На відео, опублікованому в Telegram на початку лютого, видно два плавучі бар'єри на вході до морської бухти в Балаклаві в окупованому Росією Криму.
Проукраїнські активісти стверджують, що загородження, які можуть закривати гавань від морських безпілотників, є останнім доказом того, що давно законсервована база підводних човнів, колись відома як «об'єкт 825 ГТС», відновлює роботу.
«Окупанти знову використовують стару підземну базу підводних човнів, що раніше функціонувала як музей, для військових цілей», – опублікувала нещодавно в Telegram кримськотатарська партизанська група «АТЕШ».
На їхню думку, бар'єри для захисту від безпілотників вказують на те, що база підводних човнів використовується у військових цілях, оскільки наразі в бухті немає жодних інших критичних об'єктів. У 2008 році Україна демілітаризувала базу у Балаклаві. Після російської окупації Криму, починаючи з 2016 року, в бухті почали будувати великі причали для прогулянкових суден.
Будівництво бази підводних човнів у Балаклаві завершили в 1961 році. В той час Крим був ключовим радянським військово-морським центром.
Унікальний ландшафт Балаклави дозволив радянським інженерам та будівельникам прокласти тунель просто з моря довжиною близько 600 метрів крізь гору. Його розміри дозволяють захистити людей і судна, що містилися всередині, від прямого ядерного удару.
Секретний об'єкт містив укриття для дев'яти підводних човнів та їхніх екіпажів, а також сухий док, в якому можна було ремонтувати судна, і камери, де можна було зберігати ядерну зброю і підготувати її до розгортання.
Секретність навколо радянської бази призвела до того, що гавань Балаклави стала «закритою» територією, куди могли потрапити лише ті, хто мав спеціальний дозвіл. Під час Холодної війни підводні човни входили і виходили з підземної бази лише під покровом ночі.
Після розпаду Радянського Союзу база перейшла під контроль України, але залишилася без охорони. У 1994 році один з відвідувачів згадував, що, потрапивши на колись секретний об'єкт, він мав такий вигляд, ніби «його покинули внаслідок якоїсь несподіваної катастрофи», додавши, що «на думку мимоволі спадає Чорнобиль».
Значну частину внутрішнього оснащення розграбували злодії у 1990-х роках, перш ніж Україна знову відкрила об'єкт як музей у 2003 році.
Після анексії Кримського півострова Росією у 2014 році база перейшла під російський контроль, але продовжила функціонувати як музей.
Нещодавні повідомлення про те, що базу повертають до військового використання, є лише останніми з таких заяв. У жовтні 2022 року Головне управління комунікацій Збройних сил України (Стратком ЗСУ) повідомляло, що біля входу на базу підводних човнів ведуться будівельні роботи – як доказ того, що її повернули до військового використання. Однак музей залишається відкритим для публіки.
Американський аналітик з Jamestown Foundation Джон Дейлі, розповів Радіо Свобода, що якщо цей об'єкт і використовується російським флотом, то лише для кораблів, а не для підводних човнів. «З огляду на обмеження в розмірах підводних човнів Чорноморського флоту класу «Кіло», нині, до ремонту, вони можуть використовувати базу лише для надводних кораблів».
Україна стрімко розвиває виробництво безпілотників, які використовує для ударів по російських військово-морських портах. Тож не виключено, що Росія шукає безпечні місця в окремих частинах бази в Балаклаві для своїх військових кораблів, в тому числі для тих, які раніше перебували на сусідній Севастопольській військово-морській базі, по якій Україна неодноразово завдавала ударів морськими безпілотниками і ракетами.
Дейлі каже, що технологія морських безпілотників, яка швидко розвивається і розгортається Україною, стала «одним з найбільш несподіваних і значущих подій» російського вторгнення.
