8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів. Цього дня 50 років тому в Лондоні відбувся перший Всесвітній ромський конгрес, де були ухвалені значущі для ромів рішення, зокрема затверджена національна символіка. День ромів в Україні стали відзначати порівняно недавно – кілька років тому.
Цього року в Дніпрі, в національному історичному музеї, 8 квітня організували низку заходів – відкриття виставки ромського художника, концерт ромської артистки та круглий стіл. Радіо Свобода поцікавилось думками учасників про становище ромської спільноти в Україні, стереотипи щодо ромів та шляхи їхнього подолання.
Василь Білоус – представник молодого покоління однієї з ромських родин, яка мешкає в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра. Він магістр державного управління. Разом із братом вони є засновниками й керівниками громадської організації «Амаре Мануша», яка, зокрема, опікується правозахистом ромів.
Відкрито говорити про своє походження й допомагати іншим ромам
Молодий чоловік каже: про своє походження, на відміну від декого з ромів, він говорить відкрито: іноді це навіть допомагає вибудовувати дружні стосунки. Але є й негативний досвід.
«Якщо є позитивний досвід, то роми виявляють свою національність. Розкажеш – і люди відразу: ой, у нас теж в родині були роми. Тоді стає легко, зав’язується ромова... Але є й негативний досвід: виникає недовіра, можуть лунати дискримінаційні фрази типу: «Ну то що, поворожи» або ще щось», – каже він.
За словами Василя Білоуса, наразі ромське населення Дніпропетровщини, офіційно, складає 4 тисячі людей, неофіційно – ромів у регіоні приблизно вдвічі більше. Зауважує: близько 25-30% із них не мають паспортів, близько 80% – не працевлаштовані. Часта проблема також – невідвідування ромськими дітьми садків та шкіл, небажання дорослих працювати.
На жаль, ромське населення не дуже поінформоване про свої праваВасиль Білоус
Аби здолати всі ці труднощі, каже він, потрібна цілеспрямована державна політика. На рівні ж громадської організації розпочали з малого – допомагають ромам отримувати документи та робочі місця, роз’яснюють їхні права.
«На жаль, ромське населення не дуже поінформоване про свої права. Виникають проблеми з ромами-переселенцями. Приміром, дуже велика громада переїхала, їх прихистили, надали будинок і ми повинні були надати їм документи. Ми піднімали архіви, шукали свідоцтва про народження або інші документи, аби допомогти з отриманням паспортів. Це непроста робота», – сказав Радіо Свобода Василь Білоус.
Ромські жінки більш дискриміновані – експертка
Ромські жінки перебувають у ще більш вразливому становищі, аніж чоловіки, говорить радниця голови облдержадміністрації з гендерних питань Наталія Шуліка.
Це – і низький рівень працевлаштування, і відсутність особистого житла, відсутність особистих та реєстраційних документів, і проблема доступу до медичних послугНаталія Шуліка
Вони набагато частіше стикаються з дискримінацією – за статтю, за етнічним походженням, за соціальним статусом, частіше залежні від чоловіків, потерпають від низки соціальних проблем, зазначає експертка.
«Це – і низький рівень працевлаштування, і відсутність особистого житла, відсутність особистих та реєстраційних документів, і проблема доступу до медичних послуг. Є така традиція, що жінки-ромки можуть лікуватися тільки у лікарів-жінок. Без документів можна потрапити до пологового будинку, але якщо немає документів, то немає можливості зареєструвати новонароджену дитину. На жаль, ці питання не обговорюються в суспільстві. Крім того, немає офіційної статистики щодо ромського населення, його соціально-економічного стану, яка б мала лягти в основу обласної програми з соціалізації ромів», – наголошує Наталія Шуліка.
Невже для вас так актуально, що «роми крадуть коней»?
Поряд із проблемами соціалізації ромів, в українському суспільстві існує проблема стереотипного сприйняття самої цієї нації, впевнена Валерія Лавренко. Вона є заступницею директора історичного музею й викладає історію в дніпровському національному університеті. Каже: проводила письмове анкетування серед своїх студентів – майбутніх філологів та істориків, аби виявити шаблонні думки щодо різних національностей.
Коли починаю говорити зі студентами, звідки походять стереотипи, я їм ставлю питання: а хто з вас має коня, невже для вас так актуально, що «роми крадуть коней»?Валерія Лавренко
Щодо відповідей про сприйняття ромів, найбільше насмішили дослідницю «страшилки» щодо коней.
«Найбільш поширений негативний стереотип щодо ромів – це «крадуть». «Крадуть коней, дітей, торгують наркотиками, збирають металобрухт, скуповують горіхи». Коли починаю говорити зі студентами, звідки походять ці стереотипи, я їм ставлю таке питання: а хто з вас користується конем як видом транспорту, хто має коня, невже для вас наразі так актуально, що «роми крадуть коней»?.. Стереотипи, якщо і мають якесь історичне коріння, то дуже складно викорінюються. І дуже тривало. Роботи – не на одне десятиліття», – говорить історикиня.
Валерія Лавренко також моніторить українські ЗМІ, виявляючи випадки використання «мови ненависті». За її спостереженнями, російськомовні інтернет-сайти частіше припускаються дискримінаційних висловлювань щодо ромів, аніж україномовні.
«Не буду перераховувати всі заголовки, один для прикладу. «Ромы били и душили 12-летнего ребенка». Мова йде про випадок у Нікополі, де троє підлітків ромської національності побились із хлопцем-українцем. Але за тиждень у тому ж Нікополі троє дівчат українського походження побили й принизили дівчину такого ж українського походження. Місцеві ЗМІ не акцентували на національності в цьому випадку, але в попередньому – чомусь вважали за потрібне акцентувати, хоча випадки типові. Шлях до порозуміння лежить, у тому числі й через ЗМІ. Я вважаю, немає іншого шляху, як через просвіту», – каже науковиця.
Ромська інтелігенція, про яку мало знають
Над зміною ставлення до ромів в українському суспільстві мають працювати й самі роми, говорить дніпрянин Іван Власов. Він – заслужений винахідник України, 20 років пропрацював інженером конструкторського бюро «Південне», захоплюється вивченням родів ромської інтелігенції. З одного такого походить і сам.
Каже: у суспільстві побутує ставлення до ромів, як до «нації торгівців, ворожок, у кращому випадку – людей мистецтва». Однак ще понад століття тому в регіоні почала формуватися ромська інтелігенція, яка дала цілу плеяду визначних фахівців – лікарів, юристів, науковців, артистів, і про це треба більше говорити.
Ромський рід Котків, нащадком якого є Іван Власов, зародився на Царичанщині.
«Найбільш видатним у роду був Григорій Іванович Котко – професор, доктор медичних наук, керівник залізничної лікарні й медичного училища. Під час Другої світової війни ця людина очолювала військовий шпиталь. Його справу продовжили двоє наших видатних лікарів – Олександр, дядя Саша, кандидат медичних наук, та його донька», – розповів Іван Власов.
Десятки прізвищ, десятки молодих людей, які знаходять себе! Ці люди змінюють і спосіб життя, і мають вже дещо інше мислення, аніж їхні батькиІван Власов
За його словами, наразі ромська молодь Дніпра стає все більш мотивованою для отримання вищої освіти й професійних здобутків у різних сферах, хоча позбутися застарілих стереотипів, навіть всередині ромських родин, буває непросто.
«Чотири хлопці й одна дівчина – фахівці в провідних ІТ-компаніях, займаються передовими технологіями. Два лікарі у нас – працюють в дуже престижних клініках Дніпра. Є молоді юристи, є спортивний тренер. Десятки прізвищ, десятки молодих людей, які знаходять себе! Ці люди змінюють і спосіб життя, і мають вже дещо інше мислення, аніж їхні батьки. Будемо чесно говорити, в ромських родинах дітям важко робити свій вибір. Коли батьки звикли займатися комерцією, бо це – швидкі гроші, а діти вже мають інші прагнення – вища освіта, більш творча робота. І це має підтримувати держава – стипендіями, грантами», – каже Іван Власов.
У рамках відзначення Міжнародного дня ромів у Дніпрі говорили також про унікальність ромської культури й традицій та необхідність їхнього збереження. Візуальною ілюстрацією цієї думки стала виставка картин ромського художника з Закарпаття Тиберія Йонаша та його учнів – вихованців школи «Ром Арт».
Також дніпровська бібліотека для молоді представила колекцію друкованих видань із ромської тематики.
Потім відбувся концерт керівниці «Дніпровського національно-культурного товариства циган «Романо кхам», музикантки Любові Власової разом з ансамблем «Жива вода».
