Росія збирається вийти з Європейської конвенції проти катувань – постанову про вихід подав до російської Держдуми уряд країни-агресора, тепер її має внести на розгляд російського парламенту глава Кремля Володимир Путін. Держдума Росії ратифікувала цю конвенцію майже 30 років тому. І попри те, що військові і силовики РФ застосовують тортури масово і регулярно – про це свідчать сотні звітів правозахисників, інтерв'ю звільнених полонених, розслідувань журналістів – усе ж вихід з Конвенції може позначитися на документуванні злочинів. Проте, головним чином такий крок є символічним, вважають правники – влада Росії хоче підкреслити, що катування є для неї державною політикою, а не якоюсь помилкою.
У день, коли в Росії оприлюднили проєкт рішення про вихід з Конвенції проти катувань, журналісти висвітлили історію 33-річного нацгвардійця Владислава, який вижив та спромігся втекти від російських військових після того, як ті перерізали йому горло і скинули в яму.
Коли цього військовослужбовця евакуювали до Дніпра медики організації медевакуації MOAS, вони назвали це медичним дивом: він кілька днів добирався до українських позицій з перерізаним горлом.
«Інфікована різана рана шиї з повним пересіченням трахеї та неповним стравоходу, дефект м’яких тканин, вогнепальні осколкові поранення грудної клітки, правого плеча, бокової стінки живота та стороннє тіло в печінці. Але, на диво, чоловік потрапив до рук військових медиків у стабільному стані середньої важкості з ясною свідомістю, що суперечило не лише медичній логіці, а й усьому, що ми звикли вважати межами людських можливостей», – написали медики.
MOAS першими дізналися від Владислава, що інші полонені, що перебували з ним, загинули після катувань, а коли пораненого стабілізували у лікарні Мечникова в Дніпрі, лікарі скликали пресконференцію. Владислав, який через перерізану трахею не може говорити, писав інформацію в блокноті, а озвучували її його брат, дружина та головлікар.
«Першим хлопцям, які потрапили в полон – вони були з розвідки – їм виколювали очі, відрізали губи, чоловічі органи обрізали, вуха, ніс», – розповідає брат пораненого Євген.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зазначає, що майже 90% українців, які перебували у російському полоні, зазнавали катувань. Їх морили голодом, не надавали медичної допомоги та усіляко принижували.
Минулого місяця Офіс генерального прокурора України повідомив, що на окупованих територіях і в самій Росії виявлено 176 стаціонарних місць несвободи і понад 120 тимчасових (транзитних) точок, де утримують і катують українських полонених.
Катування є цілеспрямованою політикою Росії, на цьому не раз наголошували Офіс генпрокурора, МЗС, правозахисні організації, колишні полонені.
Який тоді сенс у Конвенції?
Конвенція передбачає роботу комітету із запобігання катуванням. Цей комітет може безперешкодно відвідувати місця позбавлення волі (не лише тюрми і СІЗО, а і психоневрологічні інтернати, поліцейські відділки, місця утримання мігрантів) та моніторити поводження з людьми. Тепер цей комітет офіційно не матиме доступу туди.
У Центрі прав людини ZMINA пояснюють: «Учасники комітету фіксували, як у РФ в’язнів тримають у переповнених камерах та катують, як тортури в Чечні та інших регіонах Північного Кавказу перетворилися на систему ще у 2000-х, зокрема розповідали про таємні в’язниці в регіоні. Загалом від 1998 року комітет майже три десятки разів їздив до РФ, а востаннє таке трапилось у 2021 році. Якщо Росія остаточно вийде з конвенції, то не буде зобов’язана допускати незалежні перевірки, а постраждалі від катувань не зможуть звертатися до комітету по допомогу».
Саме уникнення таких інспекцій, а також приховування масштабу злочинів є причиною виходу РФ з конвенції, вважає військовослужбовець і колишній заступник генпрокурора України, який відповідав за розслідування злочинів армії РФ проти людяності, Гюндуз Мамедов.
Вихід означатиме остаточний розрив правових зв’язків, щоб уникнути інспекцій російських пенітенціарних установ і приховати масштаб порушеньГюндуз Мамедов
«Після виключення Росії з Ради Європи у 2022 році через повномасштабне вторгнення в Україну її можливості впливу на роботу комітету вже були обмежені, а потенційний вихід із Конвенції означатиме остаточний розрив правових зв’язків, щоб уникнути інспекцій російських пенітенціарних установ і приховати масштаб порушень», – відповідає на запитання проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» Гюндуз Мамедов.
З іншого боку, на практиці комітет вже і так з 2022-го не мав доступу до російських тюрем.
Адвокаційна директорка центру прав людини ZMINA Альона Луньова каже: «Чи вони вийдуть з конвенції, ми поки не знаємо. Вийдуть і вийдуть. Не те, щоби вони її дотримувались. У них були процедури відвідування Комітетом проти катувань. Тобто, колись це було, але в останні роки росіяни не давали комісії проводити інспекції, не дозволяли комітету заїжджати на свою територію».
Не можна буде скаржитись на факти катувань хоча би до цього комітетуАльна Луньова
«Нічого для людей не зміниться, просто росіяни не будуть дотримуватись цієї конвенції «офіційно», – додає Луньова. – І не можна буде скаржитись на факти катувань хоча би до цього комітету. Поки діє конвенція, діють спеціальні органи, які розглядають індивідуальні скарги на факти катувань. Росія от уже декілька років не є членкинею Ради Європи, і увесь цей час хоча би до цього комітету можна було звертатись людям з Росії, адже до Європейського суду з прав людини вони звертатись не могли. Єдине, що їм лишалось, – залишати індивідуальні скарги до різних комітетів ООН і до комітету проти катувань також».
Попри формальніть виходу з Конвенції, якої Кремль і так не дотримується, усе ж цей крок агресора погіршить документування злочинів на території Росії та на захоплених територіях, зазначає у дописі правозахисниця, співзасновниця БФ «Схід СОС» Олександра Дворецька.
Кожен росіянин фактично платив податок за власне катування, які здійснювала його державаОлександра Дворецька
«Формальність. Особливо після виключення Росії з Ради Європи, все видається логічним – немає інструментів, то навіщо конвенція?! Але це пояснює російську суспільну дійсність. Інструменти Європейської конвенції про запобігання катуванням та нелюдському або принижуючому гідність поводженню чи покаранню були одним з небагатьох механізмів, який дозволяли документувати злочини проти російських катів і відкривати справи проти Росії у Європі. Російські правозахисники напівжартома називали участь своєї країни у цьому механізмі – «податком на катування». Чому? Бо довгий час і до початку повномасштабного вторгнення на РФ припадало до 50% усіх справ про катування, що розглядалися у Європейському суді з прав людини. Компенсації постраждалим традиційно виплачувалися з бюджету. Тобто кожен росіянин фактично платив податок за власне катування, які здійснювала його держава», – зазначає Дворецька.
Нинішній крок вона називає скасуванням цього «податку на катування». «Росіяни будуть вчергове аплодувати такому зростанню власного «добробуту», – пише Олександра Дворецька.
Це якось вплине не покарання Росії?
Катування і нелюдське поводження є злочином незалежно від ставлення російського режиму до конвенцій.
Гюндуз Мамедов зазначає, що вихід Росії з Європейської конвенції проти катувань не звільняє її від відповідальності за тортури і насильство, яке щодня переживають як українські полонені, так і самі росіяни, що відбувають покарання у тюрмах.
Ймовірний вихід Росії не звільняє винних від відповідальностіГюндуз Мамедов
«Денонсація Конвенції не усуває обов’язку держави дотримуватися абсолютної заборони катувань, – пояснює правник. – Українські полонені захищені нормами Женевських конвенцій, які забороняють катування, нелюдське поводження та приниження гідності полонених. Катування військових і цивільних у контексті міжнародного збройного конфлікту є воєнним злочином відповідно до міжнародного гуманітарного права».
«Намір російської влади денонсувати Європейську конвенцію про запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню є спробою ще більше ізолюватися від європейської системи контролю за дотриманням прав людини», – каже Мамедов.
Це не збій російської системи виконання покарання, а її сутністьОлександра Дворецька
Про те, що вихід з Конвенції є символічною дією для РФ, говорить і Олександра Дворецька. Таким чином Кремль анонсує катування як свою державну політику, бо катування, каже вона, – це «не збій російської системи виконання покарання, а її сутність».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що рішення російського уряду ініціювати денонсацію Конвенції проти катувань вкотре демонструє, що Росія є територією беззаконня, де людське життя і гідність нічого не варті.
«Цей крок є продовженням багатьох російських злочинів, включаючи широко поширені тортури, страти і нелюдське поводження з українськими військовополоненими. Це є частиною системної політики тортур російського режиму, яка глибоко вкорінена в російській історії і базується на злочинах ГУЛАГу і сталінського терору», – написав він.
«Яка реакція світового правозахисту, і чи мало б це вплив на щось? Очевидно, ні, – пише журналістка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська, співставляючи свідчення врятованого нацгвардійця з перерізаним горлом із новинами про плани Росії вийти з Конвенції проти катувань. – Але для мене в таких історіях головне те, чи здатні ми усвідомити, що це не про страх і залякування. Це передусім про перемогу над катами».
Відмова Росії слідувати нормам Європейської конвенції проти катувань – не перший крок держави-агресора на відмову від дотримання прав людини. У березні 2022 року Росія припинила своє членство у Раді Європи, згодом денонсувала Європейську конвенцію з прав людини і відмовилась виконувати рішення ЄСПЛ.
Форум