У Чехії колишню вчительку засудили за поширення російської дезінформації про Україну
Суд у Празі засудив колишню вчительку Мартіну Беднаржову до семи місяців умовно з випробувальним терміном 20 місяців за поширення російської дезінформації про Україну, повідомляють Česká justice і ČTK.
У квітні 2022 року Беднаржова на уроці переконувала своїх 13-14-річних учнів, зокрема, в тому, що українські військові нібито відкрито сповідують неонацизм, здирають шкіру з російськомовних жителів країни і спалюють їх живцем, ішлося в обвинувальному висновку прокуратури.
Крім цього, як стверджується, вона говорила, що в Києві «немає війни». Учні у відповідь розповіли їй про кадри з палаючими будинками в Києві, які показують по чеському телебаченню. Беднаржова рекомендувала учням отримувати інформацію з інших джерел, заявивши, що чеське телебачення належить бізнесменові і філантропу Джорджу Соросу (що також не відповідає дійсності).
Після того як це відео опублікували, директор школи Рената Рідлова заборонила Беднаржовій виходити на роботу і хотіла її звільнити. Однак жінка заявила про непрацездатність і подала скаргу на керівництво школи через адвоката. Вона також вимагала покарати учня, який зробив відеозапис, оскільки, за її словами, він порушив шкільні правила. У підсумку Беднаржову звільнили.
В Окружному суді Праги у справі двічі ухвалили виправдувальний вердикт, але Верховний суд скасував рішення і вирішив переглянути справу.
Суддя Елішка Матяшова заявила, що Беднаржова зловживала своїм становищем вчителя, щоб поширювати оманливі тлумачення серед дітей, які не мали можливості критично відреагувати. Вона додала, що якби Беднаржова висловила ті ж погляди в приватному порядку, її б не переслідували. Сама Беднаржова підтвердила, що, як і раніше, дотримується висловленої думки і вважає судовий процес «політично мотивованим».
Це не перше таке рішення в Чехії. Раніше житель Чехії отримав шість місяців ув’язнення умовно, штраф і заборону на рік приїжджати до Праги за те, що прийшов на протест із символом Z і нашивкою угруповання ПВК «Вагнер». Його судили за аналогічною статтею.
У вересні 2022 року суд у Чехії оштрафував на 45 тисяч крон (1842 долари) депутата міста Брунталь Даніеля Макая за схвалення російського вторгнення в Україну. Приводом для справи стали кілька постів у соцмережах, де Макай називає російського лідера Володимира Путіна «красунчиком», висловлює надію на демілітаризацію «укрофашистів», а також пропонує вдарити по Україні ядерною бомбою.
Сирський: у травні українські дрони «уразили та знищили понад 89 тисяч ворожих цілей»
У травні українські військові за допомогою дронів різних типів уразили та знищили понад 89 тисяч цілей сил РФ. Про це за підсумками щомісячної наради з питань застосування та розвитку безпілотних систем за участю командирів бойових підрозділів повідомив 30 травня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
«Заслухав доповідь розвідки щодо формування в російській армії військ безпілотних систем та надходження нових зразків БпЛА і наземних роботизованих комплексів на озброєння окупантів. Зокрема, ворог копіює досвід Сил оборони України та активно масштабує свої безпілотні підрозділи. Тому ми маємо зберігати темп розвитку і постійно нарощувати спроможності, щоб бути на крок попереду», – написав головнокомандувач.
Також на нараді йшлося про розвиток безпілотних наземних комплексів.
«Вони на полі бою виконують логістичні функції, евакуюють поранених воїнів, здійснюють мінування, а також діють як бойові модулі. У порівнянні з 2024 роком ми в рази збільшили постачання таких комплексів у військові частини та наростили підготовку спеціалістів БпНК», – додав Олександр Сирський.
Масове застосування дронів різних типів стало одним із технологічних відкриттів повномасштабної війни, яку Росія з 2022 року веде проти України. Українські військові завдяки використанню цієї зброї змогли значною мірою компенсувати перевагу сил РФ у традиційних засобах ураження, зокрема, в артилерії.
Суддя Верховного суду живе в квартирі племінниці-громадянки РФ, яка не мала офіційних доходів на її придбання – «Схеми»
Суддя Верховного суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів мешкає в квартирі площею 205 квадратних метрів у Києві, власницею якої, як встановили «Схеми» (Радіо Свобода), є громадянка Російської Федерації. Це – племінниця судді Валентина Хорошавцева. Втім, ані вона, ані її родина, відповідно до отриманих журналістами даних пенсійного фонду РФ про їхні доходи, не мали достатніх офіційних коштів для придбання цього майна. У коментарі «Схемам» суддя Стефанів підтвердила, що квартира, де вона мешкає, належить її родичам із Росії, тоді як сама Хорошавцева заперечила, що купувала нерухомість в Україні.
У своїй майновій декларації за 2024 рік суддя Надія Стефанів вказала, що з 2020 року на умовах «позички» (безоплатно – ред.) користується квартирою площею 205 квадратних метрів. Власницею цього майна суддя зазначила «іноземну громадянку» Валентину Хорошавцеву.
«Схеми» з’ясували, що Хорошавцева є племінницею судді Стефанів та громадянкою Російської Федерації – там народилася та постійно мешкає, про що свідчать численні витоки з баз даних громадян РФ. Також дані її чинного російського паспорту обліковує російська Федеральна податкова служба.
Зареєстрована Валентина Хорошавцева в російському місті Томськ, де, відповідно до інформації новинних сайтів, за часів Радянського Союзу навчалася і працювала й її тітка, суддя Стефанів.
Згідно з отриманим «Схемами» витягом з державного реєстру нерухомості, квартиру в Києві громадянка Росії Хорошавцева придбала у 2016 році, коли Стефанів іще очолювала апеляційний суд Івано-Франківської області. Як встановили «Схеми», це майно розташоване в житловому комплексі бізнес-класу «Андерсен» в центрі столиці.
Вартість квартири, зазначена в декларації – 1,8 мільйона гривень, хоча за даними профільних сайтів з продажу нерухомості, ринкова вартість квартири такої ж площі на час купівлі становила понад 5 мільйонів гривень, майже утричі більше.
«Схеми» встановили, що не лише Стефанів, а й її донька Надія Микитин – теж суддя – живе в квартирі, якою володіє громадянка РФ Хорошавцева.
Микитин – суддя в Івано-Франківському окружному адміністративному суді. Мешкає вона у квартирі площею 98 квадратних метрів, яка належить її двоюрідній сестрі Хорошавцевій. Цю нерухомість в Івано-Франківську вона придбала у 2011 році у 23-річному віці. Тоді ж купила там і гараж. Коштували квартира та гараж, відповідно до даних держреєстру нерухомості, близько 400 тисяч гривень, що на той момент було близько 50 тисяч доларів.
У власності Хорошавцевої «Схеми» знайшли ще одну квартиру в Івано-Франківську, площею 102 квадратних метрів. Цю нерухомість вона придбала у 2014 році.
Досліджуючи фінансово-майновий стан Валентини Хорошавцевої, «Схеми» з’ясували, що вона не мала достатніх офіційних коштів для того, щоб придбати все це майно в Україні.
Згідно з даними пенсійного фонду РФ, які є в розпорядженні «Схем», Хорошавцева почала працювати з 2008 року. Відтоді і до 2016 року – час купівлі квартири, де мешкає суддя Надія Стефанів – офіційно вона заробила приблизно 1,6 млн рублів, що на той момент було понад 600 тисяч гривень. Цих коштів не вистачило б, щоб придбати квартиру, де живе суддя Верховного суду, ані за ціною, вказаною в декларації, ані за ринковою вартістю. Так само їх би не вистачило і на інше майно, яким Хорошавцева володіє в Україні.
Нині Валентина Хорошавцева працює на «Сибірському хімічному комбінаті», який, за даними українського аналітичного центру DixiGroup, виробляє «матеріали, що підтримують ядерний арсенал та систему озброєння Росії».
Мати Хорошавцевої, тобто рідна сестра судді Верховного суду, Оксана Хорошавцева, протягом восьми років, з 1998 по 2006, отримувала допомогу по безробіттю від російського центру зайнятості, а згодом влаштувалася на роботу до музичної школи у Томську. Її офіційних доходів також не вистачило б, щоб придбати ці чотири об’єкти нерухомості в Києві та Івано-Франківську.
У коментарі «Схемам» суддя Верховного суду Надія Стефанів підтвердила, що квартира, в якій вона мешкає, належить її племінниці, громадянці РФ. Хорошавцева та її родина нібито планували переїзд з Росії в Україну, тому продавали нерухомість у Томську, а з виручених коштів купували в Києві та Івано-Франківську. За словами судді, ці плани не реалізувалися через смерть її сестри. «Родичі вже хотіли переїхати, але вона померла, і це була трагедія», – повідомила Стефанів в коментарі.
Втім, як з’ясували «Схеми», це пояснення судді містить низку суперечностей.
Зокрема, таке: сестра судді Оксана Хорошавцева померла 7 січня 2016 року – про що свідчать дані нотаріальної палати РФ про відкриття спадкової справи – а київську квартиру, де мешкає Стефанів, племінниця судді придбала 7 червня 2016 року, тобто майже пів року по тому. Це суперечить твердженню Стефанів про те, що її родичі скасували переїзд з Росії до Києва саме через смерть її сестри.
Інша невідповідність – походження коштів. Пояснюючи звідки в її родичів з Росії гроші на нерухомість в Україні, суддя Верховного суду мала декілька версій.
По-перше, Стефанів зазначила, що гроші на квартири в Україні – від продажу нерухомості в Росії. Втім, «Схеми» не знайшли підтверджень тому, що Хорошавцева та родичі продавали майно в Росії, але встановили, що вони навпаки купували там нерухомість. Більше того, це відбувалося вже після того, як в них з’являлися квартири в Україні.
Житло в Івано-Франківську Валентина Хорошавцева придбала в серпні 2011 року. І тільки три місяці по тому, в жовтні, її батьки купили квартиру в Томську.
Своє житло в Росії у Валентини Хорошавцевої, згідно з отриманими «Схемами» документами, з’явилося лише в 2018-му. Вона взяла в іпотеку квартиру площею 60 квадратних метрів. Це житло втричі менше, ніж те, яке вона у 2016-му придбала в Києві, і де безоплатно мешкає суддя Стефанів, та майже удвічі менше, ніж те, яким вона з 2014 року володіє в Івано-Франківську і де мешкає донька Надії Стефанів, суддя Микитин.
По-друге, вона повідомила, що чоловік Валентини Хорошавцевої – бізнесмен. Однак, «Схеми» встановили, що він не є підприємцем і працював на «Сибірському хімічному комбінаті» разом з дружиною щонайменше з 2013 до 2020 року. Його заробітна плата у 2020 році становила майже 120 тисяч рублів на місяць (це на той час близько 40 тисяч гривень). Він їздить на автівці Ford Mondeo 2008 року та мешкає в квартирі в Сєверську Томської області на 95 квадратних метрів.
«Схеми» спробували повторно звернутися до судді Стефанів за розʼясненнями, але вона відмовилася від коментарів.
З питаннями про походження в її родичів коштів на нерухомість в Україні суддя Стефанів порадила звернутися до них самих.
У розмові зі «Схемами» власниця чотирьох обʼєктів нерухомості в Києві та Івано-Франківську громадянка РФ Валентина Хорошавцева заперечила придбання цього майна: «Абсолютно ніякі квартири я не купувала». Після уточнюючих запитань журналіста про родинні зв’язки з суддею Верховного суду Хорошавцева кинула слухавку. Так само вчинила й її рідна сестра Наталія Новікова.
Дочка судді, Надія Микитин, яка також мешкає у квартирі громадянки РФ Хорошавцевої – в Івано-Франківську – відмовилася коментувати «Схемам» обставини набуття її двоюрідною сестрою нерухомості в Україні. Вона запевнила, що повідомить про це 29 травня, під час співбесіди на посаду судді в апеляційну інстанцію. Втім, на засіданні Вищої кваліфікаційній комісії вона попросила, щоб дослідження майнових питань, які стосуються її родичів, проводили у закритому режимі без онлайн трансляції. Після співбесіди «Схеми» намагалися зв’язатися з Микитин телефоном, але вона не відповіла.
Адвокаційниця Карина Гасимова з громадської органзації DEJURE пояснює, що посадовці та судді подекуди оформлюють своє майно на родичів для того, щоб його «приховати» від контролюючих органів. Якщо ж номінальні власники ще й живуть за межами України, особливо в Росії – це, на думку Гасимової, додатково ускладнює перевірку джерел походження коштів.
«Суддя може сховати все це майно, яке, наприклад, могло бути здобуте незаконним шляхом, і записати його на родичів в Російській Федерації. В умовах повномасштабного вторгнення це досить така серйозна перевага, бо ми не можемо цю інформацію ніяк офіційно перевірити», – зазначила Гасимова.
За даними новинних сайтів, суддя Верховного суду Надія Стефанів отримала юридичну освіту в Томському державному університеті, який закінчила з відзнакою у 1984 році. Протягом двох років працювала слідчою у відділі внутрішніх справ міста Асино Томської області. У 1986 повернулася до України та влаштувалася юридичним консультантом на Івано-Франківщині, де прожила 30 років.
У 1990 році стала суддею Калуського райсуду. За 12 років перейшла до апеляційного суду Івано-Франківської області, який згодом очолила.
У 2014 році голова суду Стефанів частково підтримала «диктаторські закони» 16 січня, прийняті під час Революції гідності. Ці нововведення, згідно з оцінкою громадського руху «Чесно», «передбачали розширення можливості влади для покарання протестувальників, визнавали громадянське суспільство «екстремістами» та «іноземними агентами» тощо.
Суддя Стефанів тоді наголосила, що ці закони «виступають важливою передумовою для більш повної реалізації громадянами доступу до правосуддя і судового захисту ними своїх прав». Зокрема, Стефанів підтримала «заборону розголошення відомостей про місце проживання судді».
У 2017 році Стефанів була призначена суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, а у 2023 році тимчасово його очолювала до обрання нового голови.
На фронті відбулося 173 бої за добу – Генштаб ЗСУ
На фронті за добу 29 травня зафіксовано 173 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах два ракетних удари із застосуванням трьох ракет; 81 авіаційний удар, скинув при цьому 158 КАБ. Крім цього, здійснив 5882 обстріли, з них 85 – із реактивних систем залпового вогню, та застосував для уражень 2942 дрони-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили вісім районів зосередження особового складу та техніки, пункт управління, чотири артилерійські засоби та засіб ППО російських загарбників», – вказано у ранковому зведенні.
Понад половина боїв зафіксована на двох напрямках у Донецькій області – Покровському та сусідньому Новопавлівському.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 66 наступальних дій агресора в районах населених пунктів Зоря, Попів Яр, Малинівка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Троїцьке та Андріївка.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони зупинили 24 атаки на позиції наших військ поблизу населених пунктів Костянтинопіль, Багатир, Зелене Поле, Новопіль, Вільне Поле та Новодарівка», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«На Курському напрямку підрозділи Сил оборони України за минулу добу зупинили 26 атак російських загарбників. Крім цього, ворог завдав 14 авіаційних ударів із застосуванням 26 керованих бомб, а також здійснив 238 артилерійських обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема 11 – із реактивних систем залпового вогню», – інформують у Генштабі.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії повідомляє, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Чи втрутиться Трамп: якими можуть бути нові санкції США проти Росії
Президент США Дональд Трамп натякнув на можливість запровадити жорсткі нові санкції проти Росії. Це може статися, якщо терпіння Трампа вичерпається через опір Кремля спробав досягнути припинення вогню.
Чи таке справді може статися? І які можливі дії США?
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ у війні перевищили 986 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 986 080 своїх військових, зокрема 1140 – за останню добу, такі дані станом на ранок 30 травня навів український Генштаб.
У повідомленні також вказані дані щодо втрат РФ військової техніки:
- танки ‒ 10865 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22647 (+2)
- артилерійські системи – 28421 (+35)
- РСЗВ – 1398 (+1)
- засоби ППО ‒ 1172 (+1)
- літаки – 372
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 38070 (+71)
- крилаті ракети ‒ 3265
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 50089 (+74)
- спеціальна техніка ‒ 3902.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
18 тролейбусів пошкоджені після російського удару по депо в Харкові
Російські військові вісьмома безпілотниками типу «Шахед» уночі 30 травня атакували в Харкові депо, де ремонтували та обслуговували тролейбуси, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«У підсумку – постраждало не тільки комунальне підприємство, але й більш як 30 багатоквартирних будинків. Двом людям знадобилася медична допомога», – вказав Терехов.
Він відзначив, що комунальний транспорт розосереджений по Харкову, і це «врятувало нас від значно більших втрат».
«Але техніка, яка перебувала в ремонті, потрапила під удар: один тролейбус знищено повністю, ще 18 зазнали різних ступенів пошкоджень. Попри це міська транспортна система продовжує працювати. Харків’яни, як і раніше, користуються безкоштовним транспортом», – вказав міський голова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Канал схожий на пересохлу річку з кістками російських штурмовиків»: екіпаж дрона «Кажан» про бої у Часовому Яру
Бої за Часів Яр тривають вже більше року. За цей час російські війська так і не змогли повністю окупувати невелике місто. Понад те, навесні темпи просування армії РФ тут суттєво впали.
Як вдається стримувати сили агресора – кореспонденти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізналися у екіпажу важкого дрона «Кажан» 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, які тримають оборону в районі Часового Яру.
Келлог: США готові обговорити російську вимогу щодо нерозширення НАТО
Сполучені Штати визнають обґрунтованість російської стурбованості щодо розширення Північноатлантичного альянсу на схід і готові обговорювати з Москвою це питання. Про це в інтерв’ю телеканалу NBC News заявив спецпосланець президента США з питань України та Росії Кіт Келлог.
«Це питання Росія завжди порушуватиме. Вони говорять не тільки про Україну. Вони згадують і Грузію, і Молдову. І ми кажемо: добре, ми можемо обговорити припинення розширення НАТО до вашого кордону. Це їхній безпековий інтерес», – сказав Келлог.
За його словами, для США вступ України до НАТО наразі не перебуває на порядку денному.
«І ми не єдина країна, яка так каже. Я можу назвати ще чотири країни НАТО, які це підтвердять. А потрібно, щоб усі 32 країни погодилися на вступ», – наголосив спецпосланець Трампа.
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте за підсумками квітневого засідання Ради Україна – НАТО запевнив у незмінності підтримки оборонним союзом зусиль України із захисту від неспровокованої агресії Росії.
«Дозвольте мені ще раз підтвердити, що вони (Україна – ред.) мають бути в найсильнішій з можливих позицій», – сказав Рютте.
За словами очільника НАТО, Росія все ще залишається найбільшою загрозою для країн-членів альянсу.
На Харківщині через атаку дронів поранені дев’ять людей – влада
Дев’ять людей, серед яких двоє підлітків, поранені в Харківській області впродовж ночі 30 травня, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Ворог атакував ударними дронами село Василів Хутір Чугуївської громади. На цю хвилину відомо про вісьмох постраждалих, серед яких дві 16-річні дитини», – вказав він о 3:51.
Згодом чиновник додав, що 61-річна жінка постраждала внаслідок атаки безпілотників у Слобідському районі Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Федоров: двоє людей поранені через російську атаку на Запоріжжі
Російська армія атакувала цивільних FPV-дроном у Степногірській громаді, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров увечері 29 травня.
«49-річний чоловік та його 25-річний син дістали поранень у Приморському. По їхній автівці поцілив ворожий дрон», – заявив він.
Федоров додав, що поранені отримують необхідну медичну допомогу.
Вранці російські війська КАБами атакували село Верхня Тирса в Запорізькій області: загинули двоє людей, ще троє зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командування: на Покровському напрямку російські війська атакували 39 разів протягом дня
Українські війська продовжують давати відсіч спробам російської армії просунутися вглиб території України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 29 травня.
Від початку доби, за даними командування, на фронті відбулося 119 бойових зіткнень.
Зокрема, тривають дві атаки з чотирьох на Харківському напрямку і одна з трьох – на Куп’янському.
Російські війська сім разів намагалися наступати на Лиманському напрямку, на момент зведення тривають три сутички.
Бойові дії тривають Сіверському, Краматорському й Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 39 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Зоря, Попів Яр, Малинівка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Новосергіївка, Удачне, Троїцьке та Андріївка. Дотепер триває п’ять боєзіткнень», – йдеться в зведенні.
Ще 21 боєзіткнення штаб зафіксував на Новопавлівському напрямку, два з них тривають.
Бої точилися на Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Курському напрямку, за даними командування, Сили оборони протягом доби відбили 11 атак російських загарбників, ще 10 боєзіткнень досі тривають.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії днями повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
«Люблять годинами обговорювати деталі»: ексголова МЗС про тактику переговорників від Росії
У Празі 29 травня відбулася організована Чеським радіо конференція «Правда у русі», на якій журналісти обговорювали загрози та наслідки дезінформації.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, гостем української панелі був колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. У своєму виступі онлайн він, зокрема, поділився власним досвідом перемовин із представниками Росії.
«Російська дипломатія відома своєю увагою до деталей. Вони люблять годинами обговорювати деталі, моделювати різні сценарії. Якщо вони мають на меті занурити переговори в глухий кут, не сумнівайтеся, вони будуть займатися нескінченним обговоренням деталей. По-друге, якщо російська делегація хоче не домовитися, а імітувати готовність до переговорів, вона буде пропонувати, розбивати будь-який процес на багато етапів», – розповів ексочільник МЗС.
Кулеба додав, що російські переговірники завжди демонструють впевненість у спроможності Москви досягти власних цілей:
«Починаючи з 2014 року і дотепер, полягає в тому, що російські переговірники завжди демонструють силу і свою 100% впевненість у здатності Росії досягти своїх цілей. Вони ніколи, на відміну від західних дипломатів і політиків, не дозволяли собі ні на секунду повірити, почати думати, що Росія не вірить у те, чого вона намагається досягти».
У конференції також брав участь письменник та журналіст Пітер Померанцев, який вказав на гібридність та небезпеку інформаційної війни Росії проти України та всього заходу. Журналіст зауважив це на прикладі затримання українців за підозрою в підпалі майна, пов’язаного з прем’єром Великої Британії.
«Це дуже схоже на гібридні операції, але з інформаційною складовою. Схоже, що вони наймають українців для здійснення нападів в Європі. По-перше, вони хочуть залякати британців. Вони хотіли сказати: «Ви збираєтеся воювати з нами? Ми вас дуже налякаємо». Але в той же час – це інформаційна операція, тому що, використовуючи українців, вони змушують людей боятися українських біженців», – сказав Померанцев у коментарі Радіо Свобода.
16 травня в Стамбулі відбулися переговори між Україною і РФ. Російську делегацію очолював помічник президента РФ Володимир Мединський. Разом із ним Путін відправив на переговори заступника міністра закордонних справ Михайла Галузіна, начальника Головного управління Генштабу ЗС РФ Ігоря Костюкова, заступника міністра оборони Олександра Фоміна і чотирьох «експертів».
Значного прогресу сторони досягти не змогли, однак тоді був узгоджений обмін полоненими у форматі тисяча на тисячу. Останній етап обміну завершився 25 травня.
Обидві сторони сіли за стіл переговорів уперше за три роки. Україна вимагала 30-денного припинення вогню. Проте російська сторона досі не відмовилася від своїх територіальних зазіхань – визнання свого суверенітету над чотирма українськими областями, жодну з яких її сили не контролюють повністю, Москва називає умовою початку дискусії про припинення вогню.
Вікторія Рощина посмертно отримала спеціальну відзнаку від «Честі професії»
Конкурс «Честь професії» 29 травня провів церемонію нагородження переможців 2025 року.
На початку церемонії було оголошено спеціальну номінацію від Наглядової ради конкурсу «За відданість професії за найтяжчих умов». Її посмертно отримала журналістка Вікторія Рощина.
Читайте також: Народні депутати просять президента присвоїти Рощиній звання Героя України
«Вікторія, незважаючи на ризики смертельної небезпеки, займалася висвітленням воєнних злочинів та порушень норм гуманітарного права на окупованих територіях», – прокоментували організатори.
Переможцями за основними номінаціями стали:
- «Найкраще інтерв’ю» – Юлія Тимошенко за матеріал: «Віра Агеєва про національну літературу, «донецьких пацанів» і фемінізм»
- «Найкращий репортаж» – Андрій Дубчак та Надія Карпова за матеріал: ««Наразі безславні». Колишні в’язні розповіли, навіщо вступили в ЗСУ»
- «Найкращий воєнний репортаж» – Олександр Магула, Анастасія Іванців, Анастасія Ісаєнкова за матеріал: «Життя і смерть у соняшниках. Репортаж з Покровського напрямку»
- «Найкраща аналітика»: Святослав Хоменко за статтю «Проблема п'яти років. Чи загрожує щось легітимності Володимира Зеленського після 20 травня?»
- «Найкраще розслідування» – Олеся Біда, Максим Якобчук, Костянтин Нечипоренко, Мирослава Чаюн, Євгенія Моторевська за матеріал: «Він прийшов знову. Зґвалтування під час війни. Називаємо імена військових рф»
- «Найкраща публіцистика» – Олександр Дьомін, Діана Лановець та Ірина Костишина за матеріал: «В’язень слова»
До короткого переліку премії, оголошеного 12 травня, потрапили два матеріали журналістів Радіо Свобода в номінації «Найкраще розслідування»:
- «Буча. Хто вбивав і катував? (серія розслідувань про масові вбивства)» – автор Дмитро Джулай, графіка – Євген Лубчак, продюсер Владислав Яцків. Йдеться про дві частини фільму-розслідування, в яких детально досліджуються обставини розстрілів і називаються імена російських військових, які можуть бути причетними до вбивств полковника СБУ Олексія Теліженка і самооборонця Олексія Побігая.
- «Як Україна втратила мільярд. Російський бізнес відійшов у приватні руки, попри санкції. Називаємо причетних» – авторка Ольга Івлєва, редакторка Кіра Толстякова, керівниця проєкту «Схеми»: Наталка Седлецька, Схеми: корупція в деталях, Радіо Свобода. Журналісти «Схем» з’ясували, що російський бізнес в Україні вартістю 1 мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО й арешти, у 2024 році перейшов до нового приватного власника в обхід держави, яка не проконтролювала збереженість заблокованих активів і не скористалась механізмом конфіскації активів підсанкційного бізнесмена із російським паспортом Ігоря Наумця.
Загалом у 2025 році журі конкурсу отримали 870 матеріалів.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко в жовтні 2024 року повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Голова Сумської ОВА розповів про бойові дії в прикордонних районах області
Обстановка в Сумській області залишається «складною, але контрольованою», повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров увечері 29 травня.
Він зазначив, що щодня перебуває на зв’язку з військовими, силовими службами, рятувальниками та місцевими громадами.
«Станом на вечір 29 травня оперативна обстановка залишається складною, але контрольованою. Активні бойові дії тривають на окремих ділянках кордону, зокрема поблизу населених пунктів Хотінської та Юнаківської громад. Противник діє малими групами, намагається проникати в прикордонні села та закріпитися», – повідомив Григоров у своїх соцмережах.
«Це треба зробити оперативно і масово»: як ЗСУ здолати російські «війська дронів»
Дронова загроза уздовж усієї лінії фронту зростає день від дня. Піхотинцям наразі складно не те що утримувати – а навіть дістатися до позицій через засилля російських ударних безпілотників, кажуть бійці. Через загрозу з неба значно ускладнене постачання та евакуація поранених. І в цей час – у Росії нарощують виробництво БПЛА та створили, за прикладом України, новий рід військ – війська безпілотних систем.
На тлі цього військові та аналітики закликають масштабувати боротьбу з БПЛА в українському війську. Що це означає? Досліджують Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Одним із серйозних факторів бойового успіху» назвав дрони президент РФ Володимир Путін наприкінці квітня 2025 року.
«Усі плани з нарощування виробництва цих дронів будуть, безумовно, виконані. На них дуже чекають на лінії бойового зіткнення», – запевнив очільник Кремля.
Далі читайте тут
Зеленський про небажання Кремля передати «меморандум»: роблять все, щоб зустрічі були пустими
Росія не передала Україні й партнерам свій варіант так званого меморандуму щодо умов припинення вогню, заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, це свідчить про бажання Кремля зробити переговори «пустими».
«Росія затягує війну і робить усе, щоб просто обдурити країни, які ще намагаються впливати на Москву словом, а не тиском. Слова з Москвою не працюють. Навіть так званий «меморандум», який вони обіцяли й начебто більш ніж тиждень готували, досі ніхто не бачив. Україні не передали. Нашим партнерам не передали. Навіть Туреччині як країні, яка приймала першу зустріч, теж не передали нову адженду. Хоча обіцяли абсолютно протилежне, і передусім вони обіцяли це Сполученим Штатам Америки, президенту Трампу. Черговий російський обман. Все вони роблять, щоб зустрічі були пустими», – заявив президент у вечірньому зверненні 29 травня.
За його словами, це є ще однією причиною, «щоб були достатні санкції – достатній тиск на Росію».
Читайте також: «Дізнаємося за два тижні»: Трамп про те, чи Путін, на його думку, хоче завершити війну
Напередодні із закликом до Росії передати Україні свій проєкт меморандуму щодо умов припинення вогню виступив голова МЗС України Андрій Сибіга.
Він сказав про це після того, як очільник МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що російська сторона нібито завершила роботу над меморандумом щодо мирного договору з Україною, і запропонував Україні зустрітися для другого раунду переговорів у Стамбулі 2 червня.
КНДР направила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами – звіт
Північна Корея від вересня 2023 року поставила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами, сприяючи таким чином російським ударам по Україні, зокрема по критично важливій інфраструктурі, заявила в своєму звіті, оприлюдненому 29 травня, Багатостороння група з моніторингу санкцій, до якої входять 11 країн.
Поставки, зокрема, включали дев’ять мільйонів артилерійських снарядів і понад 100 балістичних ракет, поставлених у 2024 році, йдеться у звіті.
Підтверджуючи оцінки західної розвідки, група також зауважила, що Пхеньян у 2024 році направив до Росії понад 11 000 військовослужбовців.
У відповідь Росія «підтримала ракетні програми Північної Кореї, надаючи зворотний зв’язок щодо даних про ракети, що привело до покращення характеристик їх наведення», йдеться у повідомленні.
Ракетний удар РФ: Синєгубов повідомляє про вибухи в передмісті Чугуєва
Російська армія атакувала Харківську область двома ракетами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 29 травня.
«Вибухи пролунали в передмісті Чугуєва. Інформація про постраждалих та наслідки влучання уточнюється», – заявив він.
Синєгубов додав, що російські війська «не припиняють терор мирного населення Харківщини», і закликав не ігнорувати сигнали тривоги.
Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про вибух, який було чутно в обласному центрі. Згодом він уточнив, що під ударом була Харківська область.