Повномасштабне воєнне вторгнення Росії в Україну спровокувало масові протести у Криму. Жителі півострова публічно висловлюють незгоду з війною в соцмережах та на вулицях, за що потрапляють у катівні ФСБ та суди. Крим.Реалії знайшли підтвердження двох десятків фактів переслідувань жителів півострова за статтею про «дискредитацію Збройних сил Росії». Багато з таких рішень ухвалили судді, які раніше носили українські мантії, а 2014-го року перейшли на службу Росії.
Крим.Реалії вивчили публічну базу підконтрольних Росії кримських судів, починаючи з березня, коли російська армія вже активно бомбила Київ та багато інших міст України, підривала об'єкти інфраструктури та житлові будинки разом з їхніми мешканцями. Ми з'ясували, що в цей час кримчан масово переслідували за «дискредитацію використання Збройних сил Росії з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки» – за статтею 20.3.3 КпАП Росії. Вона з'явилася у законодавстві РФ після вторгнення її армії в Україну (Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцією» – КР), коли росіяни та кримчани почали публічно висловлюватись проти цієї війни.
Лише у Сімферополі з початку війни ми нарахували понад два десятки судових рішень, ухвалених щодо кримчан. Привертає на себе увагу те, що в низці справ судові рішення про «дискредитацію Збройних сил Росії» виносять одні й ті самі судді, які раніше судили ім'ям України.
Чотири «антивоєнні» статті за місяць
Одразу кілька справ про «дискредитацію Збройних сил Росії» у квітні та на початку травня розглянув суддя підконтрольного Росії Центрального районного суду Сімферополя Олександр Вороной, про що свідчать записи у судовому діловодстві, які є у відкритому доступі.
На початку квітня світ побачив наслідки російської окупації Київської області – кадри з Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Бородянки та інших регіонів, які понад місяць були захоплені російськими військовими, братські могили з тисячами вбитих місцевих жителів, знищені житлові будинки та їхнє масове розграбування російськими військовими.
У цей час Олександр Вороной масово переслідує кримчан, які публічно висловлюються проти війни Росії в Україні. Згідно з записом у судовому діловодстві, 1 квітня суддя виніс ухвалу про адмінправопорушення за «дискредитацію Збройних сил Росії» щодо активіста із Сімферополя Сергія Акімова.
Як розповів раніше Крим.Реалії сам Сергій Акімов, суд оштрафував його на 35 тисяч рублів за те, що він розмістив на своєму автомобілі плакат з перекресленим словом «Війна».
Провину він не визнає і має намір оскаржувати рішення суду. Вже за тиждень – 7 квітня – цей самий суддя Олександр Вороной розглядав іншу справу про «дискредитацію Збройних сил Росії» щодо сімферопольця Миколи Авласа.
Він виніс ухвалу про призначення адміністративного покарання за статтею 20.3.3 КпАП Росії. Як саме було «дискредитовано» російську армію в цьому випадку, невідомо, оскільки матеріалів цієї справи у відкритому доступі немає.
Ще одна справа про «дискредитацію» російської армії опинилася на розгляді судді Вороного наприкінці квітня. Згідно з публічним реєстром, він виніс ухвалу про адміністративне покарання щодо кримчанки Марії Карцевої. Матеріалів у цій справі у відкритому доступі теж немає, тому невідомо, що стало підставою для переслідування.
Ще одне рішення за статтею 20.3.3 суддя Вороной ухвалив на початку травня – він оштрафував кримчанина Сунера Наєва.
Тобто за місяць Олександр Вороной призначив адміністративні покарання ще чотирьом кримчанам за «антивоєнною» статтею.
Покарання противникам війни – на честь 9 травня
Колега Вороного у цьому ж Центральному районному суді Сімферополя Віктор Можелянський у березні як мінімум двічі переслідував кримчан за дискредитацію Збройних сил Росії. Відповідні записи внесені в судове діловодство та є у відкритому доступі.
Щонайменше три ухвали про «дискредитацію Збройних сил Росії» винесла у травні суддя Залізничного райсуду Сімферополя Олена Тощева. Одну з таких справ суддя, згідно з записом у журналі судового діловодства, розглядала 9 травня – день, який у Криму оголошено вихідним у зв'язку зі святкуванням Дня Перемоги у Другій світовій війні.
Цього дня суддя Тощева оштрафувала за порушення статті 20.3.3 КпАП Росії кримчанку Ангеліну Черненко.
На розгляді судді Тощевої опинилися ще дві такі справи. І у всіх випадках вона теж вирішила визнати кримчан винними та притягнути їх до адміністративної відповідальності.
Крим.Реалії не вдалося зв'язатися з фігурантами справ про «дискредитацію Збройних сил Росії», але ми готові надати їм можливість висловитися про це публічно чи анонімно.
Хто кого судить
Судді, які ухвалили зазначені судові рішення, раніше носили українські мантії та у 2014 році перейшли на службу Росії. Олександр Вороной, Віктор Можелянський та Олена Тощева підозрюються Генеральною прокуратурою України у держзраді (стаття 111 Кримінального кодексу України). Ще у 2016 році їх через ЗМІ викликали на допит до Києва, але вони там не з'явились.
Протягом восьми років, поки Крим де-факто перебуває під контролем Росії, ці судді виносять рішення, зокрема й у справах, які правозахисники кваліфікують як політичні.
Крим.Реалії намагалися отримати їхню позицію щодо участі у переслідуванні кримчан за «дискредитацію Збройних сил Росії». У Центральному та Залізничному судах Сімферополя нам рекомендували звернутися з інформаційним запитом. Ми надіслали їх і готові оприлюднити відповіді, якщо вони надійдуть.
Загалом від березня по травень суди лише у Сімферополі винесли не менше двох десятків рішень за «антивоєнною» статтею. Це лише публічні випадки, які є у відкритому доступі та підтверджують, що кримські протести проти російської війни в Україні є масовими, як і переслідування за них.
Скільки судових справ про «дискредитацію» російської армії не потрапили до публічних баз, невідомо. Крим.Реалії відомі кілька випадків, коли мешканців півострова переслідували за це, але у відкритому доступі їх на даний момент немає.
У Криму силовики фіксують масові випадки протестів проти повномасштабного військового вторгнення Росії до України. Вони виявляються у вигляді «образливих написів, що стосуються проведення «спецоперації» (так російська влада називає війну проти України – КР)», демонстрації плакатів та постів у соцмережах, зміст яких «дискредитував використання Збройних сил Росії (у війні проти України – КР)», «наруги над могилою російського солдата», який недавно загинув на материковій частині України, а також масового псування автомобілів зі знаками Z та V – символами війни Росії проти України.
За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, кримськими силовиками було відкрито не менше 148 справ про факти пошкоджень автомобілів із символами російської війни проти України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
