Москва – Твір, який написав підліток із Красноярського краю в центральному Сибіру, нещадний у спогадах про його прадіда, якого 1933 року послали до радянського концтабору за перетин кордону СРСР, про який той і не здогадувався.
«Десять років у концтаборі без права переписки за незаконний перетин кордону і шпигунство на користь Японії, – написав школяр. – Прадід Ваня пізніше признався своєму синові, що він і його приятель навіть не розуміли, що перетинають кордон».
Це уривок із одного з тисяч творів, які останніми роками надсилають до «Меморіалу», однієї з найстарших і найбільш поважаних правозахисних організацій у Росії, для загальноросійського конкурсу з історії для старших школярів.
Цей конкурс проводять щороку протягом останніх 20 років, і він уже роками викликає гнів російських націоналістів. Цього року ситуація змінилася.
Як повідомив «Меморіал», учителів у багатьох російських регіонах почали викликати до кабінетів директорів шкіл, де місцеві посадовці чи й працівники Федеральної служби безпеки допитували їх через цей конкурс.
«Учителям ставлять питання про те, яким чином поширюється інформація про конкурс, вимагають надати роботи учасників (у тому числі й попередніх конкурсів) і наполегливо рекомендують припинити співпрацю з «Меморіалом», – повідомила організація в заяві 4 червня.
У деяких випадках, кажуть правозахисники, допитували й самих учнів-учасників.
Людина в історії
Від часу заснування ще в останні роки Радянського Союзу «Меморіал» здобув широке визнання серед професійних істориків за його роботу для викриття злочинів радянського режиму. Але за президента Володимира Путіна організація почала зазнавати дедалі більшого тиску посеред цілеспрямованої кампанії влади з метою замовчати незручні сторінки російського минулого і піднести значення радянської перемоги у Другій світовій війні.
Ірина Щербакова, яка очолює просвітницький відділ «Меморіалу» і є одним із організаторів конкурсу, розповіла Радіо Свобода, що більшість учасників живе в сільській місцевості далеко від великих міських центрів. Це, на її думку, одна з причин того, що вчителі, які повідомили «Меморіалові» про допити, заявили, що бояться говорити про це публічно.
Радіо Свобода не вдалося зв’язатися з жодним учителем чи школярем, яких допитували через участь у конкурсі.
Цей конкурс, під назвою «Людина в історії. Росія – XX століття», проводиться протягом останніх 20 років. Щороку «Меморіал» отримує понад півтори тисячі робіт від підлітків віком від 14 до 18 років із усієї Росії. Відібраних кандидатів запрошують до Москви, де їх готують до представлення їхніх робіт напередодні церемонії нагородження, яка відбувається щовесни.
Головна мета конкурсу, як заявляє «Меморіал», – «пробудити у школярів інтерес до вітчизняної історії, до історії своєї родини, своєї малої Батьківщини».
Головний критерій оцінки полягає в тому, що учасники мають подати історичне дослідження, яке ґрунтується на першоджерелах, а не просто розповідь про минулі події. Ще одна вимога – що твір має зосереджуватися на ролі однієї людини чи групи людей в історії.
Подані роботи часто торкаються тих розділів історії Росії, які рідко висвітлює влада і державні засоби інформації. Це, наприклад, поведінка російських військових під час воєн у Чечні й Афганістані або спадщина сталінських репресій. Нерідко проводяться й паралелі з сьогоднішньою Росією.
У журі конкурсу в різні роки бували такі відомі діячі, як письменник Даниїл Гранін чи Світлана Алексієвич, білоруська журналістка, яка отримала Нобелівську премію з літератури 2015 року.
Конкурс викликає невдоволення політиків-націоналістів і прокремлівських груп, які називали його зрадницьким і навіть нападали на учасників.
2016 року церемонію нагородження в Москві пікетували активісти націоналістичного неорадянського руху «НОД», які оббризкували членів журі й гостей зеленкою і закидали їх яйцями.
Фінансовані державою телеканали допомагають цим націоналістичним групам позитивним висвітленням їхніх дій і самі регулярно чинять словесні напади на «Меморіал».
А уряд Росії 2016 року визнав організацію «іноземним агентом» за те, що вона отримувала фінансування від німецьких неприбуткових доброчинних фондів.
Провідний державний новинний телеканал «Росія-24» називав організаторів конкурсу «сучасними іудами» і змальовував цю ініціативу як свідоме намагання вивернути навиворіт історичну свідомість молодих росіян.
Цього року в повідомленні з приводу церемонії нагородження коментатор «Росії-24» звинуватив «Меморіал» в «інтенсивному промиванні мізків дітей за західні гроші під прикриттям освітньої і дослідницької діяльності».
Страх свободи
Сам Путін публічно говорив про «надмірну демонізацію» радянської історії. А міністр культури Росії Володимир Мединський постійно наголошує на позитивних аспектах російської і радянської історії, часто за рахунок згадок про негативні. У лютому Мединський надіслав до керівників регіонів по всій Росії лист із наказом стежити за відповідністю музейних експозицій затвердженим державним пріоритетам у культурній політиці, «особливу увагу приділяючи відображенню у виставкових матеріалах найважливіших подій в історії сучасної Росії».
Один із провідних історичних проектів Міністерства культури має назву «Росія – моя історія». Це мережа однакових історичних експозицій у майже двох десятках міст Росії. «Кожен відвідувач має відчути причетність до подій більш ніж тисячолітньої історії своєї Вітчизни», – мовиться на сайті проекту.
Як вважає Щербакова, влада боїться наслідків заохочення молодих росіян ставити питання про події, що вплинули на регіони, де ті живуть, і про процеси, що вплинули на історію їхніх родин.
«Думаю, їм не подобається свобода, яку ми заохочуємо, вільний вибір предметів і джерел. А ще той факт, що ми непідконтрольні владі», – каже вона.
«Яку небезпеку бачить влада в рок-фестивалях чи реп-фестивалях? – каже вона, згадуючи про недавні заборони концертів популярних реперів. – Думаю, вона боїться певної свободи. Вона боїться, що втратила контакт із молоддю».
