Зеленський: українська оборонна промисловість «набирає обертів»
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки щодо ситуації з паливним сектором у Росії після ударів, які він назвав «далекобійними санкціями». Про це він розповів у вечірньому зверненні 16 вересня.
«Дякую за влучність операторам українських дронів, дякую нашим виробникам як наших дронів, так і ракет. Відчувається, що українська промисловість набирає обертів», – заявив він.
Крім того, президент повідомив про доповідь щодо намірів російської влади, зокрема, щодо інших країн:
«Жодного дружнього наміру в Росії немає, і це мʼяко кажучи. Система там перебудовується під можливості війни в будь-який момент і проти будь-якого супротивника. Це можна перебити тільки санкціями, сильними санкціями світу, і нашою далекобійністю».
Читайте також: Зеленський: потужності Європи з оборонного виробництва недостатні, є розуміння, як нарощувати
Зеленський повторив, що Україна позитивно сприймає ініціативи Сполучених Штатів щодо припинення війни, але «саме Путін зацікавлений у вбивствах». Він висловив сподівання, що світ зробить з цього висновки, особливо після вторгнення російських дронів у Польщу.
«І важливо, щоб і в Європі дійсно відчули, що, коли йдеться про Росію, йдеться не про того чи іншого її сусіда – йдеться про всіх. Інакше Росія зробить висновки й тільки розширить війну, причому не обов’язково проти саме України», – сказав президент.
Влада береться за СЗЧ: що кажуть військові?
Україна заочно засудила до тривалих термінів двох суддів із окупованого Криму
В Україні заочно засудили до 11 та 12 років позбавлення волі двох колишніх суддів із Криму, які перейшли на службу Росії, повідомляє Прокуратура АРК.
За даними проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, йдеться про Юрія Гриценка та Ольгу Павлюкову. До окупації вони працювали в Апеляційному суді та Червоногвардійському районному суді Криму відповідно.
Після 2014 року Гриценко обійняв посаду в підконтрольному РФ Верховному суді Криму, а Павлюкова – в Червоногвардійському районному суді.
«Своїми діями «служителі Феміди» сприяли становленню та функціонуванню окупаційних органів судової влади в Криму, а також надавали допомогу представникам держави-агресора в проведенні підривної діяльності проти України», – йдеться в повідомленні прокуратури.
МВА: через обстріл Херсона загинув місцевий житель
Внаслідок російської атаки на Корабельний район Херсона загинув місцевий житель, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Травми, несумісні з життям, дістав 50-річний чоловік. Мої співчуття рідним та близьким», – заявив він.
Раніше міська влада повідомила про зростання кількості постраждалих внаслідок російського обстрілу Корабельного району близько 13 години:
«Медична допомога знадобилась ще двом херсонцям - 59-річній жінці та чоловіку 61 року. В обох – мінно-вибухова травма. Потерпіла також отримала контузію. Вона лікуватиметься амбулаторно».
Трамп: Зеленському доведеться піти на угоду для завершення конфлікту
Президент США Дональд Трамп заявив 16 вересня, що українському лідеру Володимиру Зеленському доведеться укласти угоду, щоб досягти завершення конфлікту Москви та Києва. Про це Трамп сказав журналістам перед вильотом до Великої Британії.
«Зеленському доведеться укласти угоду. А Європі потрібно припинити закуповувати нафту в Росії», – зазначив президент США.
За словами Трампа, його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним на Алясці місяць тому дозволила «багато чого досягти», але «для танго потрібні двоє». Трамп припустив, що йому самому доведеться бути присутніми під час переговорів Зеленського та Путіна, оскільки ті «ненавидять один одного» і «не можуть перебувати в одній кімнаті».
«Добитися врегулювання складніше, ніж я сподівався, тому що між Путіним та Зеленським величезна ненависть. Але ми це зупинимо», – наголосив президент США.
Про те, що для украдення угоди він вимагатиме від Путіна, Трамп не сказав.
Держсекретар США Марко Рубіо раніше повідомив, що Трамп може зустрітися із Зеленським наступного тижня у Нью-Йорку на полях 80-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Очільник Держдепартаменту зазначив, що президент провів «безліч» телефонних розмов із Путіним і зустрічі з Зеленським, але все ще має намір покласти конфлікту кінець.
«У якийсь момент президент може дійти висновку, що це неможливо. Він поки що не досяг цієї точки, але це може статися», – попередив Рубіо.
Лисак: троє жінок постраждали через російські атаки на Нікопольський район
Російські війська атакували Нікопольський і Синельниківський райони Дніпропетровської області протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 16 вересня.
Зокрема, районний центр і кілька громад Нікопольщини зазнали атак FPV-дронами та артилерією.
«Постраждали три жінки. Одна з поранених, 68 років, у важкому стані», – заявив Лисак.
За даними ОВА, в районі пошкоджені шість приватних будинків, гараж, господарські споруди та інфраструктура.
«За дорученням Путіна»: навіщо Сальдо їздив до Лукашенка в Білорусь?
Усмішки, дружні обійми – і повне повторення російської риторики про захоплені території України. Саме так коротко можна охарактеризувати атмосферу зустрічі Олександра Лукашенка та окупаційного керівника захопленої частини Херсонщини Володимира Сальда в Білорусі цього тижня.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом з політологами та експертами проаналізував:
- Навіщо Лукашенко прийняв у Мінську окупаційного керівника Херсонщини Сальдо?
- Як відреагували в Україні на цей візит?
- Та як подію оцінює білоруська опозиція?
Олександр Лукашенко 15 вересня прийняв у Мінську призначеного Росією так званого губернатора Херсонської області Володимира Сальдо. Під час розмови Лукашенко назвав Херсонщину однією з «нових територій Росії».
Далі про це читайте тут
На фронті відбулося 85 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Російські військові з початку доби 16 вересня 85 разів атакували позиції Сил оборони, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від російських артилерійських обстрілів постраждали прикордонні райони нашої країни, зокрема населені пункти Лісківщина Чернігівської області; Сімейкине, Біла Береза, Бобилівка Сумської області», – ідеться у зведенні станом на 16:00.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 36 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Володимирівка, Вільне, Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Промінь, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Новоукраїнка. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили 29 атак», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: Українські військові заявили про звільнення від противника Панківки на Добропільському напрямку
Минулого тижня президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що «є хороші результати у прикордонні Сумщини». За його словами, українські підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Крім того, Зеленський заявив про значні втрати у російських сил і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
«Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми – відбиваються хлопцями… Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі», – зазначив президент без подробиць.
31 серпня Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
Нові деталі про вбивство Парубія. Що розповіли сусіди підозрюваного?
ЛЬВІВ – Розслідування справи про вбивство Андрія Парубія, колишнього спікера парламенту і секретаря РНБО, учасника усіх революцій незалежної України, коменданта Майдану під час Революції гідності, передали Службі безпеки України (СБУ).
Чому? Які мотиви скоєння злочину? Яку причину називає батько політика? Чи знайшли зброю? Що нового відомо про підозрюваного?
Радіо Свобода поспілкувалося із мешканцями будинку, де підозрюваний орендував квартиру незадовго до Андрія Парубія.
Підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія Михайло Сцельніков прописаний у Львові на вулиці Костюшка. Як ФОП був зареєстрований на вулиці Котляревського.
Однак останнім часом Сцельніков не працював, але при цьому орендував квартиру, користувався автомобілем, а також відвідував спортивний зал, куди ходив і Андрій Парубій.
Далі читайте тут
Зеленський про останні атаки: РФ уникатиме закінчення війни, поки не зазнає «дійсно сильних втрат»
Президент Володимир Зеленський 16 вересня прокоментував останні російські удари по регіонах України, назвавши їх «типовою добою для Росії» і вказавши на брак сильного тиску міжнародної спільноти.
Зокрема, зазначив президент, армія Росії вночі атакувала будинки та міську інфраструктуру в Запоріжжі, а ранці завдала повторного удару дронами по цивільному логістичному центру на Київщині.
«День – удар по центру Харкова, по будівлях університету. Національний фармацевтичний університет для Росії – просто мішень», – прокоментував голова держави.
«Слугам народу» не потрібний військовий омбудсман? Хто гальмує ухвалення закону
Щодня у Силах оборони відбуваються чисельні правопорушення прав військових – відмови у переведенні в інший підрозділ, перекидання фахівців у штурмовики, відмови відпустити пораненого бійця чи підтвердити його поранення, невиплата бойових. Є випадки фізичних і моральних знущань над бійцями через особисту неприязнь з боку командира.
Чинна система захисту прав військових замкнена на собі: їм пропонують звертатися до військової служби правопорядку чи спеціального управління у Міноборони – через що одним із перших про скаргу бійця дізнається його безпосередній командир. Це часто призводить до погіршення ситуації.
Вирішити проблему мало би створення інституту військового омбудсмена, але Верховна Рада з березня не може ухвалити відповідний законопроєкт, а уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх родин працює де-факто без повноважень. 17 вересня парламент знову спробує проголосувати за документ – за словами опозиції, у ньому майже не враховані їхні правки, а інститут буде повністю залежний від президента.
- Кому зараз військовослужбовці можуть скаржитися на свавілля командирів?
- Чи змінить щось поява в Україні інституту військового омбудсмана?
- І хто гальмує ухвалення закону про його створення?
«Шрами на кілька поколінь»: дослідники Єлю встановили понад 200 закладів, де РФ утримує дітей з України
Лабораторія гуманітарних досліджень при Школі громадського здоров’я Єльського університету (HRL) 16 вересня опублікувала четверту доповідь щодо вивезення, перевиховання й мілітаризації українських дітей Росією.
За її підсумками, діти опиняються у одному зі щонайменше 210 закладів у Росії та на окупованих українських територіях.
Федоров: кількість поранених у Запоріжжі зросла, серед них – 4 дітей
Відомо вже про 20 поранених через нічний удар Росії по Запоріжжю, заявив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 16 вересня.
«Кількість поранених через нічну атаку на Запоріжжя збільшилася до 20. Люди продовжують звертатись до медиків за допомогою», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Федоров уточнив, що серед постраждалих – четверо дітей.
Раніше було відомо про 18 постраждалих через російський удар, у тому числі двох дітей. Федоров повідомляв, що діти - дівчата 4 і 17 років – перебувають у реанімації, їхній стан важкий, але стабільний.
Читайте також: Армія РФ вдарила по Костянтинівці, міський голова повідомляє про постраждалих
Російські війська в ніч на 16 вересня атакували Запоріжжя, внаслідок чого одна людина загинула. За попередніми даними місцевої влади, російські війська для атаки застосували РСЗВ «Торнадо-С».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ГУР заявляє про виявлення 45 іноземних компонентів у російському реактивному «Герань-3»
Головне управління розвідки Міноборони України заявляє про виявлення 45 іноземних компонентів всередині російського реактивного дрона «Герань-3» серії «У».
За даними української розвідки, половина компонентів від американських виробників, вісім – китайських, сім – швейцарських, три – німецьких, два – британських та один від японського виробника.
У ГУР нагадують, що «Герань-3» – аналог іранського безпілотника Shahed-238. У цьому БпЛА використовується китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, завдяки якому він здатен рухатися зі швидкістю від 300 до 370 кілометрів на годину, орієнтовна операційна дальність застосування – до 1 000 кілометрів.
Читайте також: Як РФ вдосконалює дрони-камікадзе Shahed, якими атакує Київ – спецрепортаж
Головне управління розвідки 9 вересня оновило реєстр іноземних компонентів, ідентифікованих експертами українських науково-дослідних установ у російських безпілотниках і ракетах – додали дані про 111 деталей.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Армія РФ вдарила по Костянтинівці, міський голова повідомляє про постраждалих
Російські військові завдали кількох авіаційних ударів і артилерійських обстрілів по Костянтинівці, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Горбунов 16 вересня. За його даними, атака спричинила руйнування, щонайменше двоє людей зазнали поранень.
Зокрема, зафіксовані пуски авіабомб типу ФАБ-250 – вони пошкодили фасади багатоповерхових будинків.
«Проте інший авіаційний удар призвів до поранення мирної мешканки. Жінка отримала ушкодження у власному помешканні. Її було доставлено до лікарні, де медики борються за життя пацієнтки, стан якої оцінюється як важкий», – заявив Горбунов.
Читайте також: Російський обстріл Харкова: кількість поранених зросла до чотирьох
Через обстріл зі ствольної артилерії постраждав ще один цивільний:
«Чоловік самостійно звернувся за допомогою до медичного закладу. Також пошкоджено фасад приватного будинку».
Горбунов назвав пошкодження інфраструктури та житлових будинків свідченням того, що російські військові «й надалі цілеспрямовано обстрілюють цивільні об’єкти».
Голова міста закликав жителів Костянтинівки «не зволікати та евакуюватися у безпечніші регіони».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Читайте також: Сили РФ обстріляли Херсон, постраждали працівники обладміністрації – влада
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Українська розвідка повідомляє про «тиск» Лукашенка на банки Білорусі в пошуках фінансування
Голова білоруського режиму Олександр Лукашенко «посилив тиск» на банківський сектор Білорусі, заявляє Служба зовнішньої розвідки України 16 вересня.
«На тлі серйозних проблем в економіці влада шукає джерела ресурсів, і банки стали однією з ключових мішеней», – повідомили у відомстві.
За його даними, першою вимогою Лукашенка до банків є кредитувати державні пріоритети. СЗР посилається на його заяву, за якою банки нібито недостатньо фінансують економіку:
«Падіння частки банківських кредитів в інвестиціях з 27 % у 2014 році до 12 % у 2024-му трактують як серйозний прорахунок. Відтепер фінустанови мають не лише видавати позики, а й фактично наставляти бізнес, як скорочувати витрати. У хід ідуть і старі рецепти – зокрема створення фінансово-промислових груп, де банки й підприємства штучно об’єднують заради інвестицій».
Читайте також: Литва не дозволить транзит білоруських добрив навіть у разі зняття санкцій США – прем’єрка
Також, додає розвідка, білоруська влада вимагає від банків пришвидшити збільшити частку безготівкових розрахунків. Це трактують як намір встановити повний контроль за грошовими потоками. Мінськ також ймовірно готовий освоювати «сірі фінансові зони, включно з криптовалютами, щоб обходити західні санкції та проводити розрахунки за експорт поза контролем міжнародних банків».
Крім того, Лукашенко вимагає терміново переламати тенденцію до зростання інфляції, покладаючись на адміністративні методи. Банки отримують вказівку стримувати ціни, підміняючи ринкові механізми ручним регулюванням, зазначає СЗР.
Ще однією ініціативою є стимулювання попиту на білоруські товари через розширення споживчого кредитування. Нацбанк Білорусі ставить завдання щонайменше вдвічі збільшити частку кредитів на продукцію місцевих виробників до кінця п’ятирічки. Втім, зазначає розвідка, така модель «лише консервує неефективність: підприємства отримують гарантований збут замість мотивації підвищувати якість».
ЗМІ: Естонія на кордоні з РФ будує 40-кілометровий протитанковий рів
Протягом наступних двох років на південно-східному кордоні Естонії буде викопано майже 40 кілометрів протитанкових ровів – це частина розширених прикордонних укріплень Балтійської оборонної зони, повідомляє мовник ERR.
«Оскільки на північному сході Естонії у нас вже є хороша природна перешкода у вигляді річки Нарва, а на схід – Чудське озеро, то на південному сході Естонії, щоб зупинити ворога, планується побудувати 40 кілометрів протитанкового рову. Тобто, вздовж усієї смуги кордону, де це потрібно», – сказав інженер-інспектор генерального штабу Сил оборони підполковник Айнар Афанасьєв.
За його словами, до кінця 2027 року мають бути готові понад 40 кілометрів протитанкового рову, а також майже 600 бункерів.
Зазначається, що оборонна зона, запланована на східному кордоні країни, становитиме близько 100 кілометрів завдовжки та близько 40 кілометрів у глибину.
Проєкт Балтійської оборонної лінії на південному сході Естонії офіційно розпочався з будівництва протитанкових ровів у рамках ширших зусиль з укріплення кордону. Спочатку увага була зосереджена на меншій ділянці, де будувалося до чотирьох кілометрів протитанкових ровів, а також планували створити 28 бункерів та 10 складських приміщень до 2025 року.
Литва та її балтійські сусіди Латвія та Естонія, які межують із Росією, побоюються, що вони можуть опинитися наступними під прицілом Москви, якщо вона переможе у війні проти України.
Усі три країни посилюють свою оборону після вторгнення Росії в Україну у 2022 році та посилюють заходи безпеки на кордонах через кризу, спричинену людиною та мігрантами.
Польща підтвердила, що не відкриє кордони з Білоруссю після навчань «Захід-2025»
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі 16 вересня офіційно підтвердило, що закриття польсько-білоруського кордону триватиме не лише під час навчань у Білорусі. Раніше про це заявляла офіційна Варшава.
МЗС опублікувало офіційну заяву, в якій зазначило, що кордон залишатиметься закритим і після російсько-білоруських маневрів.
«Закриття польсько-білоруського кордону дійсне до подальшого повідомлення та продиктоване турботою про безпеку поляків. Безпека наших громадян є нашим пріоритетом. Ми наголошуємо, що це рішення пов’язане з російсько-білоруськими навчаннями «Захід-2025», що не означає закриття кордону виключно на час цих навчань», – йдеться в ній.
76% українців вірять у можливість перемоги за належної кількості зброї і санкцій проти РФ – опитування
Абсолютна більшість українців – 76% – вірять у можливість перемоги у війні з Росією, якщо Україна буде належним чином підтримана санкційною політикою й отримає достатньо зброї і грошей, свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології. Вважають, що навіть за таких умов Україна не здатна перемогти – 15%, решта 9% не змогли визначитися зі своєю думкою.
«Можна обґрунтовано припускати, що за останній рік не відбулося істотного зниження віри у можливість перемоги і при цьому для переконливої більшості перемога є можливою – за належної підтримки Заходу (від якого не очікується надсилання військ, а очікуються хоча би ефективні санкції та достатнє забезпечення зброєю)», – зазначають автори дослідження.
Крім того, як свідчить опитування, 76% українців вважають, що навіть якщо США припинять допомогу Україні, опір Росії треба продовжувати за підтримки європейських союзників (у березні 2025 року показник був 82%).
При цьому, як вказують автори дослідження, лише 18% українців очікують, що миру можна буде досягнути вже цього року.
«На тлі активізації перемовних зусиль із боку нинішньої адміністрації США у багатьох закордонних оглядачів виникла (забігаючи наперед – хибна) думка, що нібито українці вбачають у цьому завершення війни найближчим часом. У нас, соціологів і громадян України, такого спостереження не було. І ми для перевірки своїх спостережень поставили запитання, коли, на думку українців, може завершитися війна. Отже, лише 18% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2025 року. Натомість 27% говорять про 2026 рік, 32% – про 2027 рік і пізніше. Кожен четвертий респондент (23%) відповів «не знаю», – кажуть у КМІС.
При цьому більшість українців (62%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (на початку червня 2025 року показники були ідентичні).
Також 54% серед усіх дорослих чоловіків і жінок, які зараз не проходять військову службу, готові у разі необхідності приєднатися до Сил оборони і зі зброєю в руках захищати Україну (серед чоловіків – 63%, серед жінок – 46%).
Опитування проводили 2-14 вересня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія), було опитано 1023 респонденти.
Минулого місяця соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати опитування громадської думки щодо шляхів закінчення війни Росії проти України, яке засвідчило, що 59% українців підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, 20% виступають за продовження війни до повернення окупованих у 2014 році Донбасу і Криму, 13% – до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року (останній день перед початком повномасштабного вторгнення Росії).
При цьому 82% опитаних вважають переговори реалістичним шляхом завершення війни, з яких 62% виступають за пошук компромісу із залученням інших країн, 20% – за прямі переговори з Росією.
75% респондентів вважають, що Україна має погодитися на припинення вогню лише за умови міжнародних гарантій безпеки.
Сили РФ обстріляли Херсон, постраждали працівники обладміністрації – влада
Російські військові опівдні обстріляли з артилерії Херсон, постраждали двоє працівників Херсонської ОВА, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними влади, чоловіки 28 та 36 років, які на момент удару перебували в автівці, зазнали контузії, вибухових та закритих черепно-мозкових травм. Їх доставили до лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.