Сирський: за час Добропільської операції ЗСУ звільнили 180,8 кв. км території
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що українські військові в ході Добропільської контрнаступальної операції на Донеччині звільнили 180,8 кв. кілометри території, а 212,9 кв. км – зачистили від диверсантів. Про це Сирський написав у фейсбуці 9 жовтня після поїздки на фронт.
«Поспілкувався з командирами підрозділів які проводять контрдиверсійні дії з метою пошуку і знищення ДРГ противника, а також окремих груп російських окупантів, які перебувають в оточенні. Незважаючи на постійні контратаки противника, штурмові підрозділи Сил оборони продовжують наступальні дії на окремих ділянках… Контрдиверсійні заходи триватимуть. Оборона й надалі буде активною», – заявив Сирський.
Головнокомандувач Збройних сил України 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
Президент Володимир Зеленський заявив 8 жовтня, що від початку Добропільської контрнаступальної операції ЗСУ, від 21 серпня російська армія втратила понад 12 тисяч військових. Влада Росії втрати своїх військових у війні проти України не коментує.
Битва за 3 мільярди: як держава намагається забрати у росіян активи російських банків в Україні
Компанія «Спектрум Ессетс» стала відома широкому загалу в грудні 2024 року – після того, як «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) розповіли, що власниця цієї компанії Марина Євсєєва, яка на аукціоні придбала активи ліквідованих російських банків в України, має громадянство Росії. Своє російське громадянство вона приховала від українських контролюючих органів, надавши інформацію лише про американське.
Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Так, Кабінет міністрів забороняє громадянам РФ та їхнім компаніям стягувати борги з українців, Національний банк – управляти фінансовими установами, а регламент проведення державних аукціонів – брати в них участь.
Пізніше Національний банк підтвердив знахідки «Схем», визнав репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною і відібрав у компанії фінансову ліцензію. Тепер вона не має права надавати кошти в кредит, нараховувати і стягувати відсотки за кредитами. Це рішення регулятор ухвалив, посилаючись на отримане від українських спецслужб підтвердження російського громадянства Євсєєвої, яке сама вона заперечувала.
Не бездіяв і Фонд гарантування вкладів, на аукціоні якого і перемогла «Спектрум Ессетс» у 2024 році. Після виходу журналістського розслідування «Схем», яке викрило приховане російське коріння компанії-переможця, дочекавшись підтвердження від СБУ – у Фонді ухвалили рішення про розірвання угод з компанією «Спектрум Ессетс». Саме з тієї причини, що фірма порушила умови договору в частині відсутності бенефіціарів з країни-агресора. Відтак компанія мала б в 11-денний термін повернути все набуте за договором та сплатити державі чималий штраф – 124 мільйони гривень, що відповідає сукупній вартості укладених угод.
Утім, як з’ясували «Схеми», «Спектрум Ессетс» відмовляється добровільно повертати державі набуті за договорами активи та сплачувати штрафи. Тому нині ці угоди стали предметом численних судових спорів.
Як держава намагається забрати активи ліквідованих банків у росіян, які є перші успіхи та в чому виникають труднощі – читайте в матеріалі «Схем».
У Росії промислові гіганти скорочують робочий час і відправляють у неоплачувані відпустки – Reuters
Великі промислові компанії Росії переводять співробітників на неповний робочий тиждень, відправляють у неоплачувані відпустки або звільняють, пише Reuters 9 жовтня. Спроби скоротити витрати за рахунок персоналу, зазначає агентство, зафіксовані в багатьох галузях – від залізниці та автоконцернів до металургії, видобутку алмазів та виробництва цементу.
Джерела агентства повідомили, що компанія РЖД («Російські залізниці») попросила співробітників свого центрального офісу брати три додаткові вихідні дні на місяць за свій рахунок – на додаток святкових і неробочих днів.
Автоконцерни ГАЗ, ВАЗ та КамАЗ перейшли на чотириденний робочий тиждень. ГАЗ перестав працювати в такому графіку з жовтня, решта автовиробників зберігає чотириденний тиждень. Із жовтня на чотириденний тиждень перейшов найбільший виробник цементу «Цемрос».
Виробник алмазів «Алроса» скоротив зарплатний фонд на 10% для працівників, не пов’язаних із видобутком, та зупинив навесні та влітку роботи на менш прибуткових родовищах. У компанії заявили Reuters, що прагнуть мінімізувати звільнення, не уточнивши, скільки людей все ж таки потрапили під скорочення. Група компаній «Свеза» через відсутність попиту закрила Тюменський фанерний комбінат, без роботи залишилося понад 300 людей.
У металургійній промисловості, заявило джерело агентства в галузі, «відбувається тихе скорочення». Найбільші підприємства ще не перейшли на чотириденний тиждень, але майже всі металообробні заводи скорочували допоміжний персонал. За словами співрозмовника агентства, у галузі надто багато співробітників для нинішньої ситуації, але вона хотіла уникнути масових звільнень.
Економісти, зазначає агентство, серед чинників, які негативно впливають на російську економіку, вказують високу ключову ставку, сильний рубль, падіння внутрішнього попиту, скорочення експорту через санкції і дешевий китайський імпорт. Все це, зазначають автори публікації, свідчить про проблеми, яких зазнала російська економіка під час війни.
ЦВК на рік продовжила для Чорновол строк подання документів для реєстрації депутаткою
Центральна виборча комісія повідомила, що продовжила на один рік строк подання Тетяною Чорновол документів для реєстрації народною депутаткою України. Як повідомили у ЦВК, таке рішення ухвалили у відповідь на прохання Тетяни Чорновол.
«6 жовтня до комісії надійшла заява Тетяни Чорновол про наявність причин, що перешкоджають їй у встановлений законом 20-денний строк подати документи, необхідні для реєстрації народною депутаткою, і з проханням продовжити такий строк до одного року у зв’язку із проходженням нею військової служби в Cилах безпеки і оборони України», – йдеться в повідомленні.
У ЦВК зазначили, що відповідно до законодавства України визнала зазначені в заяві причини поважними і встановила строк подання Тетяною Чорновол документів для її реєстрації народною депутаткою до 6 жовтня 2026 року включно.
18 вересня ЦВК визнала Тетяну Чорновол, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку партії «Європейська солідарність» під № 27, обраною народною депутаткою України на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року.
Це сталося після того, як 30 серпня у Львові вбили народного депутата від «Європейської солідарності», колишнього спікера парламенту Андрія Парубія.
Генштаб зафіксував 132 російські атаки на фронті від початку доби
На фронті від початку доби станом на 16:00 9 жовтня зафіксували 132 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, йдеться в повідомленні.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 43 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Новоторецьке, Никанорівка, Родинське, Сухецьке, Новоекономічне, Миролюбівка, Новосергіївка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Котлярівка, Горіхове та Філія. Сили оборони стримують натиск і вже відбили 35 атак», – йдеться у зведенні.
Крім того, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках, кажуть у Генштабі.
7 жовтня речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що російські війська збільшили кількість ударів на південних напрямках. За його словами, ситуація там «доволі непроста і має певні тенденції до загострення».
За спостереженнями британської розвідки, наведеними у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському (тепер Олександрівському) напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Війська РФ рвуться до Сіверська та Лиману: ціль – Слов'янськ?
Армія РФ просунулася біля Виїмки – селища на південному сході від Сіверська, повідомив проєкт DeepState 9 жовтня. Судячи з останнього оновлення мапи, «сіра зона» з боку Виїмки зараз за менш ніж за три кілометри від південних околиць міста. За минулий місяць агресору вдалося просунутися і на півночі від Сіверська – «сіра зона» нависає над містом з боку селищ Верхньокам'янське–Серебрянка–Дронівка.
Триває тиск армії РФ і в напрямку Лиману. Ростислав Ящишиа, начальник відділення комунікацій 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, назвав Торське, Зарічне і Ямпіль є «останніми каменями перешкоди» для російської армії на шляху до важливого вузлового центру – Лиману.
«Оскільки це важливий вузловий хаб, багато укріплень є, багато підвалів, багато споруд, залізниця – їм це дуже потрібно», – пояснив він «Суспільному».
Ящишин зазначає, що російські війська атакують групами з одного-двох солдатів замість трьох-чотирьох, як це було раніше. За його словами, водночас російські війська збільшують радіус атаки і атакують з різних точок, щоб відволікти українські безпілотники.
Обидва міста – Лиман і Сіверськ – лежать на шляху до Слов'янська. У вечірньому звіті Генштабу 8 жовтня з'явився новий напрямок – Слов'янський, який раніше позначався як Сіверський. Станом на ранок відомство відзвітувало про 10 атак на цьому напрямку, на Лиманському – 15.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Рух поїздів у напрямку Сумщини і Чернігівщини тимчасово зупинили – влада
У напрямку Сумщини і Чернігівщини тимчасово зупинений рух потягів через неможливість проїзду на окремій ділянці колії внаслідок російських обстрілів, повідомив очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Ворог продовжує намагатися ускладнити сполучення з прифронтовими областями. Пасажири у безпеці. Ми постійно координуємо дії з «Укрзалізницею» і громадами, щоб швидко реагувати на ситуацію й допомагати людям. Для перевезення пасажирів залучено резервний транспорт і автобуси місцевих громад. Організовано трансфери до Конотопа, Шостки і Сум», – написав він у телеграмі.
Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський зазначив, що російські війська продовжують удари з метою обрізати сполучення з прифронтовими територіями, зокрема Сумщиною і Чернігівщиною, і атакують, щоб заблокувати основні маршрути, а також намагаються заблокувати резервні.
«Пасажири поїздів, які на шляху до Сум, Конотопа, Шостки й інших міст регіону будуть довезені автобусними трансферами, наразі на безпечній відстані від місць уражень», – зазначив він.
Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Херсон: через обстріл Росії загинув співробітник водоканалу, є постраждалі
Російські війська обстріляли Корабельний район Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 9 жовтня.
Він уточнив, що під обстріл потрапили працівники водоканалу, які були в автомобілі.
«Травми, несумісні з життям, отримав 50-річний водій комунального підприємства. Співчуття рідним та близьким загиблого», – заявив Шанько.
Ще трьох постраждалих доставили до лікарні з мінно-вибуховими травмами, контузіями, закритими черепно-мозковими травмами та уламковими пораненнями. За словами голови МВА, медики оцінюють їхній стан як важкий, лікарі борються за їхні життя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський провів розмову з кандидатом на прем’єра Чехії Бабішем
Президент Володимир Зеленський провів розмову із лідером партії ANO, що здобула перевагу на парламентських виборах у Чехії, Андреєм Бабішем – про це обидва політики повідомили 9 жовтня.
Зеленський заявив, що цінує стратегічне партнерство з Чехією і вдячний за підтримку України. Він привітав Бабіша з перемогою на виборах і побажав успіху.
«Пан Андрей відзначив хоробрість українського народу в нашій боротьбі проти російської агресії. Поінформував про нашу дипломатичну роботу для досягнення справедливого миру спільно із США, Європою та іншими країнами, а також про загальну ситуацію в дипломатії», – повідомив він.
Президент додав, що сторони домовилися обговорити подальшу співпрацю під час особистої зустрічі найближчим часом.
Бабіш також повідомив про розмову із Зеленським, нагадавши, що зустрічався з ним раніше – востаннє в Києві восени 2019 року.
«Я висловив свою підтримку та побажання, щоб війна закінчилася якомога швидше. Ми також домовилися, що, якщо все піде добре, я відвідаю Україну наступного року та ми особисто все обговоримо», – додав він.
У Чехії 3-4 жовтня відбувались вибори до парламенту. Згідно із оприлюдненими результатами, до нового парламенту входять шість партій. Лідером у цьому списку є рух ANO – політсила чеського олігарха та експрем’єра Андрія Бабіша, який виступає проти допомоги Україні. Втім, політсила не отримує більшості (понад 34% голосів) – 84 із 200 місць у парламенті. Коаліція партій SPOLU чинного прем’єр-міністра Петра Фіали здобуває понад 23% голосів.
Партія Бабіша відома критикою Євросоюзу та закликами до обережнішої політики Праги щодо війни Росії проти України. Під час кампанії його опоненти звинувачували його у проросійських та антиєвропейських позиціях, які він заперечує.
Лубінець заявив про необхідність «термінового втручання» міжнародної спільноти через порушення прав у Криму
В окупованому Криму правозахисники Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) від початку цього року зафіксували понад 700 випадків порушень прав людини, зокрема затримань, арештів, обшуків, допитів, порушення права на справедливий суд, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«ТОТ Криму залишається територією постійних і системних порушень прав людини. Щодня його мешканці зазнають тиску, залякувань і обмежень своїх основних соціальних, економічних та культурних прав, а також стають жертвами переслідувань, незаконних арештів і репресій з боку окупаційних сил. Порушень зазнають як українці, так і кримські татари», – зазначив він.
Омбудсмен також згадав, що міжнародний Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав (CESCR) недавно наголосив, що збройна агресія Росії спричинила серйозні порушення соціально-економічних і культурних прав на окупованих територіях і висловив стурбованість примусовим вилученням приватної власності та виселенням етнічних українців, закликавши розслідувати ці випадки, повернути майно або виплатити компенсацію.
«Ці факти показують наскільки серйозними є порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, і наголошують на необхідності термінового втручання міжнародної спільноти для захисту українців. Кожен день окупації означає нові злочини і страждання людей. Тому наш обов’язок – говорити правду, фіксувати порушення й домагатися покарання для агресора», – наголосив Лубінець.
Наприкінці вересня КРЦ заявив про збільшення кількості кримчан, яких переслідує російська влада з політичних мотивів від початку анексії Криму. На даний момент, за підрахунками центру, їхня кількість сягнула 447 людей, 258 з яких – кримські татари. У той же час, Представництво президента України в АРК повідомляло, що за їхніми даними на 22 серпня 2025 року, в анексованому РФ Криму за ґратами з політичних мотивів утримують щонайменше 222 людини. З них 133 – представники кримськотатарського народу.
Крім того, цього місяця правозахисники заявили, що переслідування жінок у Криму стало окремою політикою спецслужб РФ.
В «УЗ» заперечили повідомлення про влучання у поїзд на Чернігівщині
Інформація про влучання у пасажирський потяг на Чернігівщині не відповідає дійсності, повідомила «Укрзалізниця».
«Просимо стежити за новинами лише на офіційних ресурсах «Укрзалізниці», – зазначили там.
Раніше про влучання внаслідок російського удару писали деякі ЗМІ і телеграм-канали. Цьому передував пост у телеграмі міського голови Конотопа Артема Семеніхіна: «Халімоново… Потяг… Люди… К*цапи – тварі».
Згодом Семеніхін додав, що не писав про удар по поїзду з людьми.
«Удар був! Людей встигли вивести. Прошу уточнювати інформацію безпосередньо у мене, перед тим як писати щось ніби від мого імені», – зазначив він.
У НАТО обговорюють можливий дозвіл пілотам відкривати вогонь по російських військових літаках – FT
Союзники по НАТО обговорюють більш рішучу відповідь на провокаційні дії Росії, зокрема випадки порушення повітряного кордону російськими літаками і дронами. Як пише видання Financial Times із посиланням на чотирьох чиновників НАТО, проінформованих про переговори, обговорюють, зокрема, розгортання збройних безпілотників уздовж кордону з РФ і послаблення обмежень для пілотів, щоб дозволити їм відкривати вогонь по російських літаках, які порушили кордон.
Питання підняли країни, що межують з Росією, підтримані Великою Британією і Францією, йдеться в матеріалі. Наразі до дискусії приєдналися ще кілька держав.
Як йдеться в статті, пропозиції включають озброєння безпілотників-розвідників, що використовуються для збору розвідувальних даних про військову діяльність Росії, і зниження обмежень для пілотів, які патрулюють східний кордон, для усунення російських загроз.
«Забути про кордони 2022 року»: чому Лавров сперечається з Трампом про повернення Україні окупованих земель?
Триває четвертий рік окупації частини Херсонської та Запорізької областей на півдні України. Міністр Закордонних справ Росії Сергій Лавров наприкінці вересня заявив, що розраховувати на повернення України до кордонів 2022 року «було б політичною сліпотою», а 8 жовтня заступник голови російського МЗС Сергій Рябков сказав, що можливості для припинення війни проти України вичерпані. А от голова Миколаївської ОВА Віталій Кім спрогнозував завершення війни РФ проти України у проміжку від двох місяців до року.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» зібрав думки політиків та експертів щодо того:
- Чи реально Україні відновити контроль над своїми землями та чи є для цього ресурси?
- Що заважає закінчити війну Росії проти України, чи принаймні укласти перемир’я?
- І як деокупувати всі південні території, які захопила РФ?
Президент США Дональд Трамп вкотрезмінив свою публічну позицію щодо війни Росії проти України. Про поступки РФ уже не йдеться. Більше того Трамп висловив думку, що Україна здатна повернути всі свої території.
Трампу та всім прибічникам територіальної цілісності України опонує міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
На пресконференції під час Генасамблеї ООН журналіст ТАСС запитав Лаврова, цитата: «Чи може Володимир Зеленський розраховувати на повернення до кордонів 2022 року?». «Знаєте, щодо кордонів 2022 року – на мою думку, на них уже ніхто не розраховує», – відповів на це Лавров.
Далі про це читайте тут
Європарламент відхилив вотум недовіри Єврокомісії
Європейський парламент двома окремими голосуваннями відхилив дві спроби винести вотум недовіри Європейській комісії, повідомила його пресслужба 9 жовтня.
Першу пропозицію подала група «Патріоти Європи» – вона отримала 179 голосів «за», 378 «проти», 37 євродепутатів утрималися.
Другу пропозицію, подану групою «Ліві», відхилили 383 голосами «проти». За висловилися 133 парламентарі, 78 утрималися.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після голосування подякувала за підтримку. За її словами, комісія «продовжить тісно працювати з Європейським парламентом, аби подолати виклики для Європи».
У СБУ назвали російського командира, який наказав розстріляти цивільних у Куп’янську
Служба безпеки України заявляє, що ідентифікувала особу російського військового, який, за даними СБУ, причетний до розстрілу трьох цивільних жителів Куп’янська 2 жовтня цього року.
У Службі безпеки зазначили, що йдеться про громадянина РФ Андрія Сиротюка – командира 121-го полку 68-ї мотострілецької дивізії 6-ї загальновійськової армії РФ.
«За матеріалами справи, щоб посіяти паніку у прифронтовому місті, військові ворога перевдягнулися у цивільне вбрання і під виглядом місцевих жителів проникли на околиці Куп’янська. Тоді рашисти майже впритул розстріляли двох чоловіків і жінку, які намагалися евакуюватися з міста вглиб території України», – йдеться в повідомленні.
У СБУ додали, що розслідують справу за статтею Кримінального кодексу України про «воєнні злочини, які спричинили загибель людей». Документи і докази в цій справі планують передати до Міжнародного кримінального суду, кажуть у спецслужбі.
За даними Офісу генпрокурора, станом на 8 жовтня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зареєстровано 191 763 злочини агресії і воєнні злочини російських сил.
ОВА: Росія атакувала Слов’янськ, один із поранених у тяжкому стані
Російські війська вдарили по Слов’янську вранці 9 жовтня, повідомив голова Донецької області Вадим Філашкін.
За його даними, поранені щонайменше шестеро людей.
«Серед постраждалих одна людина перебуває у тяжкому стані. За попередньою інформацією, росіяни скинули на місто дві авіабомби», – заявив Філашкін.
Він додав, що обсяги завданої шкоди ще встановлюють.
Очільник Донеччини знову закликав цивільних евакуюватися до більш безпечних регіонів.
Рада схвалила закон про тимчасове бронювання працівників ОПК, які мають проблеми з військовим обліком
Верховна Рада схвалила закон про тимчасове бронювання працівників обронно-промислового комплексу, які мають проблеми з військовим обліком.
«За» закон щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану(№ 13335) проголосували 272 депутати.
Як повідомляє пресслужба Верховної Ради, основні положення документа стосуються бронювання працівників підприємств ОПК, навіть якщо у них є проблеми з військовим обліком:
•таке бронювання діє лише один раз на рік і не звільняє від відповідальності;
•встановлюється максимальний строк випробування – 45 днів при прийомі на роботу на підприємства ОПК;
•роботодавець має право звільнити працівника, якщо він не усунув порушення військового обліку вчасно.
Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Галина Янченко зазначила, що відтепер українські підприємства ОПК зможуть тимчасово бронювати працівників на 45 днів, навіть якщо у них ще не врегульовані питання з військовим обліком.
«Цей час дасть змогу людям пройти ВЛК, оформити документи й влаштуватися працювати на заводах. І не ховатися від ТЦК. Це означає, що ми отримаємо більше фахівців у цехах – більше української зброї на фронті», – написала вона у фейсбуці.
Прокуратура: голову «Гуманітарного фронту Криму» заочно засудили до 12 років тюрми за допомогу армії РФ
Суд в Україні заочно засудив до 12 років позбавлення волі жительку Криму за статтею «допомога державі-агресору» за передачу допомоги російській армії – про це це 9 жовтня повідомила пресслужба Прокуратури Автономної республіки Крим, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Прокурори в суді довели, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну засуджена, діючи на підтримку збройних сил ворога, зареєструвала та очолила благодійний фонд «Гуманітарний фронт Криму». Для залучення більшої кількості людей до діяльності її «організації», вона розміщувала у соціальних мережах інформацію про реквізити карток для збору коштів та адреси пунктів збору матеріальних ресурсів», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: СБУ повідомила про підозру ще двом депутатам російського парламенту Криму
Як стверджують у відомстві, з січня по серпень 2024 року фігурантка організовувала збори на придбання шести автомобілів, 40 печей, 800 окопних свічок, 1 000 каністр для палива, автомобільного мастила, антитепловізійних плащів, маскувальних сіток та іншого обладнання, передаючи його особисто.
Прокуратура АРК не називає ім’я та прізвище засудженої, проте чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа та побажав залишитися анонімним, повідомив Крим.Реалії, що йдеться про Анастасію Солодовникову. Про підозру у пособництві армії РФ їй повідомили в лютому цього року. Публічних коментарів засудженої щодо цього вироку поки що немає.
ОВА: на Сумщині російський дрон вдарив по цивільній автівці, постраждали двоє людей
Російські війська вранці безпілотником вдарили по цивільній автівці на Сумщині, постраждали двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, це сталося у Миколаївській сільській громаді.
Постраждалих 27-річних чоловіка і жінку із пораненнями госпіталізували, медики надають необхідну допомогу, додали в ОВА.
Міністри фінансів ЄС 10 жовтня обговорять репараційну позику Україні й економічну ситуацію в Росії
Міністри фінансів Європейського Союзу на своєму черговому засіданні в Люксембурзі 10 жовтня обговорять пропозицію Єврокомісії надати Україні репараційну позику, основою якої можуть стати російські заморожені активи. Про це Радіо Свобода стало відомо від кількох поінформованих дипломатів, знайомих із підготовкою зустрічі.
Дискусії відбудуться під час сніданку, запланованого на 10:00 ранку за місцевим часом.
Очікується, що Єврокомісія представить свіжі напрацювання щодо можливостей надати Україні репараційний кредит і відповість на численні запитання держав-членів.
Ключовим залишається питання гарантій для Бельгії, на території якої зберігаються активи. Обговорюється можливість надання їй двосторонніх гарантій, а також їх включення в наступний бюджетний цикл ЄС. Утім, для останньої опції знадобиться схвалення всіх 27 держав-членів Євросоюзу.