Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

СБУ повідомила про підозру російському генералу через удар по лікарні «Охматдит»

Служба безпеки України задокументувала нові воєнні злочини командувача дальньої авіації військово-повітряних сил РФ генерал-майора Сергія Кувалдіна, заявляє пресслужба відомства 4 березня.

За даними слідства, 8 липня 2024 року посадовець віддав бойовий наказ на завдання ракетного удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. Медичний заклад атакували стратегічною крилатою ракетою Х-101 класу «повітря-земля», яку запустили з російського бомбардувальника-ракетоносія Ту-95МС.

«Унаслідок обстрілу двоє цивільних загинуло, ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Значних пошкоджень зазнали будівля та приміщення дитячої лікарні з високотехнологічним обладнанням», – нагадує СБУ.

На час атаки Кувалдін був першим заступником командувача та начальником штабу дальньої авіації військово-повітряних сил Росії. Невдовзі після удару по «Охматдиту», за даними служби, він отримав підвищення і був призначений командувачем дальньої авіації збройних угруповань РФ.

Слідчі СБУ заочно повідомили Кувалдіну про підозру у воєнних злочинах, які спричинили загибель людей.

У листопаді 2025 року СБУ повідомила Кувалдіну про підозру через командування ракетною атакою по інфраструктурі об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Львові у ніч з 3 на 4 вересня 2024 року.

У вересні 2025 року Головне управління розвідки Міноборони України назвало Кувалдіна серед 13 осіб із командного складу дальньої авіації повітряно-космічних сил Росії, які, за даними ГУР, причетні до планування й організації ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України.

Російські війська в липні 2024 року вдарили ракетою по лікарні «Охматдит», унаслідок чого повністю було зруйновано токсикологічний корпус, ще кілька відділень були пошкоджені. В момент удару в ньому знаходилися сотні пацієнтів, підключених до крапельниць та апаратів, деяким дітям у момент обстрілу робили операції. Внаслідок удару загинули лікар-нефролог та родич одного з пацієнтів. Постраждали понад 50 людей, включно з дітьми.

У Львові помер 30-річний нацгвардієць, поранений під час теракту 22 лютого – Садовий

У Львові до двох зросла кількість загиблих внаслідок вибухів, що сталися вночі 22 лютого. Як повідомив 4 березня міський голова Андрій Садовий, у лікарні помер 30-річний військовослужбовець Національної гвардії України Йосиф Павлинський.

«Того вечора він прибув на місце вибуху разом із іншими службами. Допомагав відтісняти людей і створювати безпечний периметр. Саме в цей момент стався другий вибух. Йосиф був родом із села Баківці на Львівщині. У нього залишились дружина і маленька донька», – повідомив Садовий.

Раніше було відомо, що внаслідок вибухів у Львові вночі 22 лютого загинула 23-річна патрульна поліцейська Вікторія Шпилька, 25 людей зазнали поранень, серед них одна цивільна людина – 17-річний хлопець, який повертався з центру міста додому на таксі.

У прокуратурі повідомили, що тієї ночі близько 00:30 до поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.

Кримінальну справу розслідують за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.

Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці, 33-річної жительки Рівненщини. Суд заарештував її без права внесення застави.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що теракт у Львові, ймовірно, був виконаний на замовлення Росії.

Пізніше Служба безпеки України і Національна поліція також повідомили про підозру 18-річній харків’янці, яка, за їхніми даними, «заманила» поліцейських на місце вибухів. Також, як повідомили Радіо Свобода в обласній прокуратурі, їй обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Як встановило розслідування, за завданням свого куратора, вона, перебуваючи у Харкові, зателефонувала на спецлінію і озвучила заздалегідь підготовлений текст про те, що побачила двох невідомих, які проникли всередину продовольчого магазину у Львові.

Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.

Сонячна погода дозволила знизити енергоспоживання із мережі – «Укренерго»

Російська армія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру, повідомляє оператор «Укренерго» 4 березня.

«Внаслідок завданих пошкоджень – на ранок є знеструмлені споживачі у Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Сумській та Херсонській областях. Скрізь, де це дозволяють безпекові умови, розпочаті аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в зведенні.

Зокрема, в Харківській області діють аварійні відключення, там не діють раніше опубліковані графіки погодинних знеструмлень.

За спостереженнями «Укренерго», споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження – на ранок 4 березня його рівень був на 8,2% нижчим, ніж напередодні. Причина – сонячна погода в більшості регіонів України, яка забезпечує високу ефективність роботи побутових сонячних електростанцій і відтак зменшення рівня енергоспоживання із загальної мережі.

«У регіонах, де наразі вимушено застосовуються погодинні та аварійні відключення, зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні. Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами. За можливості, перенесіть енергоємні процеси на нічний час – після 22:00», – додає оператор.

Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 1 березня, що «ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни». Глава держави подякував військовим, енергетикам та іншим службам за їхню роль у проходженні найхолоднішого періоду, але попередив, що «росіяни не збираються зупинятися з ударами».

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

По шість на добу – в «УЗ» кажуть про посилення ударів РФ по залізниці

В «Укрзалізниці» заявляють, що російські військові посилили удари по залізничній інфраструктурі України, серед основних цілей – рухомий склад.

«Від початку березня зафіксовано вже 18 ударів – у середньому по шість на добу. Для цього країна-терорист використовує БпЛА і FPV-дрони», – йдеться в повідомленні.

За даними «УЗ», від початку місяця пошкоджений 41 об’єкт, зокрема 17 одиниць рухомого складу.

«Також ворог б’є і по пасажирських вагонах. Сьогодні зранку в Миколаєві ворожий БпЛА атакував пасажирський вагон. Моніторингова група «Укрзалізниці» вчасно зафіксувала безпілотник у повітрі й евакуювала людей. Обійшлося без жертв, поранено оглядача поїздів», – кажуть у компанії.

За повідомленням, під ударами також опиняються локомотиви, вантажні вагони і спеціалізована техніка, яка використовується для ремонту інфраструктури.

«Цього місяця ворог атакував і залізничні депо й мости. Найбільше обстрілів – поблизу лінії фронту. Попри все це, разом із військовими «Укрзалізниця» продовжує моніторити повітряний простір на маршрутах курсування поїздів. У разі виявлення небезпеки залізничники змінюють маршрут курсування поїздів, оперативно евакуйовують пасажирів із вагонів і вживають інших безпекових заходів», – зазначили у компанії, наголосивши на важливості зберегти сполучення з прифронтовими регіонами.

Тим часом, віцепрем’єр, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що, крім атаки на поїзд у Миколаївській області 4 березня, напередодні ввечері війська РФ намагалися атакувати дроном пасажирський потяг сполученням Дніпро-Ковель.

«Залізничники швидко застосували протоколи безпеки: зупинили поїзд і превентивно евакуювали пасажирів. Завдяки чому ворожий БПЛА влучив за кілька метрів від локомотива. Люди не постраждали. Коли загроза зникла, поїзд продовжив рух», – повідомив він.

Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.

«Жалюгідні сльози» Кремля: навіщо Путін лякає підривом «Турецького потоку» під час розмов про мир?

Президент РФ Володимир Путін заявив, що нібито має інформацію про можливий підрив газопроводів «Турецький потік» і «Блакитний потік» у Чорному морі. Він пов’язав це зі спробами зірвати переговорний процес.

• Що це за об’єкти і наскільки вони важливі для російської газової інфраструктури?
• Чи можливі там підриви?
• Чому Путін згадав переговори та яке місце Криму в цьому процесі?

Ярослав Амосов, український чемпіон MMA, який боронив Ірпінь від армії РФ, тепер бореться за золото UFC

Український чемпіон зі змішаних бойових мистецтв (MMA) Ярослав Амосов залишив блискучу кар’єру в MMA, щоб боротися з російськими військами, які окупували його рідне місто Ірпінь.

Допомагаючи звільняти цю частину України в 2022 році, колишній володар титулу Bellator MMA у напівсередній вазі знайшов свій чемпіонський пояс у підвалі будинку своєї мами. Через чотири роки він повернувся в октагон (восьмикутник – спеціально обладнаний ринг для проведення боїв зі змішаних єдиноборств), підписавши контракт з UFC, провідним світовим промоушеном MMA.

Кім: російські дрони уразили об’єкт транспортної інфраструктури в Миколаєві, є поранений

Російська армія атакувала Миколаїв вранці 4 березня, повідомила місцева влада.

За даними голови області Віталія Кіма, одна людина поранена:

«Внаслідок атаки шахедів пошкоджено обʼєкт транспортної інфраструктури. Виникла пожежа. Легкі поранення отримав чоловік, його госпіталізовано. Всі служби працюють».

Кім також згадав про спільноти в соцмережах, які публікували наслідки атаки «майже в режимі реального часу». Він розцінив це як «допомогу ворогу» й пообіцяв відповідні дії.

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич наголосив, що місто зазнало атаки вранці, в час, коли жителі прямували на роботу, а діти – до школи.

«Це свідомий тероризм населення», – прокоментував він.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Атака дронів у Волгоградській області РФ: є влучання біля підсанкційного заводу

Губернатор Волгоградської області Росії Андрій Бочаров повідомив про п’ятьох постраждалих внаслідок атаки безпілотників на регіон у ніч проти 4 березня.

«У Середньоахтубінському районі зафіксовано влучання у три приватні домоволодіння. У Ворошилівському районі – падіння БпЛА у нежитловій зоні. У Тракторозаводському районі атаковано квартиру у багатоквартирному будинку», – йдеться у його повідомленні.

Російський телеграм-канал Astra звернув увагу на те, що один із пошкоджених будинків розташований за 700 метрів від Волгоградського тракторного заводу, який потрапив під санкції Євросоюзу через виконання державного оборонного замовлення. При цьому видання опублікувало відео, де місцеві жителі стверджують, що постраждалих може бути більше.

Міноборони Росії відзвітувало про 32 збиті українські безпілотники в ніч проти 4 березня, 21 із них нібито збиті над територією Волгоградської області. Українські військові удари поки що не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.

Повітряні сили: Росія запустила 149 дронів по Україні вночі, в 15 місцях є влучання

Російські війська протягом ночі на 4 березня атакували Україну 149 ударними дронами, повідомляє командування Повітряних сил в середу.

За даними військових, дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллерова, Приморсько-Ахтарська та окупованого Гвардійського в Криму.

Попередньо, сили протиповітряної оборони збили або подавили 129 російських безпілотників різних типів на півночі, півдні та сході країни.

«Зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації», – повідомляє командування.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Третина боєзіткнень за добу відбулася на Покровському та Гуляйпільському напрямках – Генштаб

Протягом попередньої доби на фронті відбулося 144 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 4 березня.

Армія РФ двічі намагалася прорвати оборонні рубежі на Південно-Слобожанському напрямку і п’ять разів атакувала на Куп’янському.

Штаб зафіксував по 10 російських спроб просунутися на Лиманському та Слов’янському напрямках. На Костянтинівському напрямку російські загарбники атакували 17 разів у районах населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Софіївка, Русин Яр та у бік Іллінівки й Новопавлівки.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 25 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Покровськ, Удачне, Молодецьке та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Новоолександрівка й Новопідгороднє», – йдеться в зведенні.

Також 25 російських атак командування зафіксувало на Гуляйпільському напрямку в районах Гуляйполя та в бік Залізничного, Варварівки, Гуляйпільського, Староукраїнки, Святопетрівки, Зеленого та Цвіткового.

На Олександрівському напрямку російські війська атакували 11 разів. Дві сутички відбулися на Оріхівському напрямку.

Генштаб зазначає, що на Придніпровському та Краматорському напрямках російські війська наступальних дій не проводили.

За оцінкою американського Інституту дослідження війни на 3 березня, за останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили.

Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території. Він наголосив, що Україна не програє у війні й прагне діалогу, бажаючи миру.

Ймовірно, слова Зеленського стосуються просування на Олександрівському напрямку. За даними проєкту DeepState на 2 березня, Сили оборони відкинули армію РФ біля Злагоди, Новогригорівки, Новомиколаївки, Степного і Тернового на стику Донецької та Дніпропетровської областей.

2 березня Генштаб ЗСУ заявив, що на Олександрівському напрямку українські військові звільнили дев’ять населених пунктів, додавши, що військові частини й підрозділи угруповання Десантно-штурмових військ продовжують активні наступальні дії.

Мерц після зустрічі з Трампом закликав посилити тиск на Москву

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом заявив, що сторони погоджуються в необхідності завершити війну в Україні.

«Війна в Україні має закінчитися. Я погоджуюся з президентом Трампом у цьому питанні», – написав Мерц у своїх соцмережах.

Водночас, додав канцлер, ті, хто бореться за безпеку та справедливість на Близькому Сході, «мають також бажати безпеки та справедливості в Європі».

«Ми повинні посилити тиск на Москву», – додав він.

Також після зустрічі Мерц заявив, що сторони провели «інтенсивне обговорення» теми тарифів і мають намір досягти угоди найближчими тижнями.

Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрілися в Білому домі 3 березня. Повідомлялося, що серед тем порядку денного зустрічі будуть трансатлантична безпека й Україна.

У той час, як Вашингтон посилює військові операції проти Ірану, європейські чиновники побоюються, що війна на Близькому Сході відверне увагу від підтримки України.

Армія України в лютому вперше з 2023-го звільнила більше території, ніж втратили – ISW

Американський Інститут дослідження війни в останньому звіті оцінив останні просування українських військ на фронті. Згідно з цією оцінкою, за останні два тижні лютого 2026 року українські війська вперше з часів літнього контрнаступу 2023 року звільнили більше території, ніж втратили.

ISW отримав докази, що з 1 січня українські війська звільнили приблизно 257 квадратних кілометрів. За його даними, українські війська досягли чистого приросту в майже 33 квадратних кілометрів у період з 14 по 20 лютого та приблизно 57 квадратних кілометрів – з 21 по 27 лютого.

«Востаннє українські війська досягли чистого приросту під час літнього контрнаступу 2023 року, коли українські війська здобули 377 квадратних кілометрів у червні 2023 року, 257 квадратних кілометрів у липні 2023 року та 1,47 квадратних кілометра у вересні 2023 року», – йдеться в звіті.

Аналітики прокоментували заяву президента Володимира Зеленського, за якою від початку 2026 року українські війська повернули собі 460 квадратних кілометрів. Вони зазначають, що їхня методологія картографування недооцінює просування України, оскільки відображає максимальні оцінки масштабів просування Росії, доки «не з’явиться достатньо доказів з відкритих джерел, щоб дозволити ISW впевнено оцінити, що російські сили більше не утримують ці позиції».

Крім того, лінія фронту в Україні стала «пористою» через відсутність суміжних ліній, що додає додаткової складності оцінці справжнього контролю над місцевістю. Втім, за звітом, успіхи України в лютому 2026 року варті уваги, попри різницю між даними Зеленського та ISW:

«Успішні, локалізовані українські контратаки останніх тижнів навряд чи переростуть у широкомасштабний контрнаступ, і російські війська, дуже ймовірно, стабілізують свої позиції та знову почнуть просування. Однак нещодавні успіхи України на полі бою зірвали зусилля Росії створити умови для їхнього весняно-літнього наступу 2026 року та змусять російські війська створити стабільну оборону, перш ніж розпочати боротьбу за повернення втрачених позицій».

ISW вважає, що російське військове командування «продовжує діяти в альтернативній реальності», встановлюючи нереалістичні терміни просування на фронті, які не відповідають фактичним можливостям Росії на полі бою. Це стосується цілей на кількох напрямках, в тому числі на Донеччині.

«Російське військове командування неодноразово встановлювало терміни захоплення всієї Донецької області, але російські війська щоразу зазнавали невдачі. Російські війська витратили значні ресурси та людські ресурси, намагаючись виконати цілі командування, проте за останні чотири роки не змогли досягти значного прогресу», – нагадує Інститут.

Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території. Він наголосив, що Україна не програє у війні й прагне діалогу, бажаючи миру.

Ймовірно, слова Зеленського стосуються просування на Олександрівському напрямку. За даними проєкту DeepState на 2 березня, Сили оборони відкинули армію РФ біля Злагоди, Новогригорівки, Новомиколаївки, Степного і Тернового на стику Донецької та Дніпропетровської областей.

Кожен сьомий юнак віком 18-22 виїхав за кордон. Як змінилася міграція українців за роки великої війни

Опубліковані свіжі дані про українських біженців за кордоном. Це дослідження Центру економічної стратегії.

• Зараз 5,6 мільйона українців, які виїхали, тікаючи від розпочатої Росією повномасштабної війни, живуть поза межами своєї країни. Основну категорію становлять жінки та діти. Водночас третина з тих, хто виїхав торік, – юнаки віком від 18 до 22 років.
• Більшість українців, за даними дослідження, не покладаються лише на соціальну допомогу країни перебування. 60% українських мігрантів працевлаштовані, хоча переважно – не за фахом.
• Близько 20% уже не перебувають під тимчасовим захистом. Серед тих, хто досі має цей статус, значна частина розглядає різні варіанти, щоб закріпитися за кордоном, іноді висловлюючи готовність залишитися нелегально. А 1,2 мільйона осіб мають намір повернутися в Україну, хоча частина з них готова емігрувати знову.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає про міграційні тенденції українських біженців після чотирьох років повномасштабної війни.

Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила майже тисячу військових за добу

Російська армія втратила близько 980 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 4 березня.

За оцінкою українського командування, загальні втрати Росії за час повномасштабної війни сягнули близько 1 269 500 людей особового складу.

Штаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:

• 11 723 танки (+5)
• 24 135 бойових броньованих машин (+4)
• 37 874 артилерійські системи (+32)
• 1 667 реактивних систем залпового вогню (+2)
• 1 319 засобів протиповітряної оборони
• 435 літаків
• 348 гелікоптерів
• 156 431 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+1 733)
• 4 384 крилатих ракети
• 30 кораблів і катерів
• 2 підводних човни
• 81 224 автомобілі й автоцистерни (+232)
• 4 078 одиниць спеціальної техніки (+2)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Водночас російські журналісти на 24 лютого 2026 року встановили імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули з початку повномасштабної війни з Україною. Ідентифікація відбувається на основі відкритих даних: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти.

Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.

«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

Поліція: житель Харкова загинув через вибух невстановленого предмета

Поліція Харківщини встановлює обставини вибуху в Основ’янському районі обласного центру, який стався увечері 3 березня.

За даними відомства, вибух пролунав біля під’їзду багатоквартирного житлового будинку.

«У результаті події чоловік 1980 року народження загинув на місці. Його дружина, 1982 року народження, отримала тілесні ушкодження. Постраждалу госпіталізовано до медичного закладу», – повідомляє пресслужба.

На місці працювали вибухотехніки, криміналісти та слідчо-оперативна група. Поліція встановлює всі обставини трагедії.

«Попередньо основною версією є «нещасний випадок», вирішується питання щодо правової кваліфікації події відповідно до Кримінального кодексу України», – йдеться в повідомленні.

На початку квітня 2025 року Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.

У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.

На фронті відбулося 123 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 3 березня на фронті відбулося 123 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Противник завдав одного ракетного удару, застосував одну ракету, здійснив 46 авіаційних ударів, скинув 171 керовану авіабомбу, застосував 3678 дронів-камікадзе та здійснив 2330 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.

Майже половина боїв зафіксована на трьох напрямках – Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.

«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 14 разів штурмували позиції наших оборонців в районах населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Софіївка, Русин Яр та у бік Іллінівки й Новопавлівки.

На Покровському напрямку ворог здійснив 21 атаку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне, Молодецьке та в бік Новоолександрівки й Новопідгороднього.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 21 атака у районах Гуляйполя та у бік населених пунктів Залізничне, Варварівка, Гуляйпільське, Староукраїнка, Святопетрівка, Зелене, Цвіткове. Ворог завдав авіаударів по районах населених пунктів Воздвижівка, Верхня Терса, Гуляйпільське, Копані, Чарівне, Долинка, Любицьке, Самійлівка, Новоукраїнка, Зелена Діброва, Гірке. Три боєзіткнення тривають», – указано в повідомленні.

Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.

2 березня Генштаб ЗСУ заявив, що на Олександрівському напрямку українські військові звільнили дев’ять населених пунктів, додавши, що військові частини й підрозділи угруповання Десантно-штурмових військ продовжують активні наступальні дії.

Минулого тижня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що на Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами.

22 лютого угруповання Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомило, що українські десантники проводять операцію на Олександрівському напрямку, щоб витіснити війська РФ за межі Дніпропетровщини. Основне завдання операції – зрив планів противника щодо подальшого просування у Дніпропетровській та Запорізькій областях, а також витіснення його за межі адміністративного кордону Дніпропетровщини.

Американський Інститут вивчення війни наприкінці лютого заявив, що російські сили не змогли скористатися захопленням Покровська (яке не підтверджували в Генштабі ЗСУ) і досягти подальших значних оперативних успіхів, а це демонструє, «що захоплення Росією решти Донецької області не є неминучим чи невідворотним».

В Інституті вивчення війни зазначили, що «повільне і з високою ціною» захоплення Покровська Росією не віщує російських просувань в інших частинах Донецької області. «Покровськ набагато менше місто як за площею, так і за населенням, ніж Краматорськ і Слов’янськ, які складають північну частину сильно укріпленого «поясу фортець» України в Донецькій області. Тривала і дороговартісна битва російських військ за взяття Покровська і їхня подальша нездатність значно просунутися за межі міста спростовують неодноразові заяви Кремля про те, що російські війська зможуть легко і швидко захопити «фортечний пояс», – наголошують аналітики.

Буде кращим за Starlink, але не скоро – єврокомісар про супутникову альтернативу ЄС

Європейський Союз запускає власну супутникову мережу як альтернативу Starlink, яка може бути технологічно кращою та безпечнішою, доступ до неї може отримати також Україна. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.

Зокрема, Кубілюс розповів про систему захищеного звʼязку IRIS2, яка має запрацювати у 2029 році.

«Деякі експерти кажуть, що технологічно ця система може бути кращою за Starlink. Ми плануємо використовувати, зокрема, квантові технології для шифрування сигналів. Це означає значно вищий рівень захищеності зв’язку», – сказав Кубілюс.

Він додав, що іноді ЄС потрібно більше часу, щоб ухвалити рішення і розпочати розвиток певних проєктів, але результат може бути кращим за наявні альтернативи.

«Так, ми трохи відстаємо в цьому розвитку», – прокоментував віддаленість термінів єврокомісар.

Як приклад інших прогресивних технологічних рішень Кубілюс назвав європейську навігаційну супутникову систему Galileo.

«Коли ми створювали систему супутникової навігації, ніхто не вірив, що Європа зможе зробити щось краще за американців. Але сьогодні Galileo втричі точніша за GPS. Технологічно ми сильні», – наполіг єврокомісар.

Система IRIS2 після повного розгортання складатиметься з 290 супутників на різних орбітах. Проєктом спільно опікуються компанії з Франції (Eutelsat), Іспанії (Hispasat) та Люксембургу (SES SA).

Паралельно до розробки IRIS2 Євросоюз уже розгортає систему GovSatCom, перші елементи якої почали працювати в січні 2026 року. GovSatCom об’єднує наявні урядові супутникові ресурси держав-членів і може забезпечити захищений зв’язок для державних структур.

Водночас GovSatCom наразі призначена для цивільних послуг, а не для військових, тобто наразі не може бути альтернативою Starlink для військових потреб. У майбутньому, коли до системи приєднаються комерційні гравці, вона зможе забезпечувати військові потреби також.

«Звісно, для зв’язку недостатньо лише супутників. Потрібні також наземні приймачі… Уже наступного року ми плануємо додати комерційні комунікаційні послуги до GovSatCom. Тож ми рухаємося в різних напрямках, але до однієї мети», – розповів Кубілюс.

За його словами, 2029 рік «настане дуже швидко», а плани ЄС є амбітними.

«Я абсолютно впевнений, що ми це зробимо. А якщо система буде кращою за Starlink, як кажуть експерти, ми будемо ще більш задоволені», – додав єврокомісар.

Супутниковий інтернет Starlink із початку повномасштабного вторгнення Росії став критично важливим для України – як для цивільної інфраструктури, так і для військового управління на фронті.

У Брюсселі вже кілька років працюють над кризовими сценаріями на випадок перебоїв у роботі системи, а також над довгостроковим стратегічним рішенням для ЄС і його партнерів.

Фон дер Ляєн і Зеленський обговорили ситуацію навколо нафтопроводу «Дружба» – речник Єврокомісії

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент України Володимир Зеленський 3 березня обговорили ситуацію навколо трубопроводу «Дружба», який є центром суперечки між Україною з одного боку та Угорщиною і Словаччиною з іншого. Як повідомляє агенція Reuters із посиланням на речника Єврокомісії, два лідери говорили про це питання під час телефонної розмови, деталі розмови наразі не розголошуються.

Як Зеленський, так і фон дер Ляєн у власних коротких повідомленнях про розмову прямо про нафтопровід «Дружба» не згадували.

«Важливо зараз усім у Європі дуже предметно координуватись. Обмінялись оцінками щодо деяких найбільш важливих питань між Україною і Євросоюзом, а також обговорили виклики, які є через події на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Домовилися щодо подальших спільних кроків та рішень», – інформував президент України.

Схоже за змістом повідомлення оприлюднила і президентка Єврокомісії: «Ми зосереджені на наших спільних пріоритетах: завершення ухвалення позики на підтримку України та 20-го пакету санкцій (проти Росії – ред.). Ми також обговорили ширший вплив подій на Близькому Сході на ціни на енергоносії, енергетичну безпеку та доступність вкрай необхідних оборонних матеріалів».

До бойкоту церемонії відкриття Паралімпіади приєдналася Німеччина – МЗС

Україна дякує Німецькій асоціації спорту для людей з інвалідністю за її «чітке, засноване на цінностях рішення не брати участі в параді націй на церемонії відкриття зимових Паралімпійських ігор 2026 року», заявив 3 березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Я також дякую державному міністру спорту та волонтерства Німеччини Крістіані Шендерляйн за рішення не бути присутньою на церемонії, а також за чітку підтримку цієї лінії федеральним урядом. Німеччина демонструє принципове лідерство та бере на себе відповідальність, відіграючи сильну лідерську роль у європейському спорті. Гідність не підлягає обговоренню», – наголосив очільник українського зовнішньополітичного відомства.

Андрій Сибіга відзначає, що вже 11 країн та Європейський Союз ухвалили «єдине морально правильне рішення бойкотувати парад, на якому майорітимуть закривавлені російські та білоруські прапори».

Трамп: завершення війни РФ проти України залишається одним з пріоритетів

Президент США Дональд Трамп заявив, що припинення війни РФ проти України залишається одним з його важливих пріоритетів.

«Це питання (угода між Україною та Росією – ред.) перебуває дуже високо в цьому списку пріоритетів», – сказав Трамп під час зустрічі з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом.

Він знову повторив, що, як він вважав, завершення цієї війни можна буде досягти набагато легше, але між «Путіним та Зеленським є величезна ненависть».

«Іноді я звинувачую одну сторону, іноді – іншу», – додав він.

Але, за словами Трампа, питання завершення цієї війни є списку пріоритетів, не тому що вона сильно впливає на США, а тому що гинуть тисячі солдатів – це найгірше, що було з часів Другої світової війни.

Читайте також: У ЄС шукають рішення, щоб події в Ірані не вплинули на постачання ППО Україні – єврокомісар

Президент України Володимир Зеленський сьогодні заявив, що раніше запланована в Абу-Дабі тристороння зустріч України, США та Росії не відкладалася, попри проведення військової операції в Ірані і може відбутися 5 або 6 березня. Однак він припустив, що місце її проведення все ж буде змінене.

Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.

Читайте також – Опитування: 70% українців не вірять, що нинішні переговори приведуть до сталого миру

Вранці 28 лютого ізраїльські військові завдали удару по території Ірану. Через кілька годин після того, як Ізраїль оголосив про проведення того, що він назвав «превентивним ударом», президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон розпочав «масштабні бойові операції» проти Ірану.

Тегеран відповів на удари США й Ізраїлю запуском кількох хвиль безпілотників і балістичних ракет по Ізраїлю. Іран також запустив ракети по кількох країнах Близького Сходу, де розташовані бази збройних сил США. Про вибухи повідомляли в Бахрейні, ОАЕ, Катарі й Саудівській Аравії.