У столиці Хорватії відбувся перший парламентський саміт «Кримської платформи 2022». У ньому взяли участь 43 делегації з країн Європи, також приїхала спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі. Чим важливий саміт? Які рішення ухвалили? І чому досвід Хорватії важливий у деокупації та реінтеграції Криму?
Участь Ненсі Пелосі, переговори щодо допомоги Україні
Ненсі Пелосі обіймає третю за політичною вагою посаду в США, після президента та віцепрезидента країни. На саміті «Кримської платформи 2022», за словами американської спікерки, її надихнули малюнки українських дітей, зроблені ними після 24 лютого. У виступі Пелосі на «Кримській платформі» пролунав чіткий меседж.
Усі ми тут зобов'язалися підтримувати Україну та український народНенсі Пелосі
«Використання зґвалтувань, викрадень, інших звірств, викрадення дітей, як зброї війни – це за межею цивілізованої людської поведінки. Атаки на громадську інфраструктуру – це воєнні злочини.
Остання атака Путіна загострила війну, яку він почав і яку він програє. Усі ми тут зобов'язалися підтримувати Україну та український народ. Ми визнаємо його мужність у Криму та на інших територіях, які Путін намагався незаконно анексувати. І ми продовжуватимемо робити це до перемоги», – заявила Ненсі Пелосі під час свого виступу на «Кримській платформі».
На візит Пелосі дуже чекали, – розповіла в інтерв’ю польським і українським журналістам маршал сейму Польщі Ельжбета Вітек. Глава польської делегації підтвердила, що на «Кримській платформі» обговорювалися питання надання Україні військової допомоги. Візит Пелосі, натякнула Вітек, має підштовхнути деяких партнерів України в ЄС бути активнішими.
було б добре, якби кожна країна, відповідно до свого ВВП, передавала військову допомогу УкраїніЕльжбета Вітек
«Знаю, що тут голови парламентів дуже чекали на візит Ненсі Пелосі, тому що це означає, що США, як найсильніший партнер, є гарантом того, що ми будемо спільно й солідарно діяти на користь України. Тому мова йде про те, що такі країни як Польща, Чехія чи країни Балтії, які дійсно мусять наздоганяти інші країни економічно, тим не менш надають надзвичайно велику фінансову, військову і гуманітарну допомогу.
Отже, країнам, які мають більш розвинені економіки, варто теж долучатися до цього. Пам’ятаймо, що російська армія одна, тоді як країн в НАТО 30. В зв’язку з цим, було б добре, якби кожна країна, відповідно до свого ВВП, передавала військову допомогу Україні», – заявила в кулуарах саміту Ельжбета Вітек.
Досвід Хорватії. Операція «Буря» для Криму?
Загреб для проведення саміту обрали не випадково. Хорватія має досвід успішної деокупації та реінтеграції територій. 1991-го сербські об'єднані сили захопили деякі регіони Хорватії. Лише за чотири роки, провівши військову наступальну операцію «Буря», хорвати відвоювали своє і згодом знову встановили свої порядки.
«Схожість з Україною в тому, що в Хорватії був сепаратистський регіон Країна, до якого входила Східна Славонія, яка проголосила себе окремою державою. І це було предметом переговорів, першої сесії переговорів, у яких я брав участь. Насправді, я був творцем плану щодо пропозиції автономії цьому регіону. Співавторами були Росія, ЄС та ООН. Але досягти цього не вдалося, тому що сербська сторона взагалі відмовилася брати участь у переговорах», – розповів експосол США в Хорватії та посередник під час підписання Ердутського договору 1995-го, який поклав край війні в колишній Югославії Пітер Вудард Гелбрейт.
Досвід Хорватії вже вивчається українською стороною, – каже дипломат і заступник голови офісу президента України Ігор Жовква. Україна враховує історію Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії для створення Міжнародного трибуналу AD HOC щодо воєнних злочинів Росії.
Тому все можливе для того, щоб притягнути винних і, насамперед, керівництво агресора до відповідальності ми робитимемоІгор Жовква
«AD HOC – це означає спеціальний, створений для цього конкретний кейс. Тому дійсно він покликаний покарати тих, кого не можна дістати іншими відповідними правовими механізмами. Тому все можливе для того, щоб притягнути винних і, насамперед, керівництво агресора до відповідальності ми робитимемо. Адже існуючі механізми, як Міжнародний кримінальний суд чи суди національної юрисдикції, на жаль, не мають такої можливості повною мірою притягнути до відповідальності за злочин агресії саме тих, хто найбільше відповідає за нього», – вважає Ігор Жовква.
Варіантів створення такого трибуналу декілька, – пояснює Ігор Жовква. Це може бути міжнародна угода або суди на майданчику однієї з міжнародних організацій, наприклад ООН. 20 жовтня за ідею створення такого трибуналу проголосував парламент Нідерландів. Зараз українські політики та дипломати використовують приклад Криму, щоб пояснити, що відбувається на інших окупованих територіях.
Крим і спроба його окупувати не легітимно, він зрозуміліший був завжди для наших партнерів, ніж ДонбасМарія Мезенцева
«Саме на кримський кейс ми посилаємося постійно. Я маю бути тут дуже прямолінійною, не дипломатичною. Крим і спроба його окупувати не легітимно, він зрозуміліший був завжди для наших партнерів, ніж Донбас. І це вже факт. Донбас більше почали розуміти. Це те, що я особисто спостерігаю вже з лютого поточного року. Коли ми мали таку прогресивну і сміливу ідею записати в останню резолюцію ПАРЄ статус Росії, як режиму терористичного, ми посилалися на Крим», – розповідає голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева.
Україна повинна бути готова до деокупації Криму
Вперше на дискусійних панелях «Кримської платформи» обговорювали практичні проблеми післявоєнного життя. Зокрема, як налагодити життя у Криму після деокупації півострова.
«Наприклад, скільки поліцейських? Якими силами мають працювати прокурори, суди? Як відновлюватиметься, яка буде адміністрація? Зрозуміло, що вона буде воєнною. Але, скажемо так, хто ці люди? Наприклад, в Луганській області вже призначено людей, які очолюватимуть військові адміністрації на місцях після того, як Луганська область буде деокупована.
У Криму такого призначення ще немає. Тобто, все це потрібно зробити, щоб у момент, коли військові звільнять Крим, вже були готові вчителі, медики, люди, які очолюватимуть адміністрації, люди, які займатимуться фіксацією військових злочинів», – пояснює заступниця голови Центра стратегічних комунікацій, екс-заступнция міністра оборони України та співавторка Стратегії деокупації та реінтеграції Криму Аліна Фролова.
Досі не визначено кого і за якими критеріями вважати колаборантами. Що таке співпраця з окупаційними військами? Або ж якою мовою викладати в кримських школах? За вісім років на півострові народилися діти, які, можливо, й не чули української мови.
«Відповідно до закону, у нас мова викладання це українська. Всі діти, які там зараз шкільного віку, вони не розуміють української. Якщо тільки там батьки не давали їм цю мову. Тому що вони виросли в середовищі, яке було російськомовним. Відновлення прав у Криму. Що робити з угодами, укладеними під час окупації?
Що робити з дітьми, які народилися з так званою російською, тобто, не набули українського громадянства, права народження. Що робити зі змішаними шлюбами? Ті росіяни, які переїхали після 2014 року та одружилися з громадянами України? Це все людські історії, ними потрібно займатися», – каже Аліна Фролова.
«Евакуація» культурних цінностей з Криму і нові санкційні списки
Іще одна проблема про яку говорили на Кримській платформі – вивезення культурних і історичних цінностей з окупованих територій. Так звану евакуацію музейних експонатів проводять і в Криму, – вважає заступник голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Фактично відбувається крадіжка українських культурних цінностей із музеївЄвгенія Кравчук
«Фактично відбувається крадіжка українських культурних цінностей із музеїв. У Криму є 26 музеїв українських та 5 заповідників національно-історичних. Фактично кількість експонатів не менше мільйона, двохсот тисяч. І ось ці експонати росіяни просто, прикриваючись тим, що потрібно проводити евакуацію, вони можуть їх вкрасти», – переконує Євгенія Кравчук.
На саміті говорили й про створення ще одного санкційного списку. На думку Євгенії Кравчук, до нього мають увійти керівники російських музеїв та науковці, які займаються вивезенням історичних цінностей із окупованих територій України. Ці люди під санкціями в Україні, але не в США та ЄС.
Директор Ермітажу навіть це називає культурною спецоперацієюЄвгенія Кравчук
«Фактично Ермітаж як музей та РАН вони влаштовують розкопки, вони називають це розкопками. Фактично вони з одного боку крадуть все, що можуть, а з іншого боку вони пошкоджують. Більше того, директор Ермітажу навіть це називає культурною спецоперацією. Так! Вони повинні бути так само в санкційних списках, вони повинні бути настільки токсичні, щоб просто ніхто інший не хотів бути з ними поруч, мати там свою емблему на цих виставках», – вважає Євгенія Кравчук.
Доля корінних народів Криму і питання автономії півострова
Доля корінних народів Криму теж не вирішена і це стало предметом обговорення на саміті. Закон «Про корінні народи України» ухвалений, але він поверховий і не деталізований, – пояснюють в МЗС.
«Він рамковий, він широкий. Він не регламентує практичного боку того, що таке корінні народи? Які політичні права вони мають? Які мовні права? Це рамковий закон, а тепер його потрібно доінтерпретувати. Що це означає та які наслідки правові має цей закон? Тобто регламентувати його іншим законом «Про статус кримськотатарського народу, про його органи управління», – каже перша заступниця міністра МЗС Еміне Джеппар.
Також потрібно вдосконалити статус автономії Криму у складі України, – переконані в Меджлісі.
Статус автономії Криму має бути вдосконаленийРефат Чубаров
«Законодавство України нарешті спрямоване на те, щоб забезпечувати реальну рівноправність усіх, хто житиме в Криму, включаючи його корінний народ, корінний народ кримськотатарський. Ми виходимо з того, що статус автономії Криму має бути вдосконалений і в ньому мають бути присутні правові механізми, які однаково сприятимуть спільному управлінню Кримом усіх складових кримського суспільства: кримських татар, етнічних українців, людей інших національностей», – вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
До Загреба приїхала дружина фрілансера проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Владислава Єсипенка, засудженого в окупованому Криму. На одному із засідань суду Владислав розповідав про тортури. У лютому його засудили до шести років колонії та штрафу у справі про незаконне зберігання та перевезення вибухової речовини. Наразі Владислав Єсипенко відбуває покарання в колонії у Керчі.
Якщо ми про них не забуваємо, говоримо, то їхні шанси на повернення додому виростаютьКатерина Єсипенко
«Для нас, передусім, це такий політичний майданчик, де ми можемо говорити про політв'язнів і давати їх кейсам більше публічності, що, як ми знаємо, рятує їхнє життя в неволі, у російській в'язниці. І для того, щоб їхні імена та прізвища звучали ще більше. Тому що, якщо ми про них не забуваємо, говоримо, то їхні шанси на повернення додому виростають», – розповідає Катерина Єсипенко.
Чи вдасться Україні звільнити Крим у 2023 році?
Чи можливо звільнити Крим наступного року і чи може Україна повернути свої території до кордонів 1991 року, ми запитали учасників саміту.
Рефат Чубаров: «Зрозуміло, ми хочемо і ми робитимемо все для того, щоб уникнути кривавих таких битв на території півострова, але все покаже хід цієї війни. Оскільки розглядається, що звільнення Криму відбуватиметься десь на останніх етапах російсько-української війни і на той момент Росія матиме дуже багато внутрішніх проблем. Я особисто не виключаю, що звільнення Криму відбуватиметься, зокрема й, через такі переговорні процеси, які більше нагадуватимуть акти капітуляції Росії».
Ми говоримо про повернення до наших кордонів 1991 рокуМарія Мезенцева
Марія Мезенцева: «Нам уже нічого втрачати. Україна де-факто вже виграла цю війну, але нам потрібно довести це до логічного завершення. Як зазначає президент Зеленський, ми не говоримо вже про статус-кво до 24 лютого, а ми говоримо про повернення до наших кордонів 1991 року».
Для української нації знадобилося 8 років для того, щоб ми зрозуміли, що це ворогЕміне Джеппар
Еміне Джеппар: «Я усвідомлюю, це моє особисте таке спостереження, що РФ не зможе утримувати свій федеративний склад, що РФ буде роздроблена, що суб'єкти заявлять про себе і ці процеси ми вже бачимо дезінтеграційні. Кримський урок має бути вивчений, а він про те, що з агресором не можна домовлятися, а він про те, що ми з 2014 року вдавали, що можна знайти мову, яку почує Путін чи лідера, якого почує Путін. Але 24 лютого вбило всі ці міфи та очікування світу, який намагався балансувати й шукати переговорні формати. Це, фактично, усвідомлення, що таке РФ. А для нас, колективно, для української нації знадобилося 8 років для того, щоб ми зрозуміли, що це ворог.
Аліна Фролова: «Я в цьому переконана. Дивлячись на ті результати, які показують наші військові, я бачу, що, справді, та перспектива, яку зображено паном Будановим, вищим військовим керівництвом, вона абсолютно реальна. Тобто перспектива Нового року і там плюс-мінус кількох місяців. Вона абсолютно реальна, досяжна. Війна є війна, звичайно, можуть бути непередбачувані події, але ми бачимо за всіма ознаками, що плани нашого військового керівництва командування, вони здійснюються. І я не маю жодних причин цьому не довіряти».
Ймовірне майбутнє Криму — або, як заморожений конфлікт, на даний момент, або, можливо, як предмет переговорівПітер Вудард Гелбрейт
Пітер Вудард Гелбрейт: «Я думаю, що Україні буде дуже важко повернути Крим військовим шляхом, навіть без загроз Росії застосувати ядерну зброю, яка була б катастрофічною. Ймовірне майбутнє Криму – або, як заморожений конфлікт, на даний момент, або, можливо, як предмет переговорів, але я думаю, що ми також повинні визнати, що реально ця війна закінчиться, коли росіяни вирішать її закінчити, і вони вирішать покінчити з ним, усунувши, людину, яка її розпочала. Ви знаєте, Путін жорстка та сильна людина. І немає нічого гіршого для сильної людини, ніж розпочати війну та програти її. Зрештою має бути якийсь переговорний процес. Але цього не станеться, я думаю, поки Путін буде при владі. Але знову ж таки я просто не думаю, що його терпітиме російський народ чи його оточення».
За підсумками саміту його учасники підписали резолюцію. Зобов'язалися підтримувати Україну, допомагати повернути її території в рамках кордонів 1991 року та працювати над ефективністю санкцій проти Росії. Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук пообіцяв, що наступний парламентський саміт «Кримської платформи» відбудеться у звільненому українському Криму.
