Чому в Кремлі бояться повернення військових з України?
Російський керманич Володимир Путін побоюється масового повернення військовослужбовців із фронту, оскільки це несе потенційний ризик дестабілізації суспільства та створеної ним політичної системи, пише Reuters із посиланням на три джерела, наближених до Кремля. Мета російської влади, за словами одного зі співрозмовників агентства, полягає в тому, щоб уникнути повторення ситуації 90-х років, коли повернення військових з Афганістану сприяло зростанню організованої злочинності.
Ті, хто повернеться до країни, не зможуть отримувати доходи, навіть близькі до нинішніх виплат учасникам війни, що викличе невдоволення, зазначає Reuters. Один зі співрозмовників агентства додав, що Кремль за дорученням Путіна працює над розв’язанням потенційних проблем із ветеранами війни. У рамках цих зусиль ексвійськовим допомагали брати участь у регіональних виборах торік і допоможуть висунутися на вибори до Держдуми наступного року. Водночас у Москві лунають і інші пропозиції. Член Ради при президентові Росії з розвитку громадянського суспільства та прав людини Сергій Караганов запропонував відправляти ветеранів освоювати Сибір.
Станом на початок 2025 року у війні, ймовірно, взяли участь понад 1,5 мільйона російських чоловіків і жінок. Видання «7×7» пише, що від рук колишніх військових за три роки загинули майже 300 людей. «Верстка» ще рік тому підрахувала, що жертвами тих, хто повернувся з фронту додому, стали майже 500 мирних жителів.
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, поговорила про це з письменником, дослідником Z-спільноти Іваном Філіпповим.
Війська РФ завдали удару по Дніпропетровщині, одна людина постраждала – ОВА
Російські військові в ніч проти 15 вересня атакували Дніпропетровщину, внаслідок чого одна людина постраждала, повідомив очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, 63-річна жінка поранена у Нікопольському районі, який російська армія обстрілювала з артилерії, а також FPV-дронами. Потерпілу доправили до лікарні.
Як повідомив Лисак, війська РФ також атакували Дніпропетровщину безпілотниками, шість із них збили сили ППО.
«Влучання є у Юріївській громаді Павлоградського району. Сталася пожежа. Понівечене транспортне підприємство. Поцілив агресор і по Апостоловому Криворізького району. Там також виникло займання… По Синельниківщині противник застосував FPV-дрони та КАБи. Потерпали Покровська і Межівська громади. Загорілися дах медзакладу, ліс та суха трава. Пошкоджена також адмінбудівля», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Starlink повідомив про збій у роботі
Сервіс Starlink американського мільярдера Ілона Маска, який надає доступ до інтернету завдяки мережі супутників, зазнав збою в роботі, йдеться в повідомленні компанії, оприлюдненому на її сайті 15 вересня.
«Starlink зараз переживає збій у роботі сервісу. Наша команда проводить розслідування», – йдеться в повідомленні. Якихось деталей не наводять.
Вебсайт із відстеження збоїв Downdetector повідомив, що постраждали понад 43 тисячі користувачів у Сполучених Штатах, пише агенція Reuters.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді написав у телеграмі, що о 7:28 «знов ліг Starlink вздовж всього фронту».
Згодом він додав, що «станом на 08:02 поступово відновлюється. Повторився глобальний збій на SpaceX».
Попередній масштабний збій у роботі сервісу Starlink по всьому світу стався ввечері 24 липня і тривав близько 2,5 години. Як повідомив тоді віцепрезидент компанії Майкл Ніколс, причиною був збій ключових внутрішніх програмних служб, що керують основною мережею.
Сервіс Starlink для українських військових є критично важливим для забезпечення зв’язку на лінії фронту.
Можливість використовувати термінали Starlink в Україні з’явилася наприкінці лютого 2022 року. Відтоді тільки від міжнародних партнерів і донорів Україна отримала понад 50 тисяч терміналів. Майже 30 тисяч із них оплатила Польща, заявив у квітні цього року міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Це допомагає налагодити зв’язок на деокупованих територіях – для шкіл, лікарень. Але основний користувач – армія, зазначає проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.0
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила понад 900 військових
Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 1 095 520 своїх військових, зокрема 910 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 15 вересня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо втрат у російській техніці, то в командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки – 11184
- бойові броньовані машини – 23269 (+2 – за останню добу)
- артилерійські системи – 32784 (+35)
- РСЗВ – 1488 (+1)
- засоби ППО – 1217
- літаки – 422
- гелікоптери – 341
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 59409 (+323)
- крилаті ракети – 3718
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 61698 (+84)
- спеціальна техніка – 3965 (+1).Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
Трамп заявив, що переговори з Зеленським і Путіним відбудуться, попри «незбагненну ненависть» між ними
Президент США Дональд Трамп висловив упевненість у тому, що тристороння зустріч між ним і президентом України й російським лідером Володимиром Путіним відбудеться. При цьому Трамп заявив про «незбагненну ненависть» між Зеленським і Путіним, через яку вони, за його словами, не можуть провести зустріч удвох.
«Цього тижня загинули понад вісім тисяч солдатів у війні між двома країнами, трохи більше від Росії, бо коли ти агресор, ти втрачаєш більше… Я хочу зупинити вбивства. Думав, що зупинити цю війну буде легко. Але це виявилося складно. Ненависть між Зеленським і Путіним є незбагненною. Ймовірно, говорити доведеться мені, вони ненавидять один одного», – сказав він під час розмови з журналістами перед відльотом до Вашингтону 14 вересня.
«Будуть переговори – називайте це самітом чи просто зустріччю, не має значення. Але, ймовірно, мені доведеться (взяти участь – ред.). Вони настільки ненавидять один одного, що майже не можуть говорити. Вони просто не здатні розмовляти один з одним», – додав президент США. Коли саме може пройти зустріч, Трамп не уточнив.
Він також вкотре розкритикував Європу за нажто слабкі санкції проти Росії й купівлю в неї нафти.
«Європа – це мої друзі, але вони купують нафту в Росії. Я не хочу, щоб вони це робили. Санкції, які вони застосовують – не достатньо жорсткі. Я готовий запроваджувати санкції, але вони мають посилити свої… Я готовий рухатися вперед, але вони теж мають це робити. Гадаю, вони це зроблять. Проте зараз вони лише говорять, а не діють. Адже вони купують нафту в Росії. Ми нафту в Росії не купуємо. А вони купують багато. Це – не угода», – заявив Трамп.
13 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити «серйозні санкції» проти Росії, якщо всі країни НАТО зроблять те саме і припинять купувати російську нафту.
Президент США також запропонував країнам НАТО запровадити мита в розмірі 50–100% на імпорт з Китаю.
Президент Зеленський підтримав таку позицію і закликав партнерів «перестати шукати виправдання» щодо санкцій проти російської нафти.
Папа Лев XIV назвав «не такою ралістичною» роль Ватикану як посередника між Україною і РФ
Папа римський Лев XIV заявив, що, попри постійні заклики до миру у війні Росії проти України, вважає «не такою реалітичною» роль Ватикану як посередника в припиненні війни.
«Я б розрізняв голос Святого Престолу у відстоюванні миру і роль посередника, яка, на мою думку, дуже відрізняється і не така реалістична, як перша… Думати про Ватикан як про посередника, навіть ті кілька разів, коли ми пропонували провести зустрічі переговорів між Україною й Росією, чи то у Ватикані, чи в якійсь іншій церковній власності, я чудово усвідомлюю наслідки цього», – сказав понтифік в інтерв’ю виданню Crux.
Він зазначив, що від початку повномасштабної війни РФ проти України Ватикан «доклав великих зусиль, щоб зберегти позицію, яка, хоч як важко це було, є не на боці однієї чи іншої сторони, а справді нейтральною».
«Деякі речі, які я сказав, були інтерпретовані так чи інакше, і це нормально, але я думаю, що реалістична частина цього зараз не є пріоритетною. Я думаю, що низка різних учасників має докласти достатньо зусиль, щоб змусити сторони, які воюють, сказати: «Досить, давайте шукати інший спосіб вирішення наших розбіжностей», – сказав папа.
У липні під час візиту президента України Володимира Зеленського папа Лев XIV заявив про готовність прийняти представників України й Росії у Ватикані для переговорів.
Проте представники Росії заявили, що не вважають Ватикан нейтральним майданчиком для переговорів, оскільки він розташований всередині Італії – країни, яка входить до НАТО і відкрито підтримує Україну.
Раніше папа Римський, реагуючи на чергові російські атаки на Україну, закликав «припинити війну і підтримати будь-яку ініціативу для діалогу і миру».
Війська РФ вдарили по Запорізькому району, виникли пожежі, в одній із громад зникло світло – ОВА
Російські війська в ніч проти 15 вересня завдали щонайменше чотири удари по території Запорізького району, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Внаслідок атаки в одній із громад відсутнє електропостачання. Горять приватні будинки. Попередньо, без постраждалих», – написав Федоров у телеграмі. Пізніше він додав, що пожежі загасили.
Також, за словами Федорова, російські війська вночі атакували і передмістя обласного центру.
«Удар прийшовся по території садового товариства. Частково зруйновано будинок на садибній ділянці. За попередніми даними, постраждалих немає», – зазначив він.
Повітряну тривогу в Запорізькій області оголосили вночі, після цього голова ОВА заявив про загрозу ударів швидкісних ракет по Запорізькій області й вибухи.
Минулої доби, як повідомили в ОВА, внаслідок російського удару в Пологівському районі одна людина загинула, ще двоє – зазнали поранення.
Загалом упродовж доби загарбники завдали 607 ударів по 17 населених пунктах Запорізької області, надійшло три повідомлення про пошкодження приватних будинків і господарчих споруд, повідомив Федоров.
Спеціалісти ООН із прав людини зазначали, що в серпні 2025 року удари російських безпілотників ближнього радіусу дії спричинили в Україні більше жертв серед цивільних осіб, ніж будь-яка інша зброя: загинули 58 цивільних і 272 – були поранені. У серпневій доповіді місії зазначається, що близько 72% усіх жертв було зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема в Донецькій і Херсонській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
До МЗС Румунії викликали посла РФ через російський дрон
До Міністерства закордонних справ Румунії 14 вересня на знак протесту проти вторгнення російського безпілотника в її повітряний простір викликали посла Росії.
Як передає Румунська служба Радіо Свобода, про те, що до МЗС викликали російського посла в Бухаресті Володимира Ліпаєва повідомила міністерка закордонних справ Оана Цою.
Міністерство закордонних справ Румунії ввечері 14 вересня заявило, що «румунська сторона висловила рішучий протест проти цього неприйнятного і безвідповідального акту, який є порушенням суверенітету Румунії».
«Такі повторювані ситуації означають ескалацію і посилення загроз регіональній безпеці. Російську сторону попросили негайно вжити всіх необхідних заходів, щоб уникнути майбутніх порушень повітряного простору Румунії. Румунія постійно контактує зі своїми союзниками й іншими членами ЄС», – заявили у відомстві.
Сьогодні вранці Міністерство оборони Румунії заявило, що безпілотник, помічений напередодні ввечері в румунському повітряному просторі, був російським. Йдеться про БпЛА типу «Герань», що використовується для атак РФ на Україну, заявило міністерство.
За даними відомства, дрон пролетів близько 50 хвилин із північного сходу на південний захід уздовж Кілійського рукава Дунаю, який утворює румунсько-український кордон. Пізніше безпілотник попрямував у бік України і залишив повітряний простір Румунії. Два румунські винищувачі F-16 піднялися в повітря і спостерігали за дроном.
Пілоти F-16 отримали дозвіл від своїх командирів стріляти по безпілотнику, але «вони оцінили супутні ризики і вирішили не відкривати вогонь», йдеться у заяві Міноборони Румунії.
Цей інцидент стався після того, як Польща збила кілька з майже 20 російських безпілотників, яку порушили її повітряний простір 10 вересня. Це був перший випадок, коли сили НАТО відкрили вогонь по російських цілях із моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Міноборони Росії інцидент у Румунії не коментувало.
Після порушення повітряного простору Польщі дронами РФ у російському відомстві стверджували, що його війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
Генштаб повідомив про 173 боєзіткнення на фронті від початку доби
На фронті від початку доби відбулося 173 бойові зіткнення, повідомив у зведенні станом на 22:00 14 вересня український Генштаб.
За повідомленням, найбільше російських атак було на трьох напрямках: Покровському, Лиманському і Новопавлівському.
«На Лиманському напрямку за сьогодні українські захисники відбивали 30 російських атак, 11 із яких тривають дотепер. Ворог наступав у напрямку Ставків і поблизу населених пунктів Шандриголове, Дерилове, Колодязі, Торське. На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 39 разів атакував наші позиції в районах населених пунктів Федорівка, Никанорівка, Мирноград, Родинське, Сухецьке, Промінь, Лисівка, Удачне, Новопідгородне, Молодецьке, Новоукраїнка, Філія, Дачне, Новоіванівка і в бік Новопавлівки. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники відбили 38 атак, один бій триває», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі зазначили, що на Новопавлівському напрямку українські сили відбили 25 російських атак поблизу населених пунктів Маліївка, Толстой, Олександроград, Тернове, Березове, Темирівка, Комишуваха, Ольгівське, ще сім бойових зіткнень досі тривають.
За повідомленням, бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Сьогодні держава-терорист завдала один ракетний і 52 авіаційні удари, застосувала чотири ракети і скинула 73 керовані бомби. Окрім того, загарбники залучили для ураження 2 115 дронів-камікадзе і здійснили 3 530 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – йдеться у зведенні.
Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що «є хороші результати у прикордонні Сумщини». За його словами, українські підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Крім того, Зеленський заявив про значні втрати у російських сил і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
«Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми – відбиваються хлопцями… Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі», – зазначив президент без подробиць.
31 серпня Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявляв, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
В ЄС російський безпілотник у повітряному просторі Румунії назвали «бездумною ескалацією»
Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас назвала порушення повітряного простору Румунії російським безпілотником «ще одним неприйнятним порушенням» суверенітету члена ЄС.
«Це продовження бездумної ескалації загрожує регіональній безпеці. Ми солідарні з Румунією. Я тісно контактую з румунським урядом», – написала Каллас у соцмережі X 14 вересня.
Сьогодні вранці Міністерство оборони Румунії заявило, що безпілотник, помічений напередодні ввечері в румунському повітряному просторі, був російським. Йдеться про БпЛА типу «Герань», що використовується для атак РФ на Україну, заявило міністерство.
За даними відомства, дрон пролетів близько 50 хвилин із північного сходу на південний захід уздовж Кілійського рукава Дунаю, який утворює румунсько-український кордон. Пізніше безпілотник попрямував у бік України і залишив повітряний простір Румунії. Два румунські винищувачі F-16 піднялися в повітря і спостерігали за дроном.
Пілоти F-16 отримали дозвіл від своїх командирів стріляти по безпілотнику, але «вони оцінили супутні ризики і вирішили не відкривати вогонь», йдеться у заяві Міноборони Румунії.
Цей інцидент стався після того, як Польща збила кілька з майже 20 російських безпілотників, яку порушили її повітряний простір 10 вересня. Це був перший випадок, коли сили НАТО відкрили вогонь по російських цілях із моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Міноборони Росії інцидент у Румунії не коментувало.
Після порушення повітряного простору Польщі дронами РФ у російському відомстві стверджували, що його війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
«Є хороші результати» у прикордонні Сумщини – Зеленський після доповіді Сирського
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «є хороші результати» у прикордонні Сумщини. Він сказав про це у вечірньому зверненні 14 вересня після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
«Є хороші результати у прикордонні Сумщини. Наші підрозділи продовжують просуватися в бік державного кордону України. Дякую воїнам 225-го окремого штурмового полку і 71-ї єгерської бригади», – заявив Зеленський.
За його словами, також значні втрати у російських сил – і на Харківщині – в Купʼянську, і на Донеччині.
«Продовжуємо діяти на Добропільському напрямку. Важливо, що російські штурми – відбиваються хлопцями… Діємо відповідно до ситуації й на Запоріжжі», – зазначив президент без подробиць.
Днями Зеленський заявляв, що українські військові зупинили просування російських сил у бік Сум, що тривають бої в прикордонні Сумщини, а російське угруповання на Сумському напрямку втратило наступальні можливості внаслідок зазнаних втрат.
Російські сили увійшли на територію Сумської області в березні-квітні 2025 року – після того, як українські військові залишили місто Суджа на Курщині й більшу частину території Курської області, захоплену під час наступу в серпні 2024 року. Нині лінія фронту в цьому районі стабілізувалася.
Президент Польщі дав згоду на перебування військ НАТО на території країни
Президент Польщі Кароль Навроцький схвалив розміщення військ НАТО на території країни.
«Президент Республіки Польща Кароль Навроцький підписав постанову про надання згоди на перебування на території країни військових підрозділів іноземних держав-учасниць Організації Північноатлантичного договору для підкріплення Польщі в рамках операції «Східний вартовий» (Eastern Sentry). Постанова президента має закритий характер», – повідомило Бюро національної безпеки країни.
Операцію «Східний вартовий» розпочали спільно з країнами-учасницями альянсу для посилення охорони східних кордонів Польщі. Операція розпочалася після того, як 10 вересня у повітряний простір Польщі залетіло майже 20 російських безпілотників. Їх збили сили НАТО.
У збитті брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS і літаки-дозаправники, які спільно експлуатуються НАТО. Вартість ракет, використаних для збиття дронів, у десятки разів перевищує вартість збитих ними об'єктів.
Міністерство оборони РФ стверджувало, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
Натомість в уряді Польщі наголосили, що не сумніваються в тому, що російські дрони на її території опинилися навмисно, а не випадково.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками наради послів країн-членів альянсу заявив, що союзники по НАТО висловили солідарність із Польщею і засудили поведінку Росії.
У рамках операції «Східний вартовий» до Польщі вже спрямовані додаткові сили і техніка країн НАТО. Данія відправляє два винищувачі F-16 і протиповітряний фрегат, Франція – три винищувачі Rafale, Німеччина – чотири Eurofighter. Велика Британія також заявила про готовність підтримати операцію.
Крім того, Польща тимчасово закрила кордон із Білоруссю на тлі спільних російсько-білоруських стратегічних навчань «Захід-2025», які продовжаться до 16 вересня.
Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше зазначив, що навчання – планові й не націлені проти будь-кого.
Уряд: залізничне сполучення на ділянці Васильків-1 – Боярка відновили
Залізничне сполучення на дільниці Васильків-1 – Боярка на Київщині відновили, повідомило Міністерство розвитку громад і територій України.
«Завдяки злагодженій роботі працівників залізниці та ДСНС усі роботи виконано у надстислі терміни. Вечірні пасажирські поїзди повертаються на свої маршрути. Наразі на дільниці вони будуть рухатися за допомогою тепловозів, адже відновлення контактної мережі ще триває», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві додали, що можуть фіксуватися затримки поїздів, які вже перебувають у дорозі.
«Від завтра приміські поїзди між Києвом і Васильковом курсуватимуть через Боярку без обмежень», – зазначили у Міністерстві розвитку громад і територій.
Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що 28 потягів йдуть зміненими маршрутами через пошкодження інфраструктури на залізничному перегоні Боярка-Васильків у Київській області, де вночі 14 вересня стався вибух у вагоні поїзда. За її словами, затримки в русі складають від 1,5 до трьох годин.
«Розслідування причин інциденту триває. Детальніше про це повідомлять згодом правоохоронні органи. Триває ліквідація наслідків. ДСНС і «Укрзалізниця» працюють спільно із залученням людей і техніки, щоб оперативно ліквідувати наслідки і відновити рух до вечірнього пікового періоду пасажирського руху», – зазначила Свириденко.
Раніше Суспільному в Генштабі ЗСУ повідомили, що в ніч проти 14 вересня на Київщині сталася детонація боєприпасів у поїзді, який перевозив військовий вантаж. За даними українського командування, особовий склад не постраждав.
«Рух по залізничних коліях був зупинений, три вагони – відчеплені. На місці продовжують ліквідовувати наслідки детонації, причину встановить розслідування і службова перевірка», – додали у Генштабі ЗСУ.
Перед цим голова Київської ОВА повідомив, що на Київщині сталася надзвичайна подія, внаслідок якої зафіксовано пошкодження залізничної інфраструктури у Фастівському районі. За його даними, трьом жінкам була надана медична допомога, у них – гостра реакція на стрес. Бригада екстреної медичної допомоги супроводжує пасажирів у потязі до Києва, уточнив Калашник.
Зеленський: українські сили «суттєво обмежили» російську нафтову галузь
Українські сили своїми ударами «суттєво обмежили» російську нафтову галузь, і це «суттєво обмежує війну», заявив у своєму вечірньому зверненні 14 вересня президент Володимир Зеленський.
«Найбільш ефективні санкції – санкції, які діють найшвидше, – це вогонь на російських нафтових заводах, на їхніх терміналах, нафтобазах… Російська війна – це фактично функція нафти, функція газу, усіх інших російських енергоресурсів. Дякую спецпризначенцям Служби безпеки України, які днями дуже якісно відпрацювали по Приморську. Найбільший нафтовий термінал Росії на Балтійському морі. Є суттєві пошкодження, все перевірено. І це відчутно для ворога. Наші спецпризначенці тримають у полі зору також порт Усть-Луга і всі інші російські точки виходу на світовий ринок», – сказав Зеленський.
Він зазначив, що безпілотники Служби безпеки України зараз здатні діяти на відстані більше ніж тисяча кілометрів. «Працюють також Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Служба зовнішньої розвідки, ГУР», – зауважив голова держави.
Зеленський наголосив, що Росія давно могла би припинити цю війну.
«І ми це пропонували. Партнери пропонували. Багато разів. На все, що стосується миру, – у Росії відмова. Відповідно – ми захищаємось. І важливо, що постійно розширюємо лінійку засобів ураження, які ми виробляємо і застосовуємо», – сказав президент, зауваживши, що деталі щодо цих засобів – «дуже чутливі».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити «серйозні санкції» проти Росії, якщо всі країни НАТО зроблять те саме і припинять купувати російську нафту. Президент Зеленський підтримав таку позицію і закликав партнерів «перестати шукати виправдання» щодо санкцій проти російської нафти.
Румунія: вторгнення російських дронів створює «новий виклик» безпеці в Чорноморському регіоні
Румунія 14 вересня рішуче засудила вторгнення російського безпілотника в її повітряний простір під час атаки РФ на Україну днем раніше, заявивши, що дії Москви створюють «новий виклик» безпеці й стабільності Чорноморського регіону.
Міністерство оборони Румунії заявило, що «рішуче засуджує безвідповідальні дії Російської Федерації».
«Такі інциденти демонструють неповагу Російської Федерації до норм міжнародного права і ставлять під загрозу не лише безпеку громадян Румунії, але й колективну безпеку НАТО. Румунія залишається твердо відданою виконанню своїх зобов’язань як держава-член Альянсу і продовжуватиме тісно співпрацювати з партнерами й союзниками для моніторингу і захисту національного повітряного простору», – йдеться в заяві.
За повідомленням, російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії ввечері 13 вересня, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України.
Два румунські винищувачі F-16 відстежували рух безпілотника «Герань» над Румунією. Пілоти F-16 отримали дозвіл від своїх командирів стріляти по безпілотнику, але «вони оцінили супутні ризики і вирішили не відкривати вогонь», йдеться у заяві Міноборони Румунії.
Цей інцидент стався після того, як Польща збила кілька з майже 20 російських безпілотників, яку порушили її повітряний простір 10 вересня. Це був перший випадок, коли сили НАТО відкрили вогонь по російських цілях із моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як повідомили у Міноборони Румунії, німецькі війська, що базуються в Румунії, розгорнули два винищувачі Eurofighter Typhoon для спостереження за районом протягом кількох годин після вторгнення російського дрона.
Міністр оборони Йонуц Моштяну 13 вересня повідомив Радіо Свобода, що дрон залишив повітряний простір Румунії і не впав на її території.
Румунське Міноборони заявило, що безпілотник увійшов у повітряний простір Румунії після авіаударів Росії по українській інфраструктурі на Дунаї. У відомстві зазначили, що безпілотник не пролітав над населеними пунктами і не становив безпосередньої загрози.
Міноборони Росії інцидент у Румунії не коментувало.
Після порушення повітряного простору Польщі дронами РФ у російському відомстві стверджували, що його війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
На Херсонщині через удар РФ загинув житель Білозерки – влада
На Херсонщині 14 вересня через російський удар загинув місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Через ворожий обстріл Білозерки смертельні поранення дістав чоловік. Від отриманих травм він загинув на місці», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні Прокудін повідомляв, що внаслідок російських обстрілів минулої доби в області одна людина загинула, ще восьмеро – зазнали поранення.
Спеціалісти ООН із прав людини зазначали, що в серпні 2025 року удари російських безпілотників ближнього радіусу дії спричинили в Україні більше жертв серед цивільних осіб, ніж будь-яка інша зброя: загинули 58 цивільних і 272 – були поранені. У серпневій доповіді місії зазначається, що близько 72% усіх жертв було зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема в Донецькій і Херсонській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Вибухи на Київщині: 28 поїздів ідуть зміненими маршрутами – Свириденко
28 потягів йдуть зміненими маршрутами через пошкодження інфраструктури на залізничному перегоні Боярка-Васильків у Київській області, де вночі 14 вересня стався вибух у вагоні поїзда, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, затримки в русі складають від 1,5 до трьох годин.
«Потяг, який був безпосередньо під час початку детонації на місці, затримувався на чотири години, станом на зараз скоротив затримку, вона становить одну годину. «Укрзалізниця» узгодила прискорений контроль з Держприкордонслужбою України і польською прикордонною службою – для збереження стикування», – написала очільниця уряду в соцмережах.
Вона додала, що обмежений рух приміських потягів на Фастів, натомість запущені «човникові» поїзди на ділянці Київ-Боярка до найближчої точки, а Київська ОВА запустила додаткові автобусні рейси на ці маршрути.
«Розслідування причин інциденту триває. Детальніше про це повідомлять згодом правоохоронні органи. Триває ліквідація наслідків. ДСНС і «Укрзалізниця» працюють спільно із залученням людей і техніки, щоб оперативно ліквідувати наслідки і відновити рух до вечірнього пікового періоду пасажирського руху», – зазначила Свириденко.
За її словами, вже прибрані всі елементи пошкодженого рухомого складу, а вибухотехніки додатково перевірили очищені ділянки, паралельно триває підготовка для укладання нових рейок замість пошкоджених.
Раніше Суспільному в Генштабі ЗСУ повідомили, що в ніч проти 14 вересня на Київщині сталася детонація боєприпасів у поїзді, який перевозив військовий вантаж. За даними українського командування, особовий склад не постраждав.
«Рух по залізничних коліях був зупинений, три вагони – відчеплені. На місці продовжують ліквідовувати наслідки детонації, причину встановить розслідування і службова перевірка», – додали у Генштабі ЗСУ.
Перед цим голова Київської ОВА повідомив, що на Київщині сталася надзвичайна подія, внаслідок якої зафіксовано пошкодження залізничної інфраструктури у Фастівському районі. За його даними, трьом жінкам була надана медична допомога, у них – гостра реакція на стрес. Бригада екстреної медичної допомоги супроводжує пасажирів у потязі до Києва, уточнив Калашник.
Після вибухів на Київщині «Укрзалізниця» повідомила про затримку низки потягів.
Генштаб: на фронті від початку доби зафіксували 114 російських атак
На фронті від початку доби 14 вересня зафіксували 114 російських атак, повідомив у зведенні станом на 16:00 Генштаб ЗСУ.
Найбільше атак було на Покровському напрямку. «Від початку доби окупанти здійснили 35 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Федорівка, Никанорівка, Мирноград, Родинське, Сухецьке, Промінь, Лисівка, Удачне, Новопідгородне, Молодецьке, Новоукраїнка, Філія, Дачне, Новоіванівка та в бік Новопавлівки. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили 29 атак, бої тривають», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Новопавлівському напрямку загарбники 15 разів йшли в наступ на позиції українських військ.
Бойові дії також відбувалися на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
31 серпня президент України Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
Вибух у поїзді на Фастівщині: у поліції повідомили, що розпочали розслідування
Поліція Київської області розпочала досудове розслідування за фактом вибуху на залізниці під Києвом, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
Правоохоронці кажуть, що у ніч проти 14 вересня на Фастівщині стався інцидент на залізниці. Близько 23:40 до поліції надійшло повідомлення про вибухи на станції між містами Васильків та Боярка.
«Прибувши на місце події, правоохоронці попередньо встановили, що вибух стався у вантажному вагоні, у результаті чого сталася пожежа. Працівники ДСНС ліквідували вогонь. Інформація щодо постраждалих до поліції не надходила», – зазначили у відомстві.
Також відомо, що слідчими за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за фактом порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту (ч. 2 ст. 276 Кримінального кодексу України). Досудове розслідування триває.
Згодом прем'єрка Юлія Свириденко розповіла, що уже повністю прибрані всі елементи пошкодженого рухомого складу, а вибухотехніки додатково перевірили очищені ділянки.
«Потяг, який був безпосередньо під час початку детонації на місці, затримувався на 4 години, станом на зараз скоротив затримку, вона становить одну годину. «Укрзалізниця» узгодила прискорений контроль з Держприкордонслужбою України та польською прикордонною службою – для збереження стикування», – розповіла вона.
Раніше голова Київської ОВА повідомив, що на Київщині сталась надзвичайна подія, внаслідок якої зафіксовано пошкодження залізничної інфраструктури у Фастівському районі. За його даними, трьом жінкам була надана медична допомога – гостра реакція на стрес. Бригада екстреної медичної допомоги супроводжує пасажирів у потязі до Києва, уточнив Калашник.
Відомо, що на час відновлювальних робіт поїзди далекого сполучення курсуватимуть в обʼїзд ушкодженої ділянки через Миронівку або Коростень.
Після вибухів на Київщині «Укрзалізниця» повідомила про затримку низки потягів. Внаслідок надзвичайної ситуації потяги, які курсують через станцію Боярка, змінять маршрут. Також кілька потягів об’їжджатиме пошкоджені ділянки.
Згодом у ЗСУ уточнили, що на Київщині сталась детонація боєприпасів у поїзді, який перевозив військовий вантаж.
«Росія має заплатити «конкретну ціну»: МЗС Чехії – щодо провокації з дронами у Румунії
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський відреагував на інцидент з дроном РФ, який 13 вересня порушив повітряний простір Румунії, про це йдеться у відповідному пості політика у соцмережі Х.
Чеський міністр заявив, що Росія продовжує провокувати країни НАТО, і вказав на інцидент, який стався минулої ночі в Румунії.
«Я не вірю в російські «помилки». Як союзники по НАТО, ми залишаємося пильними», – йдеться у повідомленні Ліпавського.
Він також наголосив, що Росія має заплатити «конкретну ціну» за провокації проти НАТО, тому Чехія підтримує посилення санкцій проти Москви.
Голова МЗС Чехії закликав союзників «зберігати єдність» і реагувати скоординовано, аби запобігти подальшій ескалації та захистити територіальну цілісність держав-членів Альянсу.
Увечері 13 вересня російські дрони вкотре залетіли на територію Румунії. За словами президента України Володимира Зеленського, дрон заглибився на територію Румунії на відстань близько 10 км і був у повітряному просторі країни НАТО близько 50 хвилин.
За даними польської влади, під час нічної атаки по Україні 10 вересня 19 російських дронів порушили повітряний простір Польщі, їх збили сили НАТО.
В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS і літаки-дозаправники, які спільно експлуатуються НАТО.
Міністерство оборони РФ стверджує, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю та безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
Натомість в уряді Польщі наголосили, що не сумніваються в тому, що російські дрони на її території опинилися навмисно, а не випадково.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками наради послів країн-членів альянсу заявив, що союзники по НАТО висловили солідарність із Польщею і засудили поведінку Росії.