 28 лютого розуміє, що це «серйозна криза», війна, тривалість якої наразі невідома.
«Після цього ми почали думати про енергетичну безпеку та маршрути постачання. Тому що, вочевидь, з урахуванням війни на Близькому Сході, деякі маршрути змінилися», – цитує голову уряду видання NewsMaker.
На українських автозаправних станціях також подорожчало пальне на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
З 28 лютого Ізраїль і США завдають ударів по іранській військовій і ядерній інфраструктурі, а також по урядових будівлях. Президент США Дональд Трамп заявляв, що метою операції є не допустити розробки Іраном ядерної зброї. Іран неодноразово заявляв, що його ядерна програма є мирною і не має на меті створення зброї.
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму. У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
Унаслідок іранських ударів загинули шестеро військових США, є жертви серед мирного населення країн регіону.
«Катастрофа для Росії», ППО для України та вплив «Міндічгейту» – інтерв’ю з єврокомісаром
У кабінеті комісара ЄС з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса – моделі української техніки: FPV-дронів, морських дронів Magura, далекобійного безпілотника «Лютий», артилерійського снаряда 155-мм, крилатої ракети «Фламінго» та сувеніри, як-от ваза з петриківським розписом, зроблена із артилерійського снаряда.
Кубілюс – колишній премʼєр міністр Литви і в минулому євродепутат, який послідовно підтримував Україну. Сьогодні у ролі єврокомісара він також просуває співпрацю українських зброярів з європейськими, зокрема з допомогою кредиту SAFE від ЄС на 150 млрд євро. І часто наполягає, що саме Україна є гарантією безпеки для Європи.
Радіо Свобода розпитало у нього:
- Чи обговорювали у високих кабінетах ЄС навчання НАТО, під час яких українські дронщики «знищили» натівські батальйони?
- Чи не знизились апетити до співпраці з українськими виробниками після корупційного скандалу «Міндічгейт»?
- Коли ЄС зможе запропонувати альтернативу Starlink?
- Чи вплинуть події в Ірані на постачання ППО Україні?
- І скільки часу має ЄС на розблокування 90 млрд євро кредиту для Києва?
СБУ повідомила про підозру російському генералу через удар по лікарні «Охматдит»
Служба безпеки України задокументувала нові воєнні злочини командувача дальньої авіації військово-повітряних сил РФ генерал-майора Сергія Кувалдіна, заявляє пресслужба відомства 4 березня.
За даними слідства, 8 липня 2024 року посадовець віддав бойовий наказ на завдання ракетного удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. Медичний заклад атакували стратегічною крилатою ракетою Х-101 класу «повітря-земля», яку запустили з російського бомбардувальника-ракетоносія Ту-95МС.
«Унаслідок обстрілу двоє цивільних загинуло, ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Значних пошкоджень зазнали будівля та приміщення дитячої лікарні з високотехнологічним обладнанням», – нагадує СБУ.
На час атаки Кувалдін був першим заступником командувача та начальником штабу дальньої авіації військово-повітряних сил Росії. Невдовзі після удару по «Охматдиту», за даними служби, він отримав підвищення і був призначений командувачем дальньої авіації збройних угруповань РФ.
Слідчі СБУ заочно повідомили Кувалдіну про підозру у воєнних злочинах, які спричинили загибель людей.
У листопаді 2025 року СБУ повідомила Кувалдіну про підозру через командування ракетною атакою по інфраструктурі об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Львові у ніч з 3 на 4 вересня 2024 року.
У вересні 2025 року Головне управління розвідки Міноборони України назвало Кувалдіна серед 13 осіб із командного складу дальньої авіації повітряно-космічних сил Росії, які, за даними ГУР, причетні до планування й організації ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України.
Російські війська в липні 2024 року вдарили ракетою по лікарні «Охматдит», унаслідок чого повністю було зруйновано токсикологічний корпус, ще кілька відділень були пошкоджені. В момент удару в ньому знаходилися сотні пацієнтів, підключених до крапельниць та апаратів, деяким дітям у момент обстрілу робили операції. Внаслідок удару загинули лікар-нефролог та родич одного з пацієнтів. Постраждали понад 50 людей, включно з дітьми.
У Львові помер 30-річний нацгвардієць, поранений під час теракту 22 лютого – Садовий
У Львові до двох зросла кількість загиблих внаслідок вибухів, що сталися вночі 22 лютого. Як повідомив 4 березня міський голова Андрій Садовий, у лікарні помер 30-річний військовослужбовець Національної гвардії України Йосиф Павлинський.
«Того вечора він прибув на місце вибуху разом із іншими службами. Допомагав відтісняти людей і створювати безпечний периметр. Саме в цей момент стався другий вибух. Йосиф був родом із села Баківці на Львівщині. У нього залишились дружина і маленька донька», – повідомив Садовий.
Раніше було відомо, що внаслідок вибухів у Львові вночі 22 лютого загинула 23-річна патрульна поліцейська Вікторія Шпилька, 25 людей зазнали поранень, серед них одна цивільна людина – 17-річний хлопець, який повертався з центру міста додому на таксі.
У прокуратурі повідомили, що тієї ночі близько 00:30 до поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Кримінальну справу розслідують за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці, 33-річної жительки Рівненщини. Суд заарештував її без права внесення застави.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що теракт у Львові, ймовірно, був виконаний на замовлення Росії.
Пізніше Служба безпеки України і Національна поліція також повідомили про підозру 18-річній харків’янці, яка, за їхніми даними, «заманила» поліцейських на місце вибухів. Також, як повідомили Радіо Свобода в обласній прокуратурі, їй обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Як встановило розслідування, за завданням свого куратора, вона, перебуваючи у Харкові, зателефонувала на спецлінію і озвучила заздалегідь підготовлений текст про те, що побачила двох невідомих, які проникли всередину продовольчого магазину у Львові.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Сонячна погода дозволила знизити енергоспоживання із мережі – «Укренерго»
Російська армія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру, повідомляє оператор «Укренерго» 4 березня.
«Внаслідок завданих пошкоджень – на ранок є знеструмлені споживачі у Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Сумській та Херсонській областях. Скрізь, де це дозволяють безпекові умови, розпочаті аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в зведенні.
Зокрема, в Харківській області діють аварійні відключення, там не діють раніше опубліковані графіки погодинних знеструмлень.
За спостереженнями «Укренерго», споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження – на ранок 4 березня його рівень був на 8,2% нижчим, ніж напередодні. Причина – сонячна погода в більшості регіонів України, яка забезпечує високу ефективність роботи побутових сонячних електростанцій і відтак зменшення рівня енергоспоживання із загальної мережі.
«У регіонах, де наразі вимушено застосовуються погодинні та аварійні відключення, зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні. Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами. За можливості, перенесіть енергоємні процеси на нічний час – після 22:00», – додає оператор.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 1 березня, що «ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни». Глава держави подякував військовим, енергетикам та іншим службам за їхню роль у проходженні найхолоднішого періоду, але попередив, що «росіяни не збираються зупинятися з ударами».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
По шість на добу – в «УЗ» кажуть про посилення ударів РФ по залізниці
В «Укрзалізниці» заявляють, що російські військові посилили удари по залізничній інфраструктурі України, серед основних цілей – рухомий склад.
«Від початку березня зафіксовано вже 18 ударів – у середньому по шість на добу. Для цього країна-терорист використовує БпЛА і FPV-дрони», – йдеться в повідомленні.
За даними «УЗ», від початку місяця пошкоджений 41 об’єкт, зокрема 17 одиниць рухомого складу.
«Також ворог б’є і по пасажирських вагонах. Сьогодні зранку в Миколаєві ворожий БпЛА атакував пасажирський вагон. Моніторингова група «Укрзалізниці» вчасно зафіксувала безпілотник у повітрі й евакуювала людей. Обійшлося без жертв, поранено оглядача поїздів», – кажуть у компанії.
За повідомленням, під ударами також опиняються локомотиви, вантажні вагони і спеціалізована техніка, яка використовується для ремонту інфраструктури.
«Цього місяця ворог атакував і залізничні депо й мости. Найбільше обстрілів – поблизу лінії фронту. Попри все це, разом із військовими «Укрзалізниця» продовжує моніторити повітряний простір на маршрутах курсування поїздів. У разі виявлення небезпеки залізничники змінюють маршрут курсування поїздів, оперативно евакуйовують пасажирів із вагонів і вживають інших безпекових заходів», – зазначили у компанії, наголосивши на важливості зберегти сполучення з прифронтовими регіонами.
Тим часом, віцепрем’єр, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що, крім атаки на поїзд у Миколаївській області 4 березня, напередодні ввечері війська РФ намагалися атакувати дроном пасажирський потяг сполученням Дніпро-Ковель.
«Залізничники швидко застосували протоколи безпеки: зупинили поїзд і превентивно евакуювали пасажирів. Завдяки чому ворожий БПЛА влучив за кілька метрів від локомотива. Люди не постраждали. Коли загроза зникла, поїзд продовжив рух», – повідомив він.
Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.
«Жалюгідні сльози» Кремля: навіщо Путін лякає підривом «Турецького потоку» під час розмов про мир?
Президент РФ Володимир Путін заявив, що нібито має інформацію про можливий підрив газопроводів «Турецький потік» і «Блакитний потік» у Чорному морі. Він пов’язав це зі спробами зірвати переговорний процес.
- Що це за об’єкти і наскільки вони важливі для російської газової інфраструктури?
- Чи можливі там підриви?
- Чому Путін згадав переговори та яке місце Криму в цьому процесі?
Ярослав Амосов, український чемпіон MMA, який боронив Ірпінь від армії РФ, тепер бореться за золото UFC
Український чемпіон зі змішаних бойових мистецтв (MMA) Ярослав Амосов залишив блискучу кар’єру в MMA, щоб боротися з російськими військами, які окупували його рідне місто Ірпінь.
Допомагаючи звільняти цю частину України в 2022 році, колишній володар титулу Bellator MMA у напівсередній вазі знайшов свій чемпіонський пояс у підвалі будинку своєї мами. Через чотири роки він повернувся в октагон (восьмикутник – спеціально обладнаний ринг для проведення боїв зі змішаних єдиноборств), підписавши контракт з UFC, провідним світовим промоушеном MMA.
Кім: російські дрони уразили об’єкт транспортної інфраструктури в Миколаєві, є поранений
Російська армія атакувала Миколаїв вранці 4 березня, повідомила місцева влада.
За даними голови області Віталія Кіма, одна людина поранена:
«Внаслідок атаки шахедів пошкоджено обʼєкт транспортної інфраструктури. Виникла пожежа. Легкі поранення отримав чоловік, його госпіталізовано. Всі служби працюють».
Кім також згадав про спільноти в соцмережах, які публікували наслідки атаки «майже в режимі реального часу». Він розцінив це як «допомогу ворогу» й пообіцяв відповідні дії.
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич наголосив, що місто зазнало атаки вранці, в час, коли жителі прямували на роботу, а діти – до школи.
«Це свідомий тероризм населення», – прокоментував він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Атака дронів у Волгоградській області РФ: є влучання біля підсанкційного заводу
Губернатор Волгоградської області Росії Андрій Бочаров повідомив про п’ятьох постраждалих внаслідок атаки безпілотників на регіон у ніч проти 4 березня.
«У Середньоахтубінському районі зафіксовано влучання у три приватні домоволодіння. У Ворошилівському районі – падіння БпЛА у нежитловій зоні. У Тракторозаводському районі атаковано квартиру у багатоквартирному будинку», – йдеться у його повідомленні.
Російський телеграм-канал Astra звернув увагу на те, що один із пошкоджених будинків розташований за 700 метрів від Волгоградського тракторного заводу, який потрапив під санкції Євросоюзу через виконання державного оборонного замовлення. При цьому видання опублікувало відео, де місцеві жителі стверджують, що постраждалих може бути більше.
Міноборони Росії відзвітувало про 32 збиті українські безпілотники в ніч проти 4 березня, 21 із них нібито збиті над територією Волгоградської області. Українські військові удари поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Повітряні сили: Росія запустила 149 дронів по Україні вночі, в 15 місцях є влучання
Російські війська протягом ночі на 4 березня атакували Україну 149 ударними дронами, повідомляє командування Повітряних сил в середу.
За даними військових, дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллерова, Приморсько-Ахтарська та окупованого Гвардійського в Криму.
Попередньо, сили протиповітряної оборони збили або подавили 129 російських безпілотників різних типів на півночі, півдні та сході країни.
«Зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації», – повідомляє командування.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Третина боєзіткнень за добу відбулася на Покровському та Гуляйпільському напрямках – Генштаб
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 144 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 4 березня.
Армія РФ двічі намагалася прорвати оборонні рубежі на Південно-Слобожанському напрямку і п’ять разів атакувала на Куп’янському.
Штаб зафіксував по 10 російських спроб просунутися на Лиманському та Слов’янському напрямках. На Костянтинівському напрямку російські загарбники атакували 17 разів у районах населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Софіївка, Русин Яр та у бік Іллінівки й Новопавлівки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 25 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Покровськ, Удачне, Молодецьке та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Новоолександрівка й Новопідгороднє», – йдеться в зведенні.
Також 25 російських атак командування зафіксувало на Гуляйпільському напрямку в районах Гуляйполя та в бік Залізничного, Варварівки, Гуляйпільського, Староукраїнки, Святопетрівки, Зеленого та Цвіткового.
На Олександрівському напрямку російські війська атакували 11 разів. Дві сутички відбулися на Оріхівському напрямку.
Генштаб зазначає, що на Придніпровському та Краматорському напрямках російські війська наступальних дій не проводили.
За оцінкою американського Інституту дослідження війни на 3 березня, за останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили.
Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території. Він наголосив, що Україна не програє у війні й прагне діалогу, бажаючи миру.
Ймовірно, слова Зеленського стосуються просування на Олександрівському напрямку. За даними проєкту DeepState на 2 березня, Сили оборони відкинули армію РФ біля Злагоди, Новогригорівки, Новомиколаївки, Степного і Тернового на стику Донецької та Дніпропетровської областей.
2 березня Генштаб ЗСУ заявив, що на Олександрівському напрямку українські військові звільнили дев’ять населених пунктів, додавши, що військові частини й підрозділи угруповання Десантно-штурмових військ продовжують активні наступальні дії.
Мерц після зустрічі з Трампом закликав посилити тиск на Москву
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом заявив, що сторони погоджуються в необхідності завершити війну в Україні.
«Війна в Україні має закінчитися. Я погоджуюся з президентом Трампом у цьому питанні», – написав Мерц у своїх соцмережах.
Водночас, додав канцлер, ті, хто бореться за безпеку та справедливість на Близькому Сході, «мають також бажати безпеки та справедливості в Європі».
«Ми повинні посилити тиск на Москву», – додав він.
Також після зустрічі Мерц заявив, що сторони провели «інтенсивне обговорення» теми тарифів і мають намір досягти угоди найближчими тижнями.
Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрілися в Білому домі 3 березня. Повідомлялося, що серед тем порядку денного зустрічі будуть трансатлантична безпека й Україна.
У той час, як Вашингтон посилює військові операції проти Ірану, європейські чиновники побоюються, що війна на Близькому Сході відверне увагу від підтримки України.
Армія України в лютому вперше з 2023-го звільнила більше території, ніж втратили – ISW
Американський Інститут дослідження війни в останньому звіті оцінив останні просування українських військ на фронті. Згідно з цією оцінкою, за останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили.
ISW отримав докази, що з 1 січня українські війська звільнили приблизно 257 квадратних кілометрів. За його даними, українські війська досягли чистого приросту в майже 33 квадратних кілометрів у період з 14 по 20 лютого та приблизно 57 квадратних кілометрів – з 21 по 27 лютого.
«Востаннє українські війська досягли чистого приросту під час літнього контрнаступу 2023 року, коли українські війська здобули 377 квадратних кілометрів у червні 2023 року, 257 квадратних кілометрів у липні 2023 року та 1,47 квадратних кілометра у вересні 2023 року», – йдеться в звіті.
Аналітики прокоментували заяву президента Володимира Зеленського, за якою від початку 2026 року українські війська повернули собі 460 квадратних кілометрів. Вони зазначають, що їхня методологія картографування недооцінює просування України, оскільки відображає максимальні оцінки масштабів просування Росії, доки «не з’явиться достатньо доказів з відкритих джерел, щоб дозволити ISW впевнено оцінити, що російські сили більше не утримують ці позиції».
Крім того, лінія фронту в Україні стала «пористою» через відсутність суміжних ліній, що додає додаткової складності оцінці справжнього контролю над місцевістю. Втім, за звітом, успіхи України в лютому 2026 року варті уваги, попри різницю між даними Зеленського та ISW:
«Успішні, локалізовані українські контратаки останніх тижнів навряд чи переростуть у широкомасштабний контрнаступ, і російські війська, дуже ймовірно, стабілізують свої позиції та знову почнуть просування. Однак нещодавні успіхи України на полі бою зірвали зусилля Росії створити умови для їхнього весняно-літнього наступу 2026 року та змусять російські війська створити стабільну оборону, перш ніж розпочати боротьбу за повернення втрачених позицій».
ISW вважає, що російське військове командування «продовжує діяти в альтернативній реальності», встановлюючи нереалістичні терміни просування на фронті, які не відповідають фактичним можливостям Росії на полі бою. Це стосується цілей на кількох напрямках, в тому числі на Донеччині.
«Російське військове командування неодноразово встановлювало терміни захоплення всієї Донецької області, але російські війська щоразу зазнавали невдачі. Російські війська витратили значні ресурси та людські ресурси, намагаючись виконати цілі командування, проте за останні чотири роки не змогли досягти значного прогресу», – нагадує Інститут.
Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території. Він наголосив, що Україна не програє у війні й прагне діалогу, бажаючи миру.
Ймовірно, слова Зеленського стосуються просування на Олександрівському напрямку. За даними проєкту DeepState на 2 березня, Сили оборони відкинули армію РФ біля Злагоди, Новогригорівки, Новомиколаївки, Степного і Тернового на стику Донецької та Дніпропетровської областей.
Кожен сьомий юнак віком 18-22 виїхав за кордон. Як змінилася міграція українців за роки великої війни
Опубліковані свіжі дані про українських біженців за кордоном. Це дослідження Центру економічної стратегії.
- Зараз 5,6 мільйона українців, які виїхали, тікаючи від розпочатої Росією повномасштабної війни, живуть поза межами своєї країни. Основну категорію становлять жінки та діти. Водночас третина з тих, хто виїхав торік, – юнаки віком від 18 до 22 років.
- Більшість українців, за даними дослідження, не покладаються лише на соціальну допомогу країни перебування. 60% українських мігрантів працевлаштовані, хоча переважно – не за фахом.
- Близько 20% уже не перебувають під тимчасовим захистом. Серед тих, хто досі має цей статус, значна частина розглядає різні варіанти, щоб закріпитися за кордоном, іноді висловлюючи готовність залишитися нелегально. А 1,2 мільйона осіб мають намір повернутися в Україну, хоча частина з них готова емігрувати знову.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає про міграційні тенденції українських біженців після чотирьох років повномасштабної війни.