Уперше за роки війни Росії проти України стало відомо про випадок, коли російський суд виніс вирок військовослужбовцю за «поразницькі розмови».
Загалом у першому півріччі 2025 року за статтею про «воєнні фейки» (207.3 КК РФ)російські суди винесли вироки стосовно 45 осіб – за два роки це число збільшилося у 2,5 раз. Такі дані, зібрані проєктом «Окно», цитує Російська служба Радіо Свобода.
У квітні 2025 року до 5,5 років колонії було засуджено прапорщика російської армії Сефербега Гаджиєва. За словами рідних, він «просто розповідав солдатам про реальний стан справ у «ДНР»».
Російський суд першої інстанції «встановив», що Сефербег Гаджиєв «вів поразницькі розмови з товаришами по службі» 7 та 11 вересня минулого року. Тоді він був начальником зміни взводу військової військової комендатури та очолював караул, що охороняв склад однієї з частин, дислокованих у Ростові-на-Дону, пише «Коммерсант».
Як сказано в судових документах, «бажаючи налякати підлеглий йому особовий склад з числа караулу, він вирішив ввести його в оману щодо виконання завдань Спеціальна воєнна операція (СВО) – так у Росії називають повномасштабну війну проти України».
У липні 2025 року суд замінив покарання та призначив Гаджиєву штраф. Суддя заявив, що врахував наявність малолітньої дитини, але родина прапорщика впевнена, що справа в іншому: «Армії не вистачає солдатів».
У вересні прапорщик ненадовго повернувся додому, але потім знову поїхав на фронт.
Із так званим «поразництвом» («пораженчеством» – рос.) радянські силовики активно боролися у роки Другої світової війни. Вироки виносили в межах статті 58-10 Кримінального кодексу РРФСР (контрреволюційна пропаганда й агітація). Аналіз вироків показує, що «контрреволюційна пропаганда й агітація» найчастіше була пов’язана, якщо користуватися термінологією тих років, із «поширенням поразницьких настроїв, розхвалюванням німецької техніки, порівнянням якості харчування наших бійців і фашистів, сумнівами у правдоподібності повідомлень «Радінформбюро», спробами зганьбити колгоспний лад, поширенням думок, спрямованих на дискредитацію заходів партії й уряду в різних галузях діяльності». Найбільший сплеск контрреволюційного «інакомислення» припадає на 1942 рік, коли за антирадянську агітацію та пропаганду лише військовими трибуналами було репресовано 52 254 особи. Дві третини з них звинувачувалися в поразницьких настроях. 7940 осіб розстріляли.
«Ризикуватиме життям, щоб на штраф «заробити»»
Прапорщика Сефербега Гаджиєва за слова про те, що ЗСУ «воюють успішніше» за російську армію, визнали винним за статтею 207.3 ч.2 – оголосивши їх «поразницькими розмовами» з використанням службового становища.
Гаджиєв «повністю визнав свою провину».
За словами його дядька Мурада, племіннику закидали, що він нібито навмисно видавав свої особисті оцінки за істину:
«Там було про те, що він «демонстрував обізнаність про стан справ на фронті й тим самим прямо підривав бойовий дух товаришів по службі». Тобто не фейки якісь, так? Правду говорив! Тільки незручну для командирів. Розмови були винятково приватними, а не так, що він вишикував підлеглих на плацу й давай їм «підривати бойовий дух». Це було-то лише двічі – у вересні, коли в караулі стояли (Гаджиєв був начальником зміни взводу військової комендатури). І він навіть знає, хто на нього «настукав». Бачите, як небезпечно – самому військовому товаришам правду говорити»
За словами співрозмовника «Окна», Сефербег був невдоволений тим, як командування організувало штурми на Донецькому напрямку.
– Вони [продержавні ЗМІ] оголосили скрізь про захоплення чергового села , а насправді – ну, не зайняли його ще наші. І так постійно було – вони бігли попереду паровоза, просто брехали – і гаубиці американські підбили, і станцію РЕБ. А наш обурювався – звідки ви про сім авто й 800 солдатів (убитих) знаєте, якщо розвідки навіть для штурму свого ж немає? Вони йдуть наосліп і на півдорозі на відкритій дорозі їх обстрілюють дрони – вони навіть не зустрічають ні солдатів, ні танки – їх громлять безпілотною технікою, – каже родич Гаджиєва.
За його словами, приблизно в той же час ЗСУ провели масовану атаку дронами по території Росії й прапорщик був дуже стурбований безпекою родини. Сам Гаджиєв у той момент був не на фронті, а перебував при частині в Ростові-на-Дону – у караулі, що охороняв склад.
– Він пішов на війну сам, ніхто його не тягнув, але він був шокований від того, як командування поводиться, як атаки організовують. Зізнався, що просто руки опускаються й нічого йому вже не хотілося, – каже родич Гаджиєва.
На питання, навіщо тоді в серпні 2025 року Сефербег погодився на повернення в армію в обмін на пом’якшення покарання – термін у 5,5 року йому замінили на штраф у 3 мільйони рублів (з урахуванням відбутого в СІЗО штраф зменшили до 2,5 мільйонів рублів), Гаджиєв-старший відповідає просто: «Все одно б змусили повернутися на фронт, тільки вже з колонії та силою».
За його словами, серед «аргументів» командири згадували, що за цією статтею (207.3 ч.2 п.«а») покарання можна збільшити «й до 10 років».
У підсумку рішення гарнізонного суду Ростова про ув’язнення скасувала апеляційна колегія Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, вона ж призначила штраф і повернула військове звання.
– Йому дали кілька днів у вересні [побути з родиною], потім знову забрали. Батьки вже старі, мабуть, не дочекаються. Дитина зовсім крихітка, батька не запам’ятала, – каже знайома родини Гаджиєвих із Ростова-на-Дону Аміна (ім’я змінене для безпеки співрозмовниці). – Зараз ризикуватиме життям, щоб на штраф «заробити», а сім’я – на пенсію батьків жити. Навряд чи його знову в караул повернуть, напевно – вже у штурмовики.
«Фейки з використанням службового становища»
За словами співрозмовників нашої редакції, захист російського прапорщика намагався кваліфікувати його розмови за набагато м’якшою першою частиною (ст. 207.3 КК РФ), яка передбачає до п’яти років колонії, але безуспішно. Частина друга містить кваліфікацію злочину, вчиненого особою з використанням свого службового становища або групою осіб, або з корисливих мотивів, або з мотивів ненависті до будь-якої соціальної групи. Це обтяжує ступінь провини й, відповідно, міру покарання.
– Адвокат, бажаючи пом’якшити вирок, наводив як аргументи й благодійну допомогу, яку племінник надавав нужденним дітям, і медалі всі, грамоти, батьків старих, але реально судді прокинулися лише після слів про його готовність поїхати на «СВО». Тоді відразу визнали – і що розмову першим почав не він, і що бесіди були особисті. Але обвинувачення на першу частину міняти все одно відмовилися, – каже родич Гаджиєва.
Саме за другою частиною статті про «воєнні фейки» кількість засуджених у РФ зростає в геометричній прогресії: порівняно з 2022 роком – в 11 разів, з 2023 роком – удвічі.
Так, за статистикою судового департаменту при Верховному Суді Російської Федерації, у 2022 році в Росії засудили 6 осіб за статтею 207.3 ч.2 КК РФ – усі є жителями Росії. Серед них – лише одна жінка. Четверо із засуджених – віком від 30 до 39 років. П’ятеро – з вищою професійною освітою. Троє – державні та муніципальні службовці.
У 2023 році за цією ж частиною статті 207.3 засуджено 33 особи (серед них 31 росіянин і 2 «жителі іншої місцевості»). Більша частина засуджених – 15 осіб – також віком 30-39 років, ще 14 – віком від 50 до 59 років.
У 2023 році за цим обвинуваченням засудили перших військових – «військовослужбовці за призовом або контрактом».
У 2024 році за «фейки, що поширюються з використанням службового становища, групою осіб, з мотивів національної або політичної ненависті», засудили вже 67 осіб. З них 58 – постійні жителі Росії. 22 засуджених – віком від 30 до 39 років, 20 – віком від 40 до 49 років, 13 – від 50 до 59 років.
Минулого року засуджений лише один військовий, але також 3 чиновники й шестеро – простих робітників. Більша частина засуджених із вищою професійною освітою – 47 осіб.
Правозахисники зазначають, що, скоріше за все, закидати більш сувору другу частину статті про «воєнні фейки» намагаються буквально в кожному випадку.
– Якщо це військовий і чиновник – автоматом закидають другу частину, щоб «прилетіло» одразу до 10 років. А ось роботяги, які є серед засуджених, чи студенти – їх, напевно, «взяли» на робочому місці чи у ВНЗ, тобто «донесли» свої ж колеги та однокурсники. Там є й формально безробітні (працездатні особи без постійного джерела доходу – 24 засуджених у 2024 році) – це можуть бути люди, які висловилися де завгодно проти ненависті до українців або засудили військових-росіян за вбивство мирних жителів чи участь у війні. Таким «пришили» статтю за пунктом «д» – з мотивів політичної та національної ненависті, – каже правозахисник із сибірського регіону Олексій (повне ім’я редакція не вказує для безпеки співрозмовника).
Форум