ППО України збили 611 російських повітряних засобів ураження
Повітряні сили України повідомили, що у ніч на 28 вересня (із 20.30 27 вересня)радіотехнічні війська виявили та здійснили супровід 643 російських засобів повітряного нападу:
- 593 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотників інших типів із напрямків Курськ, Брянськ, Міллерово, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда, Кача – ТОТ Криму;
- 2 реактивних БпЛА типу «Бандероль» із Курської області РФ;
- 2 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал» із повітряного простору Липецької області Росії;
- 38 крилатих ракет Х-101 із повітряного простору Саратовської області Росії;
- 8 крилатих ракет «Калібр» із акваторії Чорного моря.
Основний напрямок удару – столиця України, місто Київ.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 10.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 611 повітряних цілей:
- 566 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотників інших типів;
- 2 реактивних БпЛА типу «Бандероль»;
- 35 крилатих ракет Х-101;
- 8 крилатих ракет «Калібр» .
Зафіксовано влучання 5 ракет та 31 ударного БпЛА на 16 локаціях, падіння збитих (уламки) на 25 локаціях.
На Київщині внаслідок обстрілів РФ постраждала 31 людина – ДСНС
На Київщині внаслідок обстрілів РФ постраждала є постраждалі, пошкоджений житловий комплекс, виникли пожежі на підприємстві, у багатоповерхівках та приватних будинках, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Микола Калашник.
«Станом на зараз: у Бучанському районі постраждало 17 людей, у Фастівському районі - семеро, у Білоцерківському – троє», – зазначив голова ОВА.
Калашник зазначив, що наслідки масованої атаки фіксуються у Білоцерківському, Фастівському, Бучанському, Обухівському та Бориспільському районах.
За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, у Петропавлівській Борщагівці зазнав значних руйнувань житловий комплекс. Там тривають роботи з ліквідації наслідків. Постраждалим надається допомога, працюють психологи.
Рятувальники уточнили, що у Фастівському районі ліквідували пожежу на підприємстві – п’ятеро людей отримали травми, їм надається медична допомога. Також ліквідовано загорання приватного домоволодіння.
«У Білоцерківському районі ліквідували загорання крівлі багатоквартирного будинку та приватного домоволодіння, пошкоджені шість автомобілів. У Обухівському районі ліквідували загорання господарчої будівлі, та приватного гаража», – зазначили у ДСНС.
Згодом у ДСНС уточнили, що за оновленими даними на Київщині внаслідок атаки РФ постраждала 31 людина, з них – 3 дитини.
«У Білоцерківському, Фастівському, Бучанському, Обухівському та Бориспільському районах області зафіксовані пожежі і руйнування. Тривають роботи з ліквідації наслідків ракетного обстрілу у Бучанському та Білоцерківському районах. На місцях працюють оперативні служби», – повідомили рятувальники.
Понад 12 годин тривала масована російська атака на Україну у ніч проти 28 вересня
Росія втратила за добу ще 1110 військових, сім танків і 45 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 108 510 своїх військових, зокрема 1 110 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 28 вересня навів український Генштаб.
За даними командування ЗСУ, Росія також зазнала втрат у військовій техніці:
- танків – 11211 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 23290 (+2)
- артилерійських систем – 33231 (+45)
- РСЗВ – 1503 (+1)
- засобів ППО – 1223
- літаків – 427
- гелікоптерів – 345
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 64385 (+454)
- крилатих ракет – 3747
- кораблів / катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 63040 (+131)
- спеціальної техніки – 3977
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Зеленський: масована російська атака на Україну тривала понад 12 годин
Понад 12 годин тривала масована російська атака на Україну у ніч проти 28 вересня, повідомив президент Володимир Зеленський.
«Звірячі удари, свідомий та цілеспрямований терор проти звичайних міст – майже 500 ударних безпілотників та понад 40 ракет, зокрема «кинджали». Вранці знову в нашому небі російсько-іранські «Шахеди», – зазначив український лідер.
За даними Зеленського, основними напрямками ворожої атаки були Київ та область, Запоріжжя, Хмельниччина, Сумщина, Миколаївщина, Чернігівщина, Одещина.
«Внаслідок обстрілу у столиці пошкоджена будівля Інституту кардіології. Станом на зараз відомо про чотирьох загиблих у Києві, серед яких 12-річна дівчинка. Мої співчуття всім рідним та близьким. Загалом в Україні відомо про щонайменше 40 поранених людей, серед яких є й діти. Під обстрілом були підприємство з виробництва хліба, завод автомобільної гуми, приватні й багатоквартирні будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Всі необхідні служби працюють на місцях», – зазначив президент.
Наслідки удару по Київщині
По 5-й ранку у телеграм-каналі Військової адміністрації Київщини повідомили, що наслідки атаки зафіксовані у 4-ох районах області: Бучанському, Фастівському, Білоцерківському, Обухівському.
Пізніше в ОВА уточнили, що у Фастівському районі травми отримали пʼятеро людей. Це працівники одного з підприємств хлібозаводу. Вся необхідна медична допомога надається на місці. На території підприємства виникла пожежа. Наразі вона ліквідована.
У ДСНС уточнили, що значних руйнувань зазнав житловий комплекс у Петропавлівській Борщагівці, де тривають роботи з ліквідації наслідків.
Загалом на Київщині поранення отримали 27 людей
У Києві через нічну атаку РФ пошкоджені будинки, троє загиблих і 10 постраждалих – МВА
Станом на 8:37 ранку голова Києвської військової адміністрації Тимур Ткаченко написав на своїй сторінці у телеграмі: що у Соломʼянському районі столиці деблокували тіло дівчинки.
«Попередньо, відомо вже про трьох загиблих внаслідок атаки (у тому числі 12-річна дівчинка)», – повідомив Ткаченко.
Росія завдала масованого ракетно-дронового удару по Києву і Київщині
У ніч на 28 вересня на Київщину і столицю України російська арамія запустила десятки ракет і сотні дронів.
Повітряна атака розпочалася на початку нової доби і триває станом на 8:40 ранку.
ЗРК Протиповітряної оборони і мобільні групи зі знищення шахедів працювали всю ніч.
Уночі міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що є пошкодження п'ятиповерхового будинку.
Станом на 08:30 Кличко у своєму телеграмі уточнив, що зафіксували наслідки повітряної атаки Росії на майже 20-ти локаціях у 6-ти районах столиці.
Восьмеро людей постраждали. 7 із них медики госпіталізували, одній жінці надали допомогу на місці. В Соломʼянському районі, в пʼятиповерхівці, де сталося часткове руйнування, рятувальники деблокують виявлене тіло жінки.
У Дарницькому районі уламки БпЛА впали на припарковані авто, на проїжджу частину, територію дитсадка та приватну садибу.
У Святошинському районі уламки впали на двоповерхову нежитлову будівлю, де сталася пожежа. Її вже ліквідували. Також у Святошинському районі падіння уламків зафіксували в дворі житлового будинку та на відкритій території.
У Голосіївському районі сталося падіння уламків БпЛА на три приватних житлових будинки.
У Солом'янському районі внаслідок ворожої атаки сталося часткове руйнування та пожежа на верхніх поверхах 5-ти поверхового житлового будинку. Пожежу локалізували.
Також внаслідок атаки сталася пожежа на 3-4 поверхах державного медзакладу. Також уламки впали на приватну садибу й нежитлову забудову.
У Дніпровському районі падіння уламків БпЛА спричинило загоряння автомобілів на парковці. Пожежу ліквідували.
В Оболонському районі уламки впали на кількох локаціях. Зокрема, на нежитлову забудову. А також, попередньо, біля житлових будинків.
Аварійно-рятувальні роботи та ліквідація наслідків ворожої атаки тривають.
По 5-й ранку у телеграм-каналі Київської військової адміністрації повідомили, що наслідки атаки зафіксовані у 4-ох районах області: Бучанському, Фастівському, Білоцерківському, Обухівському.
Пізніше в ОВА уточнили, що у Фастівському районі пошкодження отримали пʼятеро людей. Це працівники одного з підприємств хлібозаводу. Вся необхідна медична допомога надається на місці. На території підприємства виникла пожежа. Наразі вона ліквідована.
У Білій Церкві виникла пожежа на покрівлі девʼятиповерхового житлового будинку. Пошкоджено 6 автомобілів. Пожежу станом на 6 ранку ліквідували.
«В українців є хороший досвід». У ЄС взялися за створення «стіни дронів» для протидії РФ
26 вересня єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс провів перше засідання зі створення «стіни дронів» для захисту зовнішніх кордонів ЄС.
На онлайн-нараді у вузькому колі були присутні глави оборонних відомств країн східного флангу – Фінляндії, Балтії, Польщі, Румунії та Болгарії. До дискусії в останній момент приєдналися Угорщина і Словаччина, які спочатку не були запрошені, але ініціювали свою участь. Присутнім був також міністр оборони Данії як країни, яка в останні дні постраждала від нальоту дронів, а також України – як держави-експерта з протидії безпілотникам.
Про ситуацію щодо створення в Євросоюзі «стіни дронів» читайте і дивіться за лінком
Росія прагне зменшити допомогу Україні, атакуючи дронами ЄС – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський вважає, що атакуючи безпілотниками країни Євросоюзу, Москва «перевіряє здатність Європи захистити себе і намагається вплинути на суспільства», щоб «зменшувати допомогу Україні, особливо перед зимою».
«До Польщі летіло 92 дрони. Ми все збили над територією України. Дев’ятнадцять долетіло до них. Але ми бачимо напрямок і, як то кажуть, хореографію цього польоту. Ще може бути Італія. Ви бачите Норвегію, Данію. Є сигнали від Швеції. І є румуни, поляки, є балтійські держави. Путін перевіряє, що є у європейців. Деякі з цих країн можуть непокоїтися через передачу систем ППО Україні. І може, вони побережуть їх для себе. Але воно так не працює. Не можна системами Patriot збивати дрони. Тому що просто у світі немає стільки ракет. Тому потрібні знання: знання наших мобільних вогневих груп, знання наших операторів дронів, знання нашого керівництва Повітряних сил, усієї нашої протиповітряної оборони керівників», – написав глава держави в мережі Х.
Цю тему президент України порушував і на пресконференції за підсумками своєї участі в сесії Генеральної асамблеї ООН.
Цього ж дня очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров заявив, що Росія не атакує дронами чи ракетами держави Євросоюзу чи НАТО, а дрони з Росії нібито не могли долетіти до території Польщі, пролетівши через Білорусь чи Україну.
Упродовж вересня одразу кілька європейських країн, які є членами НАТО, заявили про виявлення безпілотників у своєму повітряному просторі.
20 вересня, у Польщі у Вармії та Мазурах неподалік від одного із будинків поліція також знайшла «неідентифікований об’єкт», повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Ґалецька.
У ніч на 10 вересня 19 дронів влетіли в польський повітряний простір. Польща збила три з них. У повітрі перебували не лише польські літаки, а й літаки союзних держав, розміщених у Польщі.
Президент Польщі Кароль Навроцький назвав вторгнення російських дронів у польський повітряний простір спробою Росії перевірити реакцію Варшави і НАТО.
Лавров твердить, що РФ «ніколи не спрямовувала безпілотники і ракети» по країнах ЄС і НАТО
Росія не атакує дронами чи ракетами держави Євросоюзу чи НАТО, заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 27 вересня за підсумками своєї участі в сесії Генеральної асамблеї ООН.
«Нам немає чого приховувати. Ми ніколи не атакуємо цивільні об’єкти, інциденти стаються, але ми ніколи не ведемо прицільний вогонь по небу і ми ніколи не спрямовуємо наші безпілотники та ракети по державах, які розташовані в Європі, та країнах Північноатлантичного альянсу», – твердить очільник дипломатичного відомства РФ.
Лавров також повторив тезу російського військового відомства, що дрони з Росії нібито не могли долетіти до території Польщі, пролетівши через Білорусь чи Україну.
«Ті безпілотники, які нібито були виявлені на польській території, якщо це ті, про які ми думаємо, то дальність польоту у них менша, ніж від кордону Російської Федерації до кордону з Польщею», – розповів Сергій Лавров.
Реально російські дрони мають дальність, яка дозволяє долітати до Львівської області, яка межує з Польщею, також надходили повідомлення про виявлення додаткових баків із пальним у дронів, виявлених на польській території. Безпосередньо з Польщею межує російський ексклав, Калінінградська область, також російські військові неодноразово використовували для своїх операцій територію Білорусі.
Упродовж вересня одразу кілька європейських країн, які є членами НАТО, заявили про виявлення безпілотників у своєму повітряному просторі.
20 вересня, у Польщі у Вармії та Мазурах неподалік від одного із будинків поліція також знайшла «неідентифікований об’єкт», повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Ґалецька.
У ніч на 10 вересня 19 дронів влетіли в польський повітряний простір. Польща збила три з них. У повітрі перебували не лише польські літаки, а й літаки союзних держав, розміщених у Польщі.
Президент Польщі Кароль Навроцький назвав вторгнення російських дронів у польський повітряний простір спробою Росії перевірити реакцію Варшави і НАТО.
Російський очільник окупованого Севастополя заборонив АЗС продавати бензин у каністри
Російський голова окупованого Севастополя Михайло Развожаєв заборонив автозаправкам продавати бензин у каністри. За його словами, він говорив про це із заправниками, щоб «зменшити штучний ажіотаж».
«Ще раз переговорив із заправниками: бензин у каністри «про запас» відпускати не буде, щоб знизити штучний ажіотаж. Зараз у каністри бензин відпускається лише за талонами: для спецтехніки, організацій», – написав Развожаєв на своїх сторінках у соціальних мережах.
Він також заявив, що бажання севастопольців зробити запаси бензину призводить до того, що на севастопольських заправках «за кілька годин зникає мало не тижневий запас».
В окупованому Криму та Севастополі з 24 вересня на автозаправках повністю зник бензин, навіть найдорожчої марки А100, повідомляв кореспондент Крим.Реалії. Ситуація ускладнювалася впродовж останніх тижнів і досягла своєї кульмінації – 24 вересня весь бензин зник із заправок.
Як раніше заявив очільник російського уряду Криму Юрій Гоцанюк, дефіцит бензину виник у зв’язку з тимчасовим скороченням обсягів виробництва на нафтопереробних заводах Росії.
Про це також пізніше заявив і російський голова Криму Сергій Аксьонов, при цьому він запевнив, що протягом двох днів планується забезпечити автозаправні станції необхідним обсягом бензину марки АІ-95, а протягом двох тижнів розв’яжуть питання щодо наявності бензину марки АІ-92.
Росію знову не обрали до керівного органу ICAO
Росія вдруге поспіль не була обрана до керівного органу Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), сесія якої відбувається в Монреалі, повідомляє агентство Reuters.
Як випливає з фото результатів голосування, опублікованого міністром авіації Нігерії Фестусом Кейямо, Росія отримала 62 голоси зі 185 можливих – тобто значно менш як половину. Таким чином, Росія не увійшла до числа 36 країн, які будуть представлені у раді ІСАО в найближчі три роки.
СРСР, а згодом Росія, аж до 2022 року завжди були в складі ради, але в 2022 році Росія вперше не була обрана у зв’язку з вторгненням в Україну.
Перед сесією ІСАО в Монреалі агентство Reuters із посиланням на проєкти документів повідомило, що Москва звернулася до організації з проханням сприяти пом’якшенню санкцій, накладених на російську авіагалузь через вторгнення в Україну. Як повідомляло агентство, Росія вказувала на те, що санкції призводять до браку запчастин для літаків, що експлуатуються в Росії, і це негативно позначається на безпеці в тому числі цивільних перевезень.
Представниця МЗС Росії Марія Захарова підтвердила існування запиту, зазначивши при цьому, що Росія не «просить», а «вимагає» від ІСАО «змусити окремі держави-члени припинити порушувати норми міжнародного права, зокрема статут ООН та Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію 1944 року». Поки не було повідомлень про те, чи сесія розглянула російське прохання чи вимогу.
Якщо погрожують блекаутом Києву, мають знати, що буде блекаут у Москві – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «не треба бути дуже обережними в риториці з росіянами, якщо вони погрожують». Про це він сказав на пресконференції 27 вересня в Києві.
«Якщо Росія ставить ціль блекауту в Україні і ставить цю ціль кожну зиму в Україні, я не впевнений, що відповідь від нас і інших партнерів повинна бути інша. Росія повинна чітко знати, що цивілізовані країни відрізняються від диких тим, що вони ніколи не починають першими і не є агресорами, але це не значить, що вони слабкі, і не треба проявляти слабкість. Якщо погрожують блекаутом, наприклад, столиці України, то повинні знати в Кремлі, що буде блекаут в столиці Росії», – сказав глава української держави.
Російські військові регулярно завдають ударів по українській енергетичній інфраструктурі. В окремі періоди під час опалювального сезону або в період літнього піку споживання електрики владі доводилося обмежувати споживання електроенергії.
Ударів по нафтоперекачувальній станції в Чувашії завдали дрони СБУ – джерело
Джерело Радіо Свобода у Службі безпеки України підтвердило, що 27 вересня далекобійні безпілотники СБУ відпрацювали по нафтоперекачувальній станції (НПС) «Тиньговатово», розташованій за тисячу кілометрів від України в населеному пункті Конар, Чуваська Республіка, Росія.
«Ураження підтвердив голова Чуваської Республіки та повідомив, що роботу станції тимчасово зупинено до з’ясування ступеня пошкоджень об’єкта. З власних джерел СБУ отримала підтвердження інформації про влучання в насосну станцію №1 з подальшим горінням. Транспортування нафти через цю НПС наразі призупинено», — повідомило поінформоване джерело в СБУ.
Раніше 27 вересня очільник Чуваської Республіки Олег Ніколаєв повідомив, що було завдано удару по нафтоперекачувальній станції біля селища Конар Цивільського округу. Внаслідок атаки нафтоперекачувальну станцію зупинили.
Від початку 2024 року російські НПЗ, а також військові об’єкти на території РФ регулярно зазнають атак українських безпілотників.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський підтвердив обговорення зі США надання далекобійної зброї
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що темою обговорення зі США є надання Україні далекобійної зброї, не конкретизувавши, про які саме види такої зброї йдеться.
«Сьогодні Україна відповідає на всі удари Росії своєю зброєю – саме своїми далекобійними можливостями. Україна би застосовувала іншу зброю, якщо б вона у України була. Що стосується того, чого хоче Україна від Сполучених Штатів Америки – все це є, ми передали президенту США з деталями та ілюстраціями щодо того, чого хоче Україна. Усе це в принципі передбачено в нашій великій угоді на 90 мільярдів (доларів), але ми готові і до окремих договорів щодо окремих видів зброї, включно з далекобійною», – сказав Зеленський на пресконференції в Києві 27 вересня.
Раніше цього тижня американське видання Axios із посиланням на власні джерела писало, що президент США Дональд Трамп відмовився надати Україні ракети Tomahawk, про що просив президент України Володимир Зеленський.
За повідомленням, під час зустрічі з Трампом 23 вересня у Нью-Йорку Зеленський пояснював, що наявність таких ракет могла б посилити тиск на Росію і спонукати президента Володимира Путіна сісти за стіл переговорів, можливо, навіть без фактичного застосування цього виду зброї.
Джерела Axios, обізнані з перебігом зустрічі, підтвердили, що запит стосувався саме далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Для застосування цієї зброї необхідні відповідні пускові установки та інфраструктура, наприклад, вертикальні пускові установки на кораблях або підводних човнах, а також засоби керування та наведення. За відсутності таких платформ у України можливість безпосереднього застосування поставлених ракет була б обмежена.
Ракета Tomahawk, вироблена компанією RTX, має дальність до 1 000 миль (понад 1600 кілометрів), що значно перевищує можливості американських ракетних систем залпового вогню ATACMS (близько 190 миль), які активно використовують ЗСУ. Tomahawk має більшу швидкість і бойову силу порівняно з українськими дронами, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, але часто стикаються з сучасними системами ППО.
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» та «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
З американської сторони основними причинами відмови, за даними джерел Axios, могли бути побоювання ескалації конфлікту і ризик того, що надання ракет, здатних досягати Москви, призведе до непередбачуваних наслідків. Крім того, США мають обмежені запаси Tomahawk, поповнення яких потребує багатьох місяців.
На фронті відбулося понад 80 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 27 вересня загальна кількість бойових зіткнень вздовж усієї лінії фронту складає 82, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Артилерійських обстрілів зазнали населені пункти Михальчина Слобода, Ясна Поляна, Хрінівка Чернігівської області; Бобилівка, Студенок, Бруски, Товстодубове Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 22:00.
Половина боїв зафіксована на Покровському і прилеглому до нього Новопавлівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку сьогодні ворог 28 разів атакував позиції наших захисників у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Червоний Лиман, Сухецьке, Новоекономічне, Миколаївка, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Котлярівка та Дачне. Одне боєзіткнення продовжується дотепер.
На Новопавлівському напрямку наші оборонці відбивали атаки ворога у районах населених пунктів Січневе, Новоселівка, Соснівка, Маліївка, Новомиколаївка, Березове та Новогригорівка. Шість з тринадцяти наступальних дій ворога відбито, ще сім боєзіткнень триває», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За словами президента Володимира Зеленського, на ранок 26 вересня українські війська звільнили 168,8 квадратних кілометрів території на Добропільському напрямку, ще 187,7 квадратних кілометрів зачистили.
За спостереженнями британської розвідки, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
31 серпня президент Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В Україні вже працює система Patriot, передана Ізраїлем – Зеленський
Система протиповітряної оборони Patriot, передана Ізраїлем, уже один місяць працює в Україні, ще дві системи Україна отримає впродовж осені, повідомив президент України Володимир Зеленський на пресконференції в Києві 27 вересня.
«Ізраїльський комплекс працює в Україні. Місяць працює. Дві системи «Петріот» ми отримаємо восени», – сказав Зеленський.
Раніше у вересні глава української держави заявляв, що програма із закупівлі американської зброї PURL вже залучила понад 2 мільярди доларів від партнерів України, і в першому пакеті були ракети для Patriot і для HIMARS.
У Естонії виявили уламок дрона на території природоохоронної зони
У суботу вранці, 27 вересня, місцевий житель знайшов уламок безпілотника на території природоохоронної зони Луйтемаа в Пярнуському повіті, пишуть місцеві ЗМІ.
За попередньою інформацією, це частина великого дрона, яку могло винести на берег із моря.
На місці працюють співробітники Поліції безпеки (КаПо), Департаменту поліції та прикордонної охорони, а також Рятувального департаменту. Вони з’ясовують, як деталь безпілотника іноземного походження опинилася біля естонського узбережжя.
Наразі немає підтверджень, що дрон перебував у повітряному просторі Естонії або зазнав аварії на її території. Також відсутні дані про наявність вибухівки.
«Поки що немає підстав вважати, що цей дрон залетів до Естонії чи створював загрозу безпеці польотів. За нашими даними, він не містив вибухових речовин. Однак КаПо перевіряє обставини події в межах кримінального провадження, розпочатого у 2022 році, з метою зібрати докази агресії Росії проти України. За потреби ми поділимося інформацією також із партнерами з інших країн», – заявив провідний державний прокурор Тааві Перн.
Раніше, 20 вересня, у Польщі у Вармії та Мазурах неподалік від одного із будинків поліція також знайшла «неідентифікований об’єкт», повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Ґалецька.
У ніч на 10 вересня 19 дронів влетіли в польський повітряний простір. Польща збила три з них. У повітрі перебували не лише польські літаки, а й літаки союзних держав, розміщених у Польщі.
Президент Польщі Кароль Навроцький назвав вторгнення російських дронів у польський повітряний простір спробою Росії перевірити реакцію Варшави і НАТО.
У Міноборони Данії підтвердили фіксацію дронів над кількома військовими об’єктами
Командування збройних сил Данії підтвердило, що в ніч проти суботи, 27 вересня, над кількома військовими об’єктами країни були зафіксовані дрони, йдеться у заяві Міноборони.
У відомстві країни кажуть, що для реагування було залучено низку засобів і сил.
Серед об’єктів, де помічено безпілотники, – авіабаза Скридструп та база Ютландського драгунського полку. Водночас військові наголосили, що з міркувань оперативної безпеки та через розслідування, котре триває, деталі не розголошуються.
У командуванні також заявили, що Збройні сили Данії можуть ухвалювати рішення про знищення дронів над військовими об’єктами, залежно від оцінки ризиків та характеру загрози.
«Додаткових коментарів наразі немає», – йдеться у заяві.
Росія відкидає «абсурдні спекуляції» щодо її причетності до нещодавніх інцидентів із дронами в Данії, заявило 25 вересня її посольство в Копенгагені.
У заяві в соцмережах російське диппредставництво назвало пов’язані з дронами інциденти у данських аеропортах «постановочною провокацією», заявивши, що вони використовуються як привід для ескалації напруженості.
Влада Данії раніше заявила, що за польотами дронів над кількома аеропортами цього тижня стояв «професійний гравець», який влаштував «гібридну атаку», спрямовану на створення паніки.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що дрони були запущені «локально». За словами Полульсена, доказів участі Росії поки що немає.
Аеропорт у місті Ольборг на півночі Данії, де також розміщується авіабаза військово-повітряних сил країни, ввечері 24 вересня закрили після появи кількох безпілотників. Про це повідомила місцева поліція, наголосивши, що загрози для жителів й аеропорту немає.
Інцидент стався лише через два дні після схожого випадку в Копенгагені.
Поліція підкреслила, що зараз немає підтверджень, що це ті самі апарати, які помічали в данській столиці, але вони діють «за аналогічною схемою».
22 вересня безпілотники вже паралізували роботу аеропорту Копенгагена. Через них майже на чотири години було припинено зльоти і посадки.
Також дрони були помічені і поблизу аеропорту в Осло, що також призвело до тимчасового закриття повітряного простору.
Данія і Норвегія ведуть спільне розслідування, з’ясовуючи, чи ці інциденти пов’язані.
Картопляне лушпиння та сім зернят перлової каші. Про 3,5 роки полону мера Херсону Миколаєнка
- Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко провів понад три роки в російському полоні, де зазнав катувань і втрату 25 кг ваги.
- Його викрали співробітники ФСБ у квітні 2022 року, після чого він перебував у СІЗО та колоніях у Росії, де умови утримання є нелюдськими.
- Миколаєнко відмовився від співпраці з окупантами, а також добровільно поступився місцем в обміні на користь важкопораненого молодого бійця.
- Після звільнення на День Незалежності України він прагне допомагати у визволенні українських полонених та відновленні Херсона.
Картопляне лушпиння, сім зернят перлової каші і кропива під парканом. Коли з російського полону вдалося повернути колишнього міського голову Херсона Володимира Миколаєнка, то його складно було впізнати – виснаження, втрата ваги.
Співробітники ФСБ Росії схопили Миколаєнка в окупованому на початку повномасштабного вторгнення. На зустріч його виманив один із тероборонівців. Миколаєнка катували у приміщенні Херсонської поліції, між побоями його знімали російські пропагандисти та пропонували співпрацю з окупантами. Далі СІЗО в Воронезькій області та колонія у Пакіно Володимирської області Росії.
Про умови утримання та знущання над українськими полоненими, як відмовився йти на обмін та чому російським військам вдалося так швидко захопити Херсон – Володимир Миколаєнко розповів Крим. Реалії (проєкту Радіо Свобода). Читайте і дивіться тут