ЗМІ: Зеленський прибув до Нью-Йорка
Президент України Володимир Зеленський прибув до Нью-Йорка в понеділок, повідомило Reuters джерело, знайоме з ситуацією.
Зеленський готується до зустрічі з президентом США Дональдом Трампом та виступу на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй найближчими днями.
Очікується, що український президент закликатиме Трампа запровадити нові санкції проти Росії та обговорити можливі гарантії безпеки з боку Європи та Сполучених Штатів, які Київ вважає життєво важливими для будь-якого життєздатного врегулювання війни.
Востаннє президенти України та США мали зустріч 18 серпня. Тоді вони та деякі європейські лідери зустрілися у Білому домі після саміту Трампа з Путіним на Алясці.
На Прикарпатті повідомляють про напад на Калуський ТЦК
Група невідомих осіб здійснила напад на Калуський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, повідомляє обласний Івано-Франківський центр комплектування.
За повідомленням, у результаті нападу троє військовозобов’язаних, що перебували на території ТЦК, втекли.
На місці події працює слідчо-оперативна група.
З 1 вересня всі працівники територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки зобовʼязані носити бодікамери і здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів чи вручення повісток. За словами міністра оборони України Дениса Шмигаля, цей крок дозволить забезпечити «прозорість і законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін».
Денис Шмигаль в інтерв’ю для BBC News Україна 30 липня заявив, що в Україні мобілізація в майже більшості випадків проходить нормально, резонансних випадків – лише 5-10%.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
Після порушення російським БпЛА повітряного простору президент Румунії скликав Вищу раду оборони
Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони на четвер, 25 вересня.
Як повідомила пресслужба румунскьго президента, на засіданні обговорять визначення «цілей, що вимагають заходів захисту від загроз, характерних для систем безпілотних літальних апаратів».
Також на засіданні мають визначити осіб, які мають право наказувати або затверджувати виконання заходів щодо «повітряних суден та повітряних транспортних засобів, які несанкціоновано використовують національний повітряний простір».
13 вересня, за даними Міноборони Румунії, російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України.
Також раніше неодноразово повідомлялось про виявлення уламків російських дронів у Румунії.
Очільник МЗС Німеччини в ООН про повітряні атаки РФ: це проблема не лише безпосередніх її сусідів
Російські повітряні атаки – це проблема не лише для безпосередніх сусідів Росії, це проблема для всіх, заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.
«В Естонії Росія знову без жодної провокації порушила територіальну цілісність одного зі своїх сусідів, а отже, один із основоположних принципів Статуту ООН. Ми засуджуємо це грубе порушення міжнародного права. Це не поведінка держави, яка прагне зберегти світовий мир і безпеку, а безрозсудне ігнорування міжнародних норм», – сказав він на засіданні Радбезу ООН, зібраному через порушення російськими літаками повітряного простору Естонії.
За його словами, останні тривожні інциденти виявляють два важливі висновки – по-перше, триваюча агресія Росії спрямована не лише проти України, своєю безрозсудною поведінкою Росія становить серйозну загрозу для регіональної безпеки, а також для глобального миру та стабільності.
По-друге, як зазначає Вадефуль, на відміну від України, яка готова до переговорів і неодноразово пропонувала негайне та безумовне припинення вогню, Росія неодноразово вирішувала не лише продовжувати, а й посилювати свою агресію.
«Цьому має бути покладений край. Це проблема не лише для безпосередніх сусідів Росії. Це проблема для всіх нас. Об'єднані тут у нашій відданості Статуту ООН та її принципам. Німеччина відстоює ці принципи. Росія – ні. Ми не заспокоїмося, доки в Україні не буде досягнуто сталого та справедливого миру. Мир, що ґрунтується на принципах Статуту ООН, та досягнутий за столом переговорів з Україною, а також безумовне припинення вогню, терміново необхідне, щоб зупинити кровопролиття та закласти основу для побудови довіри для щирих переговорів», – наголосив німецький міністр.
Вадефуль додав, що спільний обов'язок для держав-членів ООН – притягнути до відповідальності тих, хто ставить під загрозу мир і безпеку.
Рада безпеки Організації Об’єднаних Націй скликає у понеділок екстрене засідання у відповідь на зухвале порушення Росією повітряного простору Естонії минулої п’ятниці, повідомило МЗС Естонії.
Зазначається, що це вперше за 34 роки членства Естонії в ООН країна офіційно просить про екстрене засідання Радбезу.
Білий дім: Трамп завтра зустрінеться із Зеленським
Президент Дональд Трамп планує провести цього тижня в ООН низку важливих зустрічей, зокрема з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем та лідерами України, Аргентини та Європейського Союзу, повідомила в понеділок речниця Білого дому Керолайн Левітт.
Вона зазначила, що це відбудеться завтра, 23 вересня.
За її словами, на окремому багатосторонньому саміті Трамп зустрінеться з лідерами Катару, Саудівської Аравії, Індонезії, Туреччини, Пакистану, Єгипту, ОАЕ та Йорданії.
9 вересня відкрилася вісімдесята сесія Генеральної Асамблеї ООН. Під час тижня високого рівня Генасамблеї 23-29 вересня до Нью-Йорка приїдуть лідери глав держав та урядів.Українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським візьме участь у низці заходів.
16 вересня державний секретар США Марко Рубіо припустив, що президент США Дональд Трамп, ймовірно, зустрінеться із Зеленським наступного тижня.
Востаннє президенти України та США мали зустріч 18 серпня. Тоді вони та деякі європейські лідери зустрілися у Білому домі після саміту Трампа з Путіним на Алясці.
Дронові атаки РФ: Сирський обговорив з румунським колегою спільну протидію загрозам
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про телефонну розмову з начальником Штабу оборони Збройних сил Румунії генералом Георгіце Владом.
За його словами, серед іншого, сторони обговорили питання, що становлять обопільний інтерес, зокрема в контексті спільної протидії загрозам, пов’язаним із перетином українсько-румунського кордону засобами повітряного нападу російського агресора.
Румунська сторона наразі деталей цієї розмови не повідомляла.
Президент Володимир Зеленський 20 вересня заявив, що було б справедливо спільні рішення щодо збиття дронів над Україною разом із силами інших країн.
13 вересня, за даними Міноборони Румунії, російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України.
Про виявлення уламків російських дронів у Румунії раніше повідомлялось неодноразово.
«Вас попередили». У НАТО більше не терпітимуть російські винищувачі на своїй території?
Випадки порушення кордонів держав НАТО російськими літаками чи БПЛА почастішали. Лише за десять днів – три випадки: дрони – в Польщі й Румунії, винищувачі – в Естонії.
Союзники визнають, що в такий спосіб Москва намагається промацати слабкі місця в обороні альянсу й заодно протестувати його політичну рішучість.
Уряди держав НАТО здебільшого називають поведінку Росії безрозсудною і небезпечною, втім, деякі з них пропонують піти далі й збивати літаки, що без дозволу опинилися в авіапростірі союзників.
Білецький каже про несправедливу мобілізацію та велику кількість заброньованих
Командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький погоджується з твердженням, що в Україні мобілізація несправедлива і наразі стосується переважно небагатих людей. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, поширеному 22 вересня.
«Те, що в армії є якийсь відсоток людей середнього класу, високого достатку, це ж залишки 2022 року. Коли величезна кількість людей середнього класу, з бізнесу, айтішники, інженери пішли служити. Але вони пішли служити добровільно. Вони продовжують служити. Кого зараз в першу чергу гребуть? Села, невеликі населені пункти. Навіть в містах ніхто ж не цікавиться великими мережами спортзалів. Усі цікавляться автовокзалами, електричками і так далі. Місцями, де люди із сіл, із області приїжджають на роботу в обласні центри», – зазначив Білецький.
Така нерівність, на його думку, впливає на бажання людей іти до армії.
«А як це може не впливати? Це ж не гроші, це ж несправедливість іншого порядку. Я помру, а ти ні. Це абсолютна несправедливість. Це не соціальна нерівність – у тебе багато грошей, у мене мало грошей. Це одна справа. Неприємно, але що ж поробиш. А тут інша справа. Цю категорію забирають і вона думає, я буду проливати кров, ти не будеш проливати. Це набагато більша несправедливість», – сказав Білецький.
Військовий вважає, що в Україні забагато людей має бронювання: «У нас під бронюванням величезна кількість людей дивовижних категорій, які не мають жодного стосунку ані до критичної інфраструктури, ані до громадського транспорту, ані до військово-промислового комплексу. Давайте знову таки прямо казати: цю бронь купили або ці люди, або їхні фірми».
Рівень мобілізації в Україні зараз є стабільним, заявив раніше у вересні міністр оборони України Денис Шмигаль в інтерв’ю Sky News. «Рівень мобілізації в Україні за останні 12 місяців є абсолютно стабільним і має тенденцію до зростання. Ми мобілізуємо всю необхідну кількість особового складу, щоб покрити всі наші втрати і сформувати невеликі резерви», – сказав міністр.
17 липня 2025 року президент України Володимир Зеленський виступав у Верховній Раді під час представлення нової прем’єрки Юлії Свириденко. У відповідь на запитання народного депутата Олексія Гончаренка про строки служби й можливу демобілізацію військовослужбовців Зеленський заявив, що «військові повернуться додому, коли ми переможемо ворога».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Неодноразово зазначалось, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
Міністр оборони Денис Шмигаль в інтерв’ю BBC News Україна 30 липня заявляв, що в Україні мобілізація в майже більшості випадків проходить нормально, резонансних випадків – лише 5-10%.
Собянін заявив про атаку БпЛА на Москву
Мер Москви Сергій Собянін заявив про знищення семи безпілотників, які нібито атакували столицю РФ.
За його попередньою інформацією, пошкоджень немає. Водночас Собянін каже, що екстрені служби працюють на місцях.
Міністерство оборони Росії наразі нічого не повідомляє про перехоплення дронів.
Телеграм-канал Baza пише, що про вибухи повідомляли в районах Павелецька, Солнцево, Царицино, Очакове, Південне Бутове, Чертанове, Кунцеве, Нові Черемушки, Хорошівська.
Також небо над Москвою було повністю закрите, у московських аеропортах – план «Ковер». За даними Baza, у Шереметьєво затримуються 9 рейсів, у Внуково – 6, у Домодєдово – 3.
Радіо Свобода не може незалежно підтвердити ці дані.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
США захищатимуть «кожний дюйм» країн НАТО – посол в ООН Майкл Волц
Сполучені Штати та їхні союзники захищатимуть «кожний дюйм» території країн-членів НАТО, заявив 22 вересня посол США в ООН Майкл Волц на засіданні Ради безпеки, присвяченому кільком випадкам імовірного порушення Росією повітряного простору країн НАТО.
У ніч на 10 вересня близько 20 російських безпілотників, як стверджує польська влада, перетнули кордон Польщі. Кілька апаратів були збиті авіацією НАТО. Також повідомлялося про проліт безпілотника в повітряному просторі Румунії. 19 вересня, як заявила влада Естонії та інших країн НАТО, три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії над Балтійським морем і залишалися в ньому щонайменше 12 хвилин.
Представники країн НАТО піддали Росію на засіданні жорсткій критиці. Очільниця зовнішньополітичного відомства Великої Британії Іветт Купер заявила про «безвідповідальні дії» Росії, які створюють ризик прямого збройного конфлікту між НАТО та Росією. «Якщо нам доведеться дати відсіч літакам, які без дозволу діють у повітряному просторі НАТО, то ми це зробимо», – сказала вона.
Із засудженням на засіданні виступили також представники Естонії, Румунії та Польщі. Голова дипломатичного відомства ЄС Кая Каллас, яка також брала участь у засіданні, заявила, що кілька інцидентів, які відбулися менш ніж за два тижні, не можуть бути випадковістю, і зазначила, що Москва продовжить «провокації» доти, доки вони будуть безкарними.
Представник Росії Дмитро Полянський заявив, що країни НАТО не мають доказів того, що Росія порушила їхній повітряний простір, і назвав те, що відбувається, «театром абсурду».
Будь-яких рішень на засіданні ухвалено не було. 23 вересня, як очікується, на запит Естонії відбудуться консультації країн НАТО відповідно до четвертої статті Північноатлантичного договору.
Майкл Волц уперше взяв участь у засіданні Ради безпеки як представник США. До 1 травня він був помічником президента Дональда Трампа з питань національної безпеки, але пішов у відставку з цієї посади після витоку службового спілкування в месенджері Signal.
Білецький: «дебільні накази», Залужний, Сирський, Зеленський і «космічні» СЗЧ. Відверте інтервʼю
Полковник Андрій Білецький – безсумнівно, один з найпомітніших бойових командирів української армії. Від березня 2025 року він очолює Третій армійський корпус ЗСУ, що був створений на базі Третьої штурмової бригади, яку на початку повномасштабного вторгнення заснував і очолив також сам Білецький і яка вважається показовою, з точки зору рекрутингу, навчання, мотивації тощо.
«Масштаби», – каже Білецький, відповідаючи на запитання про те, що змінилося у його роботі після того, як він очолив цілий корпус. Якщо на Третю штурмову припадало 50 кілометрів фронту, то на Третій корпус – майже 130 кілометрів. За кількістю людей корпус у п’ять разів більший за бригаду, розповідає Білецький, але це «теоретично», додає він, бо «корпус незаповнений на 100 %».
Про розбудову армії, методи посилення війська і залучення людей до оборони Білецький може говорити годинами. Він погоджується з тезою про те, що мобілізація в Україні не є справедливою і на пальцях намагається перелічити усі очевидні та неочевидні причини СЗЧ. Білецький виглядає доволі відвертим, коли розмірковує про проблеми армії. Водночас він максимально дипломатичний і стриманий, коли мова заходить про політику. На запитання про його відносити з президентом, бойовий командир спочатку витримує паузу в 11 секунд і лише потім констатує: «Вертикальні».
У розмові з Радіо Свобода Андрій Білецький розмірковує про стан фронту і його запас міцності, про перспективи перемир’я і повернення Україною власних територій, про Курську операцію, «дебільні завдання» і власні політичні амбіції.
А ще (явно неохоче і, як наслідок – максимально дипломатично) він порівнює методи управління Олександра Сирського і Валерія Залужного. Сирський, за словами Білецького, «більш системний і організований», а до Залужного, каже командир Третього корпусу, «було легше донести авантюрний замисел».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на@Радіо Свобода:
У Латвії планують відновити болота, які можуть слугувати природними бар’єрами на східному кордоні – Міноборони
У Латвії планують відновити болота, які можуть слугувати природними бар’єрами на кордоні з Росією та Білоруссю, повідомило Міноборони країни.
«Національні збройні сили підтримують відродження історичних місць видобутку торфу на східному кордоні. Їх відновлення може стати суттєвим внеском у зміцнення обороноздатності країни, виконуючи функції природних перешкод на східному кордоні Латвії», – йдеться у повідомленні.
У відомстві додали, що особливо важливо зосередити увагу на тих місцях видобутку торфу, де відновлення боліт може безпосередньо сприяти «будівництву Балтійської лінії оборони на східному кордоні».
У серпнія Фінляндія та Польща повідомили Politico, що вони активно вивчають відновлення боліт як багатоцільовий захід для захисту своїх кордонів та боротьби зі зміною клімату.
Видання зауважує, що більшість торфовищ ЄС зосереджені на кордоні НАТО з Росією та союзницею Кремля Білоруссю –вони простягаються від фінської Арктики через країни Балтії, повз Сувалкської протоки Литви та на схід Польщі.
Литва та її балтійські сусіди Латвія та Естонія, які межують із Росією, побоюються, що вони можуть опинитися наступними під прицілом Москви, якщо вона переможе у війні проти України.
Усі три країни посилюють свою оборону після вторгнення Росії в Україну у 2022 році та посилюють заходи безпеки на кордонах через кризу, спричинену людиною та мігрантами.
«Усі розуміють, що буде амністія» – Білецький про посилення покарання за СЗЧ
Командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький не підтримує ідею посилити покарання за самовільне залишення частини (СЗЧ) і скасувати спрощене повернення для військових. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, поширеному 22 вересня.
На його думку, якщо бійці не матимуть можливості безкарно повернутися із СЗЧ, вони й надалі будуть переховуватися й чекати завершення війни.
«У нас неможливо посадити людину – при повному небажанні прокуратури і ДБР цим займатися. Що буде? Так у нас 30 тисяч людей повертається, і це, вважайте, 10% того, що Україна набирає за рік. А так просто будуть 250–300 тисяч людей у СЗЧ. Як тільки ці СЗЧшники зрозуміють, що тепер їм не можна повертатися в армію, але і нічого за це не буде... Всі розуміють, що ніхто 300 тисяч, які будуть до кінця війни, ніхто не посадить, і що буде амністія. Це ж абсолютно очевидна річ. Люди просто будуть сидіти по хатах і чекати кінця війни. Замість того щоб думати, повертатись чи не повертатись в армію, вони будуть просто агресивні, не хотіти йти в СІЗО, стріляти в поліцію при спробі їх затримати. Ми не отримаємо покращення дисципліни таким чином», – сказав Білецький.
Він також пояснив, чому новобранці йдуть у СЗЧ. За його словами одна з причин – погана підготовка в навчальних центрах.
«Очевидно абсолютно, що є страх війни, але давайте чесно, є якоюсь мірою і страх армії. Не війни, а нашої армії. В питаннях підготовки, в питаннях застосування людей, в питаннях того, хто буде в них командиром, сержантом, офіцером. І людей усі ці питання хвилюють, і якщо вони знаходять на них негативні відповіді, це стимул іти в СЗЧ в першу чергу. Якщо вони знають, що в такому-то навчальному центрі з їхнього ж населеного пункту або вулиці людина дзвонить і каже, що його нічому не вчили, а половина людей безконтрольно «бухала». І після цього непідготовленого його відправили на фронт. Це стимулює людину йти в СЗЧ? Стимулює», – розповів командир 3-го армійського корпусу.
Ще однією причиною, на думку Білецького, часто є відсутність адаптаційного періоду для бійців.
«Якщо людина приходить у частину, і там замість нормального адаптаційного двотижневого періоду, коли він (боєць – ред.) може ближче до фронту адаптуватися зі своїм підрозділом, його там три дні десь маринують, потім формально два дні ще десь адаптують, а потім в ніч кажуть – заходь на позиції, без сержанта… Або якщо вони бачать, що сержант – це тіпок, якого так пальцем ткнули з того самого курсу БЗВП (базової загальновійськової підготовки – ред.), у якого немає жодного дня бойових, і сказали: веди людей. Є довіра до такого сержанта? Немає довіри!» – вказав Андрій Білецький.
З 2022 року до липня 2025 року в Україні відкрили більш як 200 тисяч справ за самовільне залишення частини і більш як 50 тисяч справ за дезертирство, повідомило раніше видання «Українська правда» з посиланням на Офіс генпрокурора.
У вересні в Києві протестували проти законопроєктів, які посилюють покарання для військових за невиконання наказу командира і за самовільне залишення частини.
Дніпропетровська ОВА: сили РФ вдень атакували ракетою Павлоградський район, постраждали двоє людей
Російські війська вдень атакували ракетою Павлоградський район на Дніпропетровщині, постраждали двоє людей – чоловік 69 років і 62-річна жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, також через удар пошкоджена автівка та зайнялася суха трава.
Лисак повдіомив, що на Синельниківщині на Маломихайлівську громаду сили РФ скерували ракету, а Слов’янську та Брагинівську атакували КАБами та БпЛА.
«Руйнування зафіксовані на сільгосппідприємствах. На одному з них вогнем охопило соняшник. Головне – вціліли мешканці», – написав він у телеграмі.
Також російських обстрілів зазнав Нікопольський район, де пошкоджені інфраструктура, декілька підприємств, три приватні будинки, господарська споруда, гараж, авто.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський про розмову з генcеком НАТО: обговорили необхідність «реального захисту» від ударів РФ
Президент України Володимир Зеленський заявив про «дуже детальну розмову» з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте напередодні багатьох зустрічей у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН, передусім про необхідність «реального захисту від російських ударів».
За його словами, Україна передала партнерам актуальну потребу в ППО – у системах і ракетах, наявність яких може значно вплинути на події та обмежити здатність РФ воювати.
«Обговорили з Марком реалізацію програми PURL, передусім щодо ППО, те, що потрібно найшвидше. Марк почав відповідну комунікацію з іншими партнерами», – написав він у телеграмі.
Рютте наразі деталей цієї розмови не повідомляв.
Зеленський у неділю повідомив, що за цей тиждень були атаки РФ з застосуванням понад 1500 ударних дронів, понад 1280 керованих авіаційних бомб і 50 ракет різних типів. За його словами, у цій зброї знайдені тисячі іноземних компонентів – більш ніж 132 тисячі – із Європи, США, Китаю, Японії та інших..
9 вересня відкрилася вісімдесята сесія Генеральної Асамблеї ООН. Під час тижня високого рівня Генасамблеї 23-29 вересня до Нью-Йорка приїдуть лідери глав держав та урядів. Українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським візьме участь у низці заходів.
У Запоріжжі зросло число поранених унаслідок удару сил РФ – ДСНС
У Запоріжжі до чотирьох зросло число травмованих унаслідок російського обстрілу Запоріжжя, серед них – один підліток, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«У ніч проти 22 вересня ворог завдав авіаударів по Запоріжжю. Внаслідок атаки загинуло троє людей. За однією з адрес зруйновано житловий будинок та пошкоджено сусідні будівлі. Крім того, рятувальники ліквідували пожежу двоповерхової будівлі та п’яти автомобілів», – відзначили рятувальники.
Президент України Володимир Зеленський засудив чергові російські удари по Україні, зокрема по Запоріжжю, де вранці 22 вересня загинули три людини.
«Вже фактично починає роботу Генеральна асамблея ООН: лідери збиратимуться в Нью-Йорку. І це вже вчетверте Росія супроводжує вбивствами один зі щорічних найвищих світових дипломатичних заходів. Саме тому так важливо, щоб цей дипломатичний тиждень став результативним. Треба діяти, щоб вбивства і війна не ставали рутиною. Потрібен реально сильний тиск на Росію, нові спільні кроки всіх у світі, хто вважає, що міжнародне право повинно запрацювати знову», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Угорщина та Словаччина – єдині із прикордонних країн не будуть на нараді щодо «стіни дронів»
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс проведе у пʼятницю, 26 вересня, нараду щодо створення «стіни дронів», яка має захищати країни східного флангу від російських атак. До обговорення приєднаються всі держави-сусіди України, окрім Угорщини та Словаччини. Про це на брифінгу у Єврокомісії повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє, передає кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Хто візьме участь, окрім єврокомісара Кубілюса та Єврокомісії, це сім країн-членів, що знаходяться на передовій. Отже: Естонія, Латвія, Фінляндія, Литва, Польща, Румунія, Болгарія», – повідомив Реньє.
За його словами, Україна також долучиться до цього обговорення, яке відбудеться в онлайн-форматі. Окрім того, не виключено, що на майбутніх нарадах долучаться й інші країни.
«Потрібно встановити «стіну з дронів», враховуючи нещодавні атаки чи вторгнення в Румунію та Польщу», – пояснив потребу у такій нараді Реньє.
На нараді обговорять спроможності та потреби країн, щоб пізніше ухвалити рішення щодо потенційних наступних кроків – «у тісній співпраці з Україною та іншими державами-членами», сказав речник.
Раніше у Єврокомісії запевнили, що Україна буде частиною проєкту від ЄС «стіна дронів» уздовж східного кордону ЄС. Про намір створити такого роду захист у ЄС почали говорити після масового втручання російських дронів у попітряний простір Росії.
У КМВА анонсують щоранку перекриття Хрещатика на час загальнонаціональної хвилини мовчання
У Києві щоранку перекриватимуть центральну вулицю Хрещатик задля вшанування загиблих через війну РФ проти України, анонсує керівник військової адміністрації столиці Тимур Ткаченко.
За його словами, перекриття Хрещатика розпочнеться до кінця цього тижня й відбуватиметься щодня о 9:00 на час загальнонаціональної хвилини мовчання.
«Я готую таке розпорядження. Відповідні вказівки будуть для патрульної поліції, Центру організації дорожнього руху, департаменту транспорту, підрозділам, які відповідають за комунікації в громаді. Хрещатик – серце столиці. А столиця – серце і приклад для всієї України. Чекаю не розуміння, а поваги до тих, хто віддав життя за наше життя», – написав чиновник у телеграмі.
Щоденно о 9:00 розпочинається загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії РФ проти України.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну місія ООН, за останіми повідомленнями, задокументувала дані про щонайменше 14 116 загиблих цивільних людей в Україні, серед яких 733 дитини, а також про 36 481 поранену людину, зокрема 2 285 дітей.
Президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
На фронті відбулося понад 80 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 22 вересня на фронті відбулося 83 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Протягом доби противник із території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Бачівськ, Стара Гута Сумської області; Блешня Чернігівської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку 32 рази протягом доби розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Никанорівка, Золотий Колодязь, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Мирноград, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне. Шість бойових зіткнень тривають дотепер», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому та Новопавлівському напрямках.
Минулого тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони продовжують наступальну операцію на Добропільському напрямку в Донецькій області. Він оцінив, що просування українських військ у глибину оборони армії РФ складає від 3 до 7 кілометрів. За словами Сирського, українська армія відновила контроль над сімома населеними пунктами.
За спостереженнями британської розвідки, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
31 серпня президент Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
Дніпро чи Запоріжжя? Куди суне армія РФ на Новопавлівському напрямку
На відміну від інших ділянок фронту, де спостерігається стагнація або агресору вдається лише незначне просування, російська армія практично щодня захоплює нові території на Новопавлівському напрямку. Про останні успіхи агресора біля Новомиколаївки в Дніпропетровській області та Новоіванівки в Запорізькій 21 вересня повідомив проєкт DeepState.
Тут поблизу фронту поки що немає великих населених пунктів, захоплення або початок боїв за які російська пропаганда могла б подати як «перемогу» армії РФ.
Проте, у зведеннях Генштабу ЗСУ цей напрямок стабільно посідає друге або третє місце за кількістю штурмів. Наприклад, вранці 22 вересня відомство повідомило про 20 атак – більше тільки на Покровському та Лиманському фронтах.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода: