Другу хвилю мобілізації в Росії досі не оголосили. Але з різних російських та окупованих нею регіонів України надходять новини про те, що приховані мобілізаційні процеси тривають. Чого чекати кримчанам, які шанси у призовника потрапити на фронт, як переслідують тих, хто не хоче йти на війну, що треба знати та розуміти тим, хто може потрапити під мобілізацію на анексованому півострові?
На ці запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідають координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, голова «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендер Барієв та військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
«Підтверджувати загибель російських військових стало складніше»
Кримська правозахисна група змогла встановити особи 202 російських військових, приписаних до частин РФ в анексованому Криму, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну. Серед загиблих більшість – військовослужбовці з 810-ї окремої гвардійської бригади Чорноморського флоту РФ та 127-ї окремої розвідувальної бригади спецназу ГРУ Чорноморського флоту РФ, розповідає координаторка групи Ольга Скрипник. Це ті, смерть яких вдалося підтвердити з кількох джерел.
«Це безпосередньо польова робота, те, що стосувалося похорону, місць поховання, інформація від окупаційних адміністрацій та дані з різних телеграм-каналів. У нас було кілька джерел, що підтверджують загибель, потім ми підтверджували їхні імена, і вийшло 202 особи», – розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії Ольга Скрипник.
Загиблих може бути щонайменше вдвічі більше, зазначає вона. Російська влада не розкриває інформацію про їх реальну кількість, стверджує вона.
«З квітня ми отримали інформацію з Криму, що надійшла така рознарядка з Кремля, що треба приховувати всі показники – інформацію щодо мобілізації та загиблих військових, у тому числі й з окупованого Криму. Тому інформацію стало збирати складніше», – каже правозахисниця.
Скільки кримчан мобілізували до армії РФ?
У Кримській правозахисній групі впевнені, що можна говорити про кілька тисяч уже мобілізованих в анексованому Криму. Нова мобілізаційна хвиля на півострові може розпочатися будь-якого дня, вважає Ольга Скрипник, але публічно оголошувати про це ніхто не буде.
«Приблизно на що можна орієнтуватися, це ті цифри, які назвав Аксьонов (російський глава Криму Сергій Аксьонов, за документами Аксенов – ред.), коли видав наказ про мобілізацію. Тоді він озвучив (рішення – ред.) підготувати у місцях охорони здоров'я не менш як 100 тисяч місць для поранених військових і 30 тисяч місць для поховань. Це показники, які сама окупаційна влада заклала для мобілізаційних заходів. Це не означає, що саме стільки вони мобілізували, але це їхні плани на те, скільки може бути поранених і загиблих у межах цієї війни проти України», – розповідає Ольга Скрипник.
Цього року кількість призовників, яких відправлять на війну проти України, буде більшоюОльга Скрипник
1 квітня у Росії розпочнеться призовна кампанія. Частина строковиків може потрапити на війну, впевнена правозахисниця. Такі випадки вже були. На початку повномасштабного вторгнення в Україну експерти Кримської правозахисної групи змогли підтвердити загибель кількох призовників.
«Те, що ми знаємо стосовно крейсера «Москва» та інших випадків, все-таки призовники є. Є ризики для призовників потрапити на війну проти України. Зараз ми бачимо, що Росії потрібно все більше людського ресурсу. Військових, яких вона відправлятиме. Тому мій особистий прогноз: цього року кількість призовників, яких відправлять на війну проти України, буде більшою», – зазначила координаторка Кримської правозахисної групи.
Як в анексованому Криму переслідують тих, хто не хоче служити?
У РФ передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову – до двох років позбавлення волі. За весь період анексії Криму правозахисники зафіксували 439 кримінальних справ, порушених проти кримчан через ухилення від служби в армії. З них 86 було порушено вже після повномасштабного вторгнення в Україну. Кількість таких справ лише зростатиме, впевнена Ольга Скрипник, бо кримчани намагаються уникнути призову. Щоб убезпечити себе, правозахисниця радить виїхати з Криму. Якщо це неможливо, тоді постаратися не жити за місцем реєстрації, не брати слухавку, якщо телефонують з незнайомих номерів, уникати місць, де можуть видавати повістки, та не ходити до військкоматів.
«Ходять по домівках». Як в анексованому Криму шукають ухилянтів
Кримчанам продовжують надсилати повістки, розповідає голова «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендер Барієв, а по домівках ходять російські силовики, розшукуючи тих, хто ухиляється від служби в російській армії.
«Нам надіслали інформацію з копією документа «Список осіб кримськотатарської національності, які ухиляються від служби у Збройних силах РФ та розшукуються». Ходили по домівках у Білогірському районі та у самому Білогірську, шукали цих людей. В іншому рейді ходили по домівках і з'ясовували, скільки живе дорослих, скільки – неповнолітніх дітей. Мають чи не мають машини, збирають інформацію про сусідів», – розповів в ефірі Крим.Реалії Ескендер Барієв.
Кампанія «Могилізація»
У листопаді минулого року «Кримськотатарський ресурсний центр» запустив інформаційну кампанію «Могилізація». Вона інформує про те, як уникнути призову та мобілізації. Там можна знайти інформацію про тих, хто бере участь у роздачі повісток.
«Це стосується і лікарів, і вчителів, директорів шкіл, депутатів місцевих рад, які розносять повістки. Це і співробітники Росгвардії, військкоматів, члени муніципальних та республіканських мобілізаційних комісій. Ми публікуємо на нашому сайті їхні прізвища та імена і попереджаємо, що вони беруть участь у злочинах та відповідатимуть за це», – повідомив голова «Кримськотатарського ресурсного центру».
Юристи КТРЦ, розповідає Барієв, зараз консультують тих, хто виїхав із Криму. Люди зіткнулися з тим, що вони закінчують термін перебування в іншій країні. Є ті, кому довелося повернутися на півострів, каже голова КТРЦ.
«Строковиків у РФ змушують підписувати контракт»
Російському військово-політичному керівництву не вистачає людського ресурсу для продовження наступу, упевнений військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, тому воно максимально використовуватиме всі можливості його поповнити.
«Навіть якщо йдеться про строкову службу, то на строковиків буде серйозний тиск – моральний, психологічний та іноді фізичний, для того, щоб вони якнайшвидше підписували контракти. Строковик таким чином стає контрактником і вирушає в зону бойових дій. У зоні бойових дій їх використовують як піхотні хвилі в наступальних операціях на позиції Збройних сил України», – каже Олександр Коваленко.
«Росія поступово збільшить кількість мобілізованих»
За розрахунками Олександра Коваленка, заснованими на даних Генерального штабу ЗСУ про російські втрати, російській армії щомісяця потрібно поповнювати свій резерв на 50 тисяч осіб. З нинішніми темпами мобілізації це зробити складно, упевнений військовий експерт.
«На мій погляд, вони найближчим часом поступово збільшуватимуть до 100 тисяч на місяць мобілізаційні можливості. Потім, коли буде оголошено умовно другу хвилю або щось таке (вони завжди це називають іншими назвами, ніж потрібно), це вже буде до 150 тисяч на місяць можливості щодо мобілізації», – упевнений Олександр Коваленко.
Щоб не потрапити під нову хвилю мобілізації, експерт радить уникати військкоматів і тих, хто роздає повістки, а призовникам ухилятися від строкової служби. Якщо вже призвали, каже Коваленко, у жодному разі не підписувати контракт, а якщо потрапили на війну, шукати нагоди здатися в полон Збройним силам України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
