Доступність посилання

ТОП новини

«Росія розуміє лише тверду, безкомпромісну мову» – інтерв’ю зі спікером парламенту Естонії


Хенн Пиллуаас
Хенн Пиллуаас

Хенн Пиллуаас – про територіальні претензії, західних політиків і захист України

Таллінн – Спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас здійняв цілу хвилю обурення у Кремлі, коли почав вимагати у Росії міста Івангород і Печори. Заява, яка виглядає як тролінг, насправді є офіційною позицією Естонії, через яку Москва і Таллінн майже тридцять років ніяк не домовляться про спільний кордон. Відносини між сусідніми державами ще більше ускладнює українське питання – балтійська країна підтримує санкції щодо Росії за війну на Донбасі й анексію Криму. Хенн Пиллуаас запевняє: незважаючи на ризики, Таллінн і надалі буде на боці Києва. А от у політичних колах Західної Європи він помітив пом’якшення риторики стосовно Кремля.

Радіо Свобода запитало у спікера парламенту Естонії, як вберегти санкції й коли, на його думку, Київ і Таллінн зможуть повернути свої території.

Будівля Рійґікоґу – парламенту Естонії, Таллінн
Будівля Рійґікоґу – парламенту Естонії, Таллінн

На зустріч із Хенном Пиллуаасом ми ідемо до Рійґікоґу – парламенту Естонії. Рожеву будівлю у стилі експресіонізму прибудували до старовинного талліннського замку Тоомпеа у двадцяті роки минулого століття – коли Естонія вперше була незалежною. Саме у цей період Таллінн контролював міста Івангород і Печори, суверенітет над якими жадає знову повернути спікер естонського парламенту.

Хенн Пиллуаас радо зустрічає нас у власному кабінеті, вікна якого виходять на величезний храм Російської православної церкви, збудований за колоніальних часів. Можливо, через тривалу присутність Росії в історії маленької Естонії політик не бажає говорити російською. Вітається англійською, а от інтерв’ю принципово дає рідною естонською.

– Хочу одразу запитати: Івангород і Печори – це Естонія?

– Так, звісно, Івангород і Печори – це частина Естонської Республіки – згідно з Тартуською мирною угодою.

Ми зробили те, чого не зміг зробити Наполеон – ми перемогли величезну Росію
Хенн Пиллуаас

Естонська Республіка була проголошена 1918 року, і невдовзі Радянський Союз (точніше, тоді ще радянська Росія – ред.) напав на нашу країну. Бої були запеклі, і варто врахувати, що ми були маленькою й молодою республікою. Тим не менш, ми виграли. Ми зробили те, чого не зміг зробити Наполеон і Гітлер – ми перемогли величезну Росію. І після цієї перемоги ми уклали з Москвою Тартуську мирну угоду, яку ООН досі визнає юридично чинним документом.

– Але офіційна Москва не вважає цю угоду легітимною.

– МЗС Росії дійсно нещодавно заявило, що Тартуська мирна угода недійсна, що це лише історичний документ. Але не все так просто. Якщо одна з держав порушує якусь угоду, це не робить автоматично угоду недійсною.

Якщо одна з держав порушує угоду, це не робить автоматично угоду недійсною
Хенн Пиллуаас

Тартуська мирна угода особливо важлива, бо в ній написано, що Росія назавжди відмовляється від всіх претензій, які були у царської Росії відносно Естонії. А ще у договорі вказана конкретна лінія, де проходить кордон. Відповідно, Печори і території біля міста Нарва мають бути у складі Естонії.

Нині російські території Естонії (відмічені червоним кольором), повернути які вимагає спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас
Нині російські території Естонії (відмічені червоним кольором), повернути які вимагає спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас

– Якщо ви поверне ці території, чи не стане російськомовне населення додатковою проблемою для Естонії?

– На анексованих територіях ситуація така: в Печорах близько 20–25 тисяч жителів, із них у 15 тисяч є естонське громадянство. Їхні батьки були громадянами Естонської Республіки. і їхні діти також відчувають себе громадянами Естонської Республіки. Відносно Івангорода – там більшість населення є громадянами Російської Федерації. Але, думаю, якщо ми повернемо ці території, вони зрозуміють, що життя у них стане набагато кращим. Якщо ж хтось буде категорично проти, то, думаю, вони знайдуть куди переїхати.

– Ви казали, що не бачите різниці між анексією естонських територій і анексією Криму. У чому схожість?

Окупація чи анексія – важке порушення міжнародного права
Хенн Пиллуаас

– Будь-яка окупація чи анексія – зробили це силою чи шляхом залякування – це важке порушення міжнародного права. І, з точки зору права, різниці між цими двома ситуаціями нема. Єдина відмінність – це час. Території Естонії були окуповані 1944 року, і після відновлення незалежності Росія просто не повернула їх. А Крим був окупований у 2014 році.

Хенн Пиллуаас виступає перед колегами в Парламентській асамблеї Ради Європи щодо порушення прав людини у Росії
Хенн Пиллуаас виступає перед колегами в Парламентській асамблеї Ради Європи щодо порушення прав людини у Росії

– Чи змінилось щось в Естонії після анексії Криму?

– Я б не сказав, що для Естонії щось дуже сильно змінилось. Ми завжди засуджували будь-яку агресію і порушення територіальної цілісності й незалежності інших держав. Так було 2008 року, коли стався напад на Грузію, так було 2014-го – з Кримом і агресією на сході України. Треба відзначити, що в цьому плані у нас у парламенті повний консенсус – тобто є питання, по яких наші думки різні, але тут ми єдині.

У політиків в західних країнах нарешті розплющились очі на те, що відбувається
Хенн Пиллуаас

Але зміни після анексії Криму сталися в Європі – у політиків в західних країнах нарешті розплющились очі на те, що відбувається. Якщо до цього вони були, скажімо, наївними – весь час сподівались, що Холодна війна завершилась, і не прислухались до попереджень Латвії, Литви, Естонії, Польщі, України, – то тепер до цієї інформації ставляться серйозно – розуміють, що ситуація змінилась.

На жаль, змушений визнати, що позиції політиків у Європі і загалом у світі весь час змінюються – багато політиків і керівників держав кажуть, що потрібен діалог із Росією, що ми маємо з ними все обговорювати.

Єдина мова, яку Росія розуміє, – це тверда, впевнена мова
Хенн Пиллуаас

Але вони забувають, хто винен у всій цій ситуації, вони забувають, із чого це все почалось. Вони забувають, що дискусія з Росією ведеться весь час, просто всі ці дискусії з Росією не приводять до жодних результатів. Єдина мова, яку Росія розуміє, – це тверда, впевнена мова, яка не допускає жодних компромісів.

– Чи відчуває сьогодні Естонія небезпеку з боку Росії?

– Безумовно, відчуває. Причина нашого вступу до НАТО – це захист незалежності. Якщо подивитись на геополітичну обстановку – з жодної сторони, окрім як з боку Росії, нам ніщо не загрожує.

До Естонії прибуває техніка і французькі солдати – для захисту балтійської країни від можливої російської агресії
До Естонії прибуває техніка і французькі солдати – для захисту балтійської країни від можливої російської агресії
Британські солдати розвантажують танки, Естонія
Британські солдати розвантажують танки, Естонія

Росія розміщує на кордонах не лише з Естонією, але й іншими державами великі військові підрозділи, ракетні підрозділи. Ми вважаємо, що маємо зробити все, щоб запобігти можливій кризі, щоб у Росії навіть не виникло бажання перевірити – а чи дійсно працює 5-а стаття статуту НАТО (стаття Вашингтонського договору, яким заснований Північноатлантичний союз, про колективну оборону країн-учасниць НАТО – ред.).

– Як ви думаєте, чи можливе повернення Криму шляхом діалогу? Та й узагалі яким-небудь шляхом?

Ми цілі 50 років чекали на власну незалежність, і ми її дочекались
Хенн Пиллуаас

– Це дуже гарне, але одночасно вкрай складне питання. На жаль, я не маю дару передбачення і не можу сказати точно, як це буде і чи буде взагалі. Але я можу провести деякі паралелі між Естонією та Україною. Ми цілі 50 років чекали на власну незалежність, і ми її дочекались. Зараз ми чекаємо, поки в Росії з’явиться демократичний уряд, який дійсно буде зацікавлений у добросусідських відносинах, в партнерських відносинах. Коли це станеться – не відомо. Але ми можемо чекати 50 років, 100 років – у нас є терпіння.

Спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас під час спілкування з журналістами Радіо Свобода, Таллінн
Спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас під час спілкування з журналістами Радіо Свобода, Таллінн
Україна буде жити довго, вона буде жити набагато довше, ніж ці всі «імперії зла»
Хенн Пиллуаас

Я думаю, що ситуація з Кримом схожа на нашу. Безумовно, Росія не погодиться добровільно віддати ці території. Але Україна буде жити довго, вона буде жити набагато довше, ніж ці всі «імперії зла». Я думаю, що ми всі свого дочекаємось.

Не так давно ми мали честь приймати у нас президента України, міністра закордонних справ, міністра оборони. У була доволі змістовна і приємна бесіда, у якій ми ще раз підтвердили, що Естонія завжди буде заступатися за Україну і підтримувати її.​

  • Зображення 16x9

    Руслан Тарасов

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з вересня 2017 року. Автор репортажів і документальних проєктів. У журналістиці – понад 10 років. Навчався у Харківській державній академії культури. Працював у декількох загальнодержавних телекомпаніях.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG