«Укрзалізниця» повідомляє про ускладнення руху поїздів Ніжинського напрямку через атаки РФ
Низка поїздів змінила маршрут через російські удари, повідомляє «Укрзалізниця» вранці 8 жовтня.
«Внаслідок ворожих атак ускладнено рух поїздів Ніжинського напрямку», – йдеться в повідомленні.
Відтак зміненим маршрутом курсуватимуть поїзди:
- №46 Ужгород – Харків
- №113 Харків – Львів
- №786 Київ – Терещенська
- №116 Київ – Суми
- 779 Суми – Київ
- 787 Терещенська – Київ
Потяги 143/144 Суми-Львів та 45/46 Ужгород – Харків затримуються на дві години.
Також, додає перевізник, низка поїздів сьогодні тимчасово не курсуватимуть:
- №6901 Носівка – Київ (Північна)
- №6903 Ніжин – Київ-Волинський
- №6907 Ніжин – Київ (Північна)
- №6909 Ніжин – Київ (Північна)
- №6674 Немішаєве – Святошин
Ще два регіональних рейси прямуватимуть за зміненим маршрутом – це поїзди №895 Конотоп – Фастів і №892/891 Фастів – Славутич.
Напередодні голова Полтавської області заявляв, що через російську атаку в області пошкоджені енергетичний обʼєкт і залізнична інфраструктура.
Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Дані Генштабу: армія Росії втратила понад 1 тисячу військових і 26 артилерійських систем за добу
Російська армія втратила близько 1 010 військових протягом попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 8 жовтня.
Командування оцінює загальні втрати російських військ у 1 118 370 людей особового складу.
Також штаб уточнює втрати російської техніки:
- 11 240 танків (+2 за добу)
- 23 324 бойові броньовані машини (+5)
- 33 519 артилерійських систем (+26)
- 1 517 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 225 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 427 літаків
- 346 гелікоптерів
- 67 965 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+401)
- 3 841 крилата ракета
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 63 650 автомобілів і автоцистерн (+75)
- 3 973 одиниці спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Кого готові захищати європейці та в яких країнах найбільше впала підтримка України – опитування
У Брюсселі презентували результати дослідження, яке демонструє, чи готові європейці захищати себе та один одного. Опитування, проведені у 22 європейських країнах, були зосереджені, зокрема, на ставленні до підтримки України: наданні гуманітарної допомоги, прийомі біженців, готовності змиритися зі зростанням цін на енергоносії та ставленні до питання надсилання військ в Україну.
Радіо Свобода ексклюзивно ознайомилось з результатами та наводить ключові висновки.
Попередні перетини «червоних ліній» не призвели до ескалації – ISW про ймовірне надання Україні «Томагавків»
Кремль продовжує свою кампанію з «рефлексивного контролю», спрямовану на запобігання продажу США ракет Tomahawk Україні, заявляє Інститут дослідження війни в останньому звіті. Таким чином дослідники прокоментували останні коментарі речника Путіна Дмитра Пєскова щодо можливості такої передачі.
Йдеться про заяву Пєскова, який назвав потенційну відправку американських ракет «Томагавк» Україні «серйозною ескалацією», яка «не змінить ситуацію на передовій».
ISW нагадує, що раніше від передачі ракет застерігав і сам президент РФ Володимир Путін, стверджуючи, що американським військовослужбовцям доведеться безпосередньо брати участь в українських ударах «Томагавк». Інститут продовжує оцінювати, що Кремль «намагається зобразити потенційні постачання США ракет «Томагавк» Україні як небезпечну ескалацію, щоб стримати Сполучені Штати від надання такої зброї Україні».
Дослідники також згадують про заяви інших російських посадовців – наприклад, заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 7 жовтня «абсурдно заявив», що Україна нібито використає американські ракети «Томагавк» для ударів по Парижу, Берліну та Варшаві, і що Трамп «повинен це розуміти».
Втім, зазначає Інститут, до подібних інформаційних кампаній Москва вдавалася і раніше, коли йшлося про передачу Україні, зокрема, армійських тактичних ракетних систем ATACMS, високомобільних артилерійських ракетних систем HIMARS, винищувачів F-16 та танків «Абрамс». Таким чином Кремль «регулярно успішно відкладав постачання західної зброї Україні».
«Однак попередні постачання західної зброї та українські удари з використанням далекобійних систем, наданих США, не викликали ескалації реакції Росії, а Захід та Україна неодноразово порушували нібито «червоні лінії» Росії в минулому без жодної ескалації. Ці нещодавні російські погрози щодо постачання ракет «Томагавк» є частиною ширшої кампанії рефлексивного контролю Росії, метою якої є примусити опонентів Росії ухвалювати політичні рішення, які насправді вигідні Росії», – підсумовує ISW.
Напередодні речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі очікують більш чітких заяв США щодо можливих поставок Україні американських далекобійних ракет Tomahawk.
Перед цим Трамп заявив, що «в певному сенсі («sort of» англійською мовою – ред.) ухвалив рішення» з приводу того, чи постачати ракети «Томагавк» Україні. «Я думаю, що хочу дізнатися, що вони з ними робитимуть. Куди вони їх надсилатимуть? Гадаю, мені довелося б поставити це питання», – сказав президент США журналістам в Овальному кабінеті Білого дому.
Із висловлювання Трампа поки що неможливо зробити висновок, яким саме було це рішення – позитивним чи негативним для Києва.
Президент Росії Володимир Путін наприкінці минулого тижня заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Путін також применшив значення цих ракет, назвавши їх «не зовсім сучасними», і зазначив, що надання цих ракет Україні «не змінить баланс сил на полі бою».
У вересні президент України Володимир Зеленський підтвердив, що темою обговорення зі США є надання Україні далекобійної зброї, не конкретизувавши, про які саме види такої зброї йдеться.
Ракета Tomahawk, вироблена компанією RTX, має дальність до 1 000 миль (понад 1600 кілометрів), що значно перевищує можливості американських ракетних систем залпового вогню ATACMS (близько 190 миль), які активно використовують ЗСУ. Tomahawk має більшу швидкість і бойову силу порівняно з українськими дронами, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, але часто стикаються з сучасними системами ППО.
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» і «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
У Шостці на Сумщині відновили газопостачання
У Шостці та навколишніх населених пунктах у Сумській області енергетики відновили газопостачання після масованих ударів сил РФ, повідомив увечері 7 жовтня голова правління «Нафтогазу» Сергій Корецький.
За його словами, аварійні роботи тривали добу, тепер 33 тисячі абонентів отримують газ в повному обсязі.
Відновили також газопостачання навколишніх населених пунктів – Богданки, Ображіївки, Ковтунового, Миронівки, Крупця і Шкирманівки. Ще тривають роботи в селищі Вороніж.
Через російські удари в ніч на 2 жовтня Конотопський і Шосткинський райони Сумської області частково залишилися без світла.
На фронті відбулося 174 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 7 жовтня на фронті відбулося 174 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні російські війська завдали одного ракетного та 46 авіаційних ударів, застосувавши одну ракету та скинувши 82 керовані авіаційні бомби. Крім цього, залучили 2229 дронів-камікадзе та здійснили 3730 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
За повідомленням, російські сили активізували свої атаки на півночі Харківської області.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник 28 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Тихого, Амбарного, Кам’янки, Бологівки, Западного, Красного Першого, Довгенького та в бік Колодязного, Дворічанського й Кутьківки. Три боєзіткнення не завершено», – інформує Генштаб.
Як і раніше, активними були Покровський і Новопавлівський напрямки в Донецькій області.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував позиції наших військ у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Сухецьке, Миролюбівка, Нове Шахове, Іванівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Горіхове, Дачне, Філія та в напрямку Новопавлівки. Досі триває одне боєзіткнення.
На Новопавлівському напрямку ворог 27 разів намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Запоріжжя, Олександроград, Січневе, Новоселівка, Новогеоргіївка, Соснівка, Вороне, Новогеоргіївка, Калинівське, Новогригорівка, Воскресенка, Олексіївка, Степове, Березове, Новоїванівка. Чотири боєзіткнення триває», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Раніше 7 жовтня речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що російські війська збільшили кількість ударів на південних напрямках. За його словами, ситуація там «доволі непроста і має певні тенденції до загострення».
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Унаслідок обстрілу Херсона поранені троє цивільних – ОВА
У Центральному районі Херсона внаслідок російського обстрілу зазнали поранень троє цивільних, повідомила ввечері 7 жовтня обласна військова адміністрація.
За цим повідомленням, обстріл стався близько 20:20. Мінно-вибухових травм та контузій зазнали 55-річний чоловік та 20-річна жінка, а 23-річний чоловік отримав мінно-вибухову травму, уламкове поранення плечового суглобу та перелом плечової кістки.
Першим двом людям медики надали допомогу на місці, молодого чоловіка госпіталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Військові РФ за добу здійснили понад 26 атак на українську енергетику – Міненерго
Російські військові за добу здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України, заявила 7 жовтня міністерка енергетики України Світлана Гринчук.
«Лише цієї доби маємо понад 26 атак на наші енергетичні об'єкти. Сумська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Полтавська області фактично перебувають під щоденним прицілом ворога. Тож серед наших потреб, найперше, це захист – нам потрібно більше систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, щоб захистити критичну інфраструктуру. У пріоритетах і розвиток пасивного фізичного захисту, який вже продемонстрував свою ефективність», – наголосила міністерка під час обговорення з послами країн «Групи семи» (G7) ключових потреб України напередодні зими за умов постійних обстрілів.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
«Житниця» на межі зникнення: як російська окупація знищує агросектор півдня України
Окуповані території півдня і сходу завжди були житницею СРСР. Таку заяву минулого тижня зробив віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін. За його словами, сільське господарство у цих регіонах має дуже велику перспективу. Там добрі і якісні землі. Тому, на думку російського чиновника, щойно закінчиться війна, на цих територіях відбудеться зростання всіх галузей промисловості.
При цьому Хуснуллін зазначив, що одними з найперспективніших галузей для реалізації інвестиційних проєктів на окупованих територіях є сільське господарство та туризм.
- В якому стані наразі перебуває аграрна галузь на окупованих територіях півдня?
- Яких збитків вона зазнала через дії окупаційної влади?
- Скільки років потрібно буде для відновлення сільського господарства у регіоні після звільнення територій?
Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
МАГАТЕ: РФ повідомила, що вночі безпілотник врізався в градирню Нововоронезької АЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що російська влада повідомила йому про те, що минулої ночі безпілотник врізався в градирню (охолоджувальну вежу) Нововоронезької АЕС.
«Впливу на ядерну безпеку не було і зміни рівня радіації на об’єкті не відбулося», – заявили в МАГАТЕ, при цьому наголосивши, що АЕС ніколи не повинні бути атаковані.
Раніше сьогодні російська компанія «Росенергоатом» заявила, що в ніч проти 7 жовтня в районі Нововоронезької АЕС було подавлено український безпілотник, який у результаті зіткнувся з градирнею енергоблоку №6 Нововоронезької АЕС і здетонував. У мережі з’явилися фото, на яких, як стверджується, знято градирню зі слідом удару безпілотника.
«Руйнувань і постраждалих немає, проте на градирні від наслідків детонації залишився темний слід», – повідомили в компанії.
Українські військові заяви російської сторони поки що не коментували.
Над Воронезькою областю, за даними російського Міноборони Росії, за ніч було збито 18 дронів.
Губернатор регіону Олександр Гусєв повідомив, що в одному з муніципалітетів уламками безпілотника пошкоджено скління і мережі котельні. Про пошкоджену градирню АЕС він не повідомляв
Тим часом, напередодні МАГАТЕ повідомило про звуки стрілянини поблизу окупованої Росією Запорізької АЕС.
МЗС України «рішуче засудило чергову небезпечну ескалацію Російської Федерації навколо Запорізької атомної електростанції».
ЗАЕС вже понад 10 днів відключена від зовнішніх джерел живлення і живиться лише через дизель-генератори.
У МАГАТЕ попереджали, що у тривалій перспективі це може бути небезпечним.
У ході війни як Росія, так і Україна звинувачували одна одну у спробах ударів у безпосередній близькості від діючих АЕС.
РФ рекордно збільшила експорт нафти на тлі українських ударів по НПЗ – Bloomberg
Експорт російської танкерної нафти pріс до максимуму за майже півтора року на тлі атак українських дронів на нафтопереробні заводи. Порти майже досягли межі потужності, натомість нафтопереробка знизилася до мінімуму з весни 2022 року, повідомляє 7 жовтня Bloomberg.
З початку вересня до початку жовтня Росія постачала на ринок 3,57 мільйона барелів нафти на день, підрахувало агентство. За оцінкою журналістів, три ключові західні порти, в Новоросійську, Усть-Лузі та Приморську, можуть відвантажувати лише на 165 – 265 тисяч барелів більше. Головний для нафтового експорту східний порт Козьміно теж близький до межі, крім того, взимку його роботу часто порушує шторм, писало раніше агентство.
Експорт зростає на тлі падіння переробки нафти на паливо на НПЗ, які зазнають атак. При цьому ціни на російську нафту знизилися, а країни ЄС посилюють тиск на танкерний флот, що її перевозить, ідеться в матеріалі.
У вересні Москва заробляла на продажу нафти 1,43 мільярда доларів на тиждень, оцінює Bloomberg. Але до жовтня зниження цін могло забрати 34 мільйони доларів із цієї суми.
ФБК: в Іспанії заарештували нерухоме майно голови «Вертольотів Росії» – виробника військових гелікоптерів і дронів
В Іспанії за підозрою у відмиванні грошей заарештували нерухоме майно, яким володіє голова холдингу «Вертольоти Росії» Микола Колесов, повідомила 7 жовтня керівниця російського емігрантського «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) Марія Пєвчих.
За її словами, майно Колесова було заарештоване «місяць тому». «Тобто за результатами нашого розслідування в Іспанії розпочалася щонайменше офіційна перевірка, а можливо, і справу порушили», – написала Пєвчих.
Очільниця ФБК опублікувала фрагмент документа, в якому в перекладі з іспанської йдеться, що стосовно «цього нерухомого майна» вжито забезпечувальний захід, який забороняє розпоряджатися і відчужувати його – відповідно до листа від 11 вересня. З фрагмента неясно, про який саме об’єкт ідеться. На фото, яке Пєвчих додала до цього повідомлення, зображено одну з вілл Миколи Колесова в Пальма-де-Майорці.
У червні 2025 року команда загиблого за ґратами в Росії опозиціонера Олексія Навального опублікувала розслідування, в якому розповіла про нерухоме майно Колесова – чиновника, який провів понад 13 років на держслужбі в оборонній промисловості. Розслідувачі дійшли висновку, що родина Колесова та пов’язані з ним люди володіють п’ятьма віллами в іспанській Пальма-де-Майорці, палацом в окупованій Ялті, нерухомим майном у Дубаї, а також двома літаками та вертольотом. При цьому іспанські вілли записані на дітей Колесова, які стали їхніми власниками у віці чотирьох років.
«Вертольоти Росії» – дочірній холдинг державної корпорації «Ростех», який об’єднує більшість виробників гелікоптерів у країні. Група, зокрема, виробляє військові гелікоптери «Ка» та «Мі», а також безпілотники, які використовуються російською армією у війні проти України.
Зеленський: уряд збереже фіксовану ціну на природний газ для побутових споживачів
Президент Володимир Зеленський заявив, що Кабінет міністрів України найближчим часом ухвалить постанову, яка збереже фіксовану ціну на природний газ для побутових споживачів. Зеленський написав про це в телеграмі після того, як провів нараду з премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко.
«Передусім доповідь щодо відновлення в областях після російських ударів по енергетиці. Уряд виділив додатково 1,5 мільярда гривень саме прифронтовим регіонам для захисту обʼєктів енергетики. Сформований резерв обладнання для оперативного відновлення енергопостачання, і будемо цей резерв збільшувати», – написав Зеленський.
«Окремо обговорили ситуацію в газовому секторі, нарощування запасів газу і забезпечення людей. Домовилися, що найближчим часом уряд ухвалить постанову, яка збереже фіксовану ціну на природний газ для побутових споживачів. Також уже ухвалене рішення про мораторій на відключення споживачів у прифронтових громадах від енергозабезпечення. Попри всі виклики, маємо підтримати громади, яким зараз найскладніше», – додав він.
Раніше сьогодні міністерка енергетики Світлана Гринчук повідомила, що Україна хоче збільшити імпорт природного газу після російських авіаударів по її газовій інфраструктурі. «Ми плануємо збільшити імпорт приблизно на 30%, якщо нам вдасться розширити наші імпортні потужності», – сказала Гринчук на брифінгу після онлайн-зустрічі з представниками групи G7+.
За словами міністерки, яку цитують українські і західні ЗМІ, зараз пріоритетом є забезпечення імпорту на жовтень-грудень, за необхідності йтиметься і про інші місяці.
Влітку повідомлялося, що Україна намагається якнайшвидше заповнити підземні сховища газу до 13,2 млрд куб. м перед початком опалювального сезону, з яких 4,6 млрд куб. м мали надійти з імпорту.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Зведення рахунків і «заморозка»: Зеленський готує вибори?
Чи справді президент України Володимир Зеленський готовий відмовитися від влади? Таке питання ставить американське видання Politico. Співрозмовники видання скептичні щодо цього і загалом вважають, що в Україні вже готуються до президентських виборів.
- За яких умов вони можуть відбутися?
- Чи справді команди розпочали неоголошену підготовку до цього?
- Вибори під час припинення вогню реальні?
- Зеленський піде у президенти знову?
- Команда президента уже готується?
- Конкурентів «зачищають»?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на@Радіо Свобода:
У Нікополі через російський обстріл поранений рятувальник – ДСНС
У Нікополі на Дніпропетровщині внаслідок російських обстрілів поранений 33-річний рятувальник, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Російські війська здійснили прицільний артобстріл території підрозділу ДСНС міста, постраждав 33-річний рятувальник. Колеги доправили його до лікарні, попередньо – з осколковим пораненням ноги», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними ДСНС, внаслідок удару пошкоджена будівля пожежного депо і вибиті вікна.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На війні загинув росіянин, мобілізований із колонії. У нього була затримка розвитку – він не вмів читати
На фронті 2 серпня загинув житель міста Кемерово Семен Карманов, у якого була отримана ще у дитинстві третя група інвалідності та діагностована затримка інтелектуального розвитку. Про це розповіла виданню «Медіазона» сестра Карманова Анастасія.
У повідомленні військкомату вказано, що Карманов загинув через поранення в голову. Його поховали в закритій труні. Інші обставини загибелі родичам невідомі.
Семену Карманову було 27 років. Його забрали до армії у 2023 році з колонії, де він відбував термін через крадіжку. На свободу Карманов мав вийти у квітні 2024 року, але восени 2023-го підписав контракт.
Мати Карманова Світлана розповідала, що через діагноз її син так і не навчився читати. Вона припускала, що підписати контракт Семена змусили, скориставшись його довірливістю. «Він не міг його (документ) прочитати, і ці менти із зони цим скористалися! Інвалід – та й хрін із ним», – казала Світлана.
За словами сестри Семена Анастасії, брат казав їй, що на нього чинили тиск у колонії. «Я так зрозуміла, що він подумав, що якщо не погодиться, то йому доведеться відбувати більше покарання на цій же зоні», – розповіла вона.
Це вже не перший росіянин із порушеннями інтелекту, мобілізований до лав російської армії для участі у війні проти України. У березні 2025 року загинув паралімпієць із російського Омська Олександр Работницький із таким діагнозом.
Ще одного росіянина, 22-річного Олексія Вахрушева з діагнозом «розумова відсталість VIII виду» завербували під погрозами «посадити на 10 років за крадіжку».
Країни Балтії і Польща звинуватили Меркель у виправданні агресії Росії. Що ж вона сказала?
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель опинилася під шквалом критики після інтерв’ю угорському опозиційному медіа Partizán, у якому вона згадала Польщу та країни Балтії серед тих, хто нібито заблокував новий формат діалогу ЄС із Росією перед повномасштабним вторгненням.
Ці слова викликали хвилю обурення серед політиків у Польщі та країнах Балтії, які побачили в них спробу перекласти частину провини за вторгнення Росії в Україну.
На Полтавщині відновили подачу води і світла після нічної атаки РФ – влада
Водо- й електропостачання у Полтавській області відновили після нічної російської атаки, повідомив очільник обласної адміністрації Володимир Когут.
«Водопостачання і подача електроенергії відновлені у повному обсязі. Дякую фахівцям за роботу», – написав він у телеграмі.
Раніше сьогодні Когут заявляв, що через російську атаку на Полтавщині пошкоджено енергетичний обʼєкт і залізничну інфраструктуру. За його словами, без світла залишилися 28 юридичних і 1070 побутових споживачів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Україна хоче збільшити імпорт газу після російських атак – Міненерго
Україна хоче збільшити імпорт природного газу після російських авіаударів по її газовій інфраструктурі, повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук.
«Ми плануємо збільшити імпорт приблизно на 30%, якщо нам вдасться розширити наші імпортні потужності», – сказала Гринчук на брифінгу після онлайн-зустрічі з представниками групи G7+.
За словами міністерки, яку цитують українські і західні ЗМІ, зараз пріоритетом є забезпечення імпорту на жовтень-грудень, за необхідності йтиметься і про інші місяці.
Вона нагадала, що через Європейський банк реконструкції і розвитку для купівлі газу залучено 500 мільйонів євро кредиту, ще 300 мільйонів євро – через ЄІБ.
«Щойно ми обговорили і можливості розширення цих кредитів, і з деякими країнами обговорюємо можливості надання допомоги на грантовій основі для збільшення імпорту природного газу», – цитує міністерку агенція «Укрінформ».
За словами Гринчук, загальний обсяг імпорту залежатиме від того, як швидко Україна зможе відновити видобуток газу, наскільки інтенсивними будуть російські атаки і наскільки серйозною може бути потенційна шкода, завдана газотранспортній системі.
Влітку повідомлялося, що Україна намагається якнайшвидше заповнити підземні сховища газу до 13,2 млрд куб. м перед початком опалювального сезону, з яких 4,6 млрд куб. м мали надійти з імпорту.
Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Окупована частина Запорізької області знеструмлена, РФ звинувачує в цьому ЗСУ
Окупована частина Запорізької області 7 жовтня залишилася без світла, повідомив підконтрольний Росії голова адміністрації Євген Балицький. Він назвав причиною відключення «терористичну атаку» українських беспілотників.
За словами Балицького, соціально значущі об’єкти підключені до резервних джерел живлення, в області також працюють генератори. «За прогнозами енергетиків, електропостачання має бути відновлено до вечора», – написав очільник окупаційної адміністрації.
Законна влада Запорізької області відключення на окупованій території наразі не коментувала.
Понад 38 тисяч людей не мають електрики також в окупованій частині Херсонської області. За повідомленням призначеного РФ очільника Володимира Сальда, це сталося через «аварійне відключення однієї з електропідстанцій».
Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.