Після захоплення більшої частини Марʼїнки Донецької області у грудні 2023 року армія Росії розпочала запеклий штурм Новомихайлівки – невеликого села на південь від міста. Як свідчать щоденні зведення Генштабу, атакує армія агресора село з півдня та з півночі, намагаючись «взяти в кільце» угруповання Сил оборони там.
«Біля Новомихайлівки ситуація критична, ворог лізе з півночі, сходу та півдня», – написав своєю чергою проєкт DeepState про ситуацію там у звіті за 14 січня.
Від цього села близько 15 кілометрів на південь до Вугледару, міста, яке РФ неодноразово безуспішно намагалася захопити. Ще далі на захід розташована ділянка, яку ЗСУ вдалося відвоювати влітку минулого року – на південь від Великої Новосілки.
Також Росія активно атакує навколо Бахмута – український Генштаб повідомив зранку 17 січня про 9 спроб штурмів у Іванівського, Кліщіївки та Андріївки. Останні два села Сили оборони теж відбили у Росії під час літньо-осіннього контрнаступу минулого року.
Повідомив Генштаб і про спробу РФ атакувати на захід від Вербового Запорізької області – в районі вклинення ЗСУ біля Роботиного на Мелітопольському напрямку.
За словами українського військового оглядача Костянтина Машовця, ЗСУ можуть втратити позиції на першій лінії оборони росіян там – це вважалося одним із головних досягнень України під час минулорічного наступу.
Головні питання випуску:
Чи зможуть ЗСУ утримати відвойоване у Росії минулого року – чи йдеться про те, щоб не дати захопити нові великі території?
Який план у Росії цієї зими – і далі, щоб спробувати таки захопити весь Донбас?
І що варто негайно робити Україні, щоби витримати новий наступ армії агресора?
Схід
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Російські війська на Сході поспішають захопити нові території, однак їхні плани розбиваються діями Збройних сил України, заявив речник командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок») 20 грудня.
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
